Stephen Friend: The hunt for "unexpected genetic heroes"

Перекладач: Natalya Davydovych Утверджено: Hanna Leliv

Approximately 30 years ago,

Близько 30 років тому,

when I was in oncology at the Children's Hospital

коли я працював в онкологіЇ дитячої лікарні

in Philadelphia,

у Філадельфії,

a father and a son walked into my office

батько та син увійшли до мого кабінету,

and they both had their right eye missing,

і в обох не було правого ока.

and as I took the history, it became apparent

Коли я взяв справу, стало очевидним,

that the father and the son had a rare form

що батько та син мали рідкісну форму

of inherited eye tumor, retinoblastoma,

спадкової пухлини ока, ретинобластоми,

and the father knew that he had passed that fate

і батько знав, що передав свою долю

on to his son.

синові.

That moment changed my life.

Цей момент змінив моє життя.

It propelled me to go on

Це стимулювало мене рухатись вперед

and to co-lead a team that discovered

і стати одним із лідерів команди, що відкрила

the first cancer susceptibility gene,

перший ген схильності до раку.

and in the intervening decades since then,

Та за роки, що пройшли після цього,

there has been literally a seismic shift

відбулась буквально сейсмічна зміна

in our understanding of what goes on,

у нашому розумінні того, що відбувається,

what genetic variations are sitting behind

які генетичні варіації є причиною

various diseases.

різноманітних захворювань.

In fact, for thousands of human traits,

Насправді, для тисяч людських рис

a molecular basis that's known for that,

є відома молекулярна основа,

and for thousands of people, every day,

та тисячі людей щодня

there's information that they gain

отримують інформацію

about the risk of going on to get this disease

про ризик отримати те

or that disease.

чи інше захворювання.

At the same time, if you ask,

Водночас, якщо ви запитаєте:

"Has that impacted the efficiency,

"Чи вплинуло це на ефективність

how we've been able to develop drugs?"

нашої здатності розробляти ліки?",

the answer is not really.

відповідь буде негативною.

If you look at the cost of developing drugs,

Якщо поглянути на вартість розробки ліків,

how that's done, it basically hasn't budged that.

як це відбувається, майже нічого не змінилось.

And so it's as if we have the power to diagnose

Так начебто у нас є змога діагностувати,

yet not the power to fully treat.

проте немає можливості повністю лікувати.

And there are two commonly given reasons

І є дві причини, якими зазвичай пояснюють,

for why that happens.

чому це відбувається.

One of them is it's early days.

По-перше, ми лише на початку шляху.

We're just learning the words, the fragments,

Ми тільки вивчаємо слова, фрагменти,

the letters in the genetic code.

літери у генетичному коді.

We don't know how to read the sentences.

Ми не знаємо, як прочитати речення.

We don't know how to follow the narrative.

Ми не знаємо, як слідкувати за розповіддю.

The other reason given is that

Іншою причиною є те,

most of those changes are a loss of function,

що більшість цих змін є втратою функцій,

and it's actually really hard to develop drugs

і насправді дуже важко розробити ліки

that restore function.

для їх відновлення.

But today, I want us to step back

Проте сьогодні я хочу зробити крок назад

and ask a more fundamental question,

та поставити більш фундаментальне питання:

and ask, "What happens if we're thinking

"Що, якщо ми думаємо

about this maybe in the wrong context?"

про це, можливо, у неправильному контексті?"

We do a lot of studying of those who are sick

Ми вивчаємо багато хворих

and building up long lists

та вибудовуємо довгі переліки

of altered components.

змінених компонентів.

But maybe, if what we're trying to do

Проте якщо ми намагаємось

is to develop therapies for prevention,

розробити ліки для профілактики,

maybe what we should be doing

можливо нам треба

is studying those who don't get sick.

вивчати тих, хто не захворів.

Maybe we should be studying those

Ймовірно нам слід вивчати тих,

that are well.

хто здоровий.

A vast majority of those people

Переважна більшість цих людей

are not necessarily carrying a particular

необов'язково є носієм певного

genetic load or risk factor.

генетичного навантаження чи ризику.

They're not going to help us.

Вони не зможуть стати нам у нагоді.

There are going to be those individuals

Є також індивіди, котрі

who are carrying a potential future risk,

є носіями потенційного майбутного ризику

they're going to go on to get some symptom.

і у яких розвинуться певні симптоми.

That's not what we're looking for.

Це не ті, кого ми шукаємо.

What we're asking and looking for is,

Ті, про кого ми говоримо і шукаємо,

are there a very few set of individuals

є дуже обмежена група індивідів,

who are actually walking around

хто живе з ризиком,

with the risk that normally would cause a disease,

що зазвичай спричинив би хворобу,

but something in them, something hidden in them

проте щось в них, щось приховане в них,

is actually protective

є насправді захисним

and keeping them from exhibiting those symptoms?

та запобігає прояву цих симптомів.

Ви можете уявити, що для проведення такого дослідження

If you're going to do a study like that, you can imagine

you'd like to look at lots and lots of people.

довелось би проаналізувати велику кількість людей.

We'd have to go and have a pretty wide study,

Нам слід би було провести доволі масштабне дослідження,

and we realized that actually

і ми усвідомили,

one way to think of this is,

що одним з шляхів є ось який -

let us look at adults who are over 40 years of age,

ми візьмемо дорослих, старших за 40 років,

and let's make sure that we look at those

і впевнимось, що маємо справу з тими,

who were healthy as kids.

хто був здоровим у дитинстві.

They might have had individuals in their families

Вони могли мати родичів,

who had had a childhood disease,

хто мав дитячі захворювання,

but not necessarily.

проте необов'язково.

And let's go and then screen those

Після цього перевіримо їх,

to find those who are carrying genes

аби знайти тих, хто є носієм генів

for childhood diseases.

дитячих захворювань.

Now, some of you, I can see you

Тепер декотрі з вас

putting your hands up going, "Uh, a little odd.

можуть заперечити: "Дивно.

What's your evidence

Якими є ваші докази,

that this could be feasible?"

що це можливо?"

I want to give you two examples.

Я хочу навести два приклади.

The first comes from San Francisco.

Перший про Сан-Франциско,

It comes from the 1980s and the 1990s,

у 1980-х та 1990-х роках.

and you may know the story where

Можливо вам відомо,

there were individuals who had very high levels

що там були люди, які мали дуже високий рівень

of the virus HIV.

вірусу імунодифіциту.

They went on to get AIDS.

У них розвинувся СНІД.

But there was a very small set of individuals

Проте була дуже мала група індивідів,

who also had very high levels of HIV.

у котрих також був високий рівень ВІЛ,

They didn't get AIDS.

та вони не захворіли на СНІД.

And astute clinicians tracked that down,

Спостережливі лікарі прослідкували за цим

and what they found was they were carrying mutations.

та виявили, що ці люди є носіями мутацій.

Notice, they were carrying mutations from birth

Зауважте, вони від народження

that were protective, that were protecting them

були носіями мутацій, що захищали їх

from going on to get AIDS.

від захворювання на СНІД.

You may also know that actually a line of therapy

Вам також можливо відомо, що на основі

has been coming along based on that fact.

цього факту розробляється лікування.

Second example, more recent, is elegant work

Другий приклад, більш сучасний, є блискучою роботою

done by Helen Hobbs,

Гелен Гоббс,

who said, "I'm going to look at individuals

котра сказала: "Я зверну увагу на людей,

who have very high lipid levels,

котрі мають дуже високий рівень ліпідів,

and I'm going to try to find those people

та спробую знайти тих, хто

with high lipid levels

попри цей високий рівень ліпідів,

who don't go on to get heart disease."

не захворів на сердечні захворювання".

And again, what she found was

І знову ж таки, вона з'ясувала,

some of those individuals had mutations

що деякі індивіди були носіями мутацій,

that were protective from birth that kept them,

які навіть при високому рівні ліпідів

even though they had high lipid levels,

від народження їх захищали.

and you can see this is an interesting way

Як ви бачите, це є цікавою точкою зору

of thinking about how you could develop

на те, як може розроблятись

preventive therapies.

превентивне лікування.

The project that we're working on

Проект, над яким ми працюємо,

is called "The Resilience Project:

називається "Проект Життєстійкість:

A Search for Unexpected Heroes,"

пошук несподіваних героїв",

because what we are interested in doing is saying,

тому що ми зацікавлені у тому,

can we find those rare individuals

аби знайти тих рідкісних індивідів,

who might have these hidden protective factors?

хто має ці приховані захисні фактори.

And in some ways, think of it as a decoder ring,

У певному сенсі, сприймайте це як декодер,

a sort of resilience decoder ring

дешифратор життєстійкості,

that we're going to try to build.

який ми намагаємось вибудувати.

We've realized that we should do this in a systematic way,

Ми зрозуміли, що нам слід це робити систематично,

so we've said, let's take every single

тому вирішили взяти всі

childhood inherited disease.

дитячі спадкові хвороби.

Let's take them all, and let's pull them back a little bit

Візьмімо їх усіх та виділимо ті,

by those that are known to have severe symptoms,

що відрізняються сильно вираженими симптомами,

where the parents, the child,

коли батьки, дитина,

those around them would know

та оточуючі знають,

that they'd gotten sick,

що вона захворіє.

and let's go ahead and then frame them again

Після цього виділимо ті,

by those parts of the genes where we know

які відомі певними

that there is a particular alteration

видозміненими частинами генів,

that is known to be highly penetrant

що є передумовами для

to cause that disease.

виникнення цих захворювань.

Where are we going to look?

Де ж ми шукатимемо?

Well, we could look locally. That makes sense.

Ми можемо здійснити локальний пошук. Це має сенс.

But we began to think, maybe we should look

Проте ми подумали, що можливо нам слід

all over the world.

шукати у цілому світі.

Maybe we should look not just here

Можливо слід шукати не лише тут,

but in remote places where their might be

а й у віддалених місцях, де може бути

a distinct genetic context,

інший генетичний контекст,

there might be environmental factors

де можуть бути фактори середовища,

that protect people.

що захищають людей.

And let's look at a million individuals.

Розгляньмо мільйон індивідів.

Now the reason why we think it's a good time

Чому ми гадаємо, що зараз

to do that now

відповідний час?

is, in the last couple of years,

Тому що протягом останніх років

there's been a remarkable plummeting in the cost

ми спостерігаємо суттєве зниження вартості

to do this type of analysis,

такого типу досліджень,

this type of data generation,

такого типу генерування інформації,

to where it actually costs less to do

коли кошти на збір інформації

the data generation and analysis

та її аналіз є меншими,

than it does to do the sample processing and the collection.

аніж на збір та опрацювання проб.

The other reason is that in the last five years,

Іншою причиною є те, що протягом останніх п'яти років

there have been awesome tools,

було розроблено чудові інструменти

things about network biology, systems biology,

у сфері системної біології та систематики,

that have come up that allow us to think

що дають нам надію

that maybe we could decipher

на можливе розкодування

those positive outliers.

цих позитивних помилок.

And as we went around talking to researchers

І коли ми почали спілкуватись з дослідниками

and institutions

та інститутами,

and telling them about our story,

і розповідати їм нашу історію,

something happened.

щось відбулось.

They started saying, "This is interesting.

Вони почали казати: "Це цікаво.

I would be glad to join your effort.

Я із задоволенням долучусь до вас.

I would be willing to participate."

Я хочу брати участь".

And they didn't say, "Where's the MTA?"

Вони не запитували: "Де угода про передачу матеріалів?"

They didn't say, "Where is my authorship?"

Вони не цікавились, де їхнє авторське право.

They didn't say, "Is this data going to be mine? Am I going to own it?"

Вони не запитували, чи ця інформація належатиме їм.

They basically said, "Let's work on this

Вони сказали: "Давайте працювати над цим

in an open, crowd-sourced, team way

у відкритий, командний спосіб, всі разом,

to do this decoding."

для того, щоб здійснити це декодування".

Six months ago, we locked down

Шість місяців тому ми

the screening key for this decoder.

підібрали ключ для нашого декодування.

My co-lead, a brilliant scientist, Eric Schadt

Мій співробітник, блискучий науковець, Ерік Шадт

at the Icahn Mount Sinai School of Medicine in New York,

з медичної школи Ікан в Маунт-Сінай у Нью-Йорку,

and his team,

та його команда,

locked in that decoder key ring,

підібрали цей ключ,

and we began looking for samples,

і ми почали шукати зразки,

because what we realized is,

оскільки усвідомили,

maybe we could just go and look

що ймовірно варто звернути увагу

at some existing samples to get some sense of feasibility.

на вже існуючі вибірки, аби оцінити, чи реальним є наш проект.

Maybe we could take two, three percent of the project on,

Можливо нам слід взяти 2, 3 відсотки проекту,

and see if it was there.

та перевірити, чи це там є.

And so we started asking people

Отож, ми почали запитувати людей,

such as Hakon at the Children's Hospital in Philadelphia.

таких як Гакон з Дитячої лікарні у Філадельфії.

We asked Leif up in Finland.

Ми запитали у Лейфа з Фінляндії.

We talked to Anne Wojcicki at 23andMe,

Порозмовляли з Анною Войціцкі з "23andMe"

and Wang Jun at BGI,

та Вон Юном з "BGI".

and again, something remarkable happened.

і знову ж таки, трапилось щось неймовірне.

They said, "Huh,

Вони сказали: "Хм,

not only do we have samples,

ми не лише володіємо цими зразками,

but often we've analyzed them,

а й часто аналізували їх,

and we would be glad to go into

і ми із задоволенням звернемось

our anonymized samples

до наших анонімних вибірок,

and see if we could find those

аби перевірити чи є там ті,

that you're looking for."

кого ви шукаєте".

And instead of being 20,000 or 30,000,

І замість 20,000 чи 30,000,

last month we passed one half million samples

у минулому місяці ми змогли проаналізувати

that we've already analyzed.

більш ніж півмільйона випадків.

So you must be going,

Тож, ви мабуть спитаєте:

"Huh, did you find any unexpected heroes?"

"Чи вдалось вам знайти несподіваних героїв?"

And the answer is, we didn't find one or two.

І я відповім, що ми знайшли не одного і не двох.

We found dozens of these strong candidate

Ми знайшли десятки сильних кандидатів

unexpected heroes.

у несподівані герої.

So we think that the time is now

Тож ми вважаємо, що настав час

to launch the beta phase of this project

запустити бета-версію цього проекту

and actually start getting prospective individuals.

та почати пошук потенційних учасників.

Basically all we need is information.

Фактично все, що нам треба - це інформація.

We need a swab of DNA

Нам потрібен мазок ДНК

and a willingness to say, "What's inside me?

і бажання дізнатись, "Що всередині мене?

I'm willing to be re-contacted."

Я хочу, щоб зі мною вийшли на зв'язок".

Most of us spend our lives,

Більшість із нас, коли мова йде

when it comes to health and disease,

про здоров'я та хвороби, проживає життя,

acting as if we're voyeurs.

поводячись наче спостерігачі.

We delegate the responsibility

Ми делегуємо відповідальність

for the understanding of our disease,

за розуміння наших хворіб,

for the treatment of our disease,

лікування наших хворіб

to anointed experts.

на експертів.

In order for us to get this project to work,

Для того, щоб цей проект спрацював,

we need individuals to step up

нам потрібно, щоб люди

in a different role and to be engaged,

взяли на себе іншу роль, взяли участь.

to realize this dream,

Для того, щоб реалізувати цю мрію,

this open crowd-sourced project,

цей відкритий для громадськості проект,

to find those unexpected heroes,

щоб знайти цих несподіваних героїв,

to evolve from the current concepts

щоб піднятись над сучасними поняттями

of resources and constraints,

про ресурси й перешкоди,

to design those preventive therapies,

для того, щоб розробити це профілактичне лікування

and to extend it beyond childhood diseases,

та вийти за рамки дитячих хворіб,

to go all the way up to ways

щоб змінити те, як ми

that we could look at Alzheimer's or Parkinson's,

бачимо захворювання Альцгеймера чи Паркінсона,

we're going to need us

нам слід буде

to be looking inside ourselves and asking,

зазирнути всередину нас самих та запитати:

"What are our roles?

"Якою є наша роль?

What are our genes?"

Якими є наші гени?",

and looking within ourselves for information

та шукати інформацію у собі,

we used to say we should go to the outside,

ту, яку ми раніше шукали ззовні,

to experts,

у експертів,

and to be willing to share that with others.

а також мати бажання поділитись нею з іншими.

Thank you very much.

Дуже вам дякую.

(Applause)

(Оплески)