Why art thrives at Burning Man | Nora Atkinson

Перекладач: Natalia Futerko Утверджено: Khrystyna Romashko

It's like a dream.

Це неначе сон.

Imagine, in the empty desert,

Уявіть собі: в безлюдній пустелі

you come upon a huge wheel ringed in skeletons,

ви натрапляєте на величезне колесо, вздовж якого розміщені скелети,

and someone invites you to come pull a series of heavy ropes at its base,

і хтось просить вас потягнути за важкі мотузки біля його основи,

so you walk to one side, where a team is waiting,

тому ви йдете на ту сторону, де чекає команда,

and you all throw your backs into it,

і всі разом беретеся за них,

and you pull in turn,

тягнете по черзі

and eventually, the wheel roars to life,

і, врешті-решт, колесо оживає,

lights begin to flicker, and the audience cheers,

підсвітка починає мерехтіти, аудиторія аплодувати -

and you've just activated Peter Hudson's "Charon,"

ви щойно запустили "Харона" Пітера Хадсона,

one of the world's largest zoetropes.

одного з найбільших зоотропів у світі.

This is the farthest thing from marketable art.

Ця штука така далека від ринкового мистецтва.

(Laughter)

(Сміх)

It's huge, it's dangerous,

Вона величезна, вона небезпечна,

it takes a dozen people to run, and it doesn't go with the sofa.

її запускають десятки людей і вона не підходить до дивану.

(Laughter)

(Сміх)

It's beautifully crafted and completely useless,

Вона майстерно створена і зовсім непридатна,

and it's wonderful.

але водночас прекрасна.

You're unlikely to see works like "Charon" in the art-world headlines.

Не часто зустрінете такі роботи, як "Харон" в мистецьких заголовках.

These days, the buying and selling of artwork

Сьогодні купівля та продаж витворів мистецтва

often gets more attention than the works themselves.

часто отримують більше уваги, ніж самі роботи.

In the last year, a Jean-Michel Basquiat sold for 110 million dollars,

Минулого року роботу Жана-Мішеля Баскії було продано за 110 мільйонів доларів -

the highest price ever achieved for the work of an American artist,

найбільша сума за роботу американського художника,

and a painting by Leonardo da Vinci sold for 450 million,

а картина Леонардо да Вінчі, продана за 450 мільйонів,

setting a new auction record.

встановила новий аукціонний рекорд.

Still, these are big, important artists,

Та все ж, це великі, видатні художники,

but still, when you look at these works and you look at the headlines,

та все ж, коли ми подивимося одночасно на ці роботи і заголовки,

you have to ask yourself,

то запитаємо себе:

"Do I care about these because they move me,

"Вони цікавлять мене, тому що зворушують,

or do I care about them because they're expensive

чи вони цікавлять мене через свою вартість

and I think they're supposed to?"

і тому мені здається, що вони повинні мене цікавити?"

In our contemporary world, it can be hard to separate those two things.

В сучасному світі може бути важко відрізнити ці два випадки.

But what if we tried?

А якщо спробувати?

What if we redefined art's value --

Що, якщо судити про вартість витвору мистецтва

not by its price tag,

не за його цінником,

but by the emotional connection it creates between the artist and the audience,

а за емоційним зв'язком, який він створює між художником та аудиторією,

or the benefits it gives our society,

або ж користю, яку він приносить суспільству,

or the fulfillment it gives the artists themselves?

або ж задоволенням, яке отримують самі художники?

This is Nevada's Black Rock Desert,

Це пустеля Блек-Рок в штаті Невада -

about as far as you can get from the galleries of New York

найвіддаленіше місце від галерей Нью-Йорка,

and London and Hong Kong.

Лондона і Гонгконгу.

And here, for just about 30 years, at Burning Man,

І ось вже протягом 30 років на фестивалі Burning Man ["Палаюча людина"]

a movement has been forming that does exactly that.

тут формується рух, який має саме таку мету.

Since its early anarchist years, Burning Man has grown up.

Від початку своїх ранніх анархічних років Burning Man значно виріс.

Today, it's more of an experiment in collective dreaming.

Сьогодні це більше схоже на експеримент в колективних мріях.

It's a year-round community, and every August, for a single week,

Це цілорічна спільнота, яка збирається кожного серпня протягом одного тижня.

70,000 people power down their technology and pilgrimage out into the desert

70 тисяч людей вимикають свої гаджети і здійснюють паломництво до пустелі,

to build an anti-consumerist society

щоб створити антиспоживацьке суспільство

outside the bounds of their everyday lives.

за межами власної буденності.

The conditions are brutal.

Умови жахливі.

Strangers will hug you,

Вас обійматимуть незнайомці,

and every year, you will swear it was better the last,

і кожного року ви присягатиметеся, що попередній фестиваль був кращим,

but it's still ridiculous and freeing and alive,

але тим не менш він такий веселий, повний свободи й живий,

and the art is one thing that thrives here.

а мистецтво - це саме те, що тут процвітає.

So this is me on the desert playa last year

Це я у пустелі минулого року

with my brother, obviously hard at work.

зі своїм братом; зразу видно, як важко ми працюємо.

(Laughter)

(Сміх)

I'd been studying the art of Burning Man for several years,

Я вивчаю мистецтво Burning Man вже протягом кількох років,

for an exhibition I curated at the Smithsonian's Renwick Gallery,

для виставки, куратором якої я була в галереї "Ренвік" Смітсонівського університету.

and what fascinates me the most isn't the quality of the work here,

Найбільше мене тут зачаровує не якість роботи,

which is actually rather high,

яка насправді є досить високою,

it's why people come out here into the desert again and again

а те, чому люди приїжджають сюди в пустелю знову й знову,

to get their hands dirty and make in our increasingly digital age.

щоб забруднити руки і щось творити у нашу все більш цифрову еру.

Because it seems like this gets to something that's essentially human.

Тому що здається, що це зачіпає щось суто людське.

Really, the entire encampment of Burning Man

Справді, весь табір Burning Man

could be thought of as one giant interactive art installation

можна уявити, як одну гігантську інтерактивну мистецьку інсталяцію,

driven by the participation of everyone in it.

в яку залучений кожнісінький учасник.

One thing that sets this work aside from the commercial art world

Єдине, що відрізняє цю роботу від комерційного мистецького світу, -

is that anyone who makes work can show it.

це те, що будь-хто може продемонструвати свій витвір.

These days, around 300 art installations and countless artistic gestures

В ці дні в цьому місці виникає близько 300 мистецьких інсталяцій

go to the playa.

і незліченна кількість мистецьких жестів.

None of them are sold there.

Жодні з них не продаються.

At the end of the week, if the works aren't burned,

Вкінці тижня, якщо роботи не спалюють,

artists have to cart them back out and store them.

митці вивозять їх і зберігають у себе.

It's a tremendous labor of love.

Це титанічна безкорисна робота.

Though there is certainly a Burning Man aesthetic,

Хоча, безумовно, існує естетика Burning Man,

pioneered by artists like Kate Raudenbush and Michael Christian,

яку започаткували такі митці як Кейт Рауденбуш і Майкл Крістіан,

much of the distinctive character of the work here

в основному, специфіку роботи тут

comes from the desert itself.

визначає власне пустеля.

For a work to succeed,

Для того, щоб робота мала успіх,

it has to be portable enough to make the journey,

вона має бути достатньо транспортабельною, щоб здійснити подорож,

rugged enough to withstand the wind and weather and participants,

достатньо міцною, щоб витримати вітер, погоду й учасників;

stimulating in daylight and darkness,

надихаючою вдень і вночі,

and engaging without interpretation.

та цікавою без пояснень.

Encounters with monumental and intimate works here feel surreal.

Монументальні й сокровенні роботи наповнюють тут відчуттям сюрреалізму.

Scale has a tendency to fool the eyes.

Масштаб має тенденцію обманювати очі.

What looked enormous in an artist's studio could get lost on the playa,

Що виглядало величезним в мистецькій студії, може загубитися на фестивалі,

but there are virtually no spatial limits,

але, по суті, тут немає просторових обмежень,

so artists can dream as big as they can build.

тому митці можуть втілювати будь-які мрії.

Some pieces bowl you over by their grace

Деякі роботи приголомшують своєю витонченістю,

and others by the sheer audacity it took to bring them here.

інші - цілковитою нахабністю, яку слід мати, щоб притягнути це сюди.

Burning Man's irreverent humor comes out in pieces

Зневажливий гумор Burning Man виплескується у таких роботах

like Rebekah Waites' "Church Trap,"

як "Церковна Пастка" Ребеки Уейтс, -

a tiny country chapel set precariously on a wooden beam, like a mousetrap,

крихітна сільська каплиця, дуже хитка на дерев'яному брусі, нагадує мишоловку,

that lured participants in to find religion --

яка заманює учасників віднайти релігію -

it was built and burned in 2013 ...

Її побудували і спалили в 2013 році...

while other works, like Christopher Schardt's "Firmament,"

В той час, як інші роботи, наприклад, "Небосхил" Крістофера Шардта,

aim for the sublime.

тяжіють до досконалості.

Here, under a canopy of dancing lights set to classical music,

Тут, під покровом танцюючих вогників під звуки класичної музики

participants could escape the thumping rave beats

учасники можуть втекти від галасу бурхливого виру

and chaos all around.

та навколишнього хаосу.

At night, the city swarms with mutant vehicles,

Вночі місто переповнене автомобілями-мутантами,

the only cars allowed to roam the playa.

єдиними машинами, на яких дозволено тут пересуватися.

And if necessity is the mother of invention,

І якщо необхідність - мати винаходу,

here, absurdity is its father.

то тут абсурдність - його батько.

(Laughter)

(Сміх)

They zigzag from artwork to artwork

Вони рухаються зигзагами від одного творіння до іншого,

like some bizarre, random public transportation system,

наче якась химерна, безладна система громадського транспорту,

pulsing with light and sound.

яка пульсує світлом і звуком.

When artists stop worrying about critics and collectors

Коли митців перестають турбувати критики і колекціонери

and start making work for themselves,

і вони починають творити для себе,

these are the kinds of marvelous toys they create.

то народжуються ось такі дивовижні іграшки.

And what's amazing is that, by and large, when people first come to Burning Man,

Дивовижно, що в основному, коли люди вперше приїжджають на Burning Man,

they don't know how to make this stuff.

вони не знають, як створювати такі речі.

It's the active collaborative maker community there

Саме активне співробітництво учасників громади

that makes this possible.

робить це можливим.

Collectives like Five Ton Crane come together to share skills

Організації, як Five Tom Crane, збираються разом, щоб ділитися вміннями

and take on complex projects a single artist would never even attempt,

і починати складні проекти, за які б ніколи не взявся один митець:

from a Gothic rocket ship that appears ready to take off at any moment

від готичного ракетного корабля, який наче готовий відірватись від землі в будь-яку мить,

to a fairytale home inside a giant boot

і до казкового будиночка всередині гігантського черевика,

complete with shelves full of artist-made books,

заставленого полицями, повними книг, які створили митці;

a blackbird pie in the oven

пиріг із чорних дроздів у плиті

and a climbable beanstalk.

й стебло бобового дерева, на яке можна видертися.

Skilled or unskilled, all are welcome.

Майстер ви чи новачок, тут раді всім.

In fact, part of the charm and the innovation of the work here

Насправді, частково чарівність та інноваційність роботи

is that so many makers aren't artists at all,

полягає у тому, що багато творців зовсім не є митцями,

but scientists or engineers

а науковцями чи інженерами,

or welders or garbage collectors,

зварювальниками чи збирачами сміття.

and their works cross disciplinary boundaries,

Їхні роботи перетинають кордони мистецтва:

from a grove of origami mushrooms

від лісочку грибів у техніці орігамі,

that developed out of the design for a yurt

який надихнув дизайн юрти,

to a tree that responds to the voices and biorhythms

до дерева, яке реагує на голоси та біоритми

of all those around it

всіх, хто знаходиться поруч,

through 175,000 LEDs embedded in its leaves.

завдяки 175 тисячам світлодіодів, вмонтованих у його листя.

In museums, a typical visitor spends less than 30 seconds with a work of art,

В музеях типовий відвідувач проводить менше 30 секунд біля кожного витвору мистецтва

and I often watch people wander from label to label,

і я часто бачу, як люди ходять від однієї таблички до іншої

searching for information,

в пошуках інформації

as though the entire story of a work of art

так, ніби всю історію витвору мистецтва

could be contained in that one 80-word text.

можна вмістити в текст з 80-ти слів.

But in the desert, there are no gatekeepers

Але в пустелі немає музейних наглядачів

and no placards explaining the art, just natural curiosity.

чи табличок, які описують роботу, тут існує тільки природня допитливість.

You see a work on the horizon, and you ride towards it.

Ви бачите об'єкт на горизонті і рухаєтеся в напрямку до нього.

When you arrive, you walk all around it,

Наблизившись, ви обходите,

you touch it, you test it.

торкаєтеся, тестуєте його.

Is it sturdy enough to climb on? Will I be impaled by it?

Чи він достатньо міцний, щоб туди вилізти? Чи я не наколюся на нього?

(Laughter)

(Сміх)

Art becomes a place for extended interaction,

Мистецтво стає місцем довготривалого взаємовпливу

and although the display might be short-lived,

і хоча виставка може бути короткотривалою,

the experience stays with you.

враження залишаться надовго.

Nowhere is that truer at Burning Man than at the Temple.

Ніде на Burning Man це так не відчувається, як у Храмі.

In 2000, David Best and Jack Haye built the first Temple,

У 2000 році Девід Бест та Джек Хей збудували перший Храм,

and after a member of their team was killed tragically in an accident

а після того, як один член їхньої команди загинув внаслідок нещасного випадку

shortly before the event,

незадовго до події,

the building became a makeshift memorial.

будівля стала тимчасовим меморіалом.

By itself, it's a magnificent piece of architecture,

Сама по собі вона являє величну архітектурну споруду,

but the structure is only a shell until it disappears

але конструкція - це тільки шкарлупа, яка скоро зникне

under a thick blanket of messages.

під товстим покривалом послань.

"I miss you."

"Я сумую за тобою".

"Please forgive me."

"Будь ласка, вибач мені".

"Even a broken crayon still colors."

"Навіть зламаний олівець все ще малює".

Intimate testaments to the most universal of human experiences,

Сокровенні свідчення найпоширенішого з людських почуттів -

the experience of loss.

відчуття втрати.

The collective emotion in this place is overpowering and indescribable,

Спільні емоції в цьому місці непереборні й неописанні,

before it's set afire on the last night of the event.

поки все не спалахне у вогні останньої ночі цієї події.

Every year, something compels people from all different walks of life,

Кожного року щось змушує людей різних професій та соціальних станів

from all over the world,

з усього світу

to go out into the desert and make art

приїжджати в пустелю і творити мистецтво,

when there is no money in it.

коли на це немає грошей.

The work's not always refined,

Робота не завжди делікатна,

it's not always viable,

не завжди плідна,

it's not even always good,

навіть не завжди добра,

but it's authentic and optimistic in a way we rarely see anywhere else.

але вона справжня і сповнена оптимізму, що рідко можна десь зустріти.

In these cynical times,

В ці цинічні часи

it's comforting to know that we're still capable of great feats of imagination,

обнадійливо знати, що ми все ще здатні на подвиги уяви.

and that when we search for connection,

І в пошуках духовних зв'язків

we come together and build cathedrals in the dust.

ми збираємося разом і будуємо храми в пустелі.

Forget the price tags.

Забудьмо про цінники.

Forget the big names.

Забудьмо про великі імена.

What is art for in our contemporary world if not this?

Для чого ж існує мистецтво в сучасному світі, як не для цього?

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)