How to manage your time more effectively (according to machines) - Brian Christian

Перекладач: Daryna Voytko Утверджено: Khrystyna Romashko

Як ми проводимо наші дні, так ми проводимо наші життя. (Енні Діллард)

In the summer of 1997,

Влітку 1997 року

NASA's Pathfinder spacecraft landed on the surface of Mars,

марсохід НАСА сів на поверхню Марса

and began transmitting incredible, iconic images back to Earth.

і почав передавати на Землю неймовірні графічні зображення.

But several days in, something went terribly wrong.

За декілька днів щось пішло не так.

The transmissions stopped.

Марсохід перестав передавати зображення.

Pathfinder was, in effect, procrastinating:

По суті, марсохід зволікав.

keeping itself fully occupied but failing to do its most important work.

Він був постійно зайнятий, але не спроможний виконати головне завдання.

What was going on?

Що відбувалося?

There was a bug, it turned out, in its scheduler.

У його планувальнику був баг.

Every operating system has something called the scheduler

Кожна операційна система оснащена планувальником,

that tells the CPU how long to work on each task before switching,

який визначає скільки часу має працювати центральний процесор над завданням

and what to switch to.

перед перемиканням і куди він має перемикатися.

Done right, computers move so fluidly between their various responsibilities,

Правильно налаштовані комп'ютери плавно виконують різні завдання,

they give the illusion of doing everything simultaneously.

створюючи ілюзію цілісного процесу.

But we all know what happens when things go wrong.

Ми всі знаємо, що стається, коли щось йде не так.

This should give us, if nothing else, some measure of consolation.

Якщо нема інших засобів, то хоч це має нас трохи втішити.

Even computers get overwhelmed sometimes.

Інколи навіть комп'ютери можуть почуватися перевантаженими.

Maybe learning about the computer science of scheduling

Можливо, вивчаючи комп'ютерні технології планування,

can give us some ideas about our own human struggles with time.

ми краще зрозуміємо людські проблеми з часом.

One of the first insights is that all the time you spend prioritizing your work

Перший інсайт у тому, що час, витрачений на визначення пріоритетів, —

is time you aren't spending doing it.

це час, який ви не використовуєте на виконання завдань.

For instance, let's say when you check your inbox, you scan all the messages,

Наприклад, перевіряючи пошту, ви переглядаєте листи,

choosing which is the most important.

щоб визначити найважливіші.

Once you've dealt with that one, you repeat.

Закінчивши, ви повторюєте.

Seems sensible, but there's a problem here.

У цьому є сенс, але існує проблема.

This is what's known as a quadratic-time algorithm.

Відома як алгоритм квадратного рівняння.

With an inbox that's twice as full, these passes will take twice as long

Маючи вдвічі більше вхідних листів, ви витрачатимете вдвічі більше зусиль.

and you'll need to do twice as many of them!

Вам треба буде обробити майже вдвічі більше листів.

This means four times the work.

І зробити в чотири рази більше роботи.

The programmers of the operating system Linux

Розробники операційної системи Linux

encountered a similar problem in 2003.

зіткнулися з проблемою 2003 року.

Linux would rank every single one of its tasks in order of importance,

Linux оцінював кожне своє завдання за важливістю

and sometimes spent more time ranking tasks than doing them.

і часом витрачав більше часу на оцінювання завдання, ніж на його виконання.

The programmers’ counterintuitive solution was to replace this full ranking

Програмісти знайшли суперечливе рішення:

with a limited number of priority “buckets.”

замінити ранжування обмеженою кількістю пріоритетних маркерів.

The system was less precise about what to do next

Системі не треба було визначати що робити далі.

but more than made up for it by spending more time making progress.

У неї з'явилося більше часу на успішне виконання завдань.

So with your emails, insisting on always doing the very most important thing first

Так само, як з листами: якщо постійно зосереджуватися на найважливіших листах,

could lead to a meltdown.

то можна вигоріти.

Waking up to an inbox three times fuller than normal

Втричі більше вхідних листів

could take nine times longer to clear.

можуть забрати вдев'ятеро більше часу.

You’d be better off replying in chronological order, or even at random!

Найкраще відповідати хронологічно чи навіть навмання!

Surprisingly, sometimes giving up on doing things in the perfect order

Дивовижно, але часом виконання справ не в ідеальному порядку

may be the key to getting them done.

може сприяти їхньому завершенню.

Another insight that emerges from computer scheduling

Комп'ютерне програмування також дозволяє осягнути

has to do with one of the most prevalent features of modern life: interruptions.

найпоширенішу особливість сучасного життя — переривання.

When a computer goes from one task to another,

Коли комп'ютер переходить від одного завдання до іншого,

it has to do what's called a context switch,

він виконує контекстне перемикання,

bookmarking its place in one task,

позначає місце в одному завданні,

moving old data out of its memory and new data in.

видаляє стару інформацію і додає нову.

Each of these actions comes at a cost.

Кожна дія вимагає затрати зусиль.

The insight here is that there’s a fundamental tradeoff

Цей метод має значний недолік

between productivity and responsiveness.

для збільшення продуктивності, але зменшення швидкості реагування.

Getting serious work done means minimizing context switches.

Виконання важливих завдань вимагає меншого контекстного перемикання.

But being responsive means reacting anytime something comes up.

Втім, швидкість реагування — це завжди вчасно реагувати на нові завдання.

These two principles are fundamentally in tension.

Ці два принципи, власне, суперечать один одному.

Recognizing this tension allows us

Визнання цієї суперечності дозволяє нам

to decide where we want to strike that balance.

вирішити, за яким принципом виконувати завдання.

The obvious solution is to minimize interruptions.

Очевидне рішення — зменшити переривання.

The less obvious one is to group them.

Менш очевидне — згрупувати їх.

If no notification or email requires a response

Якщо на сповіщення чи лист не треба

more urgently than once an hour, say,

відповісти, наприклад, протягом години,

then that’s exactly how often you should check them. No more.

то ви повинні перевіряти пошту в такий проміжок. Не частіше.

In computer science, this idea goes by the name of interrupt coalescing.

В інформатиці цю ідею називають об'єднанням переривань.

Rather than dealing with things as they come up –

Замість того, щоб вирішувати щойно створені задачі:

Oh, the mouse was moved?

чи перетягнули курсор,

A key was pressed?

чи натиснули клавішу,

More of that file downloaded? –

чи загрузився цей файл, —

the system groups these interruptions together

система об'єднує переривання залежно від того,

based on how long they can afford to wait.

скільки вони можуть почекати.

In 2013, interrupt coalescing

2013 року об'єднання переривань

triggered a massive improvement in laptop battery life.

дозволило значно покращити систему живлення ноутбуків.

This is because deferring interruptions lets a system check everything at once,

Тому, що відкладання переривань дозволяє системі перевірити усе одночасно,

then quickly re-enter a low-power state.

а потім швидко перейти на енергоощадний режим.

As with computers, so it is with us.

Комп'ютери й люди схожі.

Perhaps adopting a similar approach

Дотримуючись цього принципу,

might allow us users to reclaim our own attention,

ми, як користувачі, зможемо покращити увагу

and give us back one of the things that feels so rare in modern life: rest.

і повернути те, що є настільки рідкісним у сучасному світі — спокій.