The story we tell about millennials -- and who we leave out | Reniqua Allen

Перекладач: Natalia Futerko Утверджено: Khrystyna Romashko

So on the surface,

На перший погляд,

Troy is the kind of millennial that think pieces are made of.

Трой - типовий представник міленіалів.

He's arrogant, self-centered

Він зарозумілий, самозакоханий

and convinced that he is smarter than people give him credit for.

і переконаний, що розумніший, ніж його вважають інші.

His favorite topics of conversation are girls, sneakers and cars --

Його улюблені теми для розмови - дівчата, кросівки та авто, -

not a surprise for someone who was a teenager just a few years ago.

що й не дивно для тих, хто був підлітком всього кілька років тому.

But Troy's mannerisms --

Але риси характеру Троя

they reveal the patterns of someone who is scared,

свідчать про його страх,

troubled and unsure of the future.

стривоженість та невпевненість у майбутньому.

Now Troy also embodies the many positive qualities

Трой також має чимало позитивних рис,

his generation is known for.

якими характеризується його покоління.

An entrepreneurial spirit,

Дух підприємництва,

an independent streak

незалежний характер

and a dedication to his parents.

і відданість батькам.

He believes in hard work

Він вірить у важку працю,

and has tried gigs in both the licit and underground economies,

пробував працювати як у легальній, так і в тіньовій економіці,

but he hasn't had any luck

але йому не пощастило.

and is just trying to find his way

Він намагається знайти свій шлях

and still dances between both worlds.

і все ще крутиться між двома світами.

When I met Troy a few years ago,

Коли я зустріла Троя кілька років тому,

he had been employed as a golf caddy at a local country club,

він працював кедді в місцевому заміському клубі,

carrying bags for rich men and women

носячи сумки для багатих,

who often never even acknowledged his existence.

які часто навіть не помічали його існування.

Before that, he sold sneakers on Facebook.

До того він продавав кросівки у Фейсбуці.

He even tried selling candy bars and water bottles,

Він навіть пробував продавати шоколадні батончики і пляшки для води,

but he wasn't making enough money to help his parents out

але не заробляв достатньо грошей, щоб допомогти своїм батькам,

or save up for a car any time soon.

або ж найближчим часом заощадити на авто.

So Troy saw how hard his immigrant mother from Jamaica worked

Звичайно, Трой бачив, як важко працювала його мама - емігрантка з Ямайки, -

and how little she got back in return,

і як мало вона отримувала натомість.

and he vowed --

Він дав собі слово -

Troy vowed to take a different path.

поклявся обрати інший шлях.

So he ended up selling drugs.

Так, Трой закінчив продаючи наркотики.

And then he got caught,

Тоді його спіймали

and right now, he's trying to figure out his next steps.

і зараз він намагається обдумати свої наступні кроки.

In a country where money equals power,

В країні, де гроші означають владу,

quick money, at least for a while, gives young men and women like him

швидкі гроші, хоча б на деякий час, дають молодим людям, таким як він,

a sense of control over their lives,

відчуття контролю над своїм життям,

though he said he mainly did it because he wanted stability.

хоча він сказав, що робив це в основному в пошуках стабільності.

"I wanted a good life," he told me.

"Я хотів гарно жити," - казав він мені.

"I got greedy and I got caught."

"Я став ненаситним і мене спіймали."

Yet the amazing thing about Troy

Тим не менш, вражає те, що Трой

is that he still believes in the American dream.

все ще вірить в американську мрію.

He still believes that with hard work,

Він все ще вірить, що важко працюючи,

despite being arrested,

незважаючи на арешт,

that he can move on up.

він може досягнути успіху.

Now, I don't know if Troy's dreams came true.

Однак я не знаю, чи здійснилися мрії Троя.

He disappeared from the program for troubled youth that he was involved in

Він кинув програму для проблемної молоді, до якої був залучений,

and slipped through the cracks,

непомітно зник.

but on that day that we spoke,

Але в той день, коли ми розмовляли,

I could tell that more than anything,

я можу з впевненістю сказати,

Troy was happy that someone listened to his dreams

що Трой був радий, що хтось вислухав його мрії

and asked him about his future.

і цікавився його майбутнім.

So I think about Troy and his optimism

Тому я згадую про Троя та його оптимізм,

when I think of the reality that so many young, black millennials face

коли думаю про реальність, з якою зіштовхуються багато молодих темношкірих міленіалів,

when it comes to realizing their dreams.

коли мова йде про здійснення їхніх мрій.

I think about all the challenges

Я думаю про всі ті випробування,

that so many black millennials have to endure

які темношкірі міленіали мають пройти

in a world that tells them they can anything they want to be

у світі, який каже їм, що можна досягнути всього,

if they work hard,

якщо важко працювати,

but actually doesn't sit down to listen to their dreams

але насправді не прислухається до їхніх мрій

or hear stories about their struggle.

чи історій боротьби.

And we really need to listen to this generation

Але нам таки слід прислухатися до цього покоління,

if we hope to have a healthy and civil society going forward,

якщо ми сподіваємося розвинути здорове громадянське суспільство,

because millienials of color,

тому що кольорові міленіали

they make up a fair chunk of the US and the world population.

складають значну частину населення США і світу.

Now when we talk about millennials,

І зараз, коли говорять про міленіалів,

a group that is often labeled as entitled, lazy, overeducated,

то на цю групу часто вішають ярлики лінивих, надто освічених,

noncommittal and narcissistic,

ухильних та нарцистичних,

the conversations often swirl around avocado toast,

розмови часто ведуться про тост з авокадо,

overpriced lattes and fancy jobs abroad --

втридороге лате й ілюзорну роботу закордоном, -

you probably have heard all these things before.

ви ж, напевне, чули всі ці речі раніше.

But millennials are not a monolith.

Але міленіали - не моноліт.

Actress Lena Dunham may be the media's representation

Акторку Лену Дангем можна назвати типовою представницею медіа

of this generation,

цього покоління,

but Troy and other voices like his are also part of the story.

але Трой та схожі голоси - також частина цієї історії.

In fact, millennials are the largest and most diverse adult population

Насправді, міленіали становлять найбільшу та найрізноманітнішу частину населення

in this country.

цієї країни.

44 percent of all American millennials are nonwhite,

44% всіх американських міленіалів - не білі,

but often, you wouldn't even know it at all.

але часто ви цього навіть не знаєте.

Now sure, there are similarities within this population

Звичайно ж, існують подібності між представниками цієї групи населення,

born between 1981 and 1996.

народженими між 1981 і 1996.

Perhaps many of us do love avocado toast and lattes --

Можливо, багато хто з нас любить тост з авокадо і лате -

I know I do, right?

от узяти хоча б мене, правда ж?

But there are also extreme differences,

Але існують також сильні розбіжності,

often between millennials of color and white millennials.

часто між міленіалами темношкірими і білошкірими.

In fact, all too often,

Насправді, в більшості випадків,

it seems as though we're virtually living in different worlds.

здається, ніби ми дійсно живемо в різних світах.

Now black millennials,

Наразі темношкірі міленіали -

a group that I have researched for a book I recently wrote,

група, яку я досліджувала для нещодавно створеної мною книги, -

are the perfect example of the blind spot that we have

ідеальний приклад білої плями, яка з'являється,

when it comes to this group.

коли мова заходить про цю групу.

For example,

Наприклад,

we have lower rates of homeownership,

ми маємо нижчі показники володіння власним житлом,

we have higher student debt,

ми маємо вищу студентську заборгованість,

we get ID'd more at voter registration booths,

нам слід частіше пред'являти документи в пунктах реєстрації виборців,

we are incarcerated at higher rates ...

нас частіше ув'язнюють...

we make less money,

ми заробляємо менше грошей,

we have higher numbers of unemployment --

у нас вищі показники безробіття,

even when we do go to college, I should say --

слід сказати, навіть, коли ми навчаємося в коледжі;

and we get married at lower rates.

і ми рідше одружуємося.

And honestly, that's really just the beginning.

І, чесно кажучи, це тільки початок.

Now, none of these struggles are particularly new, right?

Жодна з цих проблем не надто нова, правда ж?

Young black people in America have been fighting,

Молоді темношкірі люди в Америці боролися,

really fighting hard to get their stories told for centuries.

справді відчайдушно боролися протягом століть, щоб їхні історії розповіли.

After the Civil War in the 1800s,

Після Громадянської війни в 1800-х роках,

Reconstruction failed to deliver the equality

Реконструкція зазнала поразки у поширенні рівності,

that the end of slavery should have heralded,

яку мав ознаменувати крах рабства,

so young people moved to the North and the West

тому молодь переїхала на північ та захід,

to escape discriminatory Jim Crow policies.

щоб уникнути дискримінаційної політики Джима Кроу.

Then, as segregation raged in much of the country,

Тоді, зі стрімким поширенням сегрегації на більшості території країни,

young black people helped spearhead civil rights campaigns

темношкіра молодь очолила кампанію захисту громадянських прав

in the 1950s and 1960s.

у 1950-х та 1960-х.

After that, some people embraced black power and then became Black Panthers

Після того деякі люди підтримали владу темношкірих і стали Чорними Пантерами,

and then the next generation,

а тоді наступне покоління

they turned to hip-hop to make sure their voices were heard.

звернулося до хіп-хопу, щоб переконатися, що їхні голоси почуті.

And then Barack Obama,

А тоді з'явився Барак Обама,

hopeful that he, too, may bring about change.

сповнений надії, що він також може принести зміни.

And when that failed,

А коли і це зазнало провалу,

when we realized we were still brutalized and battered,

коли ми збагнули, що з нами все ще поводяться грубо і б'ють,

we had to let the world know that our lives still mattered.

нам слід було заявити світу, що наші життя мають значення.

Now, when technology allows more video of our pain and struggle

Зараз, коли технології дозволяють транслювати світу

to be broadcast to the world,

більше відео нашого болю та боротьби,

we wonder, like, what is next?

ми питаємо себе: що ж далі?

Our country feels more polarized than ever,

І хоча наша країна поляризована як ніколи,

yet we are still being told to pull up our pants,

нам все ще кажуть не скиглити,

be respectable, be less angry,

зберігати пристойність, бути менш злими,

smile more and work harder.

більше посміхатися і важче працювати.

Even the attitudes of millennials themselves are overdue for an update.

Навіть ставлення, власне, самих міленіалів запізнюється з оновленням.

Research done by the Washington Post in 2015 about this supposedly "woke" group

Дослідження "Вашингтон Пост" у 2015 році про цю групу, яка ніби-то "прозріла",

found that 31 percent of white millennials think that blacks are lazier than whites,

виявило, що 31% білошкірих міленіалів вважають, що темношкірі лінивіші, ніж білошкірі,

and 23 percent say they're not as intelligent.

і 23% стверджують, що вони не такі розумні.

These are, like, surprising things to me, and shocking.

Мене ці речі дивують і шокують.

And these responses are not that much different

І ці відповіді не надто відрізняються

than generations in the past,

від відповідей минулих поколінь.

and it shows that unfortunately,

На жаль, вони демонструють,

this generation is repeating the same old stereotypes

що це покоління повторює ті ж самі старі стереотипи

and tropes of the past.

і труїзми минулого.

Now, a study conducted by David Binder Research and MTV in 2014 --

До того ж, згідно з дослідженням, проведеним Девід Байндер Рісерч та MTV у 2014 році,

it found that 84 percent of young millennials were taught by their families

84% молодих міленіалів вчили в сім'ях,

that everyone should be equal.

що всі мають бути рівними.

This is a really great thing, a really positive step.

Це справді чудова річ, дійсно позитивний крок.

But only 37 percent in that group

Але тільки 37% у тій групі

actually talked about race with their families.

насправді говорили про расу зі своїми сім'ями.

So I could understand why things may be confusing to some.

Тому я розумію, чому декого ці речі можуть збити з пантелику.

There are definitely black millennials who are succeeding.

Але точно є темношкірі міленіали, які досягають успіху.

Marvel's "Black Panther,"

Фільм "Чорна пантера" виробництва "Марвел",

directed by black millennial Ryan Coogler and showcasing many others,

який зрежисований темношкірим міленіалом Раяном Куглером,

broke all sorts of records.

побив всі можливі рекорди.

There's a crop of television shows by creatives like Donald Glover,

Існує цілий ряд телешоу таких творців, як Дональд Гловер,

Lena Waithe and Issa Rae.

Ліна Вайт та Ісса Рей.

Beyoncé is, like, the queen, right?

Бейонсе - королева, правда ж?

She is, like, everything.

Вона - наше все.

Young black authors are winning awards,

Молоді темношкірі автори виграють нагороди,

Serena Williams is still dominating on the tennis court

Серена Вільямс все ще лідирує на тенісному корті,

despite all her haters,

незважаючи на всіх ненависників,

and there's a crop of new politicians and activists running for office.

й балотується цілий ряд нових політиків і активістів.

So I don't want to, like, kill these moments of black joy

Я не хочу знищити ці моменти радості темношкірих,

that I too revel in,

якими я також насолоджуюся,

but I want to make it clear

але я хочу, щоб всі розуміли,

that these wins are too few and far between

що цих перемог зовсім небагато і вони - велика рідкість

for a people that's been here for over 400 years.

для людей, які живуть тут вже більш, ніж 400 років.

Like, that's insane, right?

Це ж безглуздо, правда?

And most people still don't really understand the full picture, right?

І більшість людей все ще не усвідомлюють цілісної картини, правда?

Our stories are still misunderstood,

Наші історії все ще розуміють неправильно,

our bodies are still taken advantage of,

наші тіла все ще використовують,

and our voices?

а наші голоси?

Our voices are silenced

Наші голоси заглушують

in a world that still shows little concern for our everyday struggles.

у світі, який все ще мало цікавлять наші щоденні клопоти.

So our stories need to be told

Тому наші історії треба розповідати

in a multitude of ways

різними способами,

by a range of voices

багатьма голосами,

talking about diverse and nuanced topics,

говорячи на різноманітні та складні теми,

and they really need to be listened to.

і їх справді слід вислухати.

And it is not just here in America, right?

І не тільки в Америці, правда?

It's all around the world.

По всьому світу.

Millennials make up 27 percent of the world's population.

Міленіали становлять до 27% світового населення.

That's around two billion people.

Це близько 2 мільярдів людей.

And with countries like India, China, Indonesia and Brazil,

У таких країнах як Індія, Китай, Індонезія і Бразилія,

along with the United States,

так само, як і в Сполучених Штатах,

accounting for 50 percent of the world's millennials,

де проживають 50% міленіалів світу,

it's clear that the white, often male, heterosexual narrative of the millennial

очевидно, що розповіді білошкірих гетеросексуальних міленіалів, часто чоловіків,

is only telling half the story.

розкривають тільки частину історії.

Now, there's many people trying to broaden the palette.

На сьогоднішній день багато людей намагаються розширити палітру.

They're fighting to get their stories told and bust the millennial stereotype.

Вони боряться, щоб їхні історії розповіли, а стереотипи - були розвінчані.

Whether it's students in South Africa protesting statues of Cecil Rhodes,

Чи це студенти у Півд.Африці, які протестують проти пам'ятників Сесіль Родс;

Michaela Coel making us laugh from the UK,

Міхаела Коел, яка змушує нас сміятися зі Сполученого Королівства;

or Uche Eze, who's framing views about Nigerian life, online.

чи Уче Езе, яка показує онлайн картини нігерійського життя.

But I want to make it clear --

Але я хочу, щоб було зрозуміло -

I want to make it really clear to everyone

я хочу, щоб всі справді зрозуміли,

that just because things look more equal than they did

що факт того, що права виглядають рівнішими, ніж вони були

in the 20th century,

у 20-му столітті,

doesn't mean that things are equitable at all.

не означає, що вони в цілому справедливі.

It doesn't mean our experiences are equitable,

Це не означає, що наш досвід такий самий,

and it certainly doesn't mean that a post-racial society,

і це вже точно не означає, що пострасове суспільство,

that thing that we talked about so much,

те, про що ми так багато говорили,

ever became close to being a reality.

хоча б частково стало реальністю.

I think of Joelle,

Я думаю про Жоель,

a middle-class 20-something who did everything the "right way,"

20-річну представницю середнього класу, яка робила все "правильно",

but she couldn't go to her dream school, because it was simply too expensive.

але не могла навчатися у школі своєї мрії, бо школа банально була надто дорога.

Or Jalessa,

Або Жалессу,

who knows she can't be mediocre at her job

яка знає, що не може бути середнячкою на роботі,

the same way that her white peers can.

як її білошкірі однолітки.

Or Trina, who knows that people judge her unconventional family choices

Чи Тріну, яка знає, що люди судили б нетиповий вибір її сім'ї

in a different way than if she were a white woman.

по-іншому, якби вона була білошкірою.

Or actor AB,

Або ж актора AB,

who knows that the roles he takes and gets in Hollywood are different

який знає, що ролі, які він грає й отримує в Голлівуді,

because of his skin color.

визначає колір його шкіри.

And then there's Simon.

Є ще й Саймон.

So Simon, by all means, would be an example of someone who's made it.

Саймон, безперечно, став би прикладом людини, яка досягла успіху.

He's a CFO at a tech company in San Francisco,

Він - фінансовий директор IT-компанії у Сан-Франциско,

he has a degree from MIT

отримав диплом Массачусетського технологічного інституту

and he's worked at some of the hottest tech companies in the world.

і працював у найкращих IT-компаніях світу.

But when I asked Simon if he had achieved the American dream,

Але коли я запитала Саймона, чи він здійснив свою американську мрію,

it took him a while to respond.

то він відповів не одразу.

While acknowledging that he had a really comfortable life,

Зізнаючись, що його життя було дійсно безхмарним,

he admitted that under different circumstances,

він визнав, що за інших обставин,

he might have chosen a different path.

він міг би обрати іншу дорогу.

Simon really loves photography,

Саймон справді любить фотографію,

but that was never a real option for him.

але такий вибір ніколи перед ним не поставав.

"My parents weren't able to subsidize me

"Мої батьки не мали змоги оплачувати

through that sort of thing," Simon said.

речі такого роду", - стверджував Саймон.

"Maybe that's something my children could do."

"Можливо, це щось, що могли б зробити мої діти".

So it's these kinds of stories --

І саме такі розповіді -

the quieter, more subtle ones --

тихіші, прихованіші, -

that reveal the often unique and untold stories of black millennials

розкривають ось такі часто унікальні і нерозказані історії темношкірих міленіалів,

that show how even dreaming may differ between communities.

які показують, що навіть мрії можуть відрізнятися у різних громадах.

So we really need to listen and hear the stories of this generation,

Тому нам дійсно треба слухати і чути історії цього покоління,

now more than ever,

і зараз як ніколи,

as the baby boomers age and millennials come to prominence.

оскільки покоління бейбі-бумерів та міленіалів на першому плані.

We can talk all we want to about pickling businesses in Brooklyn

Ми можемо скільки завгодно говорити про консервний бізнес у Брукліні

or avocado toast,

або ж про тости з авокадо,

but leaving out the stories and the voices of black millennials,

але ігнорування розповідей і голосів темношкірих американців,

large swaths of the population --

таких великих прошарків населення, -

it will only increase divisions.

тільки сприятиме поділу.

So stories of black millennials, brown millennials

Тому історії темношкірих, коричневих міленіалів

and all millennials of color

і всіх кольорових міленіалів

really need to be told,

справді слід розповідати

and they also need to be listened to.

і їх дійсно треба вислухати.

We'd be a far better-off country and world.

Тоді ми були б набагато кращою країною і світом.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)