Susan Etlinger: What do we do with all this big data?

Перекладач: Oksana Snihur Утверджено: Khrystyna Romashko

Technology has brought us so much:

Технологія дала нам так багато:

the moon landing, the Internet,

приземлення на місяці, інтернет,

the ability to sequence the human genome.

вміння впорядкувати сукупність генотипу людини.

But it also taps into a lot of our deepest fears,

Але це теж стосується багатьох найсильніших наших побоювань,

and about 30 years ago,

і біля тридцяти років тому

the culture critic Neil Postman wrote a book

критик в галузі культури Ніл Постмен написав книгу

called "Amusing Ourselves to Death,"

під назвою "Саморозважання до смерті",

which lays this out really brilliantly.

яка чудово це висвітлює.

And here's what he said,

Ось що він сказав,

comparing the dystopian visions

порівнюючи дистопічні бачення

of George Orwell and Aldous Huxley.

Джорджа Орвелла та Олдуса Гакслі.

He said, Orwell feared we would become

Він сказав, що Орвелл боявся стати

a captive culture.

забороненою культурою.

Huxley feared we would become a trivial culture.

Гакслі побоювався стати примітивною культурою.

Orwell feared the truth would be

Орвелл боявся, що правду

concealed from us,

приховають від нас,

and Huxley feared we would be drowned

І Гакслі побоювався, що ми потонемо

in a sea of irrelevance.

в морі недоречності.

In a nutshell, it's a choice between

В двох словах, це вибір між

Big Brother watching you

Великим Братом, що дивиться на вас,

and you watching Big Brother.

і вами, споглядаючими на Великого Брата.

(Laughter)

(Сміх)

But it doesn't have to be this way.

Але так не повинно бути.

We are not passive consumers of data and technology.

Ми не пасивні споживачі інформації і технологій.

We shape the role it plays in our lives

Ми відводимо їм роль у нашому житті

and the way we make meaning from it,

і спосіб, у який ми їх визначаємо,

but to do that,

але щоб це зробити,

we have to pay as much attention to how we think

нам потрібно приділити стільки уваги тому, як ми думаємо,

as how we code.

як і тому, як ми їх зашифровуємо.

We have to ask questions, and hard questions,

Ми повинні ставити запитання, і складні запитання,

to move past counting things

щоб наблизити значні речі з минулого

to understanding them.

до їх розуміння.

We're constantly bombarded with stories

Нас безперервно закидають розповідями

about how much data there is in the world,

про те, скільки в світі є інформації,

but when it comes to big data

та, коли доходить до об'ємної бази даних

and the challenges of interpreting it,

та шляхів їх трактування,

size isn't everything.

розмір - це ще не все.

There's also the speed at which it moves,

Існує теж швидкість, з якою вони розповсюджуються,

and the many varieties of data types,

та різноманітні типи інформації,

and here are just a few examples:

і тут є лише декілька прикладів:

images,

зображення,

text,

текст,

video,

відео,

audio.

аудіо.

And what unites this disparate types of data

Ці неспівставні типи даних поєднує те,

is that they're created by people

що вони створені людьми

and they require context.

та вимагають контексту.

Now, there's a group of data scientists

Існує група дослідників інформації

out of the University of Illinois-Chicago,

з університету Іллінойс у Чикаго,

and they're called the Health Media Collaboratory,

під назвою "Спільна лабораторія охорони здоров'я",

and they've been working with the Centers for Disease Control

і вони співпрацюють з центрами контролю захворювань,

to better understand

щоб краще зрозуміти,

how people talk about quitting smoking,

як люди відгукуються про те, щоб кинути палити,

how they talk about electronic cigarettes,

що вони кажуть про електричні цигарки,

and what they can do collectively

і що можна зробити колективно,

to help them quit.

щоб допомогти їм позбутись звички.

The interesting thing is, if you want to understand

Цікаво, якщо ви хочете зрозуміти,

how people talk about smoking,

що люди говорять про паління,

first you have to understand

перш за все ви повинні зрозуміти,

what they mean when they say "smoking."

що вони мають на увазі, під "палінням".

And on Twitter, there are four main categories:

В Твіттері є чотири головні категорії:

number one, smoking cigarettes;

номер один: паління цигарок;

number two, smoking marijuana;

номер два: паління марихуани;

number three, smoking ribs;

номер три: викурювання будь-яких жінок;

and number four, smoking hot women.

і номер чотири: викурювання гарячих жінок.

(Laughter)

(Сміх)

So then you have to think about, well,

Тоді вам слід добре подумати,

how do people talk about electronic cigarettes?

як люди відгукуються про електричні цигарки?

And there are so many different ways

Існує так багато різних шляхів,

that people do this, and you can see from the slide

як люди це роблять, і можна побачити зі слайду,

it's a complex kind of a query.

що це складне завдання.

And what it reminds us is that

Воно нам нагадує,

language is created by people,

що мову створив народ,

and people are messy and we're complex

а люди невмілі, ми складні,

and we use metaphors and slang and jargon

ми використовуємо метафори, і сленг, і жаргон,

and we do this 24/7 in many, many languages,

і робимо це 24/7 на багатьох-багатьох мовах,

and then as soon as we figure it out, we change it up.

і як тільки ми це усвідомлюємо, ми набираємо швидкості.

So did these ads that the CDC put on,

Так і було з цими рекламними роликами, які запустив центр контролю захворювань,

these television ads that featured a woman

цими телевізійними роликами, що показували жінку

with a hole in her throat and that were very graphic

з отвором в горлі і були дуже страшними

and very disturbing,

та дуже хвилюючими,

did they actually have an impact

чи справді вони впливають на те,

on whether people quit?

чи люди кидають палити?

And the Health Media Collaboratory respected the limits of their data,

"Спільна лабораторія охорони здоров'я" не розголосила повністю своїх даних,

but they were able to conclude

але вони могли зробити висновок,

that those advertisements — and you may have seen them —

що ці рекламні ролики - ви, можливо, їх бачили -

that they had the effect of jolting people

вони спонукали людей

into a thought process

до роздумів про те,

that may have an impact on future behavior.

що могло б вплинути на подальшу поведінку.

And what I admire and appreciate about this project,

Чим я захоплююся і високо ціную в цьому проекті,

aside from the fact, including the fact

окрім самого факту, включно з тим,

that it's based on real human need,

що в його основі лежать справжні людські потреби,

is that it's a fantastic example of courage

і тим, що він є неймовірним зразком сміливості

in the face of a sea of irrelevance.

з огляду на море недоречностей.

And so it's not just big data that causes

Це не просто велика кількість даних, що породжують

challenges of interpretation, because let's face it,

проблеми з інтерпретацією, тому що, гляньмо тверезо,

we human beings have a very rich history

ми, люди, давно навчилися черпати

of taking any amount of data, no matter how small,

будь-які об'єми інформації, неважливо якої,

and screwing it up.

і закріплювати її.

So many years ago, you may remember

Багато років тому, ви, напевно, пам'ятаєте,

that former President Ronald Reagan

що попереднього президента Рональда Рейгана

was very criticized for making a statement

дуже критикували через проголошення того,

that facts are stupid things.

що факти - це безглузді речі.

And it was a slip of the tongue, let's be fair.

І це, чесно кажучи, була обмовка,

He actually meant to quote John Adams' defense

Він мав намір цитувати Джона Адамса, який захищав

of British soldiers in the Boston Massacre trials

британських солдатів в Бостонських судах для важких злочинів,

that facts are stubborn things.

що факти - речі вперті.

But I actually think there's

Але я, як не дивно, думаю, що є

a bit of accidental wisdom in what he said,

трохи випадкового здорового глузду в його словах,

because facts are stubborn things,

тому що факти - вперті речі,

but sometimes they're stupid, too.

та, інколи, вони безглузді теж.

I want to tell you a personal story

Я хочу розповісти вам власну історію,

about why this matters a lot to me.

чому це так багато для мене означає.

I need to take a breath.

Мені потрібно вдихнути.

My son Isaac, when he was two,

У дворічному віці моєму синові Ісааку

was diagnosed with autism,

поставили діагноз аутизму,

and he was this happy, hilarious,

він був щасливим, енергійним,

loving, affectionate little guy,

люблячим, ніжним маленьким хлопчиком,

but the metrics on his developmental evaluations,

але метрика оцінок його розвитку,

which looked at things like the number of words —

що розглядала речі, такі як кількість слів -

at that point, none —

в цьому випадку жодного-

communicative gestures and minimal eye contact,

жести спілкування і мінімальний зоровий контакт,

put his developmental level

визначила рівень його розвитку,

at that of a nine-month-old baby.

як дев'ятимісячного немовляти.

And the diagnosis was factually correct,

І, фактично, діагноз був правильним,

but it didn't tell the whole story.

але це не показувало всієї проблеми.

And about a year and a half later,

І десь через півтора року,

when he was almost four,

коли йому було майже чотири,

I found him in front of the computer one day

одного дня я застала його за комп'ютером,

running a Google image search on women,

коли він набирав у пошуку Google зображення жінок,

spelled "w-i-m-e-n."

написавши це як "ж-и-н-к-и".

And I did what any obsessed parent would do,

Я зробила те, що зробили б усі одержимі батьки,

which is immediately started hitting the "back" button

а саме, почала невпинно клацати по клавіші "назад",

to see what else he'd been searching for.

щоб побачити, що ще він шукав.

And they were, in order: men,

І вони були в такому порядку: чоловік,

school, bus and computer.

школа, автобус і комп'ютер.

And I was stunned,

І я була приголомшена,

because we didn't know that he could spell,

бо ми не знали, що він може писати,

much less read, and so I asked him,

більш-менш читати, і тому я спитала:

"Isaac, how did you do this?"

"Ісааку, як ти це зробив?"

And he looked at me very seriously and said,

Він глянув на мене дуже серйозно і сказав:

"Typed in the box."

"Надрукував у коробці".

He was teaching himself to communicate,

Він сам вчився спілкуватися,

but we were looking in the wrong place,

але ми дивилися в іншому напрямку.

and this is what happens when assessments

І це те, що трапляється, коли оцінювання

and analytics overvalue one metric —

і аналітики переоцінюють одні метрики -

in this case, verbal communication —

в цьому випадку - усне спілкування -

and undervalue others, such as creative problem-solving.

і недооцінюють інші, такі як вирішення творчої проблеми.

Communication was hard for Isaac,

Спілкування важко давалося Ісаакові,

and so he found a workaround

і тому він знайшов інший шлях,

to find out what he needed to know.

щоб збагнути, що йому потрібно знати.

And when you think about it, it makes a lot of sense,

І, якщо подумати, це має глибокий сенс,

because forming a question

тому що формування запитання

is a really complex process,

є дійсно складним процесом,

but he could get himself a lot of the way there

але він міг би багато пізнати,

by putting a word in a search box.

ввівши слово у віконечко пошуку.

And so this little moment

Тому цей короткий момент

had a really profound impact on me

справив дійсно глибоке враження на мене

and our family

і нашу сім'ю,

because it helped us change our frame of reference

тому що це допомогло нам змінити точку зору про те,

for what was going on with him,

що з ним відбувалося,

and worry a little bit less and appreciate

і трохи менше хвилюватися та цінувати

his resourcefulness more.

більше його винахідливість.

Facts are stupid things.

Факти - безглузді речі.

And they're vulnerable to misuse,

Вони вразливі до неправильного застосування,

willful or otherwise.

свідомого чи несвідомого.

I have a friend, Emily Willingham, who's a scientist,

У мене є подруга, Емілі Віллінгем, яка є науковцем.

and she wrote a piece for Forbes not long ago

Недавно вона написала статтю для "Форбсу"

entitled "The 10 Weirdest Things

під назвою " Десять надприродних речей,

Ever Linked to Autism."

завжди пов' язаних з аутизмом".

It's quite a list.

Це, насправді, список.

The Internet, blamed for everything, right?

Інтернет звинуватили у всьому, правда?

And of course mothers, because.

І матерів, звісно, кого як не їх.

And actually, wait, there's more,

І, фактично, ні, це ще не все,

there's a whole bunch in the "mother" category here.

тут існує цілий букет категорій "матері".

And you can see it's a pretty rich and interesting list.

Видно, що це дуже цінний і цікавий список.

I'm a big fan of

Я великий фанат

being pregnant near freeways, personally.

поглинання інформації по- своєму.

The final one is interesting,

Останній пункт є цікавим,

because the term "refrigerator mother"

тому що термін "мама - холодильник"

was actually the original hypothesis

був, справді, першою гіпотезою

for the cause of autism,

причини аутизму,

and that meant somebody who was cold and unloving.

І під цим розуміли когось холодного і нелюблячого.

And at this point, you might be thinking,

І тепер ви, мабуть, думаєте:

"Okay, Susan, we get it,

"Добре, Сьюзен, ми розуміємо це,

you can take data, you can make it mean anything."

можеш брати інформацію, трактувати".

And this is true, it's absolutely true,

І це правда, це, безумовно, правда,

but the challenge is that

але справа в тому,

we have this opportunity

що в нас є можливість

to try to make meaning out of it ourselves,

самостійно зрозуміти суть,

because frankly, data doesn't create meaning. We do.

тому що, правду кажучи, інформація не створює значення. Це робимо ми.

So as businesspeople, as consumers,

Тому як бізнесмени, як споживачі,

as patients, as citizens,

як пацієнти, як громадяни,

we have a responsibility, I think,

ми відповідальні за те, на мою думку,

to spend more time

щоб проводити більше часу,

focusing on our critical thinking skills.

сконцентрувавшись на наших розумових здібностях.

Why?

Чому?

Because at this point in our history, as we've heard

Тому що на цьому етапі нашої історії, як ми чули

many times over,

багато разів поспіль,

we can process exabytes of data

можна опрацьовувати екзабайти інформації

at lightning speed,

з неймовірною швидкістю,

and we have the potential to make bad decisions

і ми маємо схильність приймати неправильні рішення

far more quickly, efficiently,

набагато швидше, раціональніше

and with far greater impact than we did in the past.

і з набагато більшим впливом, аніж раніше.

Great, right?

Класно, чи не так?

And so what we need to do instead

Отож, що ми повинні робити натомість,

is spend a little bit more time

це - витрачати трохи більше часу

on things like the humanities

на такі речі як людські якості,

and sociology, and the social sciences,

і соціологію, і соціологічні науки,

rhetoric, philosophy, ethics,

риторику, філософію, етику,

because they give us context that is so important

тому що вони створюють нам середовище, яке є таким важливим

for big data, and because

для об'ємної інформації, і тому що

they help us become better critical thinkers.

вони допомагають нам краще критично мислити.

Because after all, if I can spot

Тому що зрештою, якщо я можу визначити

a problem in an argument, it doesn't much matter

причину суперечки, не грає великої ролі,

whether it's expressed in words or in numbers.

чи вона виражена словами чи числами.

And this means

І це означає

teaching ourselves to find those confirmation biases

самостійно вчитися знаходити ці необ'єктивні підтвердження

and false correlations

та хибні зв'язки,

and being able to spot a naked emotional appeal

бути здатним визначати емоційну привабливість

from 30 yards,

з відстані 30 ярдів,

because something that happens after something

бо щось, що трапляється після чогось,

doesn't mean it happened because of it, necessarily,

не означає, що воно обов'язково сталося через це.

and if you'll let me geek out on you for a second,

Якщо дозволите секунду подошкуляти вам,

the Romans called this "post hoc ergo propter hoc,"

римляни називали б це "post hoc ergo propter hoc",

after which therefore because of which.

"після цього, а отже - через це".

And it means questioning disciplines like demographics.

Це означає, що є питання до таких предметів як демографія.

Why? Because they're based on assumptions

Чому? Тому що вони базуються на припущеннях

about who we all are based on our gender

про те, ким ми всі є, виходячи з нашої статі,

and our age and where we live

і віку, і місця проживання,

as opposed to data on what we actually think and do.

на противагу інформації, що ми насправді думаємо і робимо.

And since we have this data,

І відколи нам доступні ці дані,

we need to treat it with appropriate privacy controls

ми мусимо до них ставитися з відповідним налаштуванням приватності

and consumer opt-in,

і формальною згодою споживачів на опрацювання особистих даних,

and beyond that, we need to be clear

і, окрім цього, нам слід чітко розуміти

about our hypotheses,

наші гіпотези,

the methodologies that we use,

методику, яку ми використовуємо,

and our confidence in the result.

і нашу впевненість в результаті.

As my high school algebra teacher used to say,

Як говорить зазвичай викладач алгебри

мого університету:

show your math,

покажіть вашу математику,

because if I don't know what steps you took,

бо я не знаю, в чому ви пішли вперед

I don't know what steps you didn't take,

не знаю, в чому ви відстали,

and if I don't know what questions you asked,

і, якщо я не знаю, що ви запитували,

I don't know what questions you didn't ask.

я не знаю, що ви не запитували.

And it means asking ourselves, really,

І це означає поставити собі

the hardest question of all:

найважче запитання:

Did the data really show us this,

Чи дісно нам це показала інформація?

or does the result make us feel

Чи результат допоміг нам почувати себе

more successful and more comfortable?

успішнішими і задоволенішими?

So the Health Media Collaboratory,

Отже, Спільній Лабораторії охорони здоров'я

at the end of their project, they were able

в кінці проекту вдалося

to find that 87 percent of tweets

дослідити, що 87 процентів записів у соцмережах,

about those very graphic and disturbing

присвячених яскраво вираженим і хвилюючим

anti-smoking ads expressed fear,

рекламам, спрямованим проти паління, виражали страх.

but did they conclude

Але чи виявили вони,

that they actually made people stop smoking?

що насправді змусило людей кинути палити?

No. It's science, not magic.

Ні. Це наука, а не магія.

So if we are to unlock

Тому, якщо нашою метою є збагнути

the power of data,

силу інформації,

we don't have to go blindly into

ми не повинні сліпо звертатися

Orwell's vision of a totalitarian future,

до бачення Орвелла про тоталітарне майбутнє,

or Huxley's vision of a trivial one,

чи поглядів Гакслі про банальне майбуття,

or some horrible cocktail of both.

або якогось жахливого поєднання обох.

What we have to do

Нам слід з розумінням

is treat critical thinking with respect

ставитися до критичного мислення

and be inspired by examples

і черпати натхнення з прикладів,

like the Health Media Collaboratory,

як "Спільна Лабораторія охорони здоров'я",

and as they say in the superhero movies,

і, як говориться у фільмах про супергероїв,

let's use our powers for good.

завжди використовуймо наші можливості.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)