My failed mission to find God -- and what I found instead | Anjali Kumar

Перекладач: Inna Fedorenko Утверджено: Myroslava Krugliak

A few years ago,

Кілька років тому

I set out on a mission to find God.

я поставила перед собою завдання знайти Бога.

Now, I'm going to tell you right up front that I failed,

Одразу скажу вам прямо — я його провалила,

which, as a lawyer,

що мені, як адвокату,

is a really hard thing for me to admit.

дуже важко визнати.

Але та провальна подорож

But on that failed journey,

a lot of what I found was enlightening.

дала мені чимало захопливих знахідок.

And one thing in particular gave me a lot of hope.

І особливо мене обнадіює одна річ,

яка стосується масштабів і значимості наших відмінностей.

It has to do with the magnitude and significance of our differences.

Я виросла в Америці в сім'ї індусів, які сприймали індуїзм як культурну традицію,

So, I was raised in America by Indian parents -- culturally Hindu,

but practicing a strict and relatively unknown religion outside of India

але практикували строгу та відносно невідому за межами Індії релігію

called Jainism.

під назвою джайнізм.

Щоб ви зрозуміли, що собою являє ця релігійна меншина:

To give you an idea of just how minority that makes me:

вихідці з Індії складають приблизно один відсоток населення США;

people from India represent roughly one percent of the US population;

Hindus, about 0.7 percent;

індуїсти - майже 0.7%;

Jains, at most .00046 percent.

а джайни - приблизно 0,00046%.

Для порівняння:

To put that in context:

more people visit the Vermont Teddy Bear Factory each year

річна кількість відвідувачів Вермонтської фабрики ведмедиків Тедді більша,

than are followers of the Jain religion in America.

ніж кількість послідовників джайнізму в Америці.

To add to my minority mix, my parents then decided,

На додачу до цього коктейлю мої батьки вирішили:

"What a great idea! Let's send her to Catholic school" --

"Чудова ідея! Давайте відішлемо її до католицької школи" —

(Laughter)

(Сміх)

where my sister and I were the only non-white,

і там на цілу школу тільки ми з сестрою

non-Catholic students in the entire school.

були кольоровими, так само, єдиними не-католичками.

У Празькій школі немовляти Ісуса у Флосмурі, штату Іллінойс —

At the Infant Jesus of Prague School in Flossmoor, Illinois --

yes, that's really what it was called --

так, дійсно є така школа —

we were taught to believe that there is a single Supreme Being

нас вчили вірити в єдину Вищу Істоту,

who is responsible for everything,

від якої залежить усе,

найрізноманітніші речі:

the whole shebang,

from the creation of the Universe to moral shepherding to eternal life.

від створення Всесвіту до морального пастирства у вічному житті.

Але вдома

But at home,

I was being taught something entirely different.

мене навчали чогось цілковито іншого.

Послідовники джайнізму

Followers of the Jain religion

don't believe in a single Supreme Being

не вірять у Єдину Вищу Істоту

or even a team of Supreme Beings.

чи навіть пантеон Вищих Істот.

Instead, we're taught that God manifests

Натомість Бог проявляється

as the perfection of each of us as individuals,

у самовдосконаленні кожного з нас як особистості,

and that we're actually spending our entire lives

у тому, що ми проводимо все життя,

striving to remove the bad karmas

прагнучи позбавитися поганої карми,

that stand in the way of us becoming our own godlike, perfect selves.

яка стоїть на нашому шляху до перетворення себе на богоподібних та ідеальних.

На додачу до всього, одним із основних принципів джайнізму

On top of that, one of the core principles of Jainism

is something called "non-absolutism."

є те, що зветься "не-абсолютизм."

Non-absolutists believe that no single person

Не-абсолютисти вірять, що жодна людина

can hold ownership or knowledge of absolute truth,

не може мати монополії на знання абсолютної істини,

even when it comes to religious beliefs.

навіть коли йдеться про релігійні переконання.

Але навряд чи варто пробувати перевірити цей принцип

Good luck testing that concept out

on the priests and nuns in your Catholic school.

серед священиків та черниць нашої католицької школи.

(Laughter)

(Сміх)

No wonder I was confused

Не дивно, що я заплуталась,

and hyperaware of how different I was from my peers.

я непокоїлась, що дуже відрізняюсь від моїх однолітків.

Cut to 20-something years later,

І через приблизно 20 років після того

and I found myself to be a highly spiritual person,

я вважала себе високодуховною людиною,

but I was floundering.

але я блукала в напівтемряві.

I was spiritually homeless.

Духовно я була бездомною.

Я зрозуміла, що була "жодною",

I came to learn that I was a "None,"

which isn't an acronym or a clever play on words,

це не акронім чи розумна гра слів,

nor is it one of these.

ні те, ні інше.

It's simply the painfully uninspired name

Це проста і до болю неприваблива назва,

given to everyone who checks off the box "none"

яка дається тим, хто відмічає галочкою клітинку "жодна",

when Pew Research asks them about their religious affiliation.

коли в анкеті питається про їх релігійну належність.

(Laughter)

(Сміх)

Now, a couple of interesting things about Nones are:

Пару цікавих фактів про тих, хто є "жодним":

there are a lot of us,

нас багато

and we skew young.

і ми стаємо такими в молодості.

In 2014, there were over 56 million religiously unaffiliated Nones

В 2014 релігійно не приналежні "жодні" у США становили

in the United States.

більше, ніж 56 мільйонів.

До "жодних" належить більше третини дорослих

And Nones account for over one-third of adults

between the ages of 18 to 33.

з вікової групи 18-33 роки.

Та для мене найцікавішим фактом про "жодних" стало те,

But the most interesting thing to me about Nones

is that we're often spiritual.

що ми, "жодні", часто є духовними.

In fact, 68 percent of us believe, with some degree of certainty,

Фактично 68% серед нас тією чи іншою мірою вірить,

що Бог існує.

that there is a God.

We're just not sure who it is.

Ми просто не певні, яким він є.

(Laughter)

(Сміх)

Першим відкриттям для мене було,

So the first takeaway for me

when I realized I was a None and had found that information out

коли я усвідомила, що я була "жодною", і з цієї інформації про "жодних",

was that I wasn't alone.

я зрозуміла, що була не одна.

Врешті, я була частиною групи в Америці,

I was finally part of a group in America

that had a lot of members,

до якої належало багато людей,

which felt really reassuring.

і це справді обнадіювало.

But then the second, not-so-reassuring takeaway

Але по-друге, іншим фактором, не таким обнадійливим,

was that, oh, man, there are a lot of us.

було те, що нас таки багато.

That can't be good,

А це вже не так добре,

because if a lot of highly spiritual people are currently godless,

бо якщо чимало високодуховних людей не мають свого Бога,

maybe finding God is not going to be as easy as I had originally hoped.

то, можливо, пошуки Бога не така вже легка справа, як я сподівалася.

So that is when I decided that on my spiritual journey,

Саме тоді я вирішила, що у своїй духовній подорожі

I was going to avoid the obvious places

я уникатиму очевидних місць,

уникатиму великих релігій,

and skip the big-box religions altogether

and instead venture out into the spiritual fringe

і натомість вирушу до духовного краю

of mediums

медіумів,

and faith healers

цілителів вірою

і людей бога.

and godmen.

Але пам'ятайте, я не абсолютистка,

But remember, I'm a non-absolutist,

which means I was pretty inclined to keep a fairly open mind,

я хотіла на все дивитися відкрито,

which turned out to be a good thing,

і це виявилося вдалим рішенням,

because I went to a witch's potluck dinner

бо я їздила на відьомську вечерю,

at the LGBT Center in New York City,

в центрі ЛГБТ в Нью-Йорку,

where I befriended two witches;

де заприятелювала з двома відьмами;

випила дві каністри вулканічної води

drank a five-gallon jerrican full of volcanic water

with a shaman in Peru;

з шаманом в Перу;

got a hug from a saint in the convention center --

обійнялася зі святою в конференц-центрі —

she smelled really nice --

вона дуже чудово пахла —

(Laughter)

(Сміх)

chanted for hours in a smoke-filled, heat-infused sweat lodge

годинами співала в задимленому, жаркому будиночку

on the beaches of Mexico;

на пляжі в Мексиці;

працювала з медіумом — любителем текіли — щоб поспілкуватися з мертвими,

worked with a tequila-drinking medium to convene with the dead,

who oddly included both my deceased mother-in-law

серед яких виявилася моя померла свекруха,

and the deceased manager of the hip-hop group The Roots.

та померлий імпресаріо хіп-хоп групи The Roots.

(Laughter)

(Сміх)

Yeah, my mother-in-law told me she was really happy

Так, моя свекруха сказала мені, що вона дійсно щаслива,

her son had chosen me for his wife.

що її син вибрав мене за дружину.

Duh! But --

Ну звісно! Але —

(Laughter)

(Сміх)

Yeah.

Так.

But the manager of The Roots

А імпресаріо групи The Roots

said that maybe I should cut back on all the pasta I was eating.

сказав, що, можливо, мені варто менше їсти макарони.

I think we can all agree

Я думаю, ми всі погодимось,

that it was lucky for my husband that it wasn't his dead mother

що моєму чоловіку пощастило, що не його мертва мати порадила

who suggested I lay off carbs.

мені їсти менше вуглеводів.

(Laughter)

(Сміх)

I also joined a laughing yoga group out of South Africa;

Я також приєдналася до групи йогів в Південній Африці, які сміялися;

побачила жінку, у якої 45 хвилин тривав оргазм —

witnessed a woman have a 45-minute orgasm --

I am not making this up --

Я не вигадую —

as she tapped into the energy of the universe --

як тільки вона під'єдналася до енергії Всесвіту —

I think I'm going to go back there --

Думаю туди повернутись —

(Laughter)

(Сміх)

я телефонувала Богу з телефонної будки в Неваді на фестивалі "Палаюча людина",

called God from a phone booth in the Nevada desert at Burning Man,

wearing a unitard and ski goggles;

одягнена в трико та лижні окуляри;

на мені лежав старий індіанець,

and I had an old Indian guy lie on top of me,

and no, he wasn't my husband.

і ні, він не був моїм чоловіком.

This was a perfect stranger named Paramji,

Це був чудовий незнайомець, котрого звали Парамжджі,

and he was chanting into my chakras

він співав у мої чакри

as he tapped into the energy forces of the Universe to heal my "yoni,"

та стукав у енергетичні сили Всесвіту, щоб зцілити мою "йоні",

санскритське слово для "вагіни".

which is a Sanskrit word for "vagina."

(Laughter)

(Сміх)

I was going to have a slide here,

Я навіть підготувала слайд,

але дехто міг би подумати,

but a few people suggested

that a slide of my yoni at TED -- even TEDWomen --

що показувати слайд з "йоні" на TED навіть на жіночому TED —

not the best idea.

це не найкраща ідея.

(Laughter)

(Сміх)

На початку своєї подорожі,

Very early in my quest,

I also went to see the Brazilian faith healer John of God

я також їздила до бразильця, цілителя Іоанна Божого

at his compound down in Brazil.

до його резиденції в Бразилії.

Іоанн Божий вважається медіумом, який входить у повний транс,

Now, John of God is considered a full-trance medium,

which basically means he can talk to dead people.

це означає, що він може говорити з мертвими людьми.

Точніше, він заявляє, що спілкується зі специфічною групою

But in his case, he claims to channel a very specific group

of dead saints and doctors

мертвих святих та лікарів,

in order to heal whatever's wrong with you.

щоб вони зцілили ваші хвороби.

And although John of God does not have a medical degree

І хоча Іоанн Божий не має медичної освіти

or even a high school diploma,

чи навіть шкільного атестату,

однак він проводить операції —

he actually performs surgery --

справжні, зі скальпелем,

the real kind, with a scalpel,

але без анестезії.

but no anesthesia.

Так, хто знає.

Yeah, I don't know.

Він також пропонує невидиму операцію без жодних порізів,

He also offers invisible surgery, where there is no cutting,

and surrogate surgery,

і сурогатну операцію,

where he supposedly can treat somebody who is thousands of miles away

де він може прооперувати когось, хто за сотні кілометрів звідси,

by performing a procedure on a loved one.

виконавши цю процедуру на коханій людині.

Now, when you go to visit John of God,

Коли ви вирішите звернутись до Іоанна Божого,

there are all kinds of rules and regulations.

на вас чекає багато правил та настанов.

It's a whole complicated thing,

Це досить складна річ,

but the bottom line is that you can visit John of God

але основна ідея полягає у тому, що ви можете відвідати Іоанна Божого

and present him with three things that you would like fixed,

і сказати йому про три проблеми, які потрібно вирішити,

and he will set the dead saints and doctors to work on your behalf

і він направить мертвих святих та лікарів до вас,

щоб вони виконали цю роботу.

to get the job done.

(Laughter)

(Сміх)

Now, before you snicker,

Але перед тим, як сміятися,

consider

подумайте про те,

that, at least according to his website,

що, згідно з його веб-сайтом,

over eight million people --

більш, ніж 8 мільйонів людей, —

including Oprah,

включно з Опрою,

богинею денного телебачення, —

the Goddess of Daytime TV --

приходили до Іоанна Божого.

have gone to see John of God,

and I was pre-wired to keep an open mind.

Я була налаштована дивитися на все відкритим поглядом,

але чесно кажучи, це все здавалося таким дивним та сумнівним,

But to be honest, the whole thing for me was kind of weird and inconclusive,

and in the end, I flew home,

що врешті, додому я полетіла

even more confused than I already started out.

в ще більшому сум'ятті, ніж до того.

But that doesn't mean I came home empty-handed.

Але це не означає, що я повернулася з порожніми руками.

Упродовж тижнів, що передували моїй подорожі в Бразилію,

In the weeks leading up to my trip to Brazil,

I mentioned my upcoming plans to some friends

я розповідала про свої плани декотрим друзям

and to a couple of colleagues at Google,

і парі колег із Google,

where I was a lawyer at the time.

де я тоді працювала адвокатом.

Певно, я розповідала про це і більшій кількості слухачів,

And I might have mentioned it to a couple more people

because I'm chatty,

бо дуже люблю поговорити —

including my neighbor,

я розповіла своїм сусідам,

хлопцю, що працює в місцевій кав'ярні, куди я ходжу кожного ранку,

the guy who works at the local coffee shop I go to each morning,

касирці в супермаркеті,

the checkout lady at Whole Foods

і незнайомцям, які сиділи біля мене в метро.

and a stranger who sat next to me on the subway.

Кожному я розповідала, куди я їду,

I told each of them where I was going

and why,

і чому,

and I offered to carry three wishes of theirs down to Brazil,

а також запропонувала привезти три їх бажання до Бразилії,

explaining that anyone going to see John of God

пояснивши, що кожен, хто їде до Іоанна Божого,

could act as a proxy for others

може стати ніби посередником для інших,

and save them the trip.

заощадивши їм поїздку.

And to my surprise, my in-box overflowed.

На моє здивування, моя поштова скринька була переповненою.

Друзі сказали друзям,

Friends told friends who told friends,

and those friends apparently told more friends,

а ті друзі, очевидно, сказали іншим друзям,

other strangers and the guys at their coffee shops,

іншим незнайомцям та працівникам кав'ярень.

until it seemed that days before I left for Brazil

І коли настав час їхати в Бразилію, мені здавалося,

that there was no one who did not have my email address.

що не було нікого, в кого не було б моєї електронної адреси.

Тоді я зрозуміла, що запропонувала занадто багато

And at the time, all I could conclude was that I had offered too much

to too many.

занадто багатьом.

Та коли я перечитала ті повідомлення через кілька років,

But when I actually reread those messages a few years later,

то помітила щось цілковито інше.

I noticed something completely different.

Those emails actually shared three commonalities,

У тих електронних листах були три спільні риси,

the first of which was rather curious.

перша з них була досить цікавою.

Майже кожен детально розписав мені свої бажання.

Almost everyone sent me meticulous details about how they could be reached.

А також я, чи їхні друзі казали,

I had told them, or their friends had told them,

that along with the list of the three things they wanted fixed,

що разом зі списком трьох бажань

I needed their photo, their name and their date of birth.

слід надіслати своє фото, ім'я та дату народження.

А вони надсилали мені повну адресу, номери будинків та поштові коди,

But they gave me full addresses, with, like, apartment numbers and zip codes,

as if John of God was going to stop by their house

ніби Іоанн Божий збирається зупинитись біля їх дому

або вислати їм якийсь пакунок.

and see them in person or send along a package.

Хоча було дуже малоймовірно, що їх бажання будуть виконані

It was as if, in the highly unlikely event that their wishes were granted

by John of God,

Іоанном Божим,

they just wanted to make sure that they weren't delivered

люди все одно хотіли, щоб їхні бажання були вказані

to the wrong person or the wrong address.

із правильною зворотною адресою.

Even if they didn't believe,

Навіть, якщо вони не вірили,

they were hedging their bets.

вони ніби підстраховувались.

Друга спільна риса була не менш цікавою,

The second commonality was just as curious,

але більш простою.

but far more humbling.

Virtually everyone --

Майже кожен —

the stranger on the subway,

незнайомець в метро,

the guy at the coffee shop,

хлопець із кав'ярні,

the lawyer down the hall,

адвокат,

єврей, атеїст, мусульманин, відданий католик —

the Jew, the atheist, the Muslim, the devout Catholic --

all asked for essentially the same three things.

вони всі просили майже про три однакові речі.

Звісно, були деякі незвичні бажання, і так, кілька людей просили гроші.

OK, there were a couple of outliers, and yes, a few people asked for cash.

But when I eliminated what were ultimately a handful of anomalies,

Та коли я виключила купку бажань, які дуже відрізнялись від інших,

the similarities were staggering.

спільні риси стали ще більш разючими.

Almost every single person

Майже кожна людина

first asked for good health for themselves and their families.

спершу просила про гарне здоров'я для себе і для сім'ї.

Майже завжди,

Almost universally,

потім вони просили щастя,

they next asked for happiness

а потім кохання,

and then love,

в такому порядку:

in that order:

здоров'я, щастя, кохання.

health, happiness, love.

Sometimes they asked for a specific health issue to be fixed,

Іноді вони просили вирішити особливі проблеми зі здоров'ям,

but more often than not, they just asked for good health in general.

але частіше просто просили взагалі гарного здоров'я.

Коли справа доходила до щастя,

When it came to happiness,

кожен висловлювався трохи по-різному,

they each phrased it slightly differently,

але всі вони просили про той же особливий підтип щастя —

but they all asked for the same specific subtype of happiness, too --

the kind of happiness that sinks in

той вид щастя, що пускає коріння

and sets down roots in your soul;

і проростає з вашої душі;

the kind of happiness that could sustain us,

те щастя, яке дає нам підтримку,

навіть, якщо ми втратили все.

even if we were to lose absolutely everything else.

And for love,

Щодо кохання,

вони всі просили того романтичного кохання,

they all asked for the kind of romantic love,

спорідненості душ, про яку ми читаємо в любовних романах,

the soul mate that we read about in epic romantic novels,

того кохання, яке залишиться з нами до кінця життя.

the kind of love that will stay with us till the end of our days.

Sorry, that's my husband.

Вибачте, це мій чоловік.

Crap! Now I forgot my place.

Біда! Тепер я забула текст.

(Laughter)

(Сміх)

(Оплески)

(Applause)

So by and large,

Тією чи іншою мірою,

all of these friends and strangers,

всі ці друзі та незнайомці,

regardless of their background, race or religion,

незалежно від свого середовища, раси та релігії,

всі просили одного і того ж,

all asked for the same things,

and they were the same things that I really wanted,

і це було тим же, чого хотіла і я, —

the simplified version of the basic human needs

а саме, це спрощена версія основних потреб людини,

які визначили соціологи Абрагам Маслоу та Манфред Макс-Ніф.

identified by social scientists like Abraham Maslow and Manfred Max-Neef.

Ніхто не просив відповіді на великі екзистенційні питання

No one asked for answers to the big existential questions

or for proof of God or the meaning of life like I had set out to find.

чи докази існування Бога, чи смисл життя, які хотіла знати я.

They didn't even ask for an end to war or global hunger.

Вони навіть не просили припинити війни чи голод на планеті.

Навіть, коли не було про що просити,

Even when they could have asked for absolutely anything,

they all asked for health, happiness and love.

вони просили здоров'я, щастя та кохання.

So now those emails had a third commonality as well.

У тих листах була і третя спільна риса.

Кожен із них закінчувався однаково.

Each of them ended in the exact same way.

Замість того, щоб подякувати мені за доставку їхніх бажань до Бразилії,

Instead of thanking me for carting their wishes all the way to Brazil,

кожен сказав,

everyone said,

"Будь ласка, не кажи нікому."

"Please don't tell anyone."

So I decided to tell everyone --

А я вирішила сказати всім —

(Laughter)

(Сміх)

right here on this stage,

прямо на цій сцені,

not because I'm untrustworthy,

не тому, що я ненадійна,

but because the fact that we have so much in common

а через той факт, що у нас багато спільних рис,

feels especially important for us all to hear, especially now,

для нас це особливо важливо тепер,

when so many of the world's problems

оскільки чимало світових проблем

seem to be because we keep focusing on the things that make us different,

виникають через те, що ми продовжуємо зосереджуватись на наших відмінностях,

not on what binds us together.

а не на тому, що нас пов'язує.

І погляньте — я перша визнаю, що я не фахівець зі статистики,

And look -- I am the first to admit that I am not a statistician,

and that the data I presented to you that I just accumulated in my in-box

і дані, мої дані, які я просто зібрала через свою електронну скриньку,

is more anecdotal than scientific, more qualitative than quantitative.

є більш суб'єктивними, ніж науковими, більш якісними, ніж кількісними.

Це так, кожен, хто працює з даними, навряд чи повідомить вам

It is, as anyone who works with data would tell you,

hardly a statistically significant or demographically balanced sample.

статистично значимі чи демографічно збалансовані дані.

But nonetheless, I find myself thinking about those emails

Але тим не менше, ці листи спливали переді мною

every time I reflect back on the bias and prejudice

кожного разу, коли я задумувалась над упередженнями,

that I've faced in my life,

з якими стикалася в житті,

чи коли ставався ще один злочин ненависті або безглузда трагедія,

or when there's another hate crime or a senseless tragedy

котра посилювала жахливе відчуття,

that underscores the disheartening sense

that our differences might be insurmountable.

що наші відмінності можуть бути нездоланними.

Та я згадувала, що у мене є доказ,

I then remind myself that I have evidence

that the humbling, unifying commonality

що існує проста, об'єднуюча спільність

нашої людяності,

of our humanity

is that, even when presented with the opportunity

і вона полягає в тому, що коли нам дадуть можливість

to ask for anything at all,

попросити про щось,

most of us want the same things,

більшість із нас матиме однакові бажання,

and that this is true no matter who we are,

і це дійсно так, незалежно від того, хто ми,

як звати нашого бога,

what name we call our god,

or which religion, if any, we call home.

чи яка релігія рідна для нас, якщо така взагалі є.

I then also note

Я також відзначу,

that apparently some of us want these things so badly

що декому з нас так явно бракує цих речей,

that we would email a None,

що ми напишемо листа "жодному",

такому духовно заплутаному "жодному", як я,

a spiritually confused None like me --

some might say otherwise confused as well --

деякі можуть сказати, що не просто заплутаному;

і ми будемо шукати того незнайомця та відправляти наші потаємні бажання,

and that we would seek out this stranger and email her our deepest wishes,

just in case there is the remote possibility

сподіваючись на дуже примарну можливість,

that they might be granted by someone who is not a god,

що їх виконає хтось, хто не є богом,

much less our god,

хтось, набагато менший за бога,

someone who is not even a member of our chosen religion,

той, хто навіть не належить до нашої релігії,

і чиє фото навряд чи наводить на думку,

someone who, when you look at him on paper,

що це гарний кандидат для виконання бажань.

seems like an unlikely candidate to deliver.

And so now,

І тепер,

коли я озираюся на мою духовну подорож,

when I reflect back on my spiritual quest,

even though I did not find God,

то навіть хоча я не знайшла Бога,

I found a home in this:

я знайшла домівку:

even today, in a world fractured by religious,

навіть сьогодні у світі, усіяному тріщинами релігійних,

етнічних, політичних, філософських та расових відмінностей,

ethnic, political, philosophical, and racial divides,

even with all of our obvious differences,

навіть незважаючи на всі наші очевидні відмінності,

at the end of the day,

врешті-решт,

на фундаментальному рівні,

and the most fundamental level,

we are all the same.

ми всі однакові.

Дякую вам.

Thank you.

(Applause)

(Оплески)