How to disagree productively and find common ground | Julia Dhar

Перекладач: Єлизавета Тютюник Утверджено: Мирослава Кругляк

Some days, it feels like the only thing we can agree on

Іноді здається, єдине, з чим ми можемо погодитися –

is that we can't agree on anything.

це те, що ми не можемо погодитися ні з чим.

Public discourse is broken.

Публічне обговорення зруйновано.

And we feel that everywhere --

І ми це відчуваємо всюди –

panelists on TV are screaming at each other,

учасники дискусій на ТБ кричать один на одного;

we go online to find community and connection,

ми заходимо в Інтернет, щоб знайти групи та друзів,

and we end up leaving feeling angry and alienated.

а в результаті залишаємося сердитими і відчуженими.

In everyday life, probably because everyone else is yelling,

У повсякденному житті, можливо, тому, що всі кричать,

we are so scared to get into an argument

ми надто налякані, щоб вступити в суперечку,

that we're willing not to engage at all.

тож ми не хочемо взагалі втягуватись в обговорення.

Contempt has replaced conversation.

Презирство замінило розмову.

My mission in life is to help us disagree productively.

Моя місія – допомагати продуктивно висловлювати незгоду,

To find ways to bring truth to light, to bring new ideas to life.

щоб знайти шляхи до істини та втілити нові ідеї в життя.

I think -- I hope --

Я думаю – сподіваюся –

that there is a model for structured disagreement

що існує спосіб висловлювати свою незгоду,

that's kind of mutually respectful

який передбачає взаємну повагу

and assumes a genuine desire to persuade and be persuaded.

та істинне бажання переконувати й готовність змінити переконання.

And to uncover it, let me take you back a little bit.

І щоб розкрити цей спосіб, я трохи звернуся до минулого.

So, when I was 10 years old, I loved arguing.

Коли мені було 10, я любила сперечатися.

This, like, tantalizing possibility

Це була спокуслива можливість,

that you could convince someone of your point of view,

що ти можеш нав'язати комусь свою точку зору

just with the power of your words.

просто силою своїх слів.

And perhaps unsurprisingly,

І, можливо, не дивно,

my parents and teachers loved this somewhat less.

що мої батьки та вчителі не дуже любили це моє захоплення.

(Laughter)

(Сміх)

And in much the same way as they decided

І таким же чином, як вони вирішили,

that four-year-old Julia might benefit from gymnastics to burn off some energy,

що для чотирирічної Джулії буде корисно витрачати свою енергію на гімнастиці,

they decided that I might benefit from joining a debate team.

вони вирішили, що мені корисно приєднатись до команди дебатів.

That is, kind of, go somewhere to argue where they were not.

Тобто, йди сперечатися куди-небудь, аби нас там не було.

(Laughter)

(Сміх)

For the uninitiated,

Для необізнаних,

the premises of formal debate are really straightforward:

офіційні правила дебатів дуже прості:

there's a big idea on the table --

розглядається якась значуща ідея, наприклад,

that we support civil disobedience, that we favor free trade --

що ми підтримуємо громадянську непокору і виступаємо за вільну торгівлю,

and one group of people who speaks in favor of that idea,

і одна група підтримує цю ідею,

and one against.

а інша проти.

My first debate

Мої перші дебати

in the cavernous auditorium of Canberra Girls Grammar School

в схожій на печеру залі гімназії для дівчат у Канберрі

was kind of a bundle of all of the worst mistakes

були колекцією всіх найгірших помилок,

that you see on cable news.

що можна зустріти в новинах.

It felt easier to me to attack the person making the argument

Мені легше було атакувати людину, що висловлює думку,

rather than the substance of the ideas themselves.

ніж саму ідею як таку.

When that same person challenged my ideas,

Коли та ж людина кидала виклик моїм ідеям,

it felt terrible, I felt humiliated and ashamed.

це було жахливо, я відчувала приниження та сором.

And it felt to me like the sophisticated response to that

І мені здалося, що чим складнішою й мудрованішою буде моя відповідь,

was to be as extreme as possible.

тим вона буде кращою.

And despite this very shaky entry into the world of debate, I loved it.

Та незважаючи на дуже незграбний вхід у світ дебатів, мені це дійсно сподобалося.

I saw the possibility, and over many years worked really hard at it,

Я бачила можливості, тож наполегливо працювала впродовж багатьох років,

became really skilled at the technical craft of debate.

і стала професіоналом у мистецтві дебатів.

I went on to win the World Schools Debating Championships three times.

Я тричі вигравала Всесвітній учнівський чемпіонат з дебатів.

I know, you're just finding out that this is a thing.

Я знаю, що ви досі не чули про такий чемпіонат.

(Laughter)

(Сміх)

But it wasn't until I started coaching debaters,

Але лише тоді, коли я почала тренувати інших,

persuaders who are really at the top of their game,

тих, хто справді досягнув високого рівня у дебатах,

that I actually got it.

тоді я насправді зрозуміла.

The way that you reach people is by finding common ground.

Шлях, яким можна достукатись до людей – це пошук спільного ґрунту.

It's by separating ideas from identity

Це відділення ідей від особистості

and being genuinely open to persuasion.

і повна відкритість для переконання.

Debate is a way to organize conversations about how the world is, could, should be.

Дебати – це форма організації бесіди про те, яким є світ, яким він має і може бути.

Or to put it another way,

Або, інакше кажучи,

I would love to offer you my experience-backed,

я хотіла б запропонувати вам свій досвід,

evidence-tested guide to talking to your cousin about politics

випробуваний спосіб, як говорити з кузеном про політику

at your next family dinner;

на наступній сімейній вечері;

reorganizing the way in which your team debates new proposals;

як реорганізувати обговорення нових ідей у вашій команді;

thinking about how we change our public conversation.

подумати про те, як змінити суспільне обговорення.

And so, as an entry point into that:

Тож, першим пунктом буде те,

debate requires that we engage with the conflicting idea,

що у дебатах ми маємо спілкуватись із носіями протилежної ідеї,

directly, respectfully, face to face.

спілкуватись прямо, з повагою, обличчям до обличчя.

The foundation of debate is rebuttal.

Основою дебатів є спростування.

The idea that you make a claim and I provide a response,

Ідея в тому, що ви щось стверджуєте, а я відповідаю,

and you respond to my response.

і ви відповідаєте на мою відповідь.

Without rebuttal, it's not debate, it's just pontificating.

Без спростування це не дебати, а проповідь.

And I had originally imagined that the most successful debaters,

Спершу мені здавалося, що найуспішніші учасники дебатів,

really excellent persuaders,

ті, хто найкраще переконує,

must be great at going to extremes.

вони, певно, дуже заходять в крайнощі.

They must have some magical ability to make the polarizing palatable.

У них має бути якийсь магічний дар робити поляризацію прийнятною.

And it took me a really long time to figure out

І лише через багато часу я збагнула,

that the opposite is actually true.

що правильним є протилежне.

People who disagree the most productively start by finding common ground,

Ті, чия незгода найбільш продуктивна, починають шукати щось спільне,

no matter how narrow it is.

яким би незначним воно не було.

They identify the thing that we can all agree on

Вони визначають те, з чим погоджуються всі

and go from there:

і рухаються в цьому напрямку:

the right to an education, equality between all people,

право на освіту, рівність між людьми,

the importance of safer communities.

важливість безпеки в суспільстві.

What they're doing is inviting us

Вони запрошують нас до того,

into what psychologists call shared reality.

що психологи називають спільною реальністю,

And shared reality is the antidote to alternative facts.

і спільна реальність дозволяє протидіяти альтернативним фактам.

The conflict, of course, is still there.

Конфлікт, звичайно, ще існує.

That's why it's a debate.

Ось чому це дебати.

Shared reality just gives us a platform to start to talk about it.

Спільна реальність просто надає платформу для початку обговорення.

But the trick of debate is that you end up doing it directly,

А завдяки дебатам можна робити це прямо,

face to face, across the table.

за столом, обличчям до обличчя.

And research backs up that that really matters.

І дослідження підтверджують, що це дійсно так.

Professor Juliana Schroeder at UC Berkeley and her colleagues

Професор університету в Берклі Джуліана Шредер разом з колегами

have research that suggests that listening to someone's voice

провела дослідження, яке виявило, що, слухаючи чийсь голос,

as they make a controversial argument

який озвучує протилежний аргумент,

is literally humanizing.

учасники стають доброзичливішими.

It makes it easier to engage with what that person has to say.

І тепер набагато легше взаємодіяти з тим, що має казати людина.

So, step away from the keyboards, start conversing.

Тож облиште клавіатуру і почніть спілкуватися.

And if we are to expand that notion a little bit,

І якщо ми хочемо трохи розширити цей підхід,

nothing is stopping us from pressing pause on a parade of keynote speeches,

нам нічого не заважає поставити на паузу паради ідейних промов,

the sequence of very polite panel discussions,

постійну низку дуже чемних панельних дискусій,

and replacing some of that with a structured debate.

і замінити деякі з них структурованими дебатами.

All of our conferences could have, at their centerpiece,

Ключовим принципом всіх наших конференцій

a debate over the biggest, most controversial ideas in the field.

могли б стати дебати щодо найбільш дискусійних тем у певній сфері.

Each of our weekly team meetings could devote 10 minutes

На кожній тижневій зустрічі можна присвятити 10 хвилин

to a debate about a proposal to change the way in which that team works.

на обговорення пропозицій щодо роботи команди.

And as innovative ideas go, this one is both easy and free.

Як чимало інноваційних ідей, ця ідея легка й доступна.

You could start tomorrow.

Ви можете почати вже завтра.

(Laughter)

(Сміх)

And once we're inside this shared reality,

І коли ми знайшли цю спільну реальність,

debate also requires that we separate ideas

в дебатах, ми також маємо відокремлювати ідеї

from the identity of the person discussing them.

від особистості людини, що їх обговорює.

So in formal debate, nothing is a topic unless it is controversial:

Предметом формальних дебатів можуть стати лише дискусійні теми,

that we should raise the voting age, outlaw gambling.

такі як збільшення виборчого віку, чи заборона азартних ігор.

But the debaters don't choose their sides.

Однак учасники дебатів не вибирають, яку сторону їм підтримувати.

So that's why it makes no sense to do what 10-year-old Julia did.

Ось чому немає сенсу робити те, що зробила десятирічна Джулія –

Attacking the identity of the person making the argument is irrelevant,

не варто атакувати особистість того, хто висловлює аргументацію,

because they didn't choose it.

тому що вони цього не обирали.

Your only winning strategy

Єдина переможна стратегія полягає в тому,

is to engage with the best, clearest, least personal version of the idea.

щоб розглянути найкращу, найяснішу, найоб'єктивнішу версію ідеї.

And it might sound impossible or naive to imagine

Декому може видатись неможливим чи наївним,

that you could ever take that notion outside the high school auditorium.

що цей принцип можна застосувати за стінами шкільної аудиторії.

We spend so much time dismissing ideas as democrat or republican.

Ми звикли відхиляти ідеї, які походять від демократів чи республіканців,

Rejecting proposals because they came from headquarters,

відкидаємо пропозиції, що надійшли від іншої команди,

or from a region that we think is not like ours.

чи від області, не схожої на нашу.

But it is possible.

Але це можливо.

When I work with teams, trying to come up with the next big idea,

Коли я працюю з командою, придумуючи нову велику ідею,

or solve a really complex problem,

чи вирішую складну проблему,

I start by asking them, all of them, to submit ideas anonymously.

то починаю з того, що прошу їх всіх подавати ідеї анонімно.

So by way of illustration, two years ago,

Як приклад, два роки тому

I was working with multiple government agencies

я працювала з різними державними органами

to generate new solutions to reduce long-term unemployment.

над пошуком нових рішень для зменшення довготривалого безробіття.

Which is one of those really wicked,

Це одна з дійсно серйозних,

sticky, well-studied public policy problems.

неприємних, добре знаних суспільних проблем.

So exactly as I described, right at the beginning,

Тож, як я описувала з самого початку,

potential solutions were captured from everywhere.

потенційні рішення бралися звідусіль.

We aggregated them,

Ми об'єднали їх,

each of them was produced on an identical template.

кожне з них подали у вигляді однакового шаблону.

At this point, they all look the same, they have no separate identity.

На цьому етапі вони виглядали однаково і не мали якихось особливостей.

And then, of course, they are discussed, picked over,

А далі вже їх обговорювали, перебирали,

refined, finalized.

вдосконалювали та доопрацювали.

And at the end of that process, more than 20 of those new ideas

І в кінці процесу більш, ніж 20 нових ідей

are presented to the cabinet ministers responsible for consideration.

були подані на розгляд кабінету міністрів.

But more than half of those, the originator of those ideas

Але тому, хто запропонував більше половини цих ідей,

was someone who might have a hard time getting the ear of a policy advisor.

було б дуже важко особисто схилити політичного радника до їх підтримки.

Or who, because of their identity,

Або ж декого через їхню особистість

might not be taken entirely seriously if they did.

могли б не сприйняти серйозно.

Folks who answer the phones, assistants who manage calendars,

Люди, що відповідають на дзвінки, помічники, які займаються плануванням,

representatives from agencies who weren't always trusted.

представники агенцій, яким не завжди довіряють.

Imagine if our news media did the same thing.

Уявіть, якби в новинах робили те саме.

You can kind of see it now -- a weekly cable news segment

Дещо можна побачити вже зараз: щотижневі новини,

with a big policy proposal on the table

головною темою яких є масштабні політичні рішення,

that doesn't call it liberal or conservative.

які не називають ліберальними чи консервативними.

Or a series of op-eds for and against a big idea

Чи серії статей за та проти певної ідеї,

that don't tell you where the writers worked.

і при цьому не зазначено, де працюють автори.

Our public conversations, even our private disagreements,

Наші публічні розмови, навіть особисті суперечки

can be transformed by debating ideas, rather than discussing identity.

можна змінити, взявши за правило обговорювати ідеї, а не особистостей.

And then, the thing that debate allows us to do as human beings

Крім того, дебати дозволяють зробити ще одну річ,

is open ourselves, really open ourselves up

яка личить людським істотам – це відкритись, дійсно відкритись

to the possibility that we might be wrong.

перед можливістю, що ми можемо помилятися.

The humility of uncertainty.

Скромно прийняти невизначеність.

One of the reasons it is so hard to disagree productively

Одна з причин, чому ефективна суперечка дається так важко –

is because we become attached to our ideas.

це тому, що ми емоційно прив'язуємось до своїх ідей.

We start to believe that we own them and that by extension, they own us.

Ми починаємо вірити, що володіємо ними, і, в свою чергу, вони володіють нами.

But eventually, if you debate long enough,

Але врешті-решт, якщо у вас буде тривалий досвід дебатів,

you will switch sides,

ви змінюватимете сторону,

you'll argue for and against the expansion of the welfare state.

ви будете сперечатися за і проти посилення державного забезпечення.

For and against compulsory voting.

За і проти обов'язкового голосування.

And that exercise flips a kind of cognitive switch.

І ця вправа перемикає такий собі когнітивний вимикач.

The suspicions that you hold

Підозри, які у вас виникли щодо людей,

about people who espouse beliefs that you don't have, starts to evaporate.

котрі підтримують не ті судження, починають зникати.

Because you can imagine yourself stepping into those shoes.

Тому що ви можете стати на їхнє місце.

And as you're stepping into those,

І коли це стається,

you're embracing the humility of uncertainty.

ви приймаєте невизначеність.

The possibility of being wrong.

Можливість помилятись.

And it's that exact humility that makes us better decision-makers.

І це те сприйняття, що дає нам змогу приймати кращі рішення.

Neuroscientist and psychologist Mark Leary at Duke University and his colleagues

Нейробіолог і психолог Дюкського університету Марк Лірі та його колеги

have found that people who are able to practice --

виявили, що люди, котрі схильні практикувати

and it is a skill --

таку навичку,

what those researchers call intellectual humility

яку дослідники назвали інтелектуальною скромністю,

are more capable of evaluating a broad range of evidence,

можуть враховувати більш широкий спектр доказів,

are more objective when they do so,

більш об'єктивно аналізувати докази,

and become less defensive when confronted with conflicting evidence.

і рідше займають захисну позицію, стикаючись із протилежними доказами.

All attributes that we want in our bosses,

Це ті якості, які ми хочемо бачити в наших керівників,

colleagues, discussion partners, decision-makers,

колег, партнерів у обговоренні, у тих, хто приймає рішення,

all virtues that we would like to claim for ourselves.

це ті чесноти, які б ми хотіли мати.

And so, as we're embracing that humility of uncertainty,

Тож, коли ми приймаємо невизначеність,

we should be asking each other, all of us, a question.

ми повинні задати один одному питання.

Our debate moderators, our news anchors should be asking it

Треба попросити керуючих дебатами та ведучих новин,

of our elective representatives and candidates for office, too.

щоб вони ставили кандидатам на політичний пост таке питання:

"What is it that you have changed your mind about and why?"

"З приводу чого ви змінили свою думку, і що змусило вас це зробити?"

"What uncertainty are you humble about?"

"Щодо якої проблеми для вас існує невизначеність?"

And this by the way, isn't some fantasy

Це, до речі, не фантазія про те,

about how public life and public conversations could work.

якими могли б бути суспільне життя та публічні обговорення.

It has precedent.

Прецедент вже існує.

So, in 1969,

В 1969-му

beloved American children's television presenter Mister Rogers

улюблений телеведучий дитячих програм містер Роджерс

sits impaneled

був присутній на засіданні

before the United States congressional subcommittee on communications,

підкомітету конгресу США з питань зв'язку,

chaired by the seemingly very curmudgeonly John Pastore.

а головував на засіданні скупий Джон Пасторе.

And Mister Rogers is there to make a kind of classic debate case,

Містер Роджерс прийшов нібито для участі у класичних дебатах,

a really bold proposal:

він висунув дійсно сміливу пропозицію:

an increase in federal funding for public broadcasting.

збільшити федеральне фінансування суспільного телебачення.

And at the outset,

З самого початку

committee disciplinarian Senator Pastore is not having it.

очільник комітету, сенатор Пасторе, не прийняв пропозицію.

This is about to end really poorly for Mister Rogers.

Справи містера Роджерса виглядають погано.

But patiently, very reasonably, Mister Rogers makes the case

Але він спокійно й розважливо викладає свої аргументи,

why good quality children's broadcasting,

чому високоякісне телебачення для дітей,

the kinds of television programs that talk about the drama that arises

де показують передачі, присвячені розгляду драм,

in the most ordinary of families,

що виникають в більшості звичайних сімей,

matters to all of us.

має значення для кожного з нас.

Even while it costs us.

Навіть якщо це чогось нам коштує.

He invites us into a shared reality.

Він запрошує нас до спільної реальності.

And on the other side of that table,

А по той бік столу

Senator Pastore listens, engages and opens his mind.

сенатор Пасторе слухає, зацікавлюється і відкриває свій розум.

Out loud, in public, on the record.

Вголос, публічно, під запис,

And Senator Pastore says to Mister Rogers,

сенатор Пасторе сказав пану Роджерсу:

"You know, I'm supposed to be a pretty tough guy,

"Знаєте, у мене репутація жорсткої людини,

and this is the first time I've had goosebumps in two days."

а це вперше, коли в мене були мурашки по шкірі."

And then, later, "It looks like you just earned the 20 million dollars."

І пізніше: "Здається, ви заробили 20 мільйонів доларів.""

We need many more Mister Rogers.

Нам треба побільше таких, як містер Роджерс.

People with the technical skills of debate and persuasion.

Людей, що мають навички дебатів та вміють переконувати.

But on the other side of that table,

Але з іншого боку,

we need many, many, many more Senator Pastores.

нам треба дуже, набагато більше сенаторів Пасторе.

And the magic of debate is that it lets you, it empowers you

І особлива сила дебатів у тому, що вони надають можливість

to be both Mister Rogers and Senator Pastore simultaneously.

бути одночасно і містером Роджерсом, і сенатором Пасторе.

When I work with those same teams that we talked about before,

Коли я працюю з тими командами, про які вже розповідала,

I ask them at the outset to pre-commit to the possibility of being wrong.

я прошу їх заздалегідь визнати можливість помилятися,

To explain to me and to each other what it would take to change their minds.

пояснити мені і один одному, за яких умов вони б змінили думку.

And that's all about the attitude, not the exercise.

Це не просто вправа, а дуже важлива установка.

Once you start thinking about what it would take to change your mind,

Коли ви замислитесь над тим, що могло б змінити вашу думку,

you start to wonder why you were quite so sure in the first place.

ви почнете задумуватися, чому ви були такі впевнені спочатку.

There is so much that the practice of debate

Практика дебатів пропонує нам багато корисного

has to offer us for how to disagree productively.

для ведення ефективних дискусій.

And we should bring it to our workplaces,

І нам слід використати це на роботі,

our conferences, our city council meetings.

конференціях, зібраннях міського уряду.

And the principles of debate can transform the way that we talk to one another,

Принципи дебатів можуть змінити наш підхід до спілкування,

to empower us to stop talking and to start listening.

дати нам можливість перестати говорити і почати слухати.

To stop dismissing and to start persuading.

Перестати відкидати і почати переконувати.

To stop shutting down and to start opening our minds.

Перестати закриватися і відкрити наш розум.

Thank you so much.

Дуже дякую.

(Applause)

(Оплески)