George Dyson: The birth of the computer

Перекладач: Andriy Prischenko Утверджено: Mariana Kukhtyn

Last year, I told you the story, in seven minutes, of Project Orion,

Минулого року я розповів вам історію – за сім хвилин – про "Проект Оріон",

which was this very implausible technology

це була абсолютно неймовірна технологія,

that technically could have worked,

яка з технічної точки зору була працездатна,

but it had this one-year political window where it could have happened.

але політичне "вікно", коли все могло вийти, було всього рік,

So it didn't happen. It was a dream that did not happen.

так що нічого не вийшло. Це була мрія, яка не здійснилася.

This year I'm going to tell you the story of the birth of digital computing.

Цього року я розповім вам історію про народження цифрових обчислень.

This was a perfect introduction.

Це був відмінний вступ.

And it's a story that did work. It did happen,

І це – історія, коли все вийшло. Це здійснилося,

and the machines are all around us.

і ці машини всюди поруч з нами.

And it was a technology that was inevitable.

Це технологія, що була неминуча.

If the people I'm going to tell you the story about,

Якби не ті люди, про яких я розповім, –

if they hadn't done it, somebody else would have.

якби не вони, то хтось інший це зробив би.

So, it was sort of the right idea at the right time.

Це була саме потрібна ідея в потрібний момент.

This is Barricelli's universe. This is the universe we live in now.

Це – всесвіт Баррічеллі, всесвіт, в якому ми зараз живемо.

It's the universe in which these machines

Це всесвіт, в якій ці машини

are now doing all these things, including changing biology.

роблять все, включаючи біологічні зміни.

I'm starting the story with the first atomic bomb at Trinity,

Я починаю цю розповідь з першої атомної бомби в Трініті,

which was the Manhattan Project. It was a little bit like TED:

тобто з Проекту Манхеттен. Це було щось на зразок TED:

it brought a whole lot of very smart people together.

він звів цілу купу дуже розумних людей разом.

And three of the smartest people were

І троє найрозумніших з них були

Stan Ulam, Richard Feynman and John von Neumann.

Стен Улем, Річард Файнман і Джон фон Нейман,

And it was Von Neumann who said, after the bomb,

і саме фон Нейман сказав, після бомби,

he was working on something much more important than bombs:

що він працював над чимось набагато важливіше бомб:

he's thinking about computers.

він думав про комп'ютер.

So, he wasn't only thinking about them; he built one. This is the machine he built.

І він не просто думав, він його збудував. Ось машина, що він збудував.

(Laughter)

(Сміх у залі)

He built this machine,

Він склав цю машину

and we had a beautiful demonstration of how this thing really works,

і влаштував чудову демонстрацію цієї штуки в роботі,

with these little bits. And it's an idea that goes way back.

з усіма цими бітами. І ідея ця абсолютно не нова.

The first person to really explain that

Першим, хто це пояснив,

was Thomas Hobbes, who, in 1651,

був Томас Хоббс, який у 1651-му році

explained how arithmetic and logic are the same thing,

показав, що арифметика та логіка – є те ж саме,

and if you want to do artificial thinking and artificial logic,

і що якщо ви хочете створити штучне мислення і логіку,

you can do it all with arithmetic.

ми можете це зробити за допомогою арифметики.

He said you needed addition and subtraction.

Він вважав, що потрібні лише додавання і віднімання.

Leibniz, who came a little bit later -- this is 1679 --

Лейбніц, що прийшов трохи пізніше – це 1679-й –

showed that you didn't even need subtraction.

продемонстрував, що навіть віднімання не потрібно:

You could do the whole thing with addition.

все можна зробити лише за допомогою додавання.

Here, we have all the binary arithmetic and logic

Ось вам вся бінарна арифметика і логіка,

that drove the computer revolution.

що здійснила комп'ютерну революцію,

And Leibniz was the first person to really talk about building such a machine.

і Лейбніц був першим, хто заговорив про створення такої машини.

He talked about doing it with marbles,

Він збирався робити це за допомогою кульок з воротами,

having gates and what we now call shift registers,

що ми тепер називаємо зсувними регістрами.

where you shift the gates, drop the marbles down the tracks.

Ви зсуваєте ворота, і кульки провалюються на жолоби.

And that's what all these machines are doing,

І всі ці машини саме це і роблять,

except, instead of doing it with marbles,

хіба що замість кульок

they're doing it with electrons.

вони роблять це з електронами.

And then we jump to Von Neumann, 1945,

І потім ми перескакуємо до фон Неймана, у 1945-й,

when he sort of reinvents the whole same thing.

коли він немов би заново винаходить все те ж саме.

And 1945, after the war, the electronics existed

А в 1945-му, після війни, вже існувала електроніка,

to actually try and build such a machine.

необхідна щоб спробувати побудувати таку машину.

So June 1945 -- actually, the bomb hasn't even been dropped yet --

Отже, червень 1945-го. Власне, бомба ще не скинута,

and Von Neumann is putting together all the theory to actually build this thing,

а фон Нейман збирає всю теорію, необхідну для складання цієї штуки,

which also goes back to Turing,

що повертає нас до Тьюринга,

who, before that, gave the idea that you could do all this

який ще раніше подав ідею, що все те саме можна зробити

with a very brainless, little, finite state machine,

за допомогою абсолютно безмозкого маленького кінцевого автоматика,

just reading a tape in and reading a tape out.

що просто читає стрічку туди-сюди.

The other sort of genesis of what Von Neumann did

Ще одна ідея, подана фон Нейманом, –

was the difficulty of how you would predict the weather.

з приводу труднощів прогнозування погоди.

Lewis Richardson saw how you could do this with a cellular array of people,

Льюїс Річардсон зрозумів, як це можна робити за допомогою людської клітинної структури,

giving them each a little chunk, and putting it together.

даючи кожному по шматочку і зводячи воєдино.

Here, we have an electrical model illustrating a mind having a will,

А ось – електрична модель, яка ілюструє розум, що володіє волею,

but capable of only two ideas.

але здатний тільки на дві ідеї.

(Laughter)

(Сміх у залі).

And that's really the simplest computer.

Це і правда найпростіший комп'ютер.

It's basically why you need the qubit,

Ось, власне, навіщо і потрібен квантовий біт, –

because it only has two ideas.

тому що у нього є тільки два стани.

And you put lots of those together,

І якщо велику кількість їх зібрати разом,

you get the essentials of the modern computer:

вийде основа сучасного комп'ютера:

the arithmetic unit, the central control, the memory,

арифметичний пристрій, центральне управління, пам'ять,

the recording medium, the input and the output.

пристрій запису, введення і виведення.

But, there's one catch. This is the fatal -- you know,

Але є одна заковика. "Невиправна помилка" – знаєте,

we saw it in starting these programs up.

ми бачили її при запуску цих програм.

The instructions which govern this operation

Команди, що керують цим процесом,

must be given in absolutely exhaustive detail.

мають бути абсолютно вичерпно точними.

So, the programming has to be perfect, or it won't work.

Отже, програмування має бути довершеним, інакше воно не працює.

If you look at the origins of this,

Якщо подивитися на витоки цього,

the classic history sort of takes it all back to the ENIAC here.

класична історія зводить усе до ENIACу ось тут.

But actually, the machine I'm going to tell you about,

Але насправді машина, про яку я вам розповім,

the Institute for Advanced Study machine, which is way up there,

машина Інституту Передових Досліджень, яка он там нагорі,

really should be down there. So, I'm trying to revise history,

має бути тут внизу. Отже, я намагаюся переглянути історію

and give some of these guys more credit than they've had.

і віддати належне тим, хто це заслужив.

Such a computer would open up universes,

Такий комп'ютер відкрив би всесвіти,

which are, at the present, outside the range of any instruments.

що знаходяться зараз поза досяжністю для будь-яких приладів,

So it opens up a whole new world, and these people saw it.

тобто він відкриває абсолютно новий світ, і ці люди передбачили це.

The guy who was supposed to build this machine

Той, кому належало побудувати цю машину, –

was the guy in the middle, Vladimir Zworykin, from RCA.

чоловік у середині, Володимир Зворикін з RCA.

RCA, in probably one of the lousiest business decisions

RCA, прийнявши, мабуть, найпаршивіше бізнес-рішення

of all time, decided not to go into computers.

всіх часів, вирішила не займатися комп'ютерами.

But the first meetings, November 1945, were at RCA's offices.

Але перші збори, в листопаді 1945, проводилися в офісах RCA.

RCA started this whole thing off, and said, you know,

RCA заварила цю кашу, а потім заявила, мовляв,

televisions are the future, not computers.

майбутнє – за телебаченням, а не комп'ютерами.

The essentials were all there --

Основи були закладені –

all the things that make these machines run.

все, що потрібно для роботи цих машин.

Von Neumann, and a logician, and a mathematician from the army

Фон Нейман, а також логік і армійський математик,

put this together. Then, they needed a place to build it.

звели все воєдино. Потім їм знадобилося місце для складання.

When RCA said no, that's when they decided to build it in Princeton,

Коли RCA відмовила, ось тоді вони й вирішили зібрати його в Прінстоні,

where Freeman works at the Institute.

де Фріман працював в Інституті.

That's where I grew up as a kid.

Там, де я провів своє дитинство.

That's me, that's my sister Esther, who's talked to you before,

Це я і моя сестра Естер, яка виступала перед вам раніше,

so we both go back to the birth of this thing.

отже, ми обидва йдемо корінням до народження цієї штуки.

That's Freeman, a long time ago,

Це – Фріман, багато років тому,

and that was me.

а це – я.

And this is Von Neumann and Morgenstern,

Це фон Нейман та Моргенштерн,

who wrote the "Theory of Games."

які написали "Теорію ігор".

All these forces came together there, in Princeton.

Всі ці сили зійшлися разом там, у Прінстоні.

Oppenheimer, who had built the bomb.

Оппенгеймер, який побудував бомбу.

The machine was actually used mainly for doing bomb calculations.

Насправді машину використовували в основному для розрахунків для бомби.

And Julian Bigelow, who took

І Джуліан Бігелоу, який зайняв

Zworkykin's place as the engineer, to actually figure out, using electronics,

місце інженера, щоб зрозуміти, як за допомогою електроніки

how you would build this thing. The whole gang of people who came to work on this,

побудувати цю штуку. Вся команда людей, яким довелося працювати над цим,

and women in front, who actually did most of the coding, were the first programmers.

і жінки на передньому плані, які писали більшість коду, були першими програмістами.

These were the prototype geeks, the nerds.

Ось це прообраз ботанів-комп'ютерників.

They didn't fit in at the Institute.

Вони були не на своєму місці в інституті.

This is a letter from the director, concerned about --

Це – лист директора, стурбованого

"especially unfair on the matter of sugar."

"Особливою несправедливістю в питанні про цукор".

(Laughter)

(Сміх у залі).

You can read the text.

Можете самі прочитати текст.

(Laughter)

(Сміх у залі).

This is hackers getting in trouble for the first time.

Це – хакери, які вперше заробили собі проблеми.

(Laughter).

(Сміх у залі).

These were not theoretical physicists.

Це були не фізики-теоретики.

They were real soldering-gun type guys, and they actually built this thing.

Це були просто хлопці з паяльником, і вони все-таки зібрали цю штуку.

And we take it for granted now, that each of these machines

І зараз ми сприймаємо як належне те, що кожна з цих машин

has billions of transistors, doing billions of cycles per second without failing.

містить мільярди транзисторів, що роблять мільярди операцій за секунду безпомилково.

They were using vacuum tubes, very narrow, sloppy techniques

А вони використовували електронні лампи, і дуже нестабільні методи,

to get actually binary behavior out of these radio vacuum tubes.

щоб домогтися бінарної поведінки від цих ламп.

They actually used 6J6, the common radio tube,

Насправді вони використовували 6J6, поширену радіолампу,

because they found they were more reliable than the more expensive tubes.

оскільки виявилося, що вони надійніші, ніж більш дорогі лампи.

And what they did at the Institute was publish every step of the way.

І що ще вони робили в Інституті, так це публікували кожен крок.

Reports were issued, so that this machine was cloned

Виходили звіти, отже, ця машина була клонована

at 15 other places around the world.

ще в 15 місцях по всьому світу.

And it really was. It was the original microprocessor.

І так і сталося. Це був перший мікропроцесор.

All the computers now are copies of that machine.

Всі нинішні комп'ютери – копії цієї машини.

The memory was in cathode ray tubes --

Пам'ять була в електронно-променевих трубках –

a whole bunch of spots on the face of the tube --

ціла купа точок на лицьовій стороні трубки,

very, very sensitive to electromagnetic disturbances.

вкрай чутливих до електромагнітних збурень.

So, there's 40 of these tubes,

І ось, 40 цих трубок,

like a V-40 engine running the memory.

як 40-циліндровий двигун, що приводить у рух пам'ять.

(Laughter)

(Сміх у залі).

The input and the output was by teletype tape at first.

Спочатку введення і виведення проводилося на телетайпну стрічку.

This is a wire drive, using bicycle wheels.

Це – дротовий накопичувач з велосипедними колесами.

This is the archetype of the hard disk that's in your machine now.

Це – прообраз теперішнього жорсткого диска у вашому комп'ютері.

Then they switched to a magnetic drum.

Пізніше вони перейшли на магнітний барабан.

This is modifying IBM equipment,

Ось модифікація обладнання IBM,

which is the origins of the whole data-processing industry, later at IBM.

що була біля витоків всієї індустрії обробки даних, пізніше розпочатої в IBM.

And this is the beginning of computer graphics.

А це – початок комп'ютерної графіки,

The "Graph'g-Beam Turn On." This next slide,

називалося "Graph'g-Beam Turn On." На наступному слайді –

that's the -- as far as I know -- the first digital bitmap display, 1954.

наскільки я знаю, перший цифровий растровий дисплей, 1954 рік.

So, Von Neumann was already off in a theoretical cloud,

Отже, фон Нейман вже витав у хмарах теорії,

doing abstract sorts of studies of how you could build

проводячи абстрактні дослідження про те, як можна побудувати

reliable machines out of unreliable components.

надійні машини з ненадійних компонентів.

Those guys drinking all the tea with sugar in it

А ті хлопці, які випили весь чай з цукром,

were writing in their logbooks, trying to get this thing to work, with all

строчили у своїх журналах, намагаючись змусити працювати

these 2,600 vacuum tubes that failed half the time.

цю штуку з 2600 ламп, які не працювали половину часу.

And that's what I've been doing, this last six months, is going through the logs.

І останні півроку я якраз читав ці журнали досліджень.

"Running time: two minutes. Input, output: 90 minutes."

"Час прогону: 2 хвилини. Введення-виведення: 90 хвилин".

This includes a large amount of human error.

Плюс велика кількість людських помилок.

So they are always trying to figure out, what's machine error? What's human error?

Вони постійно намагалися зрозуміти: де помилилася людина, а де машина?

What's code, what's hardware?

Де проблема в коді, а де в обладнанні?

That's an engineer gazing at tube number 36,

Ось інженер дивиться на лампу № 36,

trying to figure out why the memory's not in focus.

намагаючись зрозуміти, чому пам'ять не у фокусі.

He had to focus the memory -- seems OK.

Потрібно було налаштувати пам'ять – здається, все в порядку.

So, he had to focus each tube just to get the memory up and running,

Йому доводилося налаштовувати кожну лампу, щоб пам'ять нормально працювала,

let alone having, you know, software problems.

не кажучи вже про програмні проблеми.

"No use, went home." (Laughter)

"Марно. Пішов додому". (Сміх у залі).

"Impossible to follow the damn thing, where's a directory?"

"Неможливо нічого знайти в цій чортівні, де зміст?

So, already, they're complaining about the manuals:

Вони вже тоді скаржилися щодо інструкцій.

"before closing down in disgust ... "

"Підбиваючи підсумки з почуттям відрази,"

"The General Arithmetic: Operating Logs."

"Загальна арифметика – робочі журнали".

Burning lots of midnight oil.

Довгими зимовими вечорами.

"MANIAC," which became the acronym for the machine,

Скорочення MANIAC стало акронімом машини:

Mathematical and Numerical Integrator and Calculator, "lost its memory."

Математичний і Цифровий Інтегратор і Калькулятор, "втратив пам'ять".

"MANIAC regained its memory, when the power went off." "Machine or human?"

"MANIAC знову знайшов пам'ять, коли вимкнули живлення", "машина або людина?"

"Aha!" So, they figured out it's a code problem.

"Ага!" Вони знайшли, що це проблема в коді.

"Found trouble in code, I hope."

"Знайшов проблему в коді. Здається..."

"Code error, machine not guilty."

"Помилка в коді, машина не винна".

"Damn it, I can be just as stubborn as this thing."

"Чорт забирай, я можу бути таким же впертим, як і ця штука".

(Laughter)

(Сміх у залі).

"And the dawn came." So they ran all night.

"Ось і світанок". Тобто вони працювали всю ніч.

Twenty-four hours a day, this thing was running, mainly running bomb calculations.

Ця штука працювала 24 години на добу, в основному розрахунки для бомби.

"Everything up to this point is wasted time." "What's the use? Good night."

"Все, що було до сих пір – втрачений час". "То навіщо? На добраніч."

"Master control off. The hell with it. Way off." (Laughter)

"Організуюча програма не працює. Гори вона у пеклі. Конкретно не працює". (Сміх у залі)

"Something's wrong with the air conditioner --

"Щось сталося з кондиціонером –

smell of burning V-belts in the air."

відчувається запах приводних ременів."

"A short -- do not turn the machine on."

"Замикання, машину не включати".

"IBM machine putting a tar-like substance on the cards. The tar is from the roof."

"Машина IBM маже картки смолистою речовиною. Смола з даху".

So they really were working under tough conditions.

Їм дійсно доводилося працювати в складних умовах.

(Laughter)

(Сміх у залі).

Here, "A mouse has climbed into the blower

Ось: "Миша залізла у вентилятор обдування

behind the regulator rack, set blower to vibrating. Result: no more mouse."

стійки стабілізатора, виникла вібрація. Результат: миші більше немає ".

(Laughter)

(Сміх у залі)

"Here lies mouse. Born: ?. Died: 4:50 a.m., May 1953."

"Тут похована миша. Народилася:? Померла: 4:50 ранку, 1953 рік."

(Laughter)

(Сміх у залі).

There's an inside joke someone has penciled in:

Ось внутрішній прикол, який хтось записав:

"Here lies Marston Mouse."

"Тут похована миша Марстон".

If you're a mathematician, you get that,

Математики одразу зрозуміють жарт,

because Marston was a mathematician who

тому що Марстон був математиком,

objected to the computer being there.

який заперечував комп'ютери.

"Picked a lightning bug off the drum." "Running at two kilocycles."

"Прибрав з барабана світлячка." "Працює на 2 кілоциклах".

That's two thousand cycles per second --

тобто дві тисячі операцій в секунду –

"yes, I'm chicken" -- so two kilocycles was slow speed.

"Так, я слабак" – тому що 2 кілоцикли – це повільна швидкість.

The high speed was 16 kilocycles.

Швидкою швидкістю тоді вважалися 16 кілоциклів.

I don't know if you remember a Mac that was 16 Megahertz,

Не знаю, чи пам'ятаєте ви Мак з тактовою частотою 16 мегагерц.

that's slow speed.

Дуже повільний.

"I have now duplicated both results.

"Я відтворив обидва результати.

How will I know which is right, assuming one result is correct?

Звідки мені знати, який правильний, припускаючи, що один з них все-таки правильний?

This now is the third different output.

А це вже третій результат.

I know when I'm licked."

Я знаю, мені кришка."

(Laughter)

(Сміх у залі).

"We've duplicated errors before."

"Ми відтворювали помилки раніше".

"Machine run, fine. Code isn't."

"Машина працює, а код – ні".

"Only happens when the machine is running."

"Тільки тоді, коли машина працює".

And sometimes things are okay.

Але іноді все в порядку.

"Machine a thing of beauty, and a joy forever." "Perfect running."

"Машина – просто краса, щастя назавжди". "Відмінний прогін".

"Parting thought: when there's bigger and better errors, we'll have them."

"Думка перед виходом: коли з'являться помилки побільше і краще, вони всі наші".

So, nobody was supposed to know they were actually designing bombs.

Ніхто не повинен був знати, що вони розробляють бомбу.

They're designing hydrogen bombs. But someone in the logbook,

Вони розробляли водневу бомбу. Але хтось пізно вночі

late one night, finally drew a bomb.

намалював у журналі бомбу.

So, that was the result. It was Mike,

Такою вона стала. Це був Майк,

the first thermonuclear bomb, in 1952.

перша термоядерна бомба, 1952 рік.

That was designed on that machine,

Вона була розроблена на цій машині

in the woods behind the Institute.

в лісі за будівлею Інституту.

So Von Neumann invited a whole gang of weirdos

Так фон Нейман запросив купу дивних типів

from all over the world to work on all these problems.

з усього світу працювати над цими проблемами.

Barricelli, he came to do what we now call, really, artificial life,

Баррічеллі займався тим, що ми зараз називаємо штучним життям,

trying to see if, in this artificial universe --

намагаючись зрозуміти, чи можливо це в штучному всесвіті –

he was a viral-geneticist, way, way, way ahead of his time.

він був вірусним генетиком – далеко випереджаючи свій час.

He's still ahead of some of the stuff that's being done now.

Він і до сьогодні попереду деяких сучасних досліджень.

Trying to start an artificial genetic system running in the computer.

Намагався запустити штучну генетичну систему на комп'ютері.

Began -- his universe started March 3, '53.

Почав – його всесвіт стартував 3 березня 1953 р.

So it's almost exactly -- it's 50 years ago next Tuesday, I guess.

Це було майже точно 50 років тому – здається, буде наступного вівторка.

And he saw everything in terms of --

І він бачив усе в термінах –

he could read the binary code straight off the machine.

Він міг читати двійковий код прямо з машини.

He had a wonderful rapport.

У них було відмінне взаєморозуміння.

Other people couldn't get the machine running. It always worked for him.

Інші люди не могли запустити машину, а в нього вона завжди працювала.

Even errors were duplicated.

Навіть помилки відтворювалися.

(Laughter)

(Сміх у залі).

"Dr. Barricelli claims machine is wrong, code is right."

"Доктор Баррічеллі заявляє, що машина помиляється, а код правильний".

So he designed this universe, and ran it.

Отже, він розробив всесвіт і запустив його.

When the bomb people went home, he was allowed in there.

Коли розробники бомби йшли додому, йому дозволяли залишитися.

He would run that thing all night long, running these things,

Він часто працював з машиною всю ніч, запускаючи ці речі.

if anybody remembers Stephen Wolfram,

Якщо хто пам'ятає, Стівен Вулфрам

who reinvented this stuff.

винайшов це заново.

And he published it. It wasn't locked up and disappeared.

І опублікував. Робота не лягла під сукно і не зникла.

It was published in the literature.

Її надрукували у виданнях.

"If it's that easy to create living organisms, why not create a few yourself?"

"Якщо так легко створити живі організми, чому не спробувати самому?"

So, he decided to give it a try,

І він вирішив спробувати

to start this artificial biology going in the machines.

запустити штучну біологію в машині.

And he found all these, sort of --

І він виявив все це,

it was like a naturalist coming in

ніби натураліст, який прийшов

and looking at this tiny, 5,000-byte universe,

подивитися на крихітний всесвіт на 5000 байт

and seeing all these things happening

і побачив все те, що відбувається

that we see in the outside world, in biology.

у справжньому світі, в біології.

This is some of the generations of his universe.

Ось одне з поколінь цього всесвіту.

But they're just going to stay numbers;

Але вони просто залишаться цифрами;

they're not going to become organisms.

вони не стануть організмами.

They have to have something.

Їм чогось бракує.

You have a genotype and you have to have a phenotype.

Якщо є генотип, має бути й фенотип.

They have to go out and do something. And he started doing that,

Треба, щоб вони вийшли і щось зробили. І він почав

started giving these little numerical organisms things they could play with --

давати маленьким цифровим організмам іграшки, щоб вони грали,

playing chess with other machines and so on.

наприклад, у шахи з іншими машинами і т. д.

And they did start to evolve.

І вони почали розвиватися.

And he went around the country after that.

І після цього він поїхав по країні.

Every time there was a new, fast machine, he started using it,

Коли він знаходив більш нову і швидку машину, він використовував її

and saw exactly what's happening now.

і бачив в точності те, що відбувається зараз:

That the programs, instead of being turned off -- when you quit the program,

програми, які не завершуються, коли ти виходиш з неї,

you'd keep running

а продовжують працювати,

and, basically, all the sorts of things like Windows is doing,

власне, як це зараз відбувається в Windows –

running as a multi-cellular organism on many machines,

запускаючи їх як багатоклітинний організм на багатьох машинах,

he envisioned all that happening.

він уявляв, як це відбувається.

And he saw that evolution itself was an intelligent process.

І він зрозумів, що сама еволюція – процес інтелектуальний.

It wasn't any sort of creator intelligence,

Це не був якийсь божественний інтелект,

but the thing itself was a giant parallel computation

ця штука була таким гігантським паралельним розрахунком,

that would have some intelligence.

що могла бути розумною.

And he went out of his way to say

І він старався з усіх сил, щоб показати,

that he was not saying this was lifelike,

що він не говорить, що це схоже на життя,

or a new kind of life.

або новий вид життя,

It just was another version of the same thing happening.

а просто інша версія того, що вже відбувається.

And there's really no difference between what he was doing in the computer

І дійсно не було різниці між тим, що він робив в комп'ютері,

and what nature did billions of years ago.

і тим, що природа зробила мільярди років тому.

And could you do it again now?

Ви змогли б повторити це зараз?

So, when I went into these archives looking at this stuff, lo and behold,

Отже, коли я заглибився в ці архіви, – зараз увага!

the archivist came up one day, saying,

одного разу прийшов архіваріус і сказав,

"I think we found another box that had been thrown out."

"Здається, ми знайшли ще коробку, яку викинули".

And it was his universe on punch cards.

Це був той всесвіт на перфокартах.

So there it is, 50 years later, sitting there -- sort of suspended animation.

І ось він перед нами, через 50 років, як застигла анімація.

That's the instructions for running --

Це команди для запуску –

this is actually the source code

фактично це вихідний код

for one of those universes,

для одного з тих всесвітів

with a note from the engineers

з примітками інженерів

saying they're having some problems.

про те, які виникали проблеми.

"There must be something about this code that you haven't explained yet."

"У цьому коді напевно є щось, чого ви ще не пояснили".

And I think that's really the truth. We still don't understand

І, думаю, так воно і є. Ми до сих пір не розуміємо,

how these very simple instructions can lead to increasing complexity.

як ці найпростіші команди можуть призвести до зростання складності.

What's the dividing line between

Де межа між тим,

when that is lifelike and when it really is alive?

що схоже на життя, і самим життям?

These cards, now, thanks to me showing up, are being saved.

Ці перфокарти, слава богу вони попалися мені, тепер врятовані.

And the question is, should we run them or not?

І от питання: чи варто нам запустити їх чи ні?

You know, could we get them running?

Знаєте, чи можемо ми запустити їх?

Do you want to let it loose on the Internet?

Або може викласти їх в Інтернет?

These machines would think they --

Ці машини будуть думати, що вони –

these organisms, if they came back to life now --

ці організми, якщо вони повернуться до життя зараз,

whether they've died and gone to heaven, there's a universe.

або що вони померли і потрапили на рай; є всесвіт –

My laptop is 10 thousand million times

мій лептоп в 10 тисяч мільйонів разів

the size of the universe that they lived in when Barricelli quit the project.

більше всесвіту, де вони жили, коли Баррічеллі пішов з проекту.

He was thinking far ahead, to

Він думав про майбутнє, про те,

how this would really grow into a new kind of life.

як це може перерости дійсно в новий вид життя.

And that's what's happening!

Це і відбувається!

When Juan Enriquez told us about

Коли Хуан Енрікез розповів нам про ці

these 12 trillion bits being transferred back and forth,

12 трильйони біт, передаваних туди-сюди,

of all this genomics data going to the proteomics lab,

про всю цю інформацію генома в протеомічній лабораторії,

that's what Barricelli imagined:

це було якраз те, що представляв Баррічеллі:

that this digital code in these machines

цифровий код в цих машинах

is actually starting to code --

фактично починає кодувати –

it already is coding from nucleic acids.

він вже кодує з нуклеїнових кислот.

We've been doing that since, you know, since we started PCR

Ми робимо це з тих пір, як запустили полімеразну ланцюгову реакцію

and synthesizing small strings of DNA.

і синтезуємо невеликі ланцюжки ДНК.

And real soon, we're actually going to be synthesizing the proteins,

І досить скоро ми будемо синтезувати білки,

and, like Steve showed us, that just opens an entirely new world.

і, як Стівен показав нам, це відкриває нам новий світ.

It's a world that Von Neumann himself envisioned.

Той світ, який представляв сам фон Нейман.

This was published after he died: his sort of unfinished notes

Це було опубліковано після його смерті – як незакінчені нотатки

on self-reproducing machines,

про машини, що самовідтворюються.

what it takes to get the machines sort of jump-started

Про те, як можна дати машинам такий собі поштовх,

to where they begin to reproduce.

щоб вони почали відтворення.

It took really three people:

Взагалі знадобилося троє людей.

Barricelli had the concept of the code as a living thing;

Баррічеллі придумав концепцію живого коду.

Von Neumann saw how you could build the machines --

Фон Нейман знайшов, як можна побудувати машини.

that now, last count, four million

Отже, за останніми підрахунками, виробляють

of these Von Neumann machines is built every 24 hours;

4 мільйони нейманівських машин на добу.

and Julian Bigelow, who died 10 days ago --

І Джуліан Бігелоу, що помер 10 днів тому, –

this is John Markoff's obituary for him --

це некролог Джона Маркоффа про нього, –

he was the important missing link,

він був важливою відсутньою ланкою,

the engineer who came in

інженером, який прийшов у проект,

and knew how to put those vacuum tubes together and make it work.

знаючи, як зібрати всі ці лампи і змусити їх працювати.

And all our computers have, inside them,

Усередині всіх комп'ютерів –

the copies of the architecture that he had to just design

копії архітектури, яку він розробив одного разу

one day, sort of on pencil and paper.

просто за допомогою олівця і паперу.

And we owe a tremendous credit to that.

І ми страшенно винні йому за це.

And he explained, in a very generous way,

Він дуже докладно описав той дух,

the spirit that brought all these different people to

який зібрав разом цих людей в Інституті

the Institute for Advanced Study in the '40s to do this project,

Передових Досліджень в 40-х роках на цьому проекті

and make it freely available with no patents, no restrictions,

і залишив проект у вільному доступі для всього світу,

no intellectual property disputes to the rest of the world.

без патентів і обмежень, без суперечок про інтелектуальну власність.

That's the last entry in the logbook

Ось останній запис в журналі досліджень,

when the machine was shut down, July 1958.

коли машина була відключена в липні 1958 р.

And it's Julian Bigelow who was running it until midnight

І якраз Джуліан Бігелоу працював на ній до півночі,

when the machine was officially turned off.

коли машину офіційної відключили.

And that's the end.

Ось і кінець історії.

Thank you very much.

Красно вам дякую.

(Applause)

(Оплески).