The genius puppetry behind War Horse | Handspring Puppet Company

Перекладач: Andriy Prischenko Утверджено: Khrystyna Romashko

Adrian Kohler: Well, we're here today

Адріан Колер: Ми зібралися сьогодні,

to talk about the evolution of a puppet horse.

щоб розповісти про еволюцію іграшкового коня.

Basil Jones: But actually we're going to start this evolution

Безіл Джонс: Але почнемо ми цю еволюцію

with a hyena.

з гієни.

AK: The ancestor of the horse.

АК: Це попередник коня.

Okay, we'll do something with it.

Гаразд, ми з нею дещо покажемо.

(Laughter)

(Сміх в залі)

Hahahaha.

(Регіт гієни)

The hyena is the ancestor of the horse

Гієна – попередник коня,

because it was part of a production

тому що вона була частиною постановки,

called "Faustus in Africa,"

що називалася "Фауст в Африці".

a Handspring Production from 1995,

Це постановка Хендспрінг 1995 року,

where it had to play draughts with Helen of Troy.

там вона грала в шашки з Оленою Троянською.

This production was directed

Режисером цієї постановки

by South African artist and theater director,

був південноафриканський художник і театральний режисер

William Kentridge.

Вільям Кентрідж.

So it needed a very articulate front paw.

Отже, потрібна була дуже виразна передня лапа.

But, like all puppets, it has other attributes.

Але, як і у всіх ляльок, у неї є інші особливості.

BJ: One of them is breath,

БДж: Одна з них – це дихання.

and it kind of breathes.

Вона ніби дихає.

AK: Haa haa haaa.

АК: (дихає)

BJ: Breath is really important for us.

БДж: Дихання дуже важливе для нас.

It's the kind of original movement

Для будь-якої з наших ляльок на сцені

for any puppet for us onstage.

це немов базовий рух.

It's the thing that distinguishes the puppet --

Це те, що відрізняє ляльку...

AK: Oops.

АК: Ой...

BJ: From an actor.

БДж: ...від актора.

Puppets always have to try to be alive.

Ляльки завжди мають намагатися стати живими.

It's their kind of ur-story onstage,

Це і є їх архетип в театрі –

that desperation to live.

жага до життя.

AK: Yeah, it's basically a dead object, as you can see,

АК: Так, ви ж бачите – фактично це мертвий предмет,

and it only lives

і він оживає тільки

because you make it.

завдяки вам.

An actor struggles to die onstage,

Актор на сцені намагається зникнути,

but a puppet has to struggle to live.

а лялька бореться за життя.

And in a way that's a metaphor for life.

І в якомусь сенсі це метафора життя.

BJ: So every moment it's on the stage, it's making the struggle.

БДж: Кожним своїм рухом на сцені вона бореться за життя.

So we call this

Ми називаємо це

a piece of emotional engineering

емоційним конструюванням,

that uses up-to-the-minute

який використовує сучасну

17th century technology --

технологію 17-го століття –

(Laughter)

(Сміх)

to turn nouns

перетворення іменників

into verbs.

на дієслова.

AK: Well actually I prefer to say

АК: Ну, я волів би сказати,

that it's an object

що це об'єкт,

constructed out of wood and cloth

що складається з дерева і тканини,

with movement built into it

з вбудованими рухами,

to persuade you to believe that it has life.

так, щоб ви повірили, що він живий.

BJ: Okay so.

БДж: Гаразд.

AK: It has ears that move passively

АК: Вуха рухаються пасивно,

when the head goes.

коли рухається голова.

BJ: And it has these bulkheads

БДж: І ось ці перегородки,

made out of plywood,

зроблені з фанери,

covered with fabric --

покритої тканиною, –

curiously similar, in fact,

як не дивно, аналогічно

to the plywood canoes

до фанерного каное,

that Adrian's father used to make

які батько Адріана робив

when he was a boy in their workshop.

в їхній майстерні, коли був маленьким.

AK: In Port Elizabeth, the village outside Port Elizabeth in South Africa.

АК: У Порт Елізабет, в селі біля Порт Елізабет в Південній Африці.

BJ: His mother was a puppeteer.

Бдж: Його мати була ляльководом.

And when we met at art school

І коли ми зустрілися в школі мистецтв

and fell in love

і закохалися

in 1971,

в 1971 році,

I hated puppets.

я ненавидів ляльок.

I really thought they were so beneath me.

Я справді думав, що вони не заслуговують моєї уваги.

I wanted to become an avant-garde artist --

Я хотів стати художником-авангардистом,

and Punch and Judy was certainly not where I wanted to go.

тому Панч і Джуді – зовсім не те, що було мені потрібно.

And, in fact, it took about 10 years

І знадобилося 10 років,

to discover

щоб відкрити для себе

the Bambara Bamana puppets of Mali in West Africa,

ляльок Бамбаро Бамана з Малі у Західній Африці,

where there's a fabulous tradition of puppetry,

де є вражаюча традиція лялькарства,

to learn a renewed, or a new, respect

і щоб відчути заново, або навіть уперше, повагу

for this art form.

до цієї форми мистецтва.

AK: So in 1981, I persuaded Basil and some friends of mine

АК: Отже, в 1981 році я переконав Безіла та кількох моїх друзів

to form a puppet company.

створити лялькову компанію.

And 20 years later, miraculously,

І, о диво! Через 20 років

we collaborated with a company from Mali,

ми співпрацювали з компанією з Малі,

the Sogolon Marionette Troupe of Bamako,

соголонською трупою маріонеток з Бамако,

where we made a piece about a tall giraffe.

і зробили постановку про жирафа.

It was just called "Tall Horse," which was a life-sized giraffe.

Вона називалася "Високий кінь", і це був жираф у натуральну величину.

BJ: And here again, you see the same structure.

БДж: І знову ви бачите ту ж структуру.

The bulkheads have now turned into hoops of cane,

Перегородки перетворилися на обручі з тростини,

but it's ultimately the same structure.

але взагалі конструкція та сама.

It's got two people inside it on stilts,

Усередині дві людини на ходулях,

which give them the height,

що дає потрібний зріст,

and somebody in the front

і одна попереду, яка рухає

who's using a kind of steering wheel to move that head.

головою за допомогою пристрою наподобі автомобільного керма.

AK: The person in the hind legs

АК: Той, хто на задніх ногах,

is also controlling the tail, a bit like the hyena --

керує і хвостом, так само, як у гієни, –

same mechanism, just a bit bigger.

той самий механізм, тільки трішки більший.

And he's controlling the ear movement.

І він керує рухом вух.

BJ: So this production

БДж: Цю постановку

was seen by Tom Morris

побачив Том Моріс

of the National Theatre in London.

з Національного театру в Лондоні.

And just around that time,

І приблизно в той же час

his mother had said,

його мати сказала:

"Have you seen this book by Michael Morpurgo

"А ти бачив книгу Мішеля Морпурго

called 'War Horse'?"

«Кавалерійський кінь»?"

AK: It's about a boy who falls in love with a horse.

АК: Це про хлопчика, який полюбив коня.

The horse is sold to the First World War,

Коня продають на Першу світову війну,

and he joins up to find his horse.

і він йде на війну, щоб знайти коня.

BJ: So Tom gave us a call and said,

БДж: Отже, Том зателефонував нам і сказав:

"Do you think you could make us a horse

"Як думаєте, ви зможете зробити нам коня

for a show to happen at the National Theatre?"

для шоу, що буде в Національному театрі?"

AK: It seemed a lovely idea.

АК: Це здалося прекрасною ідеєю.

BJ: But it had to ride. It had to have a rider.

БДж: Але він мав стрибати з вершником.

AK: It had to have a rider,

АК: Мав бути вершник,

and it had to participate in cavalry charges.

і треба було брати участь у кавалерійських атаках.

(Laughter)

(Сміх)

A play about early 20th century plowing technology

П'єса про технології оранки початку 20 століття

and cavalry charges

і кавалерійські атаки

was a little bit of a challenge for the accounting department

кидала невеличкий виклик бухгалтерії

at the National Theatre in London.

Національного театру в Лондоні.

But they agreed to go along with it for a while.

Але вони погодилися підтримувати це деякий час.

So we began with a test.

Отже, ми почали з проб.

BJ: This is Adrian and Thys Stander,

БДж: Це Адріан і Тис Стандер,

who went on to actually design the cane system for the horse,

які розробили конструкцію з тростини для коня,

and our next-door neighbor Katherine,

і наша сусідка Катерина

riding on a ladder.

верхи на драбині.

The weight is really difficult when it's up above your head.

Складно тримати вагу, коли вона у тебе над головою.

AK: And once we put Katherine

АК: І після того, як ми провели Катерину

through that particular brand of hell,

через всі кола пекла,

we knew that we might be able to make a horse, which could be ridden.

ми зрозуміли, що можна зробити коня, на якому можна їздити.

So we made a model.

Ми побудували модель.

This is a cardboard model,

Це картонна модель

a little bit smaller than the hyena.

трохи менша, ніж гієна.

You'll notice that the legs are plywood legs

Ви бачите, що ноги також з фанери,

and the canoe structure is still there.

і використана та ж конструкція каное.

BJ: And the two manipulators are inside.

БДж: Всередині двоє маніпуляторів.

But we didn't realize at the time

Але ми тоді не розуміли,

that we actually needed a third manipulator,

що знадобиться третій маніпулятор,

because we couldn't manipulate the neck

тому що неможливо управляти шиєю

from inside

зсередини

and walk the horse at the same time.

і крокувати ногами коня одночасно.

AK: We started work on the prototype

АК: Ми почали роботу над прототипом

after the model was approved,

після затвердження моделі,

and the prototype took a bit longer

і це зайняло більше часу,

than we anticipated.

ніж ми очікували.

We had to throw out the plywood legs and make new cane ones.

Нам довелося викинути фанерні ноги і зробити нові з тростини.

And we had a crate built for it.

Для нього зібрали упаковку,

It had to be shipped to London.

щоб доставити його до Лондона.

We were going to test-drive it on the street outside of our house in Cape Town,

Ми збиралися випробувати його на вулиці біля нашого будинку в Кейп Тауні,

and it got to midnight and we hadn't done that yet.

але було вже близько півночі, а ми так це і не зробили.

BJ: So we got a camera,

БДж: Тому ми взяли фотоапарат,

and we posed the puppet

зняли ляльку в позах

in various galloping stances.

наче під час галопу

And we sent it off

і послали світлини

to the National Theatre,

в Національний театр,

hoping that they believed

сподіваючись, що вони повірять,

that we created something that worked.

ніби ми зробили щось дієздатне.

(Laughter)

(Сміх в залі)

AK: A month later, we were there in London

АК: За місяць ми були там, у Лондоні,

with this big box and a studio full of people about to work with us.

з величезною коробкою в студії перед купою людей, що збиралися з нами працювати.

BJ: About 40 people.

БДж: Близько 40 осіб.

AK: We were terrified.

АК: Ми страшенно боялися.

We opened the lid, we took the horse out,

Ми відкрили кришку, вийняли коня,

and it did work; it walked and it was able to be ridden.

і це спрацювало: він ходив, і на ньому можна було їздити.

Here I have an 18-second clip

Тут у мене 18-секундний кліп

of the very first walk of the prototype.

про перші кроки прототипу.

This is in the National Theatre studio,

Це в студії Національного театру,

the place where they cook new ideas.

тут вони готують нові ідеї.

It had by no means got the green light yet.

Тоді це ще не було схвалено.

The choreographer, Toby Sedgwick,

Хореограф Тобі Седжвік

invented a beautiful sequence

придумав гарну сцену

where the baby horse,

де лоша,

which was made out of sticks and bits of twigs,

зроблене з паличок і шматків хмизу,

grew up into the big horse.

виростає і стає конем.

And Nick Starr, the director of the National Theatre,

А Нік Старр, директор Національного театру,

saw that particular moment, he was standing next to me -- he nearly wet himself.

побачив саме цей момент – він стояв поруч – і мало не обмочився.

And so the show was given the green light.

І так це шоу було схвалено.

And we went back to Cape Town and redesigned the horse completely.

А ми повернулися в Кейп Таун і повністю переробили коня.

Here is the plan.

Ось креслення.

(Laughter)

(Сміх)

And here is our factory in Cape Town

Ось майстерня в Кейп Тауні,

where we make horses.

де ми робимо коней.

You can see quite a lot of skeletons in the background there.

На задньому плані ви бачите багато скелетів.

The horses are completely handmade.

Коней роблять повністю вручну.

There is very little 20th century technology in them.

Там майже немає технологій 20-го сторіччя.

We used a bit of laser cutting on the plywood

Тільки трохи різання фанери з допомогою лазера

and some of the aluminum pieces.

і декілька алюмінієвих деталей.

But because they have to be light and flexible,

Вони мають бути легкими та гнучкими,

and each one of them is different,

і кожен з них чимось відрізняється,

they can't be mass-produced, unfortunately.

тому, на жаль, їх не можна виробляти серійно.

So here are some half-finished horses

Ось кілька незакінчених коней,

ready to be worked in London.

готових до відправки в Лондон на доопрацювання.

And now we would like to introduce you

А тепер ми познайомимо вас

to Joey.

з Джої.

Joey boy, you there?

Джої, малюче, ти де?

Joey.

Джої!

(Applause)

(Оплески)

(Applause)

(Оплески)

Joey.

Джої!

Joey, come here.

Джої, йди сюди.

No, no, I haven't got it.

Ні, ні, у мене немає.

He's got it; it's in his pocket.

У нього є. У нього в кишені.

BJ: Joey.

БДж: Джої.

AK: Joey, Joey, Joey, Joey.

АК: Джої, Джої...

Come here. Stand here where people can see you.

Іди сюди. Постій тут, щоб на тебе подивилися.

Move around. Come on.

Повернись. Нумо!

I'd just like to describe --

Я б хотів пояснити –

I won't talk too loud. He might get irritated.

але не буду говорити голосно, бо ще розсердиться.

Here, Craig is working the head.

Тут Крейг керує головою.

He has bicycle brake cables

У нього в руці велосипедні троси,

going down to the head control in his hand.

для керування головою.

Each one of them

Кожен з них

operates either an ear, separately,

або керує окремо кожним вухом,

or the head, up and down.

або всією головою вгору-вниз.

But he also controls the head directly

Також він керує головою безпосередньо,

by using his hand.

просто рукою.

The ears are obviously

Вуха, очевидно,

a very important emotional indicator of the horse.

дуже важливий емоційний індикатор коня.

When they point right back,

Якщо вони спрямовані назад,

the horse is fearful or angry,

кінь боїться або сердиться,

depending upon what's going on in front of him, around him.

залежно від того, що відбувається навколо нього.

Or, when he's more relaxed, the head comes down

Або, коли він розслабляється, голова опускається,

and the ears listen, either side.

а вуха слухають, крутячись в різні боки.

Horses' hearing is very important.

Слух дуже важливий для коня.

It's almost more important than their eyesight.

Чи не важливіший, ніж зір.

Over here,

Ось тут

Tommy's got what you call the heart position.

у Томмі знаходиться те, що ми називаємо серцем.

He's working the leg.

Він працює ногою.

You see the string tendon from the hyena,

Ви бачите мотузкові сухожилля, як у гієни,

the hyena's front leg,

як у передньої лапи гієни,

automatically pulls the hoop up.

воно автоматично піднімає копито.

(Laughter)

(Сміх)

Horses are so unpredictable.

Коні такі непередбачувані.

(Laughter)

(Сміх)

The way a hoof comes up with a horse

Те, як копито піднімається,

immediately gives you the feeling

відразу дає вам відчуття,

that it's a convincing horse action.

що це правдивий кінський рух.

The hind legs have got the same action.

Задні ноги рухаються так само.

BJ: And Mikey also has,

БДж: А у Майкі

in his fingers,

в руках

the ability to move the tail

можливість рухати хвостом

from left to right,

зліва направо

and up and down with the other hand.

і зверху вниз в іншій руці.

And together, there's quite a complex possibility

Разом це дає комплексну можливість

of tail expression.

виразних рухів хвостом.

AK: You want to say something about the breathing?

АК: Не хочеш розповісти про дихання?

BJ: We had a big challenge with breathing.

БДж: Перед нами постало складне завдання.

Adrian thought

Адріан думав,

that he was going to have to split the chest of the puppet in two

що доведеться розділити грудну клітку ляльки надвоє,

and make it breathe like that --

щоб вона дихала ось так –

because that's how a horse would breathe, with an expanded chest.

так справжній кінь і дихає – з розширенням грудей.

But we realized

Але ми зрозуміли,

that, if that were to be happening,

що, коли б ми так вчинили,

you wouldn't, as an audience, see the breath.

то ви, глядачі, не побачили б дихання.

So he made a channel in here,

Отже, ми зробили тут канал,

and the chest moves up and down in that channel.

і груди рухаються вгору і вниз по ньому.

So it's anti-naturalistic really, the up and down movement,

Вгору і вниз – це не природний рух,

but it feels like breath.

але виглядає, як дихання.

And it's very, very simple

Це дуже просто:

because all that happens

все, що потрібно, –

is that the puppeteer breathes with his knees.

це зробити так, щоб актор, який керує лялькою, міг "дихати" за допомогою коліна.

AK: Other emotional stuff.

АК: Ще один емоційний аспект.

If I were to touch the horse here

Якщо я торкнуся коня ось тут,

on his skin,

його шкіри,

the heart puppeteer can shake the body from inside

ляльковод може потрясти тіло зсередини

and get the skin to quiver.

і змусити шкіру здригнутися.

You'll notice, of course,

Також ви бачите,

that the puppet is made out of cane lines.

що лялька зроблена з тростини.

And I would like you to believe that it was an aesthetic choice,

Я б хотів, щоб ви повірили, що я зробив вибір на користь естетики,

that I was making a three-dimensional drawing of a horse

коли малював коня,

that somehow moves in space.

що рухається у тривимірному просторі.

But of course, it was the cane is light,

Але, звичайно, міркування були такі: тростина легка,

the cane is flexible, the cane is durable

тростина гнучка, тростина міцна

and the cane is moldable.

і тростина легко піддається формуванню.

And so it was a very practical reason why it was made of cane.

Отже, його зробили з тростини з дуже практичних причин.

The skin itself

Сама шкіра

is made out of a see-through nylon mesh,

зроблена з прозорої нейлонової сітки,

which, if the lighting designer

тому, якщо постановник освітлення

wants the horse to almost disappear,

захоче, щоб кінь майже зник,

she can light the background

то його можна висвітлити ззаду,

and the horse becomes ghostlike.

і кінь стане як примара.

You see the skeletal structure of it.

Ви побачите його кістяк.

Or if you light it from above, it becomes more solid.

Або, якщо висвітлити його зверху, він стане більш помітним.

Again, that was a practical consideration.

Знову-таки, це з міркувань практичності.

The guys inside the horse have to be able to see out.

Хлопці всередині коня мають бачити, що діється навколо.

They have to be able to act

Вони мають взаємодіяти

along with their fellow actors in the production.

з іншими акторами в постановці.

And it's very much an in-the-moment activity that they're engaged in.

Вони дуже часто використовуються у моментальних швидкозмінних подіях.

It's three heads making one character.

Три людини створюють одного героя.

But now we would like you to put Joey through some paces.

А тепер ми попросимо Джої показати кілька алюрів.

And plant.

І стати дибки.

(Whinny)

(Іржання)

Thank you.

Дякую.

And now just --

А тепер –

(Applause)

(Оплески)

All the way from sunny California

З далекої сонячної Каліфорнії –

we have Zem Joaquin

Зем Йоакін,

who's going to ride the horse for us.

яка проїдеться для нас на коні .

(Applause)

(Оплески)

(Applause)

(Оплески)

(Music)

(Музика)

So we would like to stress

Нам хотілося б підкреслити,

that the performance you see in the horse

що видима поведінка коня, –

is three guys

це три людини,

who have studied horse behavior incredibly thoroughly.

які вивчали поведінку коня дуже ретельно.

BJ: Not being able to talk to one another

БДж: Вони не можуть спілкуватися,

while they're onstage

перебуваючи на сцені,

because they're mic'd.

тому що на них мікрофони.

The sound that that very large chest makes, of the horse --

Звуки, які видають великі груди коня, –

the whinnying and the nickering and everything --

іржання, сопіння і таке інше, –

that starts usually with one performer,

починає один актор,

carries on with a second person

продовжує другий

and ends with a third.

і закінчує третій.

AK: Mikey Brett from Leicestershire.

АК: Майкі Бретт з Лейстершира.

(Applause)

(Оплески)

Mikey Brett, Craig, Leo,

Майкі Бретт, Крейг, Лео,

Zem Joaquin and Basil and me.

Зем Йоакін, Безіл і я.

(Applause)

(Оплески)

Thank you. Thank you.

Дякую. Дякую.

(Applause)

(Оплески)