Moshe Safdie: What makes a building unique?

Перекладач: Liza Pasichnyk Утверджено: Khrystyna Romashko

Сьогодні я хочу поговорити про те,

So, what I'd like to talk about is something

що було дорогим для Луї Кана:

that was very dear to Kahn's heart, which is:

як дізнатися, що особливого у проекті?

how do we discover what is really particular about a project?

Як визначити унікальність проекту, так само як унікальність людини?

How do you discover the uniqueness of a project as unique as a person?

Мені здається, щоб знайти цю унікальність,

Because it seems to me that finding this uniqueness

треба мати справу з цілою силою глобалізації.

has to do with dealing with the whole force of globalization;

Особливого значення має пошук унікального місця

that the particular is central to finding the uniqueness of place

та унікальність планування.

and the uniqueness of a program in a building.

Давайте перенесемось до Вічіти, Канзас,

And so I'll take you to Wichita, Kansas,

декілька років тому мене попросили створити музей науки

where I was asked some years ago to do a science museum

на ділянці в центрі міста біля річки.

on a site, right downtown by the river.

Я подумав, що родзинкою цього місця була б будівля як частина річки.

And I thought the secret of the site was to make the building of the river, part of the river.

На жаль, ділянка була відділена від річки бульваром Маклін.

Unfortunately, though, the site was separated from the river by McLean Boulevard

Тож я запропонував: «Давайте перенаправимо бульвар»,

so I suggested, "Let's reroute McLean,"

миттєво з'явилися шанувальники бульвару Маклін.

and that gave birth instantly to Friends of McLean Boulevard.

(Сміх)

(Laughter)

Шість місяців ми перенаправляли його.

And it took six months to reroute it.

Першим зображенням, що я показав будівельному комітету,

The first image I showed the building committee was

була ця астрономічна обсерваторія Джантар-Мантар в Джайпурі,

this astronomic observatory of Jantar Mantar in Jaipur

бо я казав про те, що ж робить будівлю будівлею науки.

because I talked about what makes a building a building of science.

Мені здавалося, що ця конструкція: складна, розкішна,

And it seemed to me that this structure -- complex, rich and yet

абсолютно раціональна – має відношення до науки,

totally rational: it's an instrument -- had something to do with science,

що наукова будівля має бути іншою, унікальною, й заявляти про це.

and somehow a building for science should be different and unique and speak of that.

Моя перша замальовка була така:

And so my first sketch after I left was to say,

"Let's cut the channel and make an island and make an island building."

«Давайте відріжемо канал, зробимо острів та острівну будівлю».

Я був у захваті,

And I got all excited and came back, and

а вони якось тривожно подивились на мене й спитали: «Острів?

they sort of looked at me in dismay and said, "An island?

Колись це був острів, острів Акерман,

This used to be an island -- Ackerman Island --

ми заповнили канал під час Великої депресії, аби створити робочі місця».

and we filled in the channel during the Depression to create jobs."

(Laughter)

(Сміх)

Ми почали проектувати й вони сказали:

And so the process began and they said,

«Ви не помістите все це на острові,

"You can't put it all on an island;

щось треба буде лишити на материку,

some of it has to be on the mainland because

бо ми не хочемо розвертатися спиною до громадськості».

we don't want to turn our back to the community."

Так виник дизайн: галереї утворюють острів,

And there emerged a design: the galleries sort of forming an island

можна прогулятись по даху.

and you could walk through them or on the roof.

Тут є всі види цікавих особливостей:

And there were all kinds of exciting features:

ви можете зайти через будівлю на березі,

you could come in through the landside buildings,

через галереї пройти на дитячі майданчики в ландшафті.

walk through the galleries into playgrounds in the landscape.

Якщо хочете дешевше – можете прогулятися мостом до даху,

If you were cheap you could walk on top of a bridge to the roof,

заглянути на виставку, спокуситися,

peek in the exhibits and then get totally seduced,

повернутися й заплатити п'ять доларів за вхід.

come back and pay the five dollars admission.

(Сміх)

(Laughter)

Клієнт був задоволений, ну, начебто задоволений,

And the client was happy -- well, sort of happy

адже ми перевищили бюджет на 4 мільйони доларів.

because we were four million dollars over the budget, but essentially happy.

Але я досі стурбований, адже я відчув, що проект став вибагливим.

But I was still troubled, and I was troubled because I felt this was capricious.

Він був складним, але була якась вибагливість у цій складності.

It was complex, but there was something capricious about its complexity.

Це була структурна складність,

It was, what I would say, compositional complexity,

and I felt that if I had to fulfill what I talked about --

я зрозумів: якщо я маю створити

будівлю науки, я повинен створити ідею,

a building for science -- there had to be some kind of a generating idea,

певну генеративну геометрію.

some kind of a generating geometry.

Це наштовхнуло на ідею тороподібної генеративної геометрії.

And this gave birth to the idea of having toroidal generating geometry,

Одна з центром глибоко під землею для прибережної будівлі,

one with its center deep in the earth for the landside building

та тор з центром у небі для острівної будівлі.

and a toroid with its center in the sky for the island building.

Тор, для тих, хто не знає,–

A toroid, for those who don't know,

is the surface of a doughnut or, for some of us, a bagel.

це поверхня пончика чи бублика.

Ця ідея дала початок багатьом іншим,

And out of this idea started spinning off many,

безліч планів чи можливостей,

many kinds of variations of different plans and possibilities,

згодом план розвинувся відповідно до виставлених експонатів,

and then the plan itself evolved in relationship to the exhibits,

ось розріз із геометрією торів.

and you see the intersection of the plan with the toroidal geometry.

Ось кінцева модель будівлі.

And finally the building -- this is the model.

Коли з'явилися скарги на бюджет, я сказав:

And when there were complaints about budget, I said,

«Острів подвоїть ваші прибутки завдяки відображенню у воді».

"Well, it's worth doing the island because you get twice for your money: reflections."

Ось будівля на відкритті,

And here's the building as it opened,

канал з видом на центр міста та який видно з міста.

with a channel overlooking downtown, and as seen from downtown.

Велодоріжки проходять крізь будівлю,

And the bike route's going right through the building,

велосипедисти по дорозі оглядають виставку. Це притягує до будівлі.

so those traveling the river would see the exhibits and be drawn to the building.

Будівля раціональна завдяки тороїду:

The toroidal geometry made for a very efficient building:

every beam in this building is the same radius, all laminated wood.

кожна балка одного радіусу, клеєна деревина.

Кожна бетонна стіна чинить опір навантаженню та є несучою.

Every wall, every concrete wall is resisting the stresses and supporting the building.

Кожна будівельна деталь.

Every piece of the building works.

Це галереї з освітленням від неба

These are the galleries with the light coming in through the skylights,

і вночі, і в день відкриття.

and at night, and on opening day.

Повертаючись у 1976 рік.

Going back to 1976.

(Applause)

(Оплески)

У 1976 мені запропонували запроектувати дитячий меморіальний музей

In 1976, I was asked to design a children's memorial museum

у музеї Голокосту у Яд ва-Шемі, Єрусалим,

in a Holocaust museum in Yad Vashem in Jerusalem,

який ви тут бачите, на Пагорбі Пам'яті.

which you see here the campus.

Мене попросили збудувати будівлю,

I was asked to do a building,

й дали усі артефакти одягу, малюнків.

and I was given all the artifacts of clothing and drawings.

Я почувався стурбованим.

And I felt very troubled.

Я працював над ним місяцями, але не міг справитися,

I worked on it for months and I couldn't deal with it

because I felt people were coming out of the historic museum,

я розумів, що коли люди виходять з історичного музею,

вони перенасичені інформацією,

they are totally saturated with information

а зайшовши в ще один музей,

and to see yet another museum with information,

вони не засвоять нічого.

it would make them just unable to digest.

Тож я зробив зустрічну пропозицію:

And so I made a counter-proposal:

я сказав: «На ділянці буде печера. Ми прориємо тунель у пагорбі,

I said, "No building." There was a cave on the site; we tunnel into the hill,

зробимо спуск до підземної кімнати.

descend through the rock into an underground chamber.

Це буде вестибюль з фотографіями дітей, що загинули,

There's an anteroom with photographs of children who perished

а далі вхід у великий простір.

and then you come into a large space.

Єдина свічка мерехтітиме у центрі.

There is a single candle flickering in the center;

Завдяки дзеркалам вона відображатиметься до нескінченності у всіх напрямках.

by an arrangement of reflective glasses, it reflects into infinity in all directions.

Ви йдете крізь простір. Голос зачитує імена,

You walk through the space, a voice reads the names,

роки й місця народження дітей.

ages and place of birth of the children.

Голос не повторюється впродовж 6 місяців.

This voice does not repeat for six months.

А потім ви спускаєтеся до світла, до півночі, до життя».

And then you descend to light and to the north and to life.

Що ж, вони відповіли: «Люди не зрозуміють,

Well, they said, "People won't understand,

вони подумають, що то дискотека. Ви не можете так зробити».

they'll think it's a discotheque. You can't do that."

Вони відклали проект. Він лежав 10 років.

And they shelved the project. And it sat there for 10 years,

Аде одного дня Ейб Шпігель з Лос-Анджелесу,

and then one day Abe Spiegel from Los Angeles,

що втратив трьохрічного сина в Аушвіці,

who had lost his three-year-old son at Auschwitz,

прийшов, побачив модель, виписав чек, й через 10 років меморіал був збудуваний.

came, saw the model, wrote the check and it got built 10 years later.

Через багато років після 1998

So, many years after that in 1998,

під час однієї з моїх щомісячних поїздок до Єрусалиму

I was on one of my monthly trips to Jerusalem

мені подзвонили з Міністерства закордонних справ й повідомили:

and I got a call from the foreign ministry saying,

«У нас тут прем'єр-міністр Пенджабу.

"We've got the Chief Minister of the Punjab here.

Він перебуває з державним візитом. Ми з ним відвідали Яд ва-Шем,

He is on a state visit. We took him on a visit to Yad Vashem,

ми відвели його до меморіалу загиблим дітям. Він був дуже зворушений.

we took him to the children's memorial; he was extremely moved.

Він вимагав зустрічі з архітектором. Чи можете ви зустрітися з ним в Тель-Авіві?»

He's demanding to meet the architect. Could you come down and meet him in Tel Aviv?"

Я приїхав і прем'єр-міністр Бадал сказав:

And I went down and Chief Minister Badal said to me,

«Ми, сікхи, дуже страждали, як і євреї.

"We Sikhs have suffered a great deal, as you have Jews.

Я був зворушений тим, що побачив.

I was very moved by what I saw today.

Ми збираємося побудувати національний музей, який би розповів нашу історію.

We are going to build our national museum to tell the story of our people;

Ми збираємось зайнятися цим.

we're about to embark on that.

Я хотів би, щоб ви його спроектували».

I'd like you to come and design it."

And so, you know, it's one of those things that you don't take too seriously.

Це одна з тих речей, які спочатку не сприймаєш серйозно.

Але через 2 тижні я приїхав до Анандпур Сахібу,

But two weeks later, I was in this little town, Anandpur Sahib,

на околиці Чандигарха, столиці Пенджабу.

outside Chandigarh, the capital of the Punjab,

Я був у храмі, а також у фортеці поруч з ним,

and the temple and also next to it the fortress

де помер останній гуру сікхів, гуру Гобінд,

that the last guru of the Sikhs, Guru Gobind, died in

він написав Кхальсу, священне послання.

as he wrote the Khalsa, which is their holy scripture.

Я приступив до роботи. Вони привели мене сюди,

And I got to work and they took me somewhere down there,

9 кілометрів від міста та від храму,

nine kilometers away from the town and the temple,

й сказали: «Ми обрали це місце».

and said, "That's where we have chosen the location."

And I said, "This just doesn't make any sense.

Я відповів: «У цьому немає сенсу.

Паломники приходили сюди сотнями тисяч,

The pilgrims come here by the hundreds of thousands --

вони не добиратимуться сюди вантажівками чи автобусами.

they're not going to get in trucks and buses and go down there.

Повернімося до міста та прогуляймося по ділянці».

Let's get back to the town and walk to the site."

Я порадив їм побудувати прямо тут, на пагорбі,

And I recommended they do it right there, on that hill

and this hill, and bridge all the way into the town.

цей пагорб та міст ведуть прямо в місто.

В Індії з цим простіше, ділянку придбали вже за тиждень

And, as things are a little easier in India, the site was purchased within a week

й ми розпочали роботи.

and we were working.

(Сміх)

(Laughter)

Я запропонував роз'єднати музей на два:

And my proposal was to split the museum into two --

постійна виставка в одному кінці, зала,

the permanent exhibits at one end, the auditorium, library,

бібіліотека та змінна виставка – в іншому,

and changing exhibitions on the other --

аби затопити долину й утворити декілька водних садів,

to flood the valley into a series of water gardens

й поєднати все з фортом та центром міста.

and to link it all to the fort and to the downtown.

Будівля виринає з піщаних скель,

And the structures rise from the sand cliffs --

вона побудована з бетону та піщаника, а дах – з нержавіючої сталі,

they're built in concrete and sandstones; the roofs are stainless steel --

вона повернута на південь й відображає світло від храму,

they are facing south and reflecting light towards the temple itself,

пішоходи переходять з одного боку на інший.

pedestrians crisscross from one side to the other.

Йдучи з півночі, перед вами здіймається кам'яна кладка з-під піщаних скель.

And as you come from the north, it is all masonry growing out of the sand cliffs

А з Гімалаїв видно традиції фортечного будування.

as you come from the Himalayas and evoking the tradition of the fortress.

Згодом я поїхав на 4 місяці,

And then I went away for four months

це мало б бути щось неймовірне.

and there was going to be groundbreaking.

Я повернувся, й глядь, моя мала модель

And I came back and, lo and behold, the little model I'd left behind

стала в 10 разів більшою для показу громадськості на будмайданчику,

had been built ten times bigger for public display on site

й міст вже був збудований!

and ... the bridge was built!

(Сміх)

(Laughter)

Без креслень!

Within the working drawings!

Півмільйона людей зібралося святкувати.

And half a million people gathered for the celebrations;

Ви можете їх побачити власне на ділянці, при закладці фундаменту.

you can see them on the site itself as the foundations are beginning.

Мене назвали Сафді Сінгх. Ось фото на момент будівництва.

I was renamed Safdie Singh. And there it is under construction;

На ньому працювало 1800 робітників, будівництво завершиться через 2 роки.

there are 1,800 workers at work and it will be finished in two years.

Back to Yad Vashem three years ago. After all this episode began,

Повернемось на 3 роки назад до Яд ва-Шему. Після всього цього

Яд ва-Шем вирішив повністю перебудувати історичний музей,

Yad Vashem decided to rebuild completely the historic museum

адже збудували Вашингтон, музей Голокосту у Вашингтоні,

because now Washington was built -- the Holocaust Museum in Washington --

й цей музей всеосяжніший в плані інформативності.

and that museum is so much more comprehensive in terms of information.

Крім того Яд ва-Шем заледве справлявся з трьома мільйонами відвідувачів на рік.

And Yad Vashem needs to deal with three million visitors a year at this point.

Й вони сказали: «Перебудуймо музей!»

They said, "Let's rebuild the museum."

Звісно, сікхи можуть дати вам роботу на тарілочці, з євреями складніше.

But of course, the Sikhs might give you a job on a platter -- the Jews make it hard:

Міжнародний конкурс, частина перша, друга, третя.

international competition, phase one, phase two, phase three.

(Сміх)

(Laughter)

Знов я відчував дискомфорт з розумінням,

And again, I felt kind of uncomfortable with the notion

що будівлю розміром з вашингтонську,

that a building the size of the Washington building --

4600 кв. метрів, розташують на цьому тендітному пагорбі.

50,000 square feet -- will sit on that fragile hill

Люди заходитимуть в галереї: кімнати з дверима,

and that we will go into galleries -- rooms with doors

всі приміщення типові. Так ми дізнаватимемось про історію Голокосту.

and sort of familiar rooms -- to tell the story of the Holocaust.

Я запропонував прорити тунель у горі. Це мій перший скетч.

And I proposed that we cut through the mountain. That was my first sketch.

Просто прорити музей крізь гору:

Just cut the whole museum through the mountain --

зайти з одного боку гори,

enter from one side of the mountain,

вийти з іншого,

come out on the other side of the mountain --

а світло проходитиме крізь гору до приміщень.

and then bring light through the mountain into the chambers.

Ось модель.

And here you see the model:

Будівля фойє, декілька підземних паркінгів.

a reception building and some underground parking.

Ви перетинаєте міст, входите в трикутне приміщення, 18 метрів висотою,

You cross a bridge, you enter this triangular room, 60 feet high,

прорізане прямо у пагорбі,

which cuts right into the hill

воно простягається на північ.

and extends right through as you go towards the north.

Усі галереї під землею,

And all of it, then, all the galleries are underground,

ви можете помітити отвори для світла.

and you see the openings for the light.

Вночі лише один промінь світла проходить крізь гору,

And at night, just one line of light cuts through the mountain,

which is a skylight on top of that triangle.

адже верхній торець трикутника засклений.

Усі галереї, через які ви проходите,

And all the galleries,

as you move through them and so on, are below grade.

насправді нижче пагорба.

Приміщення оздоблені каменем,

And there are chambers carved in the rock --

бетонні стіни, камінь, природній камінь, де це можливо, мають стовп світла.

concrete walls, stone, the natural rock when possible -- with the light shafts.

This is actually a Spanish quarry, which sort of inspired

Мене надихнув Іспанський кар'єр

на таке вирішення простору.

the kind of spaces that these galleries could be.

Коли ви наближаєтесь до північного боку, відкривається вид:

And then, coming towards the north, it opens up:

ніби вибух з гори, звідки ллється світло, відкриває панораму міста

it bursts out of the mountain into, again, a view of light and of the city

та вид на пагорби Єрусалиму.

and of the Jerusalem hills.

Я хочу завершити проектом, над яким я працював два місяці.

I'd like to conclude with a project I've been working on for two months.

Це штаб-квартира Інституту миру у Вашингтоні,

It's the headquarters for the Institute of Peace in Washington,

Інститут миру США.

the U.S. Institute of Peace.

Ділянка знаходиться біля Меморіалу Лінкольна.

The site chosen is across from the Lincoln Memorial;

Його можна побачити тут, вкінці Національної алеї,

you see it there directly on the Mall. It's the last building on the Mall,

поруч з мостом Рузвельта, що простягається від Вірджинії.

on access of the Roosevelt Bridge that comes in from Virginia.

Це також конкурсна робота. Я недавно почав над нею працювати.

That too was a competition, and it is something I'm just beginning to work on.

Я помітив унікальність ділянки.

But one recognized the kind of uniqueness of the site.

Якби це була інша частина Вашингтону,

If it were to be anywhere in Washington,

it would be an office building, a conference center,

то був би якийсь офіс, конференц-центр,

a place for negotiating peace and so on -- all of which the building is --

місце переговорів чи щось таке.

Але завдяки тому, що ділянка біля алеї, біля Меморіалу Лінкольна,

but by virtue of the choice of putting it on the Mall and by the Lincoln Memorial,

ця будівля є символом миру на Національній алеї.

this becomes the structure that is the symbol of peace on the Mall.

Інакше буде багато галасу.

And that was a lot of heat to deal with.

На першому ескізі видно, що в будівлі багато простору:

The first sketch recognizes that the building is many spaces --

spaces where research goes on, conference centers,

центр досліджень, конференц-зали,

громадські місця, адже музей присвячений миротворчості.

a public building because it will be a museum devoted to peacemaking --

Ці креслення ми відправили на конкурс.

and these are the drawings that we submitted for the competition,

Простір розширюється від входу назовні.

the plans showing the spaces which radiate outwards from the entry.

Ви бачите споруду як послідовність споруд на алеї.

You see the structure as, in the sequence of structures on the Mall,

Прозора, відкрита, вона запрошує зайти.

very transparent and inviting and looking in.

And then as you enter it again, looking in all directions towards the city.

Ви заходите, у всіх напрямках роздивляєтесь місто.

Що я мушу сказати про будівлю.

And what I felt about that building is that it really was a building

Вона пов'язана з легкістю буття, цитуючи Кундера,

that had to do with a lightness of being -- to quote Kundera --

пов'язана з чистотою,

that it had to do with whiteness,

з динамікою та з оптимізмом.

it had to do with a certain dynamic quality and it had to do with optimism.

Ось де вона. Це вид розвитку.

And this is where it is; it's sort of evolving.

Конструкція даху

Studies for the structure of the roof,

потребує нових матеріалів:

which demands maybe new materials:

щось, що зробить його білим, прозорим, тим, що світиться,

how to make it white, how to make it translucent, how to make it glowing,

у той же час не примхливим.

how to make it not capricious.

Ми створили тривимірну модель,

And here studying, in three dimensions,

аби віднайти якийсь порядок, будову.

how to give some kind, again, of order, a structure;

Не просто взяти й змінити щось,

not something you feel you could just change

because you stop the design of that particular process.

адже на цьому етапі вже не існує дизайну.

Ось як це відбувалось.

And so it goes.

Я хочу завершити, сказавши...

I'd like to conclude by saying something ...

(Оплески)

(Applause)

Я хотів би завершити терміном «краса».

I'd like to conclude by relating all of what I've said to the term "beauty."

Знаю, наразі - це не модне слово.

And I know it is not a fashionable term these days,

Звичайно, не модно в колі архітектурних шкіл,

and certainly not fashionable in the discourse of architectural schools,

але мені здається, що все це – пошук краси.

but it seems to me that all this, in one way or the other, is a search for beauty.

Краса – це найглибше відчуття.

Beauty in the most profound sense of fit.

Мені подобається цитата 1917 року

I have a quote that I like by a morphologist, 1917,

морфолога Теодора Кука, що сказав: «Краса визначає людяність.

Theodore Cook, who said, "Beauty connotes humanity.

Ми називаємо природу гарною, адже бачимо,

We call a natural object beautiful because we see

що вона виражає доречність, ідеальну функціональність».

that its form expresses fitness, the perfect fulfillment of function."

Well, I would have said the perfect fulfillment of purpose.

Я б сказав, ідеальне виконання цілей.

Тим не менше, краса – це узгодженість, щось, що каже нам:

Nevertheless, beauty as the kind of fit; something that tells us

все має бути злагоджено з природою,

that all the forces that have to do with our natural environment

саме для цього існує людство.

have been fulfilled -- and our human environment -- for that.

Двадцять років тому, я з Річардом були на конференції.

Twenty years ago, in a conference Richard and I were at together,

Там я написав вірш, який і сьогодні при мені.

I wrote a poem, which seems to me to still hold for me today.

«Той, хто шукає правду, знайде красу. Той, хто шукає красу, знайде марноту.

"He who seeks truth shall find beauty. He who seeks beauty shall find vanity.

Той, хто шукає порядок, знайде втіху.

He who seeks order shall find gratification.

Той, хто шукає втіху, буде розчарований.

He who seeks gratification shall be disappointed.

He who considers himself the servant of his fellow beings

Той, хто вважає себе слугою товаришів, знайде радість у самовираженні.

shall find the joy of self-expression. He who seeks self-expression

Той, хто шукає самовираження, впаде в яму зарозумілості.

shall fall into the pit of arrogance.

Зарозумілість несумісна з природою.

Arrogance is incompatible with nature.

Через природу, природу Всесвіту і природу людини ми будемо шукати істину.

Through nature, the nature of the universe and the nature of man,

we shall seek truth. If we seek truth, we shall find beauty."

Досягнувши істини, ми знайдемо красу».

Дякую! (Оплески)

Thank you very much. (Applause)