The stories behind The New Yorker's iconic covers | Françoise Mouly

Перекладач: Irina Kozhanova Утверджено: Khrystyna Romashko

So 24 years ago,

Отже, 24 роки тому

I was brought to The New Yorker

мене запросили працювати в журнал "Нью-Йоркер"

as art editor

художнім редактором,

to rejuvenate

щоб освіжити видання,

what had by then become a somewhat staid institution

котре на той час вже встигло стати солідною установою,

and to bring in new artists

і щоб залучити нових художників

and to try to bring the magazine from its ivory tower

та спробувати повернути журнал із його ізоляції

into engaging with its time.

назад до сьогодення.

And it was just the right thing for me to do

І це було завдання саме для мене,

because I've always been captivated by how an image can --

адже я завжди захоплювалася тим, як зображення,

a simple drawing --

простий малюнок,

can cut through the torrent of images that we see every single day.

може пробитися через потік світлин, котрі ми бачимо щодня.

How it can capture a moment,

Як він може вловити момент,

how it can crystallize a social trend or a complex event

узагальнити соціальний тренд чи складне явище так,

in a way that a lot of words wouldn't be able to do --

як не в змозі це зробити жодні слова,

and reduce it to its essence and turn it into a cartoon.

та як він може дістатися до самої їх суті, перетворивши її на карикатуру.

So I went to the library

Я пішла до бібліотеки

and I looked at the first cover drawn by Rea Irvin in 1925 --

і подивилася на першу обкладинку, котру намалював Ріа Ірвін у 1925 році:

a dandy looking at a butterfly through his monocle,

денді, що розглядає метелика крізь свій монокль.

and we call it Eustace Tilley.

Ми називаємо його Юстас Тіллі.

And I realized that as the magazine had become known

І я зрозуміла, що у процесі того, як журнал ставав відомим

for its in-depth research and long reports,

завдяки своїм детальним дослідженням та довгим репортажам,

some of the humor had gotten lost along the way,

він втратив часточку свого гумору.

because now often Eustace Tilley was seen as a haughty dandy,

Адже зараз Юстаса Тіллі сприймають як пихатого денді,

but in fact, in 1925,

хоча насправді у 1925 році,

when Rea Irvin first drew this image,

коли Ріа Ірвін вперше створив це зображення,

he did it as part of a humor magazine

він зробив це саме для гумористичного журналу,

to amuse the youth of the era,

щоб розважити тогочасну молодь:

which was the flappers of the roaring twenties.

флепперів "ревучих двадцятих".

And in the library,

У бібліотеці

I found the images that really captured the zeitgeist

я віднайшла світлини, котрі відображали дух

of the Great Depression.

часів Великої депресії.

And it showed us not just how people dressed

І на них зображувалась не лише тогочасна мода

or what their cars looked like,

чи зовнішній вигляд автомобілів.

but also what made them laugh,

Вони також відображали гумор

what their prejudices were.

і упередження тих років.

And you really got a sense

І можна було справді відчути,

of what it felt like to be alive in the '30s.

як це - жити у 1930-ті.

So I called on contemporary artists,

Тож я звернулася до сучасних художників,

such as Adrian Tomine here.

як от Адріан Томін.

I often call on narrative artists --

Я часто звертаюся до художників-оповідачів:

cartoonists, children's book authors --

карикатуристів, авторів ілюстрацій для дитячих книжок.

and I give them themes such as,

Я даю їм теми як, наприклад,

you know, what it's like to be in the subway,

поїздка у метро

or Valentine's Day,

чи День Святого Валентина,

and they send me sketches.

а вони надсилають мені ескізи.

And once the sketches are approved by the editor,

І коли їх затверджує редактор,

David Remnick,

Девід Ремнік,

it's a go.

їм дається зелене світло.

And I love the way

Мені дуже подобається,

those images are actually not telling you what to think.

що ці малюнки не вказують вам, що саме думати.

But they do make you think,

Але вони спонукають вас думати.

because the artist is actually --

Адже художник

it's almost a puzzle;

(і це майже незбагненно)

the artist is drawing the dots,

він зображує лише "орієнтири",

and you, the reader, have to complete the picture.

за якими читач має відтворити цілісну картину.

So to get this image on the left by Anita Kunz,

Щоб зрозуміти ці зображення від Аніти Кунц зліва

or the one on right by Tomer Hanuka,

та від Томера Ханука справа,

you have to play spot the differences.

вам треба порівняти відмінності.

And it is something that ...

І це дещо таке,

It's really exciting to see

за чим дуже цікаво спостерігати:

how the engagement with the reader ...

як, взаємодіючи із читачем,

how those images really capture --

ці світлини відображають

play with the stereotypes.

і обігрують стереотипи.

But when you get it,

Але коли ви розумієте їх суть,

it rearranges the stereotypes that are in your head.

вони змінюють ті стереотипи, що живуть у вашій голові.

But the images don't just have to show people,

Проте на малюнку не обов'язково має бути щось зображено -

sometimes it can be a feeling.

іноді вистачає тих почуттів, котрі він викликає.

Right after September 11,

Одразу після теракту 11 вересня

I was at a point,

я була у такому стані,

like everybody else,

як і усі довкола мене,

where I really didn't know how to deal with what we were going through,

коли я просто не знала, як впоратися із усім тим, що з нами сталося.

and I felt that no image could capture this moment,

І мені здавалося, що жодна світлина не зможе відобразити цей момент.

and I wanted to just do a black cover,

Я просто хотіла зробити чорну обкладинку,

like no cover.

наче її немає.

And I talked to my husband, cartoonist Art Spiegelman,

Я говорила зі своїм чоловіком, карикатуристом Артом Шпігельманом,

and mentioned to him that I was going to propose that,

і у розмові згадала, що запропоную такий варіант обкладки,

and he said, "Oh, if you're going to do a black cover,

на що він відповів: "О, якщо вже й робити її чорною,

then why don't you do the silhouette of the Twin Towers,

то чому б не додати силуети веж-близнюків:

black on black?"

чорні на чорному?"

And I sat down to draw this,

Я сіла, щоб намалювати це

and as soon as I saw it,

і коли побачила результат,

a shiver ran down my spine

то по спині побігли мурашки

and I realized

і я збагнула,

that in this refusal to make an image,

що у такій відмові робити обкладинку

we had found a way to capture loss

нам вдалося віднайти спосіб зобразити втрату,

and mourning

жалобу,

and absence.

спустошення.

And it's been a profound thing that I learned in the process --

У процесі роботи я зрозуміла дещо значуще:

that sometimes some of the images that say the most

іноді зображення, що промовляють до нас найбільше,

do it with the most spare means.

роблять це, використовуючи мінімальні ресурси.

And a simple image can speak volumes.

Проста світлина може бути красномовнішою за будь-які слова.

So this is the image that we published by Bob Staake

Цей малюнок авторства Боба Стаака було опубліковано

right after the election of Barack Obama,

одразу після обрання Барака Обами президентом.

and captured a historic moment.

Він відобразив цей історичний момент.

But we can't really plan for this,

Але ми не можемо спланувати такі речі.

because in order to do this,

Адже щоб зробити такий малюнок,

we have to let the artist experience the emotions that we all feel

нам треба дозволити художникові прожити ті емоції,

котрі ми усі переживаємо, у момент, коли ця подія відбувається.

when that is happening.

So back in November 2016,

Тож у листопаді 2016 року,

during the election last year,

під час минулорічних виборів,

the only image that we could publish was this,

єдиним зображенням, котре ми могли опублікувати, було це.

which was on the stand on the week that everybody voted.

Воно було на обкладинці у той тиждень, коли усі голосували.

(Laughter)

(Сміх)

Because we knew somebody would feel this --

Адже ми знали, що дехто почуватиметься саме так,

(Laughter)

(Сміх)

when the result of the election was announced.

коли оголосили результати виборів.

And when we found out the result,

І коли ми дізналися результати,

we really were at a loss,

то були справді розгублені,

and this is the image that was sent by Bob Staake again,

і цей малюнок, надісланий нам тим самим Бобом Стаком,

and that really hit a chord.

зачепив усіх за живе.

And again,

Знову ж таки,

we can't really figure out what's going to come next,

ми не можемо передбачити, що саме відбудеться далі.

but here it felt like we didn't know how to move forward,

Але на цьому етапі ми просто не знали, як діяти,

but we did move forward,

але все ж діяли,

and this is the image that we published after Donald Trump's election

і саме це зображення ми надрукували після обрання Дональда Трампа,

and at the time of the Women's March

у той самий час, коли Жіночі протести

all over the US.

проходили по всіх Сполучених Штатах.

So over those 24 years,

Тож за 24 роки своєї роботи я стала свідком створення

I have seen over 1,000 images come to life week after week,

більш як 1000 зображень, що з'являлися кожного тижня.

and I'm often asked which one is my favorite,

Мене часто запитують, котре з них моє улюблене.

but I can't pick one

Та я не можу обрати якесь одне,

because what I'm most proud of is how different every image is,

адже я більш за все пишаюся тим, наскільки вони усі різняться

one from the other.

один від одного.

And that's due to the talent and the diversity

І це все завдяки таланту та несхожості

of all of the artists that contribute.

тих художників, котрі внесли свій вклад.

And now, well,

А тепер, ну...

now, we're owned by Russia,

Тепер ми трохи схиблені на Росії,

so --

тож...

(Laughter)

(Сміх)

In a rendering by Barry Blitt here,

У інтерпретації Баррі Блітта

Eustace has become Eustace Vladimirovich Tilley.

Юстас перетворився на Юстаса Володимировича Тіллі.

And the butterfly is none other than a flabbergasted Donald Trump

А метелик - не хто інший, як приголомшений Дональд Трамп,

flapping his wings,

котрий тріпоче своїми крильцями,

trying to figure out how to control the butterfly effect,

намагаючись збагнути, як йому контролювати ефект метелика.

and the famed logo that was drawn by Rae Irvin in 1925

А легендарний логотип, створений Ріа Ірвіном у 1925,

is now in Cyrillic.

тепер написаний кирилицею.

So, what makes me really excited about this moment

Тож, що мене найбільше хвилює у всьому цьому,

is the way that ...

це те, яким чином...

You know, free press is essential to our democracy.

Ну знаєте, вільна преса - фундаментальна для нашої демократії.

And we can see from the sublime to the ridiculous

Можна спостерігати, як у діапазоні від урочистого до комічного

that artists can capture what is going on

художники можуть відтворити усе, що відбувається,

in a way that an artist

так, як лише митець,

armed with just India ink and watercolor

озброєний тільки тушшю та аквареллю,

can capture and enter into the cultural dialogue.

може відтворити і долучити подію до культурного діалогу.

It puts those artists at the center of that culture,

Це включає цих митців у самий вир культурного життя,

and that's exactly where I think they should be.

і саме там, на мою думку, їм і місце.

Because the main thing we need right now is a good cartoon.

Тому що нам наразі дуже потрібні гарні карикатури.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)