What we can do to die well | Timothy Ihrig

Перекладач: Владислав Оваденко Утверджено: Khrystyna Romashko

I am a palliative care physician

Я лікар паліативної медицини

and I would like to talk to you today about health care.

і хотів би поговорити з вами сьогодні, про охорону здоров'я.

I'd like to talk to you about the health and care

А саме про здоров'я та охорону

of the most vulnerable population in our country --

найвразливішого населення нашої країни -

those people dealing with the most complex serious health issues.

людьми, які мають серйозні проблеми зі здоров'ям.

I'd like to talk to you about economics as well.

Також хочу поговорити про економіку.

And the intersection of these two should scare the hell out of you --

Взаємодія цих двух пунктів повинна лякати вас до смерті -

it scares the hell out of me.

це лякає мене до смерті.

I'd also like to talk to you about palliative medicine:

Також хотілось підняти питання паліативної медицини:

a paradigm of care for this population, grounded in what they value.

парадигма охорони нашого населення, базується на тому, що люди цінують.

Patient-centric care based on their values

Догляд за пацієнтами базується на основі їх цінностей,

that helps this population live better and longer.

що допомагає населенню жити краще й довше.

It's a care model that tells the truth

Це прекрасна система догляду,

and engages one-on-one

де люди, взаємодіючи,

and meets people where they're at.

зустрічають собі подібних.

I'd like to start by telling the story of my very first patient.

Хочу розпочати з історії про мого першого пацієнта.

It was my first day as a physician,

Це був мій перший робочий день лікаря,

with the long white coat ...

в довгому білому халаті...

I stumbled into the hospital

Я випадково натрапив на лікарню,

and right away there's a gentleman, Harold, 68 years old,

і ось переді мною джентльмен, Гарольд, 68 років,

came to the emergency department.

в реанімаційному відділенні.

He had had headaches for about six weeks

В нього головні болі протягом вже 6 тижнів,

that got worse and worse and worse and worse.

і стає ще гірше, і гірше, гірше і гірше.

Evaluation revealed he had cancer that had spread to his brain.

Аналіз показав, що в нього рак мозку.

The attending physician directed me to go share with Harold and his family

Лікуючий лікар відправив мене розповісти все Гарольду та його сім'ї:

the diagnosis, the prognosis and options of care.

діагнози, прогнози, варіанти догляду.

Five hours into my new career,

5 годин в моїй новій кар'єрі.

I did the only thing I knew how.

Я зробив так, як знав.

I walked in,

Пішов,

sat down,

присів,

took Harold's hand,

узяв за руку Гарольда

took his wife's hand

та його дружину,

and just breathed.

і просто дихав.

He said, "It's not good news is it, sonny?"

Він спитав: "Погані новини, синку?"

I said, "No."

Я відповів: "Ні".

And so we talked and we listened and we shared.

І так ми говорили, слухали, ділились.

And after a while I said,

І згодом я сказав:

"Harold, what is it that has meaning to you?

"Гарольде, що має сенс для вас?

What is it that you hold sacred?"

Є щось, що ви свято шануєте?"

And he said,

І він відповів:

"My family."

"Моя сім'я".

I said, "What do you want to do?"

Я запитав: "Що ви хочете зробити?"

He slapped me on the knee and said, "I want to go fishing."

Він вдарив мене по коліні і сказав: "Хочу порибалити".

I said, "That, I know how to do."

Я сказав: "Це ми вміємо".

Harold went fishing the next day.

Гарольд пішов рибалити наступного дня.

He died a week later.

Він помер через тиждень.

As I've gone through my training in my career,

Закінчивши своє фахове навчання,

I think back to Harold.

я згадував про Гарольда.

And I think that this is a conversation

Я вважаю, що такого виду розмова

that happens far too infrequently.

трапляється дуже рідко.

And it's a conversation that had led us to crisis,

І нестача таких розмов призводить до кризи,

to the biggest threat to the American way of life today,

до найбільшої загрози в житті американців на сьогодні,

which is health care expenditures.

та високих витрат на охорону здоров'я.

So what do we know?

То що ми знаємо?

We know that this population, the most ill,

Відомо, що ця частина населення, найбільш хворих,

takes up 15 percent of the gross domestic product --

займає 15 % усього ВВП -

nearly 2.3 trillion dollars.

приблизно 2,3 трильйони доларів.

So the sickest 15 percent take up 15 percent of the GDP.

15% тяжкохворих займають 15% ВВП.

If we extrapolate this out over the next two decades

Якщо екстраполювати це на два наступні десятиліття,

with the growth of baby boomers,

з ростом бейбі-бумерів,

at this rate it is 60 percent of the GDP.

в цьому випадку, ВВП буде становити 60%,

Sixty percent of the gross domestic product

60% внутрішньовалового продукту

of the United States of America --

Сполучених Штатів Америки -

it has very little to do with health care at that point.

воно ніяк не відіб'ється на охороні здоров'я,

It has to do with a gallon of milk,

але відіб'ється на галоні молока

with college tuition.

та навчанні в коледжі.

It has to do with every thing that we value

Воно відіб'ється на всьому, що ми цінуємо,

and every thing that we know presently.

і на всьому, що ми маємо зараз.

It has at stake the free-market economy and capitalism

Буде поставлено на карту питання вільної торгівлі, економіки та капіталізму

of the United States of America.

Сполучених Штатів Америки.

Let's forget all the statistics for a minute, forget the numbers.

Давайте на секундочку забудемо про статистику та числа.

Let's talk about the value we get for all these dollars we spend.

Краще поговоримо про цінності, які ми отримали за витрачені кошти.

Well, the Dartmouth Atlas, about six years ago,

Що ж, Дартмаус Атлас, 6 років тому,

looked at every dollar spent by Medicare --

рахується кожен долар, витрачений на медичні послуги -

generally this population.

як правило, ця частина населення.

We found that those patients who have the highest per capita expenditures

Ми виявили, що пацієнти з найвищими витратами на душу населення

had the highest suffering, pain, depression.

мають найвищий рівень страждань, болю, депресії.

And, more often than not, they die sooner.

І в більшості випадків, вони вмирають раніше.

How can this be?

Як таке можливо?

We live in the United States,

Ми мешкаємо в США,

it has the greatest health care system on the planet.

де найкраща система охорони здоров'я на планеті.

We spend 10 times more on these patients

Ми витрачаємо в 10 разів більше часу на пацієнтів,

than the second-leading country in the world.

ніж у другій провідній країні світу.

That doesn't make sense.

Це безглуздо.

But what we know is,

Але ми знаємо,

out of the top 50 countries on the planet

що серед топ-50 країн на планеті,

with organized health care systems,

з організованою системою охорони здоров'я,

we rank 37th.

ми займаємо 37 місце.

Former Eastern Bloc countries and sub-Saharan African countries

Країни колишнього східного блоку та країни Африки на південь від Сахари

rank higher than us as far as quality and value.

рангом вище, ніж ми, як по якості, так і по вартості.

Something I experience every day in my practice,

Кожного дня у моїй практиці я дізнаюсь щось нове,

and I'm sure, something many of you on your own journeys have experienced:

і я впевнений, багато з вас переконались на власних очах:

more is not more.

більше, не значить краще.

Those individuals who had more tests,

Ті люди, які проходили більше тестів,

more bells, more whistles,

більше дзвонили, просили,

more chemotherapy, more surgery, more whatever --

більше хіміотерапії, операцій, більше будь-чого -

the more that we do to someone,

чим більше ми робимо для когось,

it decreases the quality of their life.

тим більше це знижує якість їхнього життя.

And it shortens it, most often.

І скорочує також, часто.

So what are we going to do about this?

То що ми будемо робити з цим?

What are we doing about this?

Як будемо це вирішувати?

And why is this so?

І чому це так?

The grim reality, ladies and gentlemen,

Сувора реальність, пані та панове,

is that we, the health care industry -- long white-coat physicians --

в тому, що ми, галузь охорони здоров'я - лікарі в довгих білих халатах-

are stealing from you.

обкрадаємо вас.

Stealing from you the opportunity

Викрадаємо у вас можливість

to choose how you want to live your lives

обрати, як ви хочете прожити своє життя

in the context of whatever disease it is.

в контексті тієї чи іншої хвороби.

We focus on disease and pathology and surgery

Ми сконцентрувались на хворобах, патологіях, хірургії

and pharmacology.

і фармакології.

We miss the human being.

Ми сумуємо за людським життям.

How can we treat this

Як ми можемо його вилікувати

without understanding this?

без розуміння цього?

We do things to this;

Ми робимо щось для цього,

we need to do things for this.

нам потрібно робити щось для цього.

The triple aim of healthcare:

Потрійна мета охорони здоров'я:

one, improve patient experience.

перше - полегшити страждання пацієнта.

Two, improve the population health.

Друге - покращити здоров'я нації.

Three, decrease per capita expenditure across a continuum.

Третє - зниження витрат на душу населення через континуум.

Our group, palliative care,

Наша команда паліативної допомоги

in 2012, working with the sickest of the sick --

в 2012 році працювала з невиліковними хворими -

cancer,

рак,

heart disease, lung disease,

серцеві захворювання, захворювання легенів,

renal disease,

захворювання нирок,

dementia --

недоумство -

how did we improve patient experience?

як ми полегшували страждання пацієнта?

"I want to be at home, Doc."

"Я хочу бути вдома, лікарю".

"OK, we'll bring the care to you."

"Добре, ми привеземо лікарів до вас додому".

Quality of life, enhanced.

Якість життя покращується.

Think about the human being.

Подумайте про людське життя.

Two: population health.

Друге: здоров'я нації.

How did we look at this population differently,

Як подивитись на націю з іншого боку,

and engage with them at a different level, a deeper level,

і взаємодіяти з цими людьми на іншому рівні, глибшому.

and connect to a broader sense of the human condition than my own?

І увійти в чиєсь становище у більш широкому сенсі?

How do we manage this group,

Як керувати цією групою

so that of our outpatient population,

так, щоб наше амбулаторне населення,

94 percent, in 2012, never had to go to the hospital?

94%, в 2012 році, ніколи не мусило йти в лікарню?

Not because they couldn't.

Не тому, що не могли,

But they didn't have to.

а тому, що їм не потрібно.

We brought the care to them.

Ми самі надамо їм допомогу.

We maintained their value, their quality.

Ми зберігаємо їх цінність, якість.

Number three: per capita expenditures.

Третє: витрати на душу населення.

For this population,

Для цієї нації,

that today is 2.3 trillion dollars and in 20 years is 60 percent of the GDP,

що на сьогодні складає 2,3 трильйони доларів і за 20 років буде 60% від ВВП,

we reduced health care expenditures by nearly 70 percent.

ми скоротили витрати на охорону здоров'я майже на 70%.

They got more of what they wanted based on their values,

Вони отримують більше, ніж хотіли, базуючись на своїх цінностях,

lived better and are living longer,

живучи краще і довше,

for two-thirds less money.

витрачаючи на дві третини менше грошей.

While Harold's time was limited,

Тоді як у Гарольда було обмеження в часі,

palliative care's is not.

У паліативної допомоги його немає.

Palliative care is a paradigm from diagnosis through the end of life.

Паліативна допомога є парадигмою від встановлення діагнозу і до кінця життя.

The hours,

Години,

weeks, months, years,

тижні, місяці, роки,

across a continuum --

через континуум -

with treatment, without treatment.

з хворобами, чи без них.

Meet Christine.

Познайомтеся з Крістіною.

Stage III cervical cancer,

III стадія раку шийки матки,

so, metastatic cancer that started in her cervix,

рак, що зародився в її шийці матки,

spread throughout her body.

поширився по всьому тілу.

She's in her 50s and she is living.

Їй 50 років, і вона живе.

This is not about end of life,

Мова йде не про кінець життя,

this is about life.

а про саме життя.

This is not just about the elderly,

Мова йде не тільки про літніх людей,

this is about people.

а про людей взагалі.

This is Richard.

Це Річард.

End-stage lung disease.

Остання стадія хвороби легенів.

"Richard, what is it that you hold sacred?"

"Річарде, є щось, що ти свято шануєш?"

"My kids, my wife and my Harley."

"Мої діти, моя дружина, мій мотоцикл Харлей"

(Laughter)

(Сміх)

"Alright!

"Гаразд,

I can't drive you around on it because I can barely pedal a bicycle,

я не зможу покатати вас, тому що я ледве в змозі крутити педалі велосипеда,

but let's see what we can do."

але ми вирішимо це питання".

Richard came to me,

Річард прийшов до мене,

and he was in rough shape.

і він був у поганій формі.

He had this little voice telling him

Його внутрішній голос казав йому,

that maybe his time was weeks to months.

що його час скоро прийде.

And then we just talked.

А потім ми просто поговорили.

And I listened and tried to hear --

Я слухав, і намагався відчути -

big difference.

велика різниця.

Use these in proportion to this.

Використовувати це, в пропорції з тим.

I said, "Alright, let's take it one day at a time,"

Я сказав: "Гаразд, давай не поспішати"

like we do in every other chapter of our life.

як ми це кажемо в кожний інший час в житті.

And we have met Richard where Richard's at day-to-day.

Ми зустрілися з Річардом, коли він вів рутинний спосіб життя.

And it's a phone call or two a week,

Зідзвонювались раз чи два на тиждень.

but he's thriving in the context of end-stage lung disease.

Але він буквально процвітає на цій останній стадії захворювання легенів.

Now, palliative medicine is not just for the elderly,

Зараз паліативна медицина не тільки для літніх людей,

it is not just for the middle-aged.

та людей середнього віку.

It is for everyone.

Вона для усіх.

Meet my friend Jonathan.

Зустрів свого друга Джонатана.

We have the honor and pleasure

З відчуттям честі та задоволення кажу,

of Jonathan and his father joining us here today.

що Джонатан та його батько в нашій команді.

Jonathan is in his 20s, and I met him several years ago.

Джонатану 20, я зустрів його декілька років тому.

He was dealing with metastatic testicular cancer,

він боровся з метастатичним раком яєчка,

spread to his brain.

який заповнював його мозок.

He had a stroke,

В нього був інсульт,

he had brain surgery,

він переніс операцію на мозку,

radiation, chemotherapy.

опромінення, хіміотерапію.

Upon meeting him and his family,

Коли ми зустрілися з ним та його сім'єю,

he was a couple of weeks away from a bone marrow transplant,

залишалось кілька тижнів до пересадки кісткового мозку.

and in listening and engaging,

Під час розмови

they said, "Help us understand -- what is cancer?"

вони сказали: "Допоможи нам зрозуміти - що таке рак?"

How did we get this far

Як все зайшло так далеко,

without understanding what we're dealing with?

а ми навіть не розуміємо, з чим маємо справу?

How did we get this far without empowering somebody

Як все зайшло так далеко без уявлення,

to know what it is they're dealing with,

що це, насправді, таке.

and then taking the next step and engaging in who they are as human beings

І як їм вчинити далі, як людям,

to know if that is what we should do?

щоб дізнатись, що саме потрібно робити?

Lord knows we can do any kind of thing to you.

Госоподь знає, нам під силу будь-що.

But should we?

Але чи повинні ми?

And don't take my word for it.

Не вірте мені на слово.

All the evidence that is related to palliative care these days

Усі випадки, що пов'язані на цей день з паліативною медициною,

demonstrates with absolute certainty people live better and live longer.

показують з абсолютною точністю, що люди живуть краще та довше.

There was a seminal article out of the New England Journal of Medicine

В медичному журналі Нової Англії опублікована конструктивна стаття

in 2010.

в 2010 році.

A study done at Harvard by friends of mine, colleagues.

Дослід проводився моїми друзями та колегами з Гарварду.

End-stage lung cancer:

Рак легенів останньої стадії:

one group with palliative care,

одна група з паліативною допомогою,

a similar group without.

інша без неї.

The group with palliative care reported less pain,

Група з паліативною допомогою сповіщала про менший біль,

less depression.

меншу депресію.

They needed fewer hospitalizations.

Рідше були випадки госпіталізації.

And, ladies and gentlemen,

І, пані та панове,

they lived three to six months longer.

вони жили від 3 до 6 місяців довше.

If palliative care were a cancer drug,

Якщо б паліативна медицина була ліками від раку,

every cancer doctor on the planet would write a prescription for it.

Їх прописували б всі онкологи планети.

Why don't they?

Чому ж це не так?

Again, because we goofy, long white-coat physicians

Знову ж таки, тому що ми безголові лікарі в довгих білих халатах,

are trained and of the mantra of dealing with this,

які навчені працювати ось з цим,

not with this.

а не з цим.

This is a space that we will all come to at some point.

Це істина, до якої ми прийдемо, в якийсь момент.

But this conversation today is not about dying,

Але сьогоднішня промова не про смерть,

it is about living.

вона про життя.

Living based on our values,

Життя побудоване на наших цінностях.

what we find sacred

Що ми називаємо священним,

and how we want to write the chapters of our lives,

і як ми хочемо написати розділи нашого життя,

whether it's the last

чи то останній,

or the last five.

чи останні п'ять.

What we know,

Нам відомо

what we have proven,

і нами доведено,

is that this conversation needs to happen today --

що цей виступ є актуальним сьогодні -

not next week, not next year.

не наступного тижня, не в наступному році.

What is at stake is our lives today

На мапі стоїть наше життя,

and the lives of us as we get older

і наше життя, коли ми постарішаємо,

and the lives of our children and our grandchildren.

і життя наших дітей та правнуків.

Not just in that hospital room

Не тільки в лікарняних палатах,

or on the couch at home,

або на дивані вдома,

but everywhere we go and everything we see.

але всюди, де ми йдемо, та все, що ми бачимо.

Palliative medicine is the answer to engage with human beings,

Паліативна медицина - це рішенням для залучення людей

to change the journey that we will all face,

до змін на шляху, з яким нам доводиться стикатися.

and change it for the better.

і змінювати його на краще.

To my colleagues,

Усіх своїх колег,

to my patients,

пацієнтів,

to my government,

мій уряд

to all human beings,

та все людство

I ask that we stand and we shout and we demand

я прошу, щоб ми боролися, кричали та вимагали

the best care possible,

допомоги найкращої якості,

so that we can live better today

для того, щоб жити краще сьогодні,

and ensure a better life tomorrow.

та бути впевненим у завтрашньому дні.

We need to shift today

Нам потрібно змінити це сьогодні,

so that we can live tomorrow.

і ми зможемо жити завтра.

Thank you very much.

Дуже дякую.

(Applause)

(Оплески)