What happened when these 6 dictators took over? - Stephanie Honchell Smith

Перекладач: Nataliia Ruchkina Утверджено: Olena Somak

According to legend, the ancient Roman statesman Cincinnatus

Згідно з легендою, давньоримський державний діяч Цинциннат

was plowing his fields when news arrived that the Aequi,

орав свої поля, коли прибула вість, що Екви,

Rome’s powerful enemy to the east, had invaded.

могутній ворог Риму на сході, напав.

Rome was in need of swift, decisive action,

Рим потребував швидких, рішучих дій,

and the senate had chosen him to serve as dictator,

і сенат обрав його диктатором

with absolute power over the military and government.

з абсолютною владою над військовими та урядом.

Cincinnatus set down his plow, took control and,

Цинциннат поклав свій плуг, взяв керівництво у свої руки,

in a matter of weeks, saved Rome.

і за кілька тижнів врятував Рим.

This story reinforces the myth of the “benevolent dictator”—

Ця історія підкріплює міф про «доброзичливого диктатора» -

the idea of a leader who holds absolute power,

ідею лідера, який має абсолютну владу,

yet only uses it for the common good, to address problems efficiently,

але використовує її лише для загального блага, ефективного розв’язання проблем,

and create a just regime.

та створення справедливого режиму.

But can a truly benevolent dictator exist in today’s world?

Але чи може існувати по-справжньому доброзичливий диктатор у сучасному світі?

Nations established modern democracies to safeguard

Нації створили сучасні демократії, щоб захистити себе

against the potentially destructive whims of a single individual.

від потенційно руйнівних примх однієї особи.

When functioning properly, democracies enable a society to be freer,

Працюючи належним чином, демократії дозволяють суспільству бути вільнішим

and provide stability by protecting against corruption and the abuse of power.

і забезпечують стабільність, захищаючи від корупції та зловживання владою.

This is accomplished by holding regular, free, and fair elections,

Це досягається шляхом проведення регулярних, вільних та чесних виборів,

imposing term limits,

встановлення обмежень строку влади,

and establishing strong legislative branches and court systems.

та створення сильних законодавчих органів та судових систем.

Maintaining a free press also helps keep politicians accountable for their actions

Наявність вільної преси також змушує політиків відповідати за свої дії,

and encourages citizens to engage in their governments and communities.

та спонукає громадян брати участь у роботі своїх урядів та спільнот.

In a dictatorship, absolute or near-absolute power

У диктатурі абсолютну або майже абсолютну владу

is held by a single individual

має одна людина,

who is free to impose their vision on society.

яка вільна нав’язувати своє бачення суспільству.

Under certain conditions, the idea of a dictator can sound appealing,

За певних умов ідея диктатора може здатися привабливою, наприклад,

like when a democracy isn't functioning as it should due to corruption,

коли демократія не функціонує так, як слід, через корупцію,

economic instability, or extreme political polarization.

економічну нестабільність або крайню політичну поляризацію.

At these moments,

У ці моменти

people may be willing to give up some democratic rights and freedoms

люди можуть бути готові відмовитися від деяких демократичних прав і свобод

for hopes of a better future.

заради надії на краще майбутнє.

Authoritarian-leaning leaders present themselves

Авторитарні лідери представляють себе тими,

as the ones who can fix everything.

хто може все виправити.

They distill complex problems into simple talking points

Вони зводять складні проблеми до простих тез

and promise quick solutions.

та обіцяють швидкі рішення.

Some of the most overt authoritarian leaders have taken this strategy,

Деякі з найбільш відвертих авторитарних лідерів обрали таку стратегію,

including military dictators who seized control through coups

в тому числі військові диктатори, які захопили владу шляхом переворотів,

like Augusto Pinochet, Mobuto Sese Seko, and Muammar Gaddafi.

як Аугусто Піночет, Мобуто Сесе Секо та Муаммар Каддафі.

Gaddafi, for example, initially asserted himself as a revolutionary hero,

Наприклад, Каддафі спочатку заявляв про себе як героя революції,

canceling the country's exploitative foreign oil contracts.

скасувавши експлуатаційні іноземні нафтові контракти країни.

But the longer he was in power, the more riddled with paranoia he became.

Але чим довше він перебував при владі, тим більше його охоплювала параноя.

Like Pinochet and Mobuto, he used his position to target and torture opponents,

Як Піночет і Мобуто, він користувався посадою, щоб вистежувати й катувати,

embark on campaigns of mass violence against everyday people,

розпочав кампанії масового насильства проти звичайних людей

and build an enormous personal fortune.

та накопичував величезні особисті статки.

Other modern dictators were initially elected democratically,

Інші сучасні диктатори спочатку обиралися демократичним шляхом,

then strategically accumulated power by embracing authoritarian forms of control.

потім стратегічно накопичували владу, застосовуючи авторитарні форми контролю.

Italy’s Benito Mussolini and Germany’s Adolf Hitler, for example,

Наприклад, італійський Беніто Муссоліні та німецький Адольф Гітлер

gained popularity during waves of mass discontent.

завоювали популярність під час хвиль масового невдоволення.

Both channeled economic woes into racist rhetoric and embraced fascism,

Обидва спрямували економічні біди на расистську риторику та прийняли фашизм,

a type of authoritarianism which exalts the importance of one nation, or race,

тип авторитаризму, який звеличує важливість однієї нації чи раси

above all others.

над усіма іншими.

Once in office, such leaders gradually dismantle checks on their power,

Опинившись на посаді, такі лідери поволі ліквідовують контроль над своєю владою,

including removing judges who might rule against them,

зокрема звільняють суддів, які могли б приймати рішення проти них,

abolishing term limits,

скасовуючи обмеження строку влади,

or refusing to acknowledge unfavorable election results.

або відмовляються визнавати несприятливі результати виборів.

Since they punish dissenting voices,

Оскільки вони карають незгодних,

dictators are often surrounded with yes-men,

диктатори часто оточують себе підлабузниками,

who are promoted based on loyalty over expertise,

які просуваються по службі на основі лояльності, а не компетентності,

ultimately wreaking incalculable economic, social, and environmental costs.

що веде до незліченних економічних, соціальних та екологічних втрат.

But these costs can also be hidden from view.

Але ці втрати також можуть бути приховані від очей.

Dictators build up cults of personality by minimizing negative coverage

Диктатори формують культи особистості, мінімізуючи негативне висвітлення

and pushing positive propaganda that presents them as strong or heroic.

та просуваючи позитивну пропаганду, яка представляє їх як сильних чи героїчних.

This can make it almost impossible to accurately measure their success.

Це може зробити майже неможливим точне вимірювання їхнього успіху.

Did Mussolini really make the trains run on time?

Чи справді Муссоліні змусив поїзди їхати вчасно?

It’s hard to know, since he would have punished those who said otherwise.

Важко сказати, оскільки він покарав би тих, хто сказав інакше.

While some modern dictators have brought modest growth

У той час як деякі сучасні диктатори принесли скромне зростання

to their nation’s economies and industries,

економіки та промисловості своїх країн,

most have enriched the few and left widespread destruction in their wake.

більшість з них збагатили небагатьох і залишили по собі масштабні руйнування.

Even so-called benevolent dictators, whose regimes lacked overt violence,

Навіть так званих доброзичливих диктаторів, у режимах, де не було

stand accused of censoring journalists

явного насильства, звинувачують у цензурі журналістів

and limiting the rights and freedoms of citizens.

та обмеженні прав і свобод громадян.

Back to ancient Rome.

Повернемось до Стародавнього Риму.

Perhaps the most important dimension

Можливо, найважливішим аспектом

of Cincinnatus’ legendary benevolent dictatorship

легендарної доброзичливої диктатури Цинцинната

is not that he held total power,

є не те, що він мав повну владу,

but that he gave it up after only 16 days.

а те, що він відмовився від неї лише через 16 днів.

Once Rome was safe, he stepped down and retired to his fields.

Як тільки Рим був у безпеці, він пішов у відставку і усамітнився у своїх полях.

His willingness to relinquish control to the senate was as important

Його готовність відмовитися від контролю сенату була настільки ж важливою

to the common good as his ability to fend off invaders.

для загального блага, як і його здатність відбиватися від загарбників.

In practice, no modern dictator has lived up to this ideal.

На практиці жоден сучасний диктатор не виправдав цього ідеалу.

Dictators don’t willingly walk away from power,

Диктатори не охоче відходять від влади,

they continuously crave more.

вони постійно жадають більшого.

That’s why institutions that provide checks on leaders must be safeguarded:

Саме тому інституції, які здійснюють перевірку лідерів, повинні бути захищені:

in the hands of an aspiring dictator,

в руках початківця диктатора

even seemingly robust democracies

навіть, здавалося б, міцні демократії

can sink into repressive, authoritarian regimes.

можуть зануритися в репресивні, авторитарні режими.