Insightful human portraits made from data | R. Luke DuBois

Перекладач: Tania Hlod Утверджено: Hanna Leliv

So I'm an artist,

Я художник,

but a little bit of a peculiar one.

але дещо особливий.

I don't paint.

Я не малюю.

I can't draw.

Я не вмію малювати.

My shop teacher in high school wrote that I was a menace

Мій вчитель трудового навчання написав у щоденнику,

on my report card.

що я - таке собі "ходяче лихо".

You probably don't really want to see my photographs.

Скоріш за все, ви не захочете подивитися фотографії, зроблені мною.

But there is one thing I know how to do:

Але є така річ, на якій я розуміюся.

I know how to program a computer.

Я вмію програмувати.

I can code.

Я можу писати код.

And people will tell me that 100 years ago,

І, люди скажуть мені, що 100 років тому

folks like me didn't exist,

таких, як я не існувало,

that it was impossible,

це було неможливим,

that art made with data is a new thing,

мистецтво, в основі якого дані - це щось нове,

it's a product of our age,

це витвір нашого часу,

it's something that's really important

це "щось", що слід розцінювати

to think of as something that's very "now."

як справді щось дуже сучасне.

And that's true.

І це - правда.

But there is an art form that's been around for a very long time

Вже досить таки довго існує мистецтво,

that's really about using information,

в основі якого - інформація,

abstract information,

абстрактна інформація,

to make emotionally resonant pieces.

щоб створювати емоційно резонансні речі,

правда ж?

And it's called music.

Його назва - музика.

We've been making music for tens of thousands of years, right?

Ми створюємо музику вже

десятки тисяч років,

правда ж?

---

Подумайте,

And if you think about what music is --

що таке музика?

Ноти, акорди, ключі, гармонія і мелодії -

notes and chords and keys and harmonies and melodies --

все це алгоритми.

these things are algorithms.

Це - система, яка,

These things are systems

згідно з задумом, розгортається в часі,

that are designed to unfold over time,

щоб ми могли відчувати.

to make us feel.

Перш ніж прийти до музики, я мав досвід у мистецтві.

I came to the arts through music.

Я вчився на композитора

I was trained as a composer,

і приблизно 15 років тому почав створювати те,

and about 15 years ago, I started making pieces

що було на грані

that were designed to look at the intersection

між музикою та картинкою,

between sound and image,

використовувати картинку,

щоб візуалізувати музику

to use an image to unveil a musical structure

або ж навпаки - звук, щоб почути те,

or to use a sound to show you something interesting

що зазвичай бачать.

about something that's usually pictorial.

Отож те, що ви бачите на екрані, було буквально відтворене з

So what you're seeing on the screen is literally being drawn

музичної композиції, виконаної на сцені,

by the musical structure of the musicians onstage,

and there's no accident that it looks like a plant,

і, це не випадково, що воно у вигляді рослини,

because the underlying algorithmic biology of the plant

тому що алгоритмічна біологія рослини це -

те, що, головним чином, лягло в основу музичної композиції.

is what informed the musical structure in the first place.

Тож, якщо ви знаєте, як це робити, і вмієте на основі даних створювати код,

So once you know how to do this, once you know how to code with media,

можете зробити досить таки незвичайні речі.

you can do some pretty cool stuff.

Це проект, який я робив до кінофестивалю "Санденс".

This is a project I did for the Sundance Film Festival.

Really simple idea: you take every Academy Award Best Picture,

Ідея проста - берете найкращі фільми, які отримали кінонагороди,

стискаєте їх до однієї хвилини

you speed it up to one minute each

і об'єднуєте.

and string them all together.

And so in 75 minutes, I can show you the history of Hollywood cinema.

І, таким чином, за 75 хвилин я можу показати вам всю історію голлівудських стрічок.

Але, практично, що ви бачите - то це історія процесу творення

And what it really shows you is the history of editing

голлівудського кіно.

in Hollywood cinema.

Ліворуч - Касабланка, праворуч - Чикаго.

So on the left, we've got Casablanca; on the right, we've got Chicago.

І ви бачите, що Касабланку сприймати трохи легше.

And you can see that Casablanca is a little easier to read.

Це пояснюється тим, що середня тривалість кадру у фільмах 40-их

That's because the average length of a cinematic shot in the 1940s

становила 26 секунд,

was 26 seconds,

and now it's around six seconds.

а сьогодні - близько шести.

This is a project that was inspired

Задум цього проекту був навіяний

by some work that was funded by the US Federal Government

іншою роботою, спонсорованою Федеральним урядом США

in the early 2000s,

на початку 2000-их.

to look at video footage and find a specific actor in any video.

Поставлене завдання - знайти конкретного актора в конкретних відеоматеріалах.

Я переробив цей код і запрограмував систему знаходити певну людину,

And so I repurposed this code to train a system on one person

яка б ніколи не потребувала, щоб за нею слідкували.

in our culture who would never need to be surveilled in that manner,

which is Britney Spears.

I downloaded 2,000 paparazzi photos of Britney Spears

І це - Брітні Спірз.

Я завантажив 2 000 фото Брітні, знятих репортерами,

і навчив мій комп'ютер знаходити її обличчя

and trained my computer to find her face

and her face alone.

і ніяке інше.

I can run any footage of her through it and will center her eyes in the frame,

Я можу відкрити будь-який відеозапис з нею і сфокусувати зображення на її очах.

В результаті вийдуть

and this sort of is a little double commentary

дані систем спостереження в нашій країні.

about surveillance in our society.

We are very fraught with anxiety about being watched,

Нам страшно, коли за нами спостерігають,

але нам надто вже подобається бути знаменитими.

but then we obsess over celebrity.

На екрані ви бачите те, що я зробив спільно з

What you're seeing on the screen here is a collaboration I did

with an artist named Lián Amaris.

художницею Ліан Амаріс.

What she did is very simple to explain and describe,

Те, шо вона робила - дуже легко описати,

але зовсім не просто зробити.

but very hard to do.

Те, що займає в неї 72 хвилини,

She took 72 minutes of activity,

як-от зібратись на вечірку,

getting ready for a night out on the town,

and stretched it over three days

розтягнулось на три дні

and performed it on a traffic island in slow motion in New York City.

і було виконане на острівці безпеки в Нью-Йорку.

Я теж там був зі знімальною групою.

I was there, too, with a film crew.

Ми знімали весь процес,

We filmed the whole thing,

а потім взяли і стиснули його знову до 72 хвилин,

and then we reversed the process, speeding it up to 72 minutes again,

so it looks like she's moving normally

так щоб всі рухи виглядали природньо

and the whole world is flying by.

і все навколо просто пролітало мимо.

В якийсь момент я зрозумів,

At a certain point, I figured out

що створюю портрети.

that what I was doing was making portraits.

When you think about portraiture, you tend to think about stuff like this.

Коли ви думаєте про портрети, то уявляєте їх приблизно так.

Ліворуч, як бачите, Гілберт Стюарт.

The guy on the left is named Gilbert Stuart.

Він, так би мовити, перший портретист США.

He's sort of the first real portraitist of the United States.

Праворуч - його портрет Джорджа Вашингтона у 1796 році.

And on the right is his portrait of George Washington from 1796.

Це так званий "Ленсдаунський портрет".

This is the so-called Lansdowne portrait.

And if you look at this painting, there's a lot of symbolism, right?

Придивіться до цієї картини, тут багато символізму, правда ж?

We've got a rainbow out the window. We've got a sword.

Веселка за вікном, меч.

We've got a quill on the desk.

Перо на столі.

Всі ці речі на столі мають на меті представити в ваших очах

All of these things are meant to evoke

Джорджа Вашингтона батьком націй.

George Washington as the father of the nation.

Це мій портрет Джорджа Вашингтона.

This is my portrait of George Washington.

Це - оптометрична таблиця,

And this is an eye chart,

only instead of letters, they're words.

тільки замість звичайних літер - слова.

And what the words are is the 66 words

І ці 66 слів - це

звернення Джорджа Вашингтона до Конгресу,

in George Washington's State of the Union addresses

до якого він вдавався частіше, ніж будь-який інший президент.

that he uses more than any other president.

Отож, слово "панове" має свій символізм і риторику.

So "gentlemen" has its own symbolism and its own rhetoric.

І важливо, що саме це слово він використовував найбільше.

And it's really kind of significant that that's the word he used the most.

Це оптометрична таблиця для Джорджа Буша-молодшого,

This is the eye chart for George W. Bush,

яку я зробив, коли він ще був президентом.

who was president when I made this piece.

І те, як ми прийшли

And how you get there,

з "панове" до "терор" всього лиш за 43 кроки,

from "gentlemen" to "terror" in 43 easy steps,

багато що говорить про американську історію

tells us a lot about American history,

and gives you a different insight

і пропонує дещо іншу картину

than you would have looking at a series of paintings.

ніж та, яку б ви бачили, дивлячись на серію портретів.

These pieces provide a history lesson of the United States

Ці об'єкти - це урок американської історії

через політичну риторику лідерів країни.

through the political rhetoric of its leaders.

Рональд Рейган присвятив чимало часу темі дефіциту.

Ronald Reagan spent a lot of time talking about deficits.

Білл Клінтон багато говорив про

Bill Clinton spent a lot of time

talking about the century in which he would no longer be president,

століття, в якому, можливо, президентом буде не він,

а його дружина.

but maybe his wife would be.

Lyndon Johnson was the first President

Ліндон Джонсон був першим президентом,

to give his State of the Union addresses on prime-time television;

який звернувся до Конгресу з екрану телевізора.

Він починав кожен абзац своєї промови словом "сьогодні".

he began every paragraph with the word "tonight."

А Річард Ніксон, точніше людина, яка

And Richard Nixon, or more accurately, his speechwriter,

пише йому промови, Вільям Сефає,

a guy named William Safire,

приділяв чимало часу мові

spent a lot of time thinking about language

and making sure that his boss portrayed a rhetoric of honesty.

і тому, щоб його керівник виглядав у якомога чеснішому світлі.

Цей проект - це серія цілісних скульптур.

This project is shown as a series of monolithic sculptures.

Це - серія вуличних лайтбоксів.

It's an outdoor series of light boxes.

І, важливо, що вони зроблені в масштабі:

And it's important to note that they're to scale,

якщо ви відійдете на 6 метрів і зможете прочитати те, що між двома чорними лініями,

so if you stand 20 feet back and you can read between those two black lines,

you have 20/20 vision.

у вас пречудовий зір.

(Сміх)

(Laughter)

Це - всього лиш портрет. Таких багато.

This is a portrait. And there's a lot of these.

Є чимало способів робити щось таке за допомогою інформації.

There's a lot of ways to do this with data.

I started looking for a way

Я почав задумуватися,

як створити більш демократичні форми,

to think about how I can do a more democratic form of portraiture,

щось, що було б ближче моїй країні і тому, що тут має місце.

something that's more about my country and how it works.

Кожних 10 років у нас відбувається перепис населення.

Every 10 years, we make a census in the United States.

Ми буквально перераховуємо людей,

We literally count people,

фіксуємо місце проживання, з'ясовуємо професію,

find out who lives where, what kind of jobs we've got,

мову, якою вони спілкуються вдома.

the language we speak at home.

And this is important stuff -- really important stuff.

І це - досить таки важливі речі.

Але все це аж ніяк не говорить про те, ким ми є насправді.

But it doesn't really tell us who we are.

Не говорить про наші мрії чи бажання.

It doesn't tell us about our dreams and our aspirations.

Тож у 2010 я вирішив зробити власний "перепис".

And so in 2010, I decided to make my own census.

Я почав шукати дані,

And I started looking for a corpus of data

що їх використовували пересічні американці.

that had a lot of descriptions written by ordinary Americans.

Як виявилося,

And it turns out

така інформація існує,

that there is such a corpus of data

і вона просто чекала, щоб ми нею скористалися.

that's just sitting there for the taking.

Це - сайти знайомств.

It's called online dating.

So in 2010, I joined 21 different online dating services,

У 2010 я зареєструвався на 21 такому сайті

as a gay man, a straight man, a gay woman and a straight woman,

у ролі гея, гетеросексуального чоловіка, лесбіянки та гетеросексуальної жінки

in every zip code in America

в кожному штаті Америки

і завантажив близько 19 млн. профілів користувачів.

and downloaded about 19 million people's dating profiles --

Це приблизно 20% дорослого населення США.

about 20 percent of the adult population of the United States.

У мене обсесивно-компульсивний розлад.

I have obsessive-compulsive disorder.

Це - очевидно. Просто не звертайте на мене уваги.

This is going to become really freaking obvious. Just go with me.

(Сміх)

(Laughter)

Я посортував усі дані за поштовими індексами.

So what I did was I sorted all this stuff by zip code.

І проаналізував усі слова.

And I looked at word analysis.

These are some dating profiles from 2010

Ось кілька профілів, що датуються 2010 роком,

with the word "lonely" highlighted.

з виділеним словом "самотній/-я".

If you look at these things topographically,

Якщо поглянути на це топографічно,

if you imagine dark colors to light colors are more use of the word,

темні відтінки означають, що слово використовується частіше.

you can see that Appalachia is a pretty lonely place.

Як бачите, Аппалаччі - досить таки самотня місцина.

Також ви можете побачити, що Небраска - не така вже й весела.

You can also see that Nebraska ain't that funny.

Ось карта сексуальних уподобань, яка показує, що

This is the kinky map, so what this is showing you

жінкам з Аляски потрібно зустрітися

is that the women in Alaska need to get together

з чоловіками з півдня Нью-Мексико

with the men in southern New Mexico,

and have a good time.

і добре провести час.

У мене досить таки вичерпні дані,

And I have this at a pretty granular level,

і я можу сказати, що чоловіки у східній частині Лонг-Айленда

набагато більше хочуть, щоб їх відлупцювали,

so I can tell you that the men in the eastern half of Long Island

are way more interested in being spanked

than men in the western half of Long Island.

ніж чоловіки у західній частині Лонг-Айленда.

Це - єдине, що ви точно запам'ятаєте з цієї конференції.

This will be your one takeaway from this whole conference.

You're going to remember that fact for, like, 30 years.

Пам'ятатимете цей факт років тридцять.

(Laughter)

(Сміх)

When you bring this down to a cartographic level,

Переносячи всі ці дані на карту,

можна вдатися до такого ж трюку, що був використаний у оптометричній таблиці.

you can make maps and do the same trick I was doing with the eye charts.

Можна перейменувати кожне місто в США

You can replace the name of every city in the United States

на слово, яке люди в тому місті використовують найбільше.

with the word people use more in that city than anywhere else.

Якщо ви коли-небудь зустрічалися з кимось із Сіетла, ви зрозумієте.

If you've ever dated anyone from Seattle, this makes perfect sense.

Бачите "симпатичний", "розбите серце".

You've got "pretty." You've got "heartbreak."

А ось "концерт","сигарети".

You've got "gig." You've got "cigarette."

They play in a band and they smoke.

Вони грають в музичних групах і курять.

Трохи вище, як бачите, "e-mail".

And right above that you can see "email."

Це Редмонд, що у Вашингтоні,

That's Redmond, Washington,

which is the headquarters of the Microsoft Corporation.

де розташований головний офіс компанії Microsoft.

Деякі з них легко відгадати - Лос-Анджелес - "актори",

Some of these you can guess -- so, Los Angeles is "acting"

and San Francisco is "gay."

Сан-Франциско - "геї".

У деяких усе ще сумніше.

Some are a little bit more heartbreaking.

У Батон-Роуг говорять про пишні форми;

In Baton Rouge, they talk about being curvy;

на півдні Нового Орлеана досі говорять про потоп.

downstream in New Orleans, they still talk about the flood.

Folks in the American capital will say they're interesting.

Жителі столиці країни вважають себе цікавими.

Жителі Балтимора, що у Мериленді, скажуть, що вони бояться.

People in Baltimore, Maryland, will say they're afraid.

This is New Jersey.

Ось Нью-Джерсі.

Я виріс десь між "дратуючим" і "цинічним".

I grew up somewhere between "annoying" and "cynical."

(Laughter) (Applause)

(Сміх) (Оплески)

And New York City's number one word is "now,"

У Нью-Йорку першу позицію займає слово "зараз".

as in, "Now I'm working as a waiter, but actually I'm an actor."

"Зараз я працюю офіціантом, але насправді я - актор".

(Сміх)

(Laughter)

Or, "Now I'm a professor of engineering at NYU, but actually I'm an artist."

Або "Зараз я професор Нью-Йоркського університету, але насправді я - художник".

Північніше ви побачите "динозавра".

If you go upstate, you see "dinosaur."

That's Syracuse.

Це - Сиракузи.

The best place to eat in Syracuse, New York,

Найкраще місце, щоб поїсти в Сиракузах, штат Нью-Йорк,

це - забігайлівка "Ангели Пекла", названа Dinosaur Barbecue.

is a Hell's Angels barbecue joint called Dinosaur Barbecue.

That's where you would take somebody on a date.

Чудесне місце для побачення.

I live somewhere between "unconditional" and "midsummer," in Midtown Manhattan.

Я живу десь між "безумовним" і "серединою літа" у середмісті Мангеттена.

And this is gentrified North Brooklyn,

А це - безпечний північний район Брукліна.

so you've got "DJ" and "glamorous" and "hipsters" and "urbane."

Як бачите, "ді-джей", "гламурний", "хіпстери" і "культурний".

Мабуть, це - більш демократична картина.

So that's maybe a more democratic portrait.

З'явилась ідея розмістити на карті республіканців та демократів,

And the idea was, what if we made red-state and blue-state maps

а також їхні уподобання стосовно того, як провести вечір п'ятниці.

based on what we want to do on a Friday night?

This is a self-portrait.

This is based on my email,

Це - автопортрет.

about 500,000 emails sent over 20 years.

Цей - створений на основі всієї моєї пошти,

близько півмільйона е-мейлів, отриманих за більш ніж 20 років.

Можна назвати це "кількісним" селфі.

You can think of this as a quantified selfie.

So what I'm doing is running a physics equation

Я складаю фізичне рівняння

на основі моїх особистих даних.

based on my personal data.

You have to imagine everybody I've ever corresponded with.

Вам потрібно уявити всіх, з ким я коли-небудь переписувався.

It started out in the middle and it exploded with a big bang.

Все починається в центрі і, далі розходячись, вибухає.

І кожен має зв'язок з кожним іншим

And everybody has gravity to one another,

на основі того, як вони переписувалися

gravity based on how much they've been emailing,

і з ким.

who they've been emailing with.

And it also does sentimental analysis,

Тут також проаналізовані почуття,

so if I say "I love you," you're heavier to me.

якщо я пишу : "Я люблю вас", значить, ви важливі для мене.

And you attract to my email addresses in the middle,

І ви потрапляєте в центр моїх поштових адрес

і тут ви як "зірки".

which act like mainline stars.

Усі ці імена написані від руки.

And all the names are handwritten.

Інколи в роботі можна використати справжні дані,

Sometimes you do this data and this work with real-time data

to illuminate a specific problem in a specific city.

щоб привернути увагу до конкретних проблем у конкретному місці.

This is a Walther PPK 9mm semiautomatic handgun

Ось напівавтоматичний пістолет "Вальтер ППК 9мм",

that was used in a shooting in the French Quarter of New Orleans

який був використаний у перестрілці у французькому кварталі Нового Орлеану

about two years ago on Valentine's Day in an argument over parking.

14 лютого близько двох років тому у сутичці, спричиненій паркуванням.

Це - мої сигарети.

Those are my cigarettes.

Це - будинок, де сталася перестрілка.

This is the house where the shooting took place.

У цьому проекті були задіяні інженерні навички.

This project involved a little bit of engineering.

Я використав ланцюг для цього валу,

I've got a bike chain rigged up as a cam shaft,

який керується комп'ютером.

with a computer driving it.

That computer and the mechanism are buried in a box.

Механізм керування розміщений у коробці.

The gun's on top welded to a steel plate.

Пістолет над нею приварений до сталевої підставки.

Провід з'єднується з спусковим важелем,

There's a wire going through to the trigger,

а комп'ютер під'єднаний до мережі.

and the computer in the box is online.

Він відслідковує всі кримінальні події,

It's listening to the 911 feed of the New Orleans Police Department,

що їх фіксує поліція Нового Орлеану.

Як тільки якась стрілянина має місце в Новому Орлеані,

so that anytime there's a shooting reported in New Orleans,

(Gunshot sound)

(Звук пострілів)

пістолет вистрілює.

the gun fires.

Now, there's a blank, so there's no bullet.

Холостий постріл.

Сильний спалах, шум,

There's big light, big noise

і, що важливіше, чохол.

and most importantly, there's a casing.

У Новому Орлеані стріляють приблизно п'ять разів на день,

There's about five shootings a day in New Orleans,

тож за чотири місяці, відколи встановлений пістолет,

so over the four months this piece was installed,

чохол наповнюється патронами.

the case filled up with bullets.

Ви знаєте, як це називається? "Візуалізація даних".

You guys know what this is -- you call this "data visualization."

Якщо вона якісно зроблена, то - генерує світло.

When you do it right, it's illuminating.

When you do it wrong, it's anesthetizing.

Якщо ні - втамовує біль.

Вона перетворює людей в цифри.

It reduces people to numbers.

So watch out.

Так що будьте обережні.

І на закінчення.

One last piece for you.

I spent the last summer as the artist in residence

Я провів минуле літо, працюючи штатним художником

for Times Square.

на площі Таймс-Сквер.

And Times Square in New York is literally the crossroads of the world.

А Таймс-Сквер у Нью-Йорку - це, буквально,

перехрестя всіх доріг.

Особливість, яку мало хто помічає -

One of the things people don't notice about it

це одне з найпопулярніших місць на Instagram-фото.

is it's the most Instagrammed place on Earth.

Майже кожні п'ять секунд хтось робить селфі

About every five seconds, someone commits a selfie

in Times Square.

на Таймс-Сквер.

Загалом 17 000 на день, і ось вони всі у мене.

That's 17,000 a day, and I have them all.

(Laughter)

(Сміх)

These are some of them with their eyes centered.

Деякі з них сфокусовані на очах.

Будь-яка цивілізація

Every civilization,

використовуватиме їх по максимуму,

will use the maximum level of technology available to make art.

щоб творити мистецтво.

And it's the responsibility of the artist to ask questions

І це в компетенції художника - ставити запитання про те,

about what that technology means

що означає технологія

and how it reflects our culture.

і як вона відображає нашу культуру.

So I leave you with this: we're more than numbers.

Мій меседж: ми більше, ніж цифри.

Ми - люди і маємо свої мрії та ідеї.

We're people, and we have dreams and ideas.

І зводити все до статистичних даних -

And reducing us to statistics is something that's done

не на нашу користь.

at our peril.

Дуже всім дякую.

Thank you very much.

(Applause)

(Оплески)