Pankaj Ghemawat: Actually, the world isn't flat

Translator: Joseph Geni Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Olena Muzyka Утверджено: Hanna Leliv

I'm here to talk to you about how globalized we are,

Поговоримо про те, наскільки сильно ми глобалізовані,

how globalized we aren't,

і наскільки ми не глобалізовані,

and why it's important to actually be accurate

і чому так важливо бути точним

in making those kinds of assessments.

у таких судженнях.

And the leading point of view on this, whether measured

Найпоширеніший погляд на цю тему - судячи

by number of books sold, mentions in media,

з кількості проданих книжок, згадок у ЗМІ

or surveys that I've run with groups ranging from

чи опитувань, що їх я проводив у різних групах -

my students to delegates to the World Trade Organization,

від студентів і аж до делегатів Світової організації торгівлі -

is this view that national borders

це думка про те, що національні кордони

really don't matter very much anymore,

більше не мають великої ваги,

cross-border integration is close to complete,

транскордонна інтеграція близька до завершення,

and we live in one world.

і ми всі живемо в одному світі.

And what's interesting about this view

Цікаво, що цього погляду

is, again, it's a view that's held by pro-globalizers

дотримуються не тільки глобалісти,

like Tom Friedman, from whose book this quote is obviously excerpted,

як-от Том Фрідман, із книжки якого я взяв це висловлювання,

but it's also held by anti-globalizers, who see this giant

а й антиглобалісти, які вважають, що гігантське

globalization tsunami that's about to wreck all our lives

цунамі глобалізації зруйнує наше життя,

if it hasn't already done so.

якщо досі цього не зробило.

The other thing I would add is that this is not a new view.

Додам, що це не новий погляд.

I'm a little bit of an amateur historian, so I've spent

Я полюбляю історію, тому витратив трохи часу,

some time going back, trying to see the first mention

щоб зазирнути в минуле і знайти першу згадку на цю тему.

of this kind of thing. And the best, earliest quote

Найкращий з ранніх висловів,

that I could find was one from David Livingstone,

що їх я зміг знайти, належить Девідові Лівінґстоуну,

writing in the 1850s about how the railroad, the steam ship,

який у 1850-х роках описав, як залізниця, пароплав

and the telegraph were integrating East Africa perfectly

і телеграф чудово об'єднують Східну Африку

with the rest of the world.

з рештою світу.

Now clearly, David Livingstone

Очевидно, що Девід Лівінґстоун

was a little bit ahead of his time,

трохи випередив свій час,

but it does seem useful to ask ourselves,

але варто запитати самих себе:

"Just how global are we?"

"Наскільки ми глобальні?",

before we think about where we go from here.

перед тим як визначити, куди рухатись далі.

So the best way I've found of trying to get people

Найкращий спосіб змусити людей

to take seriously the idea that the world may not be flat,

серйозно поставитись до думки, що світ не плоский,

may not even be close to flat, is with some data.

і ніяк не може таким бути - навести їм дані.

So one of the things I've been doing over the last few years

Останні декілька років

is really compiling data on things that could either happen

я збираю дані про події, які б могли статись

within national borders or across national borders,

або всередині країни, або за її межами,

and I've looked at the cross-border component

і розглядаю міжнародну складову

as a percentage of the total.

як процентну частку від загального цілого.

I'm not going to present all the data that I have here today,

Я не оголошуватиму всіх даних, що їх мені вдалося зібрати,

but let me just give you a few data points.

проте зроблю кілька висновків.

I'm going to talk a little bit about one kind of information flow,

Я розповім про один тип інформаційного потоку,

one kind of flow of people, one kind of flow of capital,

один тип людського потоку, один тип потоку капіталу

and, of course, trade in products and services.

і, звичайно ж, торгівлю продуктами та послугами.

So let's start off with plain old telephone service.

Почнемо з найзвичайнісіньких, усім відомих телефонних послуг.

Of all the voice-calling minutes in the world last year,

Як ви думаєте, який відсоток зі всіх

what percentage do you think were accounted for

вихідних телефонних дзвінків, зроблених торік,

by cross-border phone calls?

становили міжнародні дзвінки?

Pick a percentage in your own mind.

Виберіть собі якусь цифру.

The answer turns out to be two percent.

Виявляється, два відсотки.

If you include Internet telephony, you might be able

Якщо додати телефонні розмови по інтернету,

to push this number up to six or seven percent,

то цифра зросте до шести чи семи відсотків,

but it's nowhere near what people tend to estimate.

але зазвичай люди гадають, що ця цифра значно більша.

Or let's turn to people moving across borders.

Подивімось на людей, які перетинають кордони.

One particular thing we might look at, in terms of

Розглядаючи людські потоки у довготривалому періоді,

long-term flows of people, is what percentage

звернемо увагу на ось що: який відсоток

of the world's population is accounted for

світового населення можна вважати

by first-generation immigrants?

іммігрантами першого покоління?

Again, please pick a percentage.

Знову ж таки, оберіть якусь цифру.

Turns out to be a little bit higher.

Трохи більше.

It's actually about three percent.

Приблизно три відсотки.

Or think of investment. Take all the real investment

Або, наприклад, інвестиції. Візьміть всі реальні інвестиції

that went on in the world in 2010.

світу за 2010 рік.

What percentage of that was accounted for

Яку частину цих інвестицій вважають

by foreign direct investment?

прямими іноземними інвестиціями?

Not quite ten percent.

Трохи менше 10%.

And then finally, the one statistic

І, нарешті, статистика,

that I suspect many of the people in this room have seen:

знайома більшості людей у цьому залі:

the export-to-GDP ratio.

співвідношення обсягу експорту до ВВП.

If you look at the official statistics, they typically indicate

Якщо подивитись на офіційну статистику, дані покажуть

a little bit above 30 percent.

трохи більше 30%.

However, there's a big problem with the official statistics,

Однак із офіційною статистикою існує велика проблема.

in that if, for instance, a Japanese component supplier

До прикладу, якщо японський постачальник

ships something to China to be put into an iPod,

відправляє якусь деталь для плеєра iPod у Китай,

and then the iPod gets shipped to the U.S.,

а потім iPod відправлять у США,

that component ends up getting counted multiple times.

статистика врахує цю деталь кілька разів.

So nobody knows how bad this bias

Ніхто насправді не знає, наскільки

with the official statistics actually is, so I thought I would

велика похибка в офіційній статистиці, тому я вирішив

ask the person who's spearheading the effort

запитати людину, яка доклала чимало зусиль

to generate data on this, Pascal Lamy,

і зібрала ці дані. Я запитав Паскаля Ламі,

the Director of the World Trade Organization,

голову Світової організації торгівлі,

what his best guess would be

яке, на його думку, співідношення

of exports as a percentage of GDP,

обсягу експорту до ВВП,

without the double- and triple-counting,

якщо не враховувати ті ж самі товари двічі чи тричі.

and it's actually probably a bit under 20 percent, rather than

Трохи менше 20%,

the 30 percent-plus numbers that we're talking about.

а не 30% і більше, про які я згадував раніше.

So it's very clear that if you look at these numbers

Тому якщо поглянути на ті цифри

or all the other numbers that I talk about in my book,

чи на всі решту, які я наводжу в своїй книжці

"World 3.0," that we're very, very far from

"Світ 3.0", стає очевидно, що ми ще дуже-дуже далекі від

the no-border effect benchmark, which would imply

відсутності кордонів, що б означало

internationalization levels of the order of 85, 90, 95 percent.

інтернаціоналізацію на рівні 85, 90, 95 %.

So clearly, apocalyptically-minded authors

Тому апокаліптично налаштовані автори

have overstated the case.

вочевидь перебільшують ситуацію.

But it's not just the apocalyptics, as I think of them,

Проте не тільки апокаліптики, як я їх називаю,

who are prone to this kind of overstatement.

схильні до перебільшень.

I've also spent some time surveying audiences

Я також опитав людей

in different parts of the world

з різних куточків світу і дізнався,

on what they actually guess these numbers to be.

які статистичні дані спадають їм на думку.

Let me share with you the results of a survey

Поділюсь із вами результатами опитування,

that Harvard Business Review was kind enough to run

що його провів часопис "Harvard Business Review"

of its readership as to what people's guesses

серед своїх читачів.

along these dimensions actually were.

Вони мали висловити свої припущення щодо даних, про які я згадував раніше.

So a couple of observations stand out for me from this slide.

З цього слайду можна зробити кілька висновків.

First of all, there is a suggestion of some error.

По-перше, схоже, що тут є якась помилка.

Okay. (Laughter)

Так? (Сміх)

Second, these are pretty large errors. For four quantities

По-друге, помилка доволі серйозна. Для чотирьох показників,

whose average value is less than 10 percent,

середнє значення яких менше 10 %,

you have people guessing three, four times that level.

люди припускають у три, а то й чотири рази більше значення.

Even though I'm an economist, I find that

Хоч я і економіст, я вважаю це

a pretty large error.

доволі серйозною помилкою.

And third, this is not just confined to the readers

І по-третє, це стосується не тільки читачів

of the Harvard Business Review.

"Harvard Business Review".

I've run several dozen such surveys in different parts

Я провів кілька десятків опитувань у різних куточках світу,

of the world, and in all cases except one,

і в усіх випадках, окрім одного,

where a group actually underestimated

де група справді недооцінила

the trade-to-GDP ratio, people have this tendency

співвідношення обсягу торгівлі до ВВП, люди зазвичай

towards overestimation, and so I thought it important

перебільшують результат. Я вирішив, що

to give a name to this, and that's what I refer to

це явище треба якось назвати, і вигадав слово

as globaloney, the difference between the dark blue bars

"глободурниця" - різниця між темно-синіми

and the light gray bars.

та світло-сірими стовпчиками.

Especially because, I suspect, some of you may still be

Підозрюю, що дехто з вас досі

a little bit skeptical of the claims, I think it's important

скептично ставиться до моїх слів, тож

to just spend a little bit of time thinking about

задумаймось над тим,

why we might be prone to globaloney.

чому ми схильні до глободурниці.

A couple of different reasons come to mind.

Мені спадає на думку кілька причин.

First of all, there's a real dearth of data in the debate.

По-перше, для дискусії бракує даних.

Let me give you an example. When I first published

Наведу один приклад. Коли я вперше опублікував

some of these data a few years ago

частину статистики кілька років тому

in a magazine called Foreign Policy,

в журналі "Foreign Policy",

one of the people who wrote in, not entirely in agreement,

я отримав критичний відгук

was Tom Friedman. And since my article was titled

від Тома Фрідмана. Нічого дивного, адже моя стаття

"Why the World Isn't Flat," that wasn't too surprising. (Laughter)

називалася "Чому світ не плоский". (Сміх)

What was very surprising to me was Tom's critique,

Натомість мені було дивно, що Том

which was, "Ghemawat's data are narrow."

зауважив, мовляв "дані Ґемавата обмежені".

And this caused me to scratch my head, because

Я замислено почухав потилицю,

as I went back through his several-hundred-page book,

бо перегорнувши декілька сотень сторінок його книжки,

I couldn't find a single figure, chart, table,

не зміг знайти жодного зображення, графіка, таблиці,

reference or footnote.

посилання чи примітки.

So my point is, I haven't presented a lot of data here

Тобто я не показую вам багато даних,

to convince you that I'm right, but I would urge you

щоб переконати вас у тому, що я правий.

to go away and look for your own data

Я закликаю вас самотужки шукати дані,

to try and actually assess whether some of these

щоб оцінити, чи та статистика,

hand-me-down insights that we've been bombarded with

якою нас "годують",

actually are correct.

справді правильна.

So dearth of data in the debate is one reason.

Отож, брак даних - це перша причина.

A second reason has to do with peer pressure.

Друга причина пов'язана з соціальним тиском.

I remember, I decided to write my

Я пригадую, що вирішив написати

"Why the World Isn't Flat" article, because

статтю під назвою "Чому світ не плоский", тому що

I was being interviewed on TV in Mumbai,

коли в мене брали інтерв'ю на телебаченні в Мумбаї,

and the interviewer's first question to me was,

журналіст мене насамперед запитав:

"Professor Ghemawat, why do you still believe

" Професоре Ґемават, чому ви ще досі вірите,

that the world is round?" And I started laughing,

що світ круглий?" Я розсміявся,

because I hadn't come across that formulation before. (Laughter)

бо мене ще ніколи такого не питали. (Сміх)

And as I was laughing, I was thinking,

А сміючись, я подумав,

I really need a more coherent response, especially

що варто дати розгорнутішу відповідь, адже

on national TV. I'd better write something about this. (Laughter)

ми на національному телебаченні. А ще краще - написати відповідь. (Сміх)

But what I can't quite capture for you

Але мені важко передати вам,

was the pity and disbelief

з яким жалем і недовірою

with which the interviewer asked her question.

журналістка поставила мені це запитання.

The perspective was, here is this poor professor.

Мовляв, ось бідолашний професор.

He's clearly been in a cave for the last 20,000 years.

Останні 20,000 років він мабуть сидів у печері

He really has no idea

і не здогадується про те,

as to what's actually going on in the world.

що ж насправді відбувається у світі.

So try this out with your friends and acquaintances,

Запитайтеся своїх друзів і знайомих.

if you like. You'll find that it's very cool

Ви побачите, як круто

to talk about the world being one, etc.

говорити про світ як одне ціле, і так далі.

If you raise questions about that formulation,

Якщо сформулювати запитання саме так,

you really are considered a bit of an antique.

то вас таки вважатимуть старомодним.

And then the final reason, which I mention,

І, нарешті, остання причина,

especially to a TED audience, with some trepidation,

яку я трохи боюсь називати перед спільнотою TED.

has to do with what I call "techno-trances."

Це так звані "техно-транси".

If you listen to techno music for long periods of time,

Якщо тривалий час слухати музику в стилі техно,

it does things to your brainwave activity. (Laughter)

то з мозком точно щось трапиться. (Сміх)

Something similar seems to happen

Щось схоже відбувається тоді,

with exaggerated conceptions of how technology

коли звідусіль тільки й чути, як технології

is going to overpower in the very immediate run

найближчим часом подолають

all cultural barriers, all political barriers,

усі культурні, політичні

all geographic barriers, because at this point

та географічні бар'єри.

I know you aren't allowed to ask me questions,

Я знаю, що ви не можете ставити мені запитання,

but when I get to this point in my lecture with my students,

але під час лекцій на цьому місці мої студенти

hands go up, and people ask me,

піднімають руки і питають:

"Yeah, but what about Facebook?"

"Так, але як щодо Фейсбуку?"

And I got this question often enough that I thought

Мене так часто про це питали, що я вирішив

I'd better do some research on Facebook.

дослідити Фейсбук.

Because, in some sense, it's the ideal kind of technology

Адже це ідеальний вид технології

to think about. Theoretically, it makes it

для дослідження. Теоретично, Фейсбук дає змогу

as easy to form friendships halfway around the world

товаришувати з людьми з іншого куточка планети так само легко,

as opposed to right next door.

як зі своїми сусідами.

What percentage of people's friends on Facebook

Який відсоток друзів користувача Фейсбуку

are actually located in countries other than where

проживає в іншій країні,

people we're analyzing are based?

ніж користувач, якого ми аналізуємо?

The answer is probably somewhere between

Відповідь:

10 to 15 percent.

близько 10-15 %.

Non-negligible, so we don't live in an entirely local

Без сумніву, ми не живемо в цілковито локальному

or national world, but very, very far from the 95 percent level

чи національному світі, але це й не тих 95 %,

that you would expect, and the reason's very simple.

на які ви сподівалися. Причина дуже проста.

We don't, or I hope we don't, form friendships at random

Ми не заводимо приятелів у Фейсбуку - принаймні я так сподіваюся - навмання.

on Facebook. The technology is overlaid

Технологія накладається

on a pre-existing matrix of relationships that we have,

на вже наявну матрицю наших стосунків,

and those relationships are what the technology

а не займає їхнє місце.

doesn't quite displace. Those relationships are why

Наші стосунки - ось причина, чому

we get far fewer than 95 percent of our friends

набагато менше ніж 95 % наших друзів

being located in countries other than where we are.

живуть не в тій країні, де ми.

So does all this matter? Or is globaloney

Чи це має якесь значення? Чи глободурниця -

just a harmless way of getting people to pay more attention

це просто невинний спосіб змусити людей звернути увагу

to globalization-related issues?

на проблеми, пов'язані з глобалізацією?

I want to suggest that actually,

Я гадаю, що глободурниця

globaloney can be very harmful to your health.

може бути дуже шкідлива для вашого здоров'я.

First of all, recognizing that the glass

По-перше, усвідомивши, що склянка

is only 10 to 20 percent full is critical to seeing

повна лише на 10-20%, ви зрозумієте,

that there might be potential for additional gains

що подальша інтеграція

from additional integration,

дасть нові результати.

whereas if we thought we were already there,

Бо якщо думати, що ми вже всього досягли,

there would be no particular point to pushing harder.

то нема змісту докладати зайвих зусиль.

It's a little bit like, we wouldn't be having a conference

Ми би не влаштували конференції

on radical openness if we already thought we were totally open

на тему радикальної відкритості, якщо вважали б себе цілковито відкритими

to all the kinds of influences that are being talked about

до всіх вливів, про які йдеться

at this conference.

на цій конференції.

So being accurate about how limited globalization levels are

Важливо здавати собі справу, наскільки обмежені рівні глобалізації,

is critical to even being able to notice

щоб мати змогу помітити,

that there might be room for something more,

що можна зробити щось більше,

something that would contribute further to global welfare.

щось, що cприятиме світовому добробуту.

Which brings me to my second point.

І ці міркування наштовхують на другий висновок.

Avoiding overstatement is also very helpful

Варто уникати перебільшень,

because it reduces and in some cases even reverses

бо це зменшує, а часом навіть долає

some of the fears that people have about globalization.

людські страхи, пов'язані з глобалізацією.

So I actually spend most of my "World 3.0" book

На більшості сторінок своєї книжки "Світ 3.0"

working through a litany of market failures and fears

я пробираюсь крізь довжелезний список дефектів ринкових механізмів,

that people have that they worry globalization is going to exacerbate.

що їх, на думку людей, загострить глобалізація.

I'm obviously not going to be able to do that for you today,

Сьогодні я не маю часу про це розповісти,

so let me just present to you two headlines

покажу тільки два заголовки,

as an illustration of what I have in mind.

щоб ви зрозуміли, що я маю на увазі.

Think of France and the current debate about immigration.

Отож, Франція і нинішні дебати щодо імміграції.

When you ask people in France what percentage

Запитайте французів, який відсоток

of the French population is immigrants,

населення країни становлять іммігранти,

the answer is about 24 percent. That's their guess.

і ви почуєте у відповідь - близько 24%. Так вони гадають.

Maybe realizing that the number is just eight percent

Можливо, якби вони знали, що іммігрантів лише 8%,

might help cool some of the superheated rhetoric

то запал довкола проблем з імміграцією

that we see around the immigration issue.

трохи згас.

Or to take an even more striking example,

Або ще один приголомшливий приклад.

when the Chicago Council on Foreign Relations

Чиказька рада з міжнародних відносин

did a survey of Americans, asking them to guess

провела опитування, запитавши американців,

what percentage of the federal budget went to foreign aid,

який відсоток із федерального бюджету пішов на іноземну допомогу.

the guess was 30 percent, which is

Люди відповідали - 30%,

slightly in excess of the actual level — ("actually about ... 1%") (Laughter) —

що трохи перевищує справжній рівень - ( "взагалі-то близько... 1%") (Сміх)

of U.S. governmental commitments to federal aid.

від державних витрат США на іноземну допомогу.

The reassuring thing about this particular survey was,

Тут є добрі новини:

when it was pointed out to people how far

коли люди дізналися, наскільки

their estimates were from the actual data,

їхня оцінка далека від реальності,

some of them — not all of them — seemed to become

дехто з них - не всі - заявив, що не проти,

more willing to consider increases in foreign aid.

щоб обсяг іноземної допомоги збільшили.

So foreign aid is actually a great way

Згадка про іноземну допомогу - це дуже вдалий

of sort of wrapping up here, because

момент, на якому я хочу завершити.

if you think about it, what I've been talking about today

Адже сьогодні я говорив

is this notion -- very uncontroversial amongst economists --

про вкрай незвичне для економістів поняття -

that most things are very home-biased.

про те, що більшість проблем дуже локальні.

"Foreign aid is the most aid to poor people,"

"Іноземна допомога - це найбільша поміч бідним людям" -

is about the most home-biased thing you can find.

ідеться про найлокальнішу річ.

If you look at the OECD countries and how much

Подивімось на країни, що входять до Організації економічної співпраці та розвитку,

they spend per domestic poor person,

та їхні витрати на кожну бідну людину в себе в країні,

and compare it with how much they spend

і порівняймо ці дані з тим, скільки вони витрачають

per poor person in poor countries,

на кожну бідну людину в бідних країнах.

the ratio — Branko Milanovic at the World Bank did the calculations —

Бранко Мілановіч зі Світового банку підрахував,

turns out to be about 30,000 to one.

що співвідношення становить 30,000 до 1.

Now of course, some of us, if we truly are cosmopolitan,

Звичайно ті з нас, хто вважає себе істинними космополітами,

would like to see that ratio being brought down

хотіли б, щоб цей показник

to one-is-to-one.

становив "1 до 1".

I'd like to make the suggestion that we don't need to aim

На мій погляд, нам не треба прагнути

for that to make substantial progress from where we are.

суттєво скоротити це співвідношення.

If we simply brought that ratio down to 15,000 to one,

Якби ми скоротили значення до 15,000 до 1,

we would be meeting those aid targets that were agreed

ми б досягли цілей щодо іноземної допомоги, що їх поставили

at the Rio Summit 20 years ago that the summit

на саміті в Ріо-де-Жанейро 20 років тому.

that ended last week made no further progress on.

Той саміт, що відбувся минулого тижня, не зрушив ситуації з місця.

So in summary, while radical openness is great,

Отож радикальна відкритість - це прекрасно,

given how closed we are,

бо з огляду на те, наскільки ми закриті,

even incremental openness could make things

навіть покрокова відкритість суттєво поліпшить

dramatically better. Thank you very much. (Applause)

стан речей. Дуже вам дякую. (Оплески)

(Applause)

(Оплески)