Vik Muniz: Art with wire, sugar, chocolate and string

Перекладач: Khrystyna Romashko Утверджено: Hanna Leliv

I was asked to come here and speak about creation.

Мене попросили прийти сюди і розповісти про творіння.

And I only have 15 minutes, and I see they're counting already.

І в мене тільки 15 хвилин, бачу, що відлік вже почався.

And I can -- in 15 minutes, I think I can touch only a very rather janitorial branch of creation,

За 15 хвилин я зможу заторкнути тільки ту частину творіння,

which I call "creativity."

яка називається креативністю.

Creativity is how we cope with creation.

Креативність - це те, як ми втілюємо творіння.

While creation sometimes seems a bit un-graspable, or even pointless,

Бо творіння іноді видається дещо неосяжним чи навіть безглуздим,

creativity is always meaningful.

креативність же завжди значуща.

See, for instance, in this picture.

Погляньте, наприклад, на цю картину.

You know, creation is what put that dog in that picture,

Творіння - це те, що помістило цього пса на цю картину,

and creativity is what makes us see a chicken on his hindquarters.

а креативність - це те, що допомагає нам побачити курку на його боці.

When you think about -- you know, creativity has a lot to do with causality too.

Креативність також дуже пов'язана з причинною обумовленістю.

You know, when I was a teenager, I was a creator.

Коли я був підлітком, я був творцем.

I just did things.

Я створював речі.

Then I became an adult and started knowing who I was,

Коли я став дорослим і почав усвідомлювати, ким я є,

and tried to maintain that persona -- I became creative.

і намагався проявити свою особистість - я став креативним.

It wasn't until I actually did a book and a retrospective exhibition, that I could track exactly --

Тільки видавши книгу і провівши ретроспективну виставку, я зміг точно відслідкувати -

looks like all the craziest things that I had done, all my drinking, all my parties --

схоже, що найбожевільніші речі, які я колись робив, усі пиятики, вечірки -

they followed a straight line that brings me to the point

це все проявлялось потім на моєму шляху і привело мене до того,

that actually I'm talking to you at this moment.

що зараз я стою перед вами.

Though it's actually true, you know,

Як би там не було, правда в тому,

the reason I'm talking to you right now is because I was born in Brazil.

що я розмовляю з вами тут тому, що народився у Бразилії.

If I was born in Monterey, probably would be in Brazil.

Якби я народився в Монтереї, то, ймовірно, був би зараз у Бразилії.

You know, I was born in Brazil and grew up in the '70s

Я народився в Бразилії і виростав у 70-і роки

under a climate of political distress,

в часи політичного занепаду,

and I was forced to learn to communicate in a very specific way --

і мусив навчитись спілкуватись дуже специфічно,

in a sort of a semiotic black market.

використовуючи семіотику чорного ринку.

You couldn't really say what you wanted to say;

Не можна було сказати те, що хотілося;

you had to invent ways of doing it.

тож я був мусив вигадувати спосіб, у який це сказати.

You didn't trust information very much.

Інформації не можна було довіряти.

That led me to another step of why I'm here today,

Це привело до наступного фактору, чому я тут сьогодні -

is because I really liked media of all kinds.

моє захоплення усіма видами медіа.

I was a media junkie, and eventually got involved with advertising.

Я був медіа-наркоманом і через це пішов у рекламу.

My first job in Brazil

Моя перша робота в Бразилії

was actually to develop a way to improve the readability of billboards,

полягала у розробці способу, як поліпшити читабельність білбордів,

and based on speed, angle of approach and actually blocks of text.

базуючись на швидкості, куті споглядання і самих блоках тексту.

It was very -- actually, it was a very good study,

Це було дуже хороше дослідження,

and got me a job in an ad agency.

і завдяки йому я отримав роботу в рекламному агентстві.

And they also decided that I had to --

Вони також вирішили, що мені треба було -

to give me a very ugly Plexiglas trophy for it.

вирішили вручити мені жахливий плексиглас за це.

And another point -- why I'm here --

Ще одна причина, чому я тут -

is that the day I went to pick up the Plexiglas trophy,

того дня, коли я поїхав забирати свій трофей з органічного скла,

I rented a tuxedo for the first time in my life,

я вперше в житті взяв напрокат смокінг,

picked the thing -- didn't have any friends.

забрав трофей - нікого з друзів там не було.

On my way out, I had to break a fight apart.

Коли я повертався звідти, мені довелось розводити бійку.

Somebody was hitting somebody else with brass knuckles.

Якийсь хлопець бив іншого кастетом.

They were in tuxedos, and fighting. It was very ugly.

Вони були в смокінгах і билися. Це виглядало огидно.

And also -- advertising people do that all the time -- (Laughter) --

А ще - люди реклами завжди так роблять - (Сміх) -

and I -- well, what happened is when I went back, it was on the way back to my car,

і я - так сталося, що коли я повертався, вони опинилися на моєму шляху до машини,

the guy who got hit decided to grab a gun --

той, кого вдарили, вирішив узяти рушницю -

I don't know why he had a gun --

не знаю, чому він мав її з собою -

and shoot the first person he decided to be his aggressor.

і вистрелив у першого ліпшого, кого він вважатиме за агресора.

The first person was wearing a black tie, a tuxedo. It was me.

Цим першим-ліпшим, у чорній краватці, у смокінгу, був я.

Luckily, it wasn't fatal, as you can all see.

На щастя, то не було фатально, як бачите.

And, even more luckily, the guy said that he was sorry

На ще більше щастя, хлопець вибачився,

and I bribed him for compensation money, otherwise I press charges.

і я зажадав від нього грошової компенсації, інакше подам позов.

And that's how -- with this money I paid for a ticket to come to the United States in 1983,

На ці гроші я купив собі квиток до Сполучених Штатів у 1983 році,

and that's very -- the basic reason I'm talking to you here today:

і це, власне, основна причина, чому я виступаю перед вами сьогодні:

because I got shot. (Laughter) (Applause)

бо у мене вистрелили. (Сміх) (Оплески)

Well, when I started working with my own work, I decided that I shouldn't do images.

Коли я зайнявся власною справою, то вирішив, що не мушу робити зображення.

You know, I became -- I took this very iconoclastic approach.

Я скористався дуже іконоборним підходом.

Because when I decided to go into advertising, I wanted to do --

Тому що, коли я вирішив піти в рекламу, а я хотів цього -

I wanted to airbrush naked people on ice, for whiskey commercials,

я хотів ретушувати оголених людей на льоду, для реклами віскі,

that's what I really wanted to do. (Laughter)

я справді хотів таке робити. (Сміх)

But I -- they didn't let me do it, so I just -- you know,

Але мені не дозволили,

they would only let me do other things.

мені дозволяли тільки інше.

But I wasn't into selling whiskey; I was into selling ice.

Та мені не хотілось продавати віскі; мені більше імпонувало продавати лід.

The first works were actually objects.

Перші роботи були предметами.

It was kind of a mixture of found object, product design and advertising.

Це була певна суміш природних об'єктів, продуктів дизайну та реклами.

And I called them relics.

Я назвав їх реліквіями.

They were displayed first at Stux Gallery in 1983.

Їх показували у Галереї Стакс у 1983 році.

This is the clown skull.

Це череп клоуна.

Is a remnant of a race of -- a very evolved race of entertainers.

Це рештки дуже розвиненої раси артистів естради.

They lived in Brazil, long time ago. (Laughter)

Вони жили в Бразилії, колись давно. (Сміх)

This is the Ashanti joystick.

Це джойстік Ашанті.

Unfortunately, it has become obsolete because it was designed for Atari platform.

На жаль, він застарів, оскільки був розроблений для платформи Атарі.

A Playstation II is in the works, maybe for the next TED I'll bring it.

Зараз працюють над Playstation ІІ, тож, може, я принесу його на наступний TED.

The rocking podium. (Laughter)

Подіум, що гойдається. (Сміх)

This is the pre-Columbian coffeemaker. (Laughter)

Це доколумбійська кавоварка. (Сміх)

Actually, the idea came out of an argument that I had at Starbucks,

Власне, ідея з'явилася через суперечку у Starbucks,

that I insisted that I wasn't having Colombian coffee;

я наполягав, що мені подали не колумбійську каву;

the coffee was actually pre-Columbian.

кава була, власне, доколумбійська.

The Bonsai table.

Стіл бонсай.

The entire Encyclopedia Britannica bound in a single volume, for travel purposes.

Уся Енциклопедія Брітанніка в єдиному томі, для подорожей.

And the half tombstone, for people who are not dead yet.

І півнадгробка - для людей, які ще не померли.

I wanted to take that into the realm of images,

Я хотів перенести це у царину зображень,

and I decided to make things that had the same identity conflicts.

і вирішив робити речі, які мали подібну ідентичність.

So I decided to do work with clouds.

Тож я вирішив працювати з хмарами.

Because clouds can mean anything you want.

Тому що хмари можуть означати будь-що.

But now I wanted to work in a very low-tech way,

Мені хотілося працювати з простими технологіями,

so something that would mean at the same time

щоб річ могла бути водночас

a lump of cotton, a cloud and Durer's praying hands --

жмутиком вати, хмарою і долонями Дюрера, складеними в молитві -

although this looks a lot more like Mickey Mouse's praying hands.

хоч це більше схоже на руки Міккі Мауса, який молиться.

But I was still, you know -- this is a kitty cloud.

Це хмаринка-кошеня.

They're called "Equivalents," after Alfred Stieglitz's work.

Їх називають "Еквіваленти", на честь роботи Альфреда Штіґліца.

"The Snail."

"Равлик".

But I was still working with sculpture,

Я продовжував працювати зі скульптурою,

and I was really trying to go flatter and flatter.

намагаючись зробити її все плоскішою.

"The Teapot."

"Чайник".

I had a chance to go to Florence, in -- I think it was '94,

У мене була нагода побувати у Флоренції, - гадаю, то було в 94 році,

and I saw Ghiberti's "Door of Paradise."

і побачити роботу Гіберті "Райські ворота".

And he did something that was very tricky.

Він зробив дещо хитре.

He put together two different media from different periods of time.

Він склав докупи два різних матеріали з різних епох.

First, he got an age-old way of making it, which was relief,

По-перше, він добився ефекту старовини, а саме, рельєфності,

and he worked this with three-point perspective, which was brand-new technology at the time.

і працював з тривимірною перспективою, яка на той час була передовою технологією.

And it's totally overkill.

І цього більше, ніж достатньо.

And your eye doesn't know which level to read.

Ваше око не знає, який рівень зчитувати.

And you become trapped into this kind of representation.

І ви потрапляєте в пастку такої репрезентації.

So I decided to make these very simple renderings,

Тож я вирішив робити дуже прості зображення,

that at first they are taken as a line drawing --

які спершу сприймаються, як графічні малюнки -

you know, something that's very -- and then I did it with wire.

а я зробив їх за допомогою дроту.

The idea was to -- because everybody overlooks white -- like pencil drawings, you know?

Під час сприйняття ми пропускаємо білий колір, тож вони б виглядали як малюнки олівцем.

And they would look at it -- "Ah, it's a pencil drawing."

І люди думали б: "О, це намальовано олівцем".

Then you have this double take and see that it's actually something that existed in time.

Потім ви приглядаєтесь пильніше і бачите, що, насправді, це щось, що існувало в часі.

It had a physicality,

Мало фізичний вимір,

and you start going deeper and deeper into sort of narrative

і ви заглиблюєтесь все більше у цю інтерпретацію,

that goes this way, towards the image. So this is "Monkey with Leica."

яка наближає вас до зображення. Це "Мавпа зі сканером Leica".

"Relaxation."

"Релаксація".

"Fiat Lux."

"Фіат Люкс".

And the same way the history of representation

У такий же спосіб історія репрезентації

evolved from line drawings to shaded drawings.

розвинулась від графічних малюнків до малюнків з нанесенням тіней.

And I wanted to deal with other subjects.

Мені хотілось попрацювати з іншими предметами.

I started taking that into the realm of landscape,

Я переніс цю тактику у ландшафт,

which is something that's almost a picture of nothing.

який сам по собі є нецікавим.

I made these pictures called "Pictures of Thread,"

Я зробив ці фотографії під назвою "Малюнки нитками",

and I named them after the amount of yards that I used to represent each picture.

і назвав їх за кількістю ярдів, використаних для репрезентації кожного зображення.

These always end up being a photograph at the end,

В кінцевому результаті, це завжди були фото,

or more like an etching in this case.

хоча більше виглядає як гравюра.

So this is a lighthouse.

Це маяк.

This is "6,500 Yards," after Corot. "9,000 Yards," after Gerhard Richter.

Це "6500 ярдів", за мотивами Корота. "9000 ярдів", за мотивами Герхарда Ріхтера.

And I don't know how many yards, after John Constable.

А тут не знаю, скільки ярдів, за мотивами Джона Констебля.

Departing from the lines, I decided to tackle the idea of points,

Відходячи від ліній, я вирішив перейняти ідею точок,

like which is more similar to the type of representation that we find in photographs themselves.

яка більш подібна до типу репрезентації самих фотографій.

I had met a group of children in the Caribbean island of Saint Kitts,

Я зустрів групку дітей на Карибських островах Сент-Кіттс,

and I did work and play with them.

працював і грався з ними.

I got some photographs from them.

Зробив кілька їхніх фотографій.

Upon my arrival in New York, I decided --

Коли я повернувся до Нью-Йорка, то вирішив -

they were children of sugar plantation workers.

це були діти робітників з цукрових плантацій.

And by manipulating sugar over a black paper, I made portraits of them.

Маніпулюючи з цукром на чорному папері, я зробив їхні портрети.

These are -- (Applause) --

Ось вони - (Оплески) -

Thank you. This is "Valentina, the Fastest."

Дякую. Це "Валентина, найпрудкіша".

It was just the name of the child,

Це було просто ім'я дитини,

with the little thing you get to know of somebody that you meet very briefly.

із коротенкьою її характеристикою, яку встигаєш помітити за час короткого знайомства.

"Valicia."

"Валісія".

"Jacynthe."

"Ясінт".

But another layer of representation was still introduced.

Та інший рівень репрезентації був усе ще попереду.

Because I was doing this while I was making these pictures,

Бо, під час створення цих зображень,

I realized that I could add still another thing

я усвідомив, що можна ж було додати ще щось,

I was trying to make a subject --

з чого можна зробити предмет -

something that would interfere with the themes,

щось, що могло б взаємодіяти,

so chocolate is very good, because it has --

шоколад дуже добре підходив, бо він був -

it brings to mind ideas that go from scatology to romance.

він може навіяти думки як порнографічні, так і романтичні.

And so I decided to make these pictures,

Тож я вирішив зробити ці зображення,

and they were very large, so you had to walk away from it to be able to see them.

вони були дуже великі, треба було іти вздовж них, щоб їх розгледіти.

So they're called "Pictures of Chocolate."

Вони називаються "Шоколадні малюнки".

Freud probably could explain chocolate better than I. He was the first subject.

Фройд, можливо, міг би пояснити шоколад краще, ніж я. Він у цьому був першим.

And Jackson Pollock also.

Джексон Поллок також.

Pictures of crowds are particularly interesting,

Зображення хмар є особливо цікавими,

because, you know, you go to that --

тому що ви робите так -

you try to figure out the threshold with something you can define very easily,

намагаєтеся уявити параметри чогось, що дуже легко упізнати,

like a face, goes into becoming just a texture.

наприклад, обличчя, і надаєте цьому текстури.

"Paparazzi."

"Папарацці".

I used the dust at the Whitney Museum to render some pieces of their collection.

Я використав пилюку з Музею Вітні, щоб відтворити деякі роботи з їхньої колекції.

And I picked minimalist pieces because they're about specificity.

Я обрав мінімалістичні роботи, бо вони специфічні.

And you render this with the most non-specific material,

І передав їх за допомогою найнехарактернішого матеріалу,

which is dust itself.

яким є пилюка.

Like, you know, you have the skin particles of every single museum visitor.

На ній є лусочки шкіри кожного відвідувача музею.

They do a DNA scan of this, they will come up with a great mailing list.

Якщо зробити сканування ДНК пилюки, то отримаєте величезний список імен.

This is Richard Serra.

Це Річард Серра.

I bought a computer, and [they] told me it had millions of colors in it.

Я купив комп'ютер, і мені сказали, що він може передавати мільйони кольорів.

You know an artist's first response to this is, who counted it? You know?

Яка перша відповідь митця на це? Хто це порахував? Ви знаєте?

And I realized that I never worked with color,

Я усвідомив, що ніколи не працював з кольором,

because I had a hard time controlling the idea of single colors.

бо морочився з розвитком ідеї одноколірності.

But once they're applied to numeric structure,

Та, якщо застосувати кольористику в цифровій структурі,

then you can feel more comfortable.

це вдається легше.

So the first time I worked with colors was by making these mosaics of Pantone swatches.

Коли я вперше працював з кольорами, я робив мозаїки з палітри Пантон.

They end up being very large pictures,

В результаті у мене вийшли величезні зображення,

and I photographed with a very large camera --

я сфотографував їх величезним фотоапаратом -

an 8x10 camera.

8х10.

So you can see the surface of every single swatch --

Тож ви можете побачити кожнісінький взірець -

like in this picture of Chuck Close.

як на цьому фото Чака Клоуза.

And you have to walk very far to be able to see it.

Треба достатньо віддалитися, щоб його роздивитися.

Also, the reference to Gerhard Richter's use of color charts --

Також, використання кольорових схем Герхардом Ріхтером навіяло

and the idea also entering another realm of representation that's very common to us today,

ідею способу репрезентації, який звичний для нас сьогодні -

which is the bit map.

растрові зображення.

I ended up narrowing the subject to Monet's "Haystacks."

У мене вийшло відобразити роботу Моне "Стоги сіна".

This is something I used to do as a joke --

Я це робив радше для потіхи -

you know, make -- the same like -- Robert Smithson's "Spiral Jetty" --

зробити щось подібне до роботи Роберта Смітсона "Спіральний причал",

and then leaving traces, as if it was done on a tabletop.

і залишити сліди, так, ніби це зроблено на поверхні стола.

I tried to prove that he didn't do that thing in the Salt Lake.

Я спробував довести, що він це не робив у Солт Лейку.

But then, just doing the models, I was trying to explore the relationship

Але роблячи тільки моделі, я намагався дослідити відношення

between the model and the original.

між моделлю та оригіналом.

And I felt that I would have to actually go there and make some earthworks myself.

І я відчув, що, власне, повинен поїхати туди сам і трохи попрацювати на землі.

I opt for very simple line drawings -- kind of stupid looking.

Я обрав дуже прості графічні малюнки, навіть примітивні.

And at the same time, I was doing these very large constructions,

І водночас робив дуже великі конструкції,

being 150 meters away.

150 метрів завширшки.

Now I would do very small ones, which would be like --

А потім робив дуже маленькі, які б виглядали так само,

but under the same light, and I would show them together,

але в іншому світлі, і показував їх разом,

so the viewer would have to really figure it out what one he was looking.

так щоб глядач міг справді зрозуміти, який з них він бачив.

I wasn't interested in the very large things, or in the small things.

Мені не були цікаві гігантські чи, навпаки, крихітні речі.

I was more interested in the things in between,

Мене більше цікавило те, що між ними,

you know, because you can leave an enormous range for ambiguity there.

бо тут створюється великий простір для двозначності.

This is like you see -- the size of a person over there.

Вам видно розмір людини ось там.

This is a pipe.

Це люлька.

A hanger.

Вішак.

And this is another thing that I did -- you know working

А це ще дещо з того, чим я займався -

-- everybody loves to watch somebody draw,

кожному подобається дивитися, як хтось малює,

but not many people have a chance to watch somebody draw in --

та не кожному випадає шанс побачити, як хтось закінчує малюнок -

a lot of people at the same time, to evidence a single drawing.

багато людей водночас малюють один і той же малюнок.

And I love this work,

Я люблю цю роботу,

because I did these cartoonish clouds over Manhattan for a period of two months.

тому що я робив такі мультяшні хмари над Мангеттеном протягом двох місяців.

And it was quite wonderful, because I had an interest -- an early interest -- in theater,

І це було чудово, я мав інтерес до таких речей ще колись, у театрі,

that's justified on this thing.

що пояснює, чому я це робив.

In theater, you have the character and the actor in the same place,

В театрі персонаж і актор знаходяться в одному і тому ж місці,

trying to negotiate each other in front of an audience.

намагаючись взаємодіяти перед публікою.

And in this, you'd have like a --

А в цьому випадку,

something that looks like a cloud, and it is a cloud at the same time.

є щось, що виглядає як хмара, і водночас це і є хмарою.

So they're like perfect actors.

Тож вони ідеальні актори.

My interest in acting, especially bad acting, goes a long way.

Моє зацікавлення в акторській грі, зокрема, поганій акторській грі, має давнє підгрунтя.

Actually, I once paid like 60 dollars

Якось я заплатив 60 доларів,

to see a very great actor to do a version of "King Lear,"

щоб побачити виступ прекрасного актора у п'єсі "Король Лір",

and I felt really robbed, because by the time the actor started being King Lear,

я відчув себе обкраденим, бо як тільки актор почав грати Короля Ліра,

he stopped being the great actor that I had paid money to see.

він перестав бути тим прекрасним актором, за чий виступ я заплатив.

On the other hand, you know, I paid like three dollars, I think --

З іншого боку, я заплатив десь три долари

and I went to a warehouse in Queens

на складі в Квінсі,

to see a version of "Othello" by an amateur group.

щоб побачити версію "Отелло" у виконанні аматорської трупи.

And it was quite fascinating, because you know the guy --

І це було вражаюче, там був хлопець,

his name was Joey Grimaldi --

на ім'я Джой Ґрімальді,

he impersonated the Moorish general

який грав маврського генерала,

-- you know, for the first three minutes he was really that general,

і перших три хвилини він справді був тим генералом,

and then he went back into plumber, he worked as a plumber, so --

а тоді знову став сантехніком - він працював сантехніком, -

plumber, general, plumber, general --

сантехнік, генерал, сантехнік, генерал, -

so for three dollars, I saw two tragedies for the price of one.

за три долари я побачив дві трагедії за ціною однієї.

See, I think it's not really about impression,

Тут ідеться не так про враження,

making people fall for a really perfect illusion,

а про введення людей в ідеальну ілюзію,

as much as it is to make -- I usually work at the lowest threshold of visual illusion.

зазвичай я працюю з найнижчими рівнями візуальної ілюзії.

Because it's not about fooling somebody,

Тут не ідеться про те, щоб обманути когось,

it's actually giving somebody a measure of their own belief:

а якраз надати людям мірило їхнього власного вірування:

how much you want to be fooled.

наскільки ви хочете бути обманутими.

That's why we pay to go to magic shows and things like that.

Ось чому ми платимо за те, щоб побачити магічні шоу і подібні речі.

Well, I think that's it.

Гадаю, це все.

My time is nearly up.

Мій час вичерпався.

Thank you very much.

Щиро дякую.