How an old loop of railroads is changing the face of a city | Ryan Gravel

Перекладач: Pavlo Cherkashyn Утверджено: Hanna Leliv

This picture

Ось фото

is from my metro card

з моєї картки метро з тих часів,

when I spent a year abroad in Paris in college in the mid-'90s.

коли я провів рік за кордоном у Парижі, в коледжі, в середині 90-х.

My friend says I look like a French anarchist --

Мій друг каже, що я схожий на французького анархіста.

(Laughter)

(Сміх)

But this is still what I see

Але я досі бачу саме це,

when I look in the mirror in the morning.

коли дивлюся вранці у дзеркало.

Within a month of living in Paris, I'd lost 15 pounds

Протягом місяця життя в Парижі я скинув 7 кілограмів

and I was in the best shape of my life

і перебував у найкращій формі за все життя.

because I was eating fresh food

Бо я вживав свіжу їжу

and I was walking wherever I went.

і всюди ходив пішки.

Having grown up in suburban Atlanta,

Оскільки я виріс у передмісті Атланти

a region built largely by highways and automobiles

у місцевості поблизу насичених машинами автобанів

and with a reputation as a poster child for sprawl,

з репутацією нашвидкуруч індустріалізованого передмістя,

Paris fundamentally changed the way I understood

Париж докорінно змінив моє уявлення

the construction of the world around me,

про будову світу навколо мене,

and I got obsessed with the role of infrastructure --

і мене зацікавила роль інфраструктури.

that it's not just the way to move people from point A to point B,

Йдеться не просто про те, як люди переїжджають з пункту А в пункт Б.

it's not just the way to convey water or sewage or energy,

І не про те, як підвести енергію, воду або каналізацію.

but it's the foundation for our economy.

Йдеться про основу нашої економіки,

It's the foundation for our social life and for our culture,

про основу нашого суспільства і культури.

and it really matters to the way that we live.

Тому інфраструктура впливає на те, як ми живемо.

When I came home, I was instantly frustrated,

Коли я повернувся додому, то відразу розчарувався -

stuck in traffic as I crossed the top end of our perimeter highway.

застряг у пробці на основній круговій магістралі.

Not only was I not moving a muscle,

Я не тільки не ворушив кінцівками,

I had no social interaction

а й не мав ніякого спілкування

with the hundreds of thousands of people that were hurtling past me,

разом із масою людей, котрі стояли в пробці за мною,

like me, with their eyes faced forward and their music blaring.

котрі, як і я, дивилися вперед і слухали музику.

I wondered if this was an inevitable outcome,

І я подумав: чи це єдиний можливий спосіб,

or could we do something about it.

чи з цим можна щось зробити?

Was it possible to transform this condition in Atlanta

Чи можливо було перетворити Атланту за цих обставин

into the kind of place that I wanted to live in?

у місце, де я хотів би жити?

I went back to grad school in architecture and city planning,

Я повернувся в університет на кафедру архітектури,

developed this interest in infrastructure,

розвинув у собі інтерес до інфраструктури,

and in 1999 came up with an idea

і в 1999 у мене з'явилася ідея

for my thesis project:

для дипломного проекту:

the adaptation of an obsolete loop of old railroad circling downtown

адаптація застарілої залізничної петлі, що огинала центр міста,

as a new infrastructure for urban revitalization.

як нової інфраструктури для міського відродження.

It was just an idea.

Це була лише ідея.

I never thought we would actually build it.

Я й гадки не мав, що ми її дійсно збудуємо.

But I went to work at an architecture firm,

Але я пішов на роботу в архітектурну фірму.

and eventually talked to my coworkers about it,

І сказав своїм співробітникам про це,

and they loved the idea.

і їм сподобалась моя ідея.

And as we started talking to more people about it,

Як тільки ми почали говорити з іншими людьми про неї,

more people wanted to hear about it.

ще більше людей захотіло про це почути.

In the summer of 2001,

Влітку 2001-го

we connected with Cathy Woolard,

ми зв'язалися з Кеті Вулард,

who was soon elected city council president.

яку потім обрали головою міської ради.

And we built a citywide vision around this idea:

І ми з цієї ідеї збудували проект міського масштабу:

the Atlanta BeltLine, a 22-mile loop

Атланта Белтлайн, петля завдовжки 35 кілометрів

of transit and trails and transformation.

для суспільного транспорту і парків.

I was doing two and three meetings a week for two and a half years,

Я засідав на 2-3х зустрічах на тиждень протягом двох з половиною років.

and so was Cathy and her staff and a handful of volunteers.

Кеті з її колегами так само, і ще кілька волонтерів.

Together, we built this amazing movement of people and ideas.

Разом ми створили вражаючу спілку людей та їхніх ідей.

It included community advocates who were used to fighting against things,

У спілці були соціальні юристи, що звикли боротися проти певних речей,

but found the Atlanta BeltLine as something that they could fight for;

але побачили у Атланта Белтлайн дещо, за що навпаки могли боротися,

developers who saw the opportunity

забудовники, які відчули перспективу

to take advantage of a lot of new growth in the city;

нового великого будівництва у місті,

and dozens of nonprofit partners who saw their mission

чимало некомерційних партнерів, що відчули свою ціль у цій справі,

at least partly accomplished by the shared vision.

яка принаймні частково перетинається зі спільною ціллю.

Now, usually these groups of people aren't at the same table

Зазвичай ці групи людей займаються різними справами,

wanting the same outcome.

не прагнуть до єдиного результату.

But there we were, and it was kind of weird,

Але у нас все було трохи чудернацько.

but it was really, really powerful.

Але це було дуже-дуже круто.

The people of Atlanta fell in love with a vision

Жителі Атланти просто закохалися у цю перспективу,

that was better than what they saw through their car windshields,

це було краще аніж те, що вони споглядали щодня крізь лобове шкло,

and the people of Atlanta made it happen,

тому міські жителі допомогли справі,

and I guarantee you we would not be building it otherwise.

і я вас запевняю, ми б і не будували, якщо б настрій у всіх був інший.

From the beginning, our coalition was diverse.

З самого початку наша спільнота була різношерста,

People of all stripes were part of our story.

у справі були люди з різних прошарків суспільства.

People on the lower end of the economic spectrum loved it, too.

Небагаті жителі також вподобали наш проект.

They were just afraid they weren't going to be able to be there

Вони лише боялися, що не зможуть надалі жити там, де живуть,

when it got built, that they'd be priced out.

бо потім нові ціни змусять їх переселятися.

And we've all heard that kind of story before, right?

Всім відома така історія, правда?

But we promised that the Atlanta BeltLine would be different,

Але ми пообіцяли, що Атланта Белтлайн буде інша.

and people took ownership of the idea,

І люди прийняли нашу ідею

and they made it better than anything we ever imagined

і зробили її кращою, ніж ми могли собі уявити

in the beginning,

заздалегідь:

including significant subsidies for housing,

значні субсидії на житло,

new parks, art, an arboretum -- a list that continues to grow.

нові парки, заповідник -- список можна продовжувати.

And we put in place

Ми задіяли

the organizations and agencies that were required to make it happen.

організації і агенції, які мали це зробити.

And importantly, it is.

І що важливо - вони зробили.

Now we're in the early stages of implementation, and it's working.

Тепер ми на початковій фазі втілення, і це працює.

The first mainline section of trail was opened in 2012,

Перша головна ділянка траси була відкрита в 2012-му.

and it's already generated over three billion dollars

І вже принесла прибутку 3 млрд доларів

of private-sector investment.

через приватні інвестиції.

But it's not only changing the physical form of the city,

Але проект міняє не тільки фізичну форму міста.

it's changing the way we think about the city,

Він змінює наш шаблон, наше уявлення про місто,

and what our expectations are for living there.

наші очікування від життя у ньому.

About a month ago,

Місяць тому

I had to take my kids with me to the grocery store

я мав поїхати з дітьми за продуктами.

and they were complaining about it,

Вони жалілися,

because they didn't want to get in the car.

бо не хотіли сідати в машину.

They were saying, "Dad, if we have to go,

Вони сказали: "Тато, якщо ми мусимо їхати,

can we at least ride our bikes?"

то давай поїдемо на роверах?"

And I said, "Of course we can.

І я підхопив: "Звичайно давайте!

That's what people in Atlanta do.

Так як роблять люди в Атланті.

We ride our bikes to the grocery store."

Ми їздимо за продуктами на роверах".

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

Thank you, yeah.

Так, так, дякую.

Now, they don't know how ridiculous that is,

Вони не знають, наскільки це смішно,

but I do.

але я знаю.

And I also understand that their expectations for Atlanta

І також розумію, що їхні очікування від Атланти

are really powerful.

дійсно надзвичайні.

This kind of transformation is exactly like sprawl

Така трансформація світогляду - точнісінько як субурбанізація

in the last century,

у минулому столітті:

the movement where our investment in highways and automobiles

пригадуєте, як інвестиції в магістралі і автомобілі

fundamentally changed American life.

докорінно змінили американське життя?

That wasn't some grand conspiracy.

Це не була якась грандіозна змова.

There were conspiracies within it, of course.

Були невеличкі змови, як без цього.

But it was a cultural momentum.

Але це був культурний поступ.

It was millions of people making millions of decisions

Коли мільйони людей ухвалюють мільйони рішень

over an extended period of time,

протягом довгого періоду.

that fundamentally changed not only the way that we build cities,

Це кардинально змінило не тільки спосіб, у який ми будуємо міста,

but it changed our expectations

а й наші очікування

for our lives.

від життя.

These changes were the foundations for urban sprawl.

Ці зміни заклали фундамент для субурбанізації, от тільки

We didn't call it sprawl at that time.

ми тоді не називали це явище так:

We called it the future.

ми називали це "майбутнє"

And it was.

і мали рацію.

And we got all the highways and strip malls and cul-de-sacs we wanted.

Ми отримали траси, торгові центри, вулиці різного ґатунку - як і хотіли.

It was a radical transformation,

Це була радикальна зміна,

but it was built by a cultural momentum.

але водночас і культурний імпульс.

So it's important to not separate

Тому дуже важливо не відділяти

the physical construction of the places we live

фізичну конструкцію наших місцевостей

from other things that are happening at that time.

від подій, що відбуваються у той самий час.

At that time,

А в той час,

in the second half of the last century,

у другій половині минулого століття,

science was curing disease

наука виліковувала хвороби

and lifting us to the moon,

і здіймала нас на місяць,

and the sexual revolution was breaking down barriers,

сексуальна революція змела усі бар'єри,

and the Civil Rights Movement began its march

боротьба за громадянські права почала свій марш

toward the fulfillment of our nation's promise.

до виконання обіцянок, даних нашому народові.

Television, entertainment, food, travel, business -- everything was changing,

Телебачення, розваги, їжа, подорожі, бізнес - усе змінювалося,

and both the public and private sectors were colluding

громадський і приватний сектор домовлялися один з одним

to give us the lives we wanted.

дати нам рівень життя, якого ми бажали.

The Federal Highway Administration,

Федерального дорожнього управління

for example, didn't exist before there were highways.

не існувало, доки не було магістралей.

Think about it.

Подумайте собі!

(Laughter)

(Сміх)

Of course, today it's important to understand and acknowledge

Звичайно, сьогодні важливо розуміти і усвідомлювати,

that those benefits accrued to some groups of people

що всі ці блага отримали тільки певні групи людей,

and not to others.

а решта - ні.

It was not an equitable cultural momentum.

Це був нерівномірний культурний поступ.

But when we look today in wonder and disgust, maybe,

Але якщо ми подивимось сьогодні, то відразу відчуємо,

at the metropolis sprawl before us,

споглядаючи це місто, що простягається перед нами,

we wonder if we're stuck.

відчуємо, що ми застрягли.

Are we stuck with the legacy of that inequity?

Чи ми застрягли у спадщині цієї нерівномірності?

Are we stuck with this dystopian traffic hellscape?

Чи ми застрягли у цьому пеклі трафіку?

Are we stuck with rampant urban displacement,

Чи ми застрягли у цьому лютому розростанні міста,

with environmental degradation?

що псує довкілля?

Are we stuck with social isolation

Чи ми застрягли у соціальній ізоляції

or political polarization?

чи політичній поляризації?

Are these the inevitable and permanent outcomes?

Чи всі ці обставини є незмінні і неминучі?

Or are they the result of our collective cultural decisions

Чи всі вони є результат наших колективних культурних рішень,

that we've made for ourselves?

які ми ухвалили для самих себе?

And if they are,

І якщо останнє справді так,

can't we change them?

чи можемо ми змінити їх?

What I have learned from our experience in Atlanta

Те, в чому я переконався на власному досвіді в Атланті,

is not an anomaly.

не є аномалією.

Similar stories are playing out everywhere,

Схожі історії трапляються всюди,

where people are reclaiming not only old railroads,

де люди перетворюють не тільки старі залізничні дороги,

but also degraded urban waterways and obsolete roadways,

а й застарілі водопроводи, закинуті дороги,

reinventing all of the infrastructure

переосмислюють всю інфраструктуру

in their lives.

у своїх життєвих світоглядах.

Whether here in New York

Чи це тут, у Нью-Йорку,

or in Houston

чи в Г'юстоні,

or Miami,

чи в Маямі,

Detroit, Philadelphia,

Детройті, Філадельфії,

Seoul, Hong Kong, Singapore,

Сеулі, Гонконгу, Сингапурі,

Toronto and Paris,

Торонто і Парижі,

cities big and small all over the world are reclaiming and reinventing

міста великі і маленькі по цілому світу переосмислюють і винаходять

this infrastructure for themselves,

свою інфраструктуру.

including the mother of all catalyst infrastructure projects,

Варто згадати й матір усіх інфраструктурних проектів, що сприяли змінам:

the Los Angeles River,

Ріку Лос-Анджелес,

the revitalization effort for which similarly started

яку почали відновлювати

as a grassroots movement,

в рамках місцевої ініціативи,

has developed into a cultural momentum,

що переросла в цілий культурний рух,

and is now in the early stages of being transformed

і тепер перебуває на початковій фазі на шляху до перетворення

into some kind of life-affirming infrastructure again,

у певну життєстверджуючу інфраструктуру, як і колись,

this one with trails and parks and fishing and boating

у таку, де є доріжки і парки, де можна рибалити і кататися на човні,

and community revitalization,

де відроджується громадське життя

and of course, water quality and flood control.

і, звичайно, є контроль за якістю води і запобігання повені.

It's already improving the lives of people.

Проект вже покращує життя людей.

It's already changing the way the rest of us think about Los Angeles.

Він вже сьогодні змінює наше враження про Лос-Анджелес.

This is more than just infrastructure.

Це більше, ніж просто інфраструктура.

We're building new lives for ourselves.

Ми будуємо нове майбутнє власноруч.

It's a movement that includes local food, urban agriculture,

Цей рух включає у себе місцеву їжу, міське аграрне господарство,

craft beer, the maker movement,

пивоваріння, виробництво товарів,

tech and design -- all of these things, early indicators of a really radical shift

технологію, дизайн - всі ці речі є ранніми індикаторами радикального зрушення

in the way we build cities.

у тому, як ми будуємо міста.

We're taking places like this

Ми беремо ось такі місця

and transforming them into this.

і перетворюємо їх в отакі.

And soon this.

А згодом в такі.

And this is all exciting and good.

І це захопливо і класно.

We're changing the world for the better.

Ми змінюємо світ на краще.

Good for us!

Ми молодці!

And it is awesome -- I mean that.

Це справді прекрасно.

But our history of sprawl,

Але історія розростання міст

and from what we can already see with these catalyst projects today,

і здобутки сучасних проектів змін кажуть нам, що

we know and must remember

ми знаємо і мусимо пам'ятати про те,

that big changes like this don't usually benefit everyone.

що великі зміни на кшталт цих не всім приносять користь.

The market forces unleashed by this cultural momentum

Сили ринку, вивільнені через цей культурний імпульс,

often include the seemingly unstoppable

часом передбачають начебто невпинний

and inevitable cycle of rising taxes, prices and rents.

і неминучий цикл зростання податків, цін та вартості житла.

This is urgent.

Це важливо.

If we care, we have to stand up

Якщо нам небайдуже - ми повинні встати

and speak out.

і заявити про свою думку.

This should be a call to action,

Це має бути заклик до дії,

because the answer can't be to not improve communities.

бо не покращувати громадські умови - не може бути відповіддю,

The answer can't be to not build parks and transit and grocery stores.

не будувати парки, дороги, супермаркети - не може бути відповіддю,

The answer can't be to hold communities down

стримувати суспільство, просто утримуючи доступні ціни -

just to keep them affordable.

не може бути рішенням.

But we do have to follow through and address the financial realities

Проте ми мусимо враховувати фінансові реалії,

that we're facing.

перед якими ми постаємо.

This is hard, and it won't happen on its own.

Це важко, і саме воно не відбудеться.

We can do it, and I'm committed to this goal in Atlanta,

Ми можемо це зробити, я відданий цій меті в Атланті,

to sticking up again for people who made it possible in the first place.

я хочу підтримати людей, які уможливили це.

We can't call it a success without them.

Ми не можемо назвати це перемогою без них.

I certainly can't,

Принаймні я точно.

because the people I made commitments to all those years

Тому що люди, яким я обіцяв всі ці роки,

weren't abstract populations.

не були чимось абстрактним.

They're my friends and neighbors.

Це мої друзі, сусіди.

They're people that I love.

Це люди, яких я люблю.

So even though it started as my graduate thesis

Тому, хоча я почав лише з дипломної роботи

and I'm working hard for 16 years with thousands of people

і працюю 16 років з тисячами людей,

to help make this thing come to life,

щоб утілити свій задум,

I know and believe that who the BeltLine is being built for

я знаю і вірю, що ті, для кого Белтлайн будується,

is just as important as whether it's built at all.

такі ж важливі як і те, чи буде вона збудована взагалі.

Not just in Atlanta,

Не тільки в Атланті,

but locally and globally,

а й локально і глобально,

we have to understand

ми мусимо розуміти

this accountability to the people whose lives we are changing,

свою відповідальність перед людьми, чиї життя ми міняємо,

because this is us.

тому що це ми самі.

We are the lives we're talking about.

Ми є ті люди, про яких йде мова.

These places aren't inevitable.

Місця не є незмінні.

The places we live aren't inevitable,

Місця, де ми живемо - змінюються.

and if we want something different, we just need to speak up.

І якщо ми хочемо щось змінити - ми просто мусимо це озвучити.

We have to ensure that change comes on our terms.

Мусимо впевнитися, що зміни відбуваються на наших умовах,

And to do that,

і здійснювати їх.

we have to participate actively in the process of shaping change.

Ми маємо активно долучатися до процесу формування змін.

Thank you.

Дякую!

(Applause)

(Оплески)