Smelfies, and other experiments in synthetic biology | Ani Liu

Перекладач: Inna Feskova Утверджено: Olena Gapak

What if our plants

Що якби рослини могли

could sense the toxicity levels in the soil

відчувати рівень токсичності ґрунту

and express that toxicity through the color of its leaves?

і виявляти його через колір листя?

What if those plants could also remove those toxins from the soil?

А що якби вони могли і знищити ці токсини?

Instead, what if those plants

А якби рослини могли рости

grew their own packaging,

вже у готовому пакуванні,

or were designed to only be harvested

або були створені так, щоб зібрати врожай

by their owners' own patented machines?

можна було тільки запатентованими машинами господарів?

What happens when biological design

Що буде, коли біологічний дизайн

is driven by the motivations of mass-produced commodities?

керуватиметься потребами масового виробництва?

What kind of world would that be?

Що то буде за світ?

My name is Ani, and I'm a designer and researcher at MIT Media Lab,

Мене звуть Ені, я дизайнер і дослідник в MIT Media Lab,

where I'm part of a relatively new and unique group called Design Fiction,

де я працюю у відносно новій і унікальній групі Design Fiction.

where we're wedged somewhere between science fiction and science fact.

Ми працюємо десь між науковими фактами і науковою фантастикою.

And at MIT, I am lucky enough to rub shoulders with scientists

У MIT мені пощастило працювати пліч-о-пліч з науковцями,

studying all kinds of cutting edge fields

які вивчають найрізноманітніші передові технології:

like synthetic neurobiology,

синтетичну нейробіологію,

artificial intelligence, artificial life

штучний інтелект, штучне життя

and everything in between.

та все, що має до цього стосунок.

And across campus, there's truly brilliant scientists

У нашому кампусі є дійсно блискучі вчені,

asking questions like, "How can I make the world a better place?"

які питають себе: «Як я можу зробити світ кращим?»

And part of what my group likes to ask is, "What is better?"

А в моїй групі до того ж питають: «А що значить кращий?»

What is better for you, for me,

Що краще для тебе, для мене,

for a white woman, a gay man,

для світлошкірої жінки, чоловіка-гея,

a veteran, a child with a prosthetic?

для ветерана, для дитини з протезом?

Technology is never neutral.

Технології не бувають нейтральні.

It frames a reality

Вони окреслюють реальність

and reflects a context.

і відображають контекст.

Can you imagine what it would say about the work-life balance at your office

Можете уявити, що б вони сказали про сумісність роботи і приватного життя,

if these were standard issue on the first day?

якби це було типовою проблемою в перші дні роботи?

(Laughter)

(Сміх)

I believe it's the role of artists and designers

Я вважаю, що митці і дизайнери мають

to raise critical questions.

ставити ці критичні питання.

Art is how you can see and feel the future,

Мистецтво - це ваше бачення і відчуття майбутнього.

and today is an exciting time to be a designer,

Сьогодні бути дизайнером - захоплююче, оскільки

for all the new tools becoming accessible.

все більше нових засобів стають доступними.

For instance, synthetic biology

Наприклад, синтетична біологія

seeks to write biology as a design problem.

хоче описати біологію як проблему дизайну.

And through these developments,

В межах цього руху

my lab asks, what are the roles and responsibilities

моя лабораторія досліджує, якими є роль і обов'язки

of an artist, designer, scientist or businessman?

митців, дизайнерів, науковців чи бізнесменів?

What are the implications

Які наслідки

of synthetic biology, genetic engineering,

синтетичної біології, генної інженерії,

and how are they shaping our notions of what it means to be a human?

і як вони формують наші уявлення про те, що означає бути людиною?

What are the implications of this on society, on evolution

Як це впливає на суспільство і еволюцію?

and what are the stakes in this game?

І які ставки у цій грі?

My own speculative design research at the current moment

Зараз мої дослідження спекулятивного дизайну пов'язані

plays with synthetic biology,

з синтетичною біологією,

but for more emotionally driven output.

але стосуються речей, що викликають в людини емоції.

I'm obsessed with olfaction as a design space,

Я захоплююся запахами як дизайнерським простором.

and this project started with this idea

Цей проект розпочався з ідеї:

of what if you could take a smell selfie, a smelfie?

а що якби ти міг зробити ароматне селфі, смелфі?

(Laughter)

(Сміх)

What if you could take your own natural body odor

Що якби ви могли надіслати ваш

and send it to a lover?

природнії запах тіла вашій коханій людині?

Funny enough, I found that this was a 19th century Austrian tradition,

Досить кумедно, я виявила, що це було австрійською традицією у 19 ст.

where couples in courtship would keep a slice of apple

Коли пари залицялися, вони тримали шматочок яблука

crammed under their armpit during dances,

під пахвою під час танцю,

and at the end of the evening,

а в кінці вечора

the girl would give the guy she most fancied her used fruit,

дівчина віддавала хлопцеві, який здавався найсимпатичнішим, її фрукт,

and if the feeling was mutual,

і якщо почуття були взаємними,

he would wolf down that stinky apple.

він жадібно з'їдав це смердюче яблуко.

(Laughter)

(Сміх)

Famously, Napoleon wrote many love letters to Josephine,

Відомо, що Наполеон писав багато любовних листів Жозефіні,

but perhaps amongst the most memorable is this brief and urgent note:

але, напевно, найбільше запам'ятовується коротка примітка:

"Home in three days. Don't bathe."

"Приїду через три дні, не мийся"

(Laughter)

(Сміх)

Both Napoleon and Josephine adored violets.

І Наполеон, і Жозефіна обожнювали фіалки.

Josephine wore violet-scented perfume,

Вона користувалася парфумами з ароматом фіалки,

carried violets on their wedding day,

носила фіалки на своєму весіллі,

and Napoleon sent her a bouquet of violets

а Наполеон надсилав букет цих квітів

every year on their anniversary.

на кожну річницю.

When Josephine passed away,

Коли Жозефіна померла,

he planted violets at her grave,

він посадив фіалки на її могилі,

and just before his exile,

і саме перед вигнанням

he went back to that tomb site,

він повернувся до цієї гробниці,

picked some of those flowers, entombed them in a locket

зірвав кілька цих квіток, поклав у медальйон

and wore them until the day he died.

і носив їх до дня своєї смерті.

And I found this so moving,

Мені це здалося дуже зворушливим.

I thought, could I engineer that violet to smell just like Josephine?

Я подумала, чи могла б я створити фіалку, яка матиме запах Жозефіни?

What if, for the rest of eternity,

Що якби назавжди,

when you went to visit her site,

коли ви відвідуватимете її могилу,

you could smell Josephine just as Napoleon loved her?

ви могли б відчути її запах, як міг Наполеон?

Could we engineer new ways of mourning,

Чи можна створити нові способи жалоби,

new rituals for remembering?

нові ритуали пам'яті?

After all, we've engineered transgenic crops

Зрештою, ми ж створили трансгенні культури

to be maximized for profit,

для збільшення прибутків.

crops that stand up to transport,

Культури, що стійкі до транспортування,

crops that have a long shelf life,

мають довгий термін зберігання,

crops that taste sugary sweet but resist pests,

смачні і водночас здатні протистояти шкідникам,

sometimes at the expense of nutritional value.

іноді навіть за рахунок поживної цінності. Але чи можемо ми

Can we harness these same technologies for an emotionally sensitive output?

користуватися цими технологіями для продукції, яка викликає емоції?

So currently in my lab,

Зараз у своїй роботі

I'm researching questions like, what makes a human smell like a human?

я досліджую таке питання: що ж робить людський запах людським?

And it turns out it's fairly complicated.

І виходить, що це досить складно.

Factors such as your diet, your medications, your lifestyle

Такі фактори як харчування, ліки, спосіб життя -

all factor into the way you smell.

все це впливає на те, як ви пахнете.

And I found that our sweat is mostly odorless,

Я також виявила, що наш піт загалом без запаху,

but it's our bacteria and microbiome

але справа в бактеріях і мікробах,

that's responsible for your smells, your mood, your identity

що відповідають за запахи, настрій, особистість

and so much beyond.

і багато іншого.

And there's all kinds of molecules that you emit

Людина виділяє найрізноманітніші види молекул,

but which we only perceive subconsciously.

але ми сприймаємо їх тільки підсвідомо.

So I've been cataloging and collecting

Так я зібрала і зареєструвала

bacteria from different sites of my body.

бактерії з різних частин мого тіла.

After talking to a scientist, we thought,

Після розмови з науковцями ми подумали,

maybe the perfect concoction of Ani

що, може, ідеальний концентрат Ені

is like 10 percent collarbone, 30 percent underarm,

складається з 10% поту з ключиці, 30% з-під пахви,

40 percent bikini line and so forth,

40% із зони бікіні тощо.

and occasionally I let researchers from other labs

І одного разу я дала дослідникам з інших лабораторій

take a sniff of my samples.

понюхати мої зразки.

And it's been interesting to hear how smell of the body

І було цікаво почути, як запах тіла

is perceived outside of the context of the body.

сприймається ззовні, поза контекстом тіла.

I've gotten feedback such as,

Я отримала відгуки, що воно пахне

smells like flowers, like chicken,

як квіти, як курятина,

like cornflakes,

як кукурудзяні пластівці,

like beef carnitas.

як страва карнітас з яловичини.

(Laughter)

(Сміх)

At the same time, I cultivate a set of carnivorous plants

Водночас я розводила різні м'ясоїдні рослини

for their ability to emit fleshlike odors to attract prey,

через їхню здатність приваблювати здобич подібними до м'яса запахами,

in an attempt to kind of create this symbiotic relationship

намагаючись в певному сенсі створити символічні стосунки

between my bacteria and this organism.

між моїми бактеріями і цим організмом.

And as it so happens, I'm at MIT and I'm in a bar,

І якось так вийшло, що в барі на території МІТ

and I was talking to a scientist

я розмовляла з науковцем,

who happens to be a chemist and a plant scientist,

який виявився хіміком і ботаніком.

and I was telling him about my project,

Я розповіла йому про мій проект.

and he was like, "Well, this sounds like botany for lonely women."

А він мені: "Ну, це виглядає як ботаніка для самотніх жінок".

(Laughter)

(Сміх)

Unperturbed, I said, "OK."

Незворушна, я сказала «Гаразд».

I challenged him.

Я кинула йому виклик.

"Can we engineer a plant that can love me back?"

"Чи можемо ми створити рослину, яка любила б мене навзаєм?"

And for some reason, he was like, "Sure, why not?"

З якихось причин він сказав: "Звісно, чому б ні?"

So we started with, can we get a plant to grow towards me

Тож ми почали з того, чи можна створити рослину, що росте в мій бік,

like I was the sun?

наче я сонце.

And so we're looking at mechanisms in plants such as phototropism,

І ми розглядали механізми в рослинах, такі як фототропізм,

which causes the plant to grow towards the sun

що спричиняє ріст у бік сонця,

by producing hormones like auxin,

виробляючи гормони на зразок ауксину,

which causes cell elongation on the shady side.

який викликає видовження клітин на тіньовій стороні.

And right now I'm creating a set of lipsticks

І зараз я створюю набір помад,

that are infused with these chemicals

що містять ці хімічні речовини

that allow me to interact with a plant on its own chemical signatures --

і дозволяють взаємодіяти з рослиною на її власних хімічних сигналах,

lipsticks that cause plants to grow where I kiss it,

губні помади спонукатимуть рослини до росту у місцях, де я поцілую їх.

plants that blossom where I kiss the bloom.

Рослина цвістиме, де я поцілую бутон.

And through these projects,

Протягом усіх цих проектів

I'm asking questions like,

я ставила собі питання:

how do we define nature?

як ми визначаємо природу?

How do we define nature when we can reengineer its properties,

Як ми визначаємо її, якщо можемо перепроектувати її властивості,

and when should we do it?

і коли нам слід робити це?

Should we do it for profit, for utility?

Чи слід робити це заради прибутку, заради користі?

Can we do it for emotional ends?

Чи можемо ми робити це заради емоцій?

Can biotechnology be used to create work as moving as music?

Чи допоможе біотехнологія створити щось таке ж мінливе, як музика?

What are the thresholds between science

Що стоїть між наукою

and its ability to shape our emotional landscape?

і її здатністю формувати наш емоційний фон?

It's a famous design mantra that form follows function.

Це відома мантра дизайну, що форма визначається функціональністю.

Well, now, wedged somewhere between science, design and art

Але тепер, заблукавши десь поміж наукою, дизайном і мистецтвом,

I get to ask,

я хочу запитати,

what if fiction informs fact?

а що коли вимисел визначає факти?

What kind of R&D lab would that look like

Що це були б за дослідницькі лабораторії

and what kind of questions would we ask together?

і які питання ми ставили б разом?

We often look to technology as the answer,

У пошуках відповідей ми звертаємося до технологій,

but as an artist and designer,

але як митець і дизайнер,

I like to ask, but what is the question?

я люблю питати: а в чому наше питання?

Thank you.

Дякую!

(Applause)

(Оплески)