The real harm of the global arms trade | Samantha Nutt

Перекладач: Nataliya Datsyuk Утверджено: Hanna Leliv

Thank you very much. Good evening.

Дуже дякую. Доброго вечора.

Some of you may have noticed that my last name is Nutt.

Як дехто з вас міг помітити - моє прізвище Натт.

And if you did, you are forgiven for wondering

Тим з вас хто таки помітив, я пробачаю допитливість,

how a Nutt managed to end up in a war zone.

як Натт опинилася в епіцентрі війни.

I actually was offered, right out of medical school, and accepted

Одразу після медичної школи мені запропонували контракт, і я погодилася

a volunteer contract to work with UNICEF in war-torn Somalia,

стати волонтером ЮНІСЕФ у зоні воєнних дій Сомалі.

that was worth one dollar.

Вартість контракту - один долар.

And, you see, I had to be paid this dollar

І цей долар мені б виплатили лише тоді,

in the event that the UN needed to issue an evacuation order,

коли ООН видасть наказ про евакуацію,

so that I would be covered.

щоб покрити мої витрати.

I was, after all, heading into one of the world's most dangerous places.

Як не як, я вирушала в одне з найнебезпечніших місць на планеті.

And by now, some of you may be asking yourselves,

Можливо, дехто з вас зараз запитує себе...

and I just want to reassure you,

щоб вас заспокоїти,

that I did get half the money up front.

мені виплатили половину суму авансом.

(Laughter)

(Сміх)

But you see, this is how, with 50 cents in my pocket,

Але саме так, з 50 центами в кишені,

I ended up in Baidoa, Somalia.

я опинилася в Байдао, Сомалі.

Journalists called it the "city of death."

Журналісти називають його "містом смерті".

And they called it the city of death

а називають вони його так тому,

because 300,000 people had lost their lives there --

що в ньому загинуло 300 000 людей --

300,000 people,

300 000 загиблих

mostly as a result of war-related famine and disease.

в основному через голод та хвороби, спричинені війною.

I was part of a team that was tasked with trying to figure out

Я була членом команди, завданням якої було знайти

how best to respond to this humanitarian catastrophe.

найкращий вихід з цієї гуманітарної катастрофи.

It was right on the heels of the Rwandan genocide,

Ситуація була майже ідентична геноциду в Руанді,

and aid money to the region was drying up.

і гроші, виділені регіону, швидко закінчувалися.

Many aid organizations, unfortunately,

Багато доброчинних організацій, на жаль,

had been forced to close their doors.

були змушені припинити фінансування.

And so the question that I was asked to specifically help answer,

Питання, на яке я повинна була знайти відповідь,

which is one that aid workers ask themselves in war zones the world over,

питання, на яке добровольці в місці воєнних дій пробують відповісти --

is: What the hell do we do now?

Якого милого ми тут робимо?

You know, the security environment in Somalia at that moment in time --

Розумієте, службу безпеки Сомалі на той час,

and nothing has really changed too much --

як зрештою і зараз,

can best be described as "Mad Max" by way of "A Clockwork Orange."

можна описати "Шаленим Максом", написаним в дусі "Механічного апельсина".

And I remember very distinctly a couple of days after my arrival,

Я дуже чітко пам'ятаю, як через декілька днів після мого приїзду

I went up to a feeding clinic.

я пішла в клініку з питань дитячого харчування.

There were dozens of women who were standing in line,

Десятки жінок стояли там в черзі,

and they were clutching their infants very close.

вони тісно притискали до себе своїх немовлят.

About 20 minutes into this conversation I was having

Я розговорилася з однією молодою дівчиною,

with this one young woman,

ми говорили десь протягом 20 хвилин,

I leaned forward

після чого я нахилилася

and tried to put my finger in the palm of her baby's hand.

і торкнулася пальцем долоні її малюка.

And when I did this,

Коли я торкнулася його,

I discovered that her baby was already in rigor.

я зрозуміла, що малюк вже мертвий.

She was stiff,

Дитя заціпеніло,

and her little, lifeless hand was curled into itself.

її маленька, мертва ручка скрутилася в кулачок.

She had died hours before

Вона померла декілька годин тому

of malnutrition and dehydration.

від голоду та зневоднення.

I later learned that as her baby was dying,

Я пізніше дізналася, що поки її дитя помирало,

this young woman had been held for two days

ця молода дівчина була 2 дні в полоні

by some teenage boys who were armed with Kalashnikov rifles,

якихось підлітків, озброєних автоматами Калашнікова.

and they were trying to shake her down for more money,

Вони хотіли витрясти з неї гроші,

money she very clearly did not have.

яких в неї, звісно ж, не було.

And this is a scene that I have confronted

Такі ситуації я зустрічала

in war zones the world over;

в зонах воєнних дій по всьому світу.

places where kids, some as young as eight -- they are this big --

Де дітки, деяким з яких всього 8 років -- вони ось такого зросту --

and those kids, they have never been to school.

так от, ці діти ніколи не ходили в школу.

But they have fought and they have killed with automatic rifles.

Проте вони воювали і розстрілювали людей з автоматів.

Is this just the way the world is?

Чи таким повинен бути світ?

Some will you tell you that war is unavoidably human.

Дехто скаже, що війна неминуча.

After all, it is as old as existence itself.

Як не як, війна стара, як світ.

We say never again, and yet it happens again and again and again.

Ми кажемо, що це востаннє, але знову і знову воюємо.

But I will tell you that I have seen the absolute worst

Але я вам скажу, що я бачила найбільше зло,

of what we as human beings are capable of doing to one another,

яке люди можуть заподіяти один одному,

and yet I still believe a different outcome is possible.

і, тим не менш, я досі вірю в інший вихід.

Do you want to know why?

І знаєте чому?

Because over 20 years of doing this work,

Тому що за більш ніж 20 років

going in and out of war zones around the world,

перебування в зонах воєнних дій по всьому світу,

I have come to understand

я зрозуміла, що є

that there are aspects of this problem

інші сторони цієї проблеми,

that we, all of us, as people occupying this shared space,

які ми - усі люди, що ділять спільний простір,

that we can change --

можемо змінити.

not through force or coercion or invasion,

Без погроз, застосування сили чи вторгнення.

but by simply looking at all of the options available to us

Треба просто розглянути всі можливі варіанти

and choosing the ones that favor peace at the expense of war,

і вибрати ті, що сприяють миру, а не війні,

instead of war at the expense of peace.

і аж ніяк не навпаки.

How so?

Як це можливо?

Well, I want you to consider this:

Що ж, врахуйте те, що щонайменше

there are at least 800 million small arms and light weapons

800 млн. одиниць стрілецької та легкої зброї

in circulation in the world today.

сьогодні находяться у світовому обігу.

The vast majority of civilians, like that young baby,

Більшість мирного населення, таких людей, як те немовля,

who are dying in war zones around the world,

яке помирає в зонах воєнних дій по всьому світу,

are dying at the hands of various armed groups

гине від рук різних озброєних угрупувань,

who rely on a near-infinite supply of cheap, easy and efficient weapons

що використовують майже нескінченний запас дешевої, простої та дієвої зброї

to rape, threaten, intimidate and brutalize those civilians

для насильств, погроз, залякувань та жорстокого поводження з мирним населнням

at every turn.

на кожному кроці.

How cheap?

Наскільки дешевої?

Well, in some parts of the world,

У деяких куточках світу

you can buy an AK-47 for as little as 10 dollars.

АК-47 можна купити за якихось 10 доларів.

In many places in which I have worked,

У багатьох країнах, де я працювала,

it is easier to get access to an automatic rifle

легше дістати автомат,

than it is to get access to clean drinking water.

ніж чисту питну воду.

And so now the important part:

А тепер головне питання:

Can anything be done about this?

Чи можна це якось змінити?

To answer that question,

Щоб відповісти на це питання,

let's take a look at this map of the world.

розгляньмо ось цю карту світу.

And now, let's add in all of the countries that are currently at war,

Тепер позначимо на ній всі країни, де наразі відбуваються збройні сутички,

and the number of people who have either died

та кількість людей, які загинули

or have been displaced as a result of that violence.

або були переселені через цю жорстокість.

It is a staggering number --

Вражаюче число --

more than 40 million people.

більше 40 мільйонів людей.

But you will also notice something else about this map.

Але на цій мапі ви помітите і ще дещо.

You will notice that most of those countries

Як ви бачите, більшість цих країн

are in the Global South.

у південній півкулі.

Now, let's look at the countries

А тепер розглянемо 20 країн,

that are the world's top 20 exporters of small arms in the world.

що є лідерами продажу легкої зброї у світі.

And what do we notice?

І яка ж закономірність?

Well, you see them in green.

Ці країни позначені зеленим.

You will notice that those are mostly countries in the Global North,

Як ми бачимо, країни-експортери зброї, розташовані в північній півкулі,

primarily Western countries.

це здебільшого західні країни.

What does this tell us?

Що це все означає?

This tells us that most of the people who are dying in war

А те, що люди, які помирають у війнах,

are living in poor countries,

в основному живуть у бідних країнах;

and yet most of the people who are profiting from war

тоді як люди, які заробляють на війні,

are living in rich countries -- people like you and me.

живуть в багатих країнах, як ми з вами.

And then what if we go beyond small arms for a second.

А якщо забути про легку зброю і на хвилину

What if we look at all weapons in circulation in the world?

задуматися про обіг всієї зброї у світі?

Who does the biggest business?

Хто найбільший експортер?

Well, roughly 80 percent of those weapons

Приблизно 80% всієї зброї

come from none other than the five permanent members

постачають п'ять постійних членів

of the United Nations Security Council,

Ради Безпеки ООН разом з

plus Germany.

Німеччиною.

It's shocking, isn't it?

Шокує, правда ж?

Now, some of you might be saying at this moment in time,

Дехто з вас захоче зараз сказати:

"Oh yeah, but OK, hang on a second there ... Nutt."

" Так, але зачекай хвилинку... Натт".

(Laughter)

(Сміх)

Grade school was spectacular for me.

Початкова школа - це щось особливе.

It was, really, a wonderful experience.

Для мене це був неймовірний досвід.

(Laughter)

(Сміх)

But you might be saying to yourselves,

Можливо ви скажете,

You know, all of these weapons in war zones -- they're not a cause,

що в усіх цих зонах бойових дій, зброя -- не причина,

but an effect of the violence that plagues them

а результат жорстокості,

each and every single day.

яка мучить їх кожного дня.

You know, places like Iraq and Afghanistan,

У місцях, як-от Ірак та Афганістан,

where they need these weapons to be able to maintain law and order,

де зброя необхідна, щоб зберігати закон та порядок,

promote peace and security, to combat terror groups --

сприяти миру й безпеці та боротися з терористичними угрупованнями --

surely this is a good thing.

а це ж, звісно, корисна справа.

Let's take a look at that assumption for just one moment,

Розгляньмо це твердження детальніше,

because you see there has been a boom in the small-arms trade

оскільки ажіотаж на торгівлю стрілковою зброєю

since the start of the War on Terror.

був ще з початку Війни з тероризмом.

In fact, it is a business that has grown threefold

Насправді, попит на зброю зріс втричі

over the past 15 years.

за останні 15 років.

And now let's compare that to the number of people

А тепер порівняємо це з кількістю людей,

who have directly died in armed conflict around the world

які загинули по всьому світу безпосередньо у збройному конфлікті

in that same period.

за ці ж 15 років.

What do you notice?

І що ми бачимо?

Well, you notice that, in fact, that also goes up

А те, що кількість загиблих також зросла

roughly three- to fourfold.

в приблизно три рази.

They basically go up and end at the same point.

Обидві криві починаються і закінчуються в тих самих точках.

Now, we can have a circular argument here

Цю дискусію можна вести по колу:

about whether this increase in fatalities is a response

збільшення смерей є наслідком

to the increase of small arms, or the other way around.

збільшення кількості зброї чи навпаки.

But here's what we should really take away from this.

Але що ми повинні зрозуміти

What we should take away from this

і про що зробити висновок,

is that this is a relationship worth scrutinizing,

так це те, що це співвідношення необхідно ретельно дослідити.

especially when you consider that small arms that were shipped to Iraq

Особливо, якщо взяти до уваги те, що зброя, яку відправили в Ірак

for use by the Iraqi Army,

для користування армією Іраку,

or to Syria for so-called moderate opposition fighters,

чи в Сирію для бійців так званої "помірної опозиції",

that those arms, many of them, are now in the hands of ISIS;

що більша частина цієї зброї знаходиться в руках бойовиків ІГІЛ;

or when you consider that arms that were shipped to Libya

чи те, що зброя доставлена в Ліван

are now actively drifting across the Sahel,

зараз активно дрейфує через саванну Сахель,

and ending up with groups like Boko Haram and al Qaeda

і опиняється в руках Боко Харам, Аль-Каїди

and other militant groups.

та інших бойових угрупувань.

And therein lies the problem.

В цьому і є вся проблема.

Because, you see,

Тому що, розумієте,

small arms anywhere are a menace everywhere,

зброя, де б вона не зосереджувалася, завжди є загрозою,

because their first stop is rarely their last.

так як її перша зупинка - далеко не її остання зупинка.

Spending on war per person per year

Щорічні витрати за війну

now amounts to about 249 dollars --

складають приблизно 249 доларів на людину --

249 dollars per person,

249 доларів,

which is roughly 12 times what we spend on foreign aid,

це майже в 12 разів більше, ніж ми витрачаємо на гуманітарну допомогу,

money that is used to educate and vaccinate children

гроші, які йдуть на освіту та вакцинацію дітей,

and combat malnutrition in the Global South.

а також на боротьбу з голодом у країнах "Глобального Півдня".

But we can shift that balance.

Але ми можемо змінити це.

How do we do this?

Яким чином?

Well, it is essentially a problem of both supply and demand,

По суті це питання пропозиції та попиту,

so we can tackle it from both sides.

тож ми можемо розглянути обидві сторони.

On the supply side,

Зі сторони пропозиції

we can push our governments

ми можемо переконати наше правління

to adopt international arms transparency mechanisms

зробити прозорими міжнародні поставки зброї.

like the Arms Trade Treaty,

Наприклад, Міжнародний договір з торгівлі зброєю,

which makes it so that rich countries have to be more accountable

дасть змогу багатим країнам контролювати

for where their arms are going

пункти призначення їхньої зброї

and what their arms might be used for.

та їхнє використання.

Here in the United States,

У Сполучених Штатах,

the largest arms-exporting country in the world by far,

найбільшому постачальнику зброї у світі на даний момент,

President Obama has rightly signed the Arms Trade Treaty,

Президент Обама підписав Міжнародний договір з торгівлі зброєю.

but none of it takes effect, it isn't binding,

Але він ще не почне діяти,

until it is approved and ratified by the Senate.

поко його не ратифікує Сенат.

This is where we need to make our voices heard.

Ось тут ми і повинні наполягти.

You know, the curbing of small arms --

Приборкання торгівлі стрілецькою зброєю

it's not going to solve the problem of war.

не розв'яже проблеми війни.

Increased control mechanisms won't solve that problem.

Жорсткий контроль - також не рішення.

But it's an important step in the right direction.

Але це важливий крок у правильному напрямку.

And it's up to all of us who live in those rich countries

І саме ми, хто живе у багатих країнах,

to make change here.

повинні почати ці зміни.

What about on the demand side?

А як же бути з попитом?

You know, there are generations around the world

Багато поколінь по всьому світу

who are being lost to war.

ми втрачаємо у війнах.

It is possible to disrupt that cycle of violence

Це безперервне коло жорстокості можна розірвати

with investments in education, in strengthening the rule of law

за допомогою інвестицій в освіту, підсилення верховенства права,

and in economic development, especially for women.

економічного розвитку та дотримання прав жінок.

I have personally seen

Я була свідком

just how incredibly powerful those kinds of efforts can be

потужних змін, які приносять такі намагання

around the world.

по всьому світу.

But here's the thing:

Але ось в чому справа:

they take time,

на все потрібно час,

which means for you as individuals, if you want to give,

це означає, що якщо ви хочете зробити якийсь внесок,

please, by all means do it.

то робіть це, за будь-яких умов.

But know that how you give is just as important

Але пам'ятайте, що те, як ви це робите, так само важливо, як

as how much you give.

величина вашого вкладу.

Regular contributions like monthly contributions

Постійні внески, як, наприклад, щомісяця,

are a far more effective way of giving,

набато ефективніші.

because they allow humanitarian organizations

Вони дають можливість доброчинним організаціям

to properly plan and be invested over the long term,

правильно все розпланувати та мати підтримку протягом тривалого періоду,

and to be present in the lives of families who have been affected by war,

бути в житті сімей, що постраждали від війни,

wars that many of us, frankly, all too quickly forget.

війни, яку багато з нас дуже швидко забуває.

When I first got on that plane for Somalia as a young doctor,

Коли я, молодий лікар, вперше сіла на літак до Сомалі,

I had no idea what it meant to live with war.

я уявлення не мала, як це жити в умовах війни.

But I can tell you that I know what it means now.

Але тепер я знаю, як це.

And I know what it means

І я знаю, як це --

to lie in bed in the pitch-black night

лежати в ліжку в непроглядній темряві,

and listen to that haunting "pop-pop-pop-pop-pop!"

коли навколо чути "Тра-та-та-та",

of automatic gunfire,

звуки автоматної черги,

and wonder with absolute dread

і зі страхом запитувати себе,

how many minutes I have left until it will be right on top of me.

через скільки хвилин вони будуть прямо тут.

I can tell you that it is a terrifying and agonizing fear,

І можу сказати вам, що це паралізуючий страх,

one that millions of people around the world are forced to confront

який мільйони людей по всьому світу змушені переживати

each and every single day,

кожного дня,

especially children.

особливо діти.

Over the years of doing this work,

За багато років моєї роботи

unfortunately, war has killed far too many people close to me.

війна, на превеликий жаль, забрала надто багато близьких мені людей.

And on at least a couple of occasions,

І було декілька випадків,

war has very nearly killed me as well.

коли я сама ледь не загинула.

But I firmly believe,

Але я щиро вірю,

which is why I get up and do what I do every single day,

завдяки чому я щодня встаю і роблю свою роботу, --

that we can make different choices here.

що ми можемо це все змінити.

Because you see, war is ours,

Тому що війна - наших рук справа,

as human beings.

усіх людей.

We buy it, sell it, spread it and wage it.

Ми купуємо, продаємо, поширюємо і оплачуємо її.

We are therefore not powerless to solve it.

І саме тому ми перед нею не безсилі.

On the contrary,

Навпаки,

we are the only ones who can.

ми єдині, хто зможе її зупинити.

Thank you very much, and I want to wish you the greatest success.

Дуже Вам дякую! Хочу побажати Вам найбільших успіхів.

(Applause)

(Оплески)