Hunting for dinosaurs showed me our place in the universe | Kenneth Lacovara

Перекладач: Nazar Khibeba Утверджено: Hanna Leliv

How do you find a dinosaur?

Що ви думаєте про динозаврів ?

Sounds impossible, doesn't it?

Це щось таке неймовірне, чи не так ?

It's not.

Насправді ні.

And the answer relies on a formula that all paleontologists use.

Відповідь ґрунтується на формулі, яку використовують всі палеонтологи .

And I'm going to tell you the secret.

І я вам відкрию секрет.

First, find rocks of the right age.

Спершу знайдіть породу відповідного віку.

Second, those rocks must be sedimentary rocks.

По-друге, це мають бути осадові породи.

And third, layers of those rocks must be naturally exposed.

І по-третє, шари цих порід повинні бути природно незахищеними.

That's it.

Ось і все.

Find those three things and get yourself on the ground,

Відшукайте ці три речі і приступайте до роботи,

chances are good that you will find fossils.

є великий шанс, що ви відшукаєте знахідку.

Now let me break down this formula.

Тепер хочу заперечити цю формулу.

Organisms exist only during certain geological intervals.

Організми існують тільки протягом певного геологічного проміжку часу.

So you have to find rocks of the right age,

Тому вам доведеться знайти породи певного часу,

depending on what your interests are.

залежно від ваших інтересів.

If you want to find trilobites,

Якщо ж хочете знайти трилобітів,

you have to find the really, really old rocks of the Paleozoic --

вам доведеться знайти дійсно старі породи Палеозою --

rocks between a half a billion and a quarter-billion years old.

породи віком півмільярда і чвертю років.

Now, if you want to find dinosaurs,

Але, якщо ви хочете знайти динозаврів,

don't look in the Paleozoic, you won't find them.

не дивіться на Палеозой, ви їх не знайдете.

They hadn't evolved yet.

Вони ще тоді не розвинулись.

You have to find the younger rocks of the Mesozoic,

Ви повинні відшукати молодші породи мезозою,

and in the case of dinosaurs,

і у випадку з динозаврами,

between 235 and 66 million years ago.

віком 235 і 66 мільйонів років.

Now, it's fairly easy to find rocks of the right age at this point,

Відшукати породу певного віку - досить легко,

because the Earth is, to a coarse degree,

позаяк Земля згрубша

geologically mapped.

поділена на геологічні ділянки.

This is hard-won information.

Інформація, до якої доклали багато зусиль.

The annals of Earth history are written in rocks,

Літописи історії Землі записані на гірських породах

one chapter upon the next,

глава за главою,

such that the oldest pages are on bottom

найстаріші сторінки знаходяться на дні,

and the youngest on top.

а наймолодші - на вершині.

Now, were it quite that easy, geologists would rejoice.

Але було б це так просто, геологи б зраділи.

It's not.

Насправді це не так.

The library of Earth is an old one.

Історія Землі - дуже давня.

It has no librarian to impose order.

І нема людини, яка б упорядкувала це все.

Operating over vast swaths of time,

Працюючи протягом довгого періоду часу,

myriad geological processes offer every possible insult

численні геологічні процеси плюгавлять

to the rocks of ages.

породи віків.

Most pages are destroyed soon after being written.

Більшість сторінок знищили після того, як їх написали.

Some pages are overwritten,

Деякі сторінки перезаписали

creating difficult-to-decipher palimpsests of long-gone landscapes.

створивши важкі для розшифрування палімпсести давно забутих пейзажів.

Pages that do find sanctuary under the advancing sands of time

Сторінки, які знаходять притулок під пісками часу, що наступають щораз ближче,

are never truly safe.

ніколи не є захищеними.

Unlike the Moon -- our dead, rocky companion --

На відміну від Місяця -- нашого мертвого, кам'янистого компаньйона --

the Earth is alive, pulsing with creative and destructive forces

Земля є живою і пульсує творчими і деструктивними силами,

that power its geological metabolism.

що надають сили геологічному метаболізму.

Lunar rocks brought back by the Apollo astronauts

Місячні породи, що їх досліджували астронавти з "Аполло",

all date back to about the age of the Solar System.

датуються віком Сонячної системи.

Moon rocks are forever.

Місячні породи - вічні.

Earth rocks, on the other hand, face the perils of a living lithosphere.

З іншого боку, породи Землі стикаються з загрозами живої літосфери.

All will suffer ruination,

Все зазнає руйнації

through some combination of mutilation, compression,

через деякі комбінації ушкодження, стиснення,

folding, tearing, scorching and baking.

деформування, розриву і обпалювання.

Thus, the volumes of Earth history are incomplete and disheveled.

Таким чином, томи історії Землі - неповні й розтріпані.

The library is vast and magnificent --

Бібліотека є просторою і чудовою --

but decrepit.

але немічною.

And it was this tattered complexity in the rock record

І саме ця пошматована складність була зафіксована в породах

that obscured its meaning until relatively recently.

й приховувала їхнє значення аж до відносно недавнього часу.

Nature provided no card catalog for geologists --

Природа не надає геологам карткового каталогу --

this would have to be invented.

його потрібно винайти.

Five thousand years after the Sumerians learned to record their thoughts

П'ять тисяч років після того, як шумери навчилися записувати свої думки

on clay tablets,

на глиняних табличках,

the Earth's volumes remained inscrutable to humans.

земні томи залишалися незбагненними для людини.

We were geologically illiterate,

Ми були геологічно неграмотні,

unaware of the antiquity of our own planet

необізнані щодо давності нашої власної планети,

and ignorant of our connection

а також не здогадувалися про свій зв'язок

to deep time.

з давнім часом.

It wasn't until the turn of the 19th century

Це тривало до 19 століття,

that our blinders were removed,

коли наші шори спали

first, with the publication of James Hutton's "Theory of the Earth,"

після публікації "Теорії Землі" Джеймса Гаттона,

in which he told us that the Earth reveals no vestige of a beginning

у якій він розказав нам, що Земля не проявляє ані ознаки початку,

and no prospect of an end;

ані перспективи кінця;

and then, with the printing of William Smith's map of Britain,

і тоді, коли надрукували карту Британії, автором якої був Вільям Сміт,

the first country-scale geological map,

з'явилася перша масштабна геологічна карта,

giving us for the first time

що дала нам можливість вперше

predictive insight into where certain types of rocks might occur.

поринути у час, де можуть виникнути певні типи порід.

After that, you could say things like,

Після цього можна було казати щось на кшталт:

"If we go over there, we should be in the Jurassic,"

"Якщо ми підемо туди, ми повинні опинитися в Юрському періоді",

or, "If we go up over that hill, we should find the Cretaceous."

або "Якщо ми піднімемось на цю гору, ми побачимо там Крейдовий період".

So now, if you want to find trilobites,

Тож якщо ви хочете знайти трилобітів,

get yourself a good geological map

дістаньте собі хорошу геологічну карту

and go to the rocks of the Paleozoic.

і вирушайте до порід Палеозою.

If you want to find dinosaurs like I do,

Якщо ви, як я, хочете відшукати динозавра,

find the rocks of Mesozoic and go there.

знайдіть мезозойську породу і вирушайте.

Now of course, you can only make a fossil in a sedimentary rock,

Звісно, ви можете проводити розкопки в осадових породах,

a rock made by sand and mud.

породах, утворених з піску і багна.

You can't have a fossil

Ви не можете копати

in an igneous rock formed by magma, like a granite,

у вивержених породах, утворених магмою, чи гранітових,

or in a metamorphic rock that's been heated and squeezed.

або у метаморфічних породах, які нагрілися й стиснулися.

And you have to get yourself in a desert.

І ви повинні дістатись до пустелі.

It's not that dinosaurs particularly lived in deserts;

Не тому, що динозаври мешкали у пустелях;

they lived on every land mass

вони жили скрізь,

and in every imaginable environment.

у всіх мислимих середовищах.

It's that you need to go to a place that's a desert today,

А тому, що вам потрібно йти до місця, яке сьогодні є пустелею,

a place that doesn't have too many plants covering up the rocks,

місця, де немає багато рослин, що покриватимуть породу,

and a place where erosion is always exposing new bones at the surface.

місця, де через ерозію на поверхні щораз з'являються нові кістки.

So find those three things:

Отож, знайдіть ці три речі:

rocks of the right age,

породу відповідного віку,

that are sedimentary rocks, in a desert,

яка є осадовою породою в пустелі,

and get yourself on the ground,

і приступіть до роботи,

and you literally walk

і буквально йдіть уперед,

until you see a bone sticking out of the rock.

поки не натрапите на кістку, яка стирчить з породи.

Here's a picture that I took in Southern Patagonia.

Ось фото, яке я зазняв у південній частині Патагонії.

Every pebble that you see on the ground there

Кожен камінчик, який ви бачите на землі -

is a piece of dinosaur bone.

це кусок кістки динозавра.

So when you're in that right situation,

Отож, коли ви опинитесь у правильній ситуації,

it's not a question of whether you'll find fossils or not;

питання не в тому, знайдете ви скам'янілі рештки чи ні;

you're going to find fossils.

ви точно їх знайдете.

The question is: Will you find something that is scientifically significant?

Питання ось у чому: чи знайдете ви щось таке, що є науково-значимим?

And to help with that, I'm going to add a fourth part to our formula,

І щоб відповісти на нього, я додам до нашої формули четверту складову,

which is this:

ось яку:

get as far away from other paleontologists as possible.

відійдіть якомога далі від інших палеонтологів.

(Laughter)

(Сміх)

It's not that I don't like other paleontologists.

Це не означає, що мені не подобаються інші палеонтологи.

When you go to a place that's relatively unexplored,

Коли ви йдете до відносно недослідженого місця,

you have a much better chance of not only finding fossils

у вас значно більше шансів знайти не тільки кістки,

but of finding something that's new to science.

але й щось, що є новим для науки.

So that's my formula for finding dinosaurs,

Це і є моя формула для знахідки динозаврів,

and I've applied it all around the world.

яку я застосував по всьому світу.

In the austral summer of 2004,

Улітку 2004 року

I went to the bottom of South America,

я поїхав у сам низ Південної Америки

to the bottom of Patagonia, Argentina,

до нижньої частини Патагонії, що в Аргентині,

to prospect for dinosaurs:

з наміром відшукати динозаврів:

a place that had terrestrial sedimentary rocks of the right age,

до місця, яке має земні осадові породи певного віку,

in a desert,

в пустелі,

a place that had been barely visited by paleontologists.

місця, яке рідко відвідують палеонтологи.

And we found this.

І ми знайшли їх.

This is a femur, a thigh bone,

Це стегнова кістка

of a giant, plant-eating dinosaur.

гігантського травоїдного динозавра.

That bone is 2.2 meters across.

Ця кістка завдовжки 2,2 метри.

That's over seven feet long.

Це близько 7 футів.

Now, unfortunately, that bone was isolated.

На жаль, ця кістка була там одна.

We dug and dug and dug, and there wasn't another bone around.

Ми копали й копали, але більше не знайшли кісток.

But it made us hungry to go back the next year for more.

Але це змусило нас приїхати туди ж знову наступного року.

And on the first day of that next field season,

І першого ж дня в наступному сезоні

I found this: another two-meter femur,

я знайшов її: двометрову стегнову кістку,

only this time not isolated,

тільки цього разу не саму,

this time associated with 145 other bones

а пов'язану з 145 іншими кістками

of a giant plant eater.

гігантського травоїда.

And after three more hard, really brutal field seasons,

І після трьох складніших, жорстокіших сезонів

the quarry came to look like this.

кар'єр став виглядати таким чином.

And there you see the tail of that great beast wrapping around me.

Ви бачите хвіст цього великого звіра, який мене огортає.

The giant that lay in this grave, the new species of dinosaur,

Гіганта, який лежав у цій могилі, цей новий вид динозавра,

we would eventually call "Dreadnoughtus schrani."

ми пізніше назвали Дреднаутом.

Dreadnoughtus was 85 feet from snout to tail.

Дреднаут був завдовжки 85 футів від пащі до хвоста.

It stood two-and-a-half stories at the shoulder,

У плечах великий як двоповерховий будинок,

and all fleshed out in life, it weighed 65 tons.

і з вагою понад 65 тон.

People ask me sometimes, "Was Dreadnoughtus bigger than a T. rex?"

Люди деколи запитують мене: "Чи Дреднаут більший за королівського тиранозавра?''

That's the mass of eight or nine T. rex.

Це маса 8 чи 9 королівських тиранозаврів.

Now, one of the really cool things about being a paleontologist

У професії палеонтолога є одна класна річ.

is when you find a new species, you get to name it.

Знайшовши новий вид, ви можете дати йому ім'я.

And I've always thought it a shame that these giant, plant-eating dinosaurs

І я завжди думав, що це ганьба, коли цих гігантських травоїдних динозаврів

are too often portrayed as passive, lumbering platters of meat

часто зображували як пасивних пожирачів дерев

on the landscape.

на тлі краєвиду.

(Laughter)

(Сміх)

They're not.

Насправді, це не так.

Big herbivores can be surly, and they can be territorial --

Великі травоїдні можуть бути суворими захисниками своєї території --

you do not want to mess with a hippo or a rhino or a water buffalo.

не варто возитися з бегемотом, носорогом чи буйволом.

The bison in Yellowstone injure far more people than do the grizzly bears.

Бізони в Єлоустоуні нападають на людей куди частіше, ніж ведмеді гризлі.

So can you imagine a big bull, 65-ton Dreadnoughtus

Так що можете уявити великого бика, Дреднаута, вагою 65 тон

in the breeding season,

в сезон розмноження,

defending a territory?

який захищає свою територію?

That animal would have been incredibly dangerous,

Ця тварина була б неймовірно небезпечна,

a menace to all around, and itself would have had nothing to fear.

загроза для всіх навколо, а сама вона нічого б не боялася.

And thus the name, "Dreadnoughtus,"

І з цього пішло ім'я "Дреднаут'',

or, "fears nothing."

або ж "безстрашний'.'

Now, to grow so large,

Щоб вирости таким великим,

an animal like Dreadnoughtus would've had to have been

Дреднауту не довелося б бути

a model of efficiency.

взірцем ефективності.

That long neck and long tail help it radiate heat into the environment,

Ця довга шия і довгий хвіст допомагають йому виділяти тепло в середовище,

passively controlling its temperature.

пасивно контролюючи температуру.

And that long neck also serves as a super-efficient feeding mechanism.

Довга шия також служить надзвичайно ефективний механізмом для прийняття їжі.

Dreadnoughtus could stand in one place and with that neck

Дреднаут міг стояти на одному місці і цією шиєю

clear out a huge envelope of vegetation,

спустошувати величезну кількість рослинності,

taking in tens of thousands of calories while expending very few.

приймаючи десятки тисяч калорій, витрачаючи при цьому дуже мало.

And these animals evolved a bulldog-like wide-gait stance,

І ці тварини виділялися широкою стійкою, як у бульдога,

giving them immense stability,

що давала їм величезну стабільність,

because when you're 65 tons, when you're literally as big as a house,

тому що коли ви важите 65 тон, коли ви великі як будинок,

the penalty for falling over

карою за падіння

is death.

є смерть.

Yeah, these animals are big and tough,

Так, ці тварини великі й міцні,

but they won't take a blow like that.

але такого удару вони не переживуть.

Dreadnoughtus falls over, ribs break and pierce lungs.

Дреднаут при падінні ламає ребра і проколює легені.

Organs burst.

Органи тріскають.

If you're a big 65-ton Dreadnoughtus,

Якщо ви - великий 65-тонний Дреднаут,

you don't get to fall down in life -- even once.

то не можете дозволити собі впасти навіть раз за все життя.

Now, after this particular Dreadnoughtus carcass was buried

Після того, як туша Дреднаута була похована,

and de-fleshed by a multitude of bacteria, worms and insects,

а безліч бактерій, хробаків і комах знищили на ній плоть,

its bones underwent a brief metamorphosis,

кістки динозавра пройшли коротку метаморфозу,

exchanging molecules with the groundwater

обмінюючись молекулами з підземними водами

and becoming more and more like the entombing rock.

і стаючи все більше й більше подібними до породи.

As layer upon layer of sediment accumulated,

Осад накопичувався шар за шаром,

pressure from all sides weighed in like a stony glove

з усіх боків немовби тиснула кам'яна рукавиця,

whose firm and enduring grip held each bone in a stabilizing embrace.

чий міцний потиск тримав кожну кістку, не даючи їй розпастись.

And then came the long ...

І тоді прийшло довге ...

nothing.

нічого.

Epoch after epoch of sameness,

Епоха за епохою однаковості,

nonevents without number.

ніяких подій.

All the while, the skeleton lay everlasting and unchanging

Весь цей час скелет лежав увіковічнений і незмінний

in perfect equilibrium

в ідеальній рівновазі

within its rocky grave.

в межах своєї кам'янистої могили.

Meanwhile, Earth history unfolded above.

Тим часом нагорі розвивалася історія Землі.

The dinosaurs would reign for another 12 million years

Динозаври існували ще 12 мільйонів років,

before their hegemony was snuffed out in a fiery apocalypse.

перш ніж їхня гегемонія погасла у полум'яному апокаліпсисі.

The continents drifted. The mammals rose.

Континенти дрейфували. Виникли ссавці.

The Ice Age came.

Настав льодовиковий період.

And then, in East Africa,

І тоді, у Східній Африці,

an unpromising species of ape evolved the odd trick of sentient thought.

безперспективний вид мавп еволюціонував у дивну мислячу істоту.

These brainy primates were not particularly fast or strong.

Ці мізкуваті примати не були особливо швидкі чи сильні.

But they excelled at covering ground,

Але їй чудово вдалося населити всю землю,

and in a remarkable diaspora

і розселившись по всьому світу,

surpassing even the dinosaurs' record of territorial conquest,

вони перевершили рекорд самих динозаврів у завоюванні територій -

they dispersed across the planet,

вони розійшлися по всій планеті,

ravishing every ecosystem they encountered,

захопили кожну екосистему, з якою стикались,

along the way, inventing culture and metalworking and painting

винайшовши у процесі культуру, металообробку, живопис,

and dance and music

танці, музику,

and science

науку

and rocket ships that would eventually take 12 particularly excellent apes

і ракетні кораблі, які згодом завезли 12 особливо обдарованих мавп

to the surface of the Moon.

на поверхню Місяця.

With seven billion peripatetic Homo sapiens on the planet,

На цій планеті живе сім мільярдів мандрівних Homo sapiens,

it was perhaps inevitable

тож, можливо, було неминуче,

that one of them would eventually trod on the grave of the magnificent titan

що один із них, врешті-решт, наступив на могилу величного титана,

buried beneath the badlands of Southern Patagonia.

похованого під безплідними землями Південної Патагонії.

I was that ape.

Це була та мавпа.

And standing there, alone in the desert,

І коли я стояв там, один серед пустелі,

it was not lost on me

то розумів,

that the chance of any one individual entering the fossil record

що ймовірність його, що комусь вдасться зробити історичну знахідку,

is vanishingly small.

надзвичайно мала.

But the Earth is very, very old.

Але Земля дуже, дуже стара.

And over vast tracts of time, the improbable becomes the probable.

І через великі проміжки часу неймовірне стає ймовірним.

That's the magic of the geological record.

Це магія геологічної історії.

Thus, multitudinous creatures living and dying on an old planet

Таким чином, численні істоти, що живуть і помирають на старій планеті,

leave behind immense numbers of fossils,

залишають велику кількість скам'янілостей,

each one a small miracle,

кожна з яких - це маленьке диво,

but collectively, inevitable.

а разом - неминуче диво.

Sixty-six million years ago, an asteroid hits the Earth

66 мільйонів років тому астероїд упав на Землю

and wipes out the dinosaurs.

і знищив усіх динозаврів.

This easily might not have been.

Цього могло й не статися.

But we only get one history, and it's the one that we have.

Але ми маємо одну історію, і вона єдина, яка у нас є.

But this particular reality was not inevitable.

Але ця конкретна реальність не була неминучою.

The tiniest perturbation of that asteroid far from Earth

Найменше відхилення цього астероїда від свого шляху -

would have caused it to miss our planet by a wide margin.

і він пролетів би повз нашу планету на великій відстані.

The pivotal, calamitous day during which the dinosaurs were wiped out,

Згубного дня, коли всі динозаври зникли з лиця Землі,

setting the stage for the modern world as we know it

очистивши шлях для сучасного світу,

didn't have to be.

могло й не бути.

It could've just been another day --

Це просто міг бути ще один день --

a Thursday, perhaps --

четвер, можливо --

among the 63 billion days already enjoyed by the dinosaurs.

ще один із 63 мільярдів днів, коли динозаври насолоджувались життям.

But over geological time,

Але впродовж геологічної історії

improbable, nearly impossible events

трапляються

do occur.

малоймовірно, неможливі події.

Along the path from our wormy, Cambrian ancestors

Упродовж шляху від наших червивих, Кембрійських предків

to primates dressed in suits,

до приматів, одягнених у костюми,

innumerable forks in the road led us to this very particular reality.

безліч розгалужень на шляху привели нас до цієї дуже конкретної реальності.

The bones of Dreadnoughtus lay underground for 77 million years.

Кістки Дреднаута лежали під землею понад 77 мільйонів років.

Who could have imagined

Хто міг подумати,

that a single species of shrew-like mammal

що єдиний вид землерийки - ссавця,

living in the cracks of the dinosaur world

що жив в ущелинах світу динозаврів,

would evolve into sentient beings

перетвориться на розумних істот,

capable of characterizing and understanding

здатних характеризувати і розуміти

the very dinosaurs they must have dreaded?

самих динозаврів, яких вони, мабуть, боялись?

I once stood at the head of the Missouri River

Одного разу я стояв на верхівці ріки Міссурі

and bestraddled it.

і осідлав її.

There, it's nothing more than a gurgle of water

На тому місці немає нічого, крім дзюрчання води,

that issues forth from beneath a rock in a boulder in a pasture,

яка витікає з-під скелі на пасовище

high in the Bitterroot Mountains.

високо в горах Біттеррут.

The stream next to it runs a few hundred yards

Поруч на кілька сотень ярдів тече струмок,

and ends in a small pond.

який впадає у малий ставок.

Those two streams -- they look identical.

Ці два потоки виглядають ідентично.

But one is an anonymous trickle of water,

Але один струмок - анонімний,

and the other is the Missouri River.

а інший - річка Міссурі.

Now go down to the mouth of the Missouri, near St. Louis,

Спустіться вниз до гирла Міссурі, неподалік від Сент-Луїсу,

and it's pretty obvious that that river is a big deal.

і переконаєтесь, що ця річка - значна.

But go up into the Bitterroots and look at the Missouri,

Але якщо піднятись на Біттеррут і подивитись на Міссурі,

and human prospection does not allow us to see it as anything special.

ми не побачимо там нічого особливого.

Now go back to the Cretaceous Period

Тепер повернемось до крейдового періоду

and look at our tiny, fuzzball ancestors.

і подивимось на наших крихітних предків.

You would never guess

Ви ніколи не здогадаєтесь,

that they would amount to anything special,

що вони стануть кимось особливим,

and they probably wouldn't have,

і вони, ймовірно, не стали б,

were it not for that pesky asteroid.

якби не цей неприємний астероїд.

Now, make a thousand more worlds and a thousand more solar systems

А тепер створіть тисячу нових світів і тисячу нових сонячних систем

and let them run.

і запустіть їх.

You will never get the same result.

Ви ніколи не дістанете однакового результату.

No doubt, those worlds would be both amazing and amazingly improbable,

Без сумніву, ці світи будуть чудові й неймовірні,

but they would not be our world and they would not have our history.

але це не буде наш світ, і вони не матимуть нашої історії.

There are an infinite number of histories that we could've had.

Існує нескінченне число історій, яких могло б не бути.

We only get one, and wow, did we ever get a good one.

Нам дісталася тільки одна, і то дуже навіть непогана.

Dinosaurs like Dreadnoughtus were real.

Динозаври на кшталт Дреднаута були справжні.

Sea monsters like the mosasaur were real.

Морські створіння на кшталт мозозавра були справжні.

Dragonflies with the wingspan of an eagle and pill bugs the length of a car

Метелики з розмахом крил орла і мокриці завдовжки з автомобіль

really existed.

насправді існували.

Why study the ancient past?

Чому варто вивчати давнє минуле?

Because it gives us perspective

Тому що це дає нам відчуття перспективи

and humility.

і сповнює смиренням.

The dinosaurs died in the world's fifth mass extinction,

Динозаври загинули під час п'ятого глобального масового вимирання,

snuffed out in a cosmic accident through no fault of their own.

знищені нещасним випадком з космосу, який не був їхньою провиною.

They didn't see it coming, and they didn't have a choice.

Вони не могли цього передбачити і не мали вибору.

We, on the other hand, do have a choice.

Ми, натомість, маємо вибір.

And the nature of the fossil record tells us that our place on this planet

І скам'янілі рештки кажуть нам, що наше місце на цій планеті -

is both precarious and potentially fleeting.

нестабільне і потенційно швидкоплинне.

Right now, our species is propagating an environmental disaster

На даний момент наш вид творить екологічну катастрофу

of geological proportions that is so broad and so severe,

геологічних пропорцій, таку масштабну й потужну,

it can rightly be called the sixth extinction.

що її можна назвати шостим вимиранням.

Only unlike the dinosaurs,

Тільки на відміну від динозаврів,

we can see it coming.

ми можемо це передбачити.

And unlike the dinosaurs,

І на відміну від динозаврів,

we can do something about it.

ми можемо щось із цим зробити.

That choice is ours.

Вибір завжди за нами.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)