The history of the Cuban Missile Crisis - Matthew A. Jordan

Історія Карибської кризи

Перекладач: Daria Stetska Утверджено: Khrystyna Romashko

It's not hard to imagine a world where at any given moment,

Нескладно уявити світ, де в будь-який момент

you and everyone you know could be wiped out without warning

вас та усіх, кого ви знаєте, можуть змести з лиця землі без попередження,

at the push of a button.

лише натиснувши на кнопку.

This was the reality for millions of people during the 45-year period

Такою була реальність для мільйонів людей протягом 45-річного періоду

after World War II,

після Другої світової війни,

now known as the Cold War.

що тепер відомий під назвою "холодна війна".

As the United States and Soviet Union faced off across the globe,

Перебуваючи у конфлікті, Сполучені Штати і Радянський Союз знали,

each knew that the other had nuclear weapons capable of destroying it.

що суперник має ядерну зброю, яка може їх знищити.

And destruction never loomed closer than during the 13 days

І загроза знищення була найбільш реальною протягом 13-ти днів

of the Cuban Missile Crisis.

Карибської кризи.

In 1961, the U.S. unsuccessfully tried to overthrow Cuba's new communist government.

У 1961 США безуспішно спробували повалити новий комуністичний уряд на Кубі.

That failed attempt was known as the Bay of Pigs,

Цей невдалий хід названо "операцією в Затоці Свиней".

and it convinced Cuba to seek help from the U.S.S.R.

Він змусив Кубу шукати підтримки з боку СРСР.

Soviet premier Nikita Khrushchev was happy to comply

Радянський лідер Микита Хрущов радо погодився допомогти,

by secretly deploying nuclear missiles to Cuba,

таємно розмістивши ядерні ракети на Кубі,

not only to protect the island,

не лише заради безпеки острова,

but to counteract the threat from U.S. missiles in Italy and Turkey.

а й щоб протистояти загрозі американських ракет в Італії і Туреччині.

By the time U.S. intelligence discovered the plan,

Перш ніж розвідка США викрила план,

the materials to create the missiles were already in place.

устаткування для запуску ракет уже було на місці.

At an emergency meeting on October 16, 1962,

На екстреній зустрічі 16 жовтня 1962 року

military advisors urged an airstrike on missile sites

військові радники наполягли на авіаударі по місцях розміщення ракет

and invasion of the island.

та окупації острова.

But President John F. Kennedy chose a more careful approach.

Однак президент Джон Ф. Кеннеді вирішив діяти обачніше.

On October 22, he announced that the the U.S. Navy

22 жовтня він заявив, що морські сили США

would intercept all shipments to Cuba.

будуть перехоплювати всі судна на шляху до Куби.

There was just one problem:

Тільки була одна проблема:

a naval blockade was considered an act of war.

морська блокада означала війну.

Although the President called it a quarantine

І хоча президент називав це карантином,

that did not block basic necessities,

що дозволяв доставку речей першої необхідності,

the Soviets didn't appreciate the distinction.

радянська влада не визнавала цієї різниці.

In an outraged letter to Kennedy,

У гнівному листі до Кеннеді

Khrushchev wrote, "The violation of freedom to use international waters

Хрущов писав: "Порушення свободи користування міжнародними водами

and international airspace is an act of aggression

та міжнародним повітряним простором є актом агресії,

which pushes mankind toward the abyss of world nuclear missile war."

який штовхає людство у прірву світової ядерної війни".

Thus ensued the most intense six days of the Cold War.

Так розпочались 6 найбільш напружених днів холодної війни.

While the U.S. demanded the removal of the missiles,

США вимагали вивести ракетне озброєння,

Cuba and the U.S.S.R insisted they were only defensive.

а Куба та СРСР стверджували, що це лише захист.

And as the weapons continued to be armed,

І оскільки зброя надалі була готовою до запуску,

the U.S. prepared for a possible invasion.

США готувались до можливого вторгнення.

On October 27, a spy plane piloted by Major Rudolph Anderson

27 жовтня розвідницький літак, яким керував майор Рудольф Андерсон,

was shot down by a Soviet missile.

збила радянська ракета.

The same day, a nuclear-armed Soviet submarine was hit by a small-depth charge

Того ж дня радянський підводний човен із ядерним озброєнням

зачепила глибинна бомба,

from a U.S. Navy vessel trying to signal it to come up.

яку запустили з американського судна, щоб змусити човен піднятись.

The commanders on the sub, too deep to communicate with the surface,

Командири човна, що був заглибоко, аби підтримувати зв'язок із поверхнею,

thought war had begun and prepared to launch a nuclear torpedo.

думали, що почалась війна, і готувались запустити ядерну торпеду.

That decision had to be made unanimously by three officers.

Це рішення мали одностайно схвалити три офіцери.

The captain and political officer both authorized the launch,

Капітан та офіцер із питань політики погодились на запуск,

but Vasili Arkhipov, second in command, refused.

проте Василь Архипов, перший помічник капітана, відмовився.

His decision saved the day and perhaps the world.

Це рішення врятувало становище і, напевно, світ.

But the crisis wasn't over.

Однак криза не закінчилась.

For the first time in history,

Уперше в історії

the U.S. Military set itself to DEFCON 2,

збройні сили США перейшли на рівень високої бойової готовності,

the defense readiness one step away from nuclear war.

що означало ймовірність початку ядерної війни.

With hundreds of nuclear missiles ready to launch,

Сотні ядерних ракет були готові до запуску,

the metaphorical Doomsday Clock stood at one minute to midnight.

тож стрілки Судного Годинника показували хвилину до півночі.

But diplomacy carried on.

Проте дипломати продовжували свою справу.

In Washington, D.C., Attorney General Robert Kennedy

У Вашингтоні міністр юстиції Роберт Кеннеді

secretly met with Soviet Ambassador Anatoly Dobrynin.

таємно зустрівся із послом СРСР Анатолієм Добриніним.

After intense negotiation, they reached the following proposal.

Під час напружених переговорів вони досягли домовленості.

The U.S. would remove their missiles from Turkey and Italy

США виведе свої ракети з Туреччини та Італії

and promise to never invade Cuba

і ніколи не нападатиме на Кубу.

in exchange for the Soviet withdrawal from Cuba under U.N. inspection.

Натомість СРСР відкличе свої війська із Куби під наглядом представників ООН.

Once the meeting had concluded,

Як тільки зустріч завершилась,

Dobrynin cabled Moscow saying time is of the essence

Добринін надіслав телеграму до Москви, у якій мовилось: "Часу небагато,

and we shouldn't miss the chance.

і ми не повинні втрачати шанс".

And at 9 a.m. the next day,

О 9-тій ранку наступного дня

a message arrived from Khrushchev

від Хрущова надійшло повідомлення

announcing the Soviet missiles would be removed from Cuba.

про те, що радянські ракети на Кубі буде ліквідовано.

The crisis was now over.

Кінець кризи.

While criticized at the time by their respective governments

Хоча тоді уряди обох країн критикували політиків

for bargaining with the enemy,

через угоду з ворогом,

contemporary historical analysis shows great admiration

сучасні історичні аналітики виявляють чимале захоплення

for Kennedy's and Khrushchev's ability to diplomatically solve the crisis.

вмінням Кеннеді та Хрущова дипломатично знайти вихід із кризи.

But the disturbing lesson was that a slight communication error,

Тривожним уроком стало те, що невелика помилка в перемовинах

or split-second decision by a commander, could have thwarted all their efforts,

чи поспішне рішення командира могли звести нанівець усі їхні зусилля,

as it nearly did if not for Vasili Arkhipov's courageous choice.

що мало не сталось, якби не хоробрий вибір Василя Архипова.

The Cuban Missile Crisis revealed just how fragile human politics are

Карибська криза показала, якою все-таки крихкою є людська політика

compared to the terrifying power they can unleash.

у порівнянні із моторошно потужною силою, яку вона може вивільнити.