Steven Johnson: The Web and the city

Перекладач: Volodymyr Uschapovsky Утверджено: Oleksii Molchanovskyi

I want to take you back basically to my hometown,

Я хочу перенести вас до свого рідного міста

and to a picture of my hometown of the week

і до фото мого міста, що було зроблено того тижня,

that "Emergence" came out.

коли було видано "Емерджентність" (книга Стівена Джонсона - примітка пер.).

And it's a picture we've seen several times.

І це фото ми бачили вже декілька разів.

Basically, "Emergence" was published on 9/11.

Насправді "Емерджентність" була видана 11-го вересня.

I live right there in the West Village,

Я жив прямо там, у Західному Селищі,

so the plume was luckily blowing west, away from us.

і тому шлейф, на щастя, віднесло на захід, подалі від нас.

We had a two-and-a-half-day-old baby in the house that was ours --

У нас в будинку була дитина, якій було два з половиною дні, і вона була наша --

we hadn't taken it from somebody else.

ми не забрали її у когось.

(Laughter)

(Сміх)

And one of the thoughts that I had dealing with these two separate emergences

І однією із моїх думок, що виникли у мене на підставі цих двох різних неочікуваних випадків --

of a book and a baby, and having this event happen so close --

книги та дитини, а також цієї події, що сталася так близько,

that my first thought, when I was still kind of in the apartment looking out at it all

було те, що моя перша думка, коли я був ніби в квартирі, дивлячись на це все,

or walking out on the street and looking out on it just in front of our building,

або йдучи по вулиці в дивлячись на це навпроти нашого будинку,

was that I'd made a terrible miscalculation in the book that I'd just written.

була про те, що я зробив жахливий прорахунок у книжці, яку щойно написав.

Because so much of that book was a celebration of the power

Оскільки більшість тієї книги було прославлянням сили

and creative potential of density, of largely urban density,

і творчого потенціалу скупченості, великої міської скупченості,

of connecting people and putting them together in one place,

що поєднувала людей і збирала їх разом в одному місці,

and putting them on sidewalks together and having them share ideas

і переміщала їх на тротуари, і змушувала їх ділитися ідеями,

and share physical space together.

і ділитися фізичним простором між собою.

And it seemed to me looking at that -- that tower burning and then falling,

І мені здалось, дивлячись на палаючу вежу, що потім впаде,

those towers burning and falling -- that in fact, one of the lessons

ті вежі, що горілі і падали -- насправді ж, це було уроком

here was that density kills.

про те, що скупченість вбиває.

And that of all the technologies that were exploited

І що з-поміж усіх технологій, що були використані,

to make that carnage come into being,

щоб втілити цю бійню у життя,

probably the single group of technologies that cost the most lives

напевно єдина група технологій, що коштувала найбільше життів,

were those that enable 50,000 people to live in two buildings

була та, яка дозволила 50-ти тисячам людей жити у двох будівлях

110 stories above the ground.

заввишки 110 поверхів.

If they hadn't been crowded --

Якщо б вони не були переповненими --

you compare the loss of life at the Pentagon to the Twin Towers,

порівняйте людські жертви в Пентагоні і в Баштах-близнюках,

and you can see that very powerfully.

і ви побачите це дуже чітко.

And so I started to think, well, you know, density, density --

І я почав думати, що, ви ж знаєте, скупчення, скупчення --

I'm not sure if, you know, this was the right call.

я не впевнений, що це був правильний виклик.

And I kind of ruminated on that for a couple of days.

І я ніби думав над цим кілька днів.

And then about two days later, the wind started to change a little bit,

І за кілька днів потому вітер почав трохи змінюватися

and you could sense that the air was not healthy.

і ви могли відчути, що повітря не було дуже здоровим.

And so even though there were no cars still in the West Village

І навіть не зважаючи на те, що й досі не було машин у Західному Селищі,

where we lived, my wife sent me out to buy a, you know,

де ми жили, моя дружина відправила мене купити, ви здогадалися,

a large air filter at the Bed Bath and Beyond,

великий фільтр для повітря у Bed Bath and Beyond (магазин домашнього краму),

which was located about 20 blocks away, north.

що знаходився за 20 кварталів на північ.

And so I went out.

І я вийшов.

And obviously I'm physically a very strong person, as you can tell -- (Laughter) --

І очевидно я фізично є дуже сильною людиною, як ви можете сказати,

so I wasn't worried about carrying this thing 20 blocks.

і тому я не турбувався про пересування цієї речі за 20 кварталів.

And I walked out, and this really miraculous thing happened to me

І я вийшов, і зі мною сталася чудова річ,

as I was walking north to buy this air filter,

коли я йшов на північ купити цей фільтр для повітря,

which was that the streets were completely alive with people.

це були повністю живі вулиці заповнені людьми.

There was an incredible -- it was, you know, a beautiful day,

Це був надзвичайний -- це був, ви знаєте, прекрасний день,

as it was for about a week after,

пройшов приблизно тиждень після того

and the West Village had never seemed more lively.

і Західне Селище ніколи не здавалося таким живим.

I walked up along Hudson Street --

Я йшов вздовж Хадсон Стріт,

where Jane Jacobs had lived and written her great book

де Джейн Джекобс жила і написала її видатну книгу,

that so influenced what I was writing in "Emergence" --

яка так вплинула на те, що я написав в "Емерджентності",

past the White Horse Tavern,

проминув повз таверну "Білий Кінь",

that great old bar where Dylan Thomas drank himself to death,

той чудовий старий бар, де Ділан Томас допився до смерті,

and the Bleecker Street playground was filled with kids.

а ігровий майданчик на Блікер Стріт був заполонений дітьми.

And all the people who lived in the neighborhood,

І всі люди, що жили по сусідству,

who owned restaurants and bars in the neighborhood,

які володіли ресторанами та барами неподалік,

were all out there -- had them all open.

були всі там -- все було відкрито.

People were out.

Люди були на вулиці.

There were no cars, so it seemed even better, in some ways.

Там не було машин, що здавалося навіть кращим в деяких аспектах.

And it was a beautiful urban day,

І це був чудовий міський день,

and the incredible thing about it was that the city was working.

і захопливою річчю було те, що місто працювало.

The city was there.

Місто було там.

All the things that make a great city successful

Всі речі, які роблять велике місто успішним,

and all the things that make a great city stimulating --

і всі речі, що стимулюють велике місто, --

they were all on display there on those streets.

були на видноті на тих вулицях.

And I thought, well, this is the power of a city.

І я подумав, що в цьому сила міста.

I mean, the power of the city --

Я маю на увазі, що сила міста --

we talked about cities as being centralized in space,

ми говоримо про міста, що зосереджені в просторі,

but what makes them so strong most of the time

але що робить їх такими сильними більшість часу,

is they're decentralized in function.

є децентралізованість у функціях.

They don't have a center executive branch that you can take out

Вони не мають центральної виконавчої гілки, яку ви можете забрати,

and cause the whole thing to fail.

і все вивести з ладу.

If they did, it probably was right there at Ground Zero.

Якщо б вони мали, то напевно це було б епіцентром.

I mean, you know, the emergency bunker was right there,

Я маю на увазі, ви знаєте, аварійний бункер був саме там,

was destroyed by the attacks,

був знищений нападом,

and obviously the damage done to the building and the lives.

і очевидно шкоди зазнали будівля і життя.

But nonetheless, just 20 blocks north, two days later,

Тим не менш, всього в 20-ти кварталах північніше через два дні потому,

the city had never looked more alive.

місто ще ніколи не виглядало більш живим.

If you'd gone into the minds of the people,

Якщо заглянути у свідомість людей,

well, you would have seen a lot of trauma,

ви б побачили багато травм,

and you would have seen a lot of heartache,

і ви б побачили багато сердечного болю,

and you would have seen a lot of things that would take a long time to recover.

і ви б побачили багато речей, які доведеться довго відновлювати.

But the system itself of this city was thriving.

Але сама система міста процвітає.

So I took heart in seeing that.

І бачення цього захоплює серце.

So I wanted to talk a little bit about the reasons why that works so well,

І мені захотілося поговорити трохи про причини, чому це так добре працює,

and how some of those reasons kind of map

і як ці причини стали картою,

on to where the Web is going right now.

за якою Всесвітня мережа зараз прямує.

The question that I found myself asking to people

Питання, яке я знайшов, питаючи людей,

when I was talking about the book afterwards is --

коли я говорив про книгу, є те, що

when you've talked about emergent behavior,

коли ми говоримо про надзвичайну поведінку,

when you've talked about collective intelligence,

коли ми говоримо про щось, на кшталт, колективного розуму,

the best way to get people to kind of wrap their heads around that

найкращим способом змусити людей озирнутися на це

is to ask, who builds a neighborhood?

є питання - хто створив сусідство?

Who decides that Soho should have this personality

Хто вирішив, що Сохо (район в Нью Йорку - примітка пер.) має мати такий облік,

and that the Latin Quarter should have this personality?

а Латинський квартал - такий?

Well, there are some kind of executive decisions,

Існує деякі виконавчі рішення,

but mostly the answer is -- everybody and nobody.

але найчастіше відповіддю є -- всі і ніхто.

Everybody contributes a little bit.

Всі роблять невеликий внесок.

No single person is really the ultimate actor

Жодна люди не є в дійсності кінцевим актором

behind the personality of a neighborhood.

на фоні особистості сусідства.

Same thing to the question of, who was keeping the streets alive

Та ж ситуація із питанням, хто робить вулиці живим

post-9/11 in my neighborhood?

після 9 вересня у мене по сусідству?

Well, it was the whole city.

Це все місто.

The whole system kind of working on it,

Вся система працює над цим,

and everybody contributing a small little part.

і кожен робить маленький внесок.

And this is increasingly what we're starting to see on the Web

І ми все більше бачимо це в Всесвітній мережі

in a bunch of interesting ways --

багатьма способами.

most of which weren't around, actually,

Більшість із яких не були навкруги, насправді,

except in very experimental things,

крім дуже експериментальних речей,

when I was writing "Emergence" and when the book came out.

коли я писав "Емерджентність" і коли книжка вийшла.

So it's been a very optimistic time, I think,

Отже, це був дуже оптимістичний час, на мою думку,

and I want to just talk about a few of those things.

і я хочу просто поговорити про кілька таких речей.

I think that there is effectively a new kind of model of interactivity

Я думаю, що існує новий ефективний вид моделі взаємодії,

that's starting to emerge online right now.

який починає втілюватися зараз в мережі.

And the old one looked like this.

А старий виглядав приблизно так --

This is not the future King of England, although it looks like it.

це не було майбутнім короля Англії, хоча й було схоже на те.

It's some guy, it's a GeoCities homepage of some guy that I found online

Це якийсь хлопець, це сторінка цього хлопця на GeoCities (хостинг-сервіс), яку я знайшов в мережі,

who's interested, if you look at the bottom, in soccer and Jesus

якого цікавлять, якщо подивитися вниз, футбол та Ісус

and Garth Brooks and Clint Beckham and "my hometown" -- those are his links.

і Гарт Брукс, і Клінт Бекхем, моє рідне місто -- це все його посилання.

But nothing really says

Але нічого не сказано про

this model of interactivity -- which was so exciting and captures the real,

цю модель взаємодії, яка була такою захопливою та фіксувалася на реальних речах,

the Web Zeitgeist of 1995 -- than

щось схоже на мережу Зайтгайст 1995-го, а не на

"Click here for a picture of my dog."

"Натисніть тут, щоб побачити фото мого собаки".

That is -- you know, there's no sentence

Немає жодного речення,

that kind of conjures up that period better than that, I think,

щоб викликало уяву до самої крапки більше, ніж це, на мою думку,

which is that you suddenly have the power to put up a picture of your dog

що полягає в тому, що у вас несподівано з’являється можливість викласти фото свого собаки

and link to it, and somebody reading the page

і дати посилання на нього, і коли хтось переглядає сторінку, то

has the power to click on that link or not click on that link.

він має можливість перейти за посиланням, чи не переходити.

And, you know, I don't want to belittle that. That, in a sense --

І, ви знаєте, я не хочу применшувати це, насправді,

to reference what Jeff was talking about yesterday --

посилаючись на те, про що Джефф казав вчора --

that was, in a sense, the kind of interface electricity that

це схоже на деякий інтерфейсний заряд, що

powered a lot of the explosion of interest in the Web:

живить багато вибухів цікавості у мережі --

that you could put up a link, and somebody could click on it,

ви можете викласти посилання, а хтось може перейти за ним,

and it could take you anywhere you wanted to go.

і це перенесе вас куди захочете.

But it's still a very one-to-one kind of relationship.

Але це й досі відношення один-до-одного.

There's one person putting up the link, and there's another person

Є людина, що викладає посилання, а є людина

on the other end trying to decide whether to click on it or not.

з іншої сторони, що намагається вирішити натискати на посилання чи ні.

The new model is much more like this,

Нова модель дуже схожа на це,

and we've already seen a couple of references to this.

і ми вже бачили кілька посилань на неї.

This is what happens when you search "Steven Johnson" on Google.

Ось що стається, коли ви шукаєте за запитом "Стівен Джонсон" в Гуглі.

About two months ago, I had the great breakthrough --

Десь два місяці тому у мене стався значний прорив

one of my great, kind of shining achievements --

у одному моєму чудовому, визначному досягненні,

which is that my website finally became a top result for "Steven Johnson."

яке полягало в тому, що мій веб-сайт нарешті вийшов на вершину пошукового результату за запитом "Стівен Джонсон".

There's some theoretical physicist at MIT named Steven Johnson

В МТІ є якийсь теоретичний фізик на ім’я Стівен Джонсон

who has dropped two spots, I'm happy to say.

який втратив дві позиції, і я радий сказати про це.

(Laughter)

(Сміх)

And, you know, I mean, I'll look at a couple of things like this,

І ви знаєте, я маю на увазі, що я подивлюся на багато речей, таких як це,

but Google is obviously the greatest technology ever invented for navel gazing.

але очевидно Гугл є найвизначнішою технологію, що колись була винайдена для самоспоглядання.

It's just that there are so many other people in your navel when you gaze.

Існує багато інших людей, які споглядають за вами.

Because effectively, what's happening here,

Тому очевидно, те, що відбувається тут,

what's creating this page, obviously -- and we all know this,

що створює цю сторінку, очевидно -- і ми всі це знаємо,

but it's worth just thinking about it --

але це варте того, щоб просто подумати над цим, --

is not some person deciding that I am the number one answer for Steven Johnson,

не є те, що якась людина вирішує, що я є найпершою відповіддю на запит про Стівена Джонсона,

but rather somehow the entire web of people

але якимось чином вся мережа людей,

putting up pages and deciding to link to my page or not link to it,

викладаючи сторінки і вирішуючи чи натискати на посилання на мою сторінку, чи ні,

and Google just sitting there and running the numbers.

і Гугл всього-на-всього сидить там та веде лік цьому.

So there's this collective decision-making that's going on.

Отже те, що відбувається, є колективним прийняттям рішень.

This page is effectively, collectively authored by the Web,

Ця сторінка є спільно сформованою Мережею,

and Google is just helping us

і Гугл всього-на-всього допомагає нам

kind of to put the authorship in one kind of coherent place.

віднести авторство до пов’язаного місця.

Now, they're more innovative -- well, Google's pretty innovative --

Зараз вони є більш інноваційними -- Гугл й справді є досить інноваційним --

but there are some new twists on this.

але існують деякі нові повороти в цій сфері.

There's this incredibly interesting new site -- Technorati --

Існує надзвичайно цікавий новий сайт -- Технораті --

that's filled with lots of little widgets that are expanding on these.

який наповнений багатьма маленькими віджетами, які відкриваються там.

And these are looking in the blog world and the world of weblogs.

І вони дивляться в світ блогів.

He's analyzed basically all the weblogs out there that he's tracking.

Він проаналізував майже всі блоги, за якими слідкував.

And he's tracking how many other weblogs linked to those weblogs,

А також він слідкує за іншими блогами, які зв’язані з цими,

and so you have kind of an authority --

і таким чином ви отримуєте щось подібне до авторитету --

a weblog that has a lot of links to it

веб-блог, що має багато посилань на себе,

is more authoritative than a weblog that has few links to it.

є більш авторитетним, ніж веб-блог, на який посилаються менше.

And so at any given time, on any given page on the Web, actually,

Таким чином в будь-який час, на будь-якій сторінці в Мережі, насправді,

you can say, what does the weblog community think about this page?

ви можете сказати, що думає блогосфера про цю сторінку?

And you can get a list.

І ви можете отримати список.

This is what they think about my site; it's ranked by blog authority.

Це і є те, що вони думають про мій сайт -- він проранжований блогосферою.

You can also rank it by the latest posts.

Ви також можете оцінити його за останніми відгуками.

So when I was talking in "Emergence,"

Отже, коли я писав в "Емерджентності",

I talked about the limitations of the one-way linking architecture

я написав про обмеження про односторонньо пов’язану архітектуру,

that, basically, you could link to somebody else

яка може посилатися на когось іншого,

but they wouldn't necessarily know that you were pointing to them.

але не обов’язково знають, що ти посилаєшся на них.

And that was one of the reasons why the web

І це було однією з причин чому Мережа

wasn't quite as emergent as it could be

не була настільки такою, що розвивається, наскільки вона могла бути,

because you needed two-way linking, you needed that kind of feedback mechanism

тому що потрібно мати двосторонні посилання, потрібен деякий механізм зворотнього зв’язку,

to be able to really do interesting things.

щоб мати змогу дійсно робити цікаві речі.

Well, something like Technorati is supplying that.

І щось схоже на Технораті робить це.

Now what's interesting here is that this is a quote from Dave Weinberger,

І що цікаво, це взято з цитати Дейва Вайнберга,

where he talks about everything being purposive in the Web --

де він казав про все, що є цілеспрямованим у Мережі --

there's nothing artificial.

серед цього немає нічого штучного.

He has this line where he says, you know, you're going to put up a link there,

Він писав, що ви зробите посилання туди,

if you see a link, somebody decided to put it there.

якщо ви бачите посилання, яке вирішив зробити хтось інший.

And he says, the link to one site didn't just grow on the other page "like a tree fungus."

І він казав, що посилання не ростуть "як гриби".

And in fact, I think that's not entirely true anymore.

Насправді, я думаю що це більше не є правдою.

I could put up a feed of all those links generated by Technorati

Я можу мати видачу, згенеровану за допомогою Технораті, з усіма цими посиланнями

on the right-hand side of my page,

на правій стороні своєї сторінки,

and they would change as the overall ecology of the Web changes.

і вони можуть змінити всю екологію змін в мережі.

That little list there would change.

Цей маленький список зможе це змінити.

I wouldn't really be directly in control of it.

Я б не хотів бути напряму підконтрольним йому.

So it's much closer, in a way, to a data fungus, in a sense,

І це набагато ближче до зростаючих даних,

wrapped around that page, than it is to a deliberate link that I've placed there.

що обертаються навколо сторінки, ніж до посилання, що я навмисно розмістив там.

Now, what you're having here is basically a global brain

Отже, те, що ви маєте є глобальним розумом,

that you're able to do lots of kind of experiments on to see what it's thinking.

що дає вам можливість провести багато випробувань і побачити, про що він думає.

And there are all these interesting tools.

І всі ці цікаві речі існують.

Google does the Google Zeitgeist,

Гугл створив Google Zeitgeist,

which looks at search requests to test what's going on, what people are interested in,

який переглядає пошукові запити, щоб дізнатися, що відбувається, що цікавить людей,

and they publish it with lots of fun graphs.

і вони публікують це з багатьма графіками.

And I'm saying a lot of nice things about Google,

Я кажу багато гарних речей про Гугл,

so I'll be I'll be saying one little critical thing.

але я й трохи розкритикую його.

There's a problem with the Google Zeitgeist,

Існує проблема з Google Zeitgeist,

which is it often comes back with news that a lot of people are searching

яка проявляється у вигляді новин, які шукають багато людей,

for Britney Spears pictures, which is not necessarily news.

у вигляді фото з Брітні Спірс, що не обов’язково є новинами.

The Columbia blows up, suddenly there are a lot of searches on Columbia.

Вибух у Колумбії, і раптово виконується багато пошуків про Колумбію.

Well, you know, we should expect to see that.

Ми маємо очікувати побачити це.

That's not necessarily something we didn't know already.

Це не обов’язково те, що ми не знаємо.

So the key thing in terms of these new tools

Ключовим моментом в контексті цих нових інструментів,

that are kind of plumbing the depths of the global brain,

які в деякому розумінні копошаться в глибинах всесвітнього розуму,

that are sending kind of trace dyes through that whole bloodstream --

які посилають щось схоже на сліди фарби в потоках крові --

the question is, are you finding out something new?

є питання, чи ви знаходите щось нове?

And one of the things that I experimented with is this thing called Google Share

Однією із речей, з якою я експериментував, був сервіс Google Share

which is basically, you take an abstract term,

який полягає в тому, що можна взяти абстрактний термін,

and you search Google for that term,

виконати по ньому пошук в Гуглі,

and then you search the results that you get back for somebody's name.

і отримати в результати чиєсь ім’я.

So basically, the number of pages that mention this term,

Кількість сторінок, де зустрічається цей термін,

that also mention this page, the percentage of those pages

а також сторінки, які посилаються на дану сторінку, відсоток цих сторінок

is that person's Google Share of that term.

є те, що людина пов'язала із цим терміном.

So you can do kind of interesting contests.

Отже можна зробити цікаве змагання.

Like for instance, this is a Google Share of the TED Conference.

Наприклад, це є Google Share на сайті конференції ТЕД.

So Richard Saul Wurman

Як видно, Річард Сол Вурман

has about a 15 percent Google Share of the TED conference.

має приблизно 15 відсотків Google Share конференції ТЕД.

Our good friend Chris has about a six percent -- but with a bullet, I might add.

Наш добрий друг Кріс має приблизно шість відсотків -- але із запасом, я маю це додати.

(Laughter)

(Сміх)

But the interesting thing is, you can broaden the search a little bit.

Також цікавим є те, що ви можете трошки розширити пошук.

And it turns out, actually, that 42 percent is the Mola mola fish.

І він поверне, що 42 відсотки - це риба-місяць.

I had no idea.

В мене й гадки немає.

No, that's not true.

Ні, це неправда.

(Laughter)

(Сміх)

I made that up because I just wanted to put up a slide

Я зробив це, тому що я хотів показати слайд

of the Mola mola fish.

із рибою-місяцем.

(Laughter)

(Сміх)

I also did -- and I don't want to start a little fight in the next panel --

Що я також зробив -- я не хочу починати бійку на наступній секції --

but I did a Google Share analysis of evolution and natural selection.

але я провів аналіз результатів Google Share щодо еволюції та природного відбору.

So right here -- now this is a big category, you have smaller percentages,

Тут можна побачити -- зараз це велика категорія, але ми маємо менші відсотки,

so this is 0.7 percent -- Dan Dennett, who'll be speaking shortly.

що 0.7 приходиться на Дена Деннетта, який скоро буде виступати.

Right below him, 0.5 percent, Steven Pinker.

Відразу за ним, 0.5 відсотки за Стівеном Пінкером.

So Dennett's in the lead a little bit there.

Отже Деннетт лідирує там.

But what's interesting is you can then broaden the search

Але що цікаво, якщо розширити пошук,

and actually see interesting things and get a sense of what else is out there.

то можна побачити цікаві речі і отримати уявлення про те, що ще там є.

So Gary Bauer is not too far behind --

Таким чином, Гарі Бауер не дуже відстає --

has slightly different theories about evolution and natural selection.

він має трохи відмінні теорії про еволюцію та природний відбір.

And right behind him is L. Ron Hubbard. So --

І відразу за ним йде Л. Рон Хаббард. Отже --

(Laughter)

(Сміх)

you can see we're in the ascot, which is always good.

ви бачите, що ми знаходимося в ескоті, що завжди добре.

And by the way, Chris, that would've been a really good panel,

І до речі, Кріс, що буде мати дійсно гарну доповідь,

I think, right there.

на мою думку, є прямо там.

(Laughter)

(Сміх)

Hubbard apparently started to reach, but besides that,

Хаббарт, безсумнівно, почав досягати, але крім того,

I think it would be good next year.

я думаю, що наступний рік буде хорошим.

Another quick thing -- this is a slightly different thing,

Ще одне -- це трошки інша річ,

but this analysis some of you may have seen.

але цей аналіз дехто з вас міг бачити.

It just came out. This is bursty words,

Він щойно вийшов. Це пульсуючі слова,

looking at the historical record of State of the Union Addresses.

які можна знайти в історичних записах звернень Президента США "Про положення держави".

So these are words that suddenly start to appear out of nowhere,

І там є слова, які почали раптово з’являтися нізвідки,

so they're kind of, you know, memes that start taking off,

вони є чимось схожим на меми, що почали з’являтися,

that didn't have a lot of historical precedent before.

які не мали історичних прецедентів до того.

So the first one is -- these are the bursty words around 1860s --

Перші із пульсуючих слів, що з’явилися десь у 1860-х --

slaves, emancipation, slavery, rebellion, Kansas.

раби, емансипація, рабство, бунт, Канзас.

That's Britney Spears. I mean, you know, OK, interesting.

Це Брітні Спірс. Я маю на увазі, що це цікаво.

They're talking about slavery in 1860.

Вони говорили про рабство у 1860-х.

1935 -- relief, depression, recovery banks.

1935 -- послаблення, депресія, банки відновлення.

And OK, I didn't learn anything new there as well -- that's pretty obvious.

І я не дізнався нічого нового -- це все доволі очевидно.

1985, right at the center of the Reagan years --

1985-й, середина правління Рейгана --

that's, we're, there's, we've, it's.

"це є", "ми є", "там є", "ми були", "воно є".

(Laughter)

(Сміх)

Now, there's one way to interpret this, which is to say that

Зараз існує лише один спосіб інтерпретувати це, який полягає в тому, що

"emancipation" and "depression" and "recovery" all have a lot of syllables.

"емансипація", і "депресія", і "відновлення" мають багато складів.

So you know, you can actually download -- it's hard to remember those.

Ви можете просто завантажити -- їх складно запам’ятати.

But seriously, actually, what you can see there,

Якщо ж серйозно, то насправді те, що ви можете там побачити,

in a way that would be very hard to detect otherwise,

а по-іншому було б важко визначити,

is Reagan reinventing the political language of the country

є те, що Рейган перевинайшов політичну мову країни

and shifting to a much more intimate, much more folksy, much more telegenic --

і перейшов до більш інтимного, більш близького народові, більш телегенічного --

contracting all those verbs.

використовуючи всі ці скорочення.

You know, 20 years before it was still, "Ask not what you can do,"

Знаєте, 20 років тому це було схоже на "Не питайте, що ви можете зробити",

but with Reagan, it's, "that's where, there's Nancy and I," that kind of language.

але з Рейганом це перетворилося на "це там, де були ми з Ненсі", на ось такий стиль мови.

And so something we kind of knew,

І дещо, що ми ніби знали,

but you didn't actually notice syntactically what he was doing.

але не зважали на синтаксис того, що він говорив.

I'll go very quickly.

Я пришвидшусь.

The question now -- and this is the really interesting question --

Зараз питання полягає в тому -- і це дуже цікаве питання --

is, what kind of higher-level shape is emerging right now

яка форма взаємодії активна зараз

in the overall Web ecosystem -- and particularly in the ecosystem of the blogs

у всій мережевій екосистемі, а також частково в екосистемі блогів

because they are really kind of at the cutting edge.

тому що вони є чимось, на кшталт, наріжного каменю.

And I think what happens there will also happen in the wider system.

І, на мою думку, те, що відбувається там, скоро відбудеться у системі загалом.

Now there was a very interesting article by Clay Shirky

Є дуже цікава стаття Клейя Ширкі,

that got a lot of attention about a month ago,

яка привернула багато уваги десь місяць тому,

and this is basically the distribution of links

і ця стаття розповідає про розподіл посилань

on the web to all these various different blogs.

в мережі між багатьма різними блогами.

It follows a power law, so that there are a few extremely well-linked to, popular blogs,

Розподіл підкорюється силовому закону (принципу Парето), за яким існує кілька популярних блогів, на які часто посилаються,

and a long tail of blogs with very few links.

а також багато блогів із малою кількістю посилань.

So 20 percent of the blogs get 80 percent of the links.

Таким чином 20 відсотків блогів мають 80 відсотків посилань.

Now this is a very interesting thing.

Отже маємо цікавий факт.

It's caused a lot of controversy

Він спричинив багато суперечок

because people thought that this was the ultimate kind of one man,

через те, що люди думали, що це був кінцевий вид людини,

one modem democracy, where anybody can get out there and get their voice heard.

нова демократія, де будь-хто міг бути почутий.

And so the question is, "Why is this happening?"

Звідси постає питання: "Чому це відбувається?"

It's not being imposed by fiat from above.

І це не нав’язується в наказовому порядку.

It's an emergent property of the blogosphere right now.

Це надзвичайна ознака сучасної блогосфери.

Now, what's great about it is that people are working on --

І що ж є захопливим, над чим ведеться робота --

within seconds of Clay publishing this piece, people started working on changing

відразу після виходу статті Клейя, люди почали працювати над зміною

the underlying rules of the system so that a different shape would start appearing.

основоположних правил системи, що призведе до появи нових форм.

And basically, the shape appears

І форми з’являються

largely because of a kind of a first-mover advantage.

багато в чому через перевагу першопрохідця.

if you're the first site there, everybody links to you.

Якщо ви були першим сайтом, то всі посилаються на вас.

If you're the second site there, most people link to you.

Якщо ви є другим сайтом, то більшість людей посилається на вас.

And so very quickly you can accumulate a bunch of links,

І дуже швидко ви можете накопичити купу посилань,

and it makes it more likely for newcomers to link to you in the future,

і це робить вас більш привабливим для новачків, щоб посилатися на вас у майбутньому,

and then you get this kind of shape.

і ви приймаєте деяку форму.

And so what Dave Sifry at Technorati started working on,

І те, над чим почав працювати Дейв Сіфри з Технораті,

literally as Shirky started -- after he published his piece --

буквально в той же час, коли почав Ширкі , -- після публікації статті --

was something that basically just gave a new kind of priority to newcomers.

є те, що давало новий вигляд пріоритету для новачків.

And he started looking at interesting newcomers that don't have a lot of links,

Він почав слідкувати за цікавими новачками, які не мали багато посилань,

that suddenly get a bunch of links in the last 24 hours.

і які раптово отримували купу посилань за останні 24 години.

So in a sense, bursty weblogs coming from new voices.

В цьому розумінні, пульсуючі веб-блоги з’являються із нових голосів.

So he's working on a tool right there that can actually change the overall system.

Отже він працює над інструментом, який може змінити всю систему.

And it creates a kind of planned emergence.

Він створив щось на кшталт штучної взаємодії.

You're not totally in control,

Ви не маєте повного контролю,

but you're changing the underlying rules in interesting ways

але ви змінюєте правила різними цікавими способами,

because you have an end result which is

тому що ви маєте кінцевий результат, який

maybe a more democratic spread of voices.

може бути більш демократичним поширенням голосів.

So the most amazing thing about this -- and I'll end on this note --

І найбільш дивуюча річ тут -- і я закінчу на цьому --

is, most emergent systems, most self-organizing systems

є те, що більшість активних систем, більшість систем із самоорганізацією

are not made up of component parts that are capable of looking at the overall pattern

не складаються з компонентів, які здатні побачити всю картину

and changing their behavior based on whether they like the pattern or not.

і змінити свою поведінку в залежності від ставлення до ситуації.

So the most wonderful thing, I think, about this whole debate

І найбільш захопливим, на мою думку, у всій цій дискусії

about power laws and software that could change it

про принцип Парето і програмні засоби, які можуть його змінити,

is the fact that we're having the conversation.

є те, що ми ведемо розмову.

I hope it continues here.

І сподіваюся, що вона продовжиться.

Thanks a lot.

Дуже дякую.