Why winning doesn't always equal success | Valorie Kondos Field

Перекладач: Svitlana Dulyuk Утверджено: Мирослава Кругляк

OK, I have a question for all of us.

У мене є питання до вас всіх.

You ready?

Готові?

Is all winning success?

Чи кожна перемога означає успіх?

(Murmurs)

(Шум голосів)

Oh.

Гм.

(Laughter)

(Сміх)

Whoa. OK.

Ну, ось так.

I am the recently retired head coach

Я недавно вийшла на пенсію з посади головного тренера

of the UCLA Women's Gymnastics Team,

жіночої команди зі спортивної гімнастики Каліфорнійського

a position that I held for 29 years.

університету в ЛА, де пропрацювала 29 років.

(Applause)

(Оплески)

Thank you.

Дякую.

And during my tenure,

І за час мого тренерства

I experienced a lot of winning.

у нас було багато перемог.

I led our team to seven National Championships,

Я вела команду до семи Національних Чемпіонатів,

I was inducted into the UCLA Athletic Hall of Fame

моє ім'я є в Залі спортивної слави в університеті,

and I was even voted the Coach of the Century

і я навіть була обрана Тренером Століття

by the Pac-12 Conference.

Конференцією Pac-12.

(Applause)

(Оплески)

Winning is really, really,

Перемагати – це насправді, насправді,

like, really, really fun.

насправді велике задоволення.

(Laughter)

(Сміх)

But I am here to share my insight:

Проте, я тут хочу поділитись своїм баченням:

winning does not always equal success.

перемога не завжди прирівнюється до успіху.

All across America and around the world,

По всій Америці та в усьому світі

we have a crisis

маємо кризу так званої

in the win-at-all-cost cultures

"перемоги будь-якою ціною",

that we have created.

кризу, яку ми самі й створили.

In our schools,

В наших школах,

in our businesses, in politics,

у нашому бізнесі, політиці,

winning at all cost has become acceptable.

перемога будь-якою ціною стала прийнятною.

As a society,

Наше суспільство

we honor the people at the top of the pyramid.

поважає тих людей, які займають перше місце.

We effusively applaud those people who win championships and elections and awards.

Ми голосно аплодуємо тим, хто виграє чемпіонати, вибори чи різні нагороди.

But sadly, quite often,

Та, на жаль, досить часто

those same people are leaving their institutions

ті самі люди звільняються зі своєї роботи,

as damaged human beings.

будучи глибоко травмованими.

Sadly, with straight A's,

Шкода, що, маючи лише відмінні оцінки,

kids are leaving school damaged.

діти випускаються з школи з моральними травмами.

With awards and medals,

Маючи і медалі, і нагороди,

athletes often leave their teams damaged,

спортсмени покидають команди, будучи травмованими

emotionally, mentally, not just physically.

не лише фізично, а й емоційно та духовно.

And with huge profits, employees often leave their companies damaged.

І маючи великий дохід, працівники звільняються через різні травми.

We have become so hyperfocused on that end result,

Ми так сильно зациклюємося на результаті,

and when the end result is a win,

що коли ми зрештою здобуваємо перемогу,

the human component of how we got there

людська компонента нашого успіху

often gets swept under the proverbial rug,

часто буває, як у тій приказці, заметеною під килим,

and so does the damage.

і так ми отримуємо травми.

So I'm calling for a time-out.

Тому, я закликаю до перепочинку.

Time-out.

Перерви.

We need to redefine success.

Нам потрібно переосмислити успіх.

Real success is developing champions in life for our world,

Справжній успіх – це розвиток чемпіонів, які б крокували по життю у нашому світі,

win or lose.

незалежно від того, виграють вони, чи програють.

(Applause)

(Оплески)

Real success is developing champions in life,

Справжній успіх – розвиток чемпіонів по життю,

not for your team,

не для команди,

not for your business

не для вигоди,

and, I'm sad to tell you, not even for your Christmas card bragging rights.

і, сумно казати, навіть не для того, щоб вихвалятись в Різдвяній листівці.

Sorry.

Пробачте.

So how do we do this?

То як же нам цього досягти?

First of all, you may be able to dictate your way to a win,

Перш за все, ви можете диктувати власні правила, щоб перемогти,

but you can't dictate your way to success.

але не можете диктувати правила, щоб досягти успіху.

Let me take you back to 1990, when I was first appointed the head coach

Дозвольте повернутись до 1990-го, коли мене вперше призначили тренером

of the UCLA Women's Gymnastics Team.

жіночої команди з гімнастики Університету в ЛА.

And I would like to share with you that I've never done gymnastics.

І я б хотіла зазначити, що я ніколи не займалась гімнастикою.

I grew up in the world of ballet.

З дитинства займаючись балетом,

I have never done a cartwheel,

я ніколи не робила колесо.

and I couldn't teach you how to do a proper cartwheel.

І не уявляла, як навчити когось робити колесо.

(Laughter)

(Сміх)

It's sadly true.

На жаль, це правда.

And I knew nothing about how to develop a team culture.

І не знала нічого, як розвинути командний дух.

The best I could do was mimic other coaches who had won.

Найкраще, що я могла зробити – це наслідувати інших тренерів-переможців.

And so I became tough-talking,

І тому я стала жорстокою,

tough-minded, relentless,

непохитною, невблаганною,

unsympathetic,

бездушною,

bullish, unempathetic

черствою, нервовою

and oftentimes downright mean.

і часто грубою та відвертою.

I acted like a head coach

Я поводилась, ніби тренер,

whose only thought was to figure out how to win.

в якого на думці була виключно перемога.

My first few seasons as a head coach

Мої перші сезони на посаді тренера

were abysmal,

були жахливими,

and after putting up with my brash coaching style for a few years,

і після того, як команда кілька років терпіла мій жорстокий тренерський стиль,

our team asked me for a team meeting.

зрештою мене покликали на зустріч.

Well, I love team meetings,

Мені до вподоби такі збори,

so I said, "Yay! Let's have a team meeting."

і тому я з радістю погодилась.

And for two solid hours,

І цілі дві години вони наводили мені приклади,

they gave me examples of how my arrogance was hurtful and demeaning.

як їх ображала і принижувала моя зарозумілість.

Yeah, not yay.

Так, не весело.

They explained to me

Вони пояснили,

that they wanted to be supported,

що їм потрібна була підтримка,

not belittled.

а не приниження.

They wanted to be coached up, not torn down.

Вони хотіли, щоб їх тягнули догори, а не опускали вниз.

They wanted to be motivated,

Вони хотіли, щоб їх мотивували,

not pressured or bullied.

а не тиснули і не знущались.

That was my time-out,

Я взяла тайм-аут

and I chose to change.

і вирішила змінитись.

Being a dogmatic dictator

Догматичний диктаторський стиль

may produce compliant, good little soldiers,

здатен виховати поступливих хороших рядових солдатів,

but it doesn't develop champions in life.

але не чемпіонів по життю.

It is so much easier, in any walk of life,

Ну це ж набагато легше у всіх сферах життя

to dictate and give orders

диктувати і роздавати накази,

than to actually figure out how to motivate someone

ніж зрозуміти, як насправді мотивувати когось

to want to be better.

захотіти змінитись на краще.

And the reason is -- we all know this --

І причину ми всі знаємо:

motivation takes a really long time

потрібно значно більше часу, щоб мотивування

to take root.

змогло пустити коріння.

But when it does,

Та коли це стається,

it is character-building

загартовується характер

and life-altering.

і змінюється все життя.

I realized that I needed to fortify our student-athletes

Я зрозуміла, що мені потрібно підтримувати спортсменок

as whole human beings,

як людей в цілому,

not just athletes who won.

а не тільки вести до перемоги.

So success for me shifted

Тому поняття успіху для мене змінилось

from only focusing on winning

від сліпої віри в перемогу

to developing my coaching philosophy,

до розвитку філософії тренерства,

which is developing champions in life through sport.

яка розвиває чемпіонів по життю за допомогою спорту.

And I knew if I did this well enough,

І я знала, якщо буду робити це добре,

that champion mentality would translate to the competition floor.

то менталітет чемпіона проявиться і на змагальному майданчику.

And it did.

Так і сталось.

The key ingredient was to develop trust

Ключовим елементом був розвиток довіри

through patience,

через терпимість,

respectful honesty

повагу, чесність

and accountability --

і відповідальність –

all of the ingredients that go into tough love.

всі елементи, що приводять до міцної любові.

Speaking of tough love,

До речі, щодо міцної любові,

Katelyn Ohashi is a perfect example of this.

Кейтлін Охаші – чудовий приклад цього.

You may have all seen her floor routine.

Ви, можливо, всі бачили її звичайну розминку.

It has had over 150 million views.

Вона набрала більш, ніж 150 мільйонів переглядів.

And the consensus is, her performance is pure joy.

Усі погодяться, що її виступ – це чисте задоволення.

However, when Katelyn came to UCLA, she was broken in body, mind and spirit.

Проте, вона прийшла до нашої збірної духовно, фізично та морально зламаною.

She had grown up in a stereotypical, very high-level athletic world,

Кейтлін виросла в стереотипному спортивному світі високого рівня.

and she was damaged.

Що і завдало їй травм.

So when Katelyn came to UCLA her freshman year,

Будучи першокурсницею в Універститеті Каліфорнії в ЛА,

she found her inner rebel quite well,

вона дуже швидко почала бунтуватись, дійшло до того,

to the point where she was no longer able to do gymnastics

що вона більше не могла займатися гімнастикою

at the level at which she was recruited.

на тому рівні, якого від неї очікували.

And I will never forget

І я ніколи не забуду зборів,

a team meeting we had halfway through her freshman season.

які відбулися через півроку після її вступу.

We were in there with the team, the coaching staff, the support staff,

Там була присутня команда, тренерський склад, допоміжний персонал,

sports psychologist,

психологи для спортсменів,

and Katelyn very clearly and unapologetically said,

і Кейтлін дуже чітко й безцеремонно сказала:

"I just don't want to be great again."

"Я просто не хочу знову бути відомою."

I felt like I got sucker punched.

Для мене це було ніби несподіваний удар.

My first thought was,

Першою думкою було:

"Then why the heck am I going to honor your scholarship?"

"Тоді, чому, до біса, я повинна перейматись вашою стипендією?"

It was a really snarky thought, and thankfully I didn't say it out loud,

То була справді зла думка, і, на щастя, я не сказала це вголос,

because then I had clarity.

бо вчасно зрозуміла суть.

Katelyn didn't hate gymnastics.

Кейтлін не ненавиділа гімнастику.

Katelyn hated everything associated with being great.

Вона ненавиділа все, що було пов'язане з величчю.

Katelyn didn't want to be a winner,

Кейтлін не хотіла бути переможцем,

because winning at all cost had cost her her joy.

бо перемога-за-будь-яку-ціну забрала в неї задоволення.

My job was to figure out how to motivate her

Моїм завданням було зрозуміти, як змотивувати її

to want to be great again,

знову захотіти бути відомою,

by helping her redefine success.

для цього треба їй допомогти переосмислити слово "успіх".

My enthusiasm for that challenge turned into determination

Мій ентузіазм перетворився на рішучість,

when one day Katelyn looked me in the eye and said,

коли одного разу Кейтлін глянула мені в очі і сказала:

"Ms. Val, I just want you to know,

"Пані Вал, я просто хочу, щоб ви знали,

everything you tell me to do, I do the exact opposite."

всі ваші вказівки я виконую з точністю до навпаки".

(Laughter)

(Сміх)

Yeah, it was like, yeah, Katelyn, challenge accepted. OK.

І це було ніби: ну, дівчинко, виклик прийнято.

(Laughter)

(Сміх)

And further proof that dictating was not going to win.

І це ще один доказ того, що накази не ведуть до перемоги.

So I embarked on the painfully slow process

Тому я взялась за надзвичайно повільний процес

of building trust

побудови довіри,

and proving to her that first and foremost

намагання довести їй, що насамперед і найбільше

I cared about her as a whole human being.

я піклуюсь про неї, як про особистість.

Part of my strategy was to only talk to Katelyn about gymnastics in the gym.

Частиною стратегії було те, що про гімнастику ми говорили тільки в залі.

Outside of the gym, we talked about everything else:

А за стінами залу ми говорили про все інше:

school, boys, families, friends, hobbies.

школу, хлопців, родину, друзів, хобі.

I encouraged her to find things outside of her sport that brought her joy.

Я заохочувала її знайти речі, які дають задоволення, окрім спорту.

And it was so cool

І так круто було бачити,

to see the process of Katelyn Ohashi literally blossom before our eyes.

як з'являється вогник в її очах, як вона буквально розквітала.

And through that process,

І в процесі цього перетворення,

she rediscovered her self-love

вона віднайшла любов до себе

and self-worth.

і власну цінність.

And slowly, she was able to bring that joy

Поступово вона змогла повернути собі радість

back to her gymnastics.

від занять спортом.

She went on to earn the NCAA title on floor,

Вона продовжувала працювати над отриманням титулу NCAA

and she helped our team win our seventh NCAA championship in 2018.

і завдяки їй, ми виграли сьомий чемпіонат NCAA в 2018.

So --

Отже,

Thank you.

дякую.

(Applause)

(Оплески)

So let's think about the Katelyn Ohashis in your life.

Подумайте про таких Кейтлін Охаші у своєму житті.

Let's think about those people under your care and your guidance.

Давайте подумаємо про людей, які під вашою опікою та керівництвом.

What are you telling your kids on the car ride home?

Що ви розповідаєте дітям по дорозі додому?

That car ride home

Така поїздка додому

has much more impact than you know.

має набагато більший вплив, ніж ви думаєте.

Are you focusing on the end result,

Ви зосереджені на кінцевому результаті,

or are you excited to use that time

чи хотіли б використовувати цей час,

to help your child develop into a champion?

щоб розвинути в дитині чемпіона?

It's very simple:

Все дуже просто:

you will know you're focusing on the end result

ви дасте знати, що головне для вас – це результат,

if you ask questions about the end result.

якщо будете розпитувати саме про це.

"Did you win?"

"Ти виграла?"

"How many points did you score?"

"Скільки очок отримала?"

"Did you get an A?"

"В тебе найвищий бал?"

If you truly are motivated about helping your child develop into a champion,

Якщо ж ви справді хочете допомогти дитині стати чемпіоном,

you will ask questions about the experience

то будете запитувати про досвід

and the process,

та процес.

like, "What did you learn today?"

Наприклад: "Що ти дізналась сьогодні?"

"Did you help a teammate?"

"Допомагала друзям по команді?"

And, my favorite question,

І, моє улюблене питання,

"Did you figure out how to have fun at working really, really hard?"

"Ти зрозуміла, як насолоджуватись важкою, дуже важкою працею?"

And then the key is to be very still

А тоді важливо бути терплячим

and listen to their response.

і слухати їхні відповіді.

I believe that one of the greatest gifts we can give another human being

Один із найважливіших подарунків, який ми можемо зробити іншій людині –

is to silence our minds

це вгамувати розум,

from the need to be right

не намагатись бути правим,

or the need to formulate the appropriate response

не намагатись подумки сформулювати правильну відповідь,

and truly listen

а справді слухати,

when someone else is talking.

коли хтось розмовляє.

And in silencing our minds,

Завдяки заспокоєнню думок,

we actually hear our own fears and inadequacies,

ми, насправді, чуємо власні страхи та недоліки,

which can help us formulate our response

що, в свою чергу, допоможе виразити відповіді

with more clarity and empathy.

більш просто і співчутливо.

Kyla Ross, another one of our gymnasts,

Кайла Росс, ще одна з гімнасток,

is one of the greatest gymnasts in the history of the sport.

одна з найвизначніших гімнасток в історії спорту.

She's the only athlete to have earned the trifecta:

Єдина спортсменка, яка зайняла три основні позиції:

she's a national champion,

національний чемпіон,

a world champion

світовий чемпіон

and an Olympic champion.

та Олімпійський чемпіон.

She's also not one for small talk,

Вона також не дуже балакуча людина,

so I was a bit surprised one day when she came to my office,

тож я здивувалась, коли одного дня вона зайшла у мій кабінет,

sat on the couch

сіла на диван,

and just started talking --

і просто почала говорити.

first about her major,

Спершу вона говорила про навчання,

then about graduate school

потім про випуск зі школи,

and then about everything else that seemed to pop into her mind.

і потім абсолютно про все, що спадало їй на думку.

My inner voice whispered to me

Внутрішній голос мені підказував,

that something was on her mind,

що вона щось мала на увазі,

and if I was still

і якщо я буду мовчати

and gave her enough time,

та дам досить часу,

it would come out.

вона щось розповість.

And it did.

І вона розказала.

It was the first time that Kyla had shared with anyone

Це вперше Кайла із кимось поділилась,

that she had been sexually abused by Larry Nassar,

що була жертвою сексуального насилля Ларрі Нассара,

the former USA Gymnastics team doctor,

колишнього лікаря гімнастичної команди США,

who was later convicted of being a serial child molester.

якого пізніше звинуватили в розбещенні неповнолітніх.

Kyla came forward

Кайла рухалась вперед

and joined the army

і приєдналась до армії тих,

of Nassar survivors

хто пережив насильство Нассара,

who shared their stories

хто поділився своїми історіями,

and used their voices

і чиї голоси

to invoke positive change for our world.

зумовили позитивні зміни нашого світу.

I felt it was extremely important at that time

Я вважала, що в той час було надзвичайно важливо

to provide a safe space for Kyla and our team.

дати безпечний простір Кайлі та нашій команді.

And so I chose to talk about this in a few team meetings.

Тому, я вирішила говорити про такі речі на командних зборах.

Later that year, we won the national championship,

Пізніше того року, ми виграли національний чемпіонат,

and after we did, Kyla came up to me and shared with me the fact

і коли ми це зробили, Кайла підійшла до мене і поділилася,

that she felt one reason that we'd won

що вона вважає однією з причин перемоги

was because we had addressed the elephant in the room,

те, що ми помітили слона в кімнаті,

the tragedy that had not only rocked the world

ту трагедію, яка не тільки потрясла світ,

but that had liberated the truths and the memories in herself

а й допомогла випустити на волю правду та спогади, не лише особисто їй,

and in so many of her friends

а й багатьом її друзям

and her peers.

та одноліткам.

As Kyla said,

Як Кайла сказала,

"Ms. Val, I literally felt myself walk taller as the season went on,

"Пані Вал, я буквально відчула, що почала ходити впевненіше під час сезону

and when I walked onto that championship floor, I felt invincible."

і коли виходила на паркет чемпіонату, то почувалась непереможною."

Simply --

Просто,

(Applause)

(Оплески)

Simply because she had been heard.

Просто тому, що її почули.

As parents, as coaches,

Як батьки, тренери,

as leaders,

лідери,

we can no longer lead from a place

ми більше не можемо виходити з того,

where winning is our only metric of success,

що перемога – це єдине мірило успіху,

where our ego sits center stage,

а наше его посеред сцени,

because it has been proven

бо було доведено,

that that process produces broken human beings.

що цей процес породжує розбитих людей.

And I emphatically know

І я чітко знаю,

that it is absolutely possible

це цілком можливо

to produce and train champions in life

створювати і тренувати чемпіонів по життю

in every single walk of life

в кожній окремій життєвій точці,

without compromising the human spirit.

не завдаючи при цьому шкоди людській душі.

(Applause)

(Оплески)

It starts with defining success

Варто почати з визначення успіху

for yourself and those under your care

для вас і тих, хто під вашою опікою,

and then consistently

а потім послідовно

self-examining whether your actions are in alignment with your goals.

перевіряти себе, чи відповідають ваші дії вашим цілям.

We are all coaches in some capacity.

Ми всі є тренерами певною мірою.

We all have a collective responsibility

Ми всі несемо колективну відповідальність

to develop champions in life for our world.

за розвиток чемпіонів по життю для нашого світу.

That is what real success looks like,

Так виглядає справжній успіх.

and in the world of athletics,

І в світі легкої атлетики

that is what we call a win-win.

це називається перемога всіх перемог.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)