Paola Antonelli: Why I brought Pac-Man to MoMA

Translator: Joseph Geni Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Lidia Vertiporokh Утверджено: Orysja Fedunjak

I'm almost like a crazy evangelical.

Я дуже схожа на фанатичних євангелістів.

I've always known that the age of design is upon us,

Я завжди була певна, що прийде епоха дизайну,

almost like a rapture.

так само як вони впевнені у наступному пришесті.

If the day is sunny, I think,

Якщо день сонячний, я думаю:

"Oh, the gods have had a good design day."

"О, боги створили гарний дизайн дня".

Or, I go to a show and I see a beautiful piece by an artist,

Або я йду на спектакль і бачу чудову гру актора,

particularly beautiful, I say

особливо вдалу, я кажу,

he's so good because he clearly looked to design

що він грає так добре, бо ретельно займався дизайном,

to understand what he needed to do.

щоб зрозуміти, що йому потрібно робити.

So I really do believe that design

Тому я справді вірю, що дизайн -

is the highest form of creative expression.

це найвища форма творчого вираження.

That's why I'm talking to you today about the age of design,

Ось чому сьогодні ми поговоримо про епоху дизайну,

and the age of design is the age in which design

а епоха дизайну - це епоха, у якій дизайн

is still cute furniture, is still posters,

це все ще милі меблі, це все ще постери,

is still fast cars, what you see at MoMA today.

це все ще швидкі машини, те, що ви бачите у Музеї сучасного мистецтва (МСМ) сьогодні.

But in truth, what I really would like to explain

Я намагаюся пояснити

to the public and to the audiences of MoMA is that

публіці та відвідувачам Музею сучасного мистецтва,

the most interesting chairs are the ones

що найцікавіші стільці - це ті,

that are actually made by a robot,

що їх зробив робот,

like this beautiful chair by Dirk Vander Kooij,

наприклад чудове крісло Дірка Вандера Кооїджа,

where a robot deposits a toothpaste-like slur

де робот бере частини вживаних холодильників

of recycled refrigerator parts,

і робить на них вигин, який нагадує видавлену зубну пасту.

as if he were a big candy, and makes a chair out of it.

Так наче це великий льодяник, з якого він робить стілець.

Or good design is digital fonts that we use all the time

Гарним прикладом дизайну є шрифти, які ми використовуємо увесь час

and that become part of our identity.

і які стали частиною нашої дійсності.

I want people to understand

Я хочу, щоб люди зрозуміли,

that design is so much more than cute chairs,

що дизайн - це набагато більше, ніж милі стільці,

that it is first and foremost everything that is around us

що дизайн - це майже все, що ми бачимо навколо

in our life.

у нашому житті.

And it's interesting how so much of what we're talking about

Цікаво, що сьогодні ми говоримо здебільшого

tonight is not simply design but interaction design.

не просто про дизайн, а про інтерактивний дизайн.

And in fact, interaction design is what I've been trying

Я намагалася ввести інтерактивний дизайн

to insert in the collection of the Museum of Modern Art

у колекцію Музею сучасного мистецтва

for a few years, starting not very timidly

протягом декількох років. Я почала доволі сміливо

but just pointedly with works, for instance,

і цілеспрямовано.

by Martin Wattenberg -- the way a machine

Ось проект Мартіна Воттенберґа - машина

plays chess with itself, that you see here,

грає у шахи сама з собою.

or Lisa Strausfeld and her partners, the Sugar interface

Або витвір Лізи Страусфелд і її колег - Цукровий інтерфейс

for One Laptop Per Child,

для дитячого ноутбука,

Toshio Iwai's Tenori-On musical instruments,

музичні інструменти "Тенорі-Он" Тошіо Іваі,

and Philip Worthington's Shadow Monsters,

Монстр-Тінь Філіпа Ворзінґтона,

and John Maeda's Reactive Books,

реактивні книги Джона Маеда,

and also Jonathan Harris and Sep Kamvar's I Want You To Want Me.

і "Я хочу, щоб ти хотів мене" Джонатана Гарріса та Сепа Камвара.

These were some of the first acquisitions that really

Це були перші з придбань, які

introduced the idea of interaction design to the public.

представили публіці ідею інтерактивного дизайну.

But more recently, I've been trying really to go even deeper

Але пізніше я спробувала копнути ще глибше,

into interaction design with examples

показавши інтерактивний дизайн на прикладах,

that are emotionally really suggestive

що справді примушують нас замислюватися і відчувати

and that really explain interaction design at a level

і які бездоганно пояснюють суть

that is almost undeniable.

інтерактивного дизайну.

The Wind Map, by Wattenberg and Fernanda Viégas,

Ця "Вітряна мапа" Ваттенберґа і Фернанда В'єґас,

I don't know if you've ever seen it -- it's really fantastic.

не знаю, чи бачили ви її раніше, це справді фантастично.

It looks at the territory of the United States

Територія Сполучених Штатів виглядає так,

as if it were a wheat field that is procured by the winds

наче це пшеничне поле, що гойдається під вітром,

and that is really giving you a pictorial image

і це напрочуд живописна ілюстрація,

of what's going on with the winds in the United States.

що показує, як дують вітри у США.

But also, more recently, we started acquiring video games,

Згодом ми почали купувати відеоігри,

and that's where all hell broke loose

і тоді почалося пекло,

in a really interesting way. (Laughter)

у до біса цікавий спосіб. (Сміх)

There are still people that believe that there's a high and there's a low.

Все ще існують люди, які вважають, що є Високе і є Низьке.

And that's really what I find so intriguing

І мене по-справжньому глибоко заінтригувала

about the reactions that we've had to the anointment

реакція публіки у відповідь на появу

of video games in the MoMA collection.

відеоігор у коллекції МСМ.

We've -- No, first of all, New York Magazine always gets it.

Ми... Ні, першим був, як завжди, журнал "Нью-Йорк Меґазін".

I love them. So we are in the right quadrant.

Я обожнюю їх. Отже ми у правому квадранті.

We are in the Highbrow -- that's daring, that's courageous --

Ми у Гайброу - це відвага, це безстрашшя,

and Brilliant, which is great.

і ми у Бріліанті, і це чудово.

Timidly, we've been higher on the diagonal in other situations,

Скромно, ми бували на вершині діагоналі в інших ситуаціях,

but it's okay. It's good. It's good. It's good. (Laughter)

але це добре. Це добре, добре, добре. (Сміх)

But here comes the art critic. Oh, that was fantastic.

Але потім прийшли мистецтвознавці. О, це було фантастично.

So the first was Jonathan Jones from The Guardian.

Першим завітав Донатан Джонс з часопису "Ґардіан".

"Sorry, MoMA, video games are not art."

"Пробачте, МСМ, але відеоігри - це не мистецтво".

Did I ever say they were art? I was talking about interaction design. Excuse me.

Хіба я колись казала, що вони - це мистецтво? Я говорила про інтерактивний дизайн. Вибачте.

"Exhibiting Pac-Man and Tetris alongside Picasso and Van Gogh" --

"Виставляння Пак-мена і Тетріса поруч з Пікассо та Вангогом..."

They're two floors away. (Laughter) —

Між ними два поверхи. (Сміх)

"will mean game over for any real understanding of art."

"означатиме програш для будь-якого визначення мистецтва".

I'm bringing in the end of the world. You know?

Я наблизила кінець світу.

We were talking about the rapture? It's coming.

Ми говорили про пришестя? Воно наближається.

And Jonathan Jones is making it happen.

І Джонатан Джонс змушує його трапитися.

So the same Guardian rebuts,

Отже, деякі спростування "Ґардіана":

"Are video games art: the debate that shouldn't be.

"Чи є відеоігри мистецтвом: дебати, яких не може бути".

Last week, Guardian art critic blah blah suggested

Минулого тижня мистецтвознавець "Ґардіана" припустив,

that games cannot qualify as art. But is he right?

що ігри не можна класифікувати як мистецтво. Та чи правий він?

And does it matter?" Thank you. Does it matter?

І чи має це значення? Дякую. Чи має це значення?

You know, it's like once again there's this whole problem

Знаєте, це знову виглядає, ніби проблему дизайну

of design being often misunderstood for art,

неправильно подають у стосунку до мистецтва.

or the idea that is so diffuse that designers want to

Або ж гадають, що дизайнери хочуть,

aspire to, would like to be called, artists.

жадають, прагнуть, щоб їх називали художниками.

No. Designers aspire to be really great designers.

Ні. Дизайнери прагнуть бути справді гарними дизайнерами.

Thank you very much. And that's more than enough.

Щиро дякую. І це більш, ніж досить.

So my knight in shining armor, John Maeda,

Мій лицар в осяйних латах, Джон Мейда,

without any prompt, came out with this big declaration

без будь-якого заохочення, вийшов і заявив,

on why video games belong in the MoMA.

чому відеоігри належать МСМ.

And that was fantastic. And I thought that was it.

І це було фантастично. Саме те, що треба.

But then there was another wonderfully pretentious article

Згодом з'явилися інші чудові критичні статті

that came out in The New Republic, so pretentious,

у часописі "Нью-Репаблік", дуже критичні.

by Liel Leibovitz, and it said, "MoMA has mistaken video games for art." Again.

Ліель Лейбовітц написав: "МСМ переплутав відеоігри з мистецтвом". Знову.

"The museum is putting Pac-Man alongside Picasso." Again.

"Музей помістив Пак-мена поруч з Пікассо". Знову.

"That misses the point."

"Вони не розуміють суті".

Excuse me. You're missing the point.

Пробачте. Це ви не розумієте суті.

And here, look, the above question is put bluntly:

І тут вже згадане запитання звучить різко:

"Are video games art? No. Video games aren't art

"Чи є відеоігри мистецтвом? Ні. Відеоігри - це не мистецтво,

because they are quite thoroughly something else: code."

тому що вони - це щось зовсім інше: вони - це код".

Oh, so Picasso is not art because it's oil paint. Right?

Отож Пікассо - це не мистецтво, тому що це - просто масляна фарба. Правильно?

So it's so fantastic to see

Неймовірно було спостерігати,

how these feathers that were ruffled,

як в усі боки летіло пір'я.

and these reactions, were so vehement.

Несамовита реакція.

And you know what?

І знаєте що?

The International Cat Video Film Festival

Міжнародний фестиваль відеофільмів про котиків

didn't have that much of a reaction. (Laughter)

не викликав такої реакції. (Сміх)

I think this was truly fantastic.

Я вважаю, це було справді фантастично.

We were talking about dancing ponies, but I was really jealous

Ми говорили про поні, що танцюють, але я заздрила

of the Walker Arts Center for putting up this festival,

Вокер Арт-центру, який проводив цей фестиваль,

because it's very, very wonderful.

тому що він був дуже, дуже класний.

And there's this Flaubert quote that I love:

Я дуже люблю одну цитату Флобера:

"I have always tried to live in an ivory tower,

"Я завжди намагався жити у вежі зі слонової кістки;

but a tide of shit is beating at its walls,

але море лайна, що оточує її, підіймається все вище,

threatening to undermine it."

хвилі б’ють об її стіни з такою силою, що вона ось-ось впаде".

I consider myself the tide of shit.

Я думаю, що я - це хвиля лайна. (Сміх) (Оплески)

(Laughter) (Applause)

Знаєте, ми маємо пройти через це.

You know, we have to go through that.

Навіть у 1930-тих мої колеги,

Even in the 1930s, my colleagues

які намагалися зібрати докупи предмети абстрактного мистецтва,

that were trying to put together an abstract art show

мусили зупинити свою роботу,

had all of these works stopped by the customs officers

тому що митники вирішили - це не мистецтво.

that decided they were not art.

Так що це траплялося раніше, і буде траплятися у майбутньому,

So it's happened before, and it will happen in the future,

але я можу заявити, що я страшенно горда

but right now I can tell you that I am so, so proud

назвати Пак-мена частиною колекції МСМ.

to be able to call Pac-Man part of the MoMA collection.

І те саме, скажімо, з Тетрісом, оригінальною радянською версією.

And the same with, for instance, Tetris, original version, the Soviet one.

Це ж величезна праця.

And you know, the amount of work --

Олексій Пажитнов працював на радянську владу,

yeah, Alexey Pajitnov was working for the Soviet government

і ось як він винайшов Тетріс.

and that's how he developed Tetris,

Олексій самостійно розробив цілу гру

and Alexey himself reconstructed the whole game

і навіть продемонстрував нам симуляцію у катодній променевій трубці,

and even gave us a simulation of the cathode ray tube

що виглядало дуже круто.

that makes it look slightly bombed.

І це фантастично.

And it's fantastic.

Отож за цими надбаннями прихована величезна робота,

So behind these acquisitions is an enormous amount of work,

тому що ми все ще Музей сучасного мистецтва,

because we're still the Museum of Modern Art,

тому навіть коли ми відбираємо зразки поп-культури,

so even when we tackle popular culture,

то беремо їх як форму інтерактивного дизайну,

we tackle it as a form of interaction design

і як усе, що потрапляє до колекції МСМ,

and as something that has to go into the collection at MoMA,

їх треба дослідити.

therefore, has to be researched.

Тож, обираючи твір Еріка Чахі -

So to get to choosing Eric Chahi's

чудовий "Інший світ" -

wonderful Another World, amongst others,

ми зібрали когорту експертів,

we put together a panel of experts,

які працювали з цим витвором.

and we worked on this acquisition,

Здебільшого це моя робота з Кейт Сармоді та Паулем Галловеєм.

and it's mostly myself and Kate Carmody and Paul Galloway.

Ми працювали над цим півтора року.

We worked on it for a year and a half.

Звичайно, багато людей нам допомагало - розробники ігор,

So many people helped us — designers of games,

Джамін Варрен

you might know Jamin Warren

і його колеги з журналу "Кілл Скрін",

and his collaborators at Kill Screen magazine,

а також Кевін Славін.

and you know, Kevin Slavin. You name it.

Ми збирали всіх, тому що знали, що ми не дуже обізнані.

We bugged everybody, because we knew that we were ignorant.

Ми не були справжніми геймерами,

We were not real gamers enough,

тому нам довелося серйозно з ними поговорити.

so we had to really talk to them.

І ми вирішили, звичайно, придбати "Сім Сіті 2000",

And so we decided, of course, to have Sim City 2000,

не якесь інше "Сім Сіті", а саме це конкретне,

not the other Sim City, that one in particular,

і критерії, які ми розробили у процесі роботи,

so the criteria that we developed along the way

були дуже строгі. Існували не тільки критерії відбору,

were really strong, and were not only criteria of selection.

а й критерії демонстрації і зберігання.

They were also criteria of exhibition and of preservation.

Ось що робить ці надбання трохи більшим, ніж маленька гра

That's what makes this acquisition more than a little game

або маленький жарт. Ми міркували над тим, як зберегти

or a little joke. It's truly a way to think of how to preserve

і показати артефакти, які у майбутньому

and show artifacts that will more and more

стануть невід'ємною частиною нашого життя.

become part of our lives in the future.

Ми живемо не у цифровому світі,

We live today, as you know very well, not in the digital,

не у фізичному, а в тому супі,

not in the physical, but in the kind of minestrone

який створює наш розум з цих двох світів.

that our mind makes of the two.

І ось тут справді прихована інтерактивність, взаємодія.

And that's really where interaction lies,

Ось чому інтерактивність така важлива.

and that's the importance of interaction.

Щоб пояснити її суть, ми мусимо

And in order to explain interaction, we need to really

донести до людей,

bring people in and make them realize

яким чином інтерактивність є частиною їхнього життя.

how interaction is part of their lives.

Тому коли я про це говорю, я говорю не лише про відеоігри,

So when I talk about it, I don't talk only about video games,

які є найчистішою формою інтерактиву,

which are in a way the purest form of interaction,

найчистішою і за функціями, і за результатом.

unadulterated by any kind of function or finality.

Я також маю на увазі торгову машину МетроКард,

I also talk about the MetroCard vending machine,

яку я вважаю шедевром інтерактиву.

which I consider a masterpiece of interaction.

Її інтерфейс чудовий.

I mean, that interface is beautiful.

Це виглядає так, ніби дебелі хлопці з МТА виходять з тунелю.

It looks like a burly MTA guy coming out of the tunnel.

Своєю рукою ви можете помацати

You know, with your mitt you can actually paw

МетроКард, а я завжди кажу, які погані

the MetroCard, and I talk about how bad

звичайні банкомати.

ATM machines usually are.

Тому я даю людям можливість зрозуміти, що вони самотужки

So I let people understand that it's up to them

можуть відрізнити гарний інтерактив

to know how to judge interaction

від поганого.

so as to know when it's good or when it's bad.

Коли я показую "Сімсів",

So when I show The Sims,

я намагаюся примусити людей по-справжньому відчути, що означає

I try to make people really feel what it meant

взаємодіяти з "Сімсами",

to have an interaction with The Sims,

відчути не лише розваги, а й відповідальність,

not only the fun but also the responsibility

що прийшла разом із "Тамагочі".

that came with the Tamagotchi.

Відеоігри можуть мати глибокий зміст,

You know, video games can be truly deep

навіть якщо вони повністю беззмістовні.

even when they're completely mindless.

Я впевнена, що всі ви знаєте "Катамарі Дамасі".

I'm sure that all of you know Katamari Damacy.

Треба просто котити м'ячик і збирати якнайбільше об'єктів

It's about rolling a ball and picking up as many objects as you can

за визначений час

in a finite amount of time

з надією, що ви зможете зібрати планету.

and hopefully you'll be able to make it into a planet.

Я ніколи не робила планети, але так може бути.

I've never made it into a planet, but that's it.

Або "Віб-ріббон", який не продавався тут, у Сполучених Штатах.

Or, you know, Vib-Ribbon was not distributed here in the United States.

Це була гра для ПлейСтейшн, але здебільшого для Японії.

It was a PlayStation game, but mostly for Japan.

І це була одна з перших відеоігор,

And it was one of the first video games

у якій ви можете обирати власну музику.

in which you could choose your own music.

Ви можете вставити у ПлейСтейшн

So you would put into the PlayStation,

власний диск,

you would put your own CD,

і гра зміниться - вона гратиме вашу музику. Це справді фанастично.

and then the game would change alongside your music. So really fantastic.

Не можна не згадати "Ів Онлайн".

Not to mention Eve Online.

"Ів Онлайн" - це штучний всесвіт,

Eve Online is an artificial universe, if you wish,

але один із дипломатів, якого убили у Бенгазі -

but one of the diplomats that was killed in Benghazi,

не посол Стівенс, а один із його колег -

not Ambassador Stevens, but one of his collaborators,

був великим стрілком у "Ів Онлайн".

was a really big shot in Eve Online,

Отож реальний дипломат

so here you have a diplomat in the real world

проводив свій час у "Ів Онлайн",

that spends his time in Eve Online

щоб випробувати всі свої дипломатичні ідеї

to kind of test, maybe, all of his ideas about diplomacy

і гіпотези про створення всесвіту.

and about universe-building, and to the point that

Дійшло до того, що вбивство уперше оголосили

the first announcement of the bombing

саме в "Ів Онлайн",

was actually given on Eve Online,

а після його смерті декілька частин усесвіту

and after his death, several parts of the universe

назвали його ім'ям.

were named after him.

Нещодавно я була на фестивалі фанів "Ів Онлайн"

And I was just recently at the Eve Online fan festival

у Рейк'явіку - це було неперевершено.

in Reykjavík that was quite amazing.

Вони говорили про досвід,

I mean, we're talking about an experience

який багатьом здасться дивним,

that of course can seem weird to many,

але це було дуже пізнавально.

but that is very educational.

Звичайно, існують набагато пізнавальніші ігри.

Of course, there are games that are even more educational.

"Фортеця карликів" - це немов священний Грааль

Dwarf Fortress is like the holy grail

у багатокористувацькій онлайн грі.

of this kind of massive multiplayer online game,

Два брати Адамс були у Рейк'явіку,

and in fact the two Adams brothers were in Reykjavík,

і їх привітали

and they were greeted

гарячими оплесками усі фани "Ів Онлайн".

by a standing ovation by all the Eve Online fans.

Це треба було бачити. Це першокласна гра.

It was amazing to see. And it's a beautiful game.

Як бачите,

So you start seeing here that

естетика, така важлива

the aesthetics that are so important

для колекції музею на кшталт МСМ,

to a museum collection like MoMA's

залишається живою завдяки цим іграм.

are kept alive also by the selection of these games.

And you know, Valve -- you know, Portal --

У відеогрі "Портал" від компанії "Valve"

is an example of a video game in which

зображене насилля.

you have a certain type of violence

Тому я мушу згадати про

which also leads me to talk about

одне з найсуперечливіших питань, яке ми обговорювали,

one of the biggest issues that we had to discuss

коли вибирали відеоігри.

when we acquired the video games, what to do with violence.

Що робити з насиллям?

Right? We had to make decisions.

Ми мусимо робити вибір.

At MoMA, interestingly, there's a lot of violence

Цікаво, що мистецька частина колекції МСМ

depicted in the art part of the collection,

зображає чимало насилля.

but when I came to MoMA 19 years ago, and as an Italian,

Коли я прийшла до МСМ 19 років тому, я - як італійка -

I said, "You know what, we need a Beretta."

заявила: "Нам потрібна Беретта".

And I was told, "No. No guns in the design collection."

Мені відповіли: "Ні. Ніяких пістолетів у колекції дизайну".

And I was like, "Why?"

Interestingly, I learned that it's considered

Я здивувалася: "Чому?"

І дізналася, що вважають,

that in design and in the design collection,

що у дизайні та у колекції дизайну,

what you see is what you get.

те, що ви бачите - це те, чим ви користуєтесь.

So when you see a gun, it's an instrument for killing in the design collection.

Тому коли ви бачите пістолет у колекції дизайну - це інструмент для вбиства.

If it's in the art collection,

Якщо він у мистецькій колекції,

it might be a critique of the killing instrument.

він може бути критикою інструмента вбивства.

So it's very interesting.

Дуже цікаво.

But we are acquiring our critical dimension also in design,

Але дизайн набуває і критичного виміру,

so maybe one day we'll be able to acquire also the guns.

тож, можливо, одного дня ми зможемо придбати і пістолети.

But here, in this particular case, we decided,

Однак у цьому конкретному випадку ми вирішили,

you know, with Kate and Paul,

- я, Кейт і Пауль -

that we would have no gratuitous violence.

що у нас не буде ніякого безкарного насилля.

So we have Portal because you shoot walls

Тож ми придбали "Портал", де стріляють по стінах,

in order to create new spaces.

щоб створити новий простір.

We have Street Fighter II, because martial arts are good.

У нас є "Вуличний стрілок-2", адже бойові мистецтва - це добре.

(Laughter)

(Сміх)

But we don't have GTA because,

Але у нас немає "GTA", тому що -

maybe it's my own reflection,

можливо, це лише мій досвід -

I've never been able to do anything but crashing cars

усе, що я змогла там зробити - розбити авто

and shooting prostitutes and pimps.

і вбити повій та сутенерів.

So it was not very constructive. (Laughter)

Тож, це не дуже конструктивно. (Сміх)

So, I'm making fun of it, but we discussed this

Зараз я сміюся, але ми обговорювали цю тему

for so many days. You have no idea.

упродовж багатьох днів.

And to this day, I am ambivalent,

І я досі сумніваюся.

but when you have instead games like Flow, there's no doubt.

Однак коли йдеться про ігри на кшталт "Потоку", сумнівів немає.

It's like, it's about serenity and it's about sublime.

Ця гра про безтурботність і піднесення.

It's about experiencing what it means to be a sea creature.

Про життя морського створіння.

Then we have a few also side-scrollers -- classical ones.

Також ми маємо декілька класичних ігор-скроллерів.

So it's quite a hefty collection.

Величезну колекцію.

And right now, we started with the first 14,

Ми почали з перших чотирнадцяти,

but we have several that are coming up,

незабаром з'явиться ще кілька.

and the reason why we haven't acquired them yet

Чому ми їх досі не придбали?

is because you don't acquire just the game.

Тому що ви не просто купуєте гру.

You acquire the relationship with the company.

Ви вступаєте у перемовини з компанією.

What we want, what we aspire to, is the code.

Нам потрібен код.

It's very hard to get, of course.

Звичайно, його дуже важко дістати.

But that's what would enable us to preserve

Але саме він дасть нам змогу зберігати

the video games for a really long time,

відеоігри протягом тривалого часу.

and that's what museums do.

А саме цим і займаються музеї.

They also preserve artifacts for posterity.

Вони також зберігають артефакти для нащадків.

In absence of the code, because, you know,

Якщо немає коду -

video game companies are not very forthcoming in some cases,

а виробники відеоігор часом не дуже люб'язні -

in absence of that, we acquire the relationship with the company.

якщо немає коду, треба налагодити взаємини з компанією.

We're going to stay with them forever.

Ми згодні бути з ними вічно.

They're not going to get rid of us.

Вони не збираються позбутися нас.

And one day, we'll get that code. (Laughter)

І одного дня ми отримаємо той код. (Сміх)

But I want to explain to you the criteria that we chose

Але я хочу пояснити вам критерії, які ми вибрали

for interaction design. Aesthetics are really important.

для інтерактивного дизайну. Естетика дуже важлива.

And I'm showing you Core War here,

Перед вами "Бій у пам'яті" -

which is an early game that takes advantage aesthetically

одна з перших ігор, яка змогла перетворити

of the limitations of the processor.

обмеження процесора на естетику.

So the kind of interferences that you see here

Тип інтерфейсу, який ви тут бачите,

that look like beautiful barriers in the game

що виглядає як чудові бар'єри у грі,

are actually a consequence of the processor's limitedness,

це насправді наслідок обмежень процесора.

which is fantastic. So aesthetics is always important.

Отож естетика завжди важлива.

And so is space, the spatial aspect of games.

І також простір, просторовий аспект ігор.

You know, I feel that the best video games

На мій погляд, найкращі відеоігри

are the ones that have really savvy architects

мають справді продуману архітектуру.

that are behind them, and if they're not architects,

Якщо над грою не працювали

bona fide trained in architecture, they have that feeling.

класні, добросовісні, майстерні архітектори, то це одразу відчутно.

But the spatial evolution in video games is extremely important.

Просторова еволюція відеоігор надзвичайно важлива.

Time. The way we experience time in video games,

Час. Спосіб, у який ми відчуваємо час у відеоіграх,

as in other forms of interaction design,

це форма інтерактивного дизайну.

is really quite amazing.

Це справді дивовижно.

It can be real time or it can be the time within the game,

Це може бути реальний час, або час усередині гри,

as is in Animal Crossing, where seasons

як у грі "Приходь до лісу тварин", де сезони

follow each other at their own pace.

змінюються у своєму власному ритмі.

So time, space, aesthetics,

Отож, час, простір,естетика,

and then, most important, behavior.

і, нарешті, найважливіше - поведінка.

The real core issue of interaction design is behavior.

Ключове питання інтерактивного дизайну - це поведінка.

Designers that deal with interaction design behaviors

Дизайнери, що мають справу з інтерактивом, проектують моделі поведінки,

that go to influence the rest of our lives.

що впливатимуть на решту нашого життя.

They're not just limited to our interaction with the screen.

Вони не обмежені взаємодією з екраном.

In this case, I'm showing you Marble Madness,

У цьому випадку я показую гру "Мармурове божевілля".

which is a beautiful game

Це чудова гра,

in which the controller is a big sphere that vibrates with you,

у якій контролер - це велика сфера, що вібрує разом із вами,

so you have a sphere that's moving in this landscape,

так що ви маєте сферу, яка рухається у просторі,

and the sphere, the controller itself, gives you a sense of the movement.

і сфера, контролюючи себе, дає вам почуття руху.

In a way, you can see how video games

До певної міри відеоігри

are the purest aspect of interaction design

стали найчистішим прикладом інтерактивного дизайну,

and are very useful to explain what interaction is.

який чудово пояснює, що таке інтерактив.

We don't want to show the video games

Ми не хочемо показувати відеоігри

with the paraphernalia. No arcade nostalgia.

з атрибутами. Ніякої ностальгії за аркадами.

If anything, we want to show the code,

А ще ми б хотіли показати код.

and here you see Ben Fry's distellamap of Pac-Man,

Ось діаграма Пак-мена, яку створив Бен Фрай

of the Pac-Man code.

за кодом Пак-мена.

So the way we acquired the games is very interesting

Ми виставляємо ігри у напрочуд цікавий

and very unorthodox. You see them here

і нетрадиційний спосіб.

displayed alongside other examples of design,

Гра розташована поруч із іншими зразками дизайну,

furniture and other parts,

меблями та іншими речами,

but there's no paraphernalia, no nostalagia,

але це не периферія, не ностальгія,

only the screen and a little shelf with the controllers.

лише екран і маленька поличка з контролером.

The controllers are, of course, part of the experience,

Контролери - це частина досвіду,

so you cannot do away with it.

якої не можна проминути.

But interestingly, this choice was not condemned

Цікаво, що геймери не засудили

too vehemently by gamers.

наш вибір.

I was afraid that they would kill us,

Я боялася, що вони уб'ють нас,

and instead they understood, especially

однак вони, навпаки, зрозуміли нас,

when I told them that I was trying to apply the same stratagem

особливо коли я сказала їм, що завжди намагаюсь використовувати таку саму стратегію,

that Philip Johnson applied in 1934

що нею скористався Філіп Джонсон 1934 року,

when he wanted to make people understand

коли він хотів, щоб люди зрозуміли

the importance of design, and he took propeller blades

значення дизайну. Він взяв лопаті пропелера

and pieces of machinery and

і частини машини

in the MoMA galleries he put them on white pedestals

і поклав їх на білий п'єдестал у галереї МСМ

against white walls, as if they were Brancusi sculptures.

серед білих стін, немовби це скульптури Бринкуша.

He created this strange distance, this shock,

Він створив дивну дистанцію, шокував глядачів

that made people realize how gorgeous formally,

і змусив їх усвідомити, наскільки прекрасними,

and also important functionally, design pieces were.

а також функціонально важливими, є частини дизайну.

I would like to do the same with video games.

Я хочу зробити те саме з відеоіграми.

By getting rid of the sticky carpets and the cigarette butts

Позбувшись липких ковриків і недопалків,

and everything else that we might remember from our childhood,

і всього іншого, що могло залишитися у пам'яті з дитинства.

I want people to understand

Я хочу, щоб люди зрозуміли,

that those are important forms of design.

що це важлива форма дизайну.

And in a way, the video games, the fonts and everything else

До певної міри відеоігри, шрифти та все інше

lead us to make people understand

допомагає нам збагнути

a wider meaning for design.

дизайн у широкому значенні.

One of my dream acquisitions,

Одна із покупок, про яку я мріяла -

which has been on hold for a few years

яку було забуто на кілька років,

but now will come back on the front burner,

а тепер вона повернеться на перше місце -

is a 747.

це Боїнг 747.

I would like to acquire it, but without owning it.

Я хотіла придбати його, але не бути його власником.

I don't want it to be at MoMA and possessed by MoMA.

Я не хочу, щоб він перебував у МСМ і належав музею.

I want it to keep flying.

Я хочу, щоб він і далі літав.

So it's an acquisition where MoMA makes an arrangement

МСМ підписав договір, згідно з яким

with an airline and keeps the Boeing 747 flying.

авіалінія буде підтримувати Боїнг 747 у робочому стані.

And the same with the "@" sign that we acquired a few years ago.

Те ж саме із знаком "@", який ми придбали декілька років тому.

It was the first example of an acquisition of something

Ми уперше купили річ,

that is in the public domain.

яка була у публічному володінні.

And what I say to people, it's almost as if

Я кажу людям, що це майже так само, як

a butterfly were flying by

метелик, що літає.

and we captured the shadow on the wall,

Ми піймали його тінь на стіні

and just we're showing the shadow.

і показуємо просто тінь.

So in a way, we're showing a manifestation

Ми показуємо те,

of something that is truly important

що стало дуже важливим.

and that is part of our identity but that nobody can have.

Це частина нашої дійсності, якою ніхто не може володіти.

And it's too long to explain the acquisition,

Про цю покупку можна дуже довго говорити.

but if you want to go on the MoMA blog,

Якщо хочете, зайдіть на блог МСМ,

there's a long post where I explain why

там є великий пост, у якому я пояснюю, чому

it's such a great example of design.

це такі чудові приклади дизайну.

Along the way, I've had to burn a few chairs. You know?

Крім того, я спалила декілька стільців. Ви чули про це?

I've had to do away with a few concepts of design past.

Мені довелося покінчити з кількома концепціями дизайну минулого.

But I see that people are coming along,

Але я бачу, що люди приходять,

that the audiences, paradoxically,

що відвідувачі, як не дивно,

are much more responsive and much more understanding

значно чуйніші і набагато краще розуміють

of this expansion of design than some of my colleagues are.

розширену концепцію дизайну, ніж деякі мої колеги.

Design is truly everywhere,

Дизайн справді є скрізь,

and design is as important as anything,

і він дуже важливий.

and I'm so glad that, because of its diversity

Я страшенно рада, що він такий різноманітний

and because of its centrality to our lives,

і відіграє ключову роль у нашому житті.

many more people are coming to it

Для багатьох людей дизайн - це не професія,

as a profession, as a passion,

а пристрасть,

and as, very simply, part of their own culture.

частина їхньої культури.

Thank you very much.

Щиро дякую.

(Applause)

(Оплески)