Do you really know why you do what you do? | Petter Johansson

Перекладач: Inna Fedorenko Утверджено: serhij hajdaj

So why do you think the rich should pay more in taxes?

Чому ви думаєте, що багаті люди мають виплачувати більші податки?

Why did you buy the latest iPhone?

Чому ви маєте придбати останній айфон?

Why did you pick your current partner?

Чому ви обрали свого супутника?

And why did so many people vote for Donald Trump?

І чому так багато людей проголосували за Дональда Трампа?

What were the reasons, why did they do it?

Які причини, чому вони це зробили?

So we ask this kind of question all the time,

Ми весь час задаємо подібні питання,

and we expect to get an answer.

і сподіваємося отримати відповідь.

And when being asked, we expect ourselves to know the answer,

І коли запитують нас, ми певні, що знаємо відповідь,

просто сказавши, що зробили те, що зробили.

to simply tell why we did as we did.

Але чи знаємо ми чому?

But do we really know why?

Коли ви говорите, що Джордж Клуні кращий за Тома Хенкса,

So when you say that you prefer George Clooney to Tom Hanks,

due to his concern for the environment,

бо він занепокоєний станом навколишнього середовища,

is that really true?

чи це дійсно правда?

Чи ви дійсно щирі і справді вірите,

So you can be perfectly sincere and genuinely believe

that this is the reason that drives your choice,

що саме ця причина вплинула на ваше рішення,

а як на мене, все ще чогось не вистачає.

but to me, it may still feel like something is missing.

Згідно теорії суб'єктивності,

As it stands, due to the nature of subjectivity,

it is actually very hard to ever prove that people are wrong about themselves.

дуже важко навіть довести, що люди помиляються відносно себе.

So I'm an experimental psychologist,

Я - експериментальний психолог,

and this is the problem we've been trying to solve in our lab.

і саме цю проблему ми намагаємося вирішити у себе в лабораторії.

So we wanted to create an experiment

Ми хотіли провести експеримент,

that would allow us to challenge what people say about themselves,

що дозволить нам кинути виклик думці людей про самих себе,

regardless of how certain they may seem.

незалежно від їх впевненості.

Але заплутати людські думки в їхній голові дуже важко.

But tricking people about their own mind is hard.

So we turned to the professionals.

Тож ми звернулися до професіоналів.

The magicians.

До фокусників.

Вони є експертами у створенні ілюзії вільного вибору.

So they're experts at creating the illusion of a free choice.

Коли вони говорять: "Виберіть карту, будь-яку карту,"

So when they say, "Pick a card, any card,"

the only thing you know is that your choice is no longer free.

ви знаєте лише, що ваш вибір уже не є добровільним.

У нас проходили фантастичні мозкові штурми для розробки ідей

So we had a few fantastic brainstorming sessions

with a group of Swedish magicians,

разом із шведськими фокусниками,

and they helped us create a method

і вони допомагали нам створити спосіб

in which we would be able to manipulate the outcome of people's choices.

маніпуляції результами людського вибору.

This way we would know when people are wrong about themselves,

Так ми могли б знати, коли люди помиляються щодо себе,

even if they don't know this themselves.

навіть якщо вони самі цього не розуміють.

Я покажу вам коротке відео із такою маніпуляцією.

So I will now show you a short movie showing this manipulation.

So it's quite simple.

Це досить просто.

The participants make a choice,

Учасники роблять вибір,

but I end up giving them the opposite.

але я показую їм друге фото.

А потім ми хочемо подивитися, як вони відреагують, що скажуть?

And then we want to see: How did they react, and what did they say?

Досить просто, але погляньте, чи побачите ви тут трюк фокусника.

So it's quite simple, but see if you can spot the magic going on.

На відео справжні учасники, вони не знають, що відбувається.

And this was shot with real participants, they don't know what's going on.

(Video) Petter Johansson: Hi, my name's Petter.

(Відео) Пітер Йохансон: Привіт, мене звати Пітер.

Woman: Hi, I'm Becka.

Жінка: Привіт, Я Бека.

PJ: I'm going to show you pictures like this.

Пітер: Я хочу показати вам ці фото.

And you'll have to decide which one you find more attractive.

І ви маєте вирішити, яке з них подобається вам більше.

Becka: OK.

Бека: Гаразд.

PJ: And then sometimes, I will ask you why you prefer that face.

Пітер: А іноді, я питатиму вас, чому вам подобається більше це обличчя.

Бека: Гаразд.

Becka: OK.

PJ: Ready? Becka: Yeah.

Пітер: Готові? Бека: Так.

PJ: Why did you prefer that one?

Пітер: Чому вам подобається ось ця?

Becka: The smile, I think.

Бека: Через посмішку, я так думаю.

PJ: Smile.

Пітер: Посмішка.

Man: One on the left.

Чоловік: Те, що зліва.

Again, this one just struck me.

Знову, саме ця просто вразила мене.

Interesting shot.

Цікавий знімок.

Since I'm a photographer, I like the way it's lit and looks.

Я фотограф, мені подобається, як він освітлений і як виглядає.

Petter Johansson: But now comes the trick.

Пітер Йохансон: Ось тепер фокус.

(Video) Woman 1: This one.

(Відео) Жінка 1: Ось цей.

PJ: So they get the opposite of their choice.

Пітер: Їм дають інше фото, не те, що вони вибрали.

And let's see what happens.

Давайте поглянемо, що відбувається.

Woman 2: Um ...

Жінка 2: Хм...

I think he seems a little more innocent than the other guy.

Думаю, він виглядає невиннішим, ніж інший хлопець.

Man: The one on the left.

Чоловік: Та, що зліва.

I like her smile and contour of the nose and face.

Мені подобається її посмішка та контур носа і обличчя.

Мені вона здається цікавішою, а також її зачіска.

So it's a little more interesting to me, and her haircut.

Woman 3: This one.

Жінка 3: Ось ця.

I like the smirky look better.

Мені більше подобається її самовпевнена посмішка.

PJ: You like the smirky look better?

Пітер: Вам більш до вподоби її самовпевнена посмішка?

(Laughter)

(Сміх)

Woman 3: This one.

Жінка 3: Ось це.

PJ: What made you choose him?

Пітер: Що вас змусило його вибрати?

Woman 3: I don't know, he looks a little bit like the Hobbit.

Жінка 3: Не знаю, він трохи нагадує Хоббіта.

(Laughter)

(Сміх)

PJ: And what happens in the end

Пітер: А що відбувається вкінці,

when I tell them the true nature of the experiment?

коли я розповім їм про справжню природу цього експерименту?

Yeah, that's it. I just have to ask a few questions.

Так, саме це. Я маю задати кілька питань.

Man: Sure.

Чоловік: Авжеж.

PJ: What did you think of this experiment, was it easy or hard?

Пітер: Що ви думаєте про цей експеримент, він легкий чи важкий?

Man: It was easy.

Чоловік: Це було легко.

PJ: During the experiments,

Пітер: Протягом цих експериментів,

I actually switched the pictures three times.

я, чесно кажучи, тричі замінив фото.

Was this anything you noticed?

Ви щось помітили?

Man: No. I didn't notice any of that.

Чоловік: Ні. Я нічого такого не помітив.

PJ: Not at all? Man: No.

Пітер: Взагалі нічого? Чоловік: Ні.

Switching the pictures as far as ...

Міняли знімки весь час, коли ...

PJ: Yeah, you were pointing at one of them but I actually gave you the opposite.

Пітер: Так, ви вказували на один із них, але я показував вам інший.

Man: The opposite one. OK, when you --

Чоловік: Протилежний. Гаразд, коли ви —

No. Shows you how much my attention span was.

Ні. Це показує, наскільки моя увага була приспана.

(Laughter)

(Сміх)

PJ: Did you notice that sometimes during the experiment

Пітер: Чи помічали ви, що іноді під час експерименту

I switched the pictures?

я міняв фото місцями?

Woman 2: No, I did not notice that.

Жінка 2: Ні, я не помічала цього.

PJ: You were pointing at one, but then I gave you the other one.

Пітер: Ви вказували на одну, а я давав вам іншу.

No inclination of that happening?

Жодної здогадки, що ж відбувається?

Woman 2: No.

Жінка 2: Ні.

Woman 2: I did not notice.

Жінка 2: Я не помітила.

(Laughs)

(Сміх)

PJ: Thank you.

Пітер: Дякую вам.

Woman 2: Thank you.

Жінка 2: Дякую вам.

Пітер: Як ви, ймовірно, здогадалися,

PJ: OK, so as you probably figured out now,

the trick is that I have two cards in each hand,

трюк у тому, що у мене в рукавах по дві карти,

and when I hand one of them over,

і коли я передавав одну,

чорна розчинялася на чорній поверхні столу.

the black one kind of disappears into the black surface on the table.

So using pictures like this,

При використанні таких картинок

normally not more than 20 percent of the participants detect these tries.

не більше 20% учасників помічали цей трюк.

And as you saw in the movie,

Як було видно на відео,

when in the end we explain what's going on,

коли вкінці ми пояснили, що відбувається,

they're very surprised and often refuse to believe the trick has been made.

вони дуже дивувалися і часто відмовлялися повірити, що був якийсь трюк.

So this shows that this effect is quite robust and a genuine effect.

Це показує, що даний ефект існує і є досить сильним.

But if you're interested in self-knowledge, as I am,

Та якщо ви, так само, як і я, зацікавлені у самопізнанні,

the more interesting bit is,

то цікавішим є те,

OK, so what did they say when they explained these choices?

що вони відповідали, після того, як пояснили свій вибір?

So we've done a lot of analysis

Ми провели чимало аналізів

of the verbal reports in these experiments.

вербальних звітів у цих експериментах.

And this graph simply shows

І цей графік просто показує,

that if you compare what they say in a manipulated trial

що коли ви порівняєте їх слова у маніпульованому тесті

with a nonmanipulated trial,

із неманіпульованим тестом,

то коли вони пояснюють свій звичайний вибір

that is when they explain a normal choice they've made

and one where we manipulated the outcome,

і вибір, де над результатом маніпулювали,

we find that they are remarkably similar.

ми побачимо, що вони дуже подібні.

So they are just as emotional, just as specific,

Вони однаково емоційні, однаково конкретні,

and they are expressed with the same level of certainty.

і висловлюються із тим самим ступенем впевненості.

Із цього випливає чіткий висновок,

So the strong conclusion to draw from this

is that if there are no differences

що коли немає жодної різниці

between a real choice and a manipulated choice,

між справжнім та маніпульованим вибором,

perhaps we make things up all the time.

то, можливо, ми завжди щось вигадуємо.

Але ми також провели дослідження,

But we've also done studies

де намагались зіставити їх опис зі справжніми обличчями.

where we try to match what they say with the actual faces.

And then we find things like this.

І тоді ми побачили наступне.

Чоловіку-учаснику більше подобалась дівчина зліва,

So here, this male participant, he preferred the girl to the left,

he ended up with the one to the right.

та він вибрав ту, що справа.

And then, he explained his choice like this.

А потім він так описав свій вибір.

"She is radiant.

"Вона просто світиться.

I would rather have approached her at the bar than the other one.

У барі я підійшов би саме до неї, а не до когось іншого.

І мені подобаються сережки."

And I like earrings."

And whatever made him choose the girl on the left to begin with,

І що б не змусило його вибрати дівчину зліва,

it can't have been the earrings,

але точно не сережки,

because they were actually sitting on the girl on the right.

бо вони, власне, були на дівчині справа.

So this is a clear example of a post hoc construction.

Це чіткий приклад конструкції після події.

So they just explained the choice afterwards.

Вони просто пояснили свій вибір опісля.

So what this experiment shows is,

Тож експеримент показує,

OK, so if we fail to detect that our choices have been changed,

що, гаразд, якщо нам не вдається помітити, що наш вибір змінили,

we will immediately start to explain them in another way.

то ми негайно пояснимо його іншим способом.

Також ми помітили,

And what we also found

is that the participants often come to prefer the alternative,

що учасники часто віддають перевагу альтернативі,

до якої їх підводили.

that they were led to believe they liked.

So if we let them do the choice again,

Якщо ми знову попросимо їх зробити вибір,

they will now choose the face they had previously rejected.

то вони виберуть те обличчя, яке перед тим забракували.

So this is the effect we call "choice blindness."

Саме цей ефект ми звемо "сліпотою вибору".

And we've done a number of different studies --

І ми провели ряд різних досліджень —

we've tried consumer choices,

на основі вибору споживачів,

choices based on taste and smell and even reasoning problems.

вибір на основі смаку, запаху та навіть на основі вирішення проблем.

But what you all want to know is of course

Але, звичайно, ви всі хочете знати,

does this extend also to more complex, more meaningful choices?

чи це має значення для більш важливого та значущого вибору?

Like those concerning moral and political issues.

Як те, що стосується моральних та політичних питань.

So the next experiment, it needs a little bit of a background.

Тож для наступних експериментів потрібно дещо пояснити.

So in Sweden, the political landscape

У Швеції, на політичному ландшафті

is dominated by a left-wing and a right-wing coalition.

переважають ліва та права коаліції.

And the voters may move a little bit between the parties within each coalition,

І виборці не мають великого вибору між партіями кожної коаліції,

but there is very little movement between the coalitions.

та й між коаліціями не спостерігається великих відмінностей.

І перед кожними виборами

And before each elections,

the newspapers and the polling institutes

газети та інститути опитування

put together what they call "an election compass"

разом становлять те, що називається "компасом виборів",

which consists of a number of dividing issues

котрий складається із ряду окремих положень,

that sort of separates the two coalitions.

якими різняться дві коаліції.

Things like if tax on gasoline should be increased

Наприклад, чи податок на бензин має зрости,

чи 13 місяців платної декретної відпустки

or if the 13 months of paid parental leave

should be split equally between the two parents

мають бути рівномірно розділені між двома батьками,

in order to increase gender equality.

щоб підвищити гендерну рівність.

So, before the last Swedish election,

Тож перед останніми виборами у Швеції

we created an election compass of our own.

ми створили наш власний компас виборів.

Ми підходили до людей на вулиці

So we walked up to people in the street

and asked if they wanted to do a quick political survey.

і питали, чи хочуть вони взяти участь у короткому політичному дослідженні.

Спершу ми хотіли, щоб вони сказали, кого вони виберуть

So first we had them state their voting intention

between the two coalitions.

із двох коаліцій.

Далі ми попросили їх дати відповідь на 12 запитань.

Then we asked them to answer 12 of these questions.

They would fill in their answers,

Вони внесуть свої відповіді,

and we would ask them to discuss,

і ми попросимо їх обговорити,

наприклад, чому ви хочете, щоб податки на бензин зросли?

so OK, why do you think tax on gas should be increased?

And we'd go through the questions.

Так ми пройшлися по всіх питаннях.

Then we had a color coded template

У нас був кольоровий шаблон,

that would allow us to tally their overall score.

який дозволяв нам оцінити їх загальний бал.

So this person would have one, two, three, four

Тож у цієї людини було раз, два, три, чотири,

п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять балів зліва,

five, six, seven, eight, nine scores to the left,

so he would lean to the left, basically.

тобто він більше схилявся до лівої коаліції.

Вкінці ми знову попросили їх заповнити бланк із виборчими питаннями.

And in the end, we also had them fill in their voting intention once more.

Але, звичайно, там був трюк.

But of course, there was also a trick involved.

Спершу ми підійшли до людей

So first, we walked up to people,

we asked them about their voting intention

і спитали їх, за кого вони будуть голосувати,

and then when they started filling in,

а потім, коли вони почали заповнювати,

we would fill in a set of answers going in the opposite direction.

ми вносили відповіді у зворотньому порядку.

We would put it under the notepad.

Ми поклали їх під записником.

І коли ми дістаємо бланк,

And when we get the questionnaire,

we would simply glue it on top of the participant's own answer.

то просто наклеюємо його поверх відповідей учасника.

So there, it's gone.

Ось і все зроблено.

And then we would ask about each of the questions:

А потім ми просимо пояснити кожне питання:

How did you reason here?

Як ви розумієте це?

And they'll state the reasons,

І вони пояснюють причини,

ми підсумовуємо результати в загальному.

together we will sum up their overall score.

And in the end, they will state their voting intention again.

Вкінці вони знову говорять, за кого голосуватимуть.

So what we find first of all here,

Ми помітили, по-перше,

is that very few of these manipulations are detected.

що ці маніпуляції дуже часто проходили непоміченими.

And they're not detected in the sense that they realize,

Непоміченими не в тому сенсі, що вони усвідомили:

"OK, you must have changed my answer,"

"Ага, ви змінили мої відповіді,"

it was more the case that,

це було більше схоже на:

"OK, I must've misunderstood the question the first time I read it.

"Гаразд, можливо, я не зрозумів питання, коли читав їх уперше.

Can I please change it?"

Чи можу я змінити відповідь?"

Навіть, якщо кілька з цих маніпуляцій були змінені,

And even if a few of these manipulations were changed,

the overall majority was missed.

то більшість з них було не помічено.

So we managed to switch 90 percent of the participants' answers

Нам вдалося змінити відповіді 90% учасників

from left to right, right to left, their overall profile.

від лівої коаліції до правої, від правої до лівої.

And what happens then when they are asked to motivate their choices?

А що відбувається, коли їх просять пояснити свій вибір?

Тут можна знайти набагато цікавіші відповіді,

And here we find much more interesting verbal reports

than compared to the faces.

ніж у випадку з обличчями.

People say things like this, and I'll read it to you.

Люди кажуть щось типу цього, я зачитаю вам.

So, "Large-scale governmental surveillance of email and internet traffic

"Державний нагляд за трафіком електронної пошти та інтернет-трафіком

ought to be permissible as means to combat international crime and terrorism."

має бути допустимим як засіб боротьби з міжнародною злочинністю та тероризмом."

"So you agree to some extent with this statement." "Yes."

"Ви, певною мірою, згодні з цим твердженням." "Так."

"So how did you reason here?"

"А як ви це розумієте?"

"Well, like, as it is so hard to get at international crime and terrorism,

"Ну, тяжко боротись із міжнародною злочинністю та тероризмом,

I think there should be those kinds of tools."

тож, вважаю, що для цього мають бути певні знаряддя."

And then the person remembers an argument from the newspaper in the morning.

Потім людина згадує аргумент з ранішньої газети.

"Як сьогодні писали в газеті,

"Like in the newspaper today,

it said they can like, listen to mobile phones from prison,

кажуть, що вони можуть прослуховувати телефони у в'язниці,

якщо лідер банди намагається звідти продовжувати злочинну діяльність.

if a gang leader tries to continue his crimes from inside.

And I think it's madness that we have so little power

І думаю, це божевілля, що у нас так мало повноважень,

that we can't stop those things

і ми не можемо цього зупинити,

when we actually have the possibility to do so."

коли у нас для цього є можливість."

And then there's a little bit back and forth in the end:

Потім трохи плутанини вкінці:

"I don't like that they have access to everything I do,

"Мені не подобається, що вони бачать все, що я роблю,

but I still think it's worth it in the long run."

та я впевнений, що це корисно у довготривалій перспективі."

So, if you didn't know that this person

Якщо б ви не знали, що ця людина

just took part in a choice blindness experiment,

щойно взяла участь в експерименті на вибір усліпу,

I don't think you would question

то навряд, чи ви б засумнівались

that this is the true attitude of that person.

що це справжня позиція людини.

А що трапляється вкінці з наміром голосувати?

And what happens in the end, with the voting intention?

What we find -- that one is also clearly affected by the questionnaire.

Ми помітили — на це також дуже легко вплинути у нашому опитуванні.

So we have 10 participants

У нас є 10 учасників,

shifting from left to right or from right to left.

які змінювали позиції зліва направо і навпаки.

We have another 19 that go from clear voting intention

У нас є інші 19 учасників, які, почавши з чіткого вибору,

to being uncertain.

стали сумніватися.

Some go from being uncertain to clear voting intention.

Деякі, не маючи чіткого рішення, все-таки обрали партію.

And then there is a number of participants staying uncertain throughout.

І було певне число учасників, які весь час були невпевненими.

And that number is interesting

Ця група дуже цікава,

because if you look at what the polling institutes say

оскільки, якщо ви поглянете на заяви установ опитування,

the closer you get to an election,

то чим ближче до виборів,

то лише люди такого типу мають значення,

the only people that are sort of in play

are the ones that are considered uncertain.

ті, котрі вважаються такими, що не визначилися.

But we show there is a much larger number

Але, як ми показали, набагато більша кількість

that would actually consider shifting their attitudes.

власне, подумують над зміною свого вибору.

Та, звичайно, маю наголосити, що вам не дозволяється використовувати

And here I must point out, of course, that you are not allowed to use this

as an actual method to change people's votes

дані методи для зміни вподобань людей

before an election,

перед виборами,

and we clearly debriefed them afterwards

а опісля ми знову опитали їх

and gave them every opportunity to change back

і дали змогу повернутися

to whatever they thought first.

до своєї початкової думки.

Але це показує, що коли продемонструвати людям

But what this shows is that if you can get people

to see the opposite view and engage in a conversation with themselves,

протилежний погляд та залучити їх до розмови,

that could actually make them change their views.

то це може змінити їхні погляди.

Гаразд.

OK.

Що ж все це означає?

So what does it all mean?

What do I think is going on here?

Що ж тут відбувається?

So first of all,

Перш за все,

a lot of what we call self-knowledge is actually self-interpretation.

те, що ми звемо самопізнанням, фактично виявляється самоінтерпретацією.

Я роблю вибір,

So I see myself make a choice,

and then when I'm asked why,

а коли мене запитують чому,

I just try to make as much sense of it as possible

я просто намагаюсь надати цьому якомога більшого смислу,

when I make an explanation.

коли даю пояснення.

But we do this so quickly and with such ease

Але ми робимо це так швидко і з такою легкістю,

that we think we actually know the answer when we answer why.

що думаємо, що знаємо відповідь, коли відповідаємо чому.

І оскільки це інтерпретація,

And as it is an interpretation,

of course we sometimes make mistakes.

то, зрозуміло, іноді ми робимо помилки.

The same way we make mistakes when we try to understand other people.

Так само ми помиляємося, коли намагаємось зрозуміти інших людей.

So beware when you ask people the question "why"

Тож будьте обережними, коли питаєте людей: "чому",

because what may happen is that, if you asked them,

оскільки, коли ви запитаєте їх:

"So why do you support this issue?"

"Чому ж ви підтримуєте це питання?"

"Why do you stay in this job or this relationship?" --

"Чому хочете залишитись на цій роботі чи продовжити ці стосунки?" —

what may happen when you ask why is that you actually create an attitude

то може статися, що ви спровокуєте створення такого стану справ,

that wasn't there before you asked the question.

якого не існувало до вашого питання.

А ще це важливо для вашого професійного життя,

And this is of course important in your professional life, as well,

or it could be.

або, можливо, буде важливо.

If, say, you design something and then you ask people,

Якщо, скажімо, ви спроектуєте щось і потім спитаєте людей,

"Why do you think this is good or bad?"

"Як ви думаєте, це гарно чи погано"?

Or if you're a journalist asking a politician,

Або якщо ви журналіст і запитуєте політика:

"So, why did you make this decision?"

"Чому ви прийняли це рішення?"

Or if indeed you are a politician

Чи якщо ви політик

and try to explain why a certain decision was made.

і намагаєтесь пояснити, чому було прийнято певне рішення.

So this may all seem a bit disturbing.

Усе це вселяє занепокоєння.

But if you want to look at it from a positive direction,

Але, якщо ви хочете поглянути на позитивний результат,

it could be seen as showing,

то його можна інтерпретувати так:

OK, so we're actually a little bit more flexible than we think.

гаразд, можливо, наш розум більш гнучкий, ніж ми вважали.

We can change our minds.

Ми можемо змінити нашу думку.

Our attitudes are not set in stone.

Наша думка не висічена на камені.

And we can also change the minds of others,

І ми також можемо змінити думку інших людей,

if we can only get them to engage with the issue

якщо тільки залучимо їх до проблеми

and see it from the opposite view.

і покажемо її з протилежного боку.

And in my own personal life, since starting with this research --

В своєму власному житті, з початку цих досліджень —

So my partner and I, we've always had the rule

ми з моєю половинкою завжди мали за правило,

that you're allowed to take things back.

що нам дозволено повертатися до початкової думки.

Just because I said I liked something a year ago,

Як я казав, якщо мені щось подобалось рік тому,

doesn't mean I have to like it still.

то це не означає, що я завжди маю це любити

І якщо відкинути потребу бути стабільним,

And getting rid of the need to stay consistent

is actually a huge relief and makes relational life so mush easier to live.

то ми отримуємо велике полегшення та робимо життя у відносинах легшим.

Тож висновок має бути таким:

Anyway, so the conclusion must be:

знай, що ти не знаєш самого себе.

know that you don't know yourself.

Or at least not as well as you think you do.

Чи, принаймні, не так добре, як тобі здається.

Дякую.

Thanks.

(Applause)

(Оплески)