What it's like to be a parent in a war zone | Aala El-Khani

Перекладач: Oksana Zhuk Утверджено: Khrystyna Romashko

Worldwide, over 1.5 billion people experience armed conflict.

По всьому світу близько 1.5 млрд людей переживають збройні конфлікти.

In response, people are forced to flee their country,

Тому вони змушені тікати зі своєї країни,

leaving over 15 million refugees.

результат - 15 мільйонів біженців.

Children, without a doubt,

Діти, без сумніву,

are the most innocent and vulnerable victims ...

є безневинними і найвразливішими жертвами...

but not just from the obvious physical dangers,

і не тільки явної фізичної загрози,

but from the often unspoken effects that wars have on their families.

але і морального впливу війни.

The experiences of war leave children at a real high risk

Війна ставить дітей під серйозну загрозу

for the development of emotional and behavioral problems.

виникнення проблем психіки та поведінки.

Children, as we can only imagine,

Можна тільки уявити, якими діти є

will feel worried, threatened and at risk.

наляканими.

But there is good news.

Але є і хороші новини.

The quality of care that children receive in their families

Якість піклування за дітьми в сім'ї

can have a more significant effect on their well-being

може вплинути на їхнє благополуччя більше,

than from the actual experiences of war that they have been exposed to.

ніж війна, яку вони переживають.

So actually, children can be protected

Справді, дітей можна захистити

by warm, secure parenting during and after conflict.

хорошим вихованням під час і після війни.

In 2011, I was a first-year PhD student

У 2011 році я поступила в аспірантуру

in the University of Manchester School of Psychological Sciences.

Манчестерського університету школи психології.

Like many of you here,

Як і багато з вас,

I watched the crisis in Syria unfold in front of me on the TV.

я слідкувала за війною в Сирії на екрані.

My family is originally from Syria,

Моя сім'я із Сирії,

and very early on,

і тому дуже рано

I lost several family members in really horrifying ways.

трагічно загинули мої рідні.

I'd sit and I'd gather with my family and watch the TV.

Ми усі разом дивилися телевізор.

We've all seen those scenes:

І бачили ті сцени:

bombs destroying buildings,

як бомби зносять будинки,

chaos, destruction

хаос, порожнеча,

and people screaming and running.

люди кричать і тікають.

It was always the people screaming and running that really got me the most,

Саме це мене пронизує найбільше,

especially those terrified-looking children.

а особливо налякані діти.

I was a mother to two young, typically inquisitive children.

У мене було двоє звичайних допитливих дітей.

They were five and six then,

Тоді їм було 4 і 6 років,

at an age where they typically asked lots and lots of questions,

вік, коли вони найбільше задають питань,

and expected real, convincing answers.

і чекають чесних, переконливих відповідей.

So, I began to wonder what it might be like

Я почала уявляти, як би я

to parent my children in a war zone and a refugee camp.

виховувала своїх дітей у хаосі війни, у таборі біженців.

Would my children change?

Змінилися б мої діти?

Would my daughter's bright, happy eyes lose their shine?

Моя дочка б втратила той вогник у очах?

Would my son's really relaxed and carefree nature become fearful and withdrawn?

Чи став би мій безтурботний син замкненим?

How would I cope?

Справилася би я?

Would I change?

Змінилася б я?

As psychologists and parent trainers,

Ми, психологи і спеціалісти у сфері сім'ї,

we know that arming parents with skills in caring for their children

знаємо, що умілі батьки

can have a huge effect on their well-being,

можуть значно вплинути на стан дітей,

and we call this parent training.

і це ми називаємо підготовкою батьків.

The question I had was,

У мене було питання,

could parent training programs be useful for families

чи зможуть такі програми допомогти сім'ям,

while they were still in war zones or refugee camps?

які живуть у зоні війни?

Could we reach them with advice or training

Чи можемо ми чимось їм допомогти,

that would help them through these struggles?

щоб побороти усі ці труднощі?

So I approached my PhD supervisor,

Я запитала свого наукового керівника,

Professor Rachel Calam,

професора Рейчел Келем,

with the idea of using my academic skills to make some change in the real world.

як я можу змінити світ.

I wasn't quite sure what exactly I wanted to do.

Я не знала, як саме мені це зробити.

She listened carefully and patiently,

Вона терпляче вислухала мене,

and then to my joy she said,

а тоді, на щастя, відповіла:

"If that's what you want to do, and it means so much to you,

"Якщо це важливо для тебе,

then let's do it.

тоді давай це зробимо.

Let's find ways to see if parent programs

Давай дізнаємося, чи можуть ці програми

can be useful for families in these contexts."

допомогти сім'ям у такому становищі."

So for the past five years, myself and my colleagues --

Вже 5 років ми з колегами -

Prof. Calam and Dr. Kim Cartwright --

професором Келем і доктором Кім Картрайт -

have been working on ways to support families

розробляємо способи допомоги сім'ям,

that have experienced war and displacement.

які пережили війну і вимушений переїзд.

Now, to know how to help families that have been through conflict

Щоб зрозуміти, чим їм допомогти,

support their children,

подбати про їхніх дітей,

the first step must obviously be to ask them what they're struggling with,

спочатку треба дізнатися, у чому їх біда,

right?

так?

I mean, it seems obvious.

Це очевидно.

But it's often those that are the most vulnerable,

Як правило, найвразливіші із тих,

that we're trying to support,

кому ми намагаємося допомогти,

that we actually don't ask.

це ті, кого ми не питаємо.

How many times have we just assumed we know exactly the right thing

Скільки разів ми були впевнені, що знаємо

that's going to help someone or something without actually asking them first?

кому і як допомагати, без ніяких питань?

So I travelled to refugee camps in Syria and in Turkey,

Я була у таких таборах у Сирії, Турції,

and I sat with families, and I listened.

Я сідала разом з сім'ями і слухала.

I listened to their parenting challenges,

Я вислуховувала труднощі батьків,

I listened to their parenting struggles

те, як вони стараються,

and I listened to their call for help.

слухала їх крик про допомогу.

And sometimes that was just paused,

Інколи я просто зупинялася,

as all I could do was hold hands with them

все, що було в моїх силах - взяти їх за руки

and just join them in silent crying and prayer.

і тихо плакати та молитися.

They told me about their struggles,

Вони розказували про свої труднощі,

they told me about the rough, harsh refugee camp conditions

про суворі, жорстокі умови у таборі,

that made it hard to focus on anything but practical chores

де неможливо зосередитися на необхідному,

like collecting clean water.

наприклад, похід за питною водою.

They told me how they watched their children withdraw;

Вони ділилися, як їхні діти стають чужими;

the sadness, depression, anger,

сум, депресія, злість,

bed-wetting, thumb-sucking, fear of loud noises,

нетримання, переляк, страх гучних звуків,

fear of nightmares --

страх нічних жахіть -

terrifying, terrifying nightmares.

лякаючі, страшні сни.

These families had been through what we had been watching on the TV.

Вони пережили все, що ми бачимо на екрані.

The mothers --

Матері,

almost half of them were now widows of war,

з яких майже половина вдови військових,

or didn't even know if their husbands were dead or alive --

або, які навіть не знали, чи живі їхні чоловіки -

described how they felt they were coping so badly.

розказували, як важко їм було.

They watched their children change and they had no idea how to help them.

Вони бачили, що діти потребують допомоги, але не знали, як їм допомогти.

They didn't know how to answer their children's questions.

Вони не знали, як відповідати на їхні запитання.

What I found incredibly astonishing and so motivational

Мене вражало і дивувало те,

was that these families were so motivated to support their children.

як батькам вдавалося підтримувати дітей.

Despite all these challenges they faced,

Не дивлячись на всі труднощі у житті,

they were trying to help their children.

вони старалися допомагати дітям.

They were making attempts at seeking support from NGO workers,

Вони шукали підтримки у працівників неурядових організацій,

from refugee camp teachers,

у вихователів з таборів біженців,

professional medics,

у лікарів,

other parents.

інших батьків.

One mother I met had only been in a camp for four days,

Я зустріла маму, яка тут всього 4 дні,

and had already made two attempts

вона вже неодноразово намагалася

at seeking support for her eight-year-old daughter

знайти допомогу своїй 8-річній дочці,

who was having terrifying nightmares.

у якої були жахливі кошмари.

But sadly, these attempts are almost always useless.

На жаль, майже завжди, без результату.

Refugee camp doctors, when available,

Лікарі, якщо вони взагалі тут є,

are almost always too busy,

практично завжди надто зайняті

or don't have the knowledge or the time for basic parenting supports.

або брак належних знань заважає їм допомогти батькам.

Refugee camp teachers and other parents are just like them --

Вихователі і батьки також є

part of a new refugee community who's struggling with new needs.

частиною спільноти, яка намагається з цим боротися.

So then we began to think.

І тоді ми почали думати.

How could we help these families?

Як можна їм допомогти?

The families were struggling with things much bigger than they could cope with.

Сім'ї справлялися з небаченими проблемами.

The Syrian crisis made it clear

Конфлікт у Сирії дав зрозуміти,

how incredibly impossible it would be to reach families on an individual level.

що неможливо підтримати кожного в сім'ї.

How else could we help them?

Чим ще можна їм допомогти?

How would we reach families at a population level

Як допомогти людям на ширшому рівні

and low costs

при низьких затратах

in these terrifying, terrifying times?

у ці важкі, жахливі часи?

After hours of speaking to NGO workers,

Після довгих розмов з благодійними організаціями

one suggested a fantastic innovative idea

поступила чудова ідея

of distributing parenting information leaflets via bread wrappers --

поширення інформації через обгортку хліба,

bread wrappers that were being delivered to families in a conflict zone in Syria

який доставляли тутешнім людям

by humanitarian workers.

гуманітарні працівники.

So that's what we did.

Так ми і зробили.

The bread wrappers haven't changed at all in their appearance,

Упаковка хліба ніяк не змінилася ззовні

except for the addition of two pieces of paper.

крім двох додаткових листків паперу.

One was a parenting information leaflet that had basic advice and information

На одному - базові поради при проблемах,

that normalized to the parent what they might be experiencing,

які могли б спіткати батьків

and what their child might be experiencing.

та дітей.

And information on how they could support themselves and their children,

Та поради, як допомогти собі та дітям,

such as information like spending time talking to your child,

наприклад, як приділити час дитині,

showing them more affection,

показати свою любов,

being more patient with your child,

як можна бути більш терплячими до них,

talking to your children.

як розмовляти з ними.

The other piece of paper was a feedback questionnaire,

На іншому листку була анкета,

and of course, there was a pen.

і, звичайно, ручка.

So is this simply leaflet distribution,

Тож, це просто якесь поширення інформації,

or is this actually a possible means of delivering psychological first aid

чи надання першої психологічної допомоги

that provides warm, secure, loving parenting?

для забезпечення теплого, надійного і турботливого виховання?

We managed to distribute 3,000 of these in just one week.

Тільки за один тиждень ми розіслали 3000 копій.

What was incredible was we had a 60 percent response rate.

Ми й не очікували отримати 60% відповідей.

60 percent of the 3,000 families responded.

Відповіли 60% із 3000 сімей.

I don't know how many researchers we have here today,

Не знаю, скільки досліджень ми маємо зараз,

but that kind of response rate is fantastic.

але такий показник просто вражає.

To have that in Manchester would be a huge achievement,

Успіхом був би такий показник у Манчестері,

let alone in a conflict zone in Syria --

не говорячи вже і про Сирію -

really highlighting how important these kinds of messages were to families.

це дійсно багато про що говорить.

I remember how excited and eager we were for the return of the questionnaires.

Пригадую, як з нетерпінням ми чекали результатів.

The families had left hundreds of messages --

Сім'ї залишили сотні листів -

most incredibly positive and encouraging.

в загальному, позитивних і надихаючих.

But my favorite has got to be,

Але мій улюблений - наступний:

"Thank you for not forgetting about us and our children."

"Дякуємо, що пам'ятаєте про нашу сім'ю."

This really illustrates the potential means

Ми відкриваємо можливі способи

of the delivery of psychological first aid to families,

надання психологічної допомоги сім'ям,

and the return of feedback, too.

а також налагодження взаємного зв'язку.

Just imagine replicating this using other means

Уявімо собі розповсюдження інших засобів:

such as baby milk distribution, or female hygiene kits,

молоко, засоби гігієни для жінок,

or even food baskets.

чи навіть їжа.

But let's bring this closer to home,

Але давайте подумаємо глибше,

because the refugee crisis

тому що проблема біженців

is one that is having an effect on every single one of us.

впливає на кожного з нас.

We're bombarded with images daily of statistics and of photos,

Щоденно нас закидують статистикою і фото,

and that's not surprising,

і це не дивно,

because by last month,

бо за останній місяць

over one million refugees had reached Europe.

більше мільйона біженців дісталися Європи.

One million.

Один мільйон.

Refugees are joining our communities,

Біженці проникають в наші спільноти,

they're becoming our neighbors,

стають нашими сусідами,

their children are attending our children's schools.

і їхні діти вчаться з нашими.

So we've adapted the leaflet to meet the needs of European refugees,

Тому ми переробили листівки під потреби європейських біженців,

and we have them online, open-access,

вони є у відкритому доступі в інтернеті,

in areas with a really high refugee influx.

на території високого напливу біженців.

For example, the Swedish healthcare uploaded it onto their website,

Наприклад, таку листівку завантажив сайт МОЗ Швеції,

and within the first 45 minutes,

і за 45 хвилин

it was downloaded 343 times --

її завантажили 343 рази -

really highlighting how important it is

це показує, наскільки важливим є

for volunteers, practitioners and other parents

для волонтерів, лікарів та батьків

to have open-access, psychological first-aid messages.

мати відкритий доступ до першої психологічної допомоги.

In 2013, I was sitting on the cold, hard floor of a refugee camp tent

2013 рік, я сиділа на холодній, твердій підлозі намету у таборі біженців,

with mothers sitting around me as I was conducting a focus group.

де я проводила заняття для матерів.

Across from me stood an elderly lady

Навпроти мене сиділа літня жінка,

with what seemed to be a 13-year-old girl lying beside her,

а поруч, здається, лежала 13-річна дівчинка,

with her head on the elderly lady's knees.

схиливши голову на коліна цій жінки.

The girl stayed quiet throughout the focus group,

Дівчина мовчала під час заняття,

not talking at all,

не промовила ні слова,

with her knees curled up against her chest.

притиснувши коліна до грудей.

Towards the end of the focus group,

Ближче до кінця заняття,

and as I was thanking the mothers for their time,

коли я дякувала за прихід,

the elderly lady looked at me while pointing at the young girl,

літня жінка, поглянувши на мене, вказала на дівчинку,

and said to me, "Can you help us with...?"

і запитала мене: "Можете допомогти з...?"

Not quite sure what she expected me to do,

Не зовсім розумію, чого вона очікувала,

I looked at the young girl and smiled,

я поглянула на дівчинку і посміхнулася,

and in Arabic I said,

і сказала арабською:

"Salaam alaikum. Shu-ismak?"

"Salaam alaikum. Shu-ismak?"

"What's your name?"

"Як тебе звати?"

She looked at me really confused and unengaged,

Вона подивилася на мене ніяково і байдуже,

but then said, "Halul."

а тоді сказала: Халюль.

Halul is the pet's name for the Arabic female name, Hala,

Халюль - це пестлива форма жіночого імені Хала,

and is only really used to refer to really young girls.

так, зазвичай, кажуть до маленьких дівчаток,

At that point I realized that actually Hala was probably much older than 13.

Тут я зрозуміла, що Хала є значно старшою.

It turns out Hala was a 25-year-old mother to three young children.

Виявилося, що вона 25-річна мама трьох дітей.

Hala had been a confident, bright, bubbly, loving, caring mother

Вона була впевненою, енергійною та турботливою матір'ю

to her children,

для своїх дітей,

but the war had changed all of that.

але війна все змінила.

She had lived through bombs being dropped in her town;

Вона пережила бомбардування свого міста;

she had lived through explosions.

вибухи.

When fighter jets were flying around their building,

Коли ворожі літаки літали над їхнім будинком,

dropping bombs,

скидаючи бомби,

her children would be screaming, terrified from the noise.

її діти кричали, нажахані шумом.

Hala would frantically grab pillows and cover her children's ears

Хала прикривала подушками вуха дітей,

to block out the noise,

оберігаючи їх від шуму,

all the while screaming herself.

в той час, як і сама кричала.

When they reached the refugee camp

Діставшись до табору біженців,

and she knew they were finally in some kind of safety,

Хала відчула безпеку,

she completely withdrew to acting like her old childhood self.

і почала поводитися, як дитина.

She completely rejected her family --

Вона повністю відкинула своою сімю -

her children, her husband.

дітей, чоловіка.

Hala simply could no longer cope.

Вона просто більше не витримала.

This is a parenting struggle with a really tough ending,

Це приклад боротьби з дуже жорстоким закінченням,

but sadly, it's not uncommon.

і, на жаль, це не рідкість.

Those who experience armed conflict and displacement

Ті, хто пережили війну та переїзд,

will face serious emotional struggles.

зіштовхнуться з серйозними емоційними проблемами.

And that's something we can all relate to.

Це стосується кожного із нас.

If you have been through a devastating time in your life,

Ви ті, хто пережив труднощі,

if you have lost someone or something you really care about,

чи втратив когось чи щось важливе,

how would you continue to cope?

як жити з цим далі?

Could you still be able to care for yourself and for your family?

Чи зможете ви далі піклуватися про себе і дітей?

Given that the first years of a child's life are crucial

Враховуючи, що перші роки життя є важливі

for healthy physical and emotional development,

для фізичного і емоційного здоров'я,

and that 1.5 billion people are experiencing armed conflict --

і що 1.5 млн людей все ще під загрозою -

many of whom are now joining our communities --

багато людей приєднується до нас -

we cannot afford to turn a blind eye

ми не можемо просто закрити очі

to the needs of those who are experiencing war and displacement.

на їхні потреби.

We must prioritize these families' needs --

Їхні потреби мають бути на першому місці -

both those who are internally displaced, and those who are refugees worldwide.

для всіх зовнішніх та внутрішніх переселенців.

These needs must be prioritized by NGO workers, policy makers,

Особливо це стосується благодійних організацій, політиків,

the WHO, the UNHCR and every single one of us

ВОOЗ, УВКБ ООН та кожного з нас

in whatever capacity it is that we function in our society.

незалежно від нашої ролі у суспільстві.

When we begin to recognize the individual faces of the conflict,

Коли ми розпізнаємо окремі обличчя на карті війни,

when we begin to notice those intricate emotions on their faces,

коли помічаємо складні емоції на обличчях,

we begin to see them as humans, too.

ми починаємо бачити в них людей.

We begin to see the needs of these families,

Ми починаємо розуміти їхні потреби,

and these are the real human needs.

дійсно важливі потреби.

When these family needs are prioritized,

Якщо ставити їхні пріоритети на перше місце,

interventions for children in humanitarian settings

зросте і піклування про дітей

will prioritize and recognize the primary role of the family in supporting children.

і розкриється першочергова роль у підтримці дітей.

Family mental health will be shouting loud and clear

Про духовне сімейне здоров'я заговорять

in global, international agenda.

по всьому світу.

And children will be less likely to enter social service systems

Дітям не доведеться зустрічатися із соціальними службами

in resettlement countries

в країнах переселенців

because their families would have had support earlier on.

тому, що ми завчасно допоможемо їхнім сім'ям.

And we will be more open-minded,

Ми будемо більш відкритими,

more welcoming, more caring

дружніми, турботливими,

and more trusting to those who are joining our communities.

більше довірятимемо тим, хто приєднується до нас.

We need to stop wars.

Ми повинні зупинити війни.

We need to build a world where children can dream of planes dropping gifts,

Ми повинні зробити все, щоб дітям снилися літаки з подарунками,

and not bombs.

а не з бомбами.

Until we stop armed conflicts raging throughout the world,

І поки ми не зупинимо збройні конфлікти,

families will continue to be displaced,

це все продовжуватиметься,

leaving children vulnerable.

і відбиватиметься на дітях.

But by improving parenting and caregiver support,

Але покращуючи систему підтримки батьків,

it may be possible to weaken the links between war and psychological difficulties

є шанс викреслити війну із нашого життя,

in children and their families.

з життя наших дітей.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)