Allan Jones: A map of the brain

Перекладач: Khrystyna Romashko Утверджено: Tania Hlod

Humans have long held a fascination

Люди вже довгий час зачаровані

for the human brain.

людським мозком.

We chart it, we've described it,

Ми засхемували його, описали,

we've drawn it,

ми зобразили його

we've mapped it.

і нанесли на карту.

Now just like the physical maps of our world

Тепер, подібно до того, як на фізичні мапи світу

that have been highly influenced by technology --

неабиякий вплив здійснили технології –

think Google Maps,

згадайте Google Maps,

think GPS --

згадайте GPS –

the same thing is happening for brain mapping

те саме відбувається і з мапуванням мозку,

through transformation.

через трансформацію.

So let's take a look at the brain.

Тож погляньмо на мозок.

Most people, when they first look at a fresh human brain,

Більшість людей, що вперше дивляться на свіжий людський мозок,

they say, "It doesn't look what you're typically looking at

кажуть: "Він не схожий на те, на що ви зазвичай дивитесь,

when someone shows you a brain."

коли хтось показує вам мозок."

Typically, what you're looking at is a fixed brain. It's gray.

Зазвичай ви дивитесь на затверділий мозок. Він сірий.

And this outer layer, this is the vasculature,

І цей верхній шар – це судинна сітка,

which is incredible, around a human brain.

розташована довкола людського мозку.

This is the blood vessels.

Це – кровоносні судини.

20 percent of the oxygen

20% кисню,

coming from your lungs,

що надходить з ваших легенів,

20 percent of the blood pumped from your heart,

20% крові, що відкачується з серця,

is servicing this one organ.

обслуговують один цей орган.

That's basically, if you hold two fists together,

Фактично, якщо стиснути разом два кулаки,

it's just slightly larger than the two fists.

він трохи більший за ці два кулаки.

Scientists, sort of at the end of the 20th century,

Десь наприкінці 20-го сторіччя науковці з'ясували,

learned that they could track blood flow

що можуть відслідкувати шлях потоку крові,

to map non-invasively

щоб без хірургічного втручання відобразити,

where activity was going on in the human brain.

де у людському мозку відбувається активність.

So for example, they can see in the back part of the brain,

Так, наприклад, вони можуть зазирнути у задню частину мозку,

which is just turning around there.

яка щойно була повернута до нас.

There's the cerebellum; that's keeping you upright right now.

Це мозочок; він відповідає за утримання вас у вертикальному положенні.

It's keeping me standing. It's involved in coordinated movement.

Він дозволяє мені стояти. Він залучений у координування рухів.

On the side here, this is temporal cortex.

А з цього боку – скронева кора.

This is the area where primary auditory processing --

Це область, де відбувається первинна обробка звуку –

so you're hearing my words,

таким чином ви чуєте мої слова

you're sending it up into higher language processing centers.

і відсилаєте їх далі, до високорівневих центрів обробки мови.

Towards the front of the brain

Близько до фронтальної частини мозку

is the place in which all of the more complex thought, decision making --

знаходиться зона, відповідальна за комплексне мислення, прийняття рішень –

it's the last to mature in late adulthood.

вона формується останньою, вже в зрілому віці.

This is where all your decision-making processes are going on.

Ось тут відбувається процес прийняття усіх ваших рішень.

It's the place where you're deciding right now

Це місце, де саме зараз ви вирішуєте,

you probably aren't going to order the steak for dinner.

що стейк сьогодні на вечерю ви, мабуть, не замовите.

So if you take a deeper look at the brain,

Якщо роздивлятися мозок більш детально,

one of the things, if you look at it in cross-section,

то одна з речей, яку можна побачити,

what you can see

дивлячись на нього у поперечному перерізі,

is that you can't really see a whole lot of structure there.

це те, що тут відсутня певна чітка структура.

But there's actually a lot of structure there.

Але насправді, структура там досить чітка.

It's cells and it's wires all wired together.

Всі клітини і канали мозку пов'язані.

So about a hundred years ago,

Тож близько ста років тому

some scientists invented a stain that would stain cells.

вчені винайшли барвник, здатний надати клітинам колір.

And that's shown here in the the very light blue.

І тут він показаний дуже світлим блакитним кольором.

You can see areas

Ви можете бачити зони,

where neuronal cell bodies are being stained.

де тіла нейронних клітин забарвлені.

And what you can see is it's very non-uniform. You see a lot more structure there.

Як помітно, забарвлення дуже неоднорідне. Тут видно ще більшу структурованість.

So the outer part of that brain

Далі, зовнішня частина людського мозку -

is the neocortex.

це його кора.

It's one continuous processing unit, if you will.

Це, так би мовити, єдиний сектор обробки даних.

But you can also see things underneath there as well.

Але видно і речі, розташовані глибше під ним.

And all of these blank areas

Усі ці порожні ділянки -

are the areas in which the wires are running through.

це зони, через які проходять сполучні волокна.

They're probably less cell dense.

Вони мають меншу густину клітин.

So there's about 86 billion neurons in our brain.

У мозку людини близько 86 мільярдів нейронів.

And as you can see, they're very non-uniformly distributed.

І, як видно, розподілені вони досить неоднорідно.

And how they're distributed really contributes

Але саме такий розподіл сприяє

to their underlying function.

їх основній функції.

And of course, as I mentioned before,

І звичайно, як я вже зазначав,

since we can now start to map brain function,

оскільки ми вже можемо починати складати мапу для функцій мозку,

we can start to tie these into the individual cells.

ми можемо почати прив'язувати їх навіть до окремих клітин.

So let's take a deeper look.

Давайте поглянемо більш детально.

Let's look at neurons.

Розглянемо нейрони.

So as I mentioned, there are 86 billion neurons.

Як я вже казав, нейронів близько 86 мільярдів.

There are also these smaller cells as you'll see.

Додатково існують ще менші клітини, як видно тут.

These are support cells -- astrocytes glia.

Це клітини підтримки - астрогліальні клітини.

And the nerves themselves

А самі нерви

are the ones who are receiving input.

безпосередньо отримують вхідні дані.

They're storing it, they're processing it.

Вони зберігають та обробляють їх.

Each neuron is connected via synapses

Кожний нейрон пов'язаний за допомогою синапсів

to up to 10,000 other neurons in your brain.

з понад 10 000 інших нейронів у вашому мозку.

And each neuron itself

Та кожен нейрон

is largely unique.

майже абсолютно унікальний.

The unique character of both individual neurons

Унікальність окремих нейронів

and neurons within a collection of the brain

та нейронів, сполучених при формуванні мозку,

are driven by fundamental properties

пояснюється фундаментальними властивостями

of their underlying biochemistry.

їх базових біохімічних структур.

These are proteins.

А саме, протеїнів.

They're proteins that are controlling things like ion channel movement.

Це білки, що контролюють такі процеси, як пересування по іонних каналах.

They're controlling who nervous system cells partner up with.

Вони контролюють, як контактують клітини нервової системи.

And they're controlling

Фактично, вони керують усім,

basically everything that the nervous system has to do.

що має робити нервова система.

So if we zoom in to an even deeper level,

А якщо ми роздивимося більш детально,

all of those proteins

то виявиться, що всі протеїни

are encoded by our genomes.

закодовані нашими геномами.

We each have 23 pairs of chromosomes.

В кожного з нас 23 пари хромосомів.

We get one from mom, one from dad.

Ми беремо одну від матері, іншу від батька.

And on these chromosomes

І на цих хромосомах

are roughly 25,000 genes.

близько 25 000 генів.

They're encoded in the DNA.

Вони закодовані в ДНК.

And the nature of a given cell

Та сутність кожної даної клітини,

driving its underlying biochemistry

що визначає її базову біохімію,

is dictated by which of these 25,000 genes

продиктована тим, які саме з цих 25 000 генів

are turned on

активно залучені у роботу,

and at what level they're turned on.

та на якому рівні вони активовані.

And so our project

Таким чином, наш проект націлений

is seeking to look at this readout,

на визначення та розуміння, які саме гени з цих 25 000

understanding which of these 25,000 genes is turned on.

активовані.

So in order to undertake such a project,

Для того, щоб братися до роботи над таким проектом,

we obviously need brains.

нам, звичайно, знадобиться мозок.

So we sent our lab technician out.

Тож ми відправили нашого лаборанта на пошуки.

We were seeking normal human brains.

Ми шукали нормальний людський мозок.

What we actually start with

Нашу роботу ми звичайно почали

is a medical examiner's office.

з офісу паталогоанатома.

This a place where the dead are brought in.

Це місце, куди привозять мерців.

We are seeking normal human brains.

Ми шукаємо нормальний людський мозок.

There's a lot of criteria by which we're selecting these brains.

Для відбору мозку в нас є багато критеріїв.

We want to make sure

Ми хочемо впевнитись,

that we have normal humans between the ages of 20 to 60,

що в нас нормальні люди, віком від 20 до 60 років,

they died a somewhat natural death

які померли від причин, близьких до природніх,

with no injury to the brain,

не завдавши шкоди мозку,

no history of psychiatric disease,

в яких не було психічних захворювань;

no drugs on board --

які не приймали наркотичних речовин -

we do a toxicology workup.

для цього ми робимо токсикологічні аналізи.

And we're very careful

І ми дуже обережні з тими зразками,

about the brains that we do take.

які обираємо наприкінці.

We're also selecting for brains

Ми також маємо відібрати саме ті мізки,

in which we can get the tissue,

з яких ми можемо забрати тканину,

we can get consent to take the tissue

тобто можемо отримати дозвіл взяти таку тканину

within 24 hours of time of death.

не пізніше 24 годин з часу смерті.

Because what we're trying to measure, the RNA --

Тому що інформація, яку ми намагаємося виміряти, а саме РНК -

which is the readout from our genes --

її також можна назвати сумою показників, знятих з наших генів -

is very labile,

є дуже нестійкою,

and so we have to move very quickly.

тож ми мусимо працювати дуже швидко.

One side note on the collection of brains:

Одна ремарка щодо обрання мозку:

because of the way that we collect,

через спосіб, яким ми користуємося під час відбору,

and because we require consent,

а також через те, що нам потрібна згода,

we actually have a lot more male brains than female brains.

в нас є набагато більше чоловічих мозків, ніж жіночих.

Males are much more likely to die an accidental death in the prime of their life.

Чоловіки набагато схильніші до випадкової смерті у розквіті життя.

And men are much more likely

І набагато частіше їх друга половинка, дружина,

to have their significant other, spouse, give consent

дає згоду на донацію,

than the other way around.

ніж навпаки.

(Laughter)

(Сміх)

So the first thing that we do at the site of collection

Перше, що ми робимо на місці відбору,

is we collect what's called an MR.

зберігаємо так званий МР.

This is magnetic resonance imaging -- MRI.

Це магніторезонансна томографія - МРТ.

It's a standard template by which we're going to hang the rest of this data.

Це стандартний шаблон, до якого ми будемо додавати наступні дані.

So we collect this MR.

Тож ми зберігаємо Магнітний Резонанс.

And you can think of this as our satellite view for our map.

Його ще можна назвати супутниковим видом нашої мапи.

The next thing we do

Наступним кроком ми робимо

is we collect what's called a diffusion tensor imaging.

візуалізацію мозку дифузно-тензорним методом.

This maps the large cabling in the brain.

Це зображає схему нервових зв'язків.

And again, you can think of this

Знову ж таки, можна уявити це майже

as almost mapping our interstate highways, if you will.

як нанесення на мапу головних швидкісних автомагістралей.

The brain is removed from the skull,

Потім мозок виймається з черепа

and then it's sliced into one-centimeter slices.

і нарізається шарами завширшки один сантиметр.

And those are frozen solid,

Ці шари фіксуються за допомогою заморожування

and they're shipped to Seattle.

і відправляються до Сіетлу.

And in Seattle, we take these --

А в Сіетлі ми беремо ось це -

this is a whole human hemisphere --

таку цілу півкулю людського мозку -

and we put them into what's basically a glorified meat slicer.

і кладемо її у ніщо інше, як у славетну машину для нарізки м'яса.

There's a blade here that's going to cut across

Її лезо відрізає

a section of the tissue

секцію тканини

and transfer it to a microscope slide.

і переносить її на слайд для мікроскопа.

We're going to then apply one of those stains to it,

Потім ми застосуємо до нього один з тих барвників

and we scan it.

і зможемо його відсканувати.

And then what we get is our first mapping.

Таким чином ми отримаємо нашу першу мапу.

So this is where experts come in

А потім з'являться експерти,

and they make basic anatomic assignments.

щоб зробити базове анатомічне обстеження.

You could consider this state boundaries, if you will,

Про це можна думати як про нанесення регіональних меж,

those pretty broad outlines.

таке собі охайне межування.

From this, we're able to then fragment that brain into further pieces,

Після цього ми можемо розділяти мозок на сегменти,

which then we can put on a smaller cryostat.

які потім помістяться у менший кріостат.

And this is just showing this here --

Саме тут ви можете бачити якраз це -

this frozen tissue, and it's being cut.

заморожену тканину і те, як вона розрізається.

This is 20 microns thin, so this is about a baby hair's width.

Цей сегмент завтовшки 20 мікронів, тобто як дитяча волосинка.

And remember, it's frozen.

І важливо пам'ятати, що він заморожений.

And so you can see here,

А ось тут можна побачити,

old-fashioned technology of the paintbrush being applied.

як застосовано стародавню технологію звичайного пензля.

We take a microscope slide.

Береться мікроскопічний слайд.

Then we very carefully melt onto the slide.

Потім ми обережно розтоплюємо це на поверхні слайду.

This will then go onto a robot

Потім це відправляється роботові,

that's going to apply one of those stains to it.

який нанесе на нього один з барвників.

And our anatomists are going to go in and take a deeper look at this.

Потім наші анатомісти візьмуться за його поглиблене вивчення.

So again this is what they can see under the microscope.

Тож знову, ось це вони зможуть побачити у мікроскоп.

You can see collections and configurations

Тут видно скупчення конфігурацій

of large and small cells

великих і малих клітин

in clusters and various places.

у кластерах в різних місцях.

And from there it's routine. They understand where to make these assignments.

І звідси починається рутина. Вони розуміють, як робити позначки.

And they can make basically what's a reference atlas.

Таким чином вони можуть створити референтний атлас.

This is a more detailed map.

Це - більш деталізована мапа.

Our scientists then use this

Потім наші вчені використовують це,

to go back to another piece of that tissue

щоб повернутися до іншого сегменту тієї тканини

and do what's called laser scanning microdissection.

і зробити так звану лазерну мікродісекцію.

So the technician takes the instructions.

Таким чином технік виконує інструкції.

They scribe along a place there.

Ось у цьому місці вони наносять розмітку.

And then the laser actually cuts.

І лазер робить розріз.

You can see that blue dot there cutting. And that tissue falls off.

Ви бачите, як ця синя крапка ріже, і тканина відділяється.

You can see on the microscope slide here,

Те саме видно на слайді під мікроскопом,

that's what's happening in real time.

коли все відбувається у реальному часі.

There's a container underneath that's collecting that tissue.

Внизу є контейнер, у який збирається відрізана тканина.

We take that tissue,

Ми беремо цю тканину,

we purify the RNA out of it

з неї ми виділяємо РНК

using some basic technology,

за допомогою звичайної технології,

and then we put a florescent tag on it.

і ставимо на неї флюоресцентну мітку.

We take that tagged material

Потім беремо цей мічений матеріал

and we put it on to something called a microarray.

і поміщаємо його на так звану мікропанель.

Now this may look like a bunch of dots to you,

Це може здатися вам просто сукупністю крапочок,

but each one of these individual dots

але кожна з цих індивідуальних крапок -

is actually a unique piece of the human genome

це, насправді, унікальний фрагмент людського геному,

that we spotted down on glass.

який ми розмістили на склі.

This has roughly 60,000 elements on it,

Ось тут близько 60 000 елементів,

so we repeatedly measure various genes

щоб ми могли постійно вимірювати різноманітні гени

of the 25,000 genes in the genome.

з 25 000 генів геному.

And when we take a sample and we hybridize it to it,

І коли ми беремо зразок і гібридуємо його,

we get a unique fingerprint, if you will,

то отримуємо пептидну карту, унікальну як відбиток пальця,

quantitatively of what genes are turned on in that sample.

яка кількісно вказує на гени, активовані у цьому зразку.

Now we do this over and over again,

Отже, ми знову і знову повторюємо ці дії,

this process for any given brain.

весь цей процес для кожного нового мозку.

We're taking over a thousand samples for each brain.

Ми беремо більше тисячі різних зразків з кожного мозку.

This area shown here is an area called the hippocampus.

Відділ мозку, який показаний тут, називається гіппокампом.

It's involved in learning and memory.

Він залучений у навчання і пам'ять.

And it contributes to about 70 samples

І його частини є десь у 70 зразках

of those thousand samples.

з тієї тисячі зразків.

So each sample gets us about 50,000 data points

Кожен зразок дає нам близько 50 000 одиниць даних

with repeat measurements, a thousand samples.

з повторюваними вимірюваннями - кожен з тисячі зразків.

So roughly, we have 50 million data points

Таким чином ми маємо 50 мільйонів одиниць даних

for a given human brain.

з єдиного людського мозку.

We've done right now

Зараз в нас є повний набір даних

two human brains-worth of data.

з двох людських мозків.

We've put all of that together

Ми об'єднали всі ці дані

into one thing,

у єдиний масив,

and I'll show you what that synthesis looks like.

і я продемонструю вам, як відбувається цей синтез.

It's basically a large data set of information

Фактично, це великий об'єм інформації,

that's all freely available to any scientist around the world.

доступний будь-якому вченому у світі.

They don't even have to log in to come use this tool,

Їм навіть не треба реєструватися, щоб користуватися цим інструментом,

mine this data, find interesting things out with this.

щоб видобувати дані, винаходити з його допомогою цікаві речі.

So here's the modalities that we put together.

Тож ось модальності, які ми скомпілювали.

You'll start to recognize these things from what we've collected before.

Вам стане зрозуміло, що це створено з даних, зібраних раніше.

Here's the MR. It provides the framework.

Ось це МР. Він надає структуру.

There's an operator side on the right that allows you to turn,

Справа є панель оператора, яка дозволяє розвертати зображення,

it allows you to zoom in,

дозволяє наближати його,

it allows you to highlight individual structures.

вона дозволяє висунути на перший план індивідуальні структури.

But most importantly,

Але найважливіше,

we're now mapping into this anatomic framework,

зараз ми додаємо до цього анатомічного каркасу

which is a common framework for people to understand where genes are turned on.

мапу активованих генів.

So the red levels

Червоні рівні - це ті,

are where a gene is turned on to a great degree.

де гени активовані на більший відсоток.

Green is the sort of cool areas where it's not turned on.

Зелені - це такі собі прохолодні секції з неактивованими генами.

And each gene gives us a fingerprint.

І кожен ген має пептидну карту.

And remember that we've assayed all the 25,000 genes in the genome

І не забувайте, що ми провели аналіз всіх 25 000 генів у геномі,

and have all of that data available.

і в нас збережені всі дані.

So what can scientists learn about this data?

Тож що саме вчені можуть дізнатися ?

We're just starting to look at this data ourselves.

Ми самі тільки-но починаємо дивитися на ці дані.

There's some basic things that you would want to understand.

Але є деякі загальні речі, які нам слід зрозуміти.

Two great examples are drugs,

Два прекрасних приклади - це ліки,

Prozac and Wellbutrin.

Prozac і Wellbutrin.

These are commonly prescribed antidepressants.

Це доволі часто виписувані антидепресанти.

Now remember, we're assaying genes.

Тепер згадаємо, ми аналізуємо гени.

Genes send the instructions to make proteins.

Гени відправляють команду створювати протеїни.

Proteins are targets for drugs.

Протеїни і є ключовими для ліків.

So drugs bind to proteins

Тобто ліки зв'язують ці протеїни,

and either turn them off, etc.

і або виключають їх, і так далі.

So if you want to understand the action of drugs,

Якщо ви намагаєтесь зрозуміти, як вони діють,

you want to understand how they're acting in the ways you want them to,

ви також хочете зрозуміти, як вони діють у потрібний вам спосіб,

and also in the ways you don't want them to.

а також у спосіб, що вам не потрібен.

In the side effect profile, etc.,

Для формування списку побічних дій, тощо,

you want to see where those genes are turned on.

вам потрібно бачити, в яких випадках гени активовані.

And for the first time, we can actually do that.

І, власне, вперше ми можемо це зробити.

We can do that in multiple individuals that we've assayed too.

Ми можемо це визначити у багатьох індивідів, яких вивчаємо.

So now we can look throughout the brain.

Тобто тепер ми можемо проглянути весь мозок.

We can see this unique fingerprint.

Ми можемо дослідити цю унікальну пептидну карту.

And we get confirmation.

І в нас також є підтвердження.

We get confirmation that, indeed, the gene is turned on --

Ми отримуємо підтвердження, що ген активний -

for something like Prozac,

для чогось типу Prozac,

in serotonergic structures, things that are already known be affected --

у серотонергічних сполуках, які, як відомо, піддаються впливу.

but we also get to see the whole thing.

Але, на додаток, ми можемо все це бачити.

We also get to see areas that no one has ever looked at before,

Ми також можемо побачити ті ділянки, яких ніхто раніше не бачив,

and we see these genes turned on there.

а ми можемо побачити там активовані гени.

It's as interesting a side effect as it could be.

Це - найцікавіша побічна дія, яку можна собі уявити.

One other thing you can do with such a thing

Інша річ, яку можна зробити з цим явищем -

is you can, because it's a pattern matching exercise,

через те, що це вправа на підбір зразків,

because there's unique fingerprint,

через те, що йдеться про унікальну пептидну карту,

we can actually scan through the entire genome

ми можемо фактично просканувати весь геном

and find other proteins

і знайти інші протеїни

that show a similar fingerprint.

із подібною пептидною картою.

So if you're in drug discovery, for example,

Тож, якщо ви стоїте на порозі винаходу ліків, наприклад,

you can go through

ви можете переглянути

an entire listing of what the genome has on offer

весь склад геному,

to find perhaps better drug targets and optimize.

щоб відшукати краще уражені ділянки для дії ліків та оптимізувати їх.

Most of you are probably familiar

Більшість з вас, можливо, знайомі

with genome-wide association studies

з програмами, що досліджують цілісність геному,

in the form of people covering in the news

із новин, які звучать якось так:

saying, "Scientists have recently discovered the gene or genes

"Вчені щойно винайшли ген,

which affect X."

що впливає на Х".

And so these kinds of studies

Таки чином подібні дослідження

are routinely published by scientists

регулярно висвітлюються вченими,

and they're great. They analyze large populations.

і це прекрасно. Вони вивчають широкий спектр.

They look at their entire genomes,

Вони вивчають весь геном

and they try to find hot spots of activity

і намагаються знайти осередки активності,

that are linked causally to genes.

що спричинені генами.

But what you get out of such an exercise

Але все, що ви отримаєте з такої вправи -

is simply a list of genes.

це просто список генів.

It tells you the what, but it doesn't tell you the where.

Він розкаже "що", але не пояснить "де".

And so it's very important for those researchers

Таким чином, для таких дослідників дуже важливо,

that we've created this resource.

що ми створили цей ресурс.

Now they can come in

Тепер вони можуть звернутися до нього

and they can start to get clues about activity.

і почати розуміти, звідки береться активність.

They can start to look at common pathways --

Вони можуть вивчати загальні провідні шляхи -

other things that they simply haven't been able to do before.

інші речі, які просто неможливо було побачити раніше.

So I think this audience in particular

Я думаю, що саме ця аудиторія здатна зрозуміти

can understand the importance of individuality.

важливість індивідуальності.

And I think every human,

І мені здається, що кожна людина,

we all have different genetic backgrounds,

всі ми маємо різні генетичні корені,

we all have lived separate lives.

ми всі проживаємо різні окремі життя.

But the fact is

Але факт залишається фактом,

our genomes are greater than 99 percent similar.

що наші геноми на 99% подбні.

We're similar at the genetic level.

Ми схожі на генетичному рівні.

And what we're finding

Ми також з'ясовуємо,

is actually, even at the brain biochemical level,

що фактично ми дуже схожі

we are quite similar.

навіть на рівні біохімії мозку.

And so this shows it's not 99 percent,

Тобто ось це демонструє не 99%,

but it's roughly 90 percent correspondence

а близько 90-відсоткове співпадіння,

at a reasonable cutoff,

коли йдеться про достатню ізоляцію,

so everything in the cloud is roughly correlated.

усе у хмарі корелює у той чи інший спосіб.

And then we find some outliers,

А потім ми побачили, що є також сторонні зразки,

some things that lie beyond the cloud.

дещо, що лежить за межами хмари.

And those genes are interesting,

І ось ці гени дуже цікаві.

but they're very subtle.

але їх дуже складно визначити.

So I think it's an important message

Тож мені здається, що сьогоднішнє

to take home today

важливе послання для всіх нас,

that even though we celebrate all of our differences,

що, незважаючи на те, що ми пишаємось нашими відмінностями,

we are quite similar

ми насправді дуже подібні

even at the brain level.

навіть на рівні мозку.

Now what do those differences look like?

Тож, про які саме відмінності насправді йдеться?

This is an example of a study that we did

Ось приклад дослідження, яке ми проводили,

to follow up and see what exactly those differences were --

щоб вивчити і побачити сутність відмінностей -

and they're quite subtle.

і вони дуже непомітні.

These are things where genes are turned on in an individual cell type.

Ось, що ми бачимо, коли гени активовані у клітинах однакового типу.

These are two genes that we found as good examples.

Нам здалося, що ці два гени - хороший приклад.

One is called RELN -- it's involved in early developmental cues.

Один називається RELN - він залучений у розвиток ранніх сигналів.

DISC1 is a gene

DISC1 - це ген,

that's deleted in schizophrenia.

відсутній у людей з шизофренією.

These aren't schizophrenic individuals,

Вони не всі діагностовані,

but they do show some population variation.

але всі вони належать до групи з тією самою варіативністю генів.

And so what you're looking at here

Тож тут ви бачите

in donor one and donor four,

у випадку донора 1 і донора 4,

which are the exceptions to the other two,

на відміну від двох інших,

that genes are being turned on

що гени активовані

in a very specific subset of cells.

у дуже специфічних групах клітин.

It's this dark purple precipitate within the cell

Ось цей темно -фіолетовий осад у клітині

that's telling us a gene is turned on there.

говорить про те, що там ген активований.

Whether or not that's due

Ми наразі не знаємо,

to an individual's genetic background or their experiences,

чи залежить це від генетики індивідів,

we don't know.

чи від їхнього досвіду.

Those kinds of studies require much larger populations.

Такі дослідження потребують набагато більшої кількості зразків.

So I'm going to leave you with a final note

Наостанок, до теми

about the complexity of the brain

про складність мозку, і про те,

and how much more we have to go.

як багато нам ще належить вивчати.

I think these resources are incredibly valuable.

Мені здається, що такі ресурси - надзвичайно цінні.

They give researchers a handle

Вони надають вченим напрямок

on where to go.

їхніх досліджень.

But we only looked at a handful of individuals at this point.

Але наразі ми подивилися лише на декількох людей.

We're certainly going to be looking at more.

Звичайно, ми збираємося дослідити набагато більше.

I'll just close by saying

І я закінчу свій виступ словами,

that the tools are there,

що тепер є інструменти,

and this is truly an unexplored, undiscovered continent.

але перед нами зовсім новий, не відкритий континент.

This is the new frontier, if you will.

Ми на абсолютно новій межі, якщо можна так висловитися.

And so for those who are undaunted,

І таким чином, на безстрашних,

but humbled by the complexity of the brain,

але поважаючих складність мозку вчених

the future awaits.

очікує велике майбутнє.

Thanks.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)