A letter to all who have lost in this era | Anand Giridharadas

Перекладач: Inna Fedorenko Утверджено: Khrystyna Romashko

June 29, 2016.

29 липня, 2016.

My dear fellow citizen:

Мій дорогий земляче:

I write to you today,

Я пишу тобі сьогодні,

to you who have lost in this era.

тому, хто загубився в цій ері.

At this moment in our common life,

В цей момент нашого спільного життя,

when the world is full of breaking

коли наш світ повний розривів,

озлобленості

and spite

і страху,

and fear,

I address this letter

я адресую цей лист

simply to you,

просто тобі,

even though we both know

навіть, якщо ми обидва знаємо,

there are many of you behind this "you,"

що за тобою стоїть не один "ти",

and many of me behind this "I."

і за мною ховається не один "я."

I write to you because at present,

Я пишу тобі, бо зараз

this quaking world we share scares me.

цей тремтячий світ, в якому ми живемо, лякає мене.

I gather it scares you, too.

Я думаю, лякає і тебе.

Some of what we fear, I suspect,

Я підозрюю, що деякі

we fear in common.

наші страхи - спільні.

But much of what we fear seems to be each other.

Та найбільше, чого ми боїмось, здається, це одне одного.

You fear the world I want to live in,

Ти боїшся світу, в якому я хочу жити,

and I fear your visions in turn.

а я боюсь, в свою чергу, твоїх думок.

Do you know that feeling you get when you know it's going to storm

Ти знаєш те відчуття наближення шторму

before it storms?

перед тим, як він відбудеться?

Do you also feel that now,

Ти також зараз це відчуваєш,

земляче?

fellow citizen?

That malaise and worry

Це хвилювання і тривога

that some who know

для тих, хто знає,

feel reminds them of the 1930s?

відчуття нагадують їм 1930-ті?

Perhaps you don't,

Можливо, ні,

because our fears of each other

тому що наші страхи одного перед одним

are not in sync.

не виникли одночасно.

In this round, I sense that your fears of me,

Я відчуваю, що твій страх переді мною,

of the world that I have insisted is right for us both,

перед світом, який, як я наполягаю, є правильним для нас,

has gathered over a generation.

виріс за останнє покоління.

It took time for your fears to trigger my fears,

Потрібен був час, щоб твої страхи запустили мої страхи,

not least because at first,

не в останню чергу, тому що раніше

I never thought I needed to fear you.

я ніколи не думав, що мені потрібно боятись тебе.

I heard you

Я чув тебе,

but did not listen,

але не слухав,

all these years when you said that this amazing new world

всі ці роки, коли ти говорив, що дивовижний новий світ

wasn't amazing for you,

для тебе не був дивовижним,

for many of you,

для багатьох "тебе"

across the industrialized world;

по всьому індустріалізованому світу,

that the open, liquid world I relished,

відкритому, гнучкому, який припав мені до смаку,

of people and goods and technologies flowing freely,

людей та речей та вільних технологій,

going where they pleased, globally,

які вільно перетікають кругом, глобально

was not, for you, an emancipation.

не був для тебе звільненим.

I have walked through your towns

Я ходив по твоїх містах,

and, while looking, failed to see.

і хоч я дивився, мені не вдалось розгледіти.

I did notice in Stephenville, Texas,

Я помітив у Стівенвіллі, в Техасі,

that the town square was dominated

що на міській площі переважали

by one lawyer's office after another,

адвокатські офіси, один на другому,

because of all the people rotating in and out of the prison.

бо всі люди крутяться по колу від і до в'язниці.

I did notice the barren shops in Wagner, South Dakota,

Я помітив пусті магазини у Вагнері, Південній Дакоті

and the VFW gathering hall

та зал ветеранів,

that stood in mockery

який стояв як насмішка

of a community's dream to endure.

над громадською мрією переносити все на своїх плечах.

I did notice

Я помітив

at the Lancaster, Pennsylvania Wal-Mart,

в Ланкастері, у Вол-Марті Пенсильванії,

that far too many people in their 20s and 30s

що занадто багато людей в свої 20, 30 років

looked a decade or two from death,

виглядали так, ніби їм залишилось ще 10 років до смерті,

with patchy, flared-up skin

з плямистою, обпаленою шкірою,

and thinning, stringy hair

з тонким, сплутаним волоссям,

and browning, ground-down teeth

з бурими, затертими зубами

and a lostness in their eyes.

та порожнечею в очах.

I did notice that the young people I encountered in Paris,

Я помітив, що молоді люди, яких я зустрів в Парижі,

in Florence, in Barcelona,

у Флоренції, в Барселоні,

had degrees but no place to take them,

мали освіту, та не мали можливості її застосувати,

living on internships well into their 30s,

живучи на стажуванні аж до 30-ти.

their lives prevented from launching,

Їх життя не давало їм стартувати,

because of an economy that creates wealth --

через економіку, яка створює багатство --

just not jobs.

але не робочі місця.

I did notice the news about those parts of London becoming ghost quarters,

Я помітив новини про ті частини Лондону, які стають кварталами-привидами,

where the global super-rich turn fishy money into empty apartments

де супер-багатії перетворюють чорні гроші на пусті квартири,

and price lifelong residents of a city, young couples starting out,

і ціни виганяють постійних мешканців міста та молоді пари, які тільки починають жити,

out of their own home.

геть із власного дому.

And I heard that the fabric of your life

Я чув, що полотно твого життя

was tearing.

було розірване.

You used to be able to count on work,

Ти звик розраховувати на роботу,

and now you couldn't.

а зараз не можеш.

You used to be able to nourish your children,

Ти звик бути в змозі забезпечувати своїх дітей

and guarantee that they would climb

та гарантувати, що вони виберуться

a little bit further in life than you had,

вище, ніж ти колись,

а зараз не можеш.

and now you couldn't.

You used to be made to feel dignity in your work, and now you didn't.

Ти звик відчувати гідність у своїй роботі, але не зараз.

It used to be normal for people like you to own a home,

Для таких людей як ти було нормальним придбати будинок,

and now it wasn't.

а зараз ні.

I cannot say

Я не можу сказати,

I didn't know these things,

що не знав про це,

but I was distracted

та я відволікся,

creating a future in which we could live on Mars,

створюючи майбутнє, в якому ми можемо жити на Марсі,

even as you struggled down here on Earth.

навіть, якщо ми терпимо перешкоди тут внизу, на Землі.

I was distracted

Я відволікся,

innovating immortality,

домагаючись безсмертя,

even as many of you began to live shorter lives than your parents had.

навіть тоді, коли більшість нас проживає менше, ніж батьки.

I heard all of these things, but I didn't listen.

Я чув про все це, але не слухав.

I looked

Я дивився,

but didn't see.

але не бачив.

I read, didn't understand.

Я читав, та не розумів.

I paid attention

Я звернув увагу

only when you began to vote and shout,

тільки тоді, коли ти подав голос і став кричати,

and when your voting and shouting, when the substance of it,

і коли ти кричиш, коли зміст цього

began to threaten me.

почав лякати мене.

I listened only when you moved toward shattering continental unions

Я слухав тільки тоді, коли ти перейшов до розбивання континентальних союзів,

and electing vulgar demagogues.

вибираючи вульгарних демагогів.

Only then did your pain become of interest

Тільки тоді твій біль став цікавим

to me.

для мене.

I know that feeling hurt

Я знав, що відчуття болю

is often prologue to dealing hurt.

стає прологом до передачі болю.

I wonder now

Мені цікаво,

if you would be less eager to deal it

чи був би ти менш охочий передати його,

if I had stood with you

якби я стояв з тобою,

when you merely felt it.

коли ти лише відчував його.

I ask myself

Я запитав себе,

why I didn't stand with you then.

чому тоді я не стояв поруч із тобою.

One reason is that I became entranced

Одна з причин - це те, що я був заворожений

by the gurus of change,

гуру змін,

became a worshiper of the religion of the new for novelty's sake,

став прихильником релігії нового заради новизни

and of globalization and open borders

та глобалізації і відкритих кордонів,

and kaleidoscopic diversity.

та калейдоскопічного різноманіття.

Once change became my totalizing faith,

Після того, як зміна стала моєю єдиною вірою,

I could be blind.

я міг бути сліпим.

I could fail to see change's consequences.

Мені б не вдалось побачити наслідки змін.

I could overlook the importance

Я міг обійти увагою важливість

of roots, traditions, rituals, stability --

коренів, традиції, ритуали, стабільність --

and belonging.

та приналежність.

And the more fundamentalist I became

Чим більше ставав я впевнений

in my worship of change and openness,

в своєму служінні змінам та відкритості,

the more I drove you towards the other polarity,

тим більше підштовхував тебе до іншої сторони,

to cling,

чіплятись,

to freeze,

застигати,

закривати,

to close,

to belong.

належати.

I now see as I didn't before

Зараз я бачу те, чого не помічав раніше,

that not having the right skin or right organ

що відсутність правильної шкіри чи правильного органу -

is not the only varietal of disadvantage.

не єдині ознаки невигідного положення.

There is a subtler, quieter disadvantage

Існує більш тонкий, тихіший недолік,

in having those privileged traits

мати ці привілейовані риси

and yet feeling history to be moving away from you;

і при цьому відчувати, що історія вислизає від тебе;

that while the past was hospitable to people like you,

в той час, як минуле було більш гостинним до таких як ти,

the future will be more hospitable

майбутнє буде гостиннішим

to others;

до інших;

that the world is growing less familiar,

світ стає менш знайомим,

less yours day by day.

менше твоїм, день за днем.

I will not concede for a moment that old privileges should not dwindle.

Я не погоджусь ні на мить, що старі привілеї не повинні зникати.

They cannot dwindle fast enough.

Але вони не можуть швидко розтанути.

It is for you to learn to live in a new century in which

Тільки ти можеш навчитись жити у новому сторіччі,

there are no bonuses for showing up with the right skin and right organs.

де не існує бонусів мати правильну шкіру чи правильні органи.

If and when your anger turns to hate,

І коли твій гнів стане ненавистю,

please know that there is no space for that in our shared home.

будь ласка знай, що для цього немає місця в нашому спільному домі.

But I will admit, fellow citizen,

Та я визнаю, дорогий земляче,

that I have discounted the burden of coping with the loss of status.

я зробив знижку на той тягар звикання зі втратою статусу.

I have forgotten

Я забув,

that what is socially necessary can also be personally gruelling.

що соціально необхідне може бути особисто виснажливим.

A similar thing happened

Подібне трапилось

with the economy that you and I share.

із нашою спільною економікою.

Just as I cannot and don't wish

Я не можу, так само, як і не хочу

to turn back to the clock on equality and diversity,

повернути годинник до рівності та різноманіття,

and yet must understand

та все ж мушу зрозуміти

the sense of loss they can inspire,

те відчуття втрати, яке вони наганяють,

so, too, I refuse and could not if I wished

також я відмовляюсь і не міг би, навіть, якби хотів,

turn back the clock on an ever more closely knit, interdependent world,

повернути назад годинника до зв'язаного тісніше, взаємозалежного світу,

and on inventions that won't stop being invented.

та винаходів, які не припинять винаходити.

And yet I must understand your experience of these things.

Та все ж я мушу зрозуміти твої враження від цих речей.

You have for years been telling me that your experience of these things

Ти роками говорив мені, що твої враження

is not as good as my theories forecast.

не такі гарні, як передбачали мої теорії.

Yet before you could finish a complaining sentence

Та перед тим, як ти закінчиш скаргу

about the difficulty of living with erratic hours, volatile pay,

про складність життя з безладними годинами, непостійною платнею,

vanishing opportunities,

зниклими можливостями,

about the pain of dropping your children off at 24-hour day care

про біль залишати своїх дітей в цілодобовому дитячому садку,

to make your 3am shift,

щоб встати о третій ранку,

I shot back at you -- before you could finish your sentence --

я скажу тобі у відповідь -- перед тим, як ти закінчиш речення --

my dogma,

мою догму

about how what you are actually experiencing was flexibility

того, що ти насправді спостерігав, це було гнучкістю

and freedom.

та свободою.

Language is one of the only things that we truly share,

Мова - це одна із тих речей, які ми справді розділяємо,

and I sometimes used this joint inheritance

та іноді я використовував цей спільний спадок,

to obfuscate

щоб заплутати,

and deflect

відхилити

and justify myself;

та виправдати себе;

to re-brand what was good for me

провести ребрендинг хорошого для мене,

as something appearing good for us both,

як того, що буде добрим для нас обох,

when I threw around terms like "the sharing economy,"

коли я розкидався термінами як "економіка обміну"

and "disruption"

та "руйнування",

and "global resourcing."

та "глобальне ресурсозабезпечення."

I see now that what I was really doing,

Тепер я бачу, що я робив,

at times,

іноді

was buying your pain on the cheap,

я купував твій біль по дешевинці,

sprucing it up

наводив блиск

and trying to sell it back to you

і намагався продати назад тобі,

as freedom.

як свободу.

I have wanted to believe and wanted you to believe

Я хотів вірити, я хотів, щоб ти повірив

that the system that has been good to me,

що система для мене не погана,

that has made my life ever more seamless,

що вона зробила моє життя більш плавним,

is also the best system for you.

і для тебе це також найкраща система.

I have condescended to you

Я прийшов до тебе

with the idea that you are voting against your economic interests --

з ідеєю, що ти голосуєш проти твоїх економічних інтересів --

voting against your interests,

голосуєш проти власних інтересів,

as if I know your interests.

ніби я знаю твої інтереси.

That is just my dogmatic economism talking.

Це просто моя догматична економічна доповідь.

I have a weakness

Я маю слабкість вважати,

for treating people's economic interests as their only interest,

що економічні інтереси людей - це їх єдині інтереси,

ignoring things like belonging and pride

ігноруючи такі речі як приналежність та гордість,

and the desire to send a message to those who ignore you.

і бажання послати повідомленння тим, хто тебе ігнорує.

So here we are,

Тож ось ми,

in a scary but not inexplicable moment

в страшному та не незрозумілому моменті

of demagoguery, fracture,

демагогії, перелому,

xenophobia, resentment and fear.

ксенофобії, образи та страху.

And I worry for us both if we continue down this road,

Я хвилююсь за нас обох, якщо ми продовжимо цю дорогу,

me not listening,

я не слухатиму,

you feeling unheard,

ти почуватимешся непочутим,

you shouting to get me to listen.

ти кричатимеш, щоб я почув.

I worry when each of us is seduced by visions of the future

Я хвилююсь, коли кожного з нас спокушають майбутнім,

that have no place for the other.

у якому немає місця для іншого.

If this goes on,

Якщо так далі піде,

if this goes on,

якщо так буде далі,

there may be blood.

можливо, буде кров.

There are already hints of this blood

Вже є натяки на цю кров

in newspapers every day.

кожного дня в газетах.

There may be roundups, raids,

Можливо, будуть облави, нальоти,

deportations, camps, secessions.

депортації, табори, розколи.

And no, I do not think that I exaggerate.

І ні, я не думаю, що перебільшую.

There may be even talk of war

Ведуться розмови про війну

in places that were certain they were done with it.

в місцях, де були певні, що покінчили з нею.

There is always the hope of redemption.

Існує надія спокутування.

But it will not be a cheap, shallow redemption

Але воно не буде дешевою, пустою спокутою,

that comes through blather about us all being in it together.

яка проявляється через балаканину про всіх нас, присутніх там.

This will take more.

Це вимагатиме більшого.

It will take accepting that we both made choices to be here.

Це вимагатиме прийняття факту, що ми обидва вибирали бути присутніми тут.

We create our "others."

Ми створюємо наших "інших."

As parents, as neighbors, as citizens,

Як батьки, сусіди, громадяни,

we witness and sometimes ignore each other

ми стаємо свідками та іноді ігноруємо

into being.

наше право на існування.

You were not born vengeful.

Ви не народились мстивими.

I have some role

У мене є роль,

in whatever thirst you now feel for revenge,

в тому, що незалежне від спраги, ти прагнеш помсти

and that thirst now tempts me

і ця жага манить мене

to plot ever more elaborate escapes

спланувати складнішу втечу

from our common life,

від нашого життя,

from the schools and neighborhoods

від шкіл, сусідства

та аеропортів і розважальних парків,

and airports and amusement parks

that we used to share.

колись спільних для нас.

We face, then,

Потім ми стикаємось

a problem not of these large, impersonal forces.

із проблемою не цих великих неособових сил.

We face a problem of your and my relations.

Ми стикаємось із проблемою твоїх та моїх відносин.

We chose ways of relating to each other

Ми вибираємо способи поєднатись одне з одним,

that got us here.

що і привело нас сюди.

We can choose ways of relating

Ми вибираємо способи ставлення одне до одного,

that get us out.

які звільнять нас.

But there are things we might have to let go of,

Та існують речі, від яких, можливо, потрібно позбутись,

fellow citizen,

дорогі громадяни,

starting with our own cherished versions of reality.

починаючи з нашої заповітної версії реальності.

Imagine if you let go of fantasies

Уявіть, якби ви позбулись усіх фантазій

of a society purged of these or those people.

суспільства, очищеного від цих чи тих людей.

Imagine if I let go of my habit

Уяви, якби я позбувся звички

of saving the world behind your back,

рятувати світ за твоєю спиною,

of deliberating on the future

обмірковування майбутнього,

of your work,

твоєї роботи,

your food,

їжі,

your schools,

твоїх шкіл,

у місцях, де ти не можеш пройти повз охорону.

in places where you couldn't get past security.

We can do this only if we first accept

Ми зможемо зробити це, якщо спершу визнаємо,

that we have neglected each other.

що нехтували одне одним.

If there is hope to summon

Якщо є надія зібратись

in this ominous hour,

в цю зловісну годину,

it is this.

то ось вона.

We have, for too long,

Ми занадто довго

chased various shimmering dreams

гнались за мерехтінням мрій,

at the cost of attention to the foundational dream of each other,

за рахунок уваги до значущих мрій одне одного,

the dream of tending to each other,

мрій бути разом,

of unleashing each other's wonders,

відкрити одне одному чудеса,

of moving through history together.

рухатись разом через історію.

We could dare to commit to the dream of each other

Ми могли наважитись здійснити мрії одне одного,

as the thing that matters before every neon thing.

як те, що значить більше, ніж неоновий блиск навкруги.

Let us dare.

Дозвольте нам наважитись.

Sincerely yours,

Щиро ваш,

a fellow citizen.

співвітчизник.

(Applause)

(Оплески)