Shekhar Kapur: We are the stories we tell ourselves

Перекладач: Mariya Kret Утверджено: Hanna Leliv

So, I was just asked to go and shoot this film called "Elizabeth."

Недавно мене запросили зняти фільм "Єлизавета".

And we're all talking about this great English icon and saying,

Ми взялись обговорювати цю визначну постать Англії:

"She's a fantastic woman, she does everything.

"Вона дивовижна жінка, вона все може.

How are we going to introduce her?"

Як же її зобразити?"

So we went around the table with the studio and the producers and the writer,

Працівники кіностудії, продюсери і сценаристи зібралися на нараду.

and they came to me and said, "Shekhar, what do you think?"

А згодом підійшли до мене і спитали, "Шекхаре, а що ти думаєш?"

And I said, "I think she's dancing."

Я відповів, " Я думаю, що вона танцює".

And I could see everybody looked at me,

Всі підвели на мене очі,

somebody said, "Bollywood."

а хтось сказав: "Боллівуд".

The other said, "How much did we hire him for?"

Другий додав, "А скільки ми йому платимо?"

And the third said, "Let's find another director."

А третій запропонував "пошукати іншого режисера".

I thought I had better change.

Я подумав, що краще запропоную щось інше.

So we had a lot of discussion on how to introduce Elizabeth,

Ми довго сперечались, як змалювати Єлизавету.

and I said, "OK, maybe I am too Bollywood.

Я сказав: " Гаразд, можливо, у мені забагато Боллівуду.

Maybe Elizabeth, this great icon, dancing?

Може ця велика постать - Єлизавета - танцює?"

What are you talking about?"

"Та що ти таке говориш?"

So I rethought the whole thing,

Кінець-кінцем, я все переосмислив,

and then we all came to a consensus.

і ми дійшли згоди.

And here was the introduction of this

Ось як ми зобразили цю

great British icon called "Elizabeth."

визначну британську постать на ім'я "Єлизавета".

Leicester: May I join you, my lady?

Лестер: Чи можна скласти Вам компанію, міледі?

Elizabeth: If it please you, sir.

Єлизавета: Як бажаєте, сер.

(Music)

(Музика)

Shekhar Kapur: So she was dancing.

Шекхар Капур: Вона таки танцювала.

So how many people who saw the film did not get

Чи могли глядачі фільму не зрозуміти,

that here was a woman in love,

що перед ними закохана,

that she was completely innocent

зовсім невинна,

and saw great joy in her life, and she was youthful?

молода, життєрадісна жінка?

And how many of you did not get that?

Чи хтось з вас цього не зрозумів?

That's the power of visual storytelling,

Ось у чому сила образної оповіді,

that's the power of dance, that's the power of music:

сила танцю, сила музики:

the power of not knowing.

у силі незнання.

When I go out to direct a film,

Коли я беруся знімати кіно,

every day we prepare too much, we think too much.

ми щодня забагато готуємося, забагато думаємо.

Knowledge becomes a weight upon wisdom.

Знання лягають тягарем на мудрість.

You know, simple words lost

Прості слова губляться

in the quicksand of experience.

у сипучому піску досвіду.

So I come up, and I say,

Тому вранці я встаю зі словами:

"What am I going to do today?" I'm not going to do what I planned to do,

"Що я робитиму сьогодні? Я не робитиму те, що запланував".

and I put myself into absolute panic.

І мене охоплює цілковита паніка.

It's my one way of getting rid of my mind,

Це мій єдиний спосіб позбутися глузду,

getting rid of this mind that says,

здорового глузду, який каже:

"Hey, you know what you're doing. You know exactly what you're doing.

"Агов, ти ж знаєш свою справу. Ти точно знаєш, що робити.

You're a director, you've done it for years."

Ти режисер, ти займаєшся цим багато років".

So I've got to get there

Я приходжу на знімальний майданчик

and be in complete panic.

і мене охоплює паніка.

It's a symbolic gesture. I tear up the script,

Це символічний жест. Я рву сценарій,

I go and I panic myself, I get scared.

доводжу себе до паніки, мене проймає страх.

I'm doing it right now; you can watch me. I'm getting nervous,

Я роблю те саме й зараз; ви спостерігаєте за мною. Я нервуюся,

I don't know what to say, I don't know what I'm doing, I don't want to go there.

не знаю, що сказати, не знаю, що роблю, не хочу йти туди.

And as I go there, of course, my A.D. says,

Але коли я вже на місці, художній директор питає:

"You know what you're going to do, sir." I say, "Of course I do."

"Ви знаєте, що робитимете, сер?" Я відповідаю," Звісно, що знаю".

And the studio executives, they would say,

А керівники студії кажуть:

"Hey, look at Shekhar. He's so prepared."

"Овва! Подивіться на Шекхара. Він так добре підготувався".

And inside I've just been listening to Nusrat Fateh Ali Khan

А в думках я щойно слухав співака Нусрата Фатех Алі Хана,

because he's chaotic.

тому що він хаотичний.

I'm allowing myself to go into chaos

Я дозволяю собі зануритися в хаос,

because out of chaos, I'm hoping some moments of truth will come.

бо надіюся, що з хаосу вирине момент істини.

All preparation is preparation.

Уся підготовка - це лише підготовка.

I don't even know if it's honest.

Я навіть не знаю, чи вона щира.

I don't even know if it's truthful.

Я навіть не знаю, чи вона правдива.

The truth of it all comes on the moment, organically,

Істина приходить в одну мить, сама по собі.

and if you get five great moments

Якщо у розповіді чи фільмі

of great, organic stuff

ви передасте

in your storytelling, in your film,

п'ять хвилин чогось справжнього,

your film, audiences will get it.

то глядачі відчують це.

So I'm looking for those moments, and I'm standing there

Так і я - стою на знімальному майданчику, очікую тих хвилин,

and saying, "I don't know what to say."

і кажу: " Я не знаю, що сказати".

So, ultimately, everybody's looking at you,

Врешті, всі утупилися в мене очима.

200 people at seven in the morning

200 людей о сьомій годині ранку.

who got there at quarter to seven, and you arrived at seven,

Вони приїхали за п'ятнадцять сьома, а я - о сьомій,

and everybody's saying,

і всі кажуть:

"Hey. What's the first thing? What's going to happen?"

"Агов, що буде спочатку? Що станеться?"

And you put yourself into a state of panic

Вас охоплює паніка,

where you don't know, and so you don't know.

коли ви не знаєте, що буде, - і ви справді не знаєте.

And so, because you don't know,

Оскільки ви не знаєте,

you're praying to the universe because you're praying to the universe

то молитеся до всесвіту, бо ви благаєте всесвіт,

that something -- I'm going to try and access the universe

щоб щось -- я намагаюся звернутися до всесвіту

the way Einstein -- say a prayer --

як Айнштайн -- помолитися --

accessed his equations,

отримав свої рівняння,

the same source. I'm looking for the same source

з того ж джерела. Я шукаю те саме джерело,

because creativity comes from absolutely the same source

бо творчість походить з того самого джерела,

that you meditate somewhere outside yourself,

яке ви уявляєте поза своїм "я",

outside the universe.

за межами всесвіту.

You're looking for something that comes and hits you.

Ви очікуєте, що вам сяйне якась думка.

Until that hits you, you're not going to do the first shot.

Поки ця здогадка не зблиснула, ви не знімете перший дубль.

So what do you do?

Що ж робити?

So Cate says, "Shekhar, what do you want me to do?"

Кейт питає: "Шекхаре, що мені робити?"

And I say, "Cate, what do you want to do?" (Laughter)

А я відповідаю: "Кейт, а що ти хочеш робити?" (Сміх)

"You're a great actor, and I like to give to my actors --

"Ти чудова акторка, а я люблю давати акторам свободу.

why don't you show me what you want to do?"

Покажи мені, що ти хочеш робити".

(Laughter)

(Сміх)

What am I doing? I'm trying to buy time.

Що я роблю? Я намагаюся виграти час.

I'm trying to buy time.

Намагаюся виграти час.

So the first thing about storytelling that I learned,

Звідси перше правило оповіді,

and I follow all the time is: Panic.

якого я повсякчас дотримуюся: Паніка.

Panic is the great access of creativity

Паніка - чудовий шлях до творчості,

because that's the only way to get rid of your mind.

адже це єдиний спосіб позбутися здорового глузду.

Get rid of your mind.

Позбудьтеся здорового глузду.

Get out of it, get it out.

Покиньте його, звільніться від нього.

And let's go to the universe because

Зверніться до всесвіту, бо

there's something out there that is more

він пропонує щось

truthful than your mind,

правдивіше за розум,

that is more truthful than your universe.

правдивіше за ваш світ.

[unclear], you said that yesterday. I'm just repeating it

[нерозбірливо], ви сказали це вчора. Я всього лиш повторюю,

because that's what I follow constantly

бо саме цього принципу я завжди дотримуюся,

to find the shunyata somewhere, the emptiness.

щоб осягнути шуньяту, порожнечу.

Out of the emptiness comes a moment of creativity.

З порожнечі народжується мить творчості.

So that's what I do.

Ось що я роблю.

When I was a kid -- I was about eight years old.

Коли я був малим - мені було вісім років.

You remember how India was. There was no pollution.

Ви пам'ятаєте Індію в ті часи. Чисте довкілля.

In Delhi, we used to live -- we used to call it a chhat or the khota.

У Делі ми жили в так званих чхатах або хотах.

Khota's now become a bad word. It means their terrace --

Зараз "хота" стало поганим словом. Воно позначає їх веранду -

and we used to sleep out at night.

вночі ми спали просто неба.

At school I was being just taught about physics,

В той час у школі я вчив фізику.

and I was told that

Вчитель сказав:

if there is something that exists,

якщо щось існує,

then it is measurable.

то його можна виміряти.

If it is not measurable,

Якщо виміряти не можна,

it does not exist.

значить воно не існує.

And at night I would lie out, looking at the unpolluted sky,

Вночі я лежав і дивився на чисте небо,

as Delhi used to be at that time when I was a kid,

у чистому Делі часів мого дитинства.

and I used to stare at the universe and say,

Я вдивлявся у всесвіт і питав:

"How far does this universe go?"

"Як далеко простягається цей всесвіт?"

My father was a doctor.

Мій батько був лікарем.

And I would think, "Daddy, how far does the universe go?"

Я питав його: "Татку, як далеко простягається всесвіт?"

And he said, "Son, it goes on forever."

А він казав: "Синку, він нескінченний".

So I said, "Please measure forever

Тоді я просив його: "Будь ласка, виміряй нескінченність,

because in school they're teaching me

бо в школі вчать,

that if I cannot measure it, it does not exist.

що якщо я не можу щось виміряти, то воно не існує.

It doesn't come into my frame of reference."

Я не можу цього зрозуміти".

So, how far does eternity go?

Скільки триває вічність?

What does forever mean?

Що значить "нескінченний"?

And I would lie there crying at night

Я лежав ночами і плакав,

because my imagination could not touch creativity.

бо моя уява не була творчою.

So what did I do?

Що ж я зробив?

At that time, at the tender age of seven,

У той час, у ніжному віці семи років,

I created a story.

я придумав історію.

What was my story?

Що це була за історія?

And I don't know why, but I remember the story.

Дивно, але я її пам'ятаю.

There was a woodcutter

Жив собі один дроворуб,

who's about to take his ax and chop a piece of wood,

який брав сокиру і рубав дрова,

and the whole galaxy is one atom of that ax.

а вся галактика - це один атом цієї сокири.

And when that ax hits that piece of wood,

У мить, коли сокира цюкне поліно,

that's when everything will destroy

усе зруйнується

and the Big Bang will happen again.

і знову станеться Великий вибух.

But all before that there was a woodcutter.

Але спочатку був дроворуб.

And then when I would run out of that story,

А коли ця історія мені набридла,

I would imagine that woodcutter's universe

я уявив, що всесвіт цього дроворуба -

is one atom in the ax of another woodcutter.

це один атом у сокирі іншого дроворуба.

So every time, I could tell my story again and again

Я розповідав цю історію знову і знову,

and get over this problem,

щоб подолати свою проблему.

and so I got over the problem.

Таким чином я з нею впорався.

How did I do it? Tell a story.

Як мені це вдалося? Треба вигадати історію.

So what is a story?

Що таке історія?

A story is our -- all of us --

Історія - це всі ми.

we are the stories we tell ourselves.

Ми - це історії, які ми розповідаємо собі.

In this universe, and this existence,

У цьому всесвіті, і в цьому житті

where we live with this duality

нас мучить два запитання -

of whether we exist or not

існуємо ми чи ні,

and who are we,

і хто ми такі.

the stories we tell ourselves are the stories

Саме історії, які ми собі розповідаємо,

that define the potentialities

визначають можливості

of our existence.

нашого життя.

We are the stories we tell ourselves.

Ми - історії, які ми собі розповідаємо.

So that's as wide as we look at stories.

Це найширше розуміння оповіді.

A story is the relationship

Історія - це зв'язок,

that you develop between who you are,

який ви налагоджуєте між тим, ким ви є,

or who you potentially are,

чи тим, ким ви можете бути,

and the infinite world, and that's our mythology.

і нескінченним світом - ось наша міфологія.

We tell our stories,

Ми розповідаємо свої історії.

and a person without a story does not exist.

Не існує людини без історії.

So Einstein told a story

Айнштайн розповів історію,

and followed his stories and came up with theories

діяв згідно зі своїми історіями, далі витворив теорії,

and came up with theories and then came up with his equations.

витворив теорії, а згодом придумав свої рівняння.

Alexander had a story that his mother used to tell him,

Олександр Македонський мав історію, яку розповідала йому мама,

and he went out to conquer the world.

і вирушив завойовувати світ.

We all, everybody, has a story that they follow.

У кожного з нас є історія, якої ми дотримуємося.

We tell ourselves stories.

Ми розповідаємо собі історії.

So, I will go further, and I say,

Я візьму на себе сміливість і скажу,

"I tell a story, and therefore I exist."

"Я розповідаю історію, значить, я існую".

I exist because there are stories,

Я існую, бо є історії,

and if there are no stories, we don't exist.

а якщо немає історій, ми не існуємо.

We create stories to define our existence.

Ми вигадуємо історії, щоб осягнути суть життя.

If we do not create the stories,

Якщо ми не будемо вигадувати історії,

we probably go mad.

то, швидше за все, збожеволіємо.

I don't know; I'm not sure, but that's what I've done all the time.

Я не знаю; я не впевнений, але я займався цим усе життя.

Now, a film.

Тепер про кіно.

A film tells a story.

Кіно розповідає історію.

I often wonder when I make a film -- I'm thinking of making a film of the Buddha --

Зараз я обмірковую ідею фільму про Будду

and I often wonder: If Buddha had all the elements

і мене цікавить таке питання: якби Будда мав усі засоби,

that are given to a director --

які має режисер -

if he had music, if he had visuals, if he had a video camera --

музику, візуальні ефекти, відеокамеру,

would we get Buddhism better?

чи ми б розуміли буддизм краще?"

But that puts some kind of burden on me.

Але ці роздуми пригнічують мене.

I have to tell a story

Я мушу розповісти історію

in a much more elaborate way,

набагато майстерніше.

but I have the potential.

І я маю знаряддя для цього.

It's called subtext.

Його назва - підтекст.

When I first went to Hollywood, they said --

Коли я вперше потрапив до Голлівуду, мені сказали --

I used to talk about subtext, and my agent came to me,

я часто говорив про підтекст, і мій агент якось зауважив:

"Would you kindly not talk about subtext?"

"Чи не міг би ти припинити розмову про підтекст?"

And I said, "Why?" He said, "Because nobody is going to give you a film

Я здивувався, "Чому?" Він відповів, "Бо тобі ніхто не дасть знімати фільм,

if you talk about subtext.

якщо ти говоритимеш про підтекст.

Just talk about plot

Просто говори про сюжет

and say how wonderful you'll shoot the film,

і хвалися, який ти знімеш чудовий фільм,

what the visuals will be."

які візуальні ефекти використаєш".

So when I look at a film,

Ось що ми очікуємо

here's what we look for:

від фільму:

We look for a story on the plot level,

ми чекаємо на історію на рівні сюжету,

then we look for a story

потім на історію

on the psychological level,

на психологічному рівні,

then we look for a story on the political level,

потім на історію на політичному рівні,

then we look at a story

і, врешті, на історію

on a mythological level.

на рівні міфологічному.

And I look for stories on each level.

Я очікую на історію на кожному рівні.

Now, it is not necessary

Водночас, ці історії

that these stories agree with each other.

не мусять узгоджуватися між собою.

What is wonderful is,

Навпаки, чудово,

at many times, the stories will contradict with each other.

що історії часто суперечать одна одній.

So when I work with Rahman who's a great musician,

Коли я працюю з Рахманом - він прекрасний музикант -

I often tell him, "Don't follow what the script already says.

то часто кажу йому: "Не дотримуйся того, що вже сказано в сценарії.

Find that which is not.

Знайди те, чого в ньому немає.

Find the truth for yourself,

Знайди свою правду,

and when you find the truth for yourself,

а коли знайдеш її,

there will be a truth in it, but it may contradict the plot,

вона буде правдива, хоча й, можливо, перечитиме сюжету.

but don't worry about it."

Але на це не зважай".

So, the sequel to "Elizabeth," "Golden Age."

Тепер про "Золоту добу" - продовження "Єлизавети".

When I made the sequel to "Elizabeth," here was a story that

Коли я знімав продовження "Єлизавети", ось яку історію

the writer was telling:

розповідав сценарист:

A woman who was threatened

жінка, якій погрожував

by Philip II

Філіп II,

and was going to war,

готується до війни,

and was going to war, fell in love with Walter Raleigh.

і в той час закохується у Волтера Рейлі.

Because she fell in love with Walter Raleigh,

Покохавши Волтера Рейлі,

she was giving up the reasons she was a queen,

вона забуває, що вона королева.

and then Walter Raleigh

Тим часом Волтер Рейлі

fell in love with her lady in waiting,

закохується у її фрейліну,

and she had to decide whether she was a queen going to war

і Єлизавета мусить вирішити: чи вона - королева, яка збирається на війну,

or she wanted...

чи вона хоче ...

Here's the story I was telling:

Ось моя версія історії:

The gods up there,

Боги на небесах.

there were two people.

І дві людини.

There was Philip II, who was divine

Філіп II - божественний,

because he was always praying,

бо постійно молиться,

and there was Elizabeth, who was divine,

і Єлизавета - божественна,

but not quite divine because she thought she was divine,

але не повністю - вона вважає себе божественною,

but the blood of being mortal flowed in her.

але в ній тече кров смертної людини.

But the divine one was unjust,

Божественність Єлизавети страждає від цього,

so the gods said,

тому боги вирішують:

"OK, what we need to do is

"Гаразд, нам слід

help the just one."

виправити становище".

And so they helped the just one.

Так вони й чинять.

And what they did was, they sent Walter Raleigh down

Вони посилають на землю Волтера Рейлі,

to physically separate her mortal self

який мусить фізично відокремити смертну плоть Єлизавети

from her spirit self.

від її духу.

And the mortal self was the girl

Смертна плоть - це дівчина,

that Walter Raleigh was sent,

яку послали для Волтера Рейлі.

and gradually he separated her

Поступово він роз'єднує ці дві сутності,

so she was free to be divine.

і Єлизавета стає божественною.

And the two divine people fought,

Двоє божественних людей вступають у бій,

and the gods were on the side of divinity.

і боги на боці божественності.

Of course, all the British press got really upset.

Звичайно, вся британська преса засмутилася.

They said, "We won the Armada."

Вони писали: "Ми перемогли Непереможну армаду".

But I said, "But the storm won the Armada.

А я відповів: "Непереможну армаду переміг шторм.

The gods sent the storm."

Боги послали шторм".

So what was I doing?

Отож, що я робив?

I was trying to find a mythic reason

Я намагався знайти міфічне підґрунтя

to make the film.

для фільму.

Of course, when I asked Cate Blanchett, I said, "What's the film about?"

Звичайно, коли я спитав Кейт Бланшет, про що йдеться у фільмі,

She said, "The film's about a woman

вона відповіла - про жінку,

coming to terms with growing older."

яка намагається змиритися зі старістю.

Psychological.

Психологічний рівень.

The writer said "It's about history, plot."

Сценарист сказав, що фільм про історію. Сюжетний рівень.

I said "It's about mythology,

Я сказав, що мова йде про міфологію,

the gods."

про богів.

So let me show you a film --

Я покажу вам фільм -

a piece from that film --

уривок із фільму -

and how a camera also --

а також роботу камери.

so this is a scene, where in my mind,

На мою думку, у цій сцені

she was at the depths of mortality.

Єлизавета переживає відчуття смертності.

She was discovering what mortality actually means,

Вона усвідомлює справжнє значення смертності

and if she is at the depths of mortality,

і розуміє, що насправді відбувається,

what really happens.

коли переживаєш відчуття смертності.

And she's recognizing the dangers of mortality

Вона усвідомлює небезпеку смертності,

and why she should break away from mortality.

і розуміє, чому її слід уникнути.

Remember, in the film, to me,

Пам'ятайте, що для мене у фільмі

both her and her lady in waiting

Єлизавета та її фрейліна -

were parts of the same body,

це дві частини одного тіла:

one the mortal self

смертна сутність

and one the spirit self.

і духовна сутність.

So can we have that second?

Тепер дивимось той кадр.

(Music)

(Музика)

Elizabeth: Bess?

Єлизавета: Бесс?

Bess?

Бесс?

Bess Throckmorton?

Бесс Трокмортон?

Bess: Here, my lady.

Бесс: Я тут, міледі.

Elizabeth: Tell me, is it true?

Єлизавета: Відповідай, це правда?

Are you with child?

Ти вагітна?

Are you with child?

Ти вагітна?

Bess: Yes, my lady.

Бесс: Так, міледі.

Elizabeth: Traitorous.

Єлизавета: Зрадниця.

You dare to keep secrets from me?

Як ти смієш тримати від мене таємниці?

You ask my permission before you rut,

Ти маєш питати мого дозволу перед тим, як паруватися,

before you breed.

перед тим, як плодитися.

My bitches wear my collars.

Мої суки у мене на повідку.

Do you hear me? Do you hear me?

Ти чуєш мене? Ти мене чуєш?

Walsingham: Majesty. Please, dignity. Mercy.

Волсинґем: Ваша Величносте. Благаю, ваша честь. Милосердя.

Elizabeth: This is no time for mercy, Walsingham.

Єлизавета: Не час для милосердя, Волсинґем.

You go to your traitor brother and leave me to my business.

Забирайся до свого брата-зрадника і не лізь в мої справи.

Is it his?

Від нього?

Tell me. Say it. Is the child his? Is it his?

Кажи. Ну кажи. Це його дитина? Від нього?

Bess: Yes.

Бесс: Так

My lady,

Міледі,

it is my husband's child.

це дитина мого чоловіка.

Elizabeth: Bitch! (Cries)

Єлизавета: Сучка! (Плаче)

Raleigh: Majesty.

Рейлі: Ваша Величносте.

This is not the queen I love and serve.

Це не та королева, яку я люблю і якій служу.

Elizabeth: This man has seduced a ward of the queen,

Єлизавета: Цей чоловік спокусив підопічну королеви

and she has married without royal consent.

і вона вийшла заміж без королівської згоди.

These offenses are punishable by law. Arrest him.

Такі злочини караються законом. Схопіть його.

Go.

Швидко.

You no longer have the queen's protection.

Я позбавляю тебе свого захисту.

Bess: As you wish, Majesty.

Бесс: Як вам завгодно, Ваша Величносте.

Elizabeth: Get out! Get out! Get out!

Єлизавета: Забирайся! Геть! Геть! Геть!

Get out.

Забирайся!

(Music)

(Музика)

Shekhar Kapur: So, what am I trying to do here?

Шекхар Капур: Що я хочу тут показати?

Elizabeth has realized,

Єлизавета усвідомила

and she's coming face-to-face

і зіткнулася віч-на-віч

with her own sense of jealousy,

з власними ревнощами,

her own sense of mortality.

з власною смертністю.

What am I doing with the architecture?

Що відбувається з архітектурою?

The architecture is telling a story.

Архітектура розповідає історію.

The architecture is telling a story

Архітектура розповідає історію

about how, even though she's the most powerful woman

про те, що хоча Єлизавета була найвпливовішою жінкою

in the world at that time,

у світі в той час,

there is the other, the architecture's bigger.

існує інша, могутніша архітектура.

The stone is bigger than her because stone is an organic.

Камінь більший за неї, бо камінь природний.

It'll survive her.

Він переживе її.

So it's telling you, to me, stone is part of her destiny.

Камінь говорить, що він - частина її долі.

Not only that, why is the camera looking down?

Ще одне - чому камера спрямована згори вниз?

The camera's looking down at her because she's in the well.

Камера дивиться на неї згори, тому що вона в колодязі.

She's in the absolute well

Єлизавета в безодні

of her own sense of being mortal.

відчуття власної смертності.

That's where she has to pull herself out

Вона мусить себе витягнути звідти -

from the depths of mortality,

з безодні смертності,

come in, release her spirit.

звільнити свою душу.

And that's the moment where, in my mind,

У цю хвилину, на мій погляд,

both Elizabeth and Bess are the same person.

Єлизавета і Бесс - це одна людина.

But that's the moment

Але у цю ж мить

she's surgically removing herself from that.

Єлизавета звільняється від другої сутності.

So the film is operating on

Тому в цій сцені фільм працює на

many many levels in that scene.

багатьох-багатьох рівнях.

And how we tell stories

Ми розповідаємо історії

visually, with music, with actors,

за допомогою образів, музики і акторів.

and at each level it's a different sense

На кожному рівні є різні, часом

and sometimes contradictory to each other.

суперечливі значення.

So how do I start all this?

Де початок історії?

What's the process of telling a story?

Як ведеться оповідь?

About ten years ago,

Десять років тому

I heard this little thing from a politician,

я почув слова одного політика,

not a politician that was very well respected in India.

якого не надто поважають в Індії.

And he said that these people in the cities,

Він сказав, що жителі великих міст

in one flush, expend as much water

зливають за один раз стільки води в туалеті,

as you people in the rural areas

скільки мешканці сіл

don't get for your family for two days.

не витрачають на цілу сім'ю за два дні.

That struck a chord, and I said, "That's true."

Це взяло мене за живе, я подумав: "Так воно і є".

I went to see a friend of mine,

Якось я пішов до свого друга,

and he made me wait

і мусив чекати на нього

in his apartment in Malabar Hill

у його квартирі на Малабар Гілл,

on the twentieth floor,

на двадцятому поверсі,

which is a really, really upmarket area in Mumbai.

у дуже елітному районі Мумбаї.

And he was having a shower for 20 minutes.

Він приймав душ двадцять хвилин.

I got bored and left, and as I drove out,

Я знудився і пішов геть. А дорогою назад

I drove past the slums of Bombay,

їхав як завжди через

as you always do,

нетрі Бомбея.

and I saw lines and lines in the hot midday sun

А там під палючим сонцем у довжелезних чергах

of women and children with buckets

стояли жінки і діти з відрами,

waiting for a tanker

і чекали на цистерну

to come and give them water.

з водою.

And an idea started to develop.

У цю хвилю в мене виникла ідея.

So how does that become a story?

Як вона переросла в історію?

I suddenly realized that we are heading towards disaster.

Я раптом зрозумів, що ми на порозі катастрофи.

So my next film is called "Paani"

Тому мій наступний фільм називється "Паані" -

which means water.

"Вода".

And now, out of the mythology of that,

На цьому міфологічному ґрунті

I'm starting to create a world.

я починаю створювати світ.

What kind of world do I create,

Який світ я створюю?

and where does the idea, the design of that come?

Звідки беруться ідея і проект?

So, in my mind, in the future,

Я уявив, що у майбутньому

they started to build flyovers.

збудують шляхопроводи.

You understand flyovers? Yeah?

Розумієте, що таке шляхопроводи? Так?

They started to build flyovers

Отож, збудували шляхопроводи,

to get from A to B faster,

щоб швидше добратися з пункту А в пункт Б.

but they effectively went from one area of relative wealth

Натомість багатії спритно дістаються від одного відносно заможного району

to another area of relative wealth.

до іншого відносно заможного району.

And then what they did was

А потім збудували

they created a city above the flyovers.

місто над шляхопроводами.

And the rich people moved to the upper city

Багаті люди переїхали у верхнє місто,

and left the poorer people in the lower cities,

а бідні залишилися у нижніх містах.

about 10 to 12 percent of the people

Близько 10-12 відсотків людей

have moved to the upper city.

перебралися у верхнє місто.

Now, where does this upper city and lower city come?

Звідки беруться ці верхні і нижні міста?

There's a mythology in India about --

В одному індійському міфі

where they say, and I'll say it in Hindi,

є такі слова - я скажу їх на Гінді -

[Hindi]

(Гінді)

Right. What does that mean?

Про що тут йдеться?

It says that the rich are always sitting on the shoulders

Йдеться про те, що багаті завжди сидять на плечах

and survive on the shoulders of the poor.

і виживають на плечах бідних.

So, from that mythology, the upper city and lower city come.

Саме з цього міфу походить ідея верхнього і нижнього міст.

So the design has a story.

Задум заснований на історії.

And now, what happens is that the people of the upper city,

Згодом мешканці верхнього міста

they suck up all the water.

всмоктують усю воду.

Remember the word I said, suck up.

Запам'ятайте це слово - всмоктують.

They suck up all the water, keep to themselves,

Вони всмоктують усю воду, не діляться нею ні з ким,

and they drip feed the lower city.

і подають воду по краплинах у нижнє місто.

And if there's any revolution, they cut off the water.

Якщо вибухне революція, вони відключать воду.

And, because democracy still exists,

Але демократія ще не вмерла,

there's a democratic way in which you say

тому можна заявити по-демократичному:

"Well, if you give us what [we want], we'll give you water."

"Якщо ви дасте нам [що ми хочемо], ми включимо воду".

So, okay my time is up.

Мій час вже добігає кінця.

But I can go on about telling you

Але я можу ще довго розповідати,

how we evolve stories,

як ми вигадуємо історії,

and how stories effectively are who we are

як історії стають нами,

and how these get translated into the particular discipline

і як їх можна перенести в конкретну галузь -

that I am in, which is film.

у моєму випадку - це кіно.

But ultimately, what is a story? It's a contradiction.

Врешті-решт, що таке історія? Це протиріччя.

Everything's a contradiction.

Усе довкола - протиріччя.

The universe is a contradiction.

Всесвіт - це протиріччя.

And all of us are constantly looking for harmony.

І всі ми постійно прагнемо досягнути гармонії.

When you get up, the night and day is a contradiction.

Вранці ми сприймаємо день і ніч як протиріччя.

But you get up at 4 a.m.

Але ось ви встали в 4 годині ранку.

That first blush of blue is where the night and day

Перший проблиск блакиті там, де ніч і день

are trying to find harmony with each other.

намагаються знайти гармонію між собою.

Harmony is the notes that Mozart didn't give you,

Гармонія - це ноти Моцарта, які він нам не залишив,

but somehow the contradiction of his notes suggest that.

але протиріччя його нот вказує на існування цих інших записів.

All contradictions of his notes suggest the harmony.

Усі протиріччя його записів свідчать про гармонію.

It's the effect of looking for harmony

Це наслідок пошуку гармонії

in the contradiction that exists in a poet's mind,

серед протиріч, які панують у думках поета,

a contradiction that exists in a storyteller's mind.

серед протиріч, які панують у думках оповідача.

In a storyteller's mind, it's a contradiction of moralities.

У думках оповідача - це моральні протиріччя.

In a poet's mind, it's a conflict of words,

У думках поета - протиріччя словесні.

in the universe's mind, between day and night.

А в думках всесвіту - суперечність між ніччю і днем.

In the mind of a man and a woman,

У думках чоловіка і жінки

we're looking constantly at

ми увесь час є свідками

the contradiction between male and female,

протистояння чоловічого і жіночого начал.

we're looking for harmony within each other.

Ми прагнемо душевної гармонії.

The whole idea of contradiction,

Увесь сенс протиріччя -

but the acceptance of contradiction

окрім примирення з ним -

is the telling of a story, not the resolution.

це оповідь історії, а не вирішення проблеми.

The problem with a lot of the storytelling in Hollywood

Проблема багатьох голівудських історій

and many films, and as [unclear] was saying in his,

і фільмів - як сказав (нерозбірливо) у своєму кіно - полягає

that we try to resolve the contradiction.

у спробі залагодити протиріччя.

Harmony is not resolution.

Гармонія - це не рішення.

Harmony is the suggestion of a thing

Гармонія - це натяк на щось

that is much larger than resolution.

значно більше, ніж рішення.

Harmony is the suggestion of something

Гармонія - це натяк на щось

that is embracing and universal

всеосяжне і загальне,

and of eternity and of the moment.

вічне і миттєве.

Resolution is something that is far more limited.

Рішення - це набагато вужче поняття.

It is finite; harmony is infinite.

Воно остаточне. Гармонія безкінечна.

So that storytelling, like all other contradictions in the universe,

Тому історії, як і решта протиріч у всесвіті,

is looking for harmony and infinity

шукають гармонію і нескінченність

in moral resolutions, resolving one, but letting another go,

у моральних рішеннях. Вони розв'язують один конфлікт,

letting another go and creating a question that is really important.

але обминають інший, і тому порушують дійсно важливі питання.

Thank you very much.

Щиро дякую.

(Applause)

(Оплески)