The surprising reason birds sing - Partha P. Mitra

Перекладач: Olga Krykun Утверджено: Khrystyna Romashko

This is a song sung by a brown thrasher.

Так співає бурий пересмішник.

But that’s just one of the thousand or more that it knows,

Це одна з тисячі його пісень.

and it’s not the only avian virtuoso.

Серед птахів є чимало віртуозів.

A wood thrush can sing two pitches at once.

Лісовий дрізд може співати одразу в двох тональностях.

A mockingbird can match the sounds around it, including car alarms.

Пересмішник може наслідувати звуки навколо, навіть сигнали машин.

And the Australian superb lyrebird

А вишуканий австралійський лірохвіст

has an incredible, elaborate song and dance ritual.

має прекрасний і складний танець із піснею.

These are just a few of the 4,000 species of songbirds.

Це лише декілька із 4000 видів співочих птахів.

Most birds produce short, simple calls,

Більшість птахів мають короткі й простенькі наспіви,

but songbirds also have a repertoire of complex vocal patterns

та співочі птахи мають в репертуарі й складні мелодії,

that help them attract mates,

якими приваблюють партнера,

defend territory,

захищають територію,

and strengthen their social bonds.

зміцнюють соціальні зв'язки.

Each songbird species has its own distinct song patterns,

Кожний пташиний вид має власну мелодію,

some with characteristic regional dialects.

іноді з місцевими діалектами.

Experienced listeners can even distinguish individual birds by their unique songs.

Досвідчені слухачі можуть розрізнити кожну пташку за піснею.

So how do birds learn these songs in the first place?

Як же птахи вчаться співати?

How do they know to mimic the songs of their own species?

Звідки знають пісню свого виду?

Are they born knowing how to sing?

Чи вони народжуються із цим знанням?

A lot of what scientists know about bird song comes from studying zebra finches.

Науковці чимало дізналися про пташині пісні, вивчаючи зяблика-зебру.

A baby male zebra finch typically learns to sing from its father or other males,

Пташеня вчиться співати в тата або інших самців

starting while it’s still a fledgling in the nest.

ще змалечку в гнізді.

First comes a sensory learning phase,

Першою є сенсорна форма навчання -

when the baby finch hears the songs sung around it and commits them to memory.

маля слухає й запам'ятовує пісні.

The bird starts to vocalize during the motor learning phase,

Під час моторної форми навчання

practicing until it can match the song it memorized.

пташеня пробує співати почуту мелодію.

As the bird learns, hearing the tutor’s song over and over again

Під час навчання дитинча має слухати пісню дорослого,

is helpful— up to a point.

але не постійно.

If he hears it too many times, the imitation degrades—

Якщо воно чутиме мелодію забагато разів, то не зможе відтворити її.

and the source matters.

Важливим є і джерело звуку.

If the song is played through a loudspeaker,

Якщо пісня лунає з гучномовця,

he can’t pick it up as easily.

пташаті буде не легко її вловити.

But hide the same loudspeaker inside a toy painted to look like a zebra finch,

Та якщо сховати динамік в іграшковому зяблику-зебрі,

and his learning improves.

воно навчиться легше.

What if the baby never hears another zebra finch’s song?

Раптом дитинча зовсім не чутиме пісні дорослого зяблика-зебри?

Interestingly enough, it’ll sing anyway.

Дивовижно, але воно таки співатиме.

Isolated finches still produce what are called innate or isolate songs.

Самотні зяблики співають так званих вроджених пісень.

A specific tune might be taught,

Певної пісні треба вчитися,

but the instinct to sing seems to be hardwired into a songbird’s brain.

але інстинкт співати є в пташині від народження.

Innate songs sound different from the “cultured” songs

Вроджені пісні звучать інакше, ніж "культурні",

learned from other finches—at first.

тобто вивчені від інших зябликів змалечку.

If isolated zebra finches start a new colony,

Якщо самотні зяблики започаткують колонію,

the young birds pick up the isolate song from their parents.

діти вивчать пісню батьків.

But the song changes from generation to generation.

Та з поколіннями мелодія зміниться.

And after a few iterations,

І за кілька повторів

the melody actually starts to resemble

вже буде схожою

the cultured songs sung by zebra finches in the wild.

на культурну пісню зяблика-зебри в природі.

Something about the learning process must be hardwired, too,

Певно, птахи мають деякі знання від народження,

drawing the birds towards the same song patterns again and again.

що знову і знову повертають їх до однієї мелодії.

This means that basic information about the zebra finch song

Це означає, що геном зяблика-зебри

must be stored somewhere in its genome,

має головну інформацію про його пісню,

imprinted there by millions of years of evolution.

що карбувалась там мільйони років еволюції.

At first, this might seem odd,

На перший погляд, це дивно,

as we usually think of genetic code as a source of biochemical or physical traits,

адже ми знаємо, що генетичний код містить біохімічні й фізичні ознаки,

not something like a behavior or action.

а не особливості поведінки.

But the two aren’t fundamentally different;

Втім, між ними немає суттєвої різниці.

we can connect genomes to behavior through brain circuitry.

Геноми й поведінка пов'язані нейронною мережею.

The connection is noisy and quite complex.

Цей зв'язок заплутаний і доволі складний,

It doesn’t simply map single genes to single behaviors, but it exists.

та він існує.

Genomes contain codes for proteins that guide brain development,

Геноми містять коди білків, що керують мозковим розвитком,

such as molecules that guide the pathways of developing axons,

приміром, певні молекули прокладають шлях аксонам, що розвиваються,

shaping distinct circuits.

формуючи виразні мережі.

Birds’ brains have so-called “song circuits”

Мозок птаха має так звані "пісенні мережі",

that are active when the birds sing.

які працюють, коли птах співає.

These circuits also respond to the song of a bird’s own species

Ці мережі реагують на рідну пісню

more strongly than to other species’ songs.

сильніше, аніж на пісні інших видів.

So the theory is that a bird’s genes guide development of brain circuits

В теорії пташині гени керують розвитком мозкових мереж,

that relate to singing and the ability to learn songs.

пов'язаних зі співом і здатністю вчити пісні.

Then, exposure to songs shapes those neural circuits

Потім вплив пісень формує нейронні мережі,

to produce the songs that are typical to that species.

аби відтворювати мелодії, властиві певному виду.

Genetically encoded or innate behaviors aren’t unique to songbirds.

Генетично закодовану чи вроджену поведінку мають не лише співочі птахи,

They’re widespread in the animal kingdom.

а й чимало тварин.

Spectacular examples include

Зокрема,

the long-distance migrations of monarch butterflies and salmon.

далекі міграції метелика-монарха й лосося.

So what does this mean for humans?

Яке значення це має для людей?

Are we also born with innate information written into our genomes

Чи й ми від народження маємо інформацію, записану в нашому геномі,

that helps shape our neural circuits,

яка формує нейронні мережі,

and ultimately results in something we know?

а, отже, і наші знання про щось?

Could there be some knowledge

Чи десь є вроджені знання людини як виду?

that is unique and intrinsic to humans as a species?