Daniel Kish: How I use sonar to navigate the world

Перекладач: Tetiana Katsimon Утверджено: Hanna Leliv

(Clicking)

(Цокання)

I was born with bilateral retinoblastoma,

Я народився з двосторонньою ретінобластомою,

retinal cancer.

тобто раком сітківки.

My right eye was removed

У сім місяців

at seven months of age.

мені видалили праве око.

I was 13 months when they removed my left eye.

А у 13 місяців і ліве.

The first thing I did upon awakening from that last surgery

Перше, що я зробив, прокинувшись від тієї останньої операції,

was to climb out of my crib

я зліз з ліжка

and begin wandering around the intensive care nursery,

і блукав по відділенню інтенсивної терапії,

probably looking for the one who did this to me.

можливо, шукаючи того, хто зробив це зі мною.

(Laughter)

(Сміх)

Evidently, wandering around the nursery

Очевидно, блукати по відділенню без очей

was not a problem for me without eyes.

не було проблемою для мене.

The problem was getting caught.

Інша річ - бути впійманим.

It's impressions about blindness

Уявлення сліпих людей про сліпоту

that are far more threatening

зазвичай виявляються значно страшнішими,

to blind people than the blindness itself.

ніж сама сліпота.

Think for a moment about your own impressions of blindness.

Замисліться на хвилинку про те, яке враження на вас справляє сліпота.

Think about your reactions when I first came onto the stage,

Подумайте про свою реакцію, коли ви побачили мене на сцені,

or the prospect of your own blindness,

а що як осліпнете ви

or a loved one going blind.

або хтось з ваших близьких.

The terror is incomprehensible to most of us,

Більшість з нас відчуває всеохоплюючий жах,

because blindness

оскільки вважається, що сліпота

is thought to epitomize ignorance and unawareness,

уособлює незнання та нерозуміння,

hapless exposure to the ravages of the dark unknown.

а також руйнівні сили темряви невідомого.

How poetic.

Як поетично.

Fortunately for me, my parents were not poetic.

На щастя, мої батьки не були мрійниками.

They were pragmatic.

Вони були прагматиками.

They understood that ignorance and fear were but matters of the mind,

Вони розуміли, що незнання і страх породжуються мозком,

and the mind is adaptable.

а його можна пристосувати.

They believed that I should grow up

Вони були переконані в тому,

to enjoy the same freedoms and responsibilities as everyone else.

що я повинен мати стільки ж свободи і відповідальності як і інші.

In their own words, I would move out --

За їхніми планами, я мав би покинути дім

which I did when I was 18 --

(що я, до речі, і зробив у 18 років)

I will pay taxes --

і платити податки.

thanks -- (Laughter) --

Дякую. (Сміх)

and they knew the difference between love and fear.

І вони знали різницю між любов’ю і страхом.

Fear immobilizes us in the face of challenge.

Страх паралізує нас перед лицем складних випробувань.

They knew that blindness would pose a significant challenge.

Вони знали, що сліпота стане значним випробуванням,

I was not raised with fear.

тому вони виховували мене без страху.

They put my freedom first before all else,

Вони поставили мою свободу на перше місце,

because that is what love does.

бо саме так вчиняє любов.

Now, moving forward, how do I manage today?

Рухаємося далі. Як я живу сьогодні?

The world is a much larger nursery.

Світ значно більший за дитячу кімнату.

Fortunately, I have my trusty long cane,

На щастя, я маю довгу надійну палицю,

longer than the canes used by most blind people.

значно довшу, ніж у більшості сліпих людей.

I call it my freedom staff.

Я називаю її моїм жезлом свободи.

It will keep me, for example,

Наприклад, вона дозволить мені

from making an undignified departure from the stage. (Laughter)

не зганьбитися, спускаючись зі сцени. (Сміх)

I do see that cliff edge.

Я бачу цей кінець сцени.

They warned us earlier that every imaginable mishap

Завчасно нас попереджали, що тут на сцені

has occurred to speakers up here on the stage.

з доповідачами які тільки нещасні випадки не траплялися.

I don't care to set a new precedent.

І мені байдуже, чи буду я у тому списку.

But beyond that,

Та поза тим,

many of you may have heard me clicking as I came onto the stage --

багато з вас певно чули як я, піднімаючись на сцену, цокав

(Clicking) --

(Цокання)

with my tongue.

язиком.

Those are flashes of sound

То спалахи звуку,

that go out and reflect from surfaces all around me,

які вилітають і, відображаючись від усіх поверхонь навколо мене,

just like a bat's sonar,

подібно до ехолокатора кажана,

and return to me with patterns, with pieces of information,

повертаються до мене з часточками інформації,

much as light does for you.

так само як світло несе інформацію для вас.

And my brain, thanks to my parents,

І завдяки моїм батькам, мій мозок достатньо розвинутий,

has been activated to form images in my visual cortex,

щоб формувати з отриманих шматочків інформації зображення на зоровій корі

which we now call the imaging system,

головного мозку, яку тепер називають системою отримання зображень,

from those patterns of information, much as your brain does.

подібно до того, як це робить ваш мозок.

I call this process flash sonar.

Я називаю цей процес імпульсом ехолокатора.

It is how I have learned to see through my blindness,

Саме так я навчився бачити крізь сліпоту,

to navigate my journey

визначати свій шлях

through the dark unknowns of my own challenges,

крізь темряву невідомого моїх власних випробувань.

which has earned me the moniker

Через це я отримав прізвисько

"the remarkable Batman."

"неймовірний Бетмен".

Now, Batman I will accept.

Що ж, буду Бетменом.

Bats are cool. Batman is cool.

Кажани круті. І Бетмен крутий.

But I was not raised to think of myself as in any way remarkable.

Та я ніколи не вважав себе надзвичайним.

I have always regarded myself much like anyone else

Я звик думати про себе, як про людину,

who navigates the dark unknowns of their own challenges.

яка знаходить свій шлях через темряву невідомого власних випробувань.

Is that so remarkable?

Чи це так надзвичайно?

I do not use my eyes, I use my brain.

Я не користуюся очима, я покладаюся на мозок.

Now, someone, somewhere,

Але хтось десь

must think that's remarkable, or I wouldn't be up here,

певно думає, що це таки надзвичайно, інакше я не був би зараз тут,

but let's consider this for a moment.

та давайте на хвилинку замислимося над цим.

Everyone out there

Хто з вас

who faces or who has ever faced a challenge,

зараз або коли-небудь стикався з випробуваннями,

raise your hands.

підніміть руки.

Whoosh. Okay.

Ого. Добре.

Lots of hands going up, a moment, let me do a head count.

Багато рук піднято, хвилинку, дайте мені підрахувати.

(Clicking)

(Цокання)

This will take a while. (Clicking) (Laughter)

Це займе трохи часу. (Цокання) (Сміх)

Okay, lots of hands in the air.

Добре, піднято багато рук.

Keep them up. I have an idea.

Тримайте їх угорі. У мене є ідея.

Those of you who use your brains to navigate these challenges,

Опустіть руки ті з вас, хто розв'язував свої проблеми

put your hands down.

за допомогою мозку.

Okay, anyone with your hands still up

Добре, усі, чиї руки все ще підняті,

has challenges of your own. (Laughter)

мають власні проблеми. (Сміх)

So we all face challenges,

Що ж, усі ми стикаємося з випробуваннями,

and we all face the dark unknown,

і усі ми стикаємося з темрявою невідомого,

which is endemic to most challenges, which is what most of us fear, okay?

яка супроводжує більшість випробувань. Саме тому ми відчуваємо страх.

But we all have brains

Але ж у нас є мозок,

that allow us, that activate to allow us

який дозволяє нам, який активується, щоб ми могли

to navigate the journey through these challenges. Okay?

пройти через ці випробування. Добре?

Case in point: I came up here

Я живий приклад цього. Я прийшов сюди,

and -- (Clicking) -- they wouldn't tell me

(Цокання) а вони не сказали мені,

where the lectern was.

де розташована кафедра.

So you can't trust those TED folks.

Тож, ви не можете покладатися на цих людей з TED.

"Find it yourself," they said.

Вони сказали, щоб я знайшов її сам.

So -- (Laughter)

(Сміх)

And the feedback for the P.A. system is no help at all.

І зворотній зв'язок від системи P.A. зовсім не допомагає.

So now I present to you a challenge.

Зараз я дам вам одне завдання.

So if you'd all close your eyes for just a moment, okay?

Заплющіть очі на хвилинку.

And you're going to learn a bit of flash sonar.

Ви зможете дізнатися дещо про імпульс ехолокатора.

I'm going to make a sound.

Я зараз видам звук

I'm going to hold this panel in front of me, but I'm not going to move it.

і буду тримати цю панель перед собою, і не рухатиму її.

Just listen to the sound for a moment.

Просто прислухайтеся до звуку якусь мить.

Shhhhhhhhhh.

Шшшшшш.

Okay, nothing very interesting.

Добре, нічого дуже цікавого.

Now, listen to what happens to that same exact sound

А зараз послухайте, що відбудеться з тим самим звуком,

when I move the panel.

якщо я рухатиму панель.

Shhhhhhhhhhh. (Pitch getting higher and lower)

Шшшшшшш. (Змінюється висота звуку).

You do not know the power of the dark side.

Ви не знаєте сили темної сторони.

(Laughter)

(Сміх)

I couldn't resist.

Я не можу чинити їй опору.

Okay, now keep your eyes closed

Не розплющуйте очей.

because, did you hear the difference?

Ви почули різницю?

Okay. Now, let's be sure.

Переконаймося в цьому.

For your challenge,

Ваше завдання:

you tell me, just say "now" when you hear the panel start to move.

скажете мені слово «зараз», коли почуєте, що я почав рухати панель.

Okay? We'll relax into this.

Добре? Це розслабить вас.

Shhhhhhh.

Шшшшшш.

Audience: Now. Daniel Kish: Good. Excellent.

Глядачі: Зараз. Деніел Кіш: Добре. Чудово.

Open your eyes.

Розплющуйте очі.

All right. So just a few centimeters,

Лише декілька сантиметрів,

you would notice the difference.

а ви вже відчуваєте різницю.

You've experienced sonar.

Ви відчули на собі дію ехолокатора.

You'd all make great blind people. (Laughter)

Ви усі були б першокласними сліпими.

Let's have a look at what can happen

Погляньмо, що станеться,

when this activation process

якщо цьому процесу активації

is given some time and attention.

приділити більше часу і уваги.

(Video) Juan Ruiz: It's like you guys can see with your eyes

(Відео) Джон Руіз: Так само, як ви дивитеся своїми очима,

and we can see with our ears.

ми можемо дивитися своїми вухами.

Brian Bushway: It's not a matter of enjoying it more or less,

Чоловік: Питання не в тому, щоб робити це краще або гірше.

it's about enjoying it differently.

Питання в тому, щоб робити це по-різному.

Shawn Marsolais: It goes across. DK: Yeah.

Жінка: Він розлітається. ДК: Так.

SM: And then it's gradually coming back down again.

Жінка: А потім поступово повертається назад.

DK: Yes! SM: That's amazing.

ДК: Так! Жінка: Це дивовижно.

I can, like, see the car. Holy mother!

Це те ж саме, якби я могла побачити машину.

J. Louchart: I love being blind.

Чоловік 2: Мені подобається бути сліпим.

If I had the opportunity, honestly, I wouldn't go back to being sighted.

Якби я мов можливість повернути зір, чесне слово, я б не хотів.

JR: The bigger the goal, the more obstacles you'll face,

Чоловік 3: Що більша ціль, то більше перешкод виникає,

and on the other side of that goal

але з іншого боку цієї цілі

is victory.

на нас чекає перемога.

[In Italian]

(По-італійськи)

(Applause)

(Оплески)

DK: Now, do these people look terrified?

ДК: Чи виглядають ці люди переляканими?

Not so much.

Не дуже.

We have delivered activation training

Ми запропонували тренування для активації мозку

to tens of thousands of blind and sighted people from all backgrounds

десяткам тисяч сліпим і зрячим людям з різною підготовкою

in nearly 40 countries.

у близько 40 країнах світу.

When blind people learn to see,

Коли сліпі люди вчаться бачити,

sighted people seem inspired

це надихає зрячих людей

to want to learn to see their way better, more clearly, with less fear,

вчитися ясніше і без страху, бачити свій шлях,

because this exemplifies the immense capacity within us all

бо коли ми активовані, то маємо неосяжні можливості,

to navigate any type of challenge, through any form of darkness,

щоб управляти будь-якими випробуваннями

to discoveries unimagined

і йти через будь-які види темряви

when we are activated.

до неймовірних відкриттів.

I wish you all a most activating journey.

Я бажаю вам прожити надзвичайно активоване життя.

Thank you very much.

Дуже дякую.

(Applause)

(Оплески)

Chris Anderson: Daniel, my friend.

Кріс Андерсон: Деніелю, друже.

As I know you can see, it's a spectacular standing ovation at TED.

Я знаю, ти можеш бачити ці неймовірні овації на TED.

Thank you for an extraordinary talk.

Дякую за неймовірну розповідь.

Just one more question about your world, your inner world that you construct.

Маю одне запитання про твій світ, твій внутрішній світ, який ти побудував.

We think that we have things in our world that you as a blind person don't have,

Ми переконані, що сліпі люди не мають у своєму внутрішньому світі тих речей,

but what's your world like?

які ми маємо. На що схожий твій світ?

What do you have that we don't have?

Що ти маєш такого, чого не має у нас?

DK: Three hundred and sixty-degree view,

ДК: Я можу бачити на 360 градусів,

so my sonar works about as well behind me as it does in front of me.

оскільки мій ехолокатор опрацьовує сигнали як переді мною, так і позаду мене.

It works around corners.

Він сягає за ріг

It works through surfaces.

і проходить через поверхні.

Generally, it's kind of a fuzzy three-dimensional geometry.

Загалом це схоже на розмиту тривимірну геометрію.

One of my students, who has now become an instructor,

Один із моїх студентів, зараз він вже став інструктором,

when he lost his vision, after a few months

коли втратив зір, через декілька місяців,

he was sitting in his three story house

сидячи у своєму триповерховому будинку,

and he realized that he could hear everything going on throughout the house:

зрозумів, що може чути все, що відбувається навколо:

conversations, people in the kitchen, people in the bathroom,

розмови, людей на кухні, людей у ванній кімнаті,

several floors away, several walls away.

через стіни та поверхи.

He said it was something like having x-ray vision.

За його словами це було щось на зразок рентгенівського бачення.

CA: What do you picture that you're in right now?

КА: Як ти уявляєш собі цю залу

How do you picture this theater?

і цей театр?

DK: Lots of loudspeakers, quite frankly.

ДК: Відверто кажучи, забагато гучномовців.

It's interesting. When people make a sound,

Це цікаво. Коли люди видають звуки:

when they laugh, when they fidget, when they take a drink or blow their nose

вони сміються, вертяться, п'ють воду або висмаркують ніс,

or whatever, I hear everything.

абощо - я все чую.

I hear every little movement that every single person makes.

Я чую найменші рухи кожної людини.

None of it really escapes my attention,

Жоден з них не минає моєї уваги.

and then, from a sonar perspective,

І як показує ехолокатор,

the size of the room, the curvature of the audience around the stage,

розмір кімнати, вигин рядів для глядачів,

it's the height of the room.

висота кімнати - це все,

Like I say, it's all that kind of three-dimensional surface geometry

як я казав, схоже на тривимірну геометрію поверхонь

all around me.

навколо мене.

CA: Well, Daniel, you have done a spectacular job

КА: Що ж, Деніелю, ти проробив неймовірну роботу,

of helping us all see the world in a different way.

щоб допомогти нам поглянути на світ по-іншому.

Thanks so much for that, truly. DK: Thank you.

Ми дуже вдячні тобі за це. ДК: Дякую.

(Applause)

(Оплески)