Is your country at risk of becoming a dictatorship? Here's how to know | Farida Nabourema

Перекладач: Myroslava Krugliak Утверджено: Khrystyna Romashko

A few weeks ago,

Кілька тижнів тому,

somebody tweeted during the midterm elections in the United States

під час проміжних виборів у США хтось твітнув,

that Election Day should be made a holiday.

що день виборів слід було б зробити вихідним.

And I retweeted, saying,

А я написала у відповідь:

"Well, you're welcome to come to my country and vote.

"Ласкаво прошу приїхати в мою країну й проголосувати.

You'll get the whole week off to allow the military to count it."

Вихідним буде цілий тиждень, поки військові рахуватимуть голоси".

I come from Togo, by the way.

Я родом із Того,

It is a beautiful country located in West Africa.

це чудова країна, розташована в Західній Африці.

There are some cool, interesting facts about my country.

Ось пара цікавих фактів про мою країну.

Togo has been ruled by the same family for 51 years,

В Того вже 51 рік владу утримує одна й та ж сім'я,

making us the oldest autocracy in Africa.

що робить цю країну найтривалішим авторитарним режимом в Африці.

That's a record.

Це рекорд.

We have a second-coolest record:

Того належить ще й інший рекорд:

we have been ranked three times as the unhappiest country on earth.

ця країна тричі очолювала рейтинг найбільш нещасливих країн у світі.

You are all invited.

Ласкаво просимо!

(Laughter)

(Сміх)

So just to let you know,

Тільки хочу вам сказати,

it's not very cool to live under an autocracy.

що жити при авторитаризмі не дуже добре.

But the interesting thing is that I have met, throughout the course of my activism,

Цікаво, що під час своєї активістської діяльності я зустрічалась

so many people from different countries,

з багатьма людьми із різних країн світу,

and when I tell them about Togo, their reaction is always,

і коли я розповідаю про Того, завжди чую у відповідь:

"How can you guys allow the same people to terrorize you for 51 years?

"Як же ви дозволяєте, щоб якась сім'я пригноблювала вас вже 51 рік?

You know, like, you Togolese, you must be very patient."

Мабуть, мешканці Того дуже терплячі".

That's their diplomatic way of saying "stupid."

"Терплячі" – це дипломатичний спосіб сказати "дурні".

(Laughter)

(Сміх)

And when you live in a free country,

Ті, хто живе у вільних країнах, схильні вважати,

there's this tendency of assuming that those who are oppressed

що пригноблені народи

tolerate their oppression or are comfortable with it,

терплять ярмо, бо їх це влаштовує.

and democracy is projected as a progressive form of governance

Демократія вважається прогресивним політичним режимом,

in such a way that those people who don't live under democratic countries

а народи, які живуть в недемократичних країнах,

are seen as people who are not intellectually or maybe morally

розглядаються як розумово чи морально відсталі.

as advanced as others.

Але це не так.

But it's not the case.

У мешканців демократичних країн

The reason why people have that perception

таке хибне враження складається

has to do with the way stories are covered about dictatorships.

під впливом того, як ЗМІ висвітлюють події в країнах із диктаторським режимом.

In the course of my activism,

Будучи активісткою,

I have had to interview with so many news outlets out there,

я не раз давала інтерв'ю ЗМІ, і зазвичай

and usually it would always start with, "What got you started?

вони починають з питання: "Що вас спонукало стати активісткою?

What inspired you?"

Що вас надихнуло?"

And I reply, "I wasn't inspired. I was triggered."

Я ж відповідаю: "Нічого не надихнуло. Мене змусили обставини."

And it goes on. "Well, what triggered you?"

Тоді вони запитують: "Які обставини?"

And I go on about how my father was arrested when I was 13, and tortured,

І я розповідаю, що мого батька заарештували й катували,

all the history ... I don't want to get into details now,

коли мені було 13 років. Не буду розповідати деталі,

because you'll start sleeping.

щоб вас не втомлювати.

But the thing is, at the end of the day, what interests them the most is:

Але річ у тому, що журналістів найбільше цікавлять речі типу:

How was he tortured?

"Як саме його катували?

For how many days? How many people died?

Скільки днів? Скільки людей загинуло?"

They are interested in the abuse, in the killing,

Журналістів цікавлять насильство і вбивства,

because they believe that will gain attention and sympathy.

бо вони впевнені, що це приверне увагу і викличе співчуття.

But in reality, it serves the purpose of the dictator.

Але насправді, це слугує меті диктаторів,

It helps them advertise their cruelty.

бо допомагає їм рекламувати свою жорстокість.

In 2011, I cofounded a movement I call "Faure Must Go,"

У 2011-му я стала співзасновницею руху, під назвою "Геть Фора!".

because Faure is the first name of our president.

Фор – це ім'я нашого президента.

Togo is a French-speaking country, by the way,

До речі, Того – це франкомовна країна,

but I chose English because I had my issues with France as well.

але я надаю перевагу англійській, бо з Францією в мене теж були проблеми.

But then --

Але коли...

(Laughter)

(Сміх)

But then, when I started Faure Must Go,

Коли був започаткований рух "Геть Фора!",

I made a video, and I came on camera,

я записала відео, де було сказано:

and I said, "Well, Faure Gnassingbé, I give you 60 days to resign as president,

"Форе Гнассінгбе, даю вам 60 днів на те, щоб піти у відставку,

because if you don't,

якщо ви цього не зробите,

we the youth in Togo will organize and we will bring you down,

тоді ми, молодь Того, об'єднаємося і скинемо вас,

because you have killed over 500 of our countrymen

адже ви вбили понад 500 наших співгромадян, щоб захопити владу

to seize power when your father died.

після смерті вашого батька.

We have not chosen you.

Ми вас не вибирали.

You are an imposter, and we will remove you."

Ви самозванець, і ми вас скинемо".

But I was the only known face of the movement.

Але я була єдиною відкритою очільницею руху.

Why? Because I was the only stupid one.

Чому? Бо тільки я така дурна.

(Laughter)

(Сміх)

And the backlashes followed.

Реакція влади не забарилась.

My family started receiving threats.

Моїй сім'ї почали погрожувати,

My siblings called me one morning.

і одного дня мої рідні сказали:

They said, "You know what?

"Знаєш що?

When they come here to kill you, we don't want to die with you,

"Коли приїдуть тебе вбивати, ми не хочемо помирати разом з тобою,

so move out."

тож шукай інше житло".

So yes, I moved out.

Отож я мусила переїхати.

And I'm so angry at them, so I haven't talked to them in five years.

Мене це так розсердило, що я не розмовляю із рідними вже п'ять років.

Anyway, moving forward ...

Гаразд, йдемо далі...

For the past nine years, I have been working with countries

Впродовж минулих дев'яти років я співпрацювала з різними країнами,

to raise awareness of Togo,

щоб підвищити обізнаність про ситуацію в Того,

to help the people of Togo overcome their fear

і щоб допомогти народу Того перемогти страх,

so they, too, can come and say they want change.

щоб люди наважились виступити, вимагаючи змін.

I have received a lot of persecution

Я не раз стикалась із переслідуваннями,

that I cannot disclose,

про що не хочу казати,

a lot of threats, a lot of abuse,

мені погрожували насильством,

psychologically.

тиснули психологічно.

But I don't like talking about them,

Але я не люблю про це розповідати,

because I know that my job as an activist is to mobilize,

адже, на мою думку, завдання активіста полягає в тому, щоб мобілізувати

is to organize,

й організувати,

is to help every single Togolese citizen understand that, as citizens,

щоб допомогти кожному громадянину Того зрозуміти, що саме громадянам

we hold the power,

повинна належати влада,

we are the boss and we decide.

право керувати й вирішувати.

And the punishment that the dictators are using to intimidate them

А репресії з боку диктаторів спрямовані на залякування,

must not prevent us from getting what we want.

не повинні нас знеохочувати боротись за нашу мету.

That is why I said it is very important to cover the stories of activists

Ось чому я сказала, що висвітлювати історії активістів треба так,

in the way that it helps mobilize people,

щоб це допомагало мобілізувати народ,

not in the way that it helps deter their action

а не нівелювати наші зусилля,

and force even more their subjugation to the oppressive system.

призводячи до ще більшої пасивності перед репресивною системою.

During these years that I've been an activist,

Впродовж багатьох років моєї діяльності

there are days that I felt like quitting because I couldn't take it.

траплялись дні, коли було так нестерпно, що хотілось все кинути.

Well then, what kept me going?

Що ж мене змушувало продовжувати?

The one thing that kept me going:

Ось одна з причин:

I remember the story of my grandfather,

спогади про дідуся,

and how he used to walk 465 miles from his village to the city,

як він йшов понад 700 кілометрів від свого села до міста,

just to protest for independence.

щоб взяти участь у акціях за незалежність.

Then I remember the sacrifice of my father,

Далі я згадую самопожертву батька,

who was tortured so many times

якого багато разів катували за те,

for daring to protest against the regime.

що він наважився протестувати проти режиму.

Back in the '70s, they would write pamphlets

Тоді, в 1970-х, активісти писали листівки,

to raise awareness on the dictatorship,

щоб спонукати народ протестувати проти диктатури,

and because they couldn't afford to make copies,

і оскільки копіювання було недоступним,

they would reproduce the same pamphlet 500 times each

активісти переписували вручну по 500 листівок,

and distribute them.

і поширювали їх.

It got to a point where the military knew their handwriting,

За якийсь час військові почали впізнавати почерк,

so as soon as they stumbled upon one, they'd go and get them.

тож натрапивши на листівку, знаходили активістів.

But I look at that and I'm like, you know, today you have a blog.

Але за теперішніх умов я можу вести блог.

I don't have to copy the same thing 500 times.

Мені не потрібно робити 500 копій.

I blog and thousands of people read it.

Я пишу в блозі, і тисячі людей його читають.

By the way, in Togo, they like calling me the WhatsApp girl,

До речі, в Того мене прозвали "дівчиною WhatsApp",

because I am always on WhatsApp attacking the government.

бо я постійно у WhatsApp критикую уряд.

(Laughter)

(Сміх)

So it's much easier.

Це значно простіше.

When I'm angry at the government, I just make an angry note,

Коли я критикую уряд, я просто пишу сердитий текст,

and I send it out and thousands of people share it.

публікую його, і його можуть бачити й поширювати тисячі людей.

I'm rarely this composed. I'm always angry, by the way.

До речі, я рідко така стримана. Зазвичай я сердита.

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

So I was talking about the necessity to showcase our stories,

Отож я казала про необхідність висвітлювати наші історії,

because when I think about the sacrifices that were made for us,

тому що думка про жертви, принесені заради нас,

it helped me keep going.

допомагає мені боротись далі.

One of the very first actions of our Faure Must Go movement

Однією з найперших акцій нашого руху "Геть Фора!"

was to come up with a petition, asking citizens to sign

став збір підписів під петицією,

so that we can demand new elections, as the constitution allows.

з вимогою нових виборів відповідно до Конституції.

People were scared to put their names

Люди боялись підписувати,

because, they said, they don't want to get in trouble.

кажучи, що побоюються неприємностей.

Even in the diaspora, people were scared.

Навіть серед діаспори боялись,

They were like, "We have family at home."

пояснюючи: "У нас там сім'ї".

But there was this woman who was in her 60s.

Але одна жінка, якій було за 60,

When she heard about it, she took the petition,

дізнавшись про петицію, взяла її додому,

and she went home,

і особисто зібрала

and by herself she collected over 1,000 [signatures].

більше тисячі підписів.

That inspired me so much, and I was like,

Мене так надихнув її вчинок –

if a 60-year-old that has nothing more to gain in this regime

якщо немолода людина, якій нічого не світить при цьому режимі,

can do this for us, the young ones,

робить таке заради нас, молодих –

then why should I quit?

отож, і я не повинна здаватись.

It is the stories of resistance, the stories of defiance,

Саме такі історії, історії тих, хто боровся, кидав виклик,

the stories of resilience,

хто зберігав стійкість,

that inspire people to get involved,

спонукають людей приєднуватись до нас,

not the stories of abuse and killings and hurt,

а не історії про вбивства, насильство і біль,

because as humans, it's only natural for us to be scared.

адже людям природно відчувати страх.

I would like to share with you a few characteristics of dictatorships

Я хочу з вами поділитись кількома характеристиками диктатур,

so that you can assess your own country

щоб ви змогли оцінити, який ризик того,

and see if you are also at risk of joining us.

що ваша країна теж приєднається до цього клубу.

(Laughter and cheers)

(Сміх і схвальні вигуки)

(Applause)

(Оплески)

Number one thing to look at: concentration of power.

Перша характеристика – це концентрація влади.

Is the power in your country concentrated in the hands of a few, an elite?

Чи зосереджена влада у руках невеликої групи еліти?

It can be a political elite, ideological elite.

Це може бути політична чи ідеологічна еліта.

And you have a strongman,

Також є сильна особистість,

because we always have one guy who is presented as the messiah

у нас завжди є хтось, хто, немов месія,

who will save us from the world.

врятує нас від решти світу.

The second point is propaganda.

Друга характеристика – пропаганда.

Dictators feed on propaganda.

Диктаторам вона життєво необхідна.

They like giving the impression that they are the saviors,

Вони люблять створювати враження, ніби є рятівниками,

and without them, the country will fall apart.

і що без них країна розвалиться.

And they are always fighting some foreign forces, you know?

І вони завжди ведуть боротьбу з якимись зовнішніми ворогами.

The Christians, the Jewish, the Muslims,

Християни, євреї, мусульмани, адепти вуду –

the voodoo priests are coming for you.

нам постійно хтось загрожує.

The Communists, when they get here, we'll all be broke.

Прийдуть комуністи і все зруйнують.

These kinds of things.

Чи щось в такому ж дусі.

And our president, in particular, he fights pirates.

Зокрема, наш президент бореться з піратами.

(Laughter)

(Сміх)

I am very serious.

Я цілком серйозно.

Last year, he bought a boat that's 13 million dollars to fight pirates,

Минулого року він купив за 13 мільйонів доларів корабель для боротьби з піратами,

and 60 percent of our people are starving.

тоді як 60% населення країни голодує.

So they are always protecting us from some foreign forces.

Так що вони завжди захищають нас від зовнішніх ворогів.

And this leads to point three: militarization.

І звідси випливає третя характеристика – мілітаризація.

Dictators survive by instigating fear,

Диктатура тримається на підживленні страху,

and they use the military to suppress dissident voices,

вона використовує військових для придушення незгодних,

even though they try to give the impression

хоча намагається створити враження,

that the military is to protect the nation.

що військові захищають націю.

And they suppress institutions and destroy them

Диктатори придушують і знищують інституції,

so that they don't have to be held accountable.

щоб забезпечити собі безкарність.

So do you have a heavily militarized country?

Отож, чи ваша країна не занадто мілітаризована?

And this leads to point four, what I call human cruelty.

Це веде до четвертої характеристики – жорстокості до людей.

You know when we talk about animals,

Коли йдеться про тварин,

we say animal cruelty when animals are abused,

ми вважаємо жорстокістю погане поводження з ними,

because there's no charter acknowledged by the UN

тому що на рівні ООН

saying animal rights charter.

немає відповідної декларації про права тварин.

Point one: all animals are created equal. So you don't have that.

Ніде не сказано, що всі тварини рівні.

So whenever animals are abused, we say animal cruelty.

Тому погане поводження з ними називається жорстокістю.

But when it comes to humans, we say human rights abuses,

Але коли йдеться про людей, ми кажемо про порушення прав людини,

because we assume that all humans have rights.

бо виходимо з того, що у людей є права.

But some of us are actually still fighting for our right to have rights.

Але в декотрих країнах все ще доводиться боротися за право мати права.

So in that condition, I don't talk about human rights abuse or violation.

В такому разі тут йдеться про відсутність прав людини, а не про їх порушення.

When you live in a country and you have an issue with the president

Якщо ви живете в країні, де за те, що ви дошкулили президенту,

and the worst thing that can happen is he bans you from the presidency,

найгірше, що з вами може статись – це політична поразка,

you are lucky.

то вам пощастило.

When you come to my country and have an issue with the president,

У моїй країні ті, хто дошкулив президенту,

you just run, disappear; you vanish from the universe,

тікають, зникають, постійно переховуються,

because they can still find you in Turkey.

бо їх знайдуть навіть у Туреччині.

So people like myself, we don't get to live in Togo anymore.

Тому такі, як я, більше не можуть жити в Того.

And people like myself,

Активісти, такі як я,

we don't get to live in the same place for more than a month,

змушені щомісяця змінювати помешкання,

because we don't want to be traced.

побоюючись, що нас знайдуть.

The way they abuse people,

Насильство і жорстокість

the type of cruelty that happens in all impunity under dictatorships

за умов диктатури, якій це сходить з рук, можуть сягнути масштабу,

are beyond human imagination.

який виходить за межі людської уяви.

The stories of some of the activists that were killed,

Історії активістів, яких вбили,

their bodies dumped in the sea,

а їхні тіла скинули в море,

that were tortured

активістів, яких катували,

to the point where they lost their hearing or their sight --

які від тортур втратили зір чи слух – ці історії

those stories still haunt me.

й досі не дають мені спокою.

And sometimes, as an activist,

Іноді, як активістку, мене більше непокоїть

I am less concerned about dying than how it will happen.

навіть не смерть як така, а те, у який спосіб мене можуть вбити.

Sometimes I just sit down and I imagine all scenarios.

Іноді я просто сиджу і прокручую можливі сценарії.

What are they going to do? Are they going to cut my ears first?

Що вони зроблять? Спершу відріжуть мені вуха?

Or are they going to cut my tongue because I'm always insulting them?

Чи, може, відріжуть язик, за те, що я їх постійно ображаю?

It sounds cruel, but it is the reality.

Звучить жорстоко, але така реальність.

We live in a very cruel world.

Ми живемо в дуже жорстокому світі.

Dictators are cruel monsters,

Диктатори – це жорстокі монстри,

and I am not saying it to be nice.

і це не риторичний прийом з мого боку.

So yes, that is the final characteristic.

Отож, це була остання характеристика диктатур.

The list goes on,

Список можна продовжити,

but that's the final thing that I want to share about autocracies,

але це остання риса диктатур, якою я хочу поділитись,

so that you look at your country and see if there are risks there.

щоб ви оцінили, чи загрожує таке вашій країні.

It is important that you acknowledge the gains of freedom that you have today,

Важливо усвідомити, що за свободу, якою ви зараз користуєтесь,

because some people had to give their lives for you to have it.

декотрі люди поклали життя.

So don't take this for granted.

Не думайте, що свобода гарантована.

But then at the same time, you also need to know

Але разом з тим слід розуміти,

that no country is actually destined to be oppressed,

що жодна країна не приречена на диктатуру,

while at the same time,

і водночас жодна країна

no country or no people are immune to oppression and dictatorship.

не застрахована від пригноблення і диктатури.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)