How do you build a sacred space? | Siamak Hariri

Перекладач: Olga Sas Утверджено: Liza Pasichnyk

The school of architecture that I studied at some 30 years ago

Архітектурна школа, в якій я навчався 30 років тому,

happened to be across the street from the wonderful art gallery

знаходилась навпроти дивовижної галереї мистецтв,

designed by the great architect Louis Kahn.

спроектованої великим архітектором Луї Каном.

I love the building, and I used to visit it quite often.

Я обожнював цю будівлю і бував там доволі часто.

One day,

Одного дня

я побачив охоронця, який проводив рукою по бетонній стіні.

I saw the security guard run his hand across the concrete wall.

And it was the way he did it,

Те, як він це робив,

the expression on his face --

вираз його обличчя –

зворушило мене.

something touched me.

I could see that the security guard was moved by the building

Я міг спостерігати за тим, як охоронець був вражений будівлею

and that architecture has that capacity

і тим, що архітектура має здатність

to move you.

зворушити.

I could see it, and I remember thinking,

Я побачив це і подумав:

"Wow. How does architecture do that?"

"Вау. Як архітектура робить це?"

В коледжі я навчався проектувати,

At school, I was learning to design,

але тут, тут була реакція мого серця.

but here -- here was a reaction of the heart.

And it touched me to the core.

І це зворушило мене до глибини душі.

You know, you aspire for beauty,

Це прагнення краси,

чуттєвості, атмосферності, емоційного відгуку.

for sensuousness, for atmosphere, the emotional response.

That's the realm of the ineffable

Це королівство невимовного і безмірного.

and the immeasurable.

And that's what you live for:

І це те, заради чого ти живеш:

a chance to try.

шансу спробувати.

So in 2003, there was an open call for designs

В 2003 відбувся відкритий конкурс дизайну

для храму Бахаї в Південній Америці.

for the Bahá'í Temple for South America.

This was the first temple in all of South America.

Це був перший храм у всій Південній Америці.

It's a continental temple,

Цей континентальний храм –

a hugely important milestone for the Bahá'í community,

дуже важливий етап для бахайської общини

because this would be the last of the continental temples

тому, що це мав бути останній з континентальних храмів,

and would open the door for national and local temples to be built

й після його побудови стало б можливим будівництво національних і місцевих храмів

around the world.

по всьому світу.

And the brief was deceptively simple

Вимоги були оманливо прості

й унікальні в контексті релігії:

and unique in the annals of religion:

a circular room, nine sides, nine entrances, nine paths,

кругла кімната, дев'ять сторін, дев'ять входів, дев'ять доріжок,

allowing you to come to the temple from all directions,

котрі дозволяли б приходити в храм з будь-якого напрямку,

дев'ять символізує завершеність,

nine symbolizing completeness,

perfection.

досконалість.

No pulpit, no sermons,

Ніяких кафедр, проповідей,

as there are no clergy in the Bahá'í faith.

адже духівництво відсутнє у багаїському віруванні.

And in a world which is putting up walls,

І для світу, який встановлює свої стіни,

the design needed to express in form

потрібен такий дизайн, щоб крізь форму передати протилежну думку.

the very opposite.

It had to be open, welcoming

Це має бути відкритим, привітним

to people of all faiths, walks of life, backgrounds,

для людей усіх віросповідань, стилів життя, походжень

or no faith at all;

чи взагалі невіруючих.

Нова форма священного простору

a new form of sacred space

with no pattern

без шаблонів

чи зразків.

or models to draw from.

Це було ніби створення першої з християнських церков

It was like designing one of the first churches for Christianity

or one of the first mosques for Islam.

чи першої з ісламських мечетей.

So we live in a secular world.

Отже, ми живемо в духовному світі.

Як би ви спроектували «священний простір» сьогодні?

How do you design sacred space today?

Як би ви взагалі визначили поняття «священний простір»?

And how do you even define what's sacred today?

I stumbled across this beautiful quote from the Bahá'í writings,

Я наштохнувся на цю чудову цитату з багаїського писання,

and it speaks to prayer.

слова звернені до віруючого.

Воно каже: «Якщо ти звернешся з молитвою

It says that if you reach out in prayer,

and if your prayer is answered -- which is already very interesting --

і відповідь на неї прийде – що саме по собі цікаво–

that the pillars of your heart will become ashine.

то стовпи твоєї віри, крізь серце, наповняться сяйвом».

І мені сподобалася ця ідея внутрішнього і зовнішнього,

And I loved this idea of the inner and the outer,

like when you see someone and you say, "That person is radiant."

коли ти дивишся на когось і кажеш: «Ця людина випромінює світло».

And I was thinking, "My gosh, how could we make something

І я подумав: «Господи, як можна зробити щось

архітектурне виходячи з цього,

architectural out of that,

створити будівлю так,

where you create a building

and it becomes alive with light?

щоб вона ожила крізь світло?

Як алебастр, який оживає від ніжного дотику світла».

Like alabaster, if you kiss it with light, it becomes alive.

And I drew this sketch,

І я намалював ескіз:

something with two layers, translucent

щось з двома шарами, напівпрозоре,

with structure in between capturing light.

з каркасом, що захоплює світло.

Maybe a pure form, a single form of emanation

Можливо, чиста форма, єдина форма випромінювання,

that you could imagine

яку ви тільки можете уявити,

would be all dome

була б куполоподібною,

and everything we kept making was looking too much like an egg.

і все, що ми створювали, більше нагадувало яйце.

(Laughter)

(Сміх)

A blob.

чи краплю.

So you search.

Пошуки продовжувались.

You all know this crazy search, letting the process take you,

Вам усім знайомий цей фанатичний пошук, який засмоктує,

and you live for the surprises.

і ти живеш заради несподіванок.

And I remember quite by accident

Пам'ятаю, як бачив коротке відео

I saw this little video of a plant moving in light,

про рослину, яка росте під світлом

and it made me think of movement,

і це змусило мене замислитись над рухом,

reach,

досягненням цілі.

this idea that the temple could have reach,

Ця ідея, що храм може витягуватись,

like this reach for the divine.

ніби тягнутись до божественного.

You can imagine also

Можна уявити,

that movement within a circle could mean movement and stillness,

що це пересування по колу може означати і рух, і спокій,

like the cosmos,

ніби космос,

something you see in many places.

щось, що можна бачити в багатьох місцях.

(Laughter)

(Сміх)

But rotation was not enough,

Але обертання було недостатньо

because we needed a form.

тому, що нам потрібна була форма.

In the Bahá'í writings, it talks about

В Бахаїському писанні говориться,

the temples being as perfect as is humanly possible,

що їх храми настільки ідеальні, наскільки це взагалі можливо,

and we kept thinking, well, what is perfection?

і ми подумали: «Що таке досконалість?»

And I remember I stumbled into this image of this Japanese basket

Я пам'ятаю, як спіткнувся об одну з цих японських корзинок

and thinking our Western notions of perfection need to be challenged,

і подумав: "Наше західне поняття про ідеал має бути переглянуте,

that this wonderful silhouette of this basket, this wonkiness,

цей чудовий силует кошика, його хиткість

and that it has the kind of dimple of what you might imagine a shoulder

і виїмки, схожі на плечі, чи вилиці,

or the cheekbone,

and that kind of organic form.

є прикладом органічної форми.

And so we drew and made models,

Отже, ми намалювали і створили моделі,

these lines that merge at the top,

ці лінії, що сходяться догори,

soft lines,

м'які лінії,

which became like drapery

які стали ніби шторами

and translucent veils and folding,

і напівпрозорі вуалі, і згини.

and the idea of not only folding but torquing --

Ідея не тільки у згинанні, але й у закручуванні.

you remember the plant and the way it was reaching.

Пам'ятаєте рослину і як вона тягнулася?

And this started to become an interesting form,

З цього почала з'являтись цікава форма,

carving the base, making the entrances.

ми вирізьбили основу, створили портали входів.

And then we ended up with this.

Вкінці вийшло це.

This is this temple with two layers,

Храм з двома ярусами,

nine luminous veils,

дев'ятьма освітленими завісами,

embodied light,

що об'єднують світло,

soft-flowing lines

з плавними лініями,

like luminescent drapery.

ніби сяюча тканина.

180 submissions were received from 80 countries,

На конкурс надіслали 180 пропозицій, з 80 країн

and this was selected.

із них обрали нашу.

So we went to the next stage of how to build it.

Отже, ми підійшли до наступної стадії — будівництва.

We had submitted alabaster.

Ми подумали про алебастр.

But alabaster was too soft,

Але він був занадто м'який,

and we were experimenting, many experiments with materials,

тож ми почали експериментувати з матеріалами,

trying to think how we could have this kind of shimmer,

намагаючись зрозуміти, як отримати потрібне мерехтіння.

and we ended up with borosilicate.

Тож ми вирішили використати бросилікатне скло.

And borosilicate glass, as you know, is very strong,

Адже бросилікатне скло, як відомо, є дуже стійким,

and if you break borosilicate rods just so and melt them

якщо ось так зламати бросилікатні стержні і розплавити їх

at just the right temperature,

при відповідній температурі –

we ended up with this new material,

вийде новий матеріал,

this new cast glass which took us about two years to make.

новий вид литого скла,на виготовлення якого ми витратили два роки.

And it had this quality that we loved,

І йому притаманна риса, яку ми обожнюємо:

this idea of the embodied light,

ідея сконцентрованого світла,

but on the inside, we wanted something with a soft light,

але всередині храму нам хотілось мати м'яке, розсіяне світло,

like the inner lining of a jacket.

ніби підкладка куртки.

On the outside you have protection, but on the inside you touch it.

Зовні ви маєте захист, а всередині - щось приємне на дотик.

So we found this tiny vein in a huge quarry in Portugal

Отож, ми знайшли невеличке джерело у величезному кар'єрі в Португалії,

with this beautiful stone,

з цим чудовим каменем,

which the owner had kept for seven generations in his family,

власник якого зберігав його в сім'ї вже сім поколінь,

waiting for the right project, if you can believe it.

чекаючи на підходящий проект — у це складно повірити.

Look at this material, it's beautiful.

Подивіться на цей матеріал, він прекрасний.

And the way it lights up; it has that translucent quality.

Як він освітлює! У нього є необхідна напівпрозорість.

So here you see the structure.

Тут ви бачите конструкцію.

It lets the light through.

Вона дозволяє світлу проникати.

And looking down,

Дивлячись згори, можна помітити

the nine wings are bound,

поєднання дев'яти «крил» —

structurally but symbolically strong,

не лише конструктивно, але й символічно.

a great symbol of unity:

Це величний символ єдності:

pure geometry, a perfect circle,

чиста геометрія, досконале коло,

30 meters in section and in plan,

30 метрів у розрізі і в плані,

perfectly symmetrical,

з ідеальною симетрією,

like the idea of sacredness and geometry.

ніби втілення святості і геометрії.

And here you see the building going up,

Тут можна побачити, як будівля зводиться:

2,000 steel nodes,

2,000 сталевих вузлів,

9,000 pieces of steel,

9,000 сталевих частин,

7,800 stone pieces,

7,800 кам'яних елементів,

10,000 cast glass pieces, all individual shapes,

10,000 пластів скла — усі різної форми.

the entire superstructure all described,

Уся надбудова повністю продумана,

engineered, fabricated with aerospace technology,

спроектована та зібрана за допомогою аерокосмічної технології.

prefabricated machine to machine,

Зібрана механізм до механізму

robotically,

за допомогою роботів.

Величезна командна робота, можете уявити,

a huge team effort, you can imagine,

of literally hundreds,

буквально сотні людей, на їх зарплатню пішло

and within three percent of our $30 million budget

майже 3% від нашого 30-мільйонного бюджету

set in 2006.

на 2006 рік.

(Applause)

(Оплески)

Nine wings bound together

Дев'ять «крил» поєднуються

forming a nine-pointed star,

у формі дев'ятикутної зірки,

and the star shape moving in space,

і ця зірка рухається у просторі

tracking the sun.

відповідно до сонця.

So here it is.

І ось, що вийшло.

Audience: Wow!

(Глядачі) Вау!

(Applause)

(Оплески)

Hopefully, a befitting response to that beautiful quote,

Сподіваюсь на підходящу реакцію щодо тієї гарної цитати

"a prayer answered,"

про почуту молитву.

open in all directions,

Храм, відкритий з усіх сторін,

capturing the blue light of dawn,

захоплює блакитне світло світанку,

tent-like white light of day,

яскраво біле світло вдень

the gold light of the afternoon,

та золотаве світло вечора,

and of course, at night, the reversal:

і, звичайно, вночі він повністю зачиняється.

sensuous,

Чуттєво захоплює світло якимось містичними способами.

catching the light in all kinds of mysterious ways.

And the site: it's interesting; 14 years ago when we made the submission,

Щодо місцезнаходження можу сказати, що 14 років тому ми відсилали нашу заяву,

we showed the temple set against the Andes.

зобразивши храм напроти Анд,

We didn't have the Andes as our site,

і хоч ми не розглядали Анди як місцерозташування,

but after nine years, that's exactly where we ended up,

але через 9 років воно стало тим місцем, де ми побудували храм.

the lines of the temple set against nothing but pure nature,

Навпроти храму не опинилось нічого окрім недоторканної природи,

and you turn around and you get nothing but the city below you,

обернувшись, ви не побачите нічого, окрім міста знизу.

and inside, a view in all directions,

Зсередини, з усіх сторін краєвид,

radiating gardens

насичений садами,

from each of the alcoves,

крізь які, з усіх кутків

пролягають стежки.

radiating paths.

Last October, the opening ceremonies --

Минулого жовтня на церемонії відкриття,

a beautiful, sacred event,

прекрасній священній події,

5,000 people from 80 countries,

були присутні 5,000 людей з 80 країн,

a continuous river of visitors,

постійний потік відвідувачів,

indigenous people from all over South America,

корінні жителі з усієї Південної Америки,

some who had never left their villages.

навіть ті, хто ніколи не покидав селищ.

Звичайно, цей храм належить людям

And of course, that this temple belongs to people,

the collective, of many cultures and walks of life,

усіх культур, соціальних прошарків,

many beliefs,

різних віросповідань,

and for me, what's most important is what it feels like on the inside;

але для мене важливішим є те, що це зворушує душу.

that it feel intimate,

Це глибинне,

священне

sacred,

and that everyone is welcome.

і з'являється відчуття, що тобі тут раді.

І якщо хоча б дехто з тих, хто прийде сюди,

And if even a few who come

матимуть таку ж реакцію, як той охоронець,

have the same reaction as that security guard,

then it truly would be their temple.

тоді це, воістину, може стати їхнім храмом.

Я був би від цього в захваті.

And I would love that.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)