Ugly History: The El Mozote murders - Diana Sierra Becerra

Перекладач: Natalka Fedorchuk Утверджено: Myroslava Kruhliak

In 1984, a group of radio broadcasters and operators

У 1984-му, група радіомовників та операторів

walked into the abandoned village of El Mozote in El Salvador.

зайшла в покинуте селище Ель-Мозоте в Сальвадорі.

Fireflies illuminated the remnants of a massacre

Світлячки пролили світло на результат різанини,

that had taken place three years earlier.

яка сталася за три роки до цього.

Led by Colonel Domingo Monterrosa,

На чолі з полковником Домінго Монтерроса,

government soldiers had tortured, raped, and murdered 978 people,

урядові солдати закатували, зґвалтували і вбили 978 людей,

including 553 children.

серед яких – 553 дітей.

The youngest victim, Concepción Sánchez, was just three days old.

Наймолодшій жертві, Консепсьон Санчез, було лише три дні від народження.

Both the US and Salvadoran governments denied the massacre had taken place,

І уряд США, і уряд Сальвадору заперечили, що відбулося масове вбивство,

and the slaughter left few people alive to tell their story.

а в різанині вижило мало людей, які б розказали свою історію.

But with the help of Radio Venceremos, one of those survivors, Rufina Amaya,

Проте, завдяки Радіо Венсеремос, одна з уцілілих, Руфіна Амайя,

shared her testimony—

дала свідчення,

exposing both Monterrosa and the governments funding his crimes.

викриваючи і Монтерроса, і уряди, які вливали гроші в його злочини.

This massacre was one in a long line of atrocities

Ця різанина була одним з інцидентів у довгій низці звірств,

committed against El Salvador’s farmers.

скоєних проти сальвадорських фермерів.

Since the 1800s, a handful of oligarchs

Починаючи з 1800-х, жменька олігархів

had controlled nearly all the country’s land,

контролювала майже всю землю країни,

forcing laborers to work for almost nothing.

примушуючи робітників працювати за копійки.

In 1932, Indigenous farm workers led an insurrection,

У 1932-му місцеві робітники ферм підняли повстання,

but the dictatorial government responded by committing genocide

проте диктаторський уряд у відповідь

against these communities.

влаштував геноцид цих спільнот.

From then on, one military dictatorship after another ruled the country

З того часу в країні одна військова диктатура приходила на зміну іншій,

in concert with wealthy landowners.

узгоджуючи дії з багатими землевласниками.

Their power only grew in the 1960s,

Їхня влада тільки посилилася у 1960-х,

when the United States began supplying the regime with military aid.

коли США почали забезпечувати режим військовою допомогою.

The US wanted to stop the spread of reformist and revolutionary movements,

Штати бажали зупинити поширення реформістських та революційних рухів,

which they saw as threats to capitalism.

у яких вони вбачали загрозу капіталізму.

So they spent huge sums of money training Salvadoran soldiers and “death squads”—

США витратили чимало коштів на підготовку бійців Сальвадору і “ескадронів смерті” –

fascist military units versed in brutal counter-insurgency methods.

фашистських підрозділів, вправних у жорстоких антиповстанських методах.

Throughout the 1970s, these forces slaughtered farmers

Протягом 1970-х ці формування убивали фермерів,

who organized to demand basic rights,

які об’єдналися для виборювання основних прав,

such as living wages, food, and clean water.

таких як прожитковий мінімум, їжа та чиста вода.

Finally, in 1980, farmers and urban workers formed

Врешті-решт, у 1980 фермери і міські робітники

the Farabundo Martí National Liberation Front.

створили Фронт національного визволення імені Фарабундо Марті.

This coalition of guerrilla groups fought to overthrow the dictatorship

Ця коаліція партизанських груп боролася, щоб скинути диктатуру

and build a socialist society that met the needs of laborers.

і збудувати соціалістичне суспільство, задовольнивши потреби робітників.

These revolutionaries were attacked from every direction.

Революціонери були атаковані з усіх напрямків.

Colonel Monterrosa led a special battalion intent on destroying the FMLN,

Полковник Монтерроса керував особливим батальйоном задля знищення ФНВ,

using tactics he’d learned at an American military school.

використовуючи тактики, засвоєні в американській військовій школі.

State forces terrorized farmers to stop them

Збройні сили залякували фермерів,

from joining or aiding the guerrillas.

щоб ті не вступали до партизанського руху.

But one group of rebels would not be silenced:

Проте була група повстанців, якій не заткнули рота, –

the operators of Radio Venceremos.

це оператори Радіо Венсеремос.

This clandestine guerrilla radio began in 1981,

Це таємне партизанське радіо почало роботу у 1981-му,

and its broadcasters Santiago and Mariposa became the voice of the revolution.

а його мовники Сантьяго і Маріпоза стали голосами революції.

They transmitted news from the front lines

Вони повідомляли новини з ліній фронту

and reported military abuses that no other source covered.

і свавілля, невисвітлене іншими.

The station’s politics and popularity made it a high-profile target.

Політична позиція та популярність радіостанції зробили з неї важливу ціль.

And because they operated in a relatively small area,

А через діяльність на відносно малій території

its broadcasters had to move constantly to evade capture.

її мовники були змушені постійно змінювати місце, щоб уникнути полону.

To communicate undetected, the group modified two radios into telephones,

Щоб непомітно спілкуватися, група перетворила два радіо в телефони,

linked together through kilometers of barbed wire covering the countryside.

з’єднані кілометровими колючими дротами, проведеними через сільську місцевість.

This secret telephone line helped the rebels

Ця секретна телефонна лінія допомогла повстанцям

stay one step ahead of their pursuers.

залишатися на крок попереду своїх переслідувачів.

In addition to reporting news,

Крім повідомлення новин,

the radio broadcast educational programs in areas under guerrilla control.

радіо транслювало освітні програми на територіях, підконтрольних партизанам.

Here, farmers organized democratic councils to govern themselves,

Там фермери організували самоврядування: демократичні ради,

alongside cooperatives, schools, and medical clinics.

а також кооперативи, школи та медичні клініки.

Organizers also encouraged civilian women to participate in these councils

Організатори також заохочували цивільних жінок брати участь у цих радах,

to ensure the revolution overthrew both capitalism and patriarchy.

щоб революція справді подолала і капіталізм, і патріархат.

Women made up roughly a third of the guerrillas,

Жінки склали приблизно третину партизан,

working in a huge variety of roles.

виконуючи велике різноманіття функцій.

Colonel Monterrosa was obsessed with destroying Radio Venceremos.

Полковник Монтерроса був схибленим на ідеї знищення Радіо Венсеремос.

In October 1984,

У жовтні 1984

government soldiers finally captured their radio transmitter.

урядові солдати врешті захопили їхній радіопередавач.

Monterrosa himself went to retrieve the equipment

Сам Монтерроса приїхав, щоб забрати обладнання,

and held a theatrical press conference celebrating

і провів показову пресконференцію, святкуючи

his “decisive blow to the subversives.”

свій “вирішальний удар по диверсантах.”

But in reality, the radio team had outsmarted him once again.

Але насправді працівники радіо вкотре його перехитрили.

The transmitter was boobytrapped.

У передавачі була схована міна-пастка.

Once Monterrosa’s helicopter left the press conference,

Як тільки гелікоптер Монтерроси покинув пресконференцію,

radio members detonated the device over El Mozote,

працівники радіо здетонували пристрій над Ель-Мозоте,

killing the colonel near the village he had massacred.

вбивши полковника біля селища, яке він вирізав.

Monterrosa’s death was one victory in a much larger conflict.

Смерть Монтерроси була однією з перемог у значно більшому конфлікті.

The civil war raged on for 8 more years before concluding in 1992,

Громадянська війна тривала ще 8 років, завершившись у 1992,

when peace accords dissolved the oppressive National Guard

коли, за мирною угодою, жорстока Національна Гвардія зникла,

and allowed the FMLN to become an electoral party.

а ФНВ дозволили стати партією, і взяти участь у виборах.

But these accords didn’t address problems of deep, structural inequality.

Проте ці угоди не вирішували проблем давньої структурної нерівності.

In 1993, the UN Truth Commission

У 1993-му Комісія правди і примирення Європейського Союзу

reported that over 75,000 people died during the war.

повідомила, що понад 75 000 людей загинули під час війни.

Yet the Salvadoran legislature prevented the prosecution of war crimes

Але законодавча влада Сальвадору запобігла судовому розслідуванню воєнних злочинів

and continues to obstruct justice to this day.

та продовжує перешкоджати здійсненню правосуддя й сьогодні.

As of 2021, no participating American officials have been put on trial,

Станом на 2021, жоден американський урядовець не був притягнутий до суду,

and only one individual from the Salvadoran government

і лише одна особа з сальвадорського уряду

has been sentenced for war crimes.

була засуджена за воєнні злочини.

Historical erasure exists in the US as well,

У Штатах також існує явище стирання історичної пам’яті,

where these and other stories of US intervention in Central America

коли ці та інші історії американської інтервенції в Центральну Америку

are rarely taught in public schools.

рідко вивчаються в державних школах.

But the victims refuse to be forgotten.

Проте жертви відмовляються бути забутими.

Rufina Amaya continued to share her testimony until her death in 2007.

Руфіна Амайя продовжувала свідчити до кінця свого життя в 2007.

And survivors of other massacres still organize to denounce state violence.

Ті, хто вижив у різанині, досі збираються, щоб публічно засуджувати державне насилля.

They map old massacre sites, exhume and bury loved ones,

Вони позначають на картах місця вбивств, ексгумують та ховають рідних,

and build sanctuaries and museums,

будують святилища та музеї, –

all in the hope of pollinating a more just future.

все в надії на зародження більш справедливого майбутнього.