Ashraf Ghani: How to fix broken states

Перекладач: Khrystyna Romashko Утверджено: Hanna Leliv

A public, Dewey long ago observed,

Громадськість, як колись давно зауважив Дьюї,

is constituted through discussion and debate.

формується під час дискусій і дебатів.

If we are to call the tyranny of assumptions into question,

Якщо ми згадаємо тиранію припущень,

and avoid doxa, the realm of the unquestioned,

і уникатимемо загальноприйнятих думок, царини беззаперечності,

then we must be willing to subject our own assumptions

тоді ми мусимо піддати власні припущення

to debate and discussion.

суперечкам та дискусії.

It is in this spirit that I join into a discussion

Саме з такої позиції я вступаю в дискусію

of one of the critical issues of our time,

щодо однієї з найкритичніших проблем нашого часу,

namely, how to mobilize different forms of capital

а саме - як мобілізувати різні форми капіталу

for the project of state building.

в проекті розбудови держави.

To put the assumptions very clearly:

Сформулюймо наше припущення:

capitalism, after 150 years, has become acceptable,

капіталізм, після 150 років практики, набув прийнятних форм,

and so has democracy.

як і демократія.

If we looked in the world of 1945

Якщо ми глянемо на світ у 1945 році

and looked at the map of capitalist economies and democratic polities,

і на карту капіталістичної економіки та демократичних країн,

they were the rare exception, not the norm.

бачимо, що вони були радше винятком, ніж нормою.

The question now, however,

Тепер, тим не менше, питання

is both about which form of capitalism

полягає в тому, яка саме форма капіталізму це була,

and which type of democratic participation.

і яка форма демократії.

But we must acknowledge

Та ми мусимо усвідомити,

that this moment has brought about

що цей момент приніс

a rare consensus of assumptions.

рідкісний консенсус між припущеннями.

And that provides the ground

І це надало грунт

for a type of action,

для певної дії,

because consensus of each moment

тому що консенсус у будь-якому моменті

allows us to act.

дає нам змогу діяти.

And it is necessary, no matter how fragile

І необхідно, незважаючи на вразливість

or how provisional our consensus,

чи ілюзорність нашого консенсусу,

to be able to move forward.

бути здатним рухатися вперед.

But the majority of the world

Проте переважна частина світу

neither benefits from capitalism

не користає ані з капіталізму,

nor from democratic systems.

ані з демократичної системи.

Most of the globe

Більшість населення планети

experiences the state as repressive,

сприймає державу як репресивний орган,

as an organization that is concerned

організацію, яка займається

about denial of rights,

забороною прав,

about denial of justice,

справедливості,

rather than provision of it.

замість надавати їх.

And in terms of experience of capitalism,

У практиці капіталізму

there are two aspects

є два аспекти,

that the rest of the globe experiences.

які відчуває на собі інша частина планети.

First, extractive industry.

Перший - це індустрія сировини.

Blood diamonds, smuggled emeralds,

Криваві діаманти, котрабандні смарагди,

timber,

ліси,

that is cut right from under the poorest.

що вирубуються до пеньків.

Second is technical assistance.

Другий - це технічна підтримка.

And technical assistance might shock you,

Можливо, це вас шокує, але технічна підтримка -

but it's the worst form

це найгірший вигляд

of -- today -- of the ugly face

- наразі - жахливого обличчя,

of the developed world to the developing countries.

яке розвинений світ обернув до країн, що розвиваються.

Tens of billions of dollars

Десятки мільярдів доларів

are supposedly spent on building capacity

витрачаються на розвиток державного потенціалу,

with people who are paid up to 1,500 dollars a day,

працівникам за це платять по 1500 доларів у день,

who are incapable

а вони нездатні

of thinking creatively,

мислити креативно,

or organically.

чи природно.

Next assumption --

Наступне припущення -

and of course the events of July 7,

тут, звичайно, варто згадати події 7 липня,

I express my deep sympathy, and before that, September 11 --

висловлюю свої глибокі співчуття, а перед тим, 11 вересня,

have reminded us

які нагадали нам,

we do not live in three different worlds.

що ми не живемо у трьох різних світах.

We live in one world.

Ми живемо в одному світі.

But that's easily said.

Але це просто сказати.

But we are not dealing with the implications

Ми не рахуємося з можливими наслідками

of the one world that we are living in.

того одного світу, в якому живемо.

And that is that if we want to have one world,

Якщо ми хочемо мати один світ,

this one world cannot be based

він не може базуватися

on huge pockets of exclusion,

на тому, що більшість виключено з нормального життя,

and then inclusion for some.

і тільки обраних потім до нього приєднано.

We must now finally come

Ми врешті повинні почати

to think about the premises

думати про концепцію

of a truly global world,

справді глобального світу,

in relationship to the regime of rights

у тому, що стосується системи прав,

and responsibilities and accountabilities

відповідальності та фінансової звітності,

that are truly global in scope.

які мають стати справді глобальними.

Otherwise we will be missing

Інакше ми втратимо

this open moment in history,

цей відкритий в історії момент,

where we have a consensus

коли ми маємо консенсус

on both the form of politics

обох форм політики

and the form of economics.

та економіки.

What is one of these organizations to pick?

Яку організацію варто обрати?

We have three critical terms:

У нас є три критичних терміни:

economy,

економіка,

civil society

громадянське суспільство

and the state.

та держава.

I will not deal with those first two, except to say

Якщо ми не враховуватимемо перших два,

that uncritical transfer of assumptions,

ця некритична передача гіпотез

from one context to another,

з одного контексту до іншого

can only make for disaster.

може спричинити тільки катастрофу.

Economics

Економіка,

taught in most of the elite universities

яку викладають у найпрестижніших університетах

are practically useless in my context.

є практично беззмістовною в моєму контексті.

My country is dominated

Моя країна керується

by drug economy and a mafia.

економікою наркотиків та мафією.

Textbook economics does not work in my context,

Підручники з економіки безсилі в моїх умовах,

and I have very few recommendations from anybody

і я отримав усього декілька рекомендацій

as to how to put together a legal economy.

щодо того, як запровадити законну економіку.

The poverty of our knowledge

Скупість наших знань

must become the first basis

мусить стати рушієм

of moving forward,

для руху вперед,

and not imposition of the framework

а не нав'язуванням зразка,

that works on the basis of mathematical modeling,

який працює на основі математичного моделювання,

for which I have enormous respect.

яке я дуже поважаю.

My colleagues at Johns Hopkins were among the best.

Мої колеги в Інституті Джона Гопкінса є найкращими в цьому.

Second,

По-друге,

instead of debating endlessly

замість безкінечних суперечок

about what is the structure of the state,

про структуру держави,

why don't we simplify

чому б нам не спростити все

and say, what are a series of functions

і не назвати ряд функцій,

that the state in the 21st century must perform?

що їх мусить виконувати держава у 21-му столітті?

Clare Lockhart and I are writing a book on this;

Ми з Клер Локгарт пишемо книгу про це;

we hope to share that much widely with --

ми сподіваємося широко її розповсюдити -

and third is that we could actually construct an index

а по-третє, ми зможемо сконструювати індекс,

to measure comparatively

щоб виміряти,

how well these functions that we would agree on

наскільки добре ці функції, узгоджені нами,

are being performed in different places.

виконуються в різних місцях.

So what are these functions?

То що ж це за функції?

We propose 10.

Ми пропонуємо 10.

And it's legitimate monopoly of means of violence,

Це легітимна монополія силових засобів,

administrative control, management of public finances,

адміністративний контроль, менеджмент державних фінансів,

investment in human capital, provision of citizenship rights,

інвестиції в людський капітал, забезпечення прав громадянина,

provision of infrastructure,

розвиток інфраструктури,

management of the tangible and intangible assets of the state

менеджмент матеріальних та нематеріальних активів держави

through regulation, creation of the market,

за допомогою регулювання, створення ринку,

international agreements, including public borrowing,

міжнародних угод, включно з державними позиками,

and then, most importantly, rule of law.

а тоді, найважливіше, верховенство закону.

I won't elaborate.

Я не буду вдаватися в деталі.

I hope the questions will give me an opportunity.

Сподіваюся, що ваші питання дадуть мені таку можливість.

This is a feasible goal,

Це реальна ціль.

basically because, contrary to widespread assumption,

На противагу поширеному уявленню,

I would argue that we know how to do this.

я наголошую, що ми знаємо, як це робити.

Who would have imagined that Germany

Хто міг уявити, що Німеччина

would be either united or democratic today,

стане об'єднаною або демократичною,

if you looked at it from the perspective of Oxford of 1943?

якщо б ви дивились на це з перспективи Оксфорда в 1943 році?

But people at Oxford prepared for a democratic Germany

Та люди в Оксфорді підготували ґрунт для демократичної Німеччини

and engaged in planning.

і долучилися до планування.

And there are lots of other examples.

І є безліч інших прикладів.

Now in order to do this -- and this brings this group --

Щоб це зробити,

we have to rethink the notion of capital.

ми повинні переглянути поняття капіталу.

The least important form of capital, in this project,

Найменш важливою формою капіталу в цьому проекті

is financial capital -- money.

є фінансовий капітал - гроші.

Money is not capital in most of the developing countries.

Гроші не є капіталом у країнах, які розвиваються.

It's just cash.

Це всього лише готівка.

Because it lacks the institutional,

Тому що грошам бракує форм інституцій,

organizational, managerial forms

організацій, менеджменту,

to turn it into capital.

які перетворять їх у капітал.

And what is required

Тут вимагається

is a combination of physical capital,

поєднання фізичного капіталу,

institutional capital, human capital --

інституційного капіталу та людського -

and security, of course, is critical,

і, безперечно, ключовою є безпека,

but so is information.

а також інформація.

Now, the issue that should concern us here --

Проблема, яка тут нас стосується -

and that's the challenge

це зміни,

that I would like to pose to this group --

які б я хотів нав'язати цій групі -

is again, it takes 16 years

та знову ж таки, у ваших країнах

in your countries

16 років йде на те,

to produce somebody with a B.S. degree.

щоб підготувати бакалавра.

It takes 20 years

20 років іде на те,

to produce somebody with a Ph.D.

щоб підготувати кандидата наук.

The first challenge is to rethink,

Перш за все, потрібно фундаментально

fundamentally,

переосмислити

the issue of the time.

нагальні проблеми.

Do we need to repeat

Чи ми маємо повторювати

the modalities that we have inherited?

успадковані методи?

Our educational systems are inherited from the 19th century.

Наші системи освіти успадковані з 19 століття.

What is it that we need to do fundamentally

Що фундаментального нам потрібно зробити,

to re-engage in a project,

щоб знову залучити в проект,

that capital formation is rapid?

щоб формування капіталу відбулося швидко?

The absolute majority of the world's population

Абсолютна більшість населення світу

are below 20,

молодша 20 років,

and they are growing larger and faster.

вони ростуть швидше та з більшим розмахом.

They need different ways

Вони потребують різних методів

of being approached,

підходу,

different ways of being enfranchised,

різних способів самоуправління,

different ways of being skilled.

різних методів отримання навиків.

And that's the first thing.

І це головне.

Second is, you're problem solvers,

По-друге, ви розв'язуєте проблеми,

but you're not engaging your global responsibility.

але не враховуєте глобальної відповідальності.

You've stayed away

Ви уникали

from the problems of corruption.

проблем з корупцією.

You only want clean environments in which to function.

Ви хочете чисте середовище тільки там, де працюєте.

But if you don't think through the problems of corruption,

Та, якщо ви не будете думати про проблеми корупції,

who will?

хто буде?

You stay away from design for development.

Ви не думаєте про схему розвитку.

You're great designers,

Ви хороші дизайнери,

but your designs are selfish.

але ваш дизайн егоїстичний.

It's for your own immediate use.

Він для негайного користування.

The world in which I operate

Світ, в якому оперую я,

operates with designs

стикається зі схемами

regarding roads, or dams,

доріг, дамб,

or provision of electricity

постачанням електроенергії,

that have not been revisited in 60 years.

які не переглядалися 60 років.

This is not right. It requires thinking.

Це неправильно. Це вимагає осмислення.

But, particularly, what we need

А особливо ми потребуємо

more than anything else from this group

з цієї групи, понад усе,

is your imagination

вашої уяви,

to be brought to bear on problems

щоб розв'язувати проблеми

the way a meme is supposed to work.

у спосіб, який спрацює.

As the work on paradigms, long time ago showed --

Дуже давно праця про парадигми

Thomas Kuhn's work --

Томаса Куна,

it's in the intersection of ideas

стала перетином ідей

that new developments --

про те, що нові розробки,

true breakthroughs -- occur.

істинні прориви справді трапляються.

And I hope that this group

І я сподіваюся, що ця група

would be able to deal with the issue of state and development

зможе справитися з проблемою державного розвитку

and the empowerment of the majority of the world's poor,

і надати більше повноважень незаможним,

through this means.

за допомогою цих засобів.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)

Chris Anderson: So, Ashraf, until recently,

Кріс Андерсон: Ашрафе, донедавна

you were the finance minister of Afghanistan,

ви були міністром фінансів Афганістану,

a country right at the middle

країни, про яку багато згадують

of much of the world's agenda.

у світі.

Is the country gonna make it?

Чи вдасться країні зробити це?

Will democracy flourish? What scares you most?

Чи розквітне демократія? Що вас лякає найбільше?

Ashraf Ghani: What scares me most is -- is you,

Ашраф Ґані: Найбільше мене лякаєте ви,

lack of your engagement.

ваша недостатня заангажованість.

(Laughter)

(Сміх)

You asked me. You know I always give the unconventional answer.

Ви самі мене запитали. Ви знаєте, що я завжди даю нестандартні відповіді.

No. But seriously,

Ні, та якщо серйозно,

the issue of Afghanistan

на проблему Афганістану

first has to be seen as,

треба дивитися

at least, a 10- to 20-year perspective.

щонайменше з 10 чи 20-річною перспективою.

Today the world of globalization

Сьогодні глобалізація

is on speed.

швидко поширюється.

Time has been compressed.

Часу обмаль.

And space does not exist for most people.

І для багатьох людей простір не існує.

But in my world --

Але у моєму світі -

you know, when I went back to Afghanistan after 23 years,

коли я повернувся до Афганістану через 23 роки,

space had expanded.

межі простору зросли.

Every conceivable form of infrastructure had broken down.

Усі можливі форми інфраструктури були зруйновані.

I rode -- traveled --

Під час переїздів

travel between two cities that used to take three hours

дорога між двома містами, що раніше займала три години,

now took 12.

тепер займає 12 годин.

So the first is when the scale is that,

При такому розкладі

we need to recognize

ми змушені визнати,

that just the simple things that are infrastructure --

що на такі звичайні речі як інфраструктура -

it takes six years to deliver infrastructure.

потрібно шість років на її забезпечення.

In our world.

У нашому світі.

Any meaningful sort of thing.

На будь-які значущі речі потрібен час.

But the modality of attention,

Але важлива й увага до того,

or what is happening today, what's happening tomorrow.

що відбувається сьогодні, що відбуватиметься завтра.

Second is,

По-друге,

when a country has been subjected

коли країна зазнає

to one of the most immense, brutal forms of exercise of power --

однієї з найбрутальніших форм влади -

we had the Red Army

ми мали Червону армію

for 10 continuous years,

протягом довгих 10 років,

110,000 strong,

110 000 солдатів,

literally terrorizing.

які буквально тероризували нас.

The sky:

Небо:

every Afghan

кожен афганець

sees the sky as a source of fear.

розглядає небо як джерело страху.

We were bombed

Нас бомбардували

practically out of existence.

практично з нашого народження.

Then, tens of thousands of people were trained in terrorism --

Десятки тисяч людей пройшли тренування з тероризму -

from all sides.

зусібіч.

The United States, Great Britain, joined for instance,

Сполучені Штати, Великобританія теж долучилися,

Egyptian intelligence service

Єгипетські служби

to train thousands of people

тренували тисячі людей

in resistance and urban terrorism.

для опору і міського тероризму.

How to turn a bicycle

Як перетворити велосипед

into an instrument of terror.

в інструмент терору.

How to turn a donkey, a carthorse, anything.

Як використати осла, чи вагон, чи будь-що.

And the Russians, equally.

Росіяни, власне, також.

So, when violence erupts

Тож коли насильство набирає розмаху

in a country like Afghanistan,

в такій країні, як Афганістан,

it's because of that legacy.

причиною є його законність.

But we have to understand

Та ми повинні розуміти,

that we've been incredibly lucky.

що нам неймовірно пощастило.

I mean, I really can't believe how lucky I am here,

Я справді не можу осягнути, наскільки мені пощастило

standing in front of you, speaking.

стояти перед вами і виступати тут.

When I joined as finance minister,

Коли я став міністром фінансів,

I thought that the chances of my living more than three years

я думав, що мої шанси прожити більше трьох років

would not be more than five percent.

становили не більше п'яти відсотків.

Those were the risks. They were worth it.

Настільки високий був ризик. І він був небезпідставний.

I think we can make it,

Я гадаю, що ми справимося,

and the reason we can make it

і саме

is because of the people.

завдяки людям.

You see, because, I mean -- I give you one statistic.

Наведу трохи статистики.

91 percent of the men in Afghanistan,

91 відсоток чоловіків Афганістану,

86 percent of the women,

85 відсотків жінок,

listen to at least three radio stations a day.

слухають щонайменше три радіостанції на день.

In terms of their discourse,

Тож відносно їхнього дискурсу,

in terms of their sophistication of knowledge of the world,

якщо говорити про ступінь досконалості їхніх знань про світ,

I think that I would dare say,

я наважуся сказати,

they're much more sophisticated

їхні знання є значно глибшими,

than rural Americans with college degrees

ніж знання американців із сільської місцевості, що навчались у коледжі,

and the bulk of Europeans --

або деяких європейців -

because the world matters to them.

бо світ має для них значення.

And what is their predominant concern?

Що їх найбільше непокоїть?

Abandonment.

Покинутість.

Afghans have become deeply internationalist.

Афганці стали дуже інтернаціональними.

You know, when I went back in December of 2001,

Знаєте, коли я повернувся у грудні 2001 року,

I had absolutely no desire to work with the Afghan government

то зовсім не мав бажання працювати з афганським урядом,

because I'd lived as a nationalist.

бо я жив як націоналіст.

And I told them -- my people, with the Americans here --

І я сказав їм - моїм людям, і американцям, які там були -

separate.

розділіться.

Yes, I have an advisory position with the U.N.

Так, я обіймав посаду радника в ООН.

I went through 10 Afghan provinces very rapidly.

Я швиденько проїхався по 10 афганських провінціях.

And everybody was telling me it was a different world.

І всі говорили мені, що це був інший світ.

You know, they engage.

Знаєте, вони хочуть бути активними.

They see engagement, global engagement,

Вони бачать глобальну заангажованість

as absolutely necessary to the future of the ordinary people.

як абсолютно необхідний елемент майбутнього для звичайних людей.

And the thing that the ordinary Afghan is most concerned with is --

А найбільше звичайного афганця хвилює -

Clare Lockhart is here,

тут є Клер Локгарт,

so I'll recite a discussion she had

тож я передам зміст розмови, яку вона мала

with an illiterate woman in Northern Afghanistan.

з неграмотною жінкою в Північному Афганістані.

And that woman said she didn't care

Та жінка сказала, що їй байдуже,

whether she had food on her table.

чи в неї є їжа на столі.

What she worried about was whether there was a plan for the future,

Її турбувало, чи є план для розвитку майбутнього,

where her children could really have a different life.

де її діти справді зможуть мати інше життя.

That gives me hope.

Це дало мені надію.

CA: How is Afghanistan

КА: Як Афганістан

going to provide alternative income

збирається забезпечити альтернативний прибуток

to the many people

багатьом людям,

who are making their living off the drugs trade?

які зараз живуть з наркоторгівлі?

AG: Certainly. Well, the first is,

АҐ: Так, по-перше,

instead of sending a billion dollars

замість надсилати мільярди доларів

on drug eradication

на викорінення наркотиків

and paying it to a couple of security companies,

і платити за це кільком компаніям з безпеки,

they should give this hundred billion dollars

вартувало віддати ці мільярди доларів

to 50

50-ти

of the most critically innovative companies in the world

найновітнішим компаніям світу,

to ask them to create one million jobs.

щоб вони створили мільйон робочих місць.

The key to the drug eradication is jobs.

Ключовим для викорінення наркотиків є створення робочих місць.

Look, there's a very little known fact:

Є один маловідомий факт:

countries that have a legal average income per capita of 1,000 dollars

країни із середнім прибутком 1000 доларів на людину

don't produce drugs.

не виробляють наркотиків.

Second, textile.

По-друге, текстильна галузь.

Trade is the key, not aid.

Ключовою є торгівля, а не допомога.

The U.S. and Europe

Штати та Європа

should give us a zero percent tariff.

мали б надати нам тариф з нульовим відсотком.

The textile industry is incredibly mobile.

Текстильна промисловість надзвичайно мобільна.

If you want us to be able to compete with China and to attract investment,

Якщо ви хочете, щоб ми змогли конкурувати з Китаєм та залучити інвестиції,

we could probably attract

ми, імовірно, змогли б залучити

four to six billion dollars

від чотирьох до шести мільярдів доларів

quite easily in the textile sector,

у текстильну галузь досить легко,

if there was zero tariffs --

при тарифах з нульовою відсотковою ставкою -

would create the type of job.

і це створило б робочі місця.

Cotton does not compete with opium;

Бавовна не конкурує з опіумом,

a t-shirt does.

а футболка - так.

And we need to understand, it's the value chain.

Варто зрозуміти, що це ланцюг доданої вартості.

Look, the ordinary Afghan is sick and tired

Простим афганцям надокучає

of hearing about microcredit.

чути про мікрокредити.

It is important,

Це важливо,

but what the ordinary women and men who engage in micro-production want

але прості жінки та чоловіки, залучені у мікро-виробництво,

is global access.

хочуть глобального доступу.

They don't want to sell to the charity bazaars

Вони не хочуть продавати на благодійних ринках

that are only for foreigners --

тільки для іноземців -

and the same bloody shirt

де продають однакові футболки

embroidered time and again.

з однаковими нашивками.

What we want is a partnership

Ми хочемо партнерства

with the Italian design firms.

з італійськими фірмами по дизайну.

Yeah, we have the best embroiderers in the world!

Так, у нас найкращі вишивальники у світі!

Why can't we do what was done with northern Italy?

Чому в нас не можна зробити те, що зробили в північній Італії?

With the Put Out system?

Із системою позик?

So I think economically,

Гадаю, економічно

the critical issue really is to now think through.

ми справді повинні дивитись на нагальні проблеми.

And what I will say here is that aid doesn't work.

І додам, що надсилання гуманітарної допомоги не працює.

You know, the aid system is broken.

Система надання гуманітарної допомоги зруйнована.

The aid system does not have the knowledge,

Вона не має знання,

the vision, the ability.

погляду в майбутнє, здатності.

I'm all for it; after all, I raised a lot of it.

Я за допомогу, зрештою, я доклав немало зусиль для цього.

Yeah, to be exact, you know,

Але мушу уточнити,

I managed to persuade the world that

мені вдалося переконати світ

they had to give my country 27.5 billion.

надати моїй країні 27,5 мільярдів.

They didn't want to give us the money.

Вони не хотіли давати нам гроші.

CA: And it still didn't work?

КА: І це не спрацювало?

AG: No. It's not that it didn't work.

АҐ: Ні. Справа не в тому.

It's that a dollar of private investment,

А в тому, що один долар інвестиції у приватну справу,

in my judgment,

як на мене,

is equal at least to 20 dollars of aid,

дорівнює 20 доларам допомоги,

in terms of the dynamic that it generates.

завдяки динаміці отримання користі з нього.

Second is that one dollar of aid could be 10 cents;

А один долар з гуманітарної допомоги може дорівнювати 10 центам;

it could be 20 cents;

або 20 центам;

or it could be four dollars.

або чотирьом доларам.

It depends on what form it comes,

Залежить від форми, у якій вона надходить,

what degrees of conditionalities are attached to it.

які умовності прив'язані до неї.

You know, the aid system, at first, was designed to benefit

Система гуманітарної допомоги, в першу чергу, була розроблена

entrepreneurs of the developed countries,

для користі підприємців розвинених країн,

not to generate growth in the poor countries.

а не для зростання у країнах, що розвиваються.

And this is, again, one of those assumptions --

І це, знову ж таки, одна з гіпотез -

the way car seats are an assumption

це щось, що ми успадкували

that we've inherited in governments, and doors.

від наших урядів.

You would think that the US government

Ви, мабуть, гадаєте, що уряд США

would not think that American firms needed subsidizing

не думає про субсидії для американських фірм,

to function in developing countries, provide advice,

які працюють у країнах, що розвиваються, не дає їм порад,

but they do.

але вони це роблять.

There's an entire weight of history

Тож ціла історична віха,

vis-a-vis aid

що стосується гуманітарної допомоги,

that now needs to be reexamined.

має бути переглянута.

If the goal is to build states

Якщо метою є побудувати держави,

that can credibly take care of themselves --

які зможуть опікуватися собою самотужки -

and I'm putting that proposition equally;

можу висунути таку пропозицію:

you know I'm very harsh on my counterparts --

ви знаєте, я не кремпуюся -

aid must end

варто припинити надавати гуманітарну допомогу

in each country in a definable period.

кожній країні у визначений період.

And every year there must be progress

І щороку має бути прогрес

on mobilization of domestic revenue

у мобілізації внутрішнього прибутку

and generation of the economy.

та розбудові економіки.

Unless that kind of compact is entered into,

Допоки цього не буде,

you will not be able to sustain the consensus.

ви не зможете зміцнити державу.