Theaster Gates: How to revive a neighborhood: with imagination, beauty and art

Перекладач: Ulyana Tatsakovych Утверджено: Hanna Leliv

Я - гончар,

I'm a potter,

що видається доволі скромною професією.

which seems like a fairly humble vocation.

Я добре знаюся на горщиках,

I know a lot about pots.

я займаюся цим десь 15 років.

I've spent about 15 years making them.

Що захоплює мене у моїй мистецькій практиці

One of the things that really excites me in my artistic practice

і гончарському ремеслі, -

and being trained as a potter

це те, що ти дуже швидко вчишся створювати чудові речі з нічого;

is that you very quickly learn how to make great things out of nothing;

that I spent a lot of time at my wheel with mounds of clay trying stuff;

це те, що я просидів довго за гончарним кругом, ліплячи щось зі шматків глини;

and that the limitations of my capacity, my ability,

і те, що масштаби моїх здібностей і хисту

was based on my hands and my imagination;

залежали від моїх рук та уяви;

that if I wanted to make a really nice bowl

те, що коли я хотів виліпити справді гарну миску

and I didn't know how to make a foot yet,

і не знав ще, як зробити основу,

I would have to learn how to make a foot;

я мусів навчитися виготовляти основу;

that that process of learning has been very, very helpful to my life.

і те, що процес навчання був дуже і дуже корисним у моєму житті.

I feel like, as a potter,

Я відчуваю, що займаючись гончарством,

you also start to learn how to shape the world.

ти також починаєш вчитися змінювати світ.

There have been times in my artistic capacity

У моїй мистецькій професії були випадки,

that I wanted to reflect

коли я хотів відобразити

on other really important moments

інші справді важливі моменти

in the history of the U.S., the history of the world

в історії США, в історії світу,

where tough things happened,

де траплялися непрості речі,

but how do you talk about tough ideas

але як ви можете говорити про непрості ідеї,

не відокремлюючи людей від цього?

without separating people from that content?

Чи міг я використовувати мистецтво, як ці старі пожежні шланги з Алабами,

Could I use art like these old, discontinued firehoses from Alabama,

to talk about the complexities of a moment of civil rights in the '60s?

щоб говорити про труднощі руху за громадянські права в 60-х?

Is it possible to talk about my father and I doing labor projects?

Чи можна говорити про мене та мого батька, як ми займаємось трудовими проектами?

My dad was a roofer, construction guy, he owned small businesses,

Мій батько був покрівельником, будівельником, мав свій маленький бізнес,

у 80 він був готовий піти на пенсію, а його котел для варіння смоли перейшов мені у спадок.

and at 80, he was ready to retire and his tar kettle was my inheritance.

Now, a tar kettle doesn't sound like much of an inheritance. It wasn't.

Зараз котел для варіння смоли не видається великим спадком. Він ним і не був.

It was stinky and it took up a lot of space in my studio,

Він тхнув і займав багато місця у моїй майстерні,

but I asked my dad if he would be willing to make some art with me,

але я запитав батька, чи він не хотів би трохи займатися мистецтвом зі мною,

if we could reimagine this kind of nothing material

і чи могли б ми переосмислити цю нікудишню річ,

as something very special.

як щось дуже особливе.

І використовуючи матеріал та вміння мого батька,

And by elevating the material and my dad's skill,

could we start to think about tar just like clay, in a new way,

могли б почати думати про смолу, так як про глину, по-новому,

shaping it differently, helping us to imagine what was possible?

надаючи їй різної форми, допомагаючи собі уявити можливі варіанти?

After clay, I was then kind of turned on to lots of different kinds of materials,

Після глини я звернувся до багатьох інших видів матеріалу,

and my studio grew a lot because I thought, well,

і моя майстерня дуже розширилась, бо я вважав,

що не так матеріал, як наше вміння формувати речі має значення.

it's not really about the material, it's about our capacity to shape things.

I became more and more interested in ideas

Я все більше і більше цікавився ідеями

and more and more things that were happening just outside my studio.

і тим, що відбувалося за межами моєї майстерні.

Just to give you a little bit of context, I live in Chicago.

Щоб вам було зрозуміліше, я живу в Чикаго.

Зараз я живу на Південному Боці, але сам я із заходу.

I live on the South Side now. I'm a West Sider.

Для тих, хто не живе в Чикаго, це не буде мати ніякого значення,

For those of you who are not Chicagoans, that won't mean anything,

but if I didn't mention that I was a West Sider,

але якщо б я не згадав, що я із західної частини Чикаго,

багато людей в місті дуже б засмутилося.

there would be a lot of people in the city that would be very upset.

Я живу в районі Ґранд Кросинґ.

The neighborhood that I live in is Grand Crossing.

Цей район переживав і кращі часи.

It's a neighborhood that has seen better days.

It is not a gated community by far.

Це далеко не приватний квартал.

В моєму районі є багато занедбаних будівель,

There is lots of abandonment in my neighborhood,

і коли я був зайнятий виготовленням горщиків, займався мистецтвом,

and while I was kind of busy making pots and busy making art

and having a good art career,

і мав хорошу мистецьку кар'єру,

there was all of this stuff that was happening

багато чого відбувалося

just outside my studio.

за межами моєї студії.

All of us know about failing housing markets

Всі ми знаємо про занепад ринків нерухомості

and the challenges of blight,

і проблеми занедбання будинків.

and I feel like we talk about it with some of our cities more than others,

В деяких містах ми говоримо про це більше, ніж в інших,

але я думаю, багато міст в Америці і за її межами

but I think a lot of our U.S. cities and beyond

have the challenge of blight,

стикаються з проблемою спустошення

і занедбаних будівель, з якими люди більше не знають, що робити.

abandoned buildings that people no longer know what to do anything with.

Отож я подумав: "Чи міг би я почати думати

And so I thought, is there a way that I could start to think

про ці будівлі як про засіб розширення моєї творчої практики?"

about these buildings as an extension or an expansion of my artistic practice?

І якби я подумав про це разом з іншими творчими людьми --

And that if I was thinking along with other creatives --

architects, engineers, real estate finance people --

архітекторами, інженерами, агентами з нерухомості --

ми разом могли б осмислити

that us together might be able to kind of think

глобальніше питання переформування наших міст.

in more complicated ways about the reshaping of cities.

Отож я купив будівлю.

And so I bought a building.

The building was really affordable.

Вона коштувала недорого.

We tricked it out.

Ми прикрасили її.

Ми зробили її настільки гарною, наскільки змогли, просто, щоб

We made it as beautiful as we could to try to just get some activity happening

щось відбувалося в моєму кварталі.

on my block.

Once I bought the building for about 18,000 dollars,

Одного разу я купив будівлю приблизно за 18,000 доларів,

і в мене не залишилось грошей.

I didn't have any money left.

So I started sweeping the building as a kind of performance.

Тож я започаткував "підмітання будинку", ніби як виставу.

This is performance art, and people would come over,

Це - виконавське мистецтво,

і люди приходили, а я починав підмітати.

and I would start sweeping.

Because the broom was free and sweeping was free.

Бо віник був безкоштовний і підмітання теж.

It worked out.

Це спрацювало.

(Laughter)

(Сміх)

But we would use the building, then, to stage exhibitions, small dinners,

Цю будівлю ми потім використовували для виставок, невеликих обідів,

and we found that that building on my block, Dorchester --

і побачили, що ця будівля в моєму кварталі в Дорчестері --

we now referred to the block as Dorchester projects --

зараз ми говоримо про нього як про "дорчестерівські проекти" --

стала певною мірою місцем скупчення

that in a way that building became a kind of gathering site

for lots of different kinds of activity.

різних видів діяльності.

We turned the building into what we called now the Archive House.

Ми перетворили будівлю у так званий Будинок-Архів.

The Archive House would do all of these amazing things.

Будинок-Архів робив всі ці дивовижні речі.

Very significant people in the city and beyond

Важливі люди в місті і за межами міста

would find themselves in the middle of the hood.

опинялися в нашому кварталі.

And that's when I felt like

І тоді я почав відчувати, наче

був якийсь зв'язок між моїм минулим із глиною

maybe there was a relationship between my history with clay

і цим новим заняттям, що починало розвиватися,

and this new thing that was starting to develop,

that we were slowly starting

а ми повільно почали

to reshape how people imagined the South Side of the city.

змінювати уявлення людей про Південний Бік нашого міста.

Після одного будинку було ще кілька,

One house turned into a few houses,

and we always tried to suggest

і ми завжди намагалися наголосити,

що важливе не лише створення гарного зовнішнього образу,

that not only is creating a beautiful vessel important,

але й внутрішнє життя будівлі теж.

but the contents of what happens in those buildings is also very important.

So we were not only thinking about development,

Тож ми думали не лише про дизайн,

but we were thinking about the program,

ми думали про програму,

thinking about the kind of connections that could happen

про програму, про зв'язки, які могли виникнути

між одним будинком та іншим, між сусідніми будівлями.

between one house and another, between one neighbor and another.

Цей будинок став так званим Будинком Слухача

This building became what we call the Listening House,

з колекцією викинутих книг

and it has a collection of discarded books

from the Johnson Publishing Corporation,

з видавництва Джонсон

та книг із старої книгарні, що припиняла роботу.

and other books from an old bookstore that was going out of business.

Я просто хотів оживити ці будівлі, наскільки міг

I was actually just wanting to activate these buildings as much as I could

with whatever and whoever would join me.

за допомогою чогось чи когось, хто приєднувався до мене.

In Chicago, there's amazing building stock.

В Чикаго є дивовижний запас будівельних матеріалів.

This building, which had been the former crack house on the block,

Цей будинок колись був наркопритоном у нашому кварталі,

and when the building became abandoned,

а коли його залишили,

it became a great opportunity to really imagine what else could happen there.

з'явився чудовий шанс уявити, що ще там може відбуватися.

Отож ми перетворили це місце у Дім Чорно-білого Кіно.

So this space we converted into what we call Black Cinema House.

Black Cinema House was an opportunity in the hood to screen films

Дім Чорно-білого Кіно дав нам можливість показувати фільми,

that were important and relevant to the folk who lived around me,

що були важливими і актуальними для людей, які мене оточували.

that if we wanted to show an old Melvin Van Peebles film, we could.

Ми могли показати старі фільми Мелвіна ван Піблза,

If we wanted to show "Car Wash," we could.

і могли переглянути "Автомийку".

Це було дивовижно.

That would be awesome.

The building we soon outgrew,

Але скоро нам почало не вистачати місця,

and we had to move to a larger space.

і ми переїхали у просторіше місце.

Дім Чорно-білого Кіно, створений з маленького шматочка глини,

Black Cinema House, which was made from just a small piece of clay,

переріс у більший шматок глини, - в мою майстерню.

had to grow into a much larger piece of clay, which is now my studio.

What I realized was that for those of you who are zoning junkies,

Для тих, хто є прихильником районування, я усвідомив,

that some of the things that I was doing

коли займався певними речами

in these buildings that had been left behind,

в цих будівлях,

they were not the uses by which the buildings were built,

що вони не використовувалися в цілях, для яких були збудовані,

and that there are city policies that say,

і що є міська політика, що каже:

"Hey, a house that is residential needs to stay residential."

"Слухай, житловий будинок має залишатись житловим".

Але що робити в районах, в яких ніхто не хоче жити?

But what do you do in neighborhoods when ain't nobody interested in living there?

Що як люди, в яких були кошти, щоб виїхати, вже виїхали?

That the people who have the means to leave have already left?

What do we do with these abandoned buildings?

Що робити з цими покинутими будівлями?

And so I was trying to wake them up using culture.

Тож я намагався розбудити їх за допомогою культури.

We found that that was so exciting for folk,

Ми побачили, що це так подобається місцевим жителям,

and people were so responsive to the work, that we had to then find bigger buildings.

і люди так відкликалися на роботу, що нам довелося шукати більші будівлі.

By the time we found bigger buildings,

До того часу, як ми знайшли більші будівлі,

there was, in part, the resources necessary to think about those things.

нам частково стали необхідні ресурси, щоб подумати про це.

In this bank that we called the Arts Bank, it was in pretty bad shape.

Цей банк, так званий Банк Мистецтв, був у доволі поганому стані.

There was about six feet of standing water.

Там було десь два метри стоячої води.

It was a difficult project to finance,

Цей проект було важко фінансувати,

because banks weren't interested in the neighborhood

бо банки не цікавилися нашим районом,

бо люди були не зацікавлені,

because people weren't interested in the neighborhood

because nothing had happened there.

бо нічого там не відбувалося.

It was dirt. It was nothing. It was nowhere.

Там було брудно. Там нічого не було. Це було бозна-де.

And so we just started imagining, what else could happen in this building?

Тож ми почали уявляти, що ще може відбуватися в цій будівлі?

(Оплески)

(Applause)

And so now that the rumor of my block has spread,

Тож тепер, як чутки про мій район поширюються,

and lots of people are starting to visit,

і багато людей почали приїжджати,

we've found that the bank can now be a center

Ми побачили, що банк може бути центром

for exhibition, archives, music performance,

виставок, архівів, музичних виступів,

and that there are people who are now interested

і що є люди, які хочуть

in being adjacent to those buildings because we brought some heat,

жити поряд з цими будівлями, бо ми привнесли туди тепло,

розпалили свого роду вогнище.

that we kind of made a fire.

One of the archives that we'll have there is this Johnson Publishing Corporation.

Один із архівів, які ми там маємо - з видавництва Johnson.

We've also started to collect memorabilia from American history,

Ми також почали збирати пам'ятки американської історії

from people who live or have lived in that neighborhood.

від людей, що жили чи живуть в цьому районі.

Some of these images are degraded images of black people,

Деякі з цих світлин зображають принижених чорношкірих людей,

історії дуже непростого змісту,

kind of histories of very challenging content,

and where better than a neighborhood

і де краще, ніж в районі,

with young people who are constantly asking themselves about their identity

де молодь постійно ставить питання індивідуальності,

to talk about some of the complexities

поговорити про певні расові

of race and class?

і класові труднощі?

In some ways, the bank represents a hub,

Банк є певною мірою центром,

that we're trying to create a pretty hardcore node of cultural activity,

який ми намагаємось зробити потужним вузлом культурної діяльності,

and that if we could start to make multiple hubs

і якщо б ми почали створювати багато таких центрів

and connect some cool green stuff around there,

і насадили класної рослинності довкола

that the buildings that we've purchased and rehabbed,

тих будівель, які ми придбали і відновили,

which is now around 60 or 70 units,

їх вже є близько 60 чи 70-ти,

і ще б мініатюрний Версаль на довершення до всього,

that if we could land miniature Versailles on top of that,

and connect these buildings by a beautiful greenbelt --

і поєднали ці будівлі чудовим поясом із зелені --

(Applause) --

(Оплески) --

that this place where people never wanted to be

то це місце, колись нецікаве для людей,

стало б важливим місцем зустрічі

would become an important destination

for folk from all over the country and world.

людей із всієї країни і світу.

Певною мірою я досі почуваюся гончарем,

In some ways, it feels very much like I'm a potter,

that we tackle the things that are at our wheel,

що ми беремося за речі, що є перед нами на гончарному крузі,

we try with the skill that we have

використовуємо своє вміння,

to think about this next bowl that I want to make.

щоб подумати про наступну миску, яку хочемо зробити.

Після миски пішов один будинок, потім квартал, потім район,

And it went from a bowl to a singular house to a block to a neighborhood

to a cultural district to thinking about the city,

культурний центр, а зараз ми думаємо про місто,

and at every point, there were things that I didn't know that I had to learn.

і завжди були речі, яких я не знав і мусів навчитися.

I've never learned so much about zoning law in my life.

Я ніколи в житті так багато не дізнавався про міське районування.

I never thought I'd have to.

І ніколи не думав, що доведеться.

But as a result of that, I'm finding that there's not just room

Але в результаті, я розумію, що в моїй творчій практиці

є не лише одна ніша,

for my own artistic practice,

є багато місця для багатьох інших мистецьких практик.

there's room for a lot of other artistic practices.

So people started asking us,

Тож люди почали мене запитувати:

"Well, Theaster, how are you going to go to scale?"

"Ну, Сіестре, як ви плануєте розширятися?"

and, "What's your sustainability plan?"

і "Який у вас план стійкого розвитку?"

(Laughter) (Applause)

(Сміх) (Оплески)

And what I found was that I couldn't export myself,

І я зрозумів, що не можу переїхати,

that what seems necessary in cities like Akron, Ohio,

хоч це необхідно в Акроні, Огайо,

and Detroit, Michigan, and Gary, Indiana,

Детройті, Мічигані, Гері, Індіані,

is that there are people in those places who already believe in those places,

бо там є люди, що вірять у ті місця,

that are already dying to make those places beautiful,

і дуже прагнуть зробити їх гарними,

and that often, those people who are passionate about a place

і часто люди, захоплені місцем,

are disconnected from the resources necessary to make cool things happen,

не мають доступу до ресурсів, необхідних для створення крутих речей,

чи не мають доступу до людей,

or disconnected from a contingency of people

that could help make things happen.

які б могли допомогти.

So now, we're starting to give advice around the country

Тож тепер ми починаємо давати поради по всій країні,

як почати з того, що маєш,

on how to start with what you got,

how to start with the things that are in front of you,

як почати з речей, що перед тобою,

як зробити щось з нічого,

how to make something out of nothing,

how to reshape your world at a wheel or at your block

як переробити світ на гончарному крузі чи у вашому кварталі,

чи в масштабі міста.

or at the scale of the city.

Дуже вам дякую.

Thank you so much.

(Оплески)

(Applause)

June Cohen: Thank you. So I think many people watching this

Джун Коен: Дякую. Думаю, що багато людей після перегляду

will be asking themselves the question you just raised at the end:

поставлять собі те запитання, яке ви порушили в кінці:

How can they do this in their own city?

Як ми можемо зробити це у своєму місті?

You can't export yourself.

Ви не можете переїхати.

Give us a few pages out of your playbook about what someone who is inspired

Розкрийте нам кілька секретів, як людина, натхненна

about their city can do to take on projects like yours?

своїм містом, може розпочати такий проект?

Theaster Gates: One of the things I've found that's really important

Сіестер Ґейтс: Одна річ, яка виявилася справді важливою -

is giving thought to not just the kind of individual project,

це обдумувати не просто сам проект,

як, наприклад, старий будинок,

like an old house,

but what's the relationship between an old house,

а який існує зв'язок між старим будинком,

a local school, a small bodega,

місцевою школою, малим погребом,

and is there some kind of synergy between those things?

і чи вони якось взаємодіють?

Can you get those folk talking?

Чи можна залучити місцевих жителів до розмови?

I've found that in cases where neighborhoods have failed,

Я побачив, що в тих випадках, коли райони були в поганому стані,

they still often have a pulse.

у них все ще стукав пульс.

How do you identify the pulse in that place, the passionate people,

Як розпізнати той пульс, розпізнати тих зацікавлених людей,

and then how do you get folk who have been fighting,

як потім змусити тих людей, що боролися,

slogging for 20 years, reenergized about the place that they live?

важко працювали 20 років, знову повірити у місце, де вони живуть?

And so someone has to do that work.

Хтось має цим займатися.

If I were a traditional developer, I would be talking about buildings alone,

Коли б я був простим забудовником, я б говорив лише про

будівлі і ставив би на вікна табличку "Здається в оренду".

and then putting a "For Lease" sign in the window.

Я думаю, треба робити щось більше.

I think that you actually have to curate more than that,

that there's a way in which you have to be mindful about,

Є ще одна річ, про яку слід пам'ятати:

what are the businesses that I want to grow here?

Який бізнес я хочу там започаткувати?

And then, are there people who live in this place

чи є люди в цьому місці,

who want to grow those businesses with me?

які б хотіли займатися бізнесом зі мною?

Because I think it's not just a cultural space or housing;

Бо я думаю, що це не має бути просто культурний простір чи житло;

there has to be the recreation of an economic core.

має бути ще якась економічна діяльність.

So thinking about those things together feels right.

Тож правильно буде думати про ці речі разом.

JC: It's hard to get people to create the spark again

ДК: Важко змусити людей знову запалити іскру,

when people have been slogging for 20 years.

коли вони важко працювали 20 років.

Are there any methods you've found that have helped break through?

Чи є якісь методи, які б допомогли добитися успіху?

TG: Yeah, I think that now there are lots of examples

С.Г: Так, гадаю, є багато прикладів того,

of folk who are doing amazing work,

як люди робили дивовижну роботу,

but those methods are sometimes like, when the media is constantly saying

але ті методи іноді стосуються того, як ЗМІ постійно каже,

that only violent things happen in a place,

що в місці трапляються тільки жорстокі речі,

то на основі ваших вмінь і окремої ситуації,

then based on your skill set and the particular context,

what are the things that you can do in your neighborhood

що ви можете зробити у вашому районі,

to kind of fight some of that?

щоб це побороти?

So I've found that if you're a theater person,

І я зрозумів, що якщо ви любите театр, то для вас

you have outdoor street theater festivals.

існують вуличні театральні фестивалі.

In some cases, we don't have the resources in certain neighborhoods

В деяких випадках у певних районах ми не маємо ресурсів,

to do things that are a certain kind of splashy,

щоб створювати якісь сенсаційні речі,

але якщо ви зможете знайти способи, щоб переконатися,

but if we can then find ways of making sure that people

що місцеві жителі,

who are local to a place,

plus people who could be supportive of the things that are happening locally,

плюс люди, які можуть допомогти,

зберуться разом,

when those people get together,

Гадаю, справді можуть вийти дивовижні речі.

I think really amazing things can happen.

JC: So interesting.

ДК: Дуже цікаво.

Але як ви можете впевнитися, що проекти, які ви створюєте,

And how can you make sure that the projects you're creating

are actually for the disadvantaged

призначені для неблагополучних, а не

and not just for the sort of vegetarian indie movie crowd

для натовпу фанів інді-фільмів,

що можуть переїхати, щоб цим скористатися.

that might move in to take advantage of them.

TG: Right on. So I think this is where it starts to get into the thick weeds.

СГ: Правильно. Тут ми плутаємося.

ДК: Давайте розберемося. СГ: Ґранд Кросинґ зараз

JC: Let's go there. TG: Right now, Grand Crossing

is 99 percent black, or at least living,

на 99% заселений чорношкірими,

and we know that maybe who owns property in a place

і ми знаємо, що той, хто має там якусь власність,

is different from who walks the streets every day.

відрізняється від простого перехожого.

So it's reasonable to say that Grand Crossing is already

То доцільно сказати, що Ґранд Кросинґ вже

in the process of being something different than it is today.

перебуває в процесі змін.

But are there ways to think about housing trusts or land trusts

Але чи є спосіб подумати про земельні фонди чи фонди нерухомості

чи програму планової забудови,

or a mission-based development

that starts to protect some of the space that happens,

що захищає те, що відбувається,

because when you have 7,500 empty lots in a city,

бо коли у вас є 7,500 пустих ділянок у місті,

you want something to happen there,

ви хочете, щоб там щось відбувалось,

but you need entities that are not just interested in the development piece,

але вам треба осіб, які не просто зацікавлені в забудові,

але і в стабілізації,

but entities that are interested in the stabilization piece,

бо часто забудовник справді має мотивацію,

and I feel like often the developer piece is really motivated,

but the other work of a kind of neighborhood consciousness,

але робота над людською свідомістю

в районі не відбувається.

that part doesn't live anymore.

So how do you start to grow up important watchdogs

Тож де дістати тих важливих спостерігачів,

that ensure that the resources that are made available

які б стежили, щоб ресурси були доступні

to new folk that are coming in

для приїжджих людей

are also distributed to folk who have lived in a place for a long time.

і для людей, що живуть в місці довгий час.

JC: That makes so much sense. One more question:

ДК: Звучить розумно. Ще одне питання:

You make such a compelling case for beauty and the importance of beauty and the arts.

Ви навели такий переконливий аргумент про важливість краси і мистецтва.

Хтось заперечить, що кошти краще витратити

There would be others who would argue that funds would be better spent

on basic services for the disadvantaged.

на основні потреби для неблагополучних.

How do you combat that viewpoint, or come against it?

Як ви боретесь з цією точкою зору чи йдете проти неї?

TG: I believe that beauty is a basic service.

СГ: Я вірю, що краса -

це основна потреба. (Оплески)

(Applause)

Часто я бачу, що коли ресурси

Often what I have found is that when there are resources

that have not been made available to certain under-resourced cities

є недоступними для міст, районів, чи спільнот

or neighborhoods or communities,

з нестачею ресурсів,

that sometimes culture is the thing that helps to ignite,

то культура - це те, що допомагає запалити іскру.

Я не можу зробити все,

and that I can't do everything,

but I think that there's a way in which if you can start with culture

але я думаю, що коли почати з культури

and get people kind of reinvested in their place,

і змусити людей знову інвестувати у свої міста,

other kinds of adjacent amenities start to grow,

інші суміжні послуги почнуть розвиватися,

and then people can make a demand that's a poetic demand,

тоді люди почнуть ставити вимоги, вищі вимоги,

and the political demands that are necessary to wake up our cities,

і політичні вимоги для пробудження міст,

they also become very poetic.

теж стануть вищими в культурному плані.

JC: It makes perfect sense to me.

ДК: Як на мене - це чудово.

Сістере, великі спасибі за те, що були з нами сьогодні.

Theaster, thank you so much for being here with us today.

Спасибі. Сіестер Ґейтс.

Thank you. Theaster Gates.

(Applause)

(Оплески)