Brian Skerry reveals ocean's glory -- and horror

Перекладач: Nadia Havrylyuk Утверджено: Khrystyna Romashko

Цього ранку я хотів би поділитись з вами

I would like to share with you this morning

some stories about the ocean

деякими історіями про океан

за допомогою своїх робіт як фотографа для National Geographic.

through my work as a still photographer

for National Geographic magazine.

Я гадаю, що став підводним фотографом та фотожурналістом, тому що закохався у море,

I guess I became an underwater photographer

and a photojournalist

because I fell in love with the sea as a child.

будучи ще дитиною.

And I wanted to tell stories

Я хотів розповідати про дивовижні речі, які бачив під водою;

about all the amazing things I was seeing underwater,

incredible wildlife and interesting behaviors.

неймовірний дикий світ та цікаві процеси.

І незважаючи на те,

And after even 30 years of doing this,

що 30 років це роблю,

after 30 years of exploring the ocean,

30 років досліджую океан,

I never cease to be amazed

я ніколи не перестаю дивуватися надзвичайним знайомствам, які трапляються,

at the extraordinary encounters that I have while I'm at sea.

коли я в морі.

But more and more frequently these days

Проте зараз я все частіше спостерігаю і жахливі речі,

I'm seeing terrible things underwater as well,

яких, на мою думку, більшість людей не усвідомлює.

things that I don't think most people realize.

And I've been compelled to turn my camera towards these issues

Я був змушений направити свій об`єктив на ці проблеми,

аби розповісти повнішу історію.

to tell a more complete story.

Я хочу показати людям, що відбувається під водою:

I want people to see what's happening underwater,

як жах, так і диво.

both the horror and the magic.

Перший мій репортаж для National Geographic,

The first story that I did for National Geographic,

where I recognized the ability to include

де я усвідомив можливість включати проблеми довкілля

environmental issues within a natural history coverage,

в репортаж про природу, був про гренландських тюленів.

was a story I proposed on harp seals.

The story I wanted to do initially

Спочатку я хотів зробити короткий огляд кількох тижнів, коли ці тварини

was just a small focus to look at the few weeks each year

where these animals migrate down from the Canadian arctic

щорічно мігрують з Арктичного архіпелагу вниз до затоки Святого Лаврентія в Канаді,

to the Gulf of St. Lawrence in Canada

to engage in courtship, mating and to have their pups.

аби залицятись, паруватись та народжувати дитинчат.

And all of this is played out against

Все це відбувається на фоні дрейфуючих льодовиків,

the backdrop of transient pack ice

that moves with wind and tide.

що рухаються за вітром або течією.

Оскільки я підводний фотограф, то хотів показати цю історію і зверху, і знизу,

And because I'm an underwater photographer,

I wanted to do this story from both above and below,

зробити ось такі світлини,

to make pictures like this that show one of these little pups

де показане одне з цих дитинчат у його першому плаванні

making its very first swim in the icy 29-degree water.

в крижаній воді температурою -29 С.

But as I got more involved in the story,

Так як я більше зацікавився цією історією,

I realized that there were two big environmental issues I couldn't ignore.

то побачив 2 великі природні проблеми,

які я не міг ігнорувати.

The first was that these animals continue to be hunted,

Перша у тому, що на цих тварин все ще полюють:

killed with hakapiks at about eight, 15 days old.

вбивають хакапіками на 8-15 днях життя.

It actually is the largest marine mammal

Це, власне, наймасовіше вбивство морських ссавців на планеті,

slaughter on the planet,

with hundreds of thousands of these seals being killed every year.

сотні тисяч цих тюленів знищують кожного року.

But as disturbing as that is,

Такою ж турбуючою як і ця, є для тюленів і більша проблема -

I think the bigger problem for harp seals

is the loss of sea ice due to global warming.

танення морського льоду через глобальне потепління.

This is an aerial picture that I made that shows

Цей аерознімок я зробив під час сезону гренландських тюленів.

the Gulf of St. Lawrence during harp seal season.

And even though we see a lot of ice in this picture,

Навіть якщо ми і бачимо багато льоду на цій світлині,

there's a lot of water as well, which wasn't there historically.

там є також і багато води, якої колись там не було.

And the ice that is there is quite thin.

Та й лід який там є, доволі тонкий.

The problem is that these pups need a stable platform of solid ice

Проблема у тому,

що дитинчатам потрібна стійка платформа міцного льоду для годування.

in order to nurse from their moms.

They only need 12 days from the moment they're born until they're on their own.

Їм потрібно лише 12 днів з моменту народження, аби стати самостійними.

But if they don't get 12 days,

Без цих 12 днів

they can fall into the ocean and die.

вони можуть впасти в океан та загинути.

На цьому фото показано одного з цих дитинчат, якому лише 5 або 7 днів,

This is a photo that I made showing

one of these pups that's only about five or seven days old --

він все ще має кусок пуповини,

still has a little bit of the umbilical cord on its belly --

і він впав через тонкий лід,

that has fallen in because of the thin ice,

and the mother is frantically trying to push it up to breathe

мати шалено намагається виштовхнути його,

аби він дихав, та повернути його

and to get it back to stable purchase.

на поверхню.

This problem has continued to grow each year since I was there.

Ця проблема продовжує рости з кожним роком, відколи я там був.

I read that last year the pup mortality rate

Я читав, що минулого року рівень смертності дитинчат

was 100 percent in parts of the Gulf of St. Lawrence.

в деяких частинах затоки Св. Лаврентія сягав 100%.

So, clearly, this species has a lot of problems going forward.

Отже, очевидно, у цього виду все ще багато проблем.

This ended up becoming a cover story at National Geographic.

Зрештою, ця історія була розміщена на обкладинці журналу,

And it received quite a bit of attention.

та здобула чимало уваги.

And with that, I saw the potential to begin

Отож, я побачив потенціал у створенні репортажів

doing other stories about ocean problems.

про інші проблеми океану.

So I proposed a story on the global fish crisis,

Далі, я запропонував сюжет про глобальний вилов риби,

in part because I had personally witnessed

частково через те, що я особисто став очевидцем вимирання багатьох видів

a lot of degradation in the ocean over the last 30 years,

за останні 30 років,

but also because I read a scientific paper

і частково тому, що читав наукове дослідження,

that stated that 90 percent of the big fish in the ocean

де йшлося про те, що 90% великої риби в океані зникло за останні 50 чи 60 років.

have disappeared in the last 50 or 60 years.

These are the tuna, the billfish and the sharks.

Це тунець, сарган та акули.

Коли я це прочитав, то був приголомшений тими цифрами.

When I read that, I was blown away by those numbers.

I thought this was going to be headline news in every media outlet,

Я думав, що це стане головною новиною у всіх ЗМІ, але, насправді, не стало.

but it really wasn't, so I wanted to do a story

Отже я захотів зробити зовсім інший репортаж про підводний світ.

that was a very different kind of underwater story.

Я хотів, щоб це було більше як воєнна хроніка; я робив шокуючі світлини,

I wanted it to be more like war photography,

where I was making harder-hitting pictures

які б показували читачам, що відбувається з морським світом на нашій планеті.

that showed readers what was happening

to marine wildlife around the planet.

Перший важливий компонент цієї історії -

The first component of the story that I thought was essential, however,

це дати читачам відчуття цінності істот океану, яких вони споживають.

was to give readers a sense of appreciation

for the ocean animals that they were eating.

You know, I think people go into a restaurant,

Наприклад, люди йдуть до ресторану, і хтось замовляє стейк,

and somebody orders a steak, and we all know where steak comes from,

а ми всі знаємо, звідки вони беруться,

and somebody orders a chicken, and we know what a chicken is,

а хтось замовляє курча, і ми всі знаємо, що це таке,

but when they're eating bluefin sushi,

але коли люди їдять суші з тунцем,

do they have any sense of the magnificent animal that they're consuming?

чи мають вони уявлення

про дивовижну тварину, яку споживають?

These are the lions and tigers of the sea.

Це наче леви та кити в морі.

In reality, these animals have no terrestrial counterpart;

Насправді, вони не мають земного двійника, вони - унікальні.

they're unique in the world.

Це тварини, які, практично, можуть пропливати

These are animals that can practically swim

from the equator to the poles

від екватора до полюсів, долати вздовж і впоперек

and can crisscross entire oceans in the course of a year.

цілі океани протягом року. Якби ми так вправно їх не виловлювали,

If we weren't so efficient at catching them, because they grow their entire life,

то, оскільки вони ростуть все життя, ми би побачили 30-річного тунця,

would have 30-year-old bluefin out there that weigh a ton.

що важить тонну.

But the truth is we're way too efficient at catching them,

Проте правда в тому, що ми занадто вміло їх виловлюємо,

and their stocks have collapsed worldwide.

тому їхній вид вимирає по всьому світу.

This is the daily auction at the Tsukiji Fish Market

Це повсякденний аукціон на рибному ринку в Цукудзі,

that I photographed a couple years ago.

який я сфотографував кілька років тому.

And every single day these tuna, bluefin like this,

І кожного дня тунців, блакитних, як цих, складають штабелями,

are stacked up like cordwood,

наче пиломатеріали, просто ряд за рядом.

just warehouse after warehouse.

Так як я ходив довкола та робив світлини,

As I wandered around and made these pictures,

мене ніби осінило, знаєте, океан - не продуктова лавка.

it sort of occurred to me that the ocean's not a grocery store, you know.

ми не можемо забирати,

We can't keep taking without expecting

не чекаючи серйозних наслідків.

serious consequences as a result.

I also, with the story, wanted to show readers

Я також хотів показати читачам, як ловлять рибу, деякі методи,

how fish are caught, some of the methods that are used to catch fish,

що використовують в риболовлі, такі як донний трал,

like a bottom trawler, which is one of the most common methods in the world.

що є одним з найпоширеніших методів у світі.

This was a small net that was being used in Mexico to catch shrimp,

Це маленька сітка, яку використовували у Мексиці для ловлі креветок,

but the way it works is essentially the same everywhere in the world.

але спосіб роботи, по суті, однаковий всюди.

You have a large net in the middle

Ви маєте величезну сітку посередині з двома сталевими стулками по боках

with two steel doors on either end.

And as this assembly is towed through the water,

і так як цей агрегат тягнуть крізь воду,

the doors meet resistance with the ocean,

стулки чинять опір воді, розкриваючи пащу сітки,

and it opens the mouth of the net,

and they place floats at the top and a lead line on the bottom.

та розташовуючи зверху поплавки, а нижню частину сітки - знизу.

And this just drags over the bottom, in this case to catch shrimp.

Це все буксирується по дну, в даному випадку для ловлі креветок.

But as you can imagine, it's catching everything else in its path as well.

Але, як ви можете уявити, воно захоплює все на своєму шляху.

And it's destroying that precious benthic community on the bottom,

І це знищує таке цінне бентичне угрупування на дні, тобто губок і корали,

things like sponges and corals,

that critical habitat for other animals.

які є необхідним ареалом для інших тварин.

This photograph I made of the fisherman

Я зробив цю світлину рибалки, що тримає креветок, яких він зловив

holding the shrimp that he caught after towing his nets for one hour.

після годинного буксирування своїх сіток. Він отримав пригорщу криветок,

So he had a handful of shrimp, maybe seven or eight shrimp,

може 7 чи 8, а всі ці тварини на палубі човна - лише прилов.

and all those other animals on the deck of the boat are bycatch.

These are animals that died in the process,

Це тварини, що померли в процесі, але не становлять комерційної цінності.

but have no commercial value.

So this is the true cost of a shrimp dinner,

Отож це - справжня вартість вечері з креветок: 7 чи 8 креветок

maybe seven or eight shrimp

та 10 фунтів інших тврин, які загинули заодно.

and 10 pounds of other animals that had to die in the process.

Аби більше підкреслити сказане, я плив під креветочним судном

And to make that point even more visual, I swam under the shrimp boat

and made this picture of the guy shoveling

і зробив ось цю фотографію чоловіка,

this bycatch into the sea as trash

який вигрібав цей прилов в море, наче сміття,

and photographed this cascade of death,

і сфотографувів цей каскад смерті

you know, animals like guitarfish, bat rays,

гітарних та орлякових скатів, камбали, голкопузів,

flounder, pufferfish, that only an hour before,

які тільки годину тому були на дні океану, живі,

were on the bottom of the ocean, alive,

а зараз їх викидають назад, але вже як непотріб.

but now being thrown back as trash.

I also wanted to focus on the shark fishing industry

Я також хотів би зосередитись на виловленні акул,

тому що станом на сьогодні, на Землі, ми вбиваємо понад 100 млн.

because, currently on planet Earth,

we're killing over 100 million sharks

акул кожного року. Проте перед початом роботи над сюжетом,

every single year.

But before I went out to photograph this component,

I sort of wrestled with the notion of how do you make a picture of a dead shark

я мізкував над тим, як зробити фото мертвої акули,

that will resonate with readers

яке би зворушило читачів.

Я гадаю, що багато людей

You know, I think there's still a lot of people out there who think

досі думають, що єдина хороша акула - це мертва акула.

the only good shark is a dead shark.

But this one morning I jumped in and found this thresher

Але саме того ранку я пірнув і знайшов цю лисячу акулу,

that had just recently died in the gill net.

яка якраз недавно померла в рибальській сітці.

And with its huge pectoral fins and eyes still very visible,

Її велетенські грудні плавники та все ще виразні очі

it struck me as sort of a crucifixion, if you will.

стали для мене уособленням розп'яття, якщо бажаєте.

This ended up being the lead picture

Зрештою, це фото стало ключовим у розповіді про всесвітню риболовлю

in the global fishery story in National Geographic.

в National Geographic.

And I hope that it helped readers to take notice

Я сподіваюсь, що це спонукало читачів замислитись над проблемою 100 млн. акул.

of this problem of 100 million sharks.

And because I love sharks -- I'm somewhat obsessed with sharks --

Оскільки я люблю акул, я, свого роду, одержимий ними,

I wanted to do another, more celebratory, story about sharks,

то захотів зробити іншу, радіснішу історію про акул,

as a way of talking about the need for shark conservation.

як спосіб висловлення потреби їх збереження.

So I went to the Bahamas

Отож я вирушив на Багами, тому що це одне з небагатьох місць,

because there're very few places in the world

де акули непогано живуть.

where sharks are doing well these days,

Проте Багами - це місце, де популяції були досить здоровими

but the Bahamas seem to be a place where stocks were reasonably healthy,

largely due to the fact that the government there

значною мірою тому, що уряд заборонив ярусне виловлювання

had outlawed longlining several years ago.

декілька років тому.

And I wanted to show several species

Я хотів показати декілька видів, яких часто не показували в журналі,

that we hadn't shown much in the magazine and worked in a number of locations.

тому працював у багатьох місцях.

One of the locations was this place called Tiger Beach,

Одним з таких місць був Тигровий пляж на Північних Багамах,

in the northern Bahamas where tiger sharks

де на мілководді гуртуються тигрові акули.

aggregate in shallow water.

This is a low-altitude photograph that I made

Цей знімок я зробив з малої висоти; тут видно наш водолазний човен

showing our dive boat with about a dozen of these big old tiger sharks

та майже дюжину цих великих, старих тигрових акул,

sort of just swimming around behind.

які наче просто плавають собі поруч.

But the one thing I definitely didn't want to do with this coverage

Проте у цьому сюжеті я точно не хотів робити одного -

was to continue to portray sharks as something like monsters.

це показувати акул як монстрів.

Я не хотів, аби вони були надміру загрозливими та страшними.

I didn't want them to be overly threatening or scary.

А з цією світлиною прекрасної, 15-, може, 14-футової самки тигрової акули,

And with this photograph of a beautiful

15-feet, probably 14-feet, I guess,

female tiger shark,

I sort of think I got to that goal,

я гадаю. що досягнув мети, коли вона плавала

where she was swimming with these little barjacks off her nose,

з цими маленькими карнаксами біля її носа,

а через спалах камери вийшла тінь на її морді.

and my strobe created a shadow on her face.

And I think it's a gentler picture, a little less threatening,

Я гадаю, що це ніжніша фотографія, трохи менш загрозлива

a little more respectful of the species.

та більш шаноблива до цього виду.

I also searched on this story

Також для цього сюжету я шукав невловиму, прекрасну акулу-молота,

for the elusive great hammerhead,

an animal that really hadn't been photographed much

тварину, яку почали фотографувати лише 7-10 років тому.

until maybe about seven or 10 years ago.

It's a very solitary creature.

Це створіння любить самотність.

But this is an animal that's considered data deficient by science

Це тварина, про яку дуже мало відомо як у Флориді, так і на Багамах.

in both Florida and in the Bahamas.

Знаєте, нам майже нічого про них невідомо.

You know, we know almost nothing about them.

We don't know where they migrate to or from,

Ми не знаємо, звідки і куди вони мігрують,

where they mate, where they have their pups,

де вони паруються та народжують, попри це їхня популяція

and yet, hammerhead populations in the Atlantic

в Атлантичному океані зменшилась на 80% за останні 20-30 років.

have declined about 80 percent in the last 20 to 30 years.

Ми втрачаємо їх швидше, ніж могли б знайти.

You know, we're losing them faster than we can possibly find them.

This is the oceanic whitetip shark,

Це океанічна білоноса акула, яку вважають 4-им найбільш небезпечним видом,

an animal that is considered the fourth most dangerous species,

if you pay attention to such lists.

якщо ви цікавитесь такими рейтингами.

But it's an animal that's about 98 percent in decline

Проте чисельність цього виду зменшилась на 98%.

throughout most of its range.

Оскільки ця тварина живе у глибоких водах,

Because this is a pelagic animal and it lives out in the deeper water,

and because we weren't working on the bottom,

де ми не працювали, я взяв клітку для захисту,

I brought along a shark cage here,

and my friend, shark biologist Wes Pratt is inside the cage.

і мій друг, дослідник акул Вес Претт, - всередині клітки.

You'll see that the photographer, of course, was not inside the cage here,

Бачите, фотограф не був всередині, отож, очевидно,

so clearly the biologist is a little smarter than the photographer I guess.

дослідник є трохи розумнішим за фотографа.

And lastly with this story,

І під кінець своєї розповіді я би хотів засередитись

I also wanted to focus on baby sharks, shark nurseries.

на дитинчатах акул та середовищі їхнього існування.

And I went to the island of Bimini, in the Bahamas,

Я вирушив на острів Біміні, Багами, аби працювати

to work with lemon shark pups.

з дитинчатами жовтої акули.

This is a photo of a lemon shark pup,

Ось це світлина такого дитинчати, а також місця,

and it shows these animals where they live for the first two to three years of their lives

де вони живуть перші 2-3 роки свого життя -

in these protective mangroves.

в захисних хащах мангри.

This is a very sort of un-shark-like photograph.

Це хороший приклад нетипового фото акули.

It's not what you typically might think of as a shark picture.

Це не те, що ви вважатимете характерним фото акули.

But, you know, here we see a shark that's maybe 10 or 11 inches long

Тут ми бачимо акулу завдовжки 10-11 дюймів,

swimming in about a foot of water.

яка плаває у воді на глибині 1 фут.

But this is crucial habitat and it's where they spend the first two, three years of their lives,

Це життєво важливе середовище і тут вони проводять

перші 2-3 роки свого життя, допоки не виростуть достатньо,

until they're big enough to go out on the rest of the reef.

аби виплисти в основну частину рифу.

After I left Bimini, I actually learned

Коли я покинув Біміні, то дізнався,

that this habitat was being bulldozed

що цей ареал було знищено бульдозерами,

to create a new golf course and resort.

аби створити нове поле для гольфу та курорт.

Інші недавні історії також зосереджуються на унікальних видах,

And other recent stories have looked at

single, flagship species, if you will,

that are at risk in the ocean

які є в океані під загрозою, аби окреслити

as a way of talking about other threats.

низку інших проблем.

Один з таких репортажів я зробив про

One such story I did documented the leatherback sea turtle.

шкіряну морську черепаху.

This is the largest, widest-ranging,

Це найбільший, напоширеніший та найстаріший вид,

deepest-diving and oldest of all turtle species.

який ще й може найглибше пірнути.

Here we see a female crawling

Тут ми бачимо самку, що виповзає з океану під місячним світлом

out of the ocean under moonlight

on the island of Trinidad.

на острові Трінідад.

Родовід цих тварин сягає близько 100 мільйонів років.

These are animals whose lineage dates back about 100 million years.

And there was a time in their lifespan

Був час у їхньому житті, коли вони виповзали з води,

where they were coming out of the water to nest

and saw Tyrannosaurus rex running by.

аби відкласти яйця, та бачили тиранозаврів,

And today, they crawl out and see condominiums.

які пробігали повз. А зараз вони бачать багатоповерхівки.

But despite this amazing longevity,

Незважаючи на вражаючу тривалість життя,

they're now considered critically endangered.

зараз вони в шаленій небезпеці.

In the Pacific, where I made this photograph,

В Тихому океані, де я зробив це фото,

their stocks have declined about 90 percent

їхня чисельність зменшилась на 90% за останні 15 років.

in the last 15 years.

This is a photograph that shows a hatchling

На цій світлині новонароджений вперше куштує солену воду,

about to taste saltwater for the very first time

beginning this long and perilous journey.

починаючи довгу та небезпечну подорож.

Only one in a thousand

Лише один з тисячі новонароджених черепах досягне зрілості.

leatherback hatchlings will reach maturity.

But that's due to natural predators

Проте це через природних хижаків, таких як грифи,

like vultures that pick them off on a beach

які виловлюють їх на пляжі, або хижих риб,

or predatory fish that are waiting offshore.

що чатують у морі.

Nature has learned to compensate with that,

Природа навчилась боротись з цим: самки мають численні кладки з яйцями,

and females have multiple clutches of eggs

to overcome those odds.

аби компенсувати втрати.

But what they can't deal with is anthropogenic stresses,

Але вони не можуть дати ради з антропогенними чинниками,

human things, like this picture that shows

людськими впливами, наприклад, на цьому фото

a leatherback caught at night in a gill net.

шкіряна черепаха потрапила вночі у рибальські сіті.

I actually jumped in and photographed this,

Я пірнув та сфотографував її,

і, маючи дозвіл рибалки, звільнив черепаху,

and with the fisherman's permission,

I cut the turtle out, and it was able to swim free.

і вона змогла пливти далі.

But, you know, thousands of other leatherbacks each year

Але тисячі інших черепах кожного року не такі щасливчики,

are not so fortunate,

тому майбутнє виду у великій небезпеці.

and the species' future is in great danger.

Іншим сюжетом про харизматичного, великого

Another charismatic megafauna species that I worked with

представника фауни, з яким я працював,

is the story I did on the right whale.

є сюжет про гренландського кита.

And essentially, the story is this with right whales,

Історія цих китів така: близько мільйона

that about a million years ago, there was

років тому на планеті був лише один вид цього кита,

one species of right whale on the planet,

but as land masses moved around and oceans became isolated,

але так як материки рухалися і океани відділилися

один від одного, види також розділились,

the species sort of separated,

тому ми зараз маємо 2 окремих підвиди.

and today we have essentially two distinct stocks.

Ми маємо південного кита, якого тут бачимо,

We have the Southern right whale that we see here

and the North Atlantic right whale that we see here

та північноатлантичного гренландського,

як ось тут: матір з дитинчам біля берегів Флориди.

with a mom and calf off the coast of Florida.

Now, both species were hunted to the brink of extinction

Через полювання перших китобоїв,

by the early whalers,

2 види були на межі вимирання, але чисельність

but the Southern right whales have rebounded a lot better

південного виду значно збільшилась через проживання

because they're located in places

в місцях, далеких від людської діяльності.

farther away from human activity.

Північноатлантичний вид зараз у найбільшій небезпеці

The North Atlantic right whale is listed as

the most endangered species on the planet today

на планеті, тому що це - місцеві кити,

because they are urban whales; they live along the east coast

вони живуть вздовж східного узбережжя Північної Америки,

of North America, United States and Canada,

США та Канади і вони змушені протистояти всім бідам міста.

and they have to deal with all these urban ills.

На цій світлині тварина висунула голову на заході сонця

This photo shows an animal popping its head out at sunset off the coast of Florida.

біля узбережжя Флориди.

You can see the coal burning plant in the background.

Ви можете побачити вугільну електростанцію на фоні.

They have to deal with things like toxins and pharmaceuticals

Вони змушені боротися з токсинами та фармацевтичними відходами,

that are flushed out into the ocean,

які зливають в океан,

and maybe even affecting their reproduction.

а це може впливати на розмноження китів.

They also get entangled in fishing gear.

Вони також заплутуються у рибальських снастях.

This is a picture that shows the tail of a right whale.

На цьому фото - хвіст гренландського кита.

And those white markings are not natural markings.

А ці білі мітки - це не природні мітки, а шрами від сіток.

These are entanglement scars.

72% популяції має такі шрами, але більшість не може

72 percent of the population has such scars,

but most don't shed the gear, things like lobster traps and crab pots.

прорвати спорядження, таке як пастки для лобстерів та крабів.

They hold on to them, and it eventually kills them.

Кити плутаються в них, і, врешті, гинуть.

Іншою проблемою є те, що їх збивають кораблі.

And the other problem is they get hit by ships.

And this was an animal that was struck by a ship

Цього кита збив корабель у Новій Шотландії, Канада.

in Nova Scotia, Canada

Кита відбуксирували та зробили розтин, аби підтвердити

being towed in, where they did a necropsy

to confirm the cause of death,

причину смерті, якою дійсно було

зіткнення з судном.

which was indeed a ship strike.

Отож усі ці біди нависають над цими тваринами та зменшують їхню чисельність.

So all of these ills are stacking up against these animals

and keeping their numbers very low.

Аби провести паралель між цією оточеною проблемами популяцією,

And to draw a contrast with that beleaguered North Atlantic population,

я вирушив до нової та незайманої популяції південних китів,

I went to a new pristine population of Southern right whales

that had only been discovered about 10 years ago

яку виявили лише 10 років тому

in the sub-Antarctic of New Zealand, a place called the Auckland Islands.

в суб-антарктиці Нової Зеландії,

а саме, біля Оклендських островів.

I went down there in the winter time.

Я вирушив туди взимку.

And these are animals that had never seen humans before,

Ці тварини ніколи не бачили людину.

and I was one of the first people they probably had ever seen.

Я був одним з перших, кого вони побачили.

And I got in the water with them,

Я пірнув у воду з ними та був здивований їхньою допитливістю.

and I was amazed at how curious they were.

This photograph shows my assistant standing on the bottom at about 70 feet

На цій світлині мій асистент стоїть на дні глибиною 70 футів

and one of these amazingly beautiful, 45-foot,

з одним з цих дивовижно прекрасних 45-футових, 70-тонних китів,

70-ton whales,

розміром з міський автобус, що пливе.

like a city bus just swimming up, you know.

They were in perfect condition,

Ці кити в ідеальних умовах: дуже товсті та здорові,

very fat and healthy, robust, no entanglement scars,

міцні, без шрамів від сіток, саме так вони і мають виглядати.

the way they're supposed to look.

Я читав, що коли пілігрими висадились на Плімутській скалі,

You know, I read that the pilgrims, when they landed at Plymouth Rock

in Massachusetts in 1620,

в Массачусетсі в 1620 році,

wrote that you could walk across Cape Cod Bay

писали, що могли пересікти

on the backs of right whales.

затоку Кейп-Код по спинах гренландських китів.

And we can't go back and see that today,

Ми не можемо заглянути в минуле і побачити це,

but maybe we can preserve what we have left.

але ми можемо зберегти те, що залишилось.

And I wanted to close this program with a story of hope,

Я би хотів завершити цю програму історією надії,

a story I did on marine reserves

яку я зробив у морських заповідниках, як вирішення проблеми

as sort of a solution

перевилову та глобальної рибної кризи.

to the problem of overfishing, the global fish crisis story.

Я вирішив працювати у Новій Зеландії,

I settled on working in the country of New Zealand

because New Zealand was rather progressive,

яка була і є досить прогресивною щодо захисту океану.

and is rather progressive in terms of protecting their ocean.

Я насправді хотів, аби моя історія охоплювала 3 речі:

And I really wanted this story to be about three things:

I wanted it to be about abundance,

я хотів, щоб вона була про надлишок, різноманіття та стійкість.

about diversity and about resilience.

Одним з перших місць, де я працював,

And one of the first places I worked

was a reserve called Goat Island

був заповідник Козячий острів в Лі, Нова Зеландія.

in Leigh of New Zealand.

What the scientists there told me was that

Тамтешні науковці сказали мені, що коли

when protected this first marine reserve in 1975,

був створений перший морський заповідник у 1975 році,

they hoped and expected that certain things might happen.

вони сподівались та очікували, що щось може змінитися.

Наприклад, вони вірили, що певні види риб, як новозеландський люциан,

For example, they hoped that certain species of fish

like the New Zealand snapper would return

повернуться, адже їх виловили до межі комерційного зникнення.

because they had been fished to the brink of commercial extinction.

І вони дійсно повернулися.

And they did come back. What they couldn't predict was that other things would happen.

Але науковці не передбачили інших речей.

For example, these fish

Наприклад те, що ці риби полюють на морських їжаків,

predate on sea urchins,

and when the fish were all gone,

а коли цієї риби не було, то все, куди сягало око,

all anyone ever saw underwater

was just acres and acres of sea urchins.

було вкрите морськими їжаками.

But when the fish came back

Та коли риба повернулась і почала полювати на їжаків,

and began predating and controlling the urchin population,

таким чином контролюючи їх популяцію,

low and behold, kelp forests emerged in shallow water.

то, як і слід було очікувати, на мілководді зявились зарослі ламінарій.

And that's because the urchins eat kelp.

А все через те, що їжаки їли водорослі.

So when the fish control the urchin population,

Отже, коли риба контролює популяцію їжаків,

океан повернувся до природного балансу.

the ocean was restored to its natural equilibrium.

Можливо, ось так і виглядав океан 100 чи 200 років тому,

You know, this is probably how the ocean looked here

one or 200 years ago, but nobody was around to tell us.

але не було нікого, хто б про це розповів.

I worked in other parts of New Zealand as well,

Я також працював і в інших частинах Нової Зеландії,

in beautiful, fragile, protected areas

в красивих, вразливих та захищених територіях,

like in Fiordland, where this sea pen colony was found.

як Фйорленд, де було знайдено колонію морського пера.

Little blue cod swimming in for a dash of color.

Маленький блакитний пісочник потрапив в кадр

та зробив його колоритнішим.

In the northern part of New Zealand,

У північній частині Нової Зеландії я пірнав у синю глибину,

I dove in the blue water, where the water's a little warmer,

де вода трохи тепліша, і фотографував тварин,

and photographed animals like this giant sting ray

як цей гігантський скат-хвостокіл,

swimming through an underwater canyon.

який плив через підводний каньйон.

Every part of the ecosystem in this place

Кожна частина екосистеми у цьому місці видається дуже здоровою,

seems very healthy,

from tiny, little animals like a nudibrank

від крихітних маленьких тваринок, як голозяберний молюск,

crawling over encrusting sponge

що рухається поміж переплетених губок, або спинорогів,

or a leatherjacket

that is a very important animal in this ecosystem

дуже важливих у цій екосистемі, тому що вони пересуваються по дні

because it grazes on the bottom and allows new life to take hold.

та є опорою для нового життя.

And I wanted to finish with this photograph,

Я хотів би завершити ось цією фотографією, яку я зробив

a picture I made on a very stormy day in New Zealand

одного штормового дня в Новій Зеландії,

when I just laid on the bottom

коли я лишень опустився на дно посеред косяка риб,

amidst a school of fish swirling around me.

що кружляли довкола мене.

And I was in a place that had only been protected

І я був у місці, яке почали охороняти лише 20 років тому.

about 20 years ago.

Я розмовляв з дайверами, які пірнають тут уже багато років,

And I talked to divers that had been diving there for many years,

і вони розповіли, що морське життя стало кращим,

and they said that the marine life was better here today

than it was in the 1960s.

аніж в 1960-их. І все через охорону, через повернення.

And that's because it's been protected,

that it has come back.

Отож я думаю, моє послання є чітким.

So I think the message is clear.

Океан справді відновлюється і є терплячим до певної міри,

The ocean is, indeed, resilient and tolerant to a point,

but we must be good custodians.

але ми маємо бути хорошими захисниками.

I became an underwater photographer

Я став підводним фотографом, тому що закохався в море,

because I fell in love with the sea,

and I make pictures of it today because I want to protect it,

і зараз я фотографую його,

бо хочу захистити,

and I don't think it's too late.

і не думаю, що вже пізно це зробити.

Thank you very much.

Дякую за увагу.