Go Ahead, Dream About the Future | Charlie Jane Anders | TED

Перекладач: Nataliia Berezovska Утверджено: Khrystyna Romashko

Every science fiction writer

Кожен письменник-фантаст

has a story about a time when the future arrived too soon.

має історію про те, що майбутнє настало надто швидко.

I have a lot of those stories.

У мене безліч таких історій.

Like, OK, for example:

Наприклад,

years ago, I was writing a story where the government

декілька років тому я писала оповідання про уряд,

starts using drones to kill people.

який почав використовувати дрони, щоб убивати людей.

I thought that this was a really intense, futuristic idea,

Я вважала, що це дуже вражаюча та футуристична ідея,

but by the time the story was published,

але на момент публікації оповідання

the government was already using drones to kill people.

уряд вже використовував дрони для вбивства людей.

Our world is changing so fast,

Наш світ змінюється дуже швидко,

and there's a kind of accelerating feedback loop

й існує така собі петля, яка прискорює зворотній зв'язок,

where technological change and social change feed on each other.

у ній технології і соціальні зміни взаємно підживлюються.

When I was a kid in the 1980s,

Коли я була дитиною в 1980-х,

we knew what the future was going to look like.

ми знали, як буде виглядати майбутнє.

It was going to be some version of "Judge Dredd" or "Blade Runner."

Воно мало бути схожим на фільми «Суддя Дредд» чи «Той, хто біжить по лезу»

It was going to be neon megacities and flying vehicles.

Мали з'явитися неонові мегаполіси і літаючий транспорт.

But now, nobody knows what the world is going to look like

Але зараз ніхто не знає, як буде виглядати світ

even in just a couple years,

навіть через декілька років,

and there are so many scary apparitions lurking on the horizon.

і так багато страшних видінь майорить на горизонті.

From climate catastrophe to authoritarianism,

Від кліматичної катастрофи до авторитаризму,

everybody is obsessed with apocalypses,

всіх хвилює апокаліпсис,

even though the world ends all the time, and we keep going.

і хоч весь час відбуваються кінці світу, життя триває.

Don't be afraid to think about the future, to dream about the future,

Не бійтеся думати про майбутнє, мріяти про майбутнє,

to write about the future.

писати про майбутнє.

I've found it really liberating and fun to do that.

Мені здається, що це дуже весело і це робить вільним.

It's a way of vaccinating yourself

Ви робите собі щеплення

against the worst possible case of future shock.

на випадок найгіршого розвитку подій.

It's also a source of empowerment,

Це також розширює можливості,

because you cannot prepare for something that you haven't already visualized.

тому що ви не можете підготуватися до того, чого ви ще не уявляли.

But there's something that you need to know.

Але ви повинні дещо знати.

You don't predict the future;

Ви не пророкуєте майбутнє,

you imagine the future.

ви його вигадуєте.

So as a science fiction writer

Як науковий фантаст,

whose stories often take place years or even centuries from now,

дія оповідань якого часто відбувається століттями пізніше,

I've found that people are really hungry for visions of the future

я зрозуміла, що люди жадібно шукають бачення майбутнього,

that are both colorful and lived in,

мальовничого і при цьому обжитого,

but I found that research on its own is not enough to get me there.

але я зрозуміла, що самого по собі дослідження недостатньо.

Instead, I use a mixture of active dreaming

Натомість, я поєдную фантазію

and awareness of cutting-edge trends in science and technology

і обізнаність щодо найсучасніших трендів в науці та технології,

and also insight into human history.

а також вивчаю історію людства.

I think a lot about what I know of human nature

Я багато думаю про людську природу

and the way that people have responded in the past to huge changes

і про те, як люди в минулому реагували на значні зміни,

and upheavals and transformations.

перевороти і перетворення.

And I pair that with an attention to detail,

Я уважна до деталей,

because the details are where we live.

адже в них наше життя.

We tell the story of our world through the tools we create

Ми розповідаємо історію про наш світ засобами, які ми придумали,

and the spaces that we live in.

і просторами, в яких живемо.

And at this point, it's helpful to know a couple of terms

Корисно знати пару термінів,

that science fiction writers use all of the time:

якими постійно користуються наукові фантасти:

"future history" and "second-order effects."

«Історія майбутнього» і «ефекти другого порядку».

Now, future history is basically just what it sounds like.

Історія майбутнього - в прямому сенсі.

It is a chronology of things that haven't happened yet,

Це хронологія того, що ще не сталося,

like Robert A. Heinlein's famous story cycle,

наприклад, як у знаменитому циклі оповідань Роберта Хайнлайна,

which came with a detailed chart of upcoming events

з докладною таблицею майбутніх подій

going up into the year 2100.

до 2100 року.

Or, for my most recent novel,

У моєму останньому романі

I came up with a really complicated time line

я створила складну хронологію,

that goes all the way to the 33rd century

що триває до 33-го століття

and ends with people living on another planet.

і завершується тим, що люди живуть на іншій планеті.

Meanwhile, a second-order effect is basically the kind of thing

Ефекти другого порядку -

that happens after the consequences of a new technology or a huge change.

це те, що відбувається унаслідок нових технологій або великих змін.

There's a saying often attributed to writer and editor Frederik Pohl

Є цитата, яку приписують письменникові і редакторові Фредеріку Полу:

that "A good science fiction story

«Хороше науково-фантастичне оповідання

should predict not just the invention of the automobile,

повинне передбачати не тільки винахід автомобіля,

but also the traffic jam."

але і затори».

And speaking of traffic jams,

До речі, щодо заторів,

I spent a lot of time trying to picture the city of the future.

я провела багато часу, намагаючись уявити місто майбутнього.

What's it like? What's it made of?

На що воно схоже? З чого зроблено?

Who's it for?

Для кого?

I try to picture a green city with vertical farms

Я намагалася уявити зелене місто з вертикальними фермами

and structures that are partially grown rather than built

і будівлі, що не побудовані, а ростуть самі,

and walkways instead of streets,

і тротуари замість вулиць,

because nobody gets around by car anymore --

тому що вже ніхто не їздить на машині -

a city that lives and breathes.

місто, яке живе і дихає.

And, you know, I kind of start by daydreaming the wildest stuff

І ви знаєте, я кожен день мрію про найнеймовірніші речі,

that I can possibly come up with,

які тільки можу собі уявити,

and then I go back into research mode,

а потім знову переключаюся на дослідження

and I try to make it as plausible as I can

і намагаюся зробити це максимально правдоподібним,

by looking at a mixture of urban futurism, design porn

розглядаючи поєднання урбаністичного футуризму, красивого дизайну

and technological speculation.

і технологічних гіпотез.

And then I go back, and I try to imagine what it would actually be like

Потім я повертаюся до думок і намагаюся уявити, як це насправді -

to be inside that city.

бути всередині такого міста.

So my process kind of begins and ends with imagination,

Мій процес починається і закінчується фантазіями,

and it's like my imagination is two pieces of bread

ніби моя уява - два шматки хліба

in a research sandwich.

в дослідному сендвічі.

So as a storyteller, first and foremost,

Як оповідач, в першу чергу,

I try to live in the world through the eyes of my characters

я намагаюся дивитися на світ очима моїх персонажів

and try to see how they navigate their own personal challenges

і спостерігати, як вони долають труднощі

in the context of the space that I've created.

в тому просторі, який я створила.

What do they smell? What do they touch?

Які запахи вони відчувають? До чого вони торкаються?

What's it like to fall in love inside a smart city?

Як закохатися в розумному місті?

What do you see when you look out your window,

Що ти бачиш, виглядаючи з вікна,

and does it depend on how the window's software interacts with your mood?

і чи залежить це від того, як взаємодіє ПЗ з твоїм настроєм?

And finally, I ask myself how a future brilliant city

Нарешті, я задаюся питанням, як приголомшливе місто майбутнього

would ensure that nobody is homeless and nobody slips through the cracks.

буде контролювати відсутність безхатьків і щоб ніхто не спав на вулиці?

And here's where future history comes in handy,

Ось тут історія майбутнього дуже доречна,

because cities don't just spring up overnight like weeds.

тому що міста не виростають за ніч, як трава.

They arise and transform.

Вони розвиваються.

They bear the scars and ornaments of wars, migrations,

Вони носять шрами і візерунки війн, міграцій,

economic booms, cultural awakenings.

економічних підйомів, культурних пробуджень.

A future city should have monuments, yeah,

У місті майбутнього мають бути пам'ятники,

but it should also have layers of past architecture,

так само, як і історичні будівлі,

repurposed buildings

перебудовані будівлі

and all of the signs of how we got to this place.

і все те, що показує, як ми прийшли до сьогоднішнього моменту.

And then there's second-order effects,

І ще є ефекти другого порядку:

like how do things go wrong -- or right --

як все йде неправильно або правильно,

in a way that nobody ever anticipated?

хоча цього ніхто не чекав?

Like, if the walls of your apartment are made out of a kind of fungus

Наприклад, якщо стіни вашої квартири покриті грибком,

that can regrow itself to repair any damage,

який може відроджуватися,

what if people start eating the walls?

що якщо люди почнуть його їсти?

(Laughter)

(Сміх)

Speaking of eating:

До речі:

What kind of sewer system does the city of the future have?

яка каналізація буде в цьому місті майбутнього?

It's a trick question. There are no sewers.

Каверзне запитання. Там немає каналізації.

There's something incredibly bizarre about the current system we have

Є щось дивне в сучасній системі

in the United States,

в США,

where your waste gets flushed into a tunnel

коли відходи змиваються в трубу,

to be mixed with rainwater and often dumped into the ocean.

змішуються з дощовою водою і часто відправляються в океан.

Not to mention toilet paper.

Мовчу про туалетний папір.

A bunch of techies, led by Bill Gates,

Багато технарів на чолі з Біллом Ґейтсом

are trying to reinvent the toilet right now,

намагаються придумати інший спосіб,

and it's possible that the toilet of the future

і, можливо, туалет майбутнього

could appear incredibly strange to someone living today.

здасться дуже дивним сучасним людям.

So how does the history of the future, all of that trial and error,

Як же історія майбутнього, методом спроб і помилок,

lead to a better way to go to the bathroom?

веде до поліпшення вбиралень?

There are companies right now

Зараз є компанії,

who are experimenting with a kind of cleaning wand

які експериментують з паличками для чищення,

that can substitute for toilet paper,

які можуть замінити туалетний папір,

using compressed air or sanitizing sprays to clean you off.

використовуючи спресоване повітря або дезінфікуючі спреї.

But what if those things looked more like flowers than technology?

Що якби це було більше схоже на квіти, а не на технології?

What if your toilet could analyze your waste

Що якби туалет міг проаналізувати відходи

and let you know if your microbiome might need a little tune-up?

і дав би знати, якщо ваш мікробіом не в порядку?

What if today's experiments with turning human waste into fuel

Що якщо сьогоднішні експерименти по перетворенню нечистот в паливо

leads to a smart battery that could help power your home?

приведуть до розумних батарей, що забезпечують енергією ваш будинок?

But back to the city of the future.

Але повернемося до міста майбутнього.

How do people navigate the space?

Як люди орієнтуються у просторі?

If there's no streets, how do people even make sense of the geography?

Якби не було вулиць, як би люди розбиралися в географії?

I like to think of a place where there are spaces

Мені подобається думати про місця,

that are partially only in virtual reality

частина яких знаходиться у віртуальній реальності,

that maybe you need special hardware to even discover.

тому нам знадобиться спеціальне програмне забезпечення, щоб їх дослідити.

Like for one story, I came up with a thing called "the cloudscape interface,"

В одному оповіданні я придумала «Інтерфейс хмарного ландшафту»,

which I described as a chrome spider that plugs into your head

який я описала як павука з хрому, якого імплантують в голову,

using temporal nodes.

використовуючи тимчасові вузли.

No, that's not a picture of it, but it's a fun picture I took in a bar.

Ні, це не його фото, просто веселе фото, яке я зробила в барі.

(Laughter)

(Сміх)

And I got really carried away imagining the bars, restaurants, cafés

Я замріялася про бари, ресторани, кафе,

that you could only find your way inside

які можна було б знайти

if you had the correct augmented reality hardware.

в доповненій реальності.

But again, second-order effects:

Знову ж ефекти другого порядку:

in a world shaped by augmented reality,

в світі доповненої реальності

what kind of new communities will we have,

яке суспільство у нас буде,

what kind of new crimes that we haven't even thought of yet?

які з'являться злочини, ще невідомі нам?

OK, like, let's say that you and I are standing next to each other,

Припустимо, ми з вами стоїмо поруч

and you think that we're in a noisy sports bar,

і ви думаєте, що ми в гамірному спортивному барі,

and I think we're in a highbrow salon

а я думаю, що ми в світському салоні

with a string quartet talking about Baudrillard.

зі струнним квартетом, говоримо про Бодрійяр.

I can't possibly imagine what might go wrong in that scenario.

Я не можу уявити, що може в такій ситуації піти не так.

Like, it's just -- I'm sure it'll be fine.

Я впевнена, що все було б чудово.

And then there's social media.

А ще є соціальні мережі.

I can imagine some pretty frickin' dystopian scenarios

Я можу уявити довбані антиутопічні сценарії,

where things like internet quizzes,

де речі, типу інтернет-вікторин,

dating apps, horoscopes, bots,

додатків для знайомств, гороскопів, ботів;

all combine to drag you down deeper and deeper rabbit holes

вони працюють спільно, щоб затягнути вас все глибше і глибше в кролячі нори,

into bad relationships and worse politics.

погані відносини і нечесну політику.

But then I think about the conversations that I've had

Але потім я думаю про бесіди

with people who work on AI,

з тими, хто працює над штучним інтелектом,

and what I always hear from them is that the smarter AI gets,

і вони завжди кажуть, що чим розумнішим стає штучний інтелект,

the better it is at making connections.

тим краще він створює зв'язки.

So maybe the social media of the future will be better.

Може, соціальні мережі покращаться в майбутньому.

Maybe it'll help us to form healthier, less destructive relationships.

Може, це допоможе нам створювати більш здорові відносини.

Maybe we'll have devices that enable togetherness and serendipity.

Може, у нас будуть пристрої, які зроблять нас згуртованими і проникливими.

I really hope so.

Я на це сподіваюся.

And, you know, I like to think that if strong AI ever really exists,

Ви знаєте, я хотіла б думати, що якщо штучний інтелект дійсно існує,

they'll probably enjoy our weird relationship drama

йому навряд чи сподобаються наші дивні істерики,

the same way that you and I love to obsess about the "Real Housewives of Wherever."

так само, як нам подобаються «Відчайдушні домогосподарки».

And finally, there's medicine.

І, нарешті, медицина.

I think a lot about how developments in genetic medicine

Я багато думаю про те, як розробки в генетичній медицині

could improve outcomes for people with cancer or dementia,

могли б полегшити наслідки раку або деменції,

and maybe one day, your hundredth birthday will be just another milestone

і можливо, колись ваш сотий день народження буде лише черговим рубежем

on the way to another two or three decades of healthy, active life.

до ще двох чи трьох десятиліть здорового активного життя.

Maybe the toilet of the future that I mentioned

Може, туалет майбутнього, про який я згадала,

will improve health outcomes for a lot of people,

допоможе людям стати здоровішими,

including people in parts of the world

включно з тими частинами світу,

where they don't have these complicated sewer systems that I mentioned.

де немає цих складних каналізаційних систем, про які я казала.

But also, as a transgender person,

Будучи трансгендерною людиною,

I like to think: What if we make advances in understanding the endocrine system

мені подобається думати: якщо ми дізнаємося про ендокринну систему краще,

that improve the options for trans people,

чи це допоможе трансгендерним людям,

the same way that hormones and surgeries expanded the options

так само, як гормони і операції допомогли

for the previous generation?

попередньому поколінню?

So finally: basically, I'm here to tell you,

Отже, я тут для того, щоб сказати вам:

people talk about the future

люди говорять про майбутнє,

as though it's either going to be a technological wonderland

начебто це буде або технологічна ідилія

or some kind of apocalyptic poop barbecue.

або апокаліптична м'ясорубка.

(Laughter)

(Сміх)

But the truth is, it's not going to be either of those things.

Насправді, ні те, ні інше.

It's going to be in the middle. It's going to be both. It's going to be everything.

Це буде щось середнє. Це буде і тим, і іншим. Це буде всім.

The one thing we do know

Нам відомо тільки,

is that the future is going to be incredibly weird.

що майбутнє буде супердивним.

Just think about how weird the early 21st century would appear

Лише подумайте, яким дивним раннє 21-е століття могло здатися

to someone from the early 20th.

комусь із початку 20-го століття.

And, you know, there's a kind of logical fallacy that we all have

І ви знаєте, у нас у всіх є логічна омана:

where we expect the future to be an extension of the present.

ми думаємо, що майбутнє буде продовженням теперішнього.

Like, people in the 1980s

Люди в 1980-х

thought that the Soviet Union would still be around today.

думали, що СРСР буде існувати і сьогодні.

But the future is going to be much weirder than we could possibly dream of.

Але майбутнє буде набагато чуднішим, ніж ми можемо собі уявити.

But we can try.

Але ми можемо спробувати.

And I know that there are going to be scary, scary things,

Я знаю, що там будуть і дуже страшні речі,

but there's also going to be wonders and saving graces.

але там буде й багато чудес та благ.

And the first step to finding your way forward

І перший крок до пошуку шляху -

is to let your imagination run free.

надати свободу уяві.

Thank you.

Дякую вам.

(Applause)

(Оплески)