The emergence of drama as a literary art - Mindy Ploeckelmann

Поява драми як роду літератури - Мінді Пльокельман

Transcriber: Andrea McDonough Reviewer: Jessica Ruby

Перекладач: Taras Demko Утверджено: Hanna Leliv

In the 11th and 12th centuries,

У XI і XII століттях

most English commoners were illiterate.

більшість агнглійських міщан були неграмотні.

Since they had no way to learn the Bible,

Оскільки вони не мали можливости читати Біблію,

the clergy came up with an inventive solution:

духівництво знайшло дотепне рішення:

they'd create plays out of certain Bible stories

створити п'єси на тему біблійних історій,

so even people who couldn't read could learn them.

тож навіть неписьменні могли їх вивчати.

These were called mystery plays

Вони отримали назву "містерії",

because they revealed the mystery of God's word.

бо відкривали таїнства Божого світу.

At about the same time,

Майже в той самий час

the clergy also developed plays

духівники створили п'єси

about the saints of the church,

про церковних святих,

called miracle plays.

що отримали назву "міраклі".

In the beginning,

Спочатку

the clergy members acted out Bible stories

члени духівництва ставили біблійні історії

on the steps outside the cathedral.

на сходах собору.

The audience reacted so well

Натовп відреагував так схвально,

that soon they needed to move out to the street

що довелось переміститися на вулицю,

around the town square.

на міську площу.

By building moving carts to put on each play

Будували рухомі балагани, де виконувались п'єси

and by lining up one after the other,

і один за одним

they could put on cycles of stories,

ставили цикли історій,

which would take the viewer

що переносили глядача

from Genesis

із книги Буття

to Revelation.

у книгу Апокаліпсису.

These movable carts, called pageants,

ці вози, так звані балагани,

looked like huge boxes on wheels.

виглядали як великі коробки на колесах.

Each was two stories tall.

Кожен мав два рівні.

The bottom story was curtained off

Нижній рівень був обтягнутий тканиною

and was used for costumes, props, and dressing.

і служив для костюмів, реквізиту, перевдягання.

The top platform was the stage for the performance.

Верхній рівень був сценою для вистави.

Spectators assembled in various corners of the town,

Глядачі збиралися у різних кутках міста,

and the pageant would move around in the cycle

і балаган їздив до них,

until the villagers had seen the entire series.

аж поки всі не переглянули весь репертуар.

Soon, the plays required more actors

Згодом, для п'єс потрібно було більше акторів,

than the clergy could supply.

ніж духівництво могло забезпечити.

So, by the 13th century,

Так, вже у ХІІІ столітті,

different guilds were asked to be responsible

за виконання різних ролей у циклі п'єс

for acting out different parts of the cycle.

відповідали різні гільдії.

The assignments were meant to reflect

Завдання відповідали

the guilds' professions.

спеціяльностям гільдій.

For example, the carpenter's guild might put on

Наприклад, ткацька гільдія могла ставити

the story of Noah's Ark,

історію про Ноїв Ковчег,

and the baker's guild might put on The Last Supper.

а гільдія пекарів - про Тайну Вечерю.

Can you imagine what might happen to the story

Уявіть, як би це виглядало,

if the butcher's guild put on The Crucifixion of Christ?

якщо би гільдія м'ясників ставила Розп'яття Христа.

Yes, without the clergy,

Так, без участи духівництва

the plays soon started changing

п'єси стали швидко відрізнятися

from their true Bible stories.

від справжніх біблійних історій.

By the end of the 14th century, a new form of drama,

Вже під кінець XIV століття, виникла нова форма драми,

called the morality play, had evolved.

мораліте.

Faith,

Віра,

truth,

charity,

істина,

любов,

and good deeds

all became characters on the stage.

чесноти

стали героями на сцені.

And, at the same time, the opposite virtues

Одночасно, протилежні якості,

of falsehood,

такі як брехня,

covetousness,

жадібність,

worldly flesh,

грішне тіло,

and the devil

became the antagonists.

і диявол

стали антагоністами.

The morality plays were allegorical stories

Мораліте були алегоричними історіями,

in which these characters battled for the control of the soul.

у яких ті персонажі боролися за владу над душею.

Audiences loved the immoral characters,

Публіка любила лихих персонажів,

and spectators were encouraged

глядачів заохочували

to interact with the actors.

взаємодіяти із акторами.

Throwing rotten food

Стало звичним

and even getting into scuffles with other spectators

кидати гнилі продукти і навіть встрявати

became very common.

у бійки.

The character of the devil

Актор, що грав диявола,

often would roam through the crowds

часто ходив поміж натовпу

and pull unsuspecting watchers

і затягув глядачів, які нічого не підозрювали

into a hell that was depicted as a dragon's mouth.

до пекла, яке було зображене у вигляді рота дракона.

The virtuous Biblical stories had morphed

Повчальні біблійні історії перетворилися

into crude and sometimes comic stories.

на грубі і часом комічні.

The clergy intended to teach against immorality.

Духівники ж первісно мали намір вчити моралі.

How ironic, then, that the morality plays

Смішно, але мораліте

actually encouraged vices as more popular than virtues.

стали пропагувати пороки, бо ті популярніші, ніж чесноти.

By the mid-15th century,

Уже всередині XV століття

the church started to outlaw these performances.

церкви заборонили ці вистави.

Town charters required that any theater

Міські ухвали вимагали, аби театр був

must be built outside the city wall.

за містом.

One of the first theaters

Один із перших театрів

was built like a larger version of a pageant,

було збудовано як збільшену версію балагану,

with tiers of gallery seating

з ярусами глядацьких місць,

encircling a grassy area in front of the stage.

що оточували, порослу травою ділянку перед сценою.

Sound familiar?

Впізнаєте?

A young William Shakespeare

Молодий Вільям Шекспір

developed his craft here at the theater

розвинув свою майстерність тут, у цьому театрі,

that was eventually renamed The Globe.

який згодом перейменували на "Глобус".

The medieval morality play had led to Renaissance playwrights

Середньовічні мораліте ведуть до драматургів Ренесансу,

who were inspired by the inner struggles

котрих надихали внутрішня боротьба

and the conscience of man.

і людська свідомість.

And that, in essence, is how drama emerged

Ось так, в принципі, виникла драма

as a literary art form.

як рід літератури.