How do we create a better economy?

Перекладач: Yuliia Ulmer Утверджено: Олена Сьомак

What does it mean for a country to have a healthy economy?

Що для країни означає мати процвітаючу економіку?

What does a healthy economy even look like?

І як взагалі процвітаюча економіка виглядає?

Does it look like this?

Процвітаюча економіка виглядає так?

What about like this?

Чи так?

Economist Kate Raworth shared a pretty interesting answer to this question

Економістка Кейт Рейворт цікаво відповіла у подкасті TED Interview.

on the TED Interview podcast.

And it challenges an idea that most economists take for granted.

ЇЇ відповідь ставить під сумнів ідею, яку більшість економістів

We live— particularly in the West, particularly in the last 150 years—

сприймають як належне. Насамперед ті, хто живуть на Заході, особливо упродовж

in a society that has a very strong belief that growth

останніх 150 років, у суспільстві, що твердо переконане у те, що зростання

is the sign of progress.

це ознака прогресу.

And to a certain extent, it’s true.

І якоюсь мірою це правда.

We love to see our kids grow.

Ми любимо спостерігати зростання наших дітей.

We love to see nature growing in spring.

Ми любимо спостерігати, як зелень зростає навесні.

Growth is a wonderful, healthy phase of life.

Зростання - це чудовий, здоровий період життя.

But in our economies, it’s like we’ve turned to Peter Pan economics—

Проте в нашій економіці, ми ніби перетворилися на економіку Пітера Пена

the economy that never wanted to grow up.

економіку, яка ніколи не хотіла вирости.

It wanted to grow and grow and grow forever.

Вона б хотіла рости, рости й рости вічно.

And it becomes this permanent phase.

Таким чином, цей зріст є постійною фазою.

But we already know, in our own bodies, in our own lives,

Але ми уже знаємо, на прикладі наших власних тіл, наших власних життів,

that there’s another side to this metaphor of growth that we love so much.

що є інша сторона цієї метафори зростання, яку ми так любимо.

If I told you, my friend had gone to the doctor,

Якби я сказала вам, що моя подруга ходила до лікаря

and the doctor told her she had a growth,

і лікар сказав їй, що у неї наріст,

that already feels completely different.

це вже відчувається зовсім інакше.

Because in the space of our own bodies,

Тому, що на прикладі наших власних тіл

we know that when something tries to grow endlessly

ми знаємо, що коли щось намагається безперервно рости

within this healthy, dynamic living whole,

у цьому здоровому, динамічному, живому цілому,

it is a threat to the health of the whole,

це стає загрозою здоров’ю цього цілого,

and we do everything we can to stop it.

і ми робимо все, що завгодно, аби зупинити це.

But when we step into our economies, for some reason,

Але коли мова заходить про нашу економіку,

we think that endless growth is progress.

ми чомусь думаємо, що безперервне зростання - це прогрес.

And we are now running into severe problems

І зараз ми маємо серйозні проблеми,

because we are addicted to endless growth.

бо ми залежні від безперервного зростання.

Simon Kuznets, he was asked in the 1930s by US Congress to come up,

У 1930-х роках Конгрес США вперше попросив Саймона Кузнеця розробити

for the first time, with a single number to measure the output of the economy.

одиницю вимірювання об’ємів економіки.

America could say we produced so many tons of steel and so many bags of grain—

Америка могла б сказати, що ми виробили стільки тонн сталі та стільки мішків

but can we add it all together?

зерна, але чи можна все звести?

So they commissioned him to do this and he said,

І так вони доручили йому розробити одиницю

“Yes, I can. I can add it all together in one number.”

вимірювання,- і він сказав: “Так, я можу. Я можу

National income, what we now know as GDP— but he gave it with a caveat.

звести всі ці дані до одного показника“. Національний дохід, що відомий нам як ВВП,

He said the welfare of a nation can scarcely be known from this number,

Саймон дав із застереженням. Він сказав, що навряд добробут населення

don’t mix it up with welfare, right?

можна дізнатися з одного показника,

Because it tells us nothing about the unpaid caring work of parents,

не приплітайте сюди добробут, добре? Тому що це число нічого не

tells us nothing about the value that’s created in communities,

говорить про неоплачувану турботу батьків, нічого не говорить

because that’s not priced,

про цінності, тому що такі

and it’s a measure of the flow of economic value.

речі неоціненні, а це показник економічної цінності.

It tells us nothing about the living world, the forests, the mines

І це нічого не говорить про живий світ, ліси, шахти,

that get run down in order to create this value.

які зводяться нанівець, для того, щоб створити цей показник.

But the convenience, the temptation, of this single number was so great

Але переконливість та спокусливість цього єдиного показника була

that politicians sort of tucked it in their armpit and carried right on.

такою великою що політики, ніби сховали його під пахву і продовжили у тому ж дусі.

And we ended up in a horse race of pursuing GDP growth.

І так ми опинились у перегонах стимулювання росту ВВП.

The dream is that GDP can keep on increasing,

Мрія полягає в тому, що ВВП може продовжити зростати,

we can have increasing financial returns,

ми можемо збільшувати фінансові доходи,

but that we can decouple from using Earth’s resources.

і, натомість, ми можемо відмовитися від використання ресурсів Землі.

We can use less carbon and less metals, and minerals and plastics,

Ми можемо використовувати менше вуглецю, металів, мінералів та пластику,

and we can use less of the Earth’s land surface,

і ми можемо використовувати менше земної поверхні Землі,

and separate these two: ever rising GDP and falling resource use.

і ми можемо розділити: ВВП, що вічно росте та зменшення використання ресурсів.

It’s a fabulous dream; would that it would be true.

Це казковий сон; якби це було правдою.

We are at a time of climate emergency, of ecosystem collapse.

Ми живемо у час надзвичайної кліматичної ситуації, колапсу екосистеми.

We need to radically reduce our use of Earth’s resources,

Нам потрібно радикально зменшити використання земельних ресурсів, але

ми не наблизились до цього ні на йоту.

and we're nowhere close to that.

So I offer it as a compass for 21st century prosperity.

Тому я пропоную цей показник як компас процвітання 21 століття.

And this compass, silly though it sounds,

І цей компас, якби по-дурному це не звучало,

it looks like a doughnut with the hole in the middle.

схожий на пончик з отвором посередині.

So imagine from the center of it, humanity’s use of Earth’s resources

Отже, уявіть собі, як людство використовує ресурси Землі

radiating out from the middle of that picture.

знаходячись всередині цієї картини.

So in the hole, in the middle of the doughnut,

Отже, в отворі, у середині пончика

that is the place where people don’t have enough resources

є місце, де люди не мають достатньо ресурсів

to meet the essentials of life.

для задоволення базових життєвих потреб.

It’s where people don’t have enough food or health care,

Це місця, де люди не мають достатньо їжі, рівня охорони здоров’я,

or education or housing or gender equality or political voice or access to energy.

чи освіти, чи житла або гендерної рівності, чи права голосувати або доступу

до енергоресурсів.

And we want to leave nobody in that hole.

І ми не хочемо нікого лишати в цій дірці від пончика.

We want to get everybody over a social foundation of well-being,

Ми хочемо, щоб кожен перейшов на

so all people on this planet can lead lives of dignity

соціальну основу добробуту, щоб усі люди на цій планеті могли жити у

and opportunity and community.

гідності, можливостях і спільнотах.

And in low income countries, it absolutely makes sense,

А у країнах з низьким доходом, це абсолютно логічно.

yes, let’s see the economy grow in ways that invest in health and education

Так, нумо поглянемо як економіка зростає, якщо інвестувати в охорону здоров’я,

and transport for all.

освіту, транспорт для всіх.

That was a very 20th century project.

Це був реальний проєкт 20-го століття.

We're in the 21st century.

Ми у 21-му столітті.

We have Earth system scientists who started looking at the impact

Ми маємо дослідників земної системи, які почали вивчати, як

we were having on the climate, and the loss of soils and acid rain,

ми впливали на клімат, втрати ґрунтів, кислотний дощ

and the hole in the ozone layer, and the collapse of species.

і отвір в озоновому шарі, вимирання видів.

And they said, hang on.

І вони сказали:

We’ve been ignoring our planet.

“Зачекайте-но. Ми ігнорували нашу планету.

In the growing to meet human needs, we have ignored the fact

У намаганні задовольнити людські потреби, ми

that we are deeply dependent on this delicately balanced living planet.

проігнорували факт того, що ми глибоко залежні від цієї тонко збалансованої

It’s the only one we know of out there.

живої планети. Це єдине, що ми знаємо“.

And when we use Earth’s resources in such a way

І коли ми використовуємо земельні ресурси таким чином,

that we begin to push ourselves beyond the living capacities of this planet,

що починаємо витискати себе за межі життєвих можливостей цієї планети,

we are literally undermining the life supporting systems on which we depend.

ми буквально підриваємо життя системи, що нас підтримує і від якої ми залежні.

So, hang on, just as there’s an inner limit of resource use,

Тому, заждіть-но, поки є внутрішній ліміт використання

and we call out poverty and deprivation,

ресурсів і ми кричимо про бідність

there’s an outer limit of humanity’s resource use.

та злидні, є зовнішній ліміт використання ресурсів людьми.

That’s ecological degradation.

Це екологічна деградація.

And we are breaking down this planet on which we depend.

І ми руйнуємо планету, від якої залежимо.

So there you get the doughnut, you get the inside,

Отже, коли ви отримуєте пончик, ви всередині,

which is leave nobody behind in the hole.

тобто нікого не залишаєте у ньому.

But don’t overshoot the outer ring either.

Але ви й не виходите за межі зовнішнього кільця.

And so the shape of progress is fundamentally changed.

Таким чином, форма прогресу принципово міняється.

It’s no longer this ever rising line exponential growth,

Це більше не висхідна лінія експоненційного зростання,

that we hear about in the financial news all the time.

про яку ми чуємо у фінансових новинах весь час.

It’s balance.

Це баланс.

To me, a source of real hope is that we deeply understand this

Для мене джерелом справжньої надії є те, що ми глибоко це розуміємо

at the level of our body.

на прикладі власних тіл.

You go to the doctor, the doctor will say,

Ви йдете до лікаря, і лікар каже:

have enough food, but not too much, enough water, oxygen, exercise, sleep,

“Їжте, але не переїдайте, майте достатньо води, повітря, вправ, сну,

anything you like— have enough, but not too much.

все, що ви любите - майте удосталь, але не занадто.

Our health lies in balance.

Наше здоров’я криється у балансі.

And if we can take that metaphor from the human body to the planetary body,

І якщо ми зможемо застосувати цю метафору стосовно

we give ourselves a cracking chance of understanding

нашого тіла до Землі, ми матимемо приголомшливий шанс зрозуміти

the deep interdependence of our world.

глибоку взаємозалежність нашого світу.