A day in the life of a Roman soldier - Robert Garland

Перекладач: Taras Kyryk Утверджено: Khrystyna Romashko

The year is 15 CE and the Roman Empire is prospering.

Зараз 15-ий рік нашої ери і Римська Імперія процвітає.

Most of the credit will go to the emperor,

Більшість слави дістанеться імператору,

but this success wouldn’t have been possible

проте цей успіх був би неможливим

without loyal soldiers like Servius Felix.

без відданих солдатів, як Сервій Фелікс.

Servius enlisted as a legionary eight years ago at age 18,

Сервій був завербований як легіонер вісім років тому, у віці 18,

the son of a poor farmer with few prospects.

він був сином бідного фермера з незначними перспективами.

Unlike the majority of legionaries, he doesn’t gamble,

На відміну від більшості легіонерів, він не грає в азартні ігри,

so he’s been able to save most of his wages.

тому йому вдалось заощадити більшість своєї платні.

He’s even kept his viaticum,

Він навіть зберіг віатикум,

the three gold coins he received when he enlisted.

три золотих монети, що видавались при вербуванні.

If he survives until retirement, he’ll receive several acres of land.

Якщо він виживе до виходу на пенсію, то отримає декілька акрів землі.

And he’s grown rather fond of a girl back home

А вдома у нього залишилась кохана дівчина,

whom he intends to marry.

з якою він має намір одружитись.

But he’ll have to wait until he completes his 25 years of service

Проте йому доведеться чекати 25 років до завершення своєї служби,

before that can happen.

перш ніж це все трапиться.

And the life of a legionary is dangerous and grueling.

Життя легіонера небезпечне та виснажливе.

Today, Servius’s legion, along with three others,

Сьогодні легіон Сервія, разом із трьома іншими,

has undertaken a “great march” of 30,000 Roman paces,

здійснив "великий марш" у 30,000 римських кроків,

the equivalent of nearly 36 kilometers.

що дорівнює приблизно 36 кілометрам.

Servius’s armor and weapons,

Обладунки та зброя Сервія,

including his gladius,

враховуючи гладіус,

scutum,

скутум

and two pila,

та два пілуми,

weigh over 20 kilograms.

важать понад 20 кілограмів.

And that’s not counting his backpack, or sarcina,

І це без наплічника, або саркіни,

which contains food and all the tools he needs to help build the camp –

де містилися їжа та усе знаряддя, необхідне для будівництва табору -

spade,

saw,

лопата,

пила,

pickaxe,

кирка

and basket.

та відро.

Although Servius is exhausted, he won’t sleep much tonight.

Незважаючи на те, що Сервій виснажений, цієї ночі він довго не поспить.

He’s been assigned the first watch,

Його було призначено на першу варту,

which means looking after the baggage animals

де потрібно наглядати за майном, тваринами,

and keeping alert against a possible ambush.

та не втрачати пильності на випадок можливої засідки.

After he’s done, he lies awake, dreading the day ahead,

Після варти він ніяк не засне, боячись наступного дня,

which will force him to recall his worst nightmare.

який нагадує йому про найстрашніший кошмар.

At dawn, Servius eats breakfast with his seven tent companions.

На світанку Сервій та його сім товаришів по намету снідають.

They’re like a family, all bearing scars from the battles they’ve fought together.

Вони, мов сім'я, усі загартовані у боях, які провели разом.

Servius is from Italia,

Сервій родом з Італії,

but his fellow soldiers hail from all over the empire,

але його бойові товариші є вихідцями з різних куточків імперії,

which stretches from Syria to Spain.

що простягається від Сирії до Іспанії.

So they’re all far from home in the northern land of Germania.

Зараз вони усі далеко від дому у північних землях Германії.

Servius’s legion and three others with him today

Сьогодні легіон Сервія разом з трьома іншими

are under the command of Emperor Tiberius’s nephew Germanicus,

знаходяться під командуванням Германіка, племінника імператора Тиберія,

named for his father’s military successes against the Germanic tribes.

названого на честь військових перемог свого батька над германськими племенами.

Each legion has close to 5,000 men,

Кожен легіон нараховує близько 5000 осіб,

divided into cohorts of about 500,

що ділиться на когорти по 500 осіб,

further subdivided into centuries of around 80-100 men.

які далі діляться на центурії, приблизно по 80-100 осіб.

Each century is commanded by a centurion.

Кожну центурію очолює центуріон.

An aquilifer, or eagle-bearer, marches at the head of each legion

Аквіліфер, або орлоносець, марширує попереду легіону,

carrying its eagle standard.

несучи штандарт у вигляді орла.

The centurions march beside the legionaries belting out orders,

Центуріони марширують поруч із легіонерами, віддаючи накази -

“Dex, sin, dex, sin,"

"Dex, sin, dex, sin,"

“Right, left, right, left,"

"Права, ліва, права, ліва",

starting with the right foot as the left is considered unlucky or sinister.

стартуючи з правої ноги, оскільки ліву вважали нещасливою або лиховісною.

Despite the strict discipline, there’s tension in the air.

Незважаючи на строгу дисципліну, у повітрі відчутна напруга.

Last year, some legions in the area revolted,

Минулого року в цій області повстало декілька легіонів,

demanding better pay and a cut in the length of service.

вимагаючи кращу платню та зменшення строку служби.

Only their general’s charisma and negotiating skills

Але навички ведення переговорів та харизма генерала

prevented wholesale mutiny.

запобігли масовому заколоту.

Today is a “just march,” only 30 kilometers.

Сьогодні це "звичайний марш", лише 30 кілометрів.

As the marshes and forests of Germania lie beyond the empire’s road system

Оскільки болота і ліси Германії були недосяжні для імперських доріг,

the men must build causeways and bridges to make headway—

солдати були змушені власноруч прокладати собі шлях та будувати мости -

something they’ve recently spent more time doing than fighting.

іноді вони займались цим частіше, ніж билися.

Finally, they arrive at their destination, a place Servius knows too well.

Врешті-решт, вони прибувають у місце призначення, яке Сервій дуже добре знає.

It’s a clearing on the outskirts of the Teutoburg Forest,

Це галявина на околицях Тевтобурського лісу,

where six years ago, during the reign of the Emperor Augustus,

де шість років тому, під час правління імператора Августа,

Germanic tribes under their chieftain Arminius

германські племена під керівництвом вождя Армінія

ambushed and destroyed three legions.

влаштували засідку та знищили три легіони.

Proceeding along a narrow path,

Рухаючись під проливним дощем

the legions were attacked from forest cover under torrential rain

вузьким шляхом, війська були атаковані із глибин лісу,

with their escape blocked.

а шлях до відступу був перекритий.

It was one of the worst defeats the Romans ever suffered

Це була одна з найгірших поразок, якої коли-небудь зазнавав Рим,

and Augustus never lived it down.

і Август не зміг цього пережити.

Servius was one of the few survivors.

Сервій був одним із небагатьох вцілілих.

Servius still has nightmares of his comrades lying where they fell.

Він і досі бачить кошмари, як повсюди лежать його вбиті товариші.

But now the army is back to bury the dead with full military honors.

Та зараз військо повернулось, щоб поховати мертвих з усіма почестями.

As he helps in the task,

Допомагаючи у завданні,

he can’t help wondering whether the bones he handles belonged to someone he knew.

він постійно думає про те, чи не належать ці рештки комусь, кого він знав.

Several times he wants to weep aloud, but he pushes on with the task.

Кілька разів йому хотілось розплакатись, але він зосереджувався на завданні.

The glory of the Empire can go to the crows.

Тепер славу Імперії можна залишити воронам.

All he craves is to retire on a small farm with his wife-to-be,

Все, чого він бажає - це жити на маленькій фермі з майбутньою дружиною,

if the gods should spare his life for 17 more years.

звісно, якщо боги пощадять його життя наступні 17 років.