The great conspiracy against Julius Caesar - Kathryn Tempest

Велика змова проти Юлія Цезаря - Кетрін Темпест

Перекладач: Volodymyr Semak Утверджено: Hanna Leliv

What would you do if you thought your country was on the path to tyranny?

Як би ви вчинили, знаючи, що ваша країна стала на шлях тиранії?

If you saw one man gaining too much power, would you try to stop him?

Якщо б ви розуміли, що хтось отримав занадто багато влади, ви б спробували його зупинити?

Even if that man was one of your closest friends and allies?

Незважаючи на те, що ця людина - ваш найближчий друг та союзник?

These were the questions haunting Roman Senator Marcus Junius Brutus in 44 BCE,

Перед таким вибором опинився Марк Юній Брут в 44 р. до н. е..

the year Julius Caesar would be assassinated.

В цей рік убили Гая Юлія Цезаря.

Opposing unchecked power wasn't just a political matter for Brutus;

Боротьба Брута з необмеженою владою крім політичних причин

it was a personal one.

мала ще й особисті.

He claimed descent from Lucius Junius Brutus,

Він був потомком Луція Юнія Брута,

who had helped overthrow the tyrannical king known as Tarquin the Proud.

який допоміг повалити владу жорстокого царя Тарквінія Гордого.

Instead of seizing power himself,

Замість того, щоб взяти владу у свої руки,

the elder Brutus led the people in a rousing oath

Луцій Брут закликав народ пообіціяти,

to never again allow a king to rule.

що вони ніколи не допустять до влади царя.

Rome became a republic

Рим став республікою,

based on the principle that no one man should hold too much power.

основним принципом якої було недопущення влади однієї людини.

Now, four and a half centuries later, this principle was threatened.

Через 425 років цей принцип знаходився під загрозою.

Julius Ceasar's rise to the powerful position of consul

Шлях Юлій Цезаря до посади консула

had been dramatic.

був дуже ефективний.

Years of military triumphs had made him the wealthiest man in Rome.

Численні військові перемоги зробили його найбагатшою людиною в Римі.

And after defeating his rival Pompey the Great in a bitter civil war,

Після поразки в громадянській війні його суперника Помпея Великого

his power was at its peak.

влада Цезаря стала сильною, як ніколи.

His victories and initiatives, such as distributing lands to the poor,

Перемоги та реформи, як-от роздача землі бідним,

had made him popular with the public,

зробили його популярним серед народу.

and many senators vied for his favor by showering him with honors.

І багато сенаторів намагались отримати підтримку Цезаря, віддаючи йому почесті.

Statues were built, temples were dedicated,

На його честь будували статуї та храми.

and a whole month was renamed, still called July today.

Навіть один із місяців перейменували на його честь: July (липень).

More importantly, the title of dictator,

Важливо також те, що титул диктатора,

meant to grant temporary emergency powers in wartime,

який передбачав тимчасову, необмежену владу у військовий час,

had been bestowed upon Caesar several times in succession.

надавали Цезарю декілька разів підряд.

And in 44 BCE, he was made dictator perpetuo,

І у 44 р. до н. е. він став dictator perpetuo,

dictator for a potentially unlimited term.

диктатором на необмежений термін.

All of this was too much for the senators

Для сенаторів це було вже занадто.

who feared a return to the monarchy their ancestors had fought to abolish,

Вони боялись повернення монархії, за скасування якої боролись їхні предки.

as well as those whose own power and ambition

Цього боялись також ті, чиїм планам

were impeded by Caesar's rule.

міг завадити Цезар.

A group of conspirators calling themselves the liberators

Група змовників, які називали себе лібераторами,

began to secretly discuss plans for assassination.

почали планувати вбивство.

Leading them were the senator Gaius Cassius Longinus

Їх очолював сенатор Гай Кассій Лонгій

and his friend and brother-in-law, Brutus.

і його зведений брат Брут.

Joining the conspiracy was not an easy choice for Brutus.

Це було нелегке рішення для Брута.

Even though Brutus had sided with Pompey in the ill-fated civil war,

Незважаючи на те, що він пліч-о-пліч боровся з Помпеєм у громадянській війні,

Caesar had personally intervened to save his life,

Цезар особисто заступився за нього.

not only pardoning him but even accepting him as a close advisor

Він не тільки помилував Брута, а й зробив його своїм радником

and elevating him to important posts.

і призначав його на важливі посади.

Brutus was hesitant to conspire against the man who had treated him like a son,

Брут не хотів брати учать у змові проти людини, яка ставилась до нього як до сина.

but in the end,

Але врешті-решт

Cassius's insistence and Brutus's own fear of Caesar's ambitions won out.

наполегливість Кассія та страх Брута перед амбіціями Цезаря взяли гору.

The moment they had been waiting for came on March 15.

Момент, на який вони всі чекали, відбувся 15 травня.

At a senate meeting

На засіданні сенату,

held shortly before Caesar was to depart on his next military campaign,

незадовго до нового військового походу,

as many as 60 conspirators surrounded him,

Цезаря оточили 60 змовників.

unsheathing daggers from their togas and stabbing at him from all sides.

Вони витягнули кинжали з-під мантій та почали наносити йому удари зі всіх сторін.

As the story goes,

Як стверджує історія,

Caesar struggled fiercely until he saw Brutus.

Цезар відчайдушно чинив опір, поки не побачив Брута.

Despite the famous line, "Et tu, Brute?" written by Shakespeare,

Незважаючи на відому цитату, яку написав Шекспір: "І ти Бруте?",

we don't know Caesar's actual dying words.

ми не знаємо справжніх слів Цезара перед смертю.

Some ancient sources claim he said nothing,

Деякі джерела стверджують, що він нічого не сказав.

while others record the phrase, "And you, child?",

В інших написано, що його словами були: "І ти сину?".

fueling speculation that Brutus may have actually been Caesar's illegitimate son.

Це підсилює суперечки щодо того, чи був Брут незакононародженим сином Цезаря.

But all agree that when Caesar saw Brutus among his attackers,

Але більшість сходяться на думці, що коли Цезар побачив Брута,

he covered his face and gave up the fight,

він прикрив своє лице руками й перестав боротись.

falling to the ground after being stabbed 23 times.

Отримавши 23 рани, він впав на землю.

Unfortunately for Brutus,

На жаль для Брута,

he and the other conspirators had underestimated Caesar's popularity

він та інші змовники недооцінили популярність Цезаря

among the Roman public,

в Римській республіці.

many of whom saw him as an effective leader,

Багато хто вважав його сильним лідером,

and the senate as a corrupt aristocracy.

а сенат - купкою курумпованих аристократів.

Within moments of Caesar's assassination, Rome was in a state of panic.

Після вбивства Цезаря Рим охопила паніка.

Most of the other senators had fled,

Більшість сенаторів втекли з Риму.

while the assassins barricaded themselves on the Capitoline Hill.

Вбивці ж укріпились в Капітолії.

Mark Antony, Caesar's friend and co-consul,

Марк Антоній, друг Цезаря та другий консул,

was swift to seize the upper hand,

швидко вжив рішучих заходів.

delivering a passionate speech at Caesar's funeral days later

Через декілька днів він виголосив палку промову на похороні Цезаря,

that whipped the crowd into a frenzy of grief and anger.

яка підбурила охоплений люттю та горем натовп.

As a result, the liberators were forced out of Rome.

Лібераторів вигнали з Риму.

The ensuing power vacuum led to a series of civil wars,

Відсутність влади призвела до декількох громадянських війн,

during which Brutus, facing certain defeat, took his own life.

в яких Брут зазнав поразки та покінчив з собою.

Ironically, the ultimate result

Як не дивно, кінцевий результат

would be the opposite of what the conspirators had hoped to accomplish:

був протилежний тому, чого добивались змовники.

the end of the Republic

Республіка зазнала краху,

and the concentration of power under the office of Emperor.

а влада перейшла до рук імператора.

Opinions over the assassination of Caesar were divided from the start

З самого початку до вбивства Цезаря ставились по-різному.

and have remained so.

Досі не існує єдиної думки.

As for Brutus himself,

Щодо самого Брута,

few historical figures have inspired such a conflicting legacy.

його вчинок надихнув декількох митців.

In Dante's "Inferno," he was placed in the very center of Hell

У "Божественій комедії" Данте він опинився в самому центрі Пекла,

and eternally chewed by Satan himself for his crime of betrayal.

де Сатана безкінечно пережовує його за гріх зради.

But Swift's "Gulliver's Travels"

Але в "Мандрах Гулівера" Свіфта

described him as one of the most virtuous and benevolent people to have lived.

він описується як доброчесна та благородна людина.

The interpretation of Brutus as either a selfless fighter against dictatorship

Брута зображають як самовідданого борця з диктаторством

or an opportunistic traitor

або ж як підлого зрадника,

has shifted with the tides of history and politics.

що опинився у пастці політики.

But even today, over 2000 years later,

Але навіть тепер, через 2 000 років,

questions about the price of liberty,

такі теми як: ціна свободи,

the conflict between personal loyalties and universal ideals,

конфлікт між особистою відданістю та спільними інтересами

and unintended consequences remain more relevant than ever.

та непередбачувані наслідки прийнятого рішення, актуальні, як ніколи.