Iain Hutchison: Saving faces

Перекладач: Anna Lesiv Утверджено: Solomija Lysiuk

Our face is hugely important

Людське обличчя надзвичайно важливе,

because it's the external, visual part

оскільки це зовнішня видима всім

that everybody else sees.

частина тіла.

Let's not forget it's a functional entity.

І також це важливий функціональний орган.

We have strong skull bones

Кістки нашого черепа дуже міцні,

that protect the most important organ in our body: the brain.

вони захищають найважливіший орган нашого тіла - мозок.

It's where our senses are located, our special senses --

У мозку розташовані всі важливі центри сприйняття :

our vision, our speech,

зоровий, мовний,

our hearing, our smell, our taste.

слуховий, нюховий і смаковий.

And this bone

Кістки черепа,

is peppered, as you can see, with the light shining through the skull

як бачите, злегка просвічуються через

with cavities, the sinuses,

порожнини і пазухи,

which warm and moisten the air we breathe.

які зігрівають і зволожують повітря яке ми вдихаємо.

But also imagine if they were filled with solid bone --

Уявіть собі, якби вони складалися з суцільної, твердої кісткової тканини,

our head would be dead weight,

наша голова була б дуже важкою

we wouldn't be able to hold it erect,

і її неможливо було б тримати прямо,

we wouldn't be able to look at the world around us.

чи повертати, щоб побачити світ що нас оточує.

This woman is slowly dying

Ця жінка повільно помирає

because the benign tumors in her facial bones

бо доброякісний наріст на кістках її обличчя

have completely obliterated her mouth and her nose

цілком зруйнував її ніс і рот,

so she can't breathe and eat.

настільки, що вона не може харчуватися і дихати.

Attached to the facial bones

До лицьових кісток,

that define our face's structure

що визначають будову нашого обличчя,

are the muscles that deliver our facial expression,

кріпляться м`язи, які формують його міміку,

our universal language of expression,

універсальну мову вираження,

our social-signaling system.

єдину для всого людського суспільства.

And overlying this is the skin drape,

Все це вкрите шкіряним покровом,

which is a hugely complex

надзвичайно складною,

three-dimensional structure --

тривимірною структурою

taking right-angled bends here and there,

де-не-де зігнутою під прямим кутом,

having thin areas like the eyelids,

тонкою, наприклад на повіках,

thick areas like the cheek, different colors.

чи товщою, як на щоках, і різних відтінків.

And then we have the sensual factor of the face.

І нарешті про чуттєву функцію шкіри.

Where do we like to kiss people?

Куди люди люблять цілувати один одного?

On the lips. Nibble the ears maybe.

В губи. Чи покусувати мочку вуха, можливо?

It's the face where we're attracted to with that.

Але саме обличчя приваблює нас.

But let's not forget the hair.

Не забуваймо і про волосся.

You're looking at the image on your left-hand side --

Зліва ви бачите фото -

that's my son with his eyebrows present.

це мій син, з бровами.

Look how odd he looks with the eyebrows missing.

А тепер гляньте,як дивно він виглядає без них.

There's a definite difference.

Є велика різниця.

And imagine if he had hair sprouting from the middle of his nose,

Тепер уявіть, що волосся проростало б з його носа,

he'd look even odder still.

це виглядало б ще незвичніше.

Dysmorphophobia

Дисморфофобія

is an extreme version

є крайнім виявом

of the fact that we don't see ourselves

того, що ми самі себе бачимо не так,

as others see us.

як нас бачать інші.

It's a shocking truth

Неймовірно,

that we only see mirror images of ourselves,

але насправді ми бачимо тільки своє відображення,

and we only see ourselves

ми бачимо себе

in freeze-frame photographic images

як фотографічне зображення

that capture a mere fraction of the time that we live.

у певний момент нашого життя.

Dysmorphophobia

Дисморфофобія -

is a perversion of this

це відхилення, при якому

where people who may be very good looking

люди, які насправді можуть дуже гарно виглядати,

regard themselves as hideously ugly

вважають себе неймовірно потворними

and are constantly seeking surgery

і постійно намагаються виправити свій вигляд

to correct their facial appearance.

за допомогою хірургічного втручання.

They don't need this. They need psychiatric help.

Хоча насправді їм потрібна не операція,а психіатрична допомога.

Max has kindly donated his photograph to me.

Ось фото, яке люб`язно надав мені Макс.

He doesn't have dysmorphophobia, but I'm using his photograph

У нього нема дисморфофобії, але фото є яскравим прикладом

to illustrate the fact that he looks exactly like a dysmorphophobic.

того, як виглядає типовий дисморфофоб.

In other words, he looks entirely normal.

Іншими словами, він виглядає цілком нормально.

Age is another thing

Інша справа, коли мова заходить про вік,

when our attitude toward our appearance changes.

коли наше ставлення до зовнішності змінюється.

So children judge themselves, learn to judge themselves,

Діти сприймають себе, вчаться оцінювати себе

by the behavior of adults around them.

за поведінкою дорослих, що їх оточують.

Here's a classic example: Rebecca has a benign blood vessel tumor

Ось вам класичний приклад: у Ребекки є доброякісна пухлина кровоносної судини,

that's growing out through her skull, has obliterated her nose,

яка проросла крізь її череп і руйнує ніс, при цьому

and she's having difficulty seeing.

створюючи труднощі для очей.

As you can see, it's blocking her vision.

Як бачите, вона буквально закриває їй поле зору.

She's also in danger, when she damages this,

Також, дівчинка ризикує спричинити серйозну кровотечу,

of bleeding profusely.

якщо пошкодить утворення.

Our research has shown

Наші дослідження показали,

that the parents and close loved ones of these children

що батьки і близькі цих дітей

adore them.

обожнюють їх.

They've grown used to their face; they think they're special.

Діти звикають до свого обличчя і вважають його особливим.

Actually, sometimes the parents argue

Інколи батьки навіть сперечаються,

about whether these children should have the lesion removed.

чи варто виправляти такі вади зовнішності у дітей

And occasionally they suffer intense grief reactions

І часто вони дуже засмучуються

because the child they've grown to love

через те, що діти, яких вони з любов`ю виростили,

has changed so dramatically and they don't recognize them.

змінюються так, що їх не впізнати.

But other adults

Інші дорослі

say incredibly painful things.

говорять страшні речі.

They say, "How dare you take this child out of the house

Вони кажуть: "Як ти можеш виводити таке дитя на люди,

and terrify other people.

щоб лякати їх.

Shouldn't you be doing something about this? Why haven't you had it removed?"

Нам слід щось робити з цим? Чому б це не видалити?"

And other children in curiosity come up and poke the lesion,

Інші діти підходять і тицяють пальцями в ці утворення,

because -- a natural curiosity.

чисто з природної допитливості.

And that obviously alerts the child

І це очевидно настрожує їх,

to their unusual nature.

перед незвичайністю їх вигляду.

After surgery, everything normalizes.

Після операції все стає на свої місця.

The adults behave more naturally,

Дорослі поводяться звичніше

and the children play more readily with other children.

і діти впевненіше йдуть на контакт з іншими дітьми.

As teenagers --

У підлітковому віці,

just think back to your teenage years --

згадаймо ті часи,

we're going through a dramatic

наше обличчя суттєво

and often disproportionate change

і часто непропорційно

in our facial appearance.

змінюється.

We're trying to struggle to find our identity.

Ми намагаємося знайти свою індивідуальність.

We crave the approval of our peers.

Бажаючи схвалення однолітків і знайомих.

So our facial appearance is vital to us

Наше обличчя є життєво важливим для нас,

as we're trying to project ourselves to the world.

оскільки ми намагаємося показати себе світові.

Just remember that single acne spot

Згадаймо тільки той нещасний прищик,

that crippled you for several days.

який не давав спокою кілька днів.

How long did you spend looking in the mirror every day,

Скільки часу ви проводили перед дзеркалом щодня,

practicing your sardonic look, practicing your serious look,

вправляючись у вираженні сарказму чи серйозності,

trying to look like Sean Connery, as I did,

намагаючись виглядати, як Шон Конері, як я колись,

trying to raise one eyebrow?

намагаючись підняти одну брову?

It's a crippling time.

Це руйнівний період.

I've chosen to show this profile view of Sue

Я вирішив показати вам цей профіль Сью,

because what it shows is her lower jaw jutting forward

на якому її нижня щелепа виходить трохи вперед,

and her lower lip jutting forward.

і нижня губа разом з нею.

I'd like you all in the audience now to push your lower jaw forward.

Я б хотів, щоб зараз усі присутні висунули нижню щелепу трішки вперед.

Turn to the person next to you,

Поверніться до свого сусіда і висуньте нижню щелепу.

push your lower jaws forward. Turn to the person next to you

Подивіться на свого сусіда, з таким виразом обличчя,

and look at them -- they look miserable.

здається, що він дуже засмучений.

That's exactly what people used to say to Sue.

Саме такою здавалася людям Сью.

She wasn't miserable at all.

Хоч насправді вони зовсім не була сумна.

But people used to say to her, "Why are you so miserable?"

Але всі питали в неї: "Що трапилося?"

People were making misjudgments all the time

Вони завжди помилялися

on her mood.

щодо її настрою.

Teachers and peers were underestimating her; she was teased at school.

І вчителі, і ровесники її недооцінювали, знущалися з неї в школі.

So she chose to have facial surgery.

Тому вона відважилася на пластичну операцію.

After the facial surgery,

Після операції

she said, "My face now reflects my personality.

вона казала, що тепер її обличчя відображає її особистість.

People know now that I'm enthusiastic,

"Люди знають, що я повна енергії,

that I'm a happy person."

щаслива людина."

And that's the change that can be achieved for teenagers.

Оце і є та зміна, якої досягають підлітки.

Is this change, though, a real change,

Але чи відбувається вона насправді,

or is it a figment of the imagination

чи це просто витвір уяви, бачення того,

of the patient themselves?

що пацієнт хотів бачити?

Well we studied teenagers' attitudes

Ми досліджували думки підлітків

to photographs of patients having this corrective facial surgery.

показуючи їм фотографії пацієнтів,яким провели хірургічну корекцію обличчя.

And what we found was --

Виявилося,

we jumbled up the photographs

що серед змішаних фото, так щоб неможливо було

so they couldn't recognize the before and after --

взнати де саме пацієнт "до", і де "після" операції,

what we found was that the patients were regarded

учасники дослідження визнали більше привабливими

as being more attractive after the surgery.

фото пацієнтів після операції.

Well that's not surprising, but we also asked them to judge them

В цьому звісно нема нічого дивного, але також ми попросили їх сказати щось про їх

on honesty, intelligence,

чесність, мудрість,

friendliness, violence.

дружність чи жорстокість.

They were all perceived as being

І всіх пацієнтів сприйняли за цими параметрами

less than normal in all those characteristics --

трохи гірше ніж насправді,

more violent, etc. -- before the surgery.

жорстокішими наприклад до операції.

After the surgery,

Після операції,

they were perceived as being more intelligent,

вони здавалися добрішими, чеснішими, розумнішими,

more friendly, more honest, less violent --

більш дружніми

and yet we hadn't operated on their intellect

хоча ми не коригували ні їх інтелект,

or their character.

ні характер.

When people get older,

Стаючи старшими,

they don't necessarily choose to follow this kind of surgery.

люди не завжди підтримують цей вид хірургічного втручання.

Their presence in the consultation suite

Їх приводить в кабінет для консультацій

is a result of the slings and arrows of outrageous fortune.

круті повороти долі, чи нещасні випадки.

What happens to them

Вони в основному

is that they may have suffered cancer or trauma.

страждають від раку, чи наслідків травм.

So this is a photograph of Henry,

Ось фотографія Генрі

two weeks after he had a malignant cancer removed

зроблена на другому тижні після того, як йому видалили злоякісну ракову пухлину

from the left side of his face -- his cheekbone,

з правої частини його обличчя, а саме зі щоки,

his upper jaw, his eye-socket.

верхньої щелепи, і очної ямки.

He looks pretty good at this stage.

На даному етапі він досить добре виглядає.

But over the course of the next 15 years he had 14 more operations,

Але на протязі наступних 15 років йому зробили ще 14 операцій,

as the disease ravaged his face

так як хвороба руйнувала його обличчя

and destroyed my reconstruction regularly.

і постійно псувала мою роботу з його відновлення.

I learned a huge amount from Henry.

Я багато навчився з Генрі.

Henry taught me

А саме,

that you can carry on working.

що можливо продовжувати працювати.

He worked as an advocate. He continued to play cricket.

Він працював адвокатом і продовжував грати в крикет.

He enjoyed life to the full,

Він насолоджувався життям сповна,

and this was probably because he had a successful, fulfilling job

і це було можливим, мабуть завдяки успішній роботі, що приносила йому задоволення

and a caring family

і дбайливій, люблячій сім`ї.

and was able to participate socially.

А ще через те, що він міг бути частиною суспільства.

He maintained a calm insouciance.

Він був спокійним і безтурботним.

I don't say he overcame this; he didn't overcome it.

Він не поборов це, навпаки, йому не вдалося.

This was something more than that. He ignored it.

Але було щось більше - він просто не звертав на це уваги.

He ignored the disfigurement that was happening in his life

Він ігнорував дефект, який псував його життя,

and carried on oblivious to it.

і залишався байдужим до нього.

And that's what these people can do.

Ось, що ці люди можуть.

Henriapi illustrates this phenomenon as well.

Генріапі теж є хорошим прикладом цього феномену.

This is a man in his 20s

Йому біля 20 років.

whose first visit out of Nigeria was with this malignant cancer

Вперше він виїхав за межі Нігерії через злоякісну ракову пухлину,

that he came to the United Kingdom to have operated on.

яку поїхав оперувати до Великобританії.

It was my longest operation.

Це була найдовша моя операція.

It took 23 hours. I did it with my neurosurgeon.

Вона тривала 23 години і я проводив її з моїм нейрохірургом.

We removed all the bones at the right side of his face --

Спочатку ми видалили всі кістки з правої частини обличчя:

his eye, his nose,

око, ніс,

the skull bones, the facial skin --

кістки черепа, шкіру обличчя,

and reconstructed him with tissue from the back.

і відновили його з шкіри спини..

He continued to work as a psychiatric nurse.

Він продовжив працювати медбратом в психіатрії.

He got married. He had a son called Jeremiah.

Одружився, і дав життя синові, якого назвав Джеремайа.

And again, he said,

Він сказав, знову ж таки,

"This painting of me with my son Jeremiah

"На цьому портреті я з сином Джеремайєю,

shows me as the successful man that I feel that I am."

зображений успішним чоловіком, і я почуваю себе таким."

His facial disfigurement

Дефект його обличчя

did not affect him

не впливає на нього,

because he had the support of a family;

оскільки його підтримує сім`я і він має

he had a successful, fulfilling job.

улюблену роботу, що приносить задоволення.

So we've seen that we can change people's faces.

Отже ми бачимо, що змінювати обличчя можливо.

But when we change people's faces,

Але змінюючи обличчя,

are we changing their identity --

чи міняємо ми їхню індивідуальність -

for better or for worse?

і на краще чи на гірше?

For instance,

Наприклад,

there are two different types of facial surgery.

існує два різновиди пластики обличчя.

We can categorize it like that.

Ми їх поділяємо таким чином.

We can say there are patients who choose to have facial surgery --

Можна сказати, що є пацієнти, що зважуються на операцію,

like Sue.

з тих самих причин, що Сью.

When they have facial surgery,

Коли вони роблять операцію,

they feel their lives have changed

вони відчувають, що їх життя змінилося,

because other people perceive them

і оточуючі сприймають їх

as better people.

краще.

They don't feel different.

Вони не почуваються іншими,

They feel that they've actually gained

а лише відчувають, що отримали

what they never had,

те, чого в них ніколи не було,

that their face now reflects their personality.

і що обличчя тепер точно відображає їх особистість.

And actually that's probably the difference between cosmetic surgery

І це таки мабуть і є головна відмінясть між косметичною операцією

and this kind of surgery.

і цим типом хірургічного втручання.

Because you might say, "Well, this type of surgery

Бо ви могли б сказати, що і цей тип

might be regarded as cosmetic."

можна вважати косметичним.

If you do cosmetic surgery, patients are often less happy.

Але після косметичної операції пацієнти зазвичай не такі щасливі.

They're trying to achieve difference in their lives.

Бо хочуть просто якихось змін у житті.

Sue wasn't trying to achieve difference in her life.

Сью не хотіла змін, а хотіла,

She was just trying to achieve the face

щоб її обличчя

that matched her personality.

відповідало її внутрішньому світу.

But then we have other people

Але є багато інших,

who don't choose to have facial surgery.

які не роблять операцій на обличчі.

They're people who have their face shot off.

Серед них є люди, обличчя яких знищене пострілом.

I'll move it off, and we'll have a blank slide for those who are squeamish amongst you.

Я перемотаю це зображення, щоб не турбувати людей з слабкими нервами.

They have it forced upon them.

Вони не винні в тому, що сталося з ними.

And again, as I told you,

Знову ж таки, як я вам казав,

if they have a caring family

якщо в них є дбайлива сім"я

and good work life,

і хороша робота,

then they can lead normal and fulfilled lives.

вони можуть вести нормальне повноцінне життя.

Their identity doesn't change.

Їхня особистість не міняється.

Is this business

Чи є вся ця ідея

about appearance and preoccupation with it

з зовнішністю і така заклопотаність нею

a Western phenomenon?

суто західним явищем?

Muzetta's family give the lie to this.

Сім`я Музітти спростовує цю думку.

This is a little Bangladeshi girl from the east end of London

У цієї маленької дівчинки родом з Бангладешу, що проживає на сході Лондона,

who's got a huge malignant tumor on the right side of her face,

величезне злоякісне утворення на правій частині обличчя.

which has already made her blind

Пухлина вже осліпила її,

and which is rapidly growing and is going to kill her shortly.

вона швидко росте і скоро вб`є дівчинку.

After she had surgery to remove the tumor,

Після операції по видаленню пухлини

her parents dressed her in this beautiful green velvet dress,

її батьки одягли її в це прекрасне оксамитове платтячко,

a pink ribbon in her hair,

зав`язали волосся рожевою стрічкою,

and they wanted the painting to be shown around the world,

і малюнок на якому вона так зображена розповсюдили по всьому світі,

despite the fact that they were orthodox Muslims

попри те, що вони сумлінні мусульмани

and the mother wore a full burqa.

і її мати носить бурку, що повністю закриває її тіло.

So it's not simply a Western phenomenon.

Тому це не лише західне явище.

We make judgments on people's faces

Ми завжди судимо людей

all the time.

за їх обличчям.

It's been going on since we can think of Lombroso

Це триває віддавна, згадаймо тільки про Ломброзо

and the way he would define criminal faces.

зі своїм методом визначення злочинців за обличчям.

He said you could see criminal faces,

Він казав, що можливо впізнати злочинця

judging them just on the photographs that were showed.

судячи лише по фотографії.

Good-looking people

Люди, що гарно виглядають,

are always judged as being more friendly.

завжди вважаються більш дружніми.

We look at O.J. --

Це О.Джей -

he's a good-looking guy.

він виглядає гарно.

We'd like to spend time with him. He looks friendly.

З ним хотілося б проводити час, і він здається дружнім.

Now we know that he's a convicted wife-batterer,

Але тепер ми дізнаємося, що він звинувачений у побитті дружини.

and actually he's not the good guy.

І що насправді він зовсім не хороший.

And beauty doesn't equate to goodness,

І краса не означає доброту,

and certainly doesn't equate to contentment.

і точно не означає задоволення.

So we've talked about the static face

Отже ми говорили про нерухоме обличчя

and judging the static face,

і оціновали його в стані спокою.

but actually, we're more comfortable

Але насправді, нам зручніше

with judging the moving face.

судити за обличчям, що рухається.

We think we can judge people on their expressions.

Ми вважаємо, що можна судити людей за виразом їх обличчя.

U.K. jurors in the U.K. justice system

Присяжні у Британській системі правосуддя

like to see a live witness

надають перевагу тому,щоб бачити живого свідка,

to see whether they can pick up the telltale signs of mendacity --

мати можливість вловити в його словах ознаки лицемірства -

the blink, the hesitation.

моргання, сумніви.

And so they want to see live witnesses.

Тому вони хочуть бачити свідків вживу.

Todorov tells us that, in a tenth of a second,

Тодоров вважає, що за одну десяту секунди,

we can make a judgment on somebody's face.

ми можемо зробити судження по чиємусь обличчі.

Are we uncomfortable with this image? Yes, we are.

Чи відчуваємо ми через це незручності? Звичайно що так.

Would we be happy if our doctor's face, our lawyer's face,

Чи добре ми б себе почували,якби наш лікар, чи адвокат,

our financial adviser's face was covered?

чи фінансовий агент прикривали своє обличчя?

We'd be pretty uncomfortable.

Нам було б досить незручно.

But are we good at making the judgments

Але чи правильно нам вдається робити судження

on facial appearance and movement?

за виразом обличчя чи його рухом?

The truth is that there's a five-minute rule,

Правда в тому, що діє правило "п`яти хвилин",

not the tenth-of-a-second rule like Todorov, but a five-minute rule.

а не правило "одної десятої секунди" зі слів Тодорова.

If you spend five minutes with somebody,

Якщо ви проведете з кимось п`ять хвилин,

you start looking beyond their facial appearance,

ви почнете бачити далі ніж його чи її зовнішній вираз обличчя.

and the people who you're initially attracted to

Таким чином людина, яка вас привабила спочатку,

may seem boring and you lose interest in them,

може здатися нудною, і ви втратите до неї інтерес,

and the people who you didn't immediately seek out,

а людина, яка навпаки здалася непомітною,

because you didn't find them particularly attractive,

через те, що її обличчя не таке вже і надзвичайно привабливе,

become attractive people

починають притягувати вас

because of their personality.

своєю особистістю.

So we've talked a lot about facial appearance.

Ми багато говорили про обличчя і зовнішність.

I now want to share

а зараз я хотів би показати вам

a little bit of the surgery that we do --

деякі з операцій, які ми робимо,

where we're at and where we're going.

в процесі виконання і те, до чого ми йдемо.

This is an image of Ann

Це фото Енн

who's had her right jaw removed and the base of her skull removed.

якій ми видалили праву частину щелепи і основи черепа.

And you can see in the images afterward,

А це її наступні фото,

we've managed to reconstruct her successfully.

на яких нам успішно вдалося відновити її.

But that's not good enough.

Але це ще недостатньо добре.

This is what Ann wants. She wants to be out kayaking,

Це те, що хоче Енн. Вона хоче сплавлятися по річці,

she wants to be out climbing mountains.

і лазити по горах.

And that's what she achieved, and that's what we have to get to.

І це те, чого вона досягла і що ми маємо зрозуміти.

This is a horrific image,

Наступна картина жахлива і

so I'm putting my hand up now.

я підніму руку, щоб попередити вас.

This is a photograph of Adi,

Це фото Едді,

a Nigerian bank manager who had his face shot off

банківський службовець з Нігерії, якому стріляли в обличчя

in an armed robbery.

підчас збройного погабування.

And he lost his lower jaw, his lip, his chin

Він втратив нижню щелепу, губу, підборіддя,

and his upper jaw and teeth.

а також верхню щелепу і зуби.

This is the bar that he set for us.

Ось мета, яку він поставив перед нами.

"I want to look like this. This is how I looked before."

" Я хочу виглядати саме так. Я виглядав так дотепер."

So with modern technology,

За допомогою сучасних технологій

we used computers to make models.

та комп`ютерів ми створили макети.

We made a model of the jaw without bone in it.

Ми сконструювали модель щелепи без кістки.

We then bent a plate up to it.

Потім зігнули пластину, так само як на макеті.

We put it in place

Ми вставили її на місце

so we knew it was an accurate position.

знаючи, в якій точно позиції вона повинна бути.

We then put bone and tissue from the back.

А потім вставили кістку і частину шкіри зі спини.

Here you can see the plate holding it,

Ось ви бачите, як пластина утримує їх,

and you can see the implants being put in --

і імплантанти, які ми вставили.

so that in one operation

Таким чином

we achieve this

за одну операцію ми впоралися

and this.

з усім.

So the patient's life is restored.

Життя пацієнта відновлено,

That's the good news.

і це добре.

However, his chin skin

Однак його підборіддя

doesn't look the same as it did before.

не виглядає так, як колись.

It's skin from his back.

Через те, що шкіра зі спини.

It's thicker, it's darker, it's coarser, it doesn't have the contours.

Вона товща, темніша, грубша і не створює тонких обрисів.

And that's where we're failing,

І це наше слабке місце,

and that's where we need the face transplant.

де нам потрібна шкіра з обличчя донора.

The face transplant has a role

Донорська шкіра грає величезну роль

probably in burns patients to replace the skin.

для пацієнтів кому треба робити пересадку шкіри через опіки.

We can replace the underlying skeletal structure,

Ми можемо замінити внутрішню структуру з кісток,

but we're still not good at replacing the facial skin.

але нам все ще невдається заміняти шкіру обличчя.

So it's very valuable

І це дуже важливо

to have that tool in our armamentarium.

мати таку можливість пересадити цю шкіру.

But the patients are going to have to take drugs

Але пацієнтам тоді довелося б приймати ліки,

that suppress their immune system for the rest of their lives.

які б пригнічували їхню імунну систему, до кінця життя.

What does that mean?

Що це означає?

They have an increased risk of infection, an increased risk of malignancy.

В них збільшується ризик інфекції, зростає ризик онкології.

This is not a life-saving transplant --

Така трансплантація не рятує життя,

like a heart, or liver, or lung transplant --

на відміну від донорського серця, печінки чи легень.

it is a quality-of-life transplant,

Це трансплантація пов`зана з якістю життя

and as a result,

і як наслідок,

are the patients going to say, if they get a malignant cancer 10 or 15 years on,

ми досі не знаємо чи скажуть ці пацієнти через 10-15 років, якщо у них утвориться злоякісна пухлина:

"I wish I'd had conventional reconstructive techniques rather than this

"Краще б я застосовував традиційні методи реконструкції замість операції,

because I'm now dying of a malignant cancer"? We don't know yet.

бо зараз я помираю від раку." Це ще невідомо.

We also don't know what they feel

Також ми не знаємо, як в них

about recognition and identity.

відбувається самопізнання і самоідентифікація.

Bernard Devauchelle and Sylvie Testelin, who did the first operation,

Бернард Девошель і Сільві Тестелін, які зробили першу операцію,

are studying that.

це вивчають.

Donors are going to be short on the ground,

Донорів завжди не вистачатиме,

because how many people want to have their loved one's face

бо небагато людей можуть дозволити, щоб їх близьким

removed at the point of death?

перед смертю знімали з обличчя шкіру.

So there are going to be problems

Тому з трансплантацією шкіри обличчя

with face transplantation.

все ще будуть проблеми.

So the better news is

Кращими новинами є те,

the future's almost here --

що майбутнє вже майже тут,

and the future is tissue engineering.

і це майбутнє - тканинна інженерія.

Just imagine,

Уявіть собі,

I can make a biologically-degradable template.

я можу створити зразок, здатний біологічно розкладатися.

I can put it in place where it's meant to be.

Я можу встановити його там, де він повинен бути.

I can sprinkle a few cells,

Я можу ввести кілька клітин,

stem cells from the patient's own hip,

стовбурових клітин зі стегна самого пацієнта,

a little bit of genetically engineered protein,

трішки генно-модифікованого білка

and lo and behold, leave it for four months and the face is grown.

і, як очікувалося,через чотири місяці виростає обличчя.

This is a bit like a Julia Child recipe.

Це схоже на рецепт Джулії Чайлд.

But we've still got problems.

Але проблеми все ще існують.

We've got mouth cancer to solve.

Нам слід вирішити проблеми раку ротової порожнини.

We're still not curing enough patients -- it's the most disfiguring cancer.

Ми все ще не можемо вилікувати всіх пацієнтів, а цей вид раку найбільше псує зовнішність.

We're still not reconstructing them well enough.

І нам все ще не вдається повністю відновити її.

In the U.K. we have an epidemic

У Великобританії є епідемія

of facial injuries among young people.

лицьових ушкоджень серед молодих людей.

We still can't get rid of scars.

Ми все ще не можемо позбутися шрамів.

We need to do research.

Необхідно провести дослідження.

And the best news of all

Найкраще - це те,

is that surgeons know

що хірурги знають,

that we need to do research.

що нам ці дослідження потрібні.

And we've set up charities

Ми заснували ряд благодійних фондів,

that will help us fund

що допоможуть нам фінансувати

the clinical research

клінічні дослідження

to determine the best treatment practice now

з визначення найкращих методів лікування зараз,

and better treatment into the future,

і також у майбутньому.

so we don't just sit on our laurels and say, "Okay, we're doing okay.

Тому нам не слід спочивати на лаврах і казати," В нас все добре.

Let's leave it as it is."

Залишмо все як є."

Thank you very much indeed.

Дякую вам за увагу.

(Applause)

Оплески.