Why is Herodotus called “The Father of History”? - Mark Robinson

Перекладач: Karyna Artemovych Утверджено: Khrystyna Romashko

"Обставини керують людиною, а не людина керує обставинами" (Геродот)

Величезні мурахи золотошукачі,

розлючений король, який наказує відшмагати море 300 разів,

і дельфін, який рятує відомого поета від утоплення.

Це лише декілька сюжетів з "Історії" Геродота,

давньогорецького історика, який жив у V ст. до н. е.

Не всі події в тексті відбулися саме так,

як Геродот про них розповідав,

але його праця змінила спосіб, у який записували минуле.

До Геродота історію записували як список подій

практично без пояснення причин, які їх викликали,

окрім того, пояснюючи їх як волю богів.

Геродот хотів глибшого і більш раціонального розуміння,

тому він винайшов новий підхід;

а саме - дивитися на події з двох сторін, щоб зрозуміти їхні причини.

Хоча він був греком, його рідне місто - Галікарнас

було частиною Перської імперії.

Він виріс у період війн між могутніми персами

і нечисленними греками,

і вирішив дізнатися про це все, що міг.

За Геродотом, Перські війни почалися у 499 р. до н. е.

коли афіняни підтримали повстання греків, які жили під владою персів.

У 490 р. перський король, Дарій, відправив свою армію, щоб поквитатися з Афінами.

Але у Марафонській битві афіняни здобули неочікувану перемогу.

10 років потому перси повернулися, плануючи завоювати всю Грецію,

їх очолював син Дарія - Ксеркс.

Як зазначає Геродот, коли Ксеркс прибув до Греції,

його мільйонну армію була зустріта протистояннями з грецького боку

300 спартанців зустріли їх у Фермопільському проході.

Хоча у бою полягло і багато персів,

спартанці та їхній король Леонід були вбиті.

З того часу ця героїчна поразка є натхненням для тих, кого перемогли.

Декілька тижнів потому грецька армія заманила перський флот

у вузький морський канал біля Афін, де і відбулася битва.

Перси програли, Ксеркс рятувався втечею і ніколи більше не повернувся.

Щоб пояснити, як ці війни спалахнули і чому греки перемогли,

Геродот збирав історії по всьому Середземномор'ї.

Він записував досягнення і подвиги як греків, так і інших народів,

поки вони не загубилися у віках.

На початку "Історії" є одне відоме речення:

"Геродот - уродженець Галікарнаса, записав тут ці відомості."

Окреслюючи книгу як "відомості,"

Геродот включає в неї багато різних історій,

деякі з них серйозні, а деякі ні.

Він записав про внутрішні дебати перського суду,

але також і про єгипетських літаючих змій

та практичні поради для ловлі крокодилів.

Цей метод дослідження у грецькій мові називається "αυτοψία,"

що означає "особисте спостереження."

Геродот був першим, хто вивчав минуле

шляхом збирання різних відомостей, таких як:

opsis або свідчення очевидців,

akoe або перекази,

і ta legomena або традиції.

Далі йому потрібна була gnome або причина,

щоб дійти висновку, що ж насправді сталося.

Багато людей були лише слухачами цієї книги.

Спочатку "Історія" складалася з 28 розділів.

Щоб прочитати один, було потрібно 4 години.

Зі зростанням впливу та могутності греків

ідея Історії та праця Геродота поширилися по всьому Середземномор'ї.

Будучи першим справжнім істориком, Геродот не був ідеальним.

Час від часу він надавав перевагу грекам над персами

і дуже швидко починав вірити в історії, які він чув,

що призвело до неточностей.

Однак, сучасні факти насправді пояснили

деякі з його, на перший погляд, дуже дивних заяв.

Нариклад, у Гімалаях є види бабаків,

які розкидають золотий пил, коли риють землю.

Слова бабак і мураха дуже схожі у давньоперській мові,

тому, можливо, Геродот просто став жертвою помилки перекладу.

Загалом, для того, хто писав у абсолютно новому стилі,

Геродот справився досить добре.

Навіть до цього дня історія страждала від упередженості

та помилок істориків.

Завдяки своїй креативності та методу дослідження він здобув собі титул,

яким його наділить римський філософ Цицерон кілька століть потому:

"Батько історії."