Is the world getting better or worse? A look at the numbers | Steven Pinker

Перекладач: Myroslava Kruhliak Утверджено: Olesia Luzhbina

Many people face the news each morning

Чимало людей дивляться щоранку новини

with trepidation and dread.

з трепетом та страхом.

Every day, we read of shootings,

Кожного дня ми читаємо про стрілянину,

inequality, pollution, dictatorship,

нерівність, забруднення, диктатуру,

war and the spread of nuclear weapons.

війни та розповсюдження ядерної зброї.

These are some of the reasons

Це деякі з причин того,

that 2016 was called the "Worst. Year. Ever."

чому 2016-й рік був названим "Найгіршим. Роком. В історії".

Until 2017 claimed that record --

2017 рік побив цей рекорд –

(Laughter)

(Сміх)

and left many people longing for earlier decades,

і змусив багатьох людей сумувати за попередніми часами,

when the world seemed safer, cleaner and more equal.

коли світ видавався безпечнішим, чистішим і справедливішим.

But is this a sensible way to understand the human condition

Але чи справді це адекватна оцінка умов життя,

in the 21st century?

в яких опинилось людство в ХХІ сторіччі?

As Franklin Pierce Adams pointed out,

Як зазначив Франклін Пірс Адамс,

"Nothing is more responsible for the good old days

"Ніщо так не підтримує репутацію славного минулого,

than a bad memory."

як погана пам'ять."

(Laughter)

(Сміх)

You can always fool yourself into seeing a decline

У вас завжди може виникнути ілюзія занепаду,

if you compare bleeding headlines of the present

якщо ви порівняєте криваві описи сучасних подій

with rose-tinted images of the past.

із рожевими картинками минулого.

What does the trajectory of the world look like

Але як виглядає траєкторія світових змін,

when we measure well-being over time using a constant yardstick?

якщо виміряти благополуччя в різні часи, використовуючи однакові критерії?

Let's compare the most recent data on the present

Давайте порівняємо найновіші сучасні показники

with the same measures 30 years ago.

із показниками 30-річної давнини.

Last year, Americans killed each other at a rate of 5.3 per hundred thousand,

За минулий рік у США було 5,3 вбивств на сто тисяч населення,

had seven percent of their citizens in poverty

7% громадян жили в бідності,

and emitted 21 million tons of particulate matter

викиди в повітря становили 21 мільйонів тонн твердих частинок

and four million tons of sulfur dioxide.

і 4 мільйони тонн діоксиду сірки.

But 30 years ago, the homicide rate was 8.5 per hundred thousand,

Але 30 років тому кількість вбивств була 8,5 на сто тисяч,

poverty rate was 12 percent

рівень бідності сягав 12%,

and we emitted 35 million tons of particulate matter

а викиди в повітря становили 35 мільйонів тонн твердих частинок,

and 20 million tons of sulfur dioxide.

і 20 мільйонів тонн діоксиду сірки.

What about the world as a whole?

А яка ситуація у світі в цілому?

Last year, the world had 12 ongoing wars,

Минулого року у світі було 12 триваючих військових конфліктів,

60 autocracies,

60 автократичних режимів,

10 percent of the world population in extreme poverty

10% населення світу жило у крайній бідності

and more than 10,000 nuclear weapons.

й існувало понад 10 тисяч ядерних боєголовок.

But 30 years ago, there were 23 wars,

Але 30 років тому було 23 військові конфлікти,

85 autocracies,

85 автократичних режимів,

37 percent of the world population in extreme poverty

37% світового населення жили у крайній бідності,

and more than 60,000 nuclear weapons.

й існувало більш, ніж 60 тисяч ядерних боєголовок.

True, last year was a terrible year for terrorism in Western Europe,

Так, минулий рік був жахливим через тероризм у Західній Європі,

with 238 deaths,

від якого загинуло 238 жертв,

but 1988 was worse with 440 deaths.

але у 1988-му загиблих було 440.

What's going on?

Що ж відбувається?

Was 1988 a particularly bad year?

Чи був 1988 дійсно поганим роком?

Or are these improvements a sign that the world, for all its struggles,

Чи всі ці покращення свідчать про те, що світ, попри всі складнощі,

gets better over time?

з часом покращується?

Might we even invoke the admittedly old-fashioned notion of progress?

Чи можемо ми знову апелювати до начебто старомодного поняття прогресу?

To do so is to court a certain amount of derision,

Зробивши це, ми зіткнемось із певними насмішками,

because I have found that intellectuals hate progress.

адже, як я виявив, інтелектуали ненавидять прогрес.

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

And intellectuals who call themselves progressive really hate progress.

А ті з них, що називаються прогресивними, особливо ненавидять прогрес.

(Laughter)

(Сміх)

Now, it's not that they hate the fruits of progress, mind you.

Зауважте, це не означає, що вони ненавидять плоди прогресу.

Most academics and pundits

Більшість вчених та експертів

would rather have their surgery with anesthesia than without it.

обрали б радше операцію з анестезією, ніж без неї.

It's the idea of progress that rankles the chattering class.

Цей балакучий прошарок обурює сама ідея прогресу.

If you believe that humans can improve their lot, I have been told,

Якщо ви вважаєте, що людство може досягти значного прогресу, вам скажуть,

that means that you have a blind faith

що у вас сліпа віра,

and a quasi-religious belief in the outmoded superstition

і квазі-релігійна прихильність до старомодного забобону,

and the false promise of the myth of the onward march

а також хибне сподівання на здійснення міфу про переможний марш

of inexorable progress.

невпинного прогресу.

You are a cheerleader for vulgar American can-doism,

Ви – пропагандист вульгарної американської рішучості,

with the rah-rah spirit of boardroom ideology,

від якої відгонить бравурним духом ідеології ради директорів

Silicon Valley and the Chamber of Commerce.

Кремнієвої долини і Торгової палати.

You are a practitioner of Whig history,

Ви прихильник ліберальної версії історії,

a naive optimist, a Pollyanna and, of course, a Pangloss,

наївний оптиміст, Поліанна, і, звісно ж, Панглос –

alluding to the Voltaire character who declared,

тут натяк на вольтерівського персонажа, який заявляв:

"All is for the best in the best of all possible worlds."

"Все – найкраще в цьому найкращому із можливих світів".

Well, Professor Pangloss, as it happens, was a pessimist.

Що ж, як виявилось, професор Панглос був песимістом.

A true optimist believes there can be much better worlds

Справжній оптиміст вірить, що світ може бути значно кращим

than the one we have today.

за той, в якому ми живемо зараз.

But all of this is irrelevant,

Але головне не це,

because the question of whether progress has taken place

адже питання про те, чи відбувається прогрес насправді –

is not a matter of faith

це питання не віри,

or having an optimistic temperament or seeing the glass as half full.

не особистого оптимізму чи здатності бачити склянку наполовину повною.

It's a testable hypothesis.

Це гіпотеза, яку можна перевірити.

For all their differences,

Попри всі відмінності,

people largely agree on what goes into human well-being:

існує широка згода щодо основних компонентів людського благополуччя:

life, health, sustenance, prosperity, peace, freedom, safety, knowledge,

життя, здоров'я, харчування, добробут, мир, свобода, безпека, знання,

leisure, happiness.

дозвілля, щастя.

All of these things can be measured.

І всі ці речі можна виміряти.

If they have improved over time, that, I submit, is progress.

Якщо вони з часом поліпшуються, то це, на мою думку, свідчить про прогрес.

Let's go to the data,

Поглянемо на дані,

beginning with the most precious thing of all, life.

і почнімо з найціннішого в даному переліку – а саме, з життя.

For most of human history, life expectancy at birth was around 30.

Впродовж більшої частини історії людства, очікувана тривалість життя складала

близько 30 років, у сучасному ж світі вона зросла до 70 років,

Today, worldwide, it is more than 70,

and in the developed parts of the world,

а в найрозвиненіших країнах цей показник

more than 80.

перевищує 80 років.

250 years ago, in the richest countries of the world,

250 років тому у найбагатших країнах світу

a third of the children did not live to see their fifth birthday,

третина дітей не доживали до свого п'ятого дня народження,

before the risk was brought down a hundredfold.

тепер цей ризик скоротився в сотні разів.

Today, that fate befalls less than six percent of children

Сьогодні навіть у найбідніших країнах

in the poorest countries of the world.

така доля очікує менш, ніж 6% дітей.

Famine is one of the Four Horsemen of the Apocalypse.

Одним з вершників апокаліпсису є голод.

It could bring devastation to any part of the world.

Він міг спричинити спустошення у будь-якій частині світу.

Today, famine has been banished

Сьогодні голод подолано

to the most remote and war-ravaged regions.

навіть у найвіддаленіших і виснажених війною регіонах.

200 years ago, 90 percent of the world's population

200 років тому 90% населення світу

subsisted in extreme poverty.

існувало в крайній бідності.

Today, fewer than 10 percent of people do.

Сьогодні так живе менш, ніж 10%.

For most of human history,

Впродовж більшої частини історії людства

the powerful states and empires

могутні держави та імперії

were pretty much always at war with each other,

майже постійно воювали між собою,

and peace was a mere interlude between wars.

а мир був лише проміжком між різними війнами.

Today, they are never at war with each other.

Сьогодні великі держави не воюють.

The last great power war

Остання велика війна

pitted the United States against China 65 years ago.

відбулася між США й Китаєм, це сталось 65 років тому.

More recently, wars of all kinds have become fewer and less deadly.

У сучасний період війни рідшають, і в них гине менше людей.

The annual rate of war has fallen from about 22 per hundred thousand per year

Річна кількість загиблих у війнах знизилась від 22 на 100 000 у 1950-х

in the early '50s to 1.2 today.

до 1,2 на 100 000 сьогодні.

Democracy has suffered obvious setbacks

Спостерігається очевидний регрес демократії

in Venezuela, in Russia, in Turkey

в Венесуелі, Росії та Туреччині,

and is threatened by the rise of authoritarian populism

також демократії загрожує підйом авторитарного популізму

in Eastern Europe and the United States.

в Східній Європі та США.

Yet the world has never been more democratic

Однак ще ніколи світ не був настільки демократичним,

than it has been in the past decade,

як за останнє десятиріччя,

with two-thirds of the world's people living in democracies.

коли 2/3 населення світу живе в демократичних країнах.

Homicide rates plunge whenever anarchy and the code of vendetta

Рівень вбивств завжди зменшується, коли на зміну анархії та кровній помсті

are replaced by the rule of law.

приходить верховенство закону.

It happened when feudal Europe was brought under the control of centralized kingdoms,

Це сталося у феодальній Європі, де влада перейшла до централізованих королівств,

so that today a Western European

і тепер у мешканців Західної Європи

has 1/35th the chance of being murdered

в 35 разів нижча ймовірність стати жертвою вбивства,

compared to his medieval ancestors.

ніж у їхніх середньовічних предків.

It happened again in colonial New England,

Те ж саме відбулось і в колоніальній Новій Англії,

in the American Wild West when the sheriffs moved to town,

і на американському Дикому Заході, коли там з'явилися шерифи,

and in Mexico.

і в Мексиці.

Indeed, we've become safer in just about every way.

Отож, наше життя стало безпечнішим майже за всіма показниками.

Over the last century, we've become 96 percent less likely

Впродовж минулого сторіччя ймовірність загибелі в автокатастрофі

to be killed in a car crash,

зменшилась на 96%,

88 percent less likely to be mowed down on the sidewalk,

загибелі від наїзду на тротуарі – на 88%,

99 percent less likely to die in a plane crash,

загибелі в авіакатастрофі – на 99%,

95 percent less likely to be killed on the job,

загибелі на робочому місці – на 95%,

89 percent less likely to be killed by an act of God,

і на 89% зменшилась ймовірність загибелі від Божого гніву –

such as a drought, flood, wildfire, storm, volcano,

від посухи, повені, пожежі, урагану, виверження вулкану,

landslide, earthquake or meteor strike,

зсуву, землетрусу чи падіння метеориту.

presumably not because God has become less angry with us

Це, мабуть, не тому, що ми стали менше гнівити Бога,

but because of improvements in the resilience of our infrastructure.

а тому, що наша інфраструктура стала значно надійнішою.

And what about the quintessential act of God,

А як щодо явища, яке вважалось виявом Божого гніву,

the projectile hurled by Zeus himself?

караючої десниці Громовержця?

Yes, we are 97 percent less likely to be killed by a bolt of lightning.

Ймовірність загинути від удару блискавки зменшилась на 97%.

Before the 17th century,

До XVII сторіччя

no more than 15 percent of Europeans could read or write.

серед європейців читати й писати вміли не більше 15%.

Europe and the United States achieved universal literacy

Європа й США повністю подолали неписьменність

by the middle of the 20th century,

до середини XX сторіччя,

and the rest of the world is catching up.

і решта світу успішно їх наздоганяє.

Today, more than 90 percent of the world's population

Сьогодні понад 90% населення світу

under the age of 25 can read and write.

віком до 25 років вміють читати й писати.

In the 19th century, Westerners worked more than 60 hours per week.

У XIX сторіччі мешканці західних країн працювали більш, ніж 60 годин на тиждень.

Today, they work fewer than 40.

Зараз вони працюють менше 40 годин.

Thanks to the universal penetration of running water and electricity

Завдяки масовому поширенню водопроводу та електрики

in the developed world

в розвиненому світі,

and the widespread adoption of washing machines, vacuum cleaners,

а також широкому використанню пральних машин, пилососів,

refrigerators, dishwashers, stoves and microwaves,

холодильників, посудомийних машин, кухонних плит і мікрохвильовок,

the amount of our lives that we forfeit to housework

частка нашого життя, яку забирає хатня робота,

has fallen from 60 hours a week

зменшилась від 60 годин на тиждень

to fewer than 15 hours a week.

до менш, ніж 15 годин на тиждень.

Do all of these gains in health, wealth, safety, knowledge and leisure

Чи роблять нас щасливішими всі ці досягнення в сфері здоров'я, добробуту,

make us any happier?

безпеки, освіти, дозвілля?

The answer is yes.

Відповідь – так.

In 86 percent of the world's countries,

У 86% країн рівень щастя виріс

happiness has increased in recent decades.

за кілька останніх десятиліть.

Well, I hope to have convinced you

Сподіваюсь, я вас переконав,

that progress is not a matter of faith or optimism,

що прогрес – це не предмет віри чи оптимізму,

but is a fact of human history,

а факт в історії людства,

indeed the greatest fact in human history.

насправді, найвидатніший факт в історії людства.

And how has this fact been covered in the news?

І як же цей факт показується в новинах?

(Laughter)

(Сміх)

A tabulation of positive and negative emotion words in news stories

Табуляція слів, пов'язаних з позитивними й негативними емоціями в новинах,

has shown that during the decades in which humanity has gotten healthier,

показала, що впродовж десятиліть, коли людство ставало здоровішим,

wealthier, wiser, safer and happier,

багатшим, розумнішим, безпечнішим і щасливішим,

the "New York Times" has become increasingly morose

лексика "Нью-Йорк Таймс" ставала все похмурішою,

and the world's broadcasts too have gotten steadily glummer.

і ЗМІ по всьому світу так само малювали все чорнішу картину.

Why don't people appreciate progress?

Чому люди не цінують прогрес?

Part of the answer comes from our cognitive psychology.

Частково відповідь стосується нашої когнітивної психології.

We estimate risk using a mental shortcut called the "availability heuristic."

Ми оцінюємо ризики, використовуючи прийом "евристика доступності" –

The easier it is to recall something from memory,

чим легше нам викликати в пам'яті певну подію,

the more probable we judge it to be.

тим імовірнішою вона нам здається.

The other part of the answer comes from the nature of journalism,

Інша частина відповіді криється в природі журналістики,

captured in this satirical headline from "The Onion,"

добре відображеній в цьому сатиричному заголовку із "The Onion":

"CNN Holds Morning Meeting to Decide

"CNN проводить ранкову нараду, щоб визначити,

What Viewers Should Panic About For Rest of Day."

що буде об'єктом сьогоднішньої паніки".

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

News is about stuff that happens, not stuff that doesn't happen.

В новинах показують те, що сталось, а не те, що не сталось.

You never see a journalist who says,

Ви ніколи не побачите журналіста, який каже:

"I'm reporting live from a country that has been at peace for 40 years,"

"Це пряме включення з країни, яка живе без війни вже 40 років",

or a city that has not been attacked by terrorists.

вам не покажуть місто, де не відбулося теракту.

Also, bad things can happen quickly,

Крім того, погані речі стаються швидко,

but good things aren't built in a day.

а хороші робляться поступово.

The papers could have run the headline,

В газетах міг би бути заголовок

"137,000 people escaped from extreme poverty yesterday"

"Вчора 137 тисяч людей вибралися із крайньої бідності",

every day for the last 25 years.

і цей заголовок міг би з'являтись щодня впродовж 25 років.

That's one and a quarter billion people leaving poverty behind,

Це означає, що 1,25 мільярда людей вибралися з бідності,

but you never read about it.

але ви ніколи не читали про це.

Also, the news capitalizes on our morbid interest

Новини також використовують наш хворобливий інтерес

in what can go wrong,

до негативних подій,

captured in the programming policy, "If it bleeds, it leads."

що відображено в неписаному правилі "Більше крові – більша популярність".

Well, if you combine our cognitive biases with the nature of news,

Отож, поєднавши когнітивні упередження і природу журналістики,

you can see why the world has been coming to an end

можна зрозуміти, чому здається, що світ йде до загибелі,

for a very long time indeed.

причому, йде досить тривалий час.

Let me address some questions about progress

Я хочу розглянути деякі питання щодо прогресу,

that no doubt have occurred to many of you.

які, безсумнівно, виникали у багатьох із вас.

First, isn't it good to be pessimistic

По-перше, чи не краще бути песимістом,

to safeguard against complacency,

щоб вберегтись від самовдоволення,

to rake the muck, to speak truth to power?

тримати урядовців у тонусі, і казати їм незручну правду?

Well, not exactly.

Що ж, це не зовсім так.

It's good to be accurate.

Найкраще мати точну картину.

Of course we should be aware of suffering and danger

Звісно, ми повинні помічати страждання й небезпеки,

wherever they occur,

скрізь, де вони виникають,

but we should also be aware of how they can be reduced,

але ми також повинні помічати шляхи зменшення цих загроз,

because there are dangers to indiscriminate pessimism.

адже тотальний песимізм теж містить певні проблеми.

One of them is fatalism.

Однією з них є фаталізм.

If all our efforts at improving the world

Якщо всі наші зусилля поліпшити світ

have been in vain,

не дають плодів,

why throw good money after bad?

то навіщо марнувати на це гроші?

The poor will always be with you.

І бідність триватиме й далі.

And since the world will end soon --

А оскільки кінець світу вже скоро –

if climate change doesn't kill us all,

якщо не загинемо від зміни клімату,

then runaway artificial intelligence will --

то нас знищить неконтрольований штучний інтелект –

a natural response is to enjoy life while we can,

то природною реакцією буде прагнення насолоджуватись життям, поки є змога,

eat, drink and be merry, for tomorrow we die.

їсти, пити й веселитись, адже завтра ми помремо.

The other danger of thoughtless pessimism is radicalism.

Інша небезпека бездумного песимізму – це радикалізм.

If our institutions are all failing and beyond hope for reform,

Якщо всі наші інституції погані, і неможливо їх поліпшити,

a natural response is to seek to smash the machine,

то природною реакцією буде прагнення зруйнувати цю систему,

drain the swamp,

осушити болото,

burn the empire to the ground,

знищити імперію дощенту,

on the hope that whatever rises out of the ashes

сподіваючись, що новий лад, який виникне на її руїнах,

is bound to be better than what we have now.

неодмінно буде кращим за теперішній.

Well, if there is such a thing as progress,

Отже, якщо прогрес існує,

what causes it?

то чим він обумовлений?

Progress is not some mystical force or dialectic lifting us ever higher.

Прогрес – це не якась містична сила, чи діалектика, яка тягне нас вгору.

It's not a mysterious arc of history bending toward justice.

Це не якась загадкова історична лінія, спрямована до справедливості.

It's the result of human efforts governed by an idea,

Це результат людських зусиль, скерованих ідеєю,

an idea that we associate with the 18th century Enlightenment,

яку ми пов'язуємо з Просвітництвом XVIII сторіччя –

namely that if we apply reason and science

а саме, що якщо ми скористаємось розумом і наукою,

that enhance human well-being,

щоб поліпшити людське благополуччя,

we can gradually succeed.

то ми поступово досягнемо успіху.

Is progress inevitable? Of course not.

Чи є прогрес неминучим? Звісно ж, ні.

Progress does not mean that everything becomes better

Прогрес не означає,

що все має покращуватися постійно, скрізь і для кожного.

for everyone everywhere all the time.

That would be a miracle, and progress is not a miracle

Це було б чудом, проте прогрес – це не чудо,

but problem-solving.

а шлях вирішення проблем.

Problems are inevitable

Проблеми неминучі,

and solutions create new problems which have to be solved in their turn.

і їх вирішення створює нові проблеми, які теж треба вирішувати.

The unsolved problems facing the world today are gargantuan,

У сьогоднішньому світі існують проблеми величезного масштабу,

including the risks of climate change

зокрема, ризики, які несе зміна клімату,

and nuclear war,

чи ядерна війна,

but we must see them as problems to be solved,

але ми маємо розглядати це як проблеми, які слід вирішити,

not apocalypses in waiting,

а не як апокаліпсис, що насувається;

and aggressively pursue solutions

і нам слід наполегливо шукати рішення,

like Deep Decarbonization for climate change

наприклад, суттєва декарбонізація, щоб запобігти зміні клімату

and Global Zero for nuclear war.

і повне знищення ядерних боєголовок.

Finally, does the Enlightenment go against human nature?

Зрештою, чи не суперечить Просвітництво людській природі?

This is an acute question for me,

Для мене це гостре питання,

because I'm a prominent advocate of the existence of human nature,

бо я ревно підтримую думку про те, що людська природа існує

with all its shortcomings and perversities.

з усіма її недоліками та упертостями.

In my book "The Blank Slate,"

У своїй книзі "Чистий аркуш"

I argued that the human prospect is more tragic than utopian

я стверджував, що перспектива людства скоріше трагічна, ніж утопічна,

and that we are not stardust, we are not golden

і що ми не зоряний пил, ми не золоті

and there's no way we are getting back to the garden.

і неможливо повернутись до райського саду.

(Laughter)

(Сміх)

But my worldview has lightened up

Але мій світогляд став оптимістичнішим,

in the 15 years since "The Blank Slate" was published.

ніж був 15 років тому, коли вийшов "Чистий аркуш".

My acquaintance with the statistics of human progress,

Ознайомившись зі статистикою прогресу людства,

starting with violence

спершу щодо насильства,

but now encompassing every other aspect of our well-being,

а згодом і щодо інших важливих сторін людського благополуччя,

has fortified my belief

я став ще більш переконаним,

that in understanding our tribulations and woes,

що, коли йдеться про негаразди й нещастя,

human nature is the problem,

то людська природа – це проблема,

but human nature, channeled by Enlightenment norms and institutions,

але ця ж природа, скерована нормами та інститутами Просвітництва,

is also the solution.

водночас є і рішенням.

Admittedly, it's not easy to replicate my own data-driven epiphany

Слід визнати, що моє навернення, яке сталось внаслідок ознайомлення з даними,

with humanity at large.

непросто поширити на все людство.

Some intellectuals have responded

У деяких інтелектуалів

with fury to my book "Enlightenment Now,"

моя книга, "Просвітництво сьогодні", викликала лють:

saying first how dare he claim that intellectuals hate progress,

по-перше, як автор сміє стверджувати, що інтелектуали ненавидять прогрес,

and second, how dare he claim that there has been progress.

а по-друге, як він сміє стверджувати, що прогрес існує?

(Laughter)

(Сміх)

With others, the idea of progress just leaves them cold.

Деяких інших ідея прогресу залишає байдужими.

Saving the lives of billions,

Порятунок життя мільярдів,

eradicating disease, feeding the hungry,

викорінення хвороб, подолання голоду,

teaching kids to read?

навчання дітей грамоти?

Boring.

Нецікаво.

At the same time, the most common response I have received from readers is gratitude,

І водночас, найпоширенішим відгуком від читачів була вдячність,

gratitude for changing their view of the world

вдячність за те, що вони по-іншому глянули на світ,

from a numb and helpless fatalism

замість німого й безпорадного фаталізму

to something more constructive,

вони побачили щось конструктивне,

even heroic.

навіть героїчне.

I believe that the ideals of the Enlightenment

Я вірю, що ідеали Просвітництва

can be cast a stirring narrative,

можуть надихати,

and I hope that people with greater artistic flare

і я сподіваюсь, що ті, хто має більший мистецький талант

and rhetorical power than I

і кращі, ніж у мене, риторичні здібності,

can tell it better and spread it further.

зможуть краще викласти і ширше розповсюдити ці ідеали.

It goes something like this.

Це виглядає приблизно так.

We are born into a pitiless universe,

Ми народжуємося у безжальному всесвіті,

facing steep odds against life-enabling order

з мізерними шансами на підтримання життя,

and in constant jeopardy of falling apart.

і постійною загрозою краху.

We were shaped by a process that is ruthlessly competitive.

Ми сформовані процесом безжалісної конкуренції.

We are made from crooked timber,

Ми зроблені з кривого дерева,

vulnerable to illusions, self-centeredness

схильні до ілюзій, егоцентризму,

and at times astounding stupidity.

а інколи й невимовної дурості.

Yet human nature has also been blessed with resources

Але людська натура також наділена засобами,

that open a space for a kind of redemption.

які дають можливість подолати ці недоліки.

We are endowed with the power to combine ideas recursively,

Ми спроможні рекурсивно поєднувати ідеї,

to have thoughts about our thoughts.

рефлексувати над нашими думками.

We have an instinct for language,

У нас є мовний інстинкт,

allowing us to share the fruits of our ingenuity and experience.

який дозволяє ділитися з іншими плодами власної винахідливості й досвіду.

We are deepened with the capacity for sympathy,

Посилюється наша здатність відчувати прихильність,

for pity, imagination, compassion, commiseration.

жаль, уяву, співчуття, співпереживати іншим.

These endowments have found ways to magnify their own power.

І є засоби, щоб збільшити силу цих благ.

The scope of language has been augmented

Використання мови посилилось

by the written, printed and electronic word.

завдяки письму, книгодрукуванню і електронним засобам.

Our circle of sympathy has been expanded

Коло тих, до кого ми прихильні, розширилось

by history, journalism and the narrative arts.

завдяки історії, журналістиці й мистецтву оповіді.

And our puny rational faculties have been multiplied

А наші скромні раціональні здібності суттєво посилились

by the norms and institutions of reason,

завдяки нормам й інституціям, що плекають розум,

intellectual curiosity, open debate,

допитливість, відкриті дискусії,

skepticism of authority and dogma

скептичне ставлення до авторитетів і догм,

and the burden of proof to verify ideas

а принцип тягаря доведення вимагає перевіряти ідеї,

by confronting them against reality.

співставляючи їх з реальністю.

As the spiral of recursive improvement

Спіраль рекурсивних покращень

gathers momentum,

набирає обертів,

we eke out victories against the forces that grind us down,

і ми здобуваємо перемогу над силами, які намагаються нас розчавити,

not least the darker parts of our own nature.

в тому числі й над темною стороною нашої природи.

We penetrate the mysteries of the cosmos, including life and mind.

Ми осягаємо таємниці Всесвіту, в тому числі життя і свідомості.

We live longer, suffer less, learn more,

Ми живемо довше, страждаємо менше, більше вчимося,

get smarter and enjoy more small pleasures

стаємо розумнішими, нам доступно більше маленьких радощів

and rich experiences.

і багатший досвід.

Fewer of us are killed, assaulted, enslaved, exploited

Все менше людей стають жертвами вбивств, нападів, рабства, експлуатації

or oppressed by the others.

і утисків з боку інших.

From a few oases, the territories with peace and prosperity are growing

Території, де панують мир і добробут – це не окремі оазиси, вони збільшуються,

and could someday encompass the globe.

і одного дня зможуть охопити всю планету.

Much suffering remains

Хоча ще існує чимало страждань,

and tremendous peril,

і жахітливих загроз,

but ideas on how to reduce them have been voiced,

але звучать ідеї, як зменшити ці біди,

and an infinite number of others are yet to be conceived.

і попереду у нас ще чимало ідей.

We will never have a perfect world,

Ми ніколи не збудуємо досконалий світ,

and it would be dangerous to seek one.

було б навіть небезпечно намагатись це зробити.

But there's no limit to the betterments we can attain

Але не існує межі для вдосконалення,

if we continue to apply knowledge to enhance human flourishing.

доки ми продовжуємо застосовувати знання, щоб поліпшити добробут людей.

This heroic story is not just another myth.

Ця героїчна історія – не черговий міф.

Myths are fictions, but this one is true,

Міфи – це вигадки, а ця історія правдива,

true to the best of our knowledge, which is the only truth we can have.

про це свідчать наші знання, що є нашим найдостовірнішим джерелом істини.

As we learn more,

Розширюючи наші знання,

we can show which parts of the story continue to be true and which ones false,

ми можемо виявити, що в цій історії залишається істинним, а що є хибним,

as any of them might be and any could become.

адже ніщо не застраховане від перевірки.

And this story belongs not to any tribe

І ця історія пов'язана не з окремою спільнотою,

but to all of humanity,

а з усім людством,

to any sentient creature with the power of reason

з кожною чутливою істотою, здатною мислити,

and the urge to persist in its being,

що намагається зберегти своє існування.

for it requires only the convictions

Ця історія вимагає лише переконання,

that life is better than death,

що життя краще, ніж смерть,

health is better than sickness,

здоров'я краще, ніж хвороба,

abundance is better than want,

добробут краще, ніж потреба,

freedom is better than coercion,

свобода краще, ніж примус,

happiness is better than suffering

щастя краще, ніж страждання,

and knowledge is better than ignorance and superstition.

а знання краще, ніж невігластво й забобони.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)