How America's public schools keep kids in poverty | Kandice Sumner

Перекладач: Mariya Shegda Утверджено: Mariya Lutsiv

I want to talk to you about my kids.

Я хочу розповісти вам про моїх дітей.

Now, I know everyone thinks that their kid is the most fantastic,

Я впевнена, що для кожного своя дитина найкраща,

the most beautiful kid that ever lived.

наймиліша дитина з усіх на світі.

But mine really are.

Але мої дійсно такі.

(Laughter)

(Сміх)

I have 696 kids,

Я маю 696 дітей,

and they are the most intelligent, inventive, innovative,

і вони є найрозумнішими, найвинахідливішими, найсучаснішими

brilliant and powerful kids that you'll ever meet.

найгеніальнішими та найсильнішими дітьми, яких ви коли-небудь бачили.

Any student I've had the honor of teaching in my classroom is my kid.

Кожен учень, якого я мала за честь навчати, є моєю дитиною.

However, because their "real" parents aren't rich

Однак їхні справжні батьки не багаті

and, I argue, because they are mostly of color,

і, на мою думку, через те що, здебільшого вони темношкірі,

they will seldom get to see in themselves

рідко зможуть побачити в собі

the awesomeness that I see in them.

ту дивовижність, яку бачу в них я.

Because what I see in them is myself --

Тому що я бачу в них себе

or what would have been myself.

або ж те, якою я колись була.

I am the daughter of two hardworking,

Я дитина двох працьовитих,

college-educated, African-American parents

з вищою освітою, афро-американських батьків,

who chose careers as public servants:

які обрали кар'єру держслужбовців:

my father, a minister; my mother, an educator.

мій батько - міністр; моя мама - педагог.

Wealth was never the primary ambition in our house.

В нашому домі багатство ніколи не було пріоритетом.

Because of this lack of wealth,

Через малий достаток

we lived in a neighborhood that lacked wealth,

ми жили в незаможному районі,

and henceforth a school system that lacked wealth.

через це шкільна система теж була бідна.

Luckily, however, we struck the educational jackpot

Однак, на щастя, ми виграли освітній джек-пот

in a voluntary desegregation program

в добровільній програмі десегрегації,

that buses inner-city kids -- black and brown --

що возила дітей з бідних районів -- чорних та коричневих --

out to suburban schools -- rich and white.

автобусом до приміських шкіл - - багатих та білих.

At five years old, I had to take an hour-long bus ride

У 5-річному віці я годину їхала автобусом

to a faraway place

у далеке місце,

to get a better education.

щоб отримати кращу освіту.

At five years old, I thought everyone had a life just like mine.

У 5-річному віці я думала, що кожен живе так, як я.

I thought everyone went to school

Я думала, що кожен ходить до школи

and were the only ones using the brown crayons

і дехто використовує коричневі олівці,

to color in their family portraits,

щоб розмалювати сімейні портрети,

while everyone else was using the peach-colored ones.

коли інші використовували персикового кольору.

At five years old, I thought everyone was just like me.

У 5 років я думала що всі такі, як я.

But as I got older, I started noticing things, like:

Коли я подорослішала, я стала помічати деякі речі:

How come my neighborhood friend don't have to wake up

чому мій сусідський друг не повинен прокидатися

at five o'clock in the morning,

о 5 годині ранку

and go to a school that's an hour away?

і йти до школи за годину їзди від дому?

How come I'm learning to play the violin

Чому я вчусь грати на скрипці,

while my neighborhood friends don't even have a music class?

коли мої сусідські друзі не мають музичних занять?

Why were my neighborhood friends learning and reading material

Чому сусідські друзі вивчають та читають матеріал,

that I had done two to three years prior?

який я вчила 2 чи 3 роки раніше?

See, as I got older,

Коли я подорослішала,

I started to have this unlawful feeling in my belly,

в мене виникло відчуття,

like I was doing something that I wasn't supposed to be doing;

ніби я робила щось, чого не повинна була робити;

taking something that wasn't mine;

брала щось, що не було моїм;

receiving a gift,

отримала подарунок

but with someone else's name on it.

з чужим іменем на коробці.

All these amazing things that I was being exposed to

Усі ці чудові речі, які я мала у своєму житті,

and experiencing,

які переживала на власному досвіді -

I felt I wasn't really supposed to have.

я відчувала, що не повинна була їх мати.

I wasn't supposed to have a library, fully equipped athletic facilities,

Я не повинна була мати бібліотеку, спортивний зал

or safe fields to play in.

чи безпечне поле для гри.

I wasn't supposed to have theatre departments

Я не повинна була мати театрального відділення

with seasonal plays and concerts --

з сезонними виступами та концертами --

digital, visual, performing arts.

цифровим, візуальним, виконавськими видами мистецтва.

I wasn't supposed to have fully resourced biology or chemistry labs,

Я не повинна була мати добре облаштовані хімічні та біологічні лабораторії,

school buses that brought me door-to-door,

шкільні автобуси, що привозили мене від дверей до дверей,

freshly prepared school lunches

свіжо приготовлені обіди

or even air conditioning.

чи навіть кондиціонер.

These are things my kids don't get.

Цих усіх речей мої діти не отримують.

You see, as I got older,

Як бачите, я подорослішала

while I was grateful for this amazing opportunity

та була вдячна за чудові можливості,

that I was being given,

які були мені дані,

there was this ever-present pang of:

але при цьому мене весь час гризло сумління:

But what about everyone else?

а що з усіма іншими?

There are thousands of other kids just like me,

Є тисячі інших дітей, таких як я,

who deserve this, too.

які також на це заслуговують.

Why doesn't everyone get this?

Чому ніхто інший цього не отримує?

Why is a high-quality education only exclusive to the rich?

Чому високий рівень освіти тільки для для багатих?

It was like I had some sort of survivor's remorse.

Я відчувала докори совісті.

All of my neighborhood friends were experiencing

Усі мої сусідські друзі переживали

an educational train wreck

освітню катастрофу,

that I was saved from through a bus ride.

тоді як мене врятував шкільний автобус.

I was like an educational Moses screaming,

Я кричала, наче освітній Мойсей:

"Let my people go ...

"Відпустіть мій народ ...

to high-quality schools!"

до високоякісних шкіл!"

(Laughter)

(Сміх)

I'd seen firsthand how the other half was being treated and educated.

Я бачила на власні очі, як інша половина працює і навчається.

I'd seen the educational promised land,

Я бачила освітню Землю обітовану

and I could not for the life of me justify the disparity.

і не могла виправдати несправедливості життя.

I now teach in the very same school system from which I sought refuge.

Тепер я викладаю в школі, дуже схожій до тієї, від якої я шукала порятунку.

I know firsthand the tools that were given to me as a student,

Я на власному досвіді пізнала знаряддя, що дісталися мені як тамтешній учениці,

and now as a teacher, I don't have access to those same tools

і тепер, коли я вчителька, я не маю доступу до тих самих інструментів,

to give my students.

щоб дати їх моїм студентам.

There have been countless nights when I've cried in frustration,

Незліченну кількість ночей я плакала від розчарування,

anger

злості

and sorrow,

і жалю,

because I can't teach my kids the way that I was taught,

тому що я не можу навчати моїх дітей так само, як навчали мене,

because I don't have access to the same resources or tools

тому що я не маю доступу до тих самих ресурсів чи знарядь,

that were used to teach me.

що за їх допомогою навчали мене.

My kids deserve so much better.

Мої діти заслуговують на краще.

We sit and we keep banging our heads against this term:

Ми сидимо і головою б'ємося об цей термін:

"Achievement gap, achievement gap!"

"Різниця в успішності! Різниця в успішності!"

Is it really that hard to understand

Справді важко зрозуміти,

why these kids perform well and these kids don't?

чому ці діти добре вчаться, а ці - ні?

I mean, really.

Справді.

I think we've got it all wrong.

Я думаю, що все це неправильно.

I think we,

Думаю, ми,

as Gloria Ladson-Billings says,

як сказала Ґлорія Ландсон-Біллінґс,

should flip our paradigm and our language and call it what it really is.

мусимо повернути парадигму і нашу мову, і називати все своїми словами.

It's not an achievement gap;

Це не різниця в успішності;

it's an education debt,

це освітній борг,

for all of the foregone schooling resources that were never invested

це освітні ресурси, що їм не інвестували

in the education of the black and brown child over time.

в освіту темношкірих дітей протягом довгого часу.

A little-known secret in American history

Маловідомим секретом американської історії

is that the only American institution created specifically for people of color

є те, що єдиною американською інституцією для людей "іншого кольору"

is the American slave trade --

є американська работоргівля --

and some would argue the prison system,

і ще, може, система в'язниць,

but that's another topic for another TED Talk.

але це інша тема для іншого виступу на TED.

(Laughter)

(Сміх)

The public school system of this country was built, bought and paid for

Державна шкільна система цієї країни побудована, куплена і оплачена

using commerce generated from the slave trade and slave labor.

за комерційні гроші від работоргівлі та рабської праці.

While African-Americans were enslaved and prohibited from schooling,

Тоді як афро-американці були поневолені та відсторонені від навчання,

their labor established the very institution

їхня праця створювала установу,

from which they were excluded.

з якої вони були виключені.

Ever since then, every court case, educational policy, reform,

Відтоді кожна судова справа, освітня політика, реформа,

has been an attempt to retrofit the design,

були спробами модифікувати систему,

rather than just stopping and acknowledging:

а не просто зупинити її чи визнати:

we've had it all wrong from the beginning.

з самого початку у нас все було неправильно.

An oversimplification of American educational history.

Спрощення американської освітньої історії.

All right, just bear with me.

Гаразд, послухайте далі.

Blacks were kept out -- you know, the whole slavery thing.

Чорних не допускали до освіти, ви знаєте всю цю історію рабства.

With the help of philanthropic white people,

З допомогою милосердних білих людей,

they built their own schools.

вони побудували власні школи.

Separate but equal was OK.

Розділені, але рівні - гаразд.

But while we all know things were indeed separate,

Насправді ж вони були розділені,

they were in no ways equal.

але в жодному разі не рівні.

Enter Brown v. the Board of Education of Topeka, Kansas in 1954;

Введіть "Браун проти Ради з освіти" Топіка, штат Канзас, 1954;

legal separation of the races is now illegal.

тепер поділ за расами заборонений законом.

But very few people pay attention to all of the court cases since then,

Але мало-хто звертає увагу на всі судові справи з того часу,

that have undone the educational promised land for every child

що скасували обіцяний освітній рай для кожної дитини,

that Brown v. Board intended.

як це гарантувала справа "Браун проти Ради з освіти".

Some argue that today our schools are now more segregated

Дехто каже, що сьогодні наші школи ще більш розділені,

than they ever were before we tried to desegregate them in the first place.

ніж до того, як ми намагались уперше їх об'єднати.

Teaching my kids about desegregation, the Little Rock Nine,

Розповідати дітям про десегрегацію, Дев'ятку з Літл-Рока,

the Civil Rights Movement,

Рух за громадянські права -

is a real awkward moment in my classroom,

справді складно, особливо

when I have to hear the voice of a child ask,

коли я чую запитання від дітей:

"If schools were desegregated in 1954,

"Якщо школи були об'єднані в 1954,

how come there are no white kids here?"

то чому білі діти зараз не тут?"

(Laughter)

(Сміх)

These kids aren't dumb.

Ці діти не німі.

They know exactly what's happening,

Вони точно знають, що відбувається,

and what's not.

а що - ні.

They know that when it comes to schooling,

Вони знають, що коли справа доходить до шкільної освіти,

black lives don't matter

темношкірі не важливі

and they never have.

і ніколи важливими не були.

For years, I tried desperately to cultivate in my kids a love of reading.

Роками я відчайдушно намагалася розвинути в моїх дітях любов до читання.

I'd amassed a modest classroom library

Я зібрала скромну бібліотеку в класі,

of books I'd accumulated from secondhand shops,

це були книжки, які я зібрала з крамниць із секонд-хендом,

thrift stores, attics -- you know.

крамницями з уціненими товарами, з горищ і так далі.

But whenever I said those dreadful words,

Але щоразу, як я казала ці жахливі слова:

"Take out a book and read,"

"Витягаємо книжку й читаємо",

you'd think I'd just declared war.

здавалося, що я оголошувала війну.

It was torture.

Це були тортури.

One day,

Одного дня

after I'd heard about this website called DonorsChoose,

після того, як я почула про вебсайт DonorsChoose,

where classroom teachers create wish lists

де вчителі створювали списки побажань

of items they need for their classroom

щодо речей, яких вони потребували в кабінеті,

and anonymous donors fulfill them,

і анонімні благодійники виконували їх,

I figured I'd go out on a limb and just make a wish list

я подумала, що складу список побажань

of the teenager's dream library.

про омріяну бібліотеку для підлітків.

Over 200 brand-new books were sent to my room piece by piece.

До мого класу надіслали більше ніж 200 нових книжок.

Every day there were new deliveries and my kids would exclaim with glee,

Щодня довозили все нові, і мої діти радісно вигукували:

"This feels like Christmas!"

"Таке відчуття, ніби Різдво!"

(Laughter)

(Сміх)

Then they'd say,

А потім вони поцікавилися:

"Ms. Sumner, where did these books come from?"

"Місіс Саммер, а звідкіля ці книжки приходять?"

And then I'd reply,

І я відповіла:

"Strangers from all over the country wanted you to have these."

"Незнайомці з усієї країни хотіли, щоб ви їх мали".

And then they'd say, almost suspiciously,

А діти з підозрою зауважили:

"But they're brand-new."

"Але ж вони новісінькі".

(Laughter)

(Сміх)

To which I'd reply,

На що я відповіла:

"You deserve brand-new books."

"Ви заслужили на нові книжки".

The whole experience hit home for me when one of my girls,

Але до мене все дійшло аж тоді, коли одна з моїх дівчат,

as she peeled open a crisp paperback said,

відкриваючи новісіньку, тверду обкладинку, сказала:

"Ms. Sumner -- you know, I figured you bought these books,

"Місіс Самер, ви знаєте, я думаю, що це ви купили ці книжки,

'cause you teachers are always buying us stuff.

тому що вчителі завжди купують нам ці речі.

But to know that a stranger, someone I don't even know,

Але знати, що незнайомець, якого я навіть не знаю,

cares this much about me

так турбується про мене -

is pretty cool."

це круто".

Knowing that strangers will take care of you

Знати про те, що незнайомець піклуватиметься про тебе -

is a privilege my kids aren't afforded.

це привілей, якого мої діти не отримували.

Ever since the donation,

Відколи відбулася та затія з книжками,

there has been a steady stream of kids signing out books to take home,

діти постійно брали книжки читати додому

and then returning them with the exclamation,

і повертали з вигуком:

"This one was good!"

"Ця була класна!"

(Laughter)

(Сміх)

Now when I say, "Take out a book and read,"

Тепер коли я кажу "Витягаємо книжку і читаємо",

kids rush to my library.

діти линуть до моєї бібліотеки.

It wasn't that they didn't want to read,

Річ була не в тім, що вони не хотіли читати -

but instead, they'd gladly read if the resources were there.

вони б залюбки це робили, але в них не було ресурсів.

Institutionally speaking,

Якщо говорити про систему,

our public school system has never done right by the black and brown child.

то наша шкільна освітня система ніколи не працювала на користь темношкірих дітей.

We keep focusing on the end results

Ми зосереджені на кінцевих результатах

or test results,

чи результатах тестів,

and getting frustrated.

і розчаровуємось.

We get to a catastrophe and we wonder,

Ми наближаємось до катастрофи і думаємо:

"How did it get so bad? How did we get here?"

"Чому все так погано? Як ми сюди потрапили?"

Really?

Справді?

If you neglect a child long enough,

Якщо ви нехтуєте дитиною так довго,

you no longer have the right to be surprised

то не маєте права дивуватись,

when things don't turn out well.

коли все йде шкереберть.

Stop being perplexed

Припиніть дивуватись,

or confused

бентежитись

or befuddled

чи відчувати спантеличення

by the achievement gap,

через різницю в успішності,

the income gap,

різницю в доходах,

the incarceration rates,

кількість ув'язнених,

or whatever socioeconomic disparity is the new "it" term for the moment.

чи будь-яку соціально-економічну нерівність, як це тепер називають.

The problems we have as a country

Проблеми, які має наша країна -

are the problems we created as a country.

це проблеми, що їх створила наша країна.

The quality of your education is directly proportionate

Якість навчання прямо пропорційна

to your access to college,

доступу до коледжу,

your access to jobs,

доступу до роботи,

your access to the future.

доступу до майбутнього.

Until we live in a world where every kid can get a high-quality education

Поки ми не живемо у світі, де кожна дитина може отримати високоякісну освіту,

no matter where they live,

байдуже, де вона живе,

or the color of their skin,

чи який колір її шкіри,

there are things we can do on a macro level.

ми повинні робити певні кроки на макрорівні.

School funding should not be decided by property taxes

Фінансування шкіл не має формуватись із податку на нерухомість

or some funky economic equation

чи базуватися на інших незрозумілих рівняннях,

where rich kids continue to benefit from state aid,

де заможні діти продовжують користати з державної допомоги,

while poor kids are continuously having food and resources

тоді як у бідних дітей безперервно відбирають з рота

taken from their mouths.

їжу та ресурси.

Governors, senators, mayors, city council members --

Губернатори, сенатори, мери, члени міської ради --

if we're going to call public education public education,

якщо ми називаємо державну освіту - державною освітою,

then it should be just that.

то так воно і має бути.

Otherwise, we should call it what it really is:

Інакше це треба називати своїми словами:

poverty insurance.

страхуванням бідності.

"Public education:

"Державна освіта:

keeping poor kids poor since 1954."

тримає бідних дітей бідними з 1954".

(Laughter)

(Сміх)

If we really, as a country, believe that education is the "great equalizer,"

Якщо ми справді, як країна, віримо в те, що освіта - це "чудовий зрівнювач,"

then it should be just that: equal and equitable.

тоді все так і буде: рівно і справедливо.

Until then, there's no democracy in our democratic education.

Досі в нашій демократичній освіті немає жодної демократії.

On a mezzo level:

На середньому рівні:

historically speaking, the education of the black and brown child

упродовж століть освіта темношкірих дітей

has always depended on the philanthropy of others.

завжди залежала від благодійності інших.

And unfortunately, today it still does.

На жаль, так триває і сьогодні.

If your son or daughter or niece or nephew or neighbor

Якщо ваш син чи донька, племінник чи племінниця, сусід чи сусідка,

or little Timmy down the street

чи маленький Тіммі, який живе далі по вулиці,

goes to an affluent school,

ходить до багатої школи,

challenge your school committee to adopt an impoverished school

попросіть ваш шкільний комітет "усиновити" бідну школу

or an impoverished classroom.

чи бідніший класний кабінет.

Close the divide by engaging in communication

Ліквідуйте різницю, залучаючи людей

and relationships that matter.

і налагоджуючи стосунки.

When resources are shared,

Коли ресурси поділені,

they're not divided;

вони не розділені,

they're multiplied.

вони збільшені.

And on a micro level:

І на мікрорівні:

if you're a human being,

якщо ви людина,

donate.

даруйте.

Time, money, resources, opportunities --

Час, гроші, ресурси, можливості --

whatever is in your heart.

все, що є у вашому серці.

There are websites like DonorsChoose

Є багато сайтів на кшталт DonorsChoose,

that recognize the disparity

що визнають нерівність

and actually want to do something about it.

і насправді хочуть щось із нею зробити.

What is a carpenter with no tools?

Хто такий столяр без інструментів?

What is an actress with no stage?

Хто така актриса без сцени?

What is a scientist with no laboratory?

Хто такий науковець без лабораторії?

What is a doctor with no equipment?

Хто такий лікар без обладнання?

I'll tell you:

Я вам скажу:

they're my kids.

вони мої діти.

Shouldn't they be your kids, too?

Хіба вони не можуть бути і вашими дітьми?

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)