Immigrant voices make democracy stronger | Sayu Bhojwani

Перекладач: Nataliya Trush Утверджено: Hanna Leliv

Good evening.

Добрий вечір!

My journey to this stage

Мій шлях до цієї сцени

began when I came to America

розпочався, коли я приїхала в Америку

at the age of 17.

у віці 17 років.

You see, I'm one of the 84 million Americans

Справа в тому, що я одна із 84-ьох мільйонів американців,

who are immigrants

які є іммігрантами

or children of immigrants.

або дітьми іммігрантів.

Each of us has a dream when we come here,

Кожен із нас має мрію, коли приїжджає сюди,

a dream that usually has to be rewritten

мрію, яку зазвичай треба переписати

and always has to be repurposed.

і яку завжди треба змінити.

I was one of the lucky ones.

Я була одною з тих, кому пощастило.

My revised dream led me to the work I do today:

Моя оновлена мрія привела мене до моєї теперішньої роботи:

training immigrants to run for public office

готувати іммігрантів до державних посад

and leading a movement for inclusive democracy.

та очолювати рух задля інклюзивної демократії.

But I don't want you to think it was a cakewalk,

Не хочу, щоб ви подумали, що це було дуже просто

that America opened its arms wide and welcomed me.

і що Америка зустрічала мене з розпростертими обіймами.

It's still not doing that.

Вона досі цього не робить.

And I've learned a few lessons along the way

Однак на цьому шляху я вивчила декілька уроків,

that I wanted to share with you,

якими хотіла б із вами поділитися,

because I think that together

тому що я вважаю, що разом

we can make American democracy

ми можемо зробити демократію в Америці

better and stronger.

кращою і сильнішою.

I was born in India,

Я народилася в Індії,

the world's largest democracy,

найбільшій демократії світу,

and when I was four,

а коли мені було 4 роки,

my family moved to Belize,

моя сім'я переїхала в Беліз,

the world's smallest democracy perhaps.

мабуть, найменшу в світі демократію.

And at the age of 17,

У 17 років

I moved to the United States,

я переїхала до США,

the world's greatest democracy.

найвеличнішої демократії у світі.

I came because I wanted to study English literature.

Переїхала, тому що хотіла вивчати англійську літературу.

You see, as a child, I buried my nose in books,

Річ у тім, що я змалку обожнювала читати книжки

and I thought, why not make a living doing that as an adult?

і подумала: а чому б не заробляти цим на життя у дорослому віці?

But after I graduated from college

Але після того, як я закінчила коледж

and got a graduate degree,

і отримала свій диплом,

I found myself moving from one less ideal job to another.

я зрозуміла, що змінюю одну неідеальну роботу на іншу.

Maybe it was the optimism that I had about America

Можливо, мій оптимізм стосовно Америки

that made me take a while to understand

не давав мені досить довго зрозуміти,

that things were not going to change.

що нічого не змінюватиметься.

The door that I thought was open

Двері, які я вважала відкритими,

was actually just slightly ajar --

насправді були лише злегка прочинені.

this door of America

Ці двері Америки

that would open wide if you had the right name,

широко відкриються перед вами, якщо у вас правильне ім'я,

the right skin color,

правильний колір шкіри,

the right networks,

правильні зв'язки,

but could just slam in your face

або ж зачиняться перед вашим носом,

if you had the wrong religion,

якщо у вас неправильне віросповідання,

the wrong immigration status,

неправильний імміграційний статус

the wrong skin color.

або неправильний колір шкіри.

And I just couldn't accept that.

Я просто не могла цього прийняти.

So I started a career as a social entrepreneur,

То ж я розпочала свою кар’єру, як соціальний підприємець

starting an organization for young people like myself --

відкривши організацію для таких молодих людей, як я -

I was young at the time that I started it --

я була молода, коли це розпочала -

who traced their heritage to the Indian subcontinent.

які простежували своїх нащадків аж до індійського субконтиненту.

In that work, I became and advocate for South Asians and other immigrants.

На цій роботі я стала захисницею вихідців з Південної Азії та інших іммігрантів.

I lobbied members of Congress on policy issues.

Я відстоювала їхні права перед членами Конгресу.

I volunteered on election day to do exit polling.

Я була волонтеркою на виборах, проводячи опитування на дільницях.

But I couldn't vote, and I couldn't run for office.

Але я не могла голосувати і не могла балотуватись на державні посади.

So in 2000, when it was announced

То ж у 2000 році, коли було проголошено,

that the citizenship application fee was going to more than double

що плата за подачу заявки на громадянство збільшилась більше, ніж удвічі,

from 95 dollars to 225 dollars,

з $95 до $225,

I decided it was time to apply before I could no longer afford it.

я вирішила, що настав час подавати, поки я ще можу собі це дозволити.

I filled out a long application,

Я заповнила довгу аплікаційну форму,

answering questions about my current and my past affiliations.

відповіла на всі запитання стосовно моїх теперішніх і минулих членств.

And once the application was submitted,

Коли аплікаційна форма була заповнена,

there were fingerprints to be taken,

треба було здати відбитки пальців,

a test to study for,

підготуватись до тесту

endless hours of waiting in line.

і простояти безкінечні години у черзі.

You might call it extreme vetting.

Це можна назвати занадто прискіпливою перевіркою.

And then in December of 2000,

І тоді, в грудні 2000 року,

I joined hundreds of other immigrants

я приєдналась до тисячі інших іммігрантів

in a hall in Brooklyn

в одній споруді у Брукліні,

where we pledged our loyalty

де ми присягали на вірність

to a country that we had long considered home.

країні, яку вже довгий час вважали своїм домом.

My journey from international student to American citizen took 16 years,

Мій шлях від міжнародної студентки до громадянки Америки тривав 16 років -

a short timeline when you compare it to other immigrant stories.

досить короткий проміжок, якщо порівнювати з історіями інших іммігрантів.

And soon after I had taken that formal step

Невдовзі після усіх формальностей, які я пройшла,

to becoming an American,

щоб стати громадянкою Америки,

the attacks of September 11, 2001,

стався теракт 11-го вересня 2001 року,

changed the immigration landscape for decades to come.

який змінив імміграційну картину на наступне десятиліття.

My city, New York City,

Моє місто, Нью-Йорк,

was reeling and healing,

здригалося та відновлювалося,

and in the midst of it,

і посеред усього цього

we were in an election cycle.

ми перебували в процесі виборів.

Two things happened

Дві речі відбулись

as we coped with loss and recovery in New York City.

після того, як ми впорались із втратами та відновленням у Нью-Йорку.

Voters elected Michael Bloomberg mayor of New York City.

Виборці обрали Майкла Блумберґа мером Нью-Йорка,

We also adopted by ballot referendum

а ще ми вибороли шляхом референдуму

the Office of Immigrant Affairs for the City of New York.

офіс у справах іммігрантів для Нью-Йорка.

Five months after that election,

Через 5 місяців після тих виборів

the newly elected mayor

новообраний мер

appointed me the first Commissioner of Immigrant Affairs

призначив мене першою Уповноваженою у справах іммігрантів

for this newly established office.

у цьому новому офісі.

I want you to come back to that time.

Я хочу, щоб ми повернулись до того часу.

I was a young immigrant woman from Belize.

Я була молодою іммігранткою з Белізу.

I had basically floundered in various jobs in America

Я працювала на різних роботах в Америці

before I started a community-based organization

до того, як започаткувала територіальну організацію

in a church basement in Queens.

в підвалі церкви, що у Квінзі.

The attacks of September 11 sent shock waves through my community.

Атака 11 вересня пронеслась ударною хвилею через нашу спільноту.

People who were members of my family, young people I had worked with,

Люди, які були членами моєї сім’ї, молоді люди, з якими я працювала,

were experiencing harassment

зазнавали приниження

at schools, at workplaces and in airports.

у школах, на робочих місцях та аеропортах.

And now I was going to represent their concerns

І тепер я мала намір представляти їхнє занепокоєння

in government.

в уряді.

No job felt more perfect for me.

Жодна інша робота не здавалася мені такою ідеальною.

And here are two things I learned when I became Commissioner.

Існує дві речі, які я вивчила, коли стала Уповноваженою.

First, well-meaning New Yorkers

Перш за все, доброзичливі люди Нью-Йорку,

who were in city government holding government positions

які очолювали державні посади в місцевому уряді,

had no idea how scared immigrants were

не мали жодного уявлення, як іммігранти боялися

of law enforcement.

правоохоронних органів.

Most of us don't really know the difference, do we,

Більшість з нас насправді не знають різниці

between a sheriff and local police and the FBI.

між шерифом, місцевою поліцією та ФБР.

And most of us, when we see someone in uniform

І більшість із нас, коли бачать, що хтось у формі

going through our neighborhoods

перевіряє нашу околицю,

feel curiosity, if not concern.

відчуває цікавість або хвилювання.

So if you're an undocumented parent,

То ж якщо ви - батьки без документів,

every day when you say goodbye to your child,

то кожного дня, коли кажете "до зустрічі" своїм дітям,

send them off to school and go to work,

відсилаючи їх у школу або ідучи на роботу,

you don't know what the chances are

ви не знаєте, який шанс того,

that you're going to see them at the end of the day.

що ви побачите їх у кінці того ж дня.

Because a raid at your workplace,

Раптова перевірка на вашій роботі

a chance encounter with local police

чи випадкова зустріч із місцевою поліцією

could change the course of your life forever.

може змінити ваше життя назавжди.

The second thing I learned is that when people like me,

Крім того, я зрозуміла, що коли такі люди, як я,

who understood that fear,

які розуміють цей страх,

who had learned a new language, who had navigated new systems,

які вивчили нову мову і орієнтуються в новій системі,

when people like us were sitting at the table,

коли люди такі, як ми, сидять за столом,

we advocated for our communities' needs in a way that no one else could or would.

ми відстоюємо потреби своєї спільноти так, як цього ніхто інший не міг би зробити.

I understood what that feeling of fear was like.

Я знаю, що таке відчуття страху.

People in my family were experiencing it.

Люди у моїй сім’ї пройшли через це.

Young people I had worked with were being harassed,

Молоді люди, з якими я працювала, зазнавали утисків

not just by classmates,

не лише від однокласників,

but also by their teachers.

а й від учителів.

My husband, then boyfriend,

Мій чоловік, а тоді ще хлопець,

thought twice before he put a backpack on or grew a beard

думав двічі перед тим, як брати наплічник або відростити бороду,

because he traveled so much.

тому що він багато подорожував.

What I learned in 2001 was that my vote mattered

У 2001 році я зрозуміла, що мій виборчий голос має значення,

but that my voice and vantage point also mattered.

а ще те, що моя думка та моя позиція теж мають значення.

And it's these three things --

І ці три речі -

immigrants' votes, voices and vantage points --

голоси іммігрантів, їхня думка та позиція -

that I think can help make our democracy stronger.

можуть допомогти зробити нашу демократію сильнішою.

We actually have the power

Ми насправді маємо силу,

to change the outcome of elections,

щоб змінити результати виборів,

to introduce new issues into the policy debate

представити нові положення у політичних дебатах

and to change the face of the pale, male, stale leadership

та змінити образ блідого, несвіжого чоловічого керівництва,

that we have in our country today.

яке існує сьогодні у нашій країні.

So how do we do that?

Тож як це зробити?

Well, let's talk first about votes.

Спершу поговоримо про виборчі голоси.

It will come as no surprise to you

Думаю, вас не здивує те,

that the majority of voters in America are white.

що більшість виборців в Америці є білими.

But it might surprise you to know

Однак вас може здивувати,

that one in three voters are black, Latino or Asian.

що кожен третій голос надходить від чорних, латиноамериканців або азіатів.

But here's the thing:

Але ось у чому справа.

it doesn't just matter who can vote, it matters who does vote.

Значення має не те, хто може голосувати, а те, хто насправді голосує.

So in 2012, half of the Latino and Asian-American voters

У 2012 році половина латиноамериканців та американців азійського походження

did not vote.

не голосували.

And these votes matter not just in presidential elections.

І ці голоси виборців важливі не лише під час виборів президента.

They matter in local and state elections.

Вони мають значення і під час місцевих виборів та виборів на рівні штату.

In 2015, Lan Diep,

у 2015 році Лан Діеп,

the eldest son of political refugees from Vietnam,

найстарший син політичного біженця із В’єтнаму,

ran for a seat in the San Jose City Council.

балотувався на посаду до місцевого уряду в Сан-Хосе.

He lost that election by 13 votes.

Він програв вибори із розривом у 13 голосів.

This year, he dusted off those campaign shoes

Цього року він відновив передвиборчу кампанію.

and went back to run for that seat,

І знову балотувався на ту посаду.

and this time he won, by 12 votes.

І цього разу він виграв із перевагою 12 голосів.

Every one of our votes matters.

Кожен наш виборчий голос важливий.

And when people like Lan are sitting at the policy table,

І коли такі люди, як Лан, сидять за політичним столом,

they can make a difference.

вони можуть продукувати зміни.

We need those voices.

Нам потрібні ці голоси.

We need those voices

Нам потрібні ці голоси,

in part because American leadership

зокрема тому, що американські лідери

does not look like America's residents.

не виглядають, як громадяни Америки.

There are over 500,000 local and state offices in America.

Існує понад 500 000 офісів на місцевому рівні та рівні штату в Америці.

Fewer than 2 percent of those offices are held by Asian-Americans or Latinos,

Менш ніж двома відсотками цих установ керують американці азійського походження та латиноамериканці,

the two largest immigrant groups in our country.

дві найбільші групи іммігрантів в Америці.

In the city of Yakima, Washington,

У місті Якіма, штат Вашингтон,

where 49 percent of the population is Latino,

де 49 відсотків населення - латиноамериканці,

there has never been a Latino on the city council until this year.

не було жодного латиноамериканця в мерії до цього року.

Three newly elected Latinas joined the Yakima City Council in 2016.

Троє новообраних латиноамериканців увійшли до місцевої мерії Якіма у 2016.

One of them is Carmen Méndez.

Одна з них - Кармен Мендез.

She is a first-generation college student.

Вона першою у своїй родині закінчила коледж.

She grew up partly in Colima, Mexico,

Вона виросла частково у місті Коліма, що в Мексиці,

and partly in Yakima, Washington.

а частково в Якіма, штат Вашингтон.

She's a single mother, a community advocate.

Самотня мати та захисниця спільноти.

Her voice on the Yakima City Council

Її голос у парламенті Якіма

is advocating on behalf of the Latino community

звучить від імені латиноамериканської спільноти

and of all Yakima residents.

та усіх мешканців Якіми.

And she's a role model for her daughter

Також вона є взірцем для своєї доньки

and other Latinas.

та інших латиноамериканців.

But the third most untapped resource in American democracy

І третім найменш використаним ресурсом в американській демократії

is the vantage point that immigrants bring.

є точка зору іммігрантів.

We have fought to be here.

Ми мусили змагатись, щоб бути тут.

We have come for economic and educational opportunity.

Ми прибули через економічні та освітні можливості.

We have come for political and religious freedom.

Ми приїхали заради політичної та релігійної свободи.

We have come in the pursuit of love.

Ми приїхали у пошуках любові.

That dedication,

Цю відданість,

that commitment to America

присвячену Америці,

we also bring to public service.

ми також привносимо у державну службу.

People like Athena Salman,

Такі люди, як Атена Салман,

who just last week won the primary

яка тільки-но минулого тижня виграла попередні вибори

for a seat in the Arizona State House.

на отримання посади до Палати представників у штаті Арізона.

Athena's father grew up in the West Bank

Батько Атени виріс на Західному березі ріки Йордан

and moved to Chicago,

та переїхав до Чикаго,

where he met her mother.

де і зустрів її матір.

Her mother is part Italian,

ЇЇ мати - почасти італійка,

part Mexican and part German.

мексиканка та німкеня.

Together they moved to Arizona and built a life.

Разом вони переїхали до Арізони, де й побудували своє життя.

Athena, when she gets to the statehouse,

Атена, ставши членом Палати представників,

is going to fight for things like education funding

збирається боротись за такі речі, як фінансування освіти

that will help give families like hers a leg up

яке допоможе таким сім’ям, як її власнаа,

so they can achieve the financial stability

досягнути фінансової стабільності,

that we all are looking for.

якої ми всі прагнемо.

Immigrants' votes, voices and vantage points

Нам усім треба добиватись, щоб участь іммігрантів у виборах, їхня думка та позиція

are what we all need to work to include in American democracy.

були включені до американської демократії.

It's not just my work. It's also yours.

Це не лише моя робота, а й ваша.

And it's not going to be easy.

І це буде непросто.

We never know

Ми ніколи не знаємо,

what putting a new factor into an equation will do.

який вийде результат, коли ми додамо новий доданок.

And it's a little scary.

І це трохи лякає.

You're scared that I'm going to take away your place at the table,

Ви боїтесь, що я збираюсь відібрати ваше місце за столом.

and I'm scared that I'm never going to get a place at the table.

А я боюсь, що ніколи не отримаю місце за столом.

And we're all scared

І ми всі налякані,

that we're going to lose this country that we know and love.

що можемо втратити країну, яку ми знаємо і любимо.

I'm scared you're going to take it away from me,

Я боюсь, що ви збираєтесь відібрати її від мене,

and you're scared I'm going to take it away from you.

а ви боїтесь, що я намагаюсь забрати її від вас.

Look, it's been a rough election year,

Зрозумійте, це був складний рік виборів,

a reminder that people with my immigration history

нагадування про те, що людей із імміграційним минулим, таких як я,

could be removed at the whim of a leader.

можуть витурити звідси через примху лідера.

But I have fought to be in this country

Але я боролась, щоб бути в цій країні,

and I continue to do so every day.

і я продовжуватиму це робити кожного дня.

So my optimism never wavers,

Тож мій оптимізм ніколи не ослабне,

because I know that there are millions of immigrants just like me,

тому що я знаю, що є мільйони іммігрантів, таких як я -

in front of me, behind me and all around me.

переді мною, позаду мене і навколо мене.

It's our country, too.

Це також і наша країна.

Thank you.

Дякую

(Applause)

(Оплески)