Why we ignore obvious problems — and how to act on them | Michele Wucker

Перекладач: Hanna Pochapskaya Утверджено: Ilya Rozenberg

So what if there were a highly obvious problem

Уявіть, що всім очевидно,

right in front of you?

що у вас проблеми?

One that everyone was talking about,

Такі, про які всі говорять,

one that affected you directly.

такі, що напряму стосуються вас.

Would you do everything within your power to fix things

Чи зробили б ви все, що у ваших силах, щоб іх виправити,

before they got worse?

перш ніж вони погіршаться?

Don't be so sure.

Не будьте такі впевнені.

We are all much more likely than any of us would like to admit

Частіше, ніж ми визнаємо, ми маємо тенденцію ігнорувати

to miss what's right in front of our eyes.

те, що відбувається перед нашими очима.

And in fact,

І насправді,

we're sometimes most likely to turn away from things

найчастіше ми відсторонюємося від речей

precisely because of the threat that they represent to us,

саме через загрозу, яку вони представляють для нас,

in business, life and the world.

в бізнесі, в житті і в світі.

So I want to give you an example from my world, economic policy.

Хочу надати вам приклад з моєї галузі, економічної політики.

So when Alan Greenspan was head of the Federal Reserve,

Коли Алан Грінспен очолював Федеральний резерв,

his entire job was to watch out for problems in the US economy

його робота полягала в спостереженні за проблемами в економіці США,

and to make sure that they didn't spin out of control.

аби вони не вийшли з-під контролю.

So, after 2006,

Після 2006,

when real estate prices peaked,

коли ціни на нерухомість досягли свого піку,

more and more and more respected leaders and institutions

все більше шанованих лідерів і установ

started to sound the alarm bells

почали бити на сполох

about risky lending and dangerous market bubbles.

щодо ризикового кредитування і небезпечних ринкових бульбашок.

As you know, in 2008 it all came tumbling down.

Відомо, що у 2008 усе пішло шкереберть.

Banks collapsed,

Банки зазнали краху,

global stock markets lost nearly half their value,

світові фондові ринки знецінилися приблизно вдвічі,

millions and millions of people lost their homes to foreclosure.

мільйони людей втратили свої будинки через борги.

And at the bottom,

Серед простого народу

nearly one in 10 Americans was out of work.

майже кожен десятий американець втратив роботу.

So after things calmed down a little bit,

Після того, як все більш-менш заспокоїлося,

Greenspan and many others came out with a postmortem and said,

пан Грінспен та інші проаналізували причини того, що сталося й заявили:

"Nobody could have predicted that crisis."

«Ніхто не міг передбачити цю кризу».

They called it "a black swan."

Вони прозвали її «чорний лебідь».

Something that was unimaginable,

Щось неймовірне,

unforeseeable and completely improbable.

непередбачуване і абсолютно неможливе.

A total surprise.

Суцільна несподіванка.

Except it wasn't always such a surprise.

Але такий хід подій не був сюрпризом.

For example, my Manhattan apartment nearly doubled in value

Наприклад, моя квартира на Мангеттені зросла в ціні в два рази

in less than four years.

менш, ніж за чотири роки.

I saw the writing on the wall and I sold it.

Я зрозуміла, до чого все йде і продала її.

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

So, a lot of other people also saw the warning,

Проте, багато інших теж мали такі ж передчуття,

spoke out publicly

висловлювали їх,

and they were ignored.

але були проігноровані.

So we didn't know exactly what the crisis was going to look like,

Ми не знали точно, як ця криза буде виглядати,

not the exact parameters,

не до дрібних деталей,

but we could all tell

але було вже ясно,

that the thing coming at us was as dangerous, visible and predictable

що наближаеться щось таке небезпечне, явнe й передбачуванe,

as a giant gray rhino charging right at us.

як гігантський сірий носоріг.

The black swan lends itself

«Чорний лебідь» веде нас

to the idea that we don't have power over our futures.

до думки, що ми безпорадні перед майбутнім.

And unfortunately, the less control that we think we have,

Й на жаль, чим менше в наших руках контролю,

the more likely we are to downplay it

тим більше шансів, що ми применшимо

or ignore it entirely.

або взагалі проігноруємо проблеми.

And this dangerous dynamic masks another problem:

Така загрозлива тенденція замасковує іншу ситуацію:

that most of the problems that we're facing

більшість проблем, з котрими ми стикаємося,

are so probable and obvious,

є настільки ймовірними і очевидними,

they're things that we can see, but we still don't do anything about.

що ми їх бачимо, але нічого не робимо для їх вирішення.

So I created the gray rhino metaphor

Я створила метафору про «сірого носорога»,

to meet what I felt was an urgent need.

щоб задовольнити нагальну потребу, яку я відчувала.

To help us to take a fresh look,

Щоб допомогти продукувати свіже бачення

with the same passion that people had for the black swan,

з таким же запалом, який люди мали до «чорного лебедя»,

but this time, for the things that were highly obvious,

але цього разу для того, що було дуже очевидним,

highly probable, but still neglected.

цілком ймовірним, але все ж проігнорованим.

Those are the gray rhinos.

Все це — «сірі носороги».

Once you start looking for gray rhinos,

Як тільки вас зацікавлюють «сірі носороги»,

you see them in the headlines every day.

ви бачите їх на перших шпальтах щодня.

And so what I see in the headlines is another big gray rhino,

Те, що я там бачу, — це інший великий «сірий носоріг»,

a new highly probable financial crisis.

нова вельми ймовірна фінансова криза.

And I wonder if we've learned anything in the last 10 years.

І я собі міркую: чи навчили нас бодай чомусь останні 10 років?

So if you listen to Washington or Wall Street,

Якщо ви рівняєтесь на Вашингтон чи Уолл-стріт,

you could almost be forgiven for thinking that only smooth sailing laid ahead.

вас майже можна вибачити за позицію, що попереду тільки спокійне плавання.

But in China, where I spend a lot of time,

Натомість в Китаї, де я провела багато часу,

the conversation is totally different.

зовсім інший порядок речей.

The entire economic team,

Вся економічна спільнота,

all the way up to president Xi Jinping himself,

включно з президентом Сі Цзіньпіном,

talk very specifically and clearly

конкретно й прозоро висловлюється

about financial risks as gray rhinos,

щодо фінансових ризиків, «сірих носорогів»,

and how they can tame them.

і методів їх приборкання.

Now, to be sure, China and the US

Зараз, безумовно, Китай і США

have very, very different systems of government,

мають дуже відмінні системи правління,

which affects what they're able to do or not.

котрі впливають на сферу їхньої діяльності/бездіяльності.

And many of the root causes for their economic problems

І багато з ключових причин їхніх економічних проблем

are totally different.

докорінно різняться.

But it's no secret that both countries have problems

Не є таємницею, що обидві країни мають проблеми

with debt, with inequality and with economic productivity.

з боргами, економічною нерівністю та ефективністю.

So how come the conversations are so different?

Чому ж підходи такі різні?

You could actually ask this question,

Можна задати це питання,

not just about countries,

але не тільки стосовно країн,

but about just about everyone.

а й про кого завгодно.

The auto companies that put safety first

Є автомобільні компанії, котрі ставлять питання безпеки на перше місце,

and the ones that don't bother to recall their shoddy cars

й ті, що не усувають відомі дефекти у їхніх машинах,

until after people die.

поки не загинуть люди.

The grandparents who, in preparing for the inevitable --

Бабусі й дідусі — ті, хто готується до неминучої події,

the ones who have the eulogy written,

вже мають складені панегірики

the menu for the funeral lunch.

й меню на своєму похороні.

(Laughter)

(Сміх)

My grandparents did.

Мої старенькі таке мали.

(Laughter)

(Сміх)

And everything but the final date chiseled into the gravestone.

Все вирішено, крім останньої дати, вибитої на надгробку.

But then you have the grandparents on the other side,

З іншого боку, маємо бабусю й дідуся,

who don't put their final affairs in order,

які не клопочуться з приводу своїх останніх справ,

who don't get rid of all the junk

не позбавляються від усіх цих більш не корисних речей,

they've been hoarding for decades and decades

що накопичували впродовж декількох десятиліть,

and leave their kids to deal with it.

а скидають усе на плечі своїх дітей.

So what makes the difference between one side and the other?

У чому різниця між обома підходами?

Why do some people see things and deal with them,

Чому деякі думають наперед, бачать проблеми і розбираються з ними,

and the other ones just look away?

а інші — відвертають від проблем очі?

So the first one has to do with culture, society,

По-перше, це пов'язано з культурою, спільнотою,

the people around you.

людьми, які нас оточують.

If you think that someone around you

Якщо ви гадаєте, що хтось

is going to help pick you up when you fall,

м’яко підстелить, коли ви будете падати,

you're much more likely to see a danger as being smaller.

то, ймовірно, ваше почуття небезпеки не таке вже й велике.

And that allows us to take good chances, not just the bad ones.

І це дозволяє ризикувати, i ловити нагоди, не тільки невдалі, а й цілком вдалі.

For example, like risking criticism

Наприклад, ризок бути критикованим,

when you talk about the danger that nobody wants you to talk about.

коли кажеш про загрозу, котру ніхто не має бажання обговорювати.

Or taking the opportunities that are kind of scary,

Чи коли користуємося можливостями, за які буває страшно вхопитись,

so in their own way are gray rhinos.

і які, можливо, теж є «сірими носорогами».

So the US has a very individualist culture -- go it alone.

США має дійсно індивідуалістичну культуру з гаслом «дій самостійно».

And paradoxically,

Парадоксально,

this makes many Americans much less open to change

але це робить американців менш піддатливими до змін

and taking good risks.

й розумного ризику.

In China, by contrast,

В Китаї, навпаки,

people believe that the government is going to keep problems from happening,

народ вважає, що уряд збирається й надалі запобігати утворенню проблем,

which might not always be what happens, but people believe it.

що мабуть, не зовсім відповідає дійсності, але люди все одно в це вірять.

They believe they can rely on their families,

Вони вірять, що можуть покластися на родичів,

so that makes them more likely to take certain risks.

що робить їх більш схильними до певних ризиків.

Like buying Beijing real estate,

Таких як купівля нерухомості в Пекіні,

or like being more open about the fact that they need to change direction,

або бути більш відкритими щодо факту зміни життєвого курсу

and in fact, the pace of change in China is absolutely amazing.

і, до речі, темпи змін в Китаї загалом безумовно вражають.

Second of all,

Друге,

how much do you know about a situation,

наскільки ви обізнані щодо ситуації,

how much are you willing to learn?

як багато ви маєте намір довідатися?

And are you willing to see things even when it's not what you want?

Й чи готові ви стикнутися з негативом?

So many of us are so unlikely

Багато хто з нас навряд чи

to pay attention to the things that we just want to black out,

приділятиме увагу речам, котрі ми хотіли б взагалі викреслити,

we don't like them.

бо нам вони не до вподоби.

We pay attention to what we want to see, what we like, what we agree with.

Ми лише звертаємо увагу на те, що хочемо бачити, що нам подобається,

з чим погоджуємося. Але в нас є можливість й здатність

But we have the opportunity and the ability

to correct those blind spots.

виправляти ці білі плями.

I spend a lot of time talking with people of all walks of life

Я витрачаю багато часу у розмовах з людьми всіх прошарків

about the gray rhinos in their life and their attitudes.

про «сірих носорогів» у їхньому житті та їхні погляди на це.

And you might think

Ви можете подумати,

that the people who are more afraid of risk,

що ті, кого ризик лякає більше,

who are more sensitive to them,

більш чутливі до ризиків

would be the ones who would be less open to change.

і будуть менш відкритими для змін.

But the opposite is actually true.

Але насправді все навпаки.

I've found that the people

Я виявила, що люди,

who are wiling to recognize the problems around them

які готові дивитися проблемам у вічі,

and make plans

планувати,

are the ones who are able to tolerate more risk, good risk,

вони в змозі більш терпляче ставитися до виправданих ризиків

and deal with the bad risk.

й в змозі впоратися з невиправданими.

And it's because as we seek information,

Так відбувається тому, що коли ми стаємо більш обізнаними щодо ситуації,

we increase our power to do something about the things that we're afraid of.

ми тим самим підвищуємо свою стійкість до проблем, котрих боїмося.

And that brings me to my third point.

Це наштовхнуло мене на третю думку.

How much control do you feel that you have

Як гадаєте, скільки контролю ви маєте

over the gray rhinos in your life?

над «сірими носорогами» в вашому житті?

One of the reasons we don't act

Одна з причин, чому ми не діємо,

is that we often feel too helpless.

— ми відчуваємо себе надто безпорадними.

Think of climate change, it can feel so big,

Пригадаємо про зміну клімату, масштаби проблеми є настільки великими,

that not a single one of us could make a difference.

що жоден з нас самотужки не зможе зламати ситуацію.

So some people go about life denying it.

Деякі люди продовжують жити, заперечуючи це.

Other people blame everyone except themselves.

Інші ж звинувачують всіх, окрім себе.

Мій друг каже, що не збирається відмовлятися від свого позашляховика

Like my friend who says he's not ever going to give up his SUV

until they stop building coal plants in China.

до тих пір, поки в Китаї не будуватимуть електростанції, що працюють на вугіллі.

But we have an opportunity to change.

Але ми маємо можливість змінити ці обставини.

No two of us are the same.

Всі ми різні.

Every single one of us has the opportunity to change our attitudes,

Кожен здатен трансформувати наші погляди,

our own and those of people around us.

нас самих й людей навколо.

So today, I want to invite all of you

Тож сьогодні хочу запросити всіх вас

to join me in helping to spark an open and honest conversation

приєднатися до мене в зародженні відкритої та відвертої розмови

with the people around you,

з оточуючими

about the gray rhinos in our world,

про «сірих носорогів» в нашому світі,

and be brutally honest about how well we're dealing with them.

й бути максимально чесними щодо того, як добре ми з ними даємо раду.

I hear so many times in the States,

Чула безліч разів у Штатах:

"Well, of course we should deal with obvious problems,

«Звичайно ж, нам слід мати справу з явними проблемами,

but if you don't see what's in front of you,

але якщо ти ігноруєш те, що відбувається в тебе під носом,

you're either dumb or ignorant."

ти або дурний або необізнаний».

That's what they say, and I could not disagree more.

Саме так і кажуть, і я абсолютно не могла з цим погодитися.

If you don't see what's in front of you,

Якщо ви не бачите дійсного,

you're not dumb, you're not ignorant,

ви не дурний або необізнаний,

you're human.

ви звичайна людина.

And once we all recognize that shared vulnerability,

Й колись ми визнаємо цю суспільну вразливість,

that gives us the power to open our eyes,

що надає нам сили відкрити очі,

to see what's in front of us

аби побачити, що знаходиться перед нами,

and to act before we get trampled.

і почати діяти, перш ніж нас розтопчуть.

(Applause)

(Оплески)