Why glass towers are bad for city life -- and what we need instead | Justin Davidson

Перекладач: Liza Pasichnyk Утверджено: Irina Petrova

Imagine that when you walked in here this evening,

Уявіть, що входячи сюди сьогодні ввечері,

you discovered that everybody in the room looked almost exactly the same:

ви виявили, що всі люди в залі виглядають майже так само:

ageless, raceless,

одного віку, раси та й загалом вродливі.

generically good-looking.

Людина, яка сидить біля вас, можливо, має унікальний внутрішній світ,

That person sitting right next to you

might have the most idiosyncratic inner life,

but you don't have a clue

але ви не дізнаєтесь про це, бо всі постійно мають порожній вираз обличчя.

because we're all wearing the same blank expression all the time.

That is the kind of creepy transformation that is taking over cities,

Така моторошна зміна бере гору над містами.

only it applies to buildings, not people.

Вона не стосується людей, лише будівель.

Cities are full of roughness and shadow,

Місто повне нерівностей та тіней,

рельєфності та кольору.

texture and color.

You can still find architectural surfaces of great individuality and character

Ще можна знайти гарно оздоблені поверхні, індивідуальні та з характером,

in apartment buildings in Riga

у багатоквартирних будинках у Ризі,

and Yemen,

Ємені,

social housing in Vienna,

муніципальному житлі у Відні,

Hopi villages in Arizona,

поселеннях індіанців племені хопі в Аризоні,

brownstones in New York,

аристократичному Нью-Йорку,

wooden houses in San Francisco.

дерев'яних будинках у Сан-Франциско.

These aren't palaces or cathedrals.

Це не палаци чи собори.

These are just ordinary residences

Це звичайне житло, що відображає звичайну розкіш міст.

expressing the ordinary splendor of cities.

And the reason they're like that is that the need for shelter

Причина такого вигляду у тому, що потреба у житлі

is so bound up with the human desire for beauty.

пов'язана з прагненням людини до краси.

Their rough surfaces give us a touchable city.

Нерівні поверхні створюють місто, відчутне на дотик.

Right? Streets that you can read

Правда? Вулицю можна прочитати,

by running your fingers over brick and stone.

провівши пальцями по цеглині чи каменю.

But that's getting harder to do,

Але це стає усе важче зробити,

адже міста стають згладженими.

because cities are becoming smooth.

У центрах міст розростаються висотки.

New downtowns sprout towers

that are almost always made of concrete and steel

І вони майже завжди з бетону, сталі та вкриті склом.

and covered in glass.

You can look at skylines all over the world --

Обрії у всьому світі:

Houston,

Х'юстоні,

Guangzhou,

Гуанчжоу,

Frankfurt --

Франкфурті –

and you see the same army of high-gloss robots

одна й та ж сама армія глянцевих роботів,

marching over the horizon.

що крокують за горизонт.

Now, just think of everything we lose

А тепер подумайте про те, що ми втрачаємо,

when architects stop using the full range of available materials.

коли архітектори припинять використовувати усю різноманітність матеріалів.

When we reject granite and limestone and sandstone

Коли ми відмовляємося від граніту, вапняку, піщаника,

and wood and copper and terra-cotta and brick

деревини та міді, теракоти та цегли,

and wattle and plaster,

лози та штукатурки,

we simplify architecture

ми спрощуємо архітектуру та збіднюємо міста.

and we impoverish cities.

It's as if you reduced all of the world's cuisines

Це ніби звести усю світову кухню

down to airline food.

до харчування в літаках.

(Laughter)

(Сміх)

Chicken or pasta?

Курка чи паста?

But worse still,

Але ще гірше –

assemblies of glass towers like this one in Moscow

скупчення скляних висоток, як ця, у Москві,

suggest a disdain for the civic and communal aspects of urban living.

що висловлюють зневагу до громадського та загального життя міста.

Right? Buildings like these are intended to enrich their owners and tenants,

Згодні? Такі будівлі призначені для збагачення їх власників та орендаторів,

but not necessarily the lives of the rest of us,

але не задля життя решти людей,

those of us who navigate the spaces between the buildings.

які прогулюються поміж будівлями.

And we expect to do so for free.

А ми розраховуємо робити це безкоштовно.

Shiny towers are an invasive species

Блискучі висотки – агресивний простір.

and they are choking our cities and killing off public space.

Вони засмічують наші міста та вбивають громадський простір.

We tend to think of a facade as being like makeup,

Ми схильні думати, що фасад – це як макіяж.

a decorative layer applied at the end to a building that's effectively complete.

Декоративний шар, що наноситься вкінці будівництва як завершення.

But just because a facade is superficial

Те, що фасад назовні, не означає, що його немає всередині.

doesn't mean it's not also deep.

Let me give you an example

Давайте я наведу вам приклад,

як міські поверхні впливають на спосіб нашого життя.

of how a city's surfaces affect the way we live in it.

When I visited Salamanca in Spain,

Коли я був у Саламанці в Іспанії,

I gravitated to the Plaza Mayor

мене годинами притягувала головна площа.

at all hours of the day.

Early in the morning, sunlight rakes the facades,

Ранкове сонячне світло грає фасадами, створює чіткі тіні.

sharpening shadows,

А вночі світло ліхтарів розділяє будівлю на сотні частин,

and at night, lamplight segments the buildings

into hundreds of distinct areas,

balconies and windows and arcades,

на балкончики, на вікна та пасажі,

each one a separate pocket of visual activity.

кожне окреме гніздечко сповнене активності.

That detail and depth, that glamour

Ці деталі, глибина та чарівність

gives the plaza a theatrical quality.

надають площі театральності.

It becomes a stage where the generations can meet.

Вона стає сценою, де можуть зустрічатися покоління.

You have teenagers sprawling on the pavers,

Підлітки сидять на бруківці,

seniors monopolizing the benches,

пенсіонери займають лавки,

and real life starts to look like an opera set.

і життя починає здаватись оперною постановкою.

The curtain goes up on Salamanca.

Завіси підіймаються на Саламанці.

So just because I'm talking about the exteriors of buildings,

Тому я й кажу про зовнішність будівель,

not form, not function, not structure,

не про форму, не про функцію чи конструкцію,

even so those surfaces give texture to our lives,

зовнішній вид будівлі надає текстуру нашому життю,

because buildings create the spaces around them,

бо будівлі надають простір навколо нього,

and those spaces can draw people in

такі простори приваблюють людей

or push them away.

чи відштовхують їх.

And the difference often has to do with the quality of those exteriors.

Часто, різниця криється саме у особливостях екстер'єрів.

So one contemporary equivalent of the Plaza Mayor in Salamanca

Сучасним аналогом центральної площі Саламанки

is the Place de la Défense in Paris,

є площа Дефанс в Парижі

a windswept, glass-walled open space

Не захищений від вітру засклений відкритий простір,

that office workers hurry through

в якому офісні працівники поспішають від метро до невеличких робочих місць,

on the way from the metro to their cubicles

but otherwise spend as little time in as possible.

намагаючись пробути там якомога менше.

In the early 1980s, the architect Philip Johnson

У ранніх 1980-х архітектор Філіп Джонсон

tried to recreate a gracious European plaza in Pittsburgh.

намагався відтворити чудову Європейську площу в Пітсбурзі.

This is PPG Place,

Це PPG Place,

a half acre of open space encircled by commercial buildings

0,2 гектари відкритого простору, оточеного комерційними спорудами,

made of mirrored glass.

зроблених зі скла.

And he ornamented those buildings with metal trim and bays

Він оздобив ці будівлі металевою обшивкою, нішами,

and Gothic turrets

та готичними вежами, що красуються на горизонті.

which really pop on the skyline.

But at ground level,

Але з рівня землі

the plaza feels like a black glass cage.

площа здається чорною скляною кліткою.

I mean, sure, in summertime

Звісно, влітку діти бігають туди-сюди крізь фонтан,

kids are running back and forth through the fountain

and there's ice-skating in the winter,

а взимку катаються на ковзанах,

but it lacks the informality of a leisurely hangout.

але бракує невимушеності неквапливих зустрічей.

It's just not the sort of place you really want to just hang out and chat.

Це не те місце, де б хотілося зустрітися та побазікати.

Public spaces thrive or fail for many different reasons.

Громадські місця процвітають чи занепадають з різних причин.

Architecture is only one,

Архітектура лише одна з них,

but it's an important one.

але важлива.

Some recent plazas

Деякі сучасні площі,

like Federation Square in Melbourne

такі як площа Федерації у Мельбурні,

or Superkilen in Copenhagen

чи площа Superkilen у Копенгагені

succeed because they combine old and new,

популярні, адже вони поєднали старе та нове,

rough and smooth,

грубі та гладкі поверхні,

neutral and bright colors,

нейтральні та яскраві кольори,

and because they don't rely excessively on glass.

й вони занадто не покладаються на скло.

Now, I'm not against glass.

Я не проти скла.

It's an ancient and versatile material.

Це старовинний та різносторонній матеріал.

It's easy to manufacture and transport

Він простий у виробництві та перевезенні,

and install and replace

у монтажі та заміні

and clean.

й очищенні.

It comes in everything from enormous, ultraclear sheets

Він усюди, від величезних, суперпрозорих листів,

to translucent bricks.

до напівпрозорої цегли.

New coatings make it change mood

Нове покриття змінює атмосферу у мерехтливому світлі.

in the shifting light.

In expensive cities like New York, it has the magical power

У дорогих містах, як Нью-Йорк, скло має чудову властивість

of being able to multiply real estate values by allowing views,

примножувати вартість нерухомості за рахунок виду з вікна,

which is really the only commodity that developers have to offer

насправді, це єдиний товар, який пропонують забудовники,

to justify those surreal prices.

аби виправдати захмарну ціну.

In the middle of the 19th century,

Усередині 19 сторіччя

with the construction of the Crystal Palace in London,

з будівництвом Кришталевого палацу в Лондоні

glass leapt to the top of the list of quintessentially modern substances.

скло стало найтиповішим сучасним матеріалом.

By the mid-20th century,

До середини 20 сторіччя

it had come to dominate the downtowns of some American cities,

воно переважало у центральних частинах деяких американських міст.

largely through some really spectacular office buildings

Багато в чому завдяки дійсно вражаючим офісним будівлям,

like Lever House in midtown Manhattan, designed by Skidmore, Owings and Merrill.

як Левер Хаус у центрі Манхеттену, за проектом Скідмра, Оуінса та Меріл.

Eventually, the technology advanced to the point

Зрештою, технології дійшли до того,

where architects could design structures so transparent

що архітектори можуть спроектувати настільки прозорі споруди,

they practically disappear.

що ті майже невидимі.

And along the way,

У той же час

glass became the default material of the high-rise city,

скло стає основним матеріалом для висотного міста

and there's a very powerful reason for that.

і на те є вагома причина.

Because as the world's populations converge on cities,

Світове населення заполоняє міста.

the least fortunate pack into jerry-built shantytowns.

Як мінімум, знедолені живуть у побудованих нашвидкоруч нетрях.

But hundreds of millions of people need apartments and places to work

Сотні мільйонів людей потребують житла та роботи

in ever-larger buildings,

у все більших будівлях, тож є економічний сенс будувати висотки

so it makes economic sense to put up towers

and wrap them in cheap and practical curtain walls.

і загортати їх у дешеві та практичні навісні стіни.

But glass has a limited ability

Проте скло має обмежені можливості,

to be expressive.

аби бути виразним.

This is a section of wall framing a plaza

Це - частина стіни, що обрамляє площу

in the pre-Hispanic city of Mitla, in southern Mexico.

у доіспанському місті Мітла, на півдні Мексики.

Those 2,000-year-old carvings

Виявилося, що ці різьблення

make it clear that this was a place of high ritual significance.

2000 років тому мали ритуальне значення.

Today we look at those and we can see a historical and textural continuity

Сьогодні можна помітити історичну та текстурну нерозривність

between those carvings, the mountains all around

між цим різьбленням, горами навколо

and that church which is built on top of the ruins

та тією церквою на вершині руїн,

using stone plundered from the site.

побудованої з каменю, взятого на ділянці.

In nearby Oaxaca, even ordinary plaster buildings

Біля Oaxaки навіть звичайні поштукатурені будинки,

become canvasses for bright colors, political murals

стають полотном для яскравих фарб, політичних муралів

and sophisticated graphic arts.

та витонченого графічного мистецтва.

It's an intricate, communicative language

Це складна комунікативна мова,

that an epidemic of glass would simply wipe out.

яку знищить епідемія скла.

The good news is that architects and developers

Хороша новина в тому, що архітектори та забудовники

have begun to rediscover the joys of texture

почали заново відкривати красу текстури,

without backing away from modernity.

не зраджуючи сучасності.

Some find innovative uses for old materials like brick

Хтось знайшов нове застосування старим матеріалам, як от цегла

and terra-cotta.

або теракота.

Others invent new products like the molded panels that Snøhetta used

Решта вигадує нові вироби, як формовані панелі,

вироблені Snøhetta для музею сучасного мистецтва Сан-Франциско.

to give the San Francisco Museum of Modern Art

that crinkly, sculptural quality.

Це надає хвилястого скульптурного вигляду.

The architect Stefano Boeri even created living facades.

Архітектор Стефано Боєрі створив навіть живі фасади.

This is his Vertical Forest, a pair of apartment towers in Milan,

Ось його Вертикальний ліс, пара житлових висоток в Мілані,

whose most visible feature is greenery.

найпомітніша риса яких – зелень.

And Boeri is designing a version of this for Nanjing in China.

Боєрі також проектує схожі будівлі для Нанкіна в Китаї.

And imagine if green facades were as ubiquitous as glass ones

Уявіть, що зелені фасади всюди, так само, як і скляні,

how much cleaner the air in Chinese cities would become.

наскільки чистішим було б повітря в Китаї.

But the truth is that these are mostly one-offs,

Правда в тому, що більшість таких разових,

boutique projects,

бутікових проектів

not easily reproduced at a global scale.

не легко тиражувати у глобальному масштабі.

And that is the point.

У цьому вся суть.

When you use materials that have a local significance,

Використовуючи місцеві матеріали,

you prevent cities from all looking the same.

ви не даєте містам бути однаковими.

Copper has a long history in New York --

Мідь має довгу історію у Нью-Йорку:

the Statue of Liberty,

Статуя Свободи,

the crown of the Woolworth Building --

корона будівлі Вулворт, –

але вона вже давно вийшла з моди,

but it fell out of fashion for a long time

until SHoP Architects used it to cover the American Copper Building,

допоки проект SHoP Architects не покрив американську мідну будівлю,

a pair of twisting towers on the East River.

пару веж-близнюків на Іст-Рівері.

It's not even finished

Вони ще не завершені,

and you can see the way sunset lights up that metallic facade,

а вже можна побачити блиск сонця на металевому фасаді,

which will weather to green as it ages.

що з часом позеленіє.

Buildings can be like people.

Будівлі можуть бути, як люди.

Their faces broadcast their experience.

Їх обличчя відображає досвід.

And that's an important point,

Це важливо.

because when glass ages,

Адже коли скло старіє,

you just replace it,

ви просто замінюєте його,

and the building looks pretty much the same way it did before

й будівля виглядає, як новенька,

until eventually it's demolished.

аж допоки її не знесуть.

Almost all other materials have the ability

Майже всі інші матеріали

здатні всмоктувати історію та пам'ять

to absorb infusions of history and memory,

and project it into the present.

та відображають у сьогоденні.

The firm Ennead

Фірма Ennead

clad the Utah Natural History Museum in Salt Lake City in copper and zinc,

покрила Національний музей природознавства штату Юта у Солт-Лейк-Сіті

міддю та цинком, рудами, що добувалися протягом 150 років.

ores that have been mined in the area for 150 years

and that also camouflage the building against the ochre hills

Воно також маскує будівлю серед охристих пагорбів.

so that you have a natural history museum

Тож ви маєте історичний музей,

that reflects the region's natural history.

що відображає місцеву історію природи.

And when the Chinese Pritzker Prize winner Wang Shu

Коли лауреат Прицкерівської премії, Ван Шу будував історичний музей у Нінбо,

was building a history museum in Ningbo,

he didn't just create a wrapper for the past,

замість створення «обгортки» минулого,

he built memory right into the walls

він побудував пам'ять стін,

by using brick and stones and shingles

використовуючи цеглу, каміння та ґонт,

salvaged from villages that had been demolished.

зібрані зі зруйнованих селищ.

Now, architects can use glass

Нині архітектори використовують скло

in equally lyrical and inventive ways.

досить лірично та винахідливо.

Here in New York, two buildings,

Тут, у Нью-Йорку, дві будівлі,

one by Jean Nouvel and this one by Frank Gehry

одна з яких Жана Нувеля, а інша - Френка Гері,

face off across West 19th Street,

розташовані на 19-тій Західній вулиці.

and the play of reflections that they toss back and forth

Гра відображень, що рухаються туди-сюди – немов симфонія світла.

is like a symphony in light.

But when a city defaults to glass

Але коли в основі міста – скло,

as it grows,

по мірі зростання воно стає залою дзеркал,

it becomes a hall of mirrors,

disquieting and cold.

стурбованим та холодним.

After all, cities are places of concentrated variety

Зрештою місто – місце зосередженого різноманіття,

where the world's cultures and languages and lifestyles

де зустрічаються та змішуються культури, мови та стиль життя всього світу.

come together and mingle.

So rather than encase all that variety

Замість упакування в обгортку усього різноманіття споруд, знищуючи подібність,

and diversity in buildings of crushing sameness,

we should have an architecture that honors the full range of the urban experience.

нам слід мати архітектуру, яка поважає увесь спектр міського досвіду.

Thank you.

Дякую!

(Оплески)

(Applause)