How to lead a conversation between people who disagree | Eve Pearlman

Transcriber: Leslie Gauthier Reviewer: Joanna Pietrulewicz

Перекладач: Katia Raratiuk Утверджено: Ilya Rozenberg

So in the run-up to the 2016 election,

У період підготовки до виборів 2016 року

I was, like most of us, watching the rise in discord and vitriol

я спостерігала, як і всі ми, зростання протиріч та сарказму,

and nastiness in our public spaces.

ще й паскудства в громадському просторі.

It was this crazy uptick in polarization.

То був шалений сплеск поляризації.

It was both disheartening and distressing.

Це викликало розчарування та зневіру.

And so I started thinking, with a fellow journalist, Jeremy Hay,

Разом зі своїм колегою-журналістом Джеремі Хейомом я міркувала,

about how we might practice our craft differently.

чи можна підійти до нашої роботи іншим чином.

How we might go to the heart of divides,

Як можна дістатися до суті роздорів,

to places of conflict,

до місць конфлікту,

like journalists always have,

як це завжди роблять журналісти,

but then, once there, do something really different.

але діставшись туди, зробити дещо зовсім інше.

We knew we wanted to take the core tools of our craft --

Ми хотіли задіяти ключові інструменти нашої роботи:

careful vetting of information, diligent research, curiosity,

ретельну перевірку інформації, кропітке дослідження, допитливість,

a commitment to serving the public good --

зобов'язання творити добро задля громади,

to serving our democracy --

задля нашої демократії,

and do something new.

і зробити щось нове.

And so we mapped out this process,

Ми розробили процес,

what we call dialogue journalism,

який називаємо журналістикою діалогу,

for going to the heart of social and political divides,

щоб дійти до суті соціального та політичного розколу,

and then, once there, building journalism-supported conversations

і знайшовши суть, налагодити діалог за підтримки журналістів

between people on opposite sides of polarizing issues.

між людьми з протилежних таборів.

But how actually to do this in a world that's so divided,

Але як це зробити у світі, що настільки розділений,

so deeply divided --

так глибоко розділений,

when we live in a world

коли ми живемо у світі,

in which cousins and aunts and uncles can't talk to one another,

де близькі родичі не спілкуються між собою,

when we often live in separate and distinct news ecosystems,

коли ми живемо в окремих несхожих інформаційних екосистемах,

and when we reflexively and habitually malign and dismiss

та коли ми машинально та звично зводимо наклепи та ігноруємо тих,

those with whom we disagree?

з ким не погоджуємось?

But we wanted to try.

Але ми хотіли спробувати.

And so right after the 2016 election,

Отже, відразу після виборів 2016 року,

in that time between the election and the inauguration,

в період між виборами та інавгурацією,

we partnered with the Alabama Media Group to do something really different.

ми об'єдналися з Alabama Media Group, щоб зробити щось дійсно нове.

We brought 25 Trump supporters from Alabama together

Ми звели в одній розмові 25 прихильників Трампа з Алабами

in conversation with 25 Clinton supporters from California.

з 25-ма прихильниками Клінтон з Каліфорнії.

And we brought them together in a closed, moderated Facebook group

Ми звели їх у закритій групі Фейсбуку, якою керував модератор.

Ця група була відкрита місяць.

that we kept open for a month.

Ми хотіли

What we wanted to do

надати їм місце для контакту на основі справжньої цікавості та відкритості.

was to give them a place to engage with genuine curiosity and openness.

Ми хотіли підтримати їх при будуванні відносин

And we wanted to support them in building relationships,

не лише один з одним, але й з нами, журналістами.

not just with each other but with us as journalists.

Ще ми хотіли надати факти та інформацію,

And then we wanted to supply facts and information --

які вони зможуть отримати, опрацювати

facts and information that they could actually receive and process

та використати для підкріплення діалогу.

and use to undergird their conversations.

В якості передумови до цього діалогу,

And so as a prelude to this conversation,

the first step in what we call dialogue journalism,

як перший крок у журналістиці діалогу, ми запитали,

що, на їхню думку, гадає про них інша сторона.

we asked what they thought the other side thought of them.

Коли ми запитали прихильників Трампа з Алабами,

So when we asked the Trump supporters from Alabama

якої думки про них прихильники Клінтон з Каліфорнії,

what they thought the Clinton supporters in California thought of them,

деякі з них сказали наступне:

this is some of what they said.

"They think we are religious Bible thumpers."

"Нас вважають релігійними фанатами".

"That we're backwards and hickish, and stupid."

"Вважають, що ми відсталі тупі селюки".

"Що в нас у всіх надворі прапор Конфедерації,

"They think that we all have Confederate flags in our yards,

що ми неосвічені расисти та сексисти".

that we're racist and sexist and uneducated."

"They think we're barefoot and pregnant, with dirt driveways."

"Ми голодранці та вагітні, а дороги наші в болоті".

"Що ми пихаті дупи,

"And they think we're all prissy butts

ходимо в пишних спідницях на фоні полів бавовни".

and that we walk around in hoop skirts with cotton fields in the background."

Тоді ми звернулись з тим самим питанням до каліфорнійців:

And then we asked that same question of the Californians:

"What do you think the Alabamians think about you?"

"Як ви вважаєте, якої думки про вас алабамці?"

І вони відповіли: "Ми скажені ліберальні каліфорнійці".

And they said this: "That we're crazy, liberal Californians."

"Ми не патріоти".

"That we're not patriotic."

"We're snobby and we're elitist."

"Ми елітарні сноби".

"We're godless and we're permissive with our children."

"Без бога, потураємо примхам наших дітей".

"Дбаємо лише про кар'єру, а не про сім'ю".

"And that we're focused on our careers, not our family."

"Ми елітарні інтелектуали, що живуть марними мріями,

"That we're elitist, pie-in-the-sky intellectuals,

rich people, Whole Foods-eating,

багатії, що вживають лише здорову їжу з магазину Whole Foods,

very out of touch."

відірвані від життя".

So by asking questions like this at the start of every conversation

Якщо на початку розмови

ставити такі питання та ділитися стереотипами,

and by identifying and sharing stereotypes,

люди по обидві сторони розуміють, що в їхній уяві

we find that people -- people on all sides --

begin to see the simplistic and often mean-spirited caricatures they carry.

засіли примітивні та ниці карикатури.

А після цього

And in that --

after that, we can move into a process of genuine conversation.

ми можемо переходити до справжньої розмови.

Через два роки після запуску проекту Каліфорнія/Алабама

So in the two years since that launch -- California/Alabama Project --

ми організовували діалоги та партнерство

we've gone on to host dialogues and partnerships

with media organizations across the country.

з медіа організаціями по всій країні.

Йшлося про найнагальніші питання:

And they've been about some of our most contentious issues:

guns, immigration, race, education.

про зброю, імміграцію, расизм, освіту.

І тоді ми зрозуміли,

And what we found,

remarkably,

неймовірно, але

is that real dialogue is in fact possible.

справжній діалог можливий.

Якщо надати можливість та організувати систему,

And that when given a chance and structure around doing so,

багато, не всі, але багато співвітчизників

many, not all, but many of our fellow citizens

охоче взаємодіють один з одним.

are eager to engage with the other.

Часто журналісти загострюють протиріччя

Too often journalists have sharpened divides

in the name of drama or readership or in service to our own views.

заради драми, уваги читачів або власних поглядів.

And too often we've gone to each side quoting a partisan voice on one side

Часто ми йдемо в кожен табір цитувати думку прихильників цієї

та протилежної сторони з непідтвердженими історіями,

and a partisan voice on the other

with a telling anecdotal lead and a pithy final quote,

змістовними цитатами на завершення,

в яких читачі охоче наберуться упереджених думок.

all of which readers are keen to mine for bias.

Проте наш процес, що базується на діалозі, має дещо повільніший темп та інше осердя.

But our dialogue-based process has a slower pace and a different center.

Принцип нашої роботи в тому,

And our work is guided by the principle

що діалог між протиріччями - основа діючої демократії,

that dialogue across difference is essential to a functioning democracy,

журналістика та журналісти грають багатогранну роль

and that journalism and journalists have a multifaceted role to play

для його підтримки.

in supporting that.

Як ми це робимо?

So how do we work?

At every stage, we're as transparent as possible

На кожному етапі ми дуже прозорі

щодо наших методів та мотивів.

about our methods and our motives.

At every stage, we take time to answer people's questions --

На кожномі етапі ми даємо вичерпні відповіді,

які пояснюють те, що ми робимо та навіщо.

explain why we're doing what we're doing.

Ми кажемо людям, що це не пастка:

We tell people that it's not a trap:

no one's there to tell you you're stupid,

ніхто не пошиє вас у дурні,

no one's there to tell you your experience doesn't matter.

ніхто не казатиме, що ваш досвід марний.

Ми завжди просимо поводитись інакше:

And we always ask for a really different sort of behavior,

відійти від звичних лайок, що легко зриваються з язика

a repatterning away from the reflexive name-calling,

та вже настільки приїлися в розмові,

so entrenched in our discourse

that most of us, on all sides, don't even notice it anymore.

що більшість з нас вже їх і не помічає.

So people often come into our conversations a bit angrily.

Буває так, що люди приходять на наші розмови злими.

Вони кажуть щось на кшталт: "Як ви можете вірити Х?"

They say things like, "How can you believe X?"

and "How can you read Y?"

та "Як ви можете читати У?"

and "Can you believe that this happened?"

та "Ви вірите, що так було?"

Але зазвичай, чудом, що дивує нас кожен раз,

But generally, in this miracle that delights us every time,

люди починають відрекомендовуватись.

people begin to introduce themselves.

And they begin to explain who they are and where they come from,

Вони пояснюють, хто вони та звідки,

та починають ставити запитання один одному.

and they begin to ask questions of one another.

Згодом, повільно, люди повертаються до важких тем,

And slowly, over time, people circle back again and again to difficult topics,

з кожним разом в них більше емпатії та трохи більше нюансів,

each time with a little more empathy, a little more nuance,

трохи більше допитливості.

a little more curiosity.

And our journalists and moderators work really hard to support this

Наші журналісти та модератори завзято працюють, щоб це підтримати,

тому що це не дебати, не битва,

because it's not a debate, it's not a battle,

it's not a Sunday morning talk show.

це не ток шоу у неділю вранці.

Тут не розкидаються тезами.

It's not the flinging of talking points.

It's not the stacking of memes and gifs

Тут не розміщують меми та гіфки,

or articles with headlines that prove a point.

або статті із заголовками, що доводять чиюсь думку.

And it's not about scoring political victories with question traps.

Тут не важливі політичні перемоги та пастки з питань.

So what we've learned is that our state of discord is bad for everyone.

Ми дізнались, що наші протиріччя завдають шкоди усім.

Бути в протиріччях погано для всіх.

It is a deeply unhappy state of being.

Нам про це постійно говорять наші учасники.

And people tell us this again and again.

Вони цінують можливість співпрацювати відкрито

They say they appreciate the chance to engage respectfully,

та допитливо, з почуттям полегшення й щастя, вони радіють

with curiosity and with openness,

and that they're glad and relieved for a chance to put down their arms.

можливості скласти зброю.

Наша робота безпосередньо кидає виклик

And so we do our work in direct challenge

to the political climate in our country right now,

актуальному політичному клімату в нашій країні.

Ми знаємо, це складна, повна викликів, робота, підтримувати

and we do it knowing that it is difficult, challenging work

та сприяти розмові людей з протилежними поглядами.

to hold and support people in opposing backgrounds in conversation.

Ми робимо це, бо знаємо - демократія залежить від нашої здатності

And we do it knowing democracy depends on our ability

to address our shared problems together.

вирішувати спільні проблеми разом.

And we do this work by putting community at the heart of our journalistic process,

Працюючи, ми ставимо суспільство у серце журналістського процесу.

Ми відкладаємо наше его, щоб спочатку почути, почути глибоко,

by putting our egos to the side to listen first, to listen deeply,

почути крізь наші забобони,

to listen around and through our own biases,

крізь наші звичні думки,

our own habits of thought,

and to support others in doing the same.

та підтримати інших робити те ж саме.

Ми працюємо,

And we do this work

knowing that journalism as an institution is struggling,

знаючи, в якому тяжкому стані зараз журналістика,

and that it has always had a role to play and will continue to have a role to play

знаючи, що в неї є певна роль, і в неї завжди буде ця роль,

підтримувати обмін ідеями та думками.

in supporting the exchange of ideas and views.

For many of the participants in our groups,

Для багатьох участь в наших групах

there are lasting reverberations.

запам'ятовується надовго.

Many people have become Facebook friends and in-real-life friends too,

Багато людей, навіть з різних політичних кіл, стали друзями

у Фейсбуці та в житті.

across political lines.

After we closed that first Trump/Clinton project,

Коли завершився перший проект

Трамп/Клінтон, дві треті жінок утворили власні групи на Фейсбуці,

about two-thirds of the women went on to form their own Facebook group

обрали модератора з кожного штату та продовжують розмову

and they chose a moderator from each state

and they continue to talk about difficult and challenging issues.

про складні та проблемні питання.

Нам неоднократно дякували за чудову можливість

People tell us again and again that they're grateful for the opportunity

прийняти участь у цій роботі,

to be a part of this work,

grateful to know that people on the other side aren't crazy,

дізнатись, що люди по той бік не божевільні,

дякують за можливість налагодити стосунки з людьми,

grateful that they've had a chance to connect with people

з якими за інакших обставин вони б не розмовляли.

they wouldn't have otherwise talked to.

Багато чого ми бачили та багато чому навчились,

A lot of what we've seen and learned,

despite the fact that we call ourselves Spaceship Media,

Попри те, що ми звемо себе космічним ЗМІ,

ми говоримо зовсім не про ракети.

is not at all rocket science.

If you call people names, if you label them, if you insult them,

Якщо ображати людей, прозиватись, клеїти ярлики,

they are not inclined to listen to you.

вони не захочуть вас слухати.

сарказм не допоможе, звинувачування теж,

Snark doesn't help, shame doesn't help,

condescension doesn't help.

зневажливість ні до чого.

Жива розмова вимагає практики та зусиль,

Genuine communication takes practice and effort

стриманості та самосвідомості.

and restraint and self-awareness.

Ми не маємо готового алгоритму.

There isn't an algorithm to solve where we are.

Тому що справжній людський контакт має бути справжнім.

Because real human connection is in fact real human connection.

Хай вас веде допитливість,

So lead with curiosity,

emphasize discussion not debate,

наполягайте на розмові, а не дебатах,

get out of your silo,

вилізайте зі своєї мушлі,

тому що справжній зв'язок між протиріччями -

because real connection across difference ...

це бальзам, який вкрай необхідний нашій демократії.

this is a salve that our democracy sorely needs.

Дякую.

Thank you.

(Applause)

(Оплески)